18 листопада декілька тисяч людей зібралися в центрі Єревана з вимогою відставки прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна. У той же час кілька сотень людей влаштували мітинг на його підтримку перед будівлею уряду. Жителі Вірменії вже тривалий час проводять масові акції протесту, виступаючи проти підписаної мирної угоди з Азербайджаном і Росією щодо конфлікту в Нагірному Карабасі. Вони вимагають відставки Нікола Пашиняна і називають його «зрадником». Президент країни Армен Саркісян закликав до проведення дострокових парламентських виборів у Вірменії, щоб «врятувати країну від потрясінь». Сам Пашинян не повідомляв про плани піти у відставку, нещодавно він оприлюднив свій «дороговказ» післявоєнних реформ і реабілітації на наступні шість місяців. (Відео Вірменської редакції Радіо Свобода).
…

Палата представників Конгресу США у середу, як очікується, обговорить законопроєкт під назвою «Акт про демократію, права людини та суверенітет Білорусі», внесений раніше конгресменом-республіканцем Крістофером Смітом і підтриманий представниками обох партій.

Законопроєкт, як пише його автор, базується на висновках, яких дійшли доповідачі ОБСЄ. Відповідно до них вибори у Білорусі 9 серпня були сфальсифіковані на користь Олександра Лукашенка, а після виборів влада вдалася до масового насильства, щоб придушити акції протесту.

Законопроект передбачає запровадження санкцій проти білоруських офіційних осіб, відповідальних за придушення протестів, а також проти російських громадян, причетних до цього.

У законопроекті також міститься заклик до нових виборів в Білорусі, опозиційна Координаційна рада офіційно визнається легітимним інститутом, який повинен брати участь в переговорах про мирний перехід влади. Також у документі зазначається, що Сполучені Штати не визнають гіпотетичний союз Білорусі з Росією як єдиної держави. Також в документі йдеться про необхідність підтримки громадянського суспільства, незалежних ЗМІ та IT-сектору в Білорусі.

Якщо документ буде схвалений Палатою представників, його ще повинен буде схвалити Сенат і підписати президент.

Раніше Євросоюз запровадив санкції проти понад 40 білоруських чиновників, включаючи Лукашенка. У США санкції проти Лукашенка і низки інших осіб діяли і до виборів 9 серпня. У жовтні санкційний список розширили.

Колишня суперниця Лукашенка на виборах, опозиційний лідер Світлана Тихановська останнім часом почала закликати країни Заходу до санкцій проти білоруських держпідприємств, керівництво яких придушує страйковий рух в країні. Поки секторальні санкції проти білоруської економіки не запроваджували.
…

Федеральне авіаційне управління США дозволив відновити польоти лайнерів Boeing 737 MAX.

Глава управління Стівен Діксон в розмові з агентством Reuters заявив, що повністю впевнений у безпеці літаків. При цьому, за словами Діксона, виробнику і в подальшому слід удосконалювати системи безпеки.

Boeing 737 MAX експлуатують 59 авіакомпаній. Перш ніж літаки зможуть перевозити пасажирів, перевізникам необхідно внести необхідні зміни, зазначені Федеральним авіаційним управлінням. Пілоти повинні пройти додаткове навчання. Очікується, що цей процес триватиме від декількох тижнів до декількох місяців.

Всього на балансі авіакомпаній знаходяться 387 бортів Boeing 737 MAX.

Поки що тільки компанія American Airlines додала в розклад з кінця грудня польоти лайнерів між Майамі і Нью-Йорком. Американський авіаперевізник Southwest, у якого є 34 літаки – більше, ніж у будь-якої іншої авіакомпанії, – не буде обслуговувати пасажирів на Boeing 737 MAX до весни 2021 року.

Мораторій на польоти літаків моделі 737 МАХ був запроваджений практично у всіх країнах світу, зокрема й США, у березні 2019 роки після двох авіакатастроф в Ефіопії та Індонезії. Жертвами стали 346 осіб. Причиною аварій, згідно розслідуванням, стали помилки у програмному забезпеченні.

У травні компанія Boeing відновила виробництво на заводі в Рентоні, штат Вашингтон. Наприкінці червня Федеральне управління цивільної авіації США дозволило сертифікаційні льотні випробування.

У вересні спеціальна комісія Конгресу США за результатами свого розслідування заявила, що причинами авіакатастроф стали помилки компанії-виробника і Федерального авіаційного управління.
…

Журналіст білоруської служби Радіо Свобода Ігор Корній отримав 10 діб арешту. Про це його родина і колеги дізналися зі списків ув’язнених, які перебувають в ізоляторі в місті Жодіно. Весь цей час вони шукали його по судах.

Ігоря Корнія разом із дружиною Інною затримали 15 листопада в Мінську. Інну відпустили вранці наступного дня, що сталося з Ігорем, ніхто не знав.

Всього цього дня в Білорусі силовики затримали понад 1200 людей.

Ігор Корній працює в журналістиці понад 30 років, 20 років працює в білоруській службі Радіо Свобода, є членом Білоруської асоціації журналістів (БАЖ).

У в’язницях Білорусі станом на 18 листопада перебувають 20 журналістів. З початку виборчої кампанії в країні арешт відбули 75 представників медіа, понад 360 журналістів були затримані під час виконання їхніх професійних обов’язків, повідомляє БАЖ.
…

Угорщина ветувала проєкт бюджету Євросоюзу на 2021–2027 роки та створення фонду відновлення економіки ЄС після пандемії через розбіжності з керівництвом об’єднання з питання про міграцію. Про це заявив 18 листопада прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.

Рішення про вето було ухвалене 16 листопада, і, крім Угорщини, до нього приєдналася Польща. Обидві ці країни, де при владі перебувають правоконсервативні і популістські сили, часто опиняються в епіцентрі критики інших країн ЄС і Єврокомісії через порушення демократичних норм і прав людини.

За словами Орбана, нинішній проєкт бюджету дозволяє прив’язувати виділення коштів ЄС тим чи іншим країнам до їхньої позиції щодо прийому мігрантів, причому країни, які відмовилися б брати участь в перерозподілі біженців, можуть бути піддані бюджетним санкціям.

При цьому, як відзначають агентства, в проєкті бюджету і створення фонду відновлення прямо про міграцію нічого не говориться. Замість цього йдеться про необхідність дотримання країнами верховенства закону, а саме в порушенні цього принципу партнери по ЄС звинувачують Польщу й Угорщину.

Крім того, обидві країни звинувачують у порушеннях прав меншин, зокрема ЛГБТ-спільноти. 18 листопада організація Human Rights Watch різко розкритикувала пропозицію угорської влади заборонити всиновлення дітей усім, крім подружніх пар (шлюб в угорській конституції визначений як союз чоловіка і жінки).

Для ухвалення бюджету загальним обсягом 1,1 трильйона євро та створення фонду розміром 750 мільярдів євро необхідна згода всіх 27 країн ЄС. Принципову згоду з проєктом бюджету всі країни дали ще влітку, проте остаточного схвалення від Варшави і Будапешта не було.

Єврокомісія нещодавно виступила з проєктом міграційної реформи, який спрямований на те, щоб знизити навантаження на країни, що приймають зараз найбільше мігрантів – такі, як Італія чи Греція. Іншим країнам ЄС пропонується розміщувати у себе частину людей, які просять притулку, за фінансову винагороду від Брюсселя. У критичних ситуаціях Єврокомісія матиме право запроваджувати квоти на розподіл мігрантів. Кілька країн Центральної Європи, в тому числі Польща, Угорщина і Чехія, виступають категорично проти обов’язкових квот. Проєкт реформи прямо не пов’язаний із проєктом бюджету.
…

У Гонконгу поліція заарештувала трьох колишніх депутатів від опозиції – за зрив засідань кілька місяців тому, повідомляє агенція AP.

У заяві поліції Гонконгу йдеться, що трьох колишніх депутатів затримали за звинуваченням у неповазі до законодавчої влади та намір заподіяти шкоду іншим.

Продемократичний табір у Гонконгу протягом останніх місяців звинуватив регіональний та центральний китайський уряди в посиленні контролю над напівавтономною китайською територією.

Минулого тижня влада Гонконгу дискваліфікувала чотирьох опозиційних депутатів Законодавчої ради. Це сталося одразу після ухвалення Пекіном резолюції, що дозволяє дискваліфікувати політиків, які можуть становити загрозу нацбезпеці. У першу чергу документ зачіпає прихильників незалежності Гонконгу від материкового Китаю.

Після відсторонення депутатів в знак протесту у відставку подали інші опозиціонери. Всього опозиція в парламенті мала 19 місць із 70.

Раніше виборча комісія автономії відмовила дискваліфікованим депутатам обиратися до складу парламенту нового скликання через «непатріотичні» погляди. Вибори були заплановані на 6 вересня, але були перенесені через пандемію коронавірусної інфекції. Депутати автоматично продовжили свої повноваження.

30 червня Китай схвалив закон про національну безпеку Гонконгу. Документ дає право китайській владі припиняти дії, які будуть сприйняті ними як загроза національній безпеці. Крім того, закон поширює на автономію повноваження спецслужб континентального Китаю.

Критики закону відзначають, що фактично він припиняє дію свобод, які Китай зобов’язався підтримувати впродовж не менш як 50 років. Такі зобов’язання Пекін дав наприкінці минулого століття, під час отримання суверенітету над Гонконгом, де до 1997 року діяли закони Великої Британії.
…

Президент США Дональд Трамп звільнив керівника Агентства з питань кібербезпеки та безпеки інфраструктури (CISA) Крістофера Кребса, який раніше відкинув заяви чинного президента про масове шахрайство на виборах 3 листопада. Трамп повідомив у твітері 17 листопада, що звільнив високопосадовця, оскільки його заява про безпеку виборів була «вкрай неточною».

Трамп продовжує наполягати, що на виборах були «масові неправомірні дії та шахрайство», це твердження чинного президента соціальна мережа Twitter негайно позначила як «сумнівне».

Кребс керував Агентством з питань кібербезпеки та безпеки інфраструктури (CISA) з моменту його створення в 2016 році, коли американська влада була стурбована втручанням Росії у виборчий процес. Минулого тижня агентство заявило, що вибори 2020 року були «найбільш безпечними в американській історії».
…

Парламент Туреччини у вівторок ухвалив постанову про відправку військ в Азербайджан для моніторингу за виконанням мирної угоди між Азербайджаном і Вірменією за посередництва Росії.

Пропозицію 17 листопада підтримали всі партії турецького парламенту, крім однієї. Рішення ухвалили після того, як президент Реджеп Таїп Ердоган виступив з ініціативою направити війська в так званий центр моніторингу в Азербайджані щодо припинення вогню в Нагірному Карабасі.

Туреччина, яка підтримувала Азербайджан в шеститижневому загостренні конфлікту з етнічними вірменськими силами через сепаратистський Нагірний Карабах, минулого тижня підписала меморандум з Росією про створення такого спільного центру моніторингу в Азербайджані.

Рішення парламенту надає однорічний мандат на розміщення турецьких солдатів і цивільних осіб в спільному центрі моніторингу «в місці, яке визначить Азербайджан», і відповідно до стратегічних угод між двома країнами.

Президент Росії Володимир Путін заявив 17 листопада, що спільний російсько-турецький центр моніторингу буде значною мірою використовувати безпілотники для оцінки ситуації на місцях в Нагірному Карабасі.

Франція, яка разом зі Сполученими Штатами і Росією є співголовою Мінської групи, що раніше очолювала переговори між Вірменією і Азербайджаном, 17 листопада закликала Росію прояснити «неясність» щодо угоди, і яка її роль як посередника.

«Припинення вогню було необхідне для порятунку тисяч життів, але є неясність», – заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан.

За його словами, ці питання будуть обговорюватися на зустрічі французьких, американських і російських дипломатів в Москві від Мінської групи 18 листопада.

Держдепартамент США підтримав точку зору Франції, заявивши, що до росіян все ще є питання, які необхідно прояснити з приводу угоди, «в тому числі і про роль турків».

Нагірний Карабах – міжнародно визнана частина Азербайджану, контроль над якою (а також над частиною інших територій країни) Баку втратив був після війни 1991-1994 років і називав її своєю окупованою територією. Наприкінці вересня Азербайджан почав воєнну кампанію за відновлення контролю над усією своєю територією і завдяки технологічній перевазі свого війська досяг значних успіхів. Але внаслідок бойових дій загинули тисячі людей, зокрема й цивільних.

9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій у Нагірному Карабасі.

Азербайджанська і вірменська сторони зупиняються на зайнятих позиціях, а наступними днями вірменські сили повертають Азербайджанові повний контроль над захопленими ними територіями поза межами колишньої Нагірно-Карабаської автономної області, натомість так званий Лачинський коридор – автомобільна дорога, що поєднує центр Нагірного Карабаху з Вірменією – залишиться незаблокованим. Цей коридор і лінію контакту сторін, за угодою, мають контролювати миротворчі сили.
…

США скоротять свою військову присутність в Афганістані з 4500 до 2500 осіб до 15 січня, також будуть скорочені на 500 осіб військові в Іраку – до 2500, повідомив виконувач обов’язки міністра оборони Крістофер Міллер 17 листопада.

Це рішення відображає політику президента Дональда Трампа, щоб «довести війну в Афганістані та Іраку до успішного і відповідального завершення і повернути наших хоробрих військовослужбовців додому», сказав Міллер.

Виведення військ всього за два місяці до відходу Трампа з Білого дому відбудеться, попри аргументи високопоставлених військових США і НАТО на користь більш повільного і методичного виведення.

На тлі повідомлень про те, що Трамп планує вивести війська з Афганістану, 17 листопада генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ попередив, що військовий блок може заплатити високу ціну за швидкий і неузгоджений вихід з Афганістану.

Деякі союзники-республіканці Трампа на цьому тижні також висловили стурбованість з приводу раптового скорочення військ за кордоном.

Лідер більшості в Сенаті США Мітч Макконнелл попередив, що швидке скорочення військ у Афганістані дасть екстремістам можливість пропагандистськи заявляти про перемогу. Він припустив, що цей крок також може дозволити талібам взяти під свій контроль владу в Афганістані і повернути широкий вплив угруповань «Ісламська держава» і «Аль-Каїда».

Читайте також: Трамп хоче вивести війська США з Афганістану «до Різдва»

Відповідно до угоди, підписаної в лютому між «Талібаном» і Сполученими Штатами, іноземні сили повинні покинути Афганістан до травня 2021 року в обмін на зобов’язання талібів розірвати зв’язки з «Аль-Каїдою» та іншими міжнародними угрупованнями бойовиків. Але повне виконання цієї угоди наштовхується на безліч перешкод на тлі відсутності прогресу у внутрішньоафганських мирних переговорах в Катарі.

Прихильники виведення американських військ вказують на те, що країна пролила багато крові в боях у Афганістані і Іраку з 2001 і 2003 років відповідно, і у Сполучених Штатів є багато проблем, які потрібно вирішувати всередині країни.
…

Державна дума Росії ухвалила у першому читанні законопроєкт, який дозволяє колишньому президенту Росії стати довічним сенатором.

Документ належить до президентського пакету ініціатив щодо реалізації оновлених положень Конституції Росії.

Згідно з проєктом, експрезидент для набуття статусу сенатора повинен подати до Ради Федерації заяву з доданням необхідних документів протягом 3 місяців з дня припинення повноважень глави держави

Також в першому читанні Держдума проголосувала за законопроєкт про посилення гарантій недоторканності для експрезидентів. Проєктом передбачено, що колишній глава держави може бути позбавлений недоторканності тільки за висунутим Держдумою звинуваченням у державній зраді або іншому тяжкому злочині. При цьому звинувачення повинні бути підтверджені висновком Верховного суду, зазначає ТАСС.
…

Прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон отримав негативний тест на COVID-19 після контакту з інфікованим.

Замість тесту ПЛР, очільник британського уряду скористався швидким тестом на коронавірус, який наразі тестують в країні. Офіс голови уряду – серед переліку установ, де тестували нову систему виявлення коронавірусу.

Хоч результат тесту був негативним, Джонсон залишиться на самоізоляції.

На початку квітня прем’єр-міністр був госпіталізований через ускладнення, викликані коронавірусним захворюванням, три дні він провів у палаті інтенсивної терапії.

Вийшовши з лікарні через тиждень, Джонсон подякував лікарям і медсестрам за те, що вони врятували його життя. Після виписки він ще два тижні проходив реабілітацію і на роботу повернувся 27 квітня. 

Пізніше Джонсон поскаржився, що після одужання від COVID-19 у нього погіршився зір.
…

В уряді Ірану розкритикували повідомлення про те, що президент США Дональд Трамп, в якого залишилося два місяці перебування на посаді, питав у радників про можливості завдання удару по головному ядерному об’єкту Ірану.

Речник уряду Ірану Алі Рабіє наголосив, що будь-який напад з боку США отримає «нищівну» відповідь.

Як повідомило 16 листопада видання The New York Times, під час зустрічі в Овальному кабінеті 12 листопада Трамп спитав кількох радників, зокрема віцепрезидента Майка Пенса, державного секретаря Майка Помпео і голову Об’єднаного комітету начальників штабів генерала Марка Міллі, «чи має він можливості вжити заходів проти головного ядерного об’єкту Ірану протягом найближчих тижнів».

Посадовці «відмовили президента від наміру завдати військового удару», попередивши його, що цей крок може розпалити більш широкий конфлікт в останні тижні його президентства, пише Times.

Американський чиновник підтвердив Reuters цю інформацію 17 листопада. «Він запитував про варіанти. Вони дали йому сценарії, і він врешті вирішив не продовжувати», – сказав чиновник.

Як повідомляється, Трамп поставив це питання після того, як у своїй доповіді Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) заявило, що Іран продовжує розробляти запаси збагаченого урану.

Білий дім відмовився від коментарів.

Найбільш імовірною мішенню для нападу міг стати Натанз, де, за даними МАГАТЕ, «запас урану в Тегерані зараз у 12 разів більший», ніж дозволено в рамках знакової угоди між Іраном і світовими державами 2015 року, з якої Трамп вийшов у 2018 році.

Трамп, який відмовився визнати поразку й оскаржує результати президентських виборів 3 листопада, повинен передати владу новообраному президенту, представникові Демократичної партії Джо Байдену 20 січня. Команда Байдена відмовилася коментувати це питання.

Адміністрація Трампа відмовилася розпочати процес передачі влади, заблокувавши доступ команди Байдена до даних розвідки.

 
…

Найпотужніший цього року ураган в Атлантичному океані «Йота» вдарив по Нікарагуа, повідомив Національний ураганний центр США.

Перед наближенням до Нікарагуа шторм мав максимальну 5-ту категорію потужності, і трохи ослабнув до 4-ої перед тим, як зайти на сушу.

Національний ураганний центр США попереджає про потужні вітри швидкістю до 250 кілометрів за годину і сильні зливи.

Ураган вдарив по Нікарагуа менш ніж через два тижні після «Ети», іншого руйнівного шторму, внаслідок якого тут загинули десятки людей.

Прогнозується, що внаслідок стихії на міста й сільськогосподарські угіддя, які все ще частково затоплені дощами «Ети», випаде до 76 сантиметрів дощу протягом наступних кількох днів.

«Йота» – це лише другий ураган у листопаді за історію спостережень, який досягнув 5-ї категорії. Востаннє таке було у 1932 році.

Крім того, цей шторм також робить 2020 рік п’ятим поспіль роком, коли в Атлантичному регіоні спостерігається ураган 5-ї категорії. Це найдовший період від моменту ведення записів, повідомляє Accuweather.

Центральна Америка є одним із найбільш постраждалих від зміни клімату регіонів світу. Зміна клімату збільшує інтенсивність як дощів, так і посух по всій Центральній Америці, заявило минулого тижня агентство ООН із питань біженців.

 
…

Засновник і колишній головний редактор телеграм-каналу Nexta Степан Путило і Роман Протасевич відповіли на запит влади Білорусі про їхню видачу з Польщі. Напередодні Мінськ закликав Варшаву видати Білорусі засновників Nexta «з урахуванням особливої небезпеки їхньої злочинної діяльності».

У відеозверненні Путило вкотре звинуватив Лукашенка у «фальсифікації виборів, розв’язанні терору проти опозиції і застосуванні сили проти мирних демонстрантів».

Колишній головний редактор Nexta Роман Протасевич також зробив офіційну заяву у зв’язку зі зверненням Мінська і назвав умову повернення в Білорусь.

«Заявляю про готовність добровільно повернутися в Білорусь і здатися силовикам в обмін на примусове транспортування [Олександра] Лукашенка в Міжнародний суд у Гаазі», – написав він у твіттері.

16 листопада МЗС Білорусі звернулося до Варшави і закликало у найкоротші терміни видати засновника телеграм-каналу Nexta Степана Путила і колишнього головного редактора Романа Протасевича. Путило зараз живе в Польщі.

Слідчий комітет Білорусі 5 листопада відкрив кримінальну справу стосовно Путила і Протасевича «у зв’язку зі вчиненням навмисних дій, спрямованих на розпалювання соціальної ворожнечі за ознакою професійної приналежності, що стосується двох професійно-соціумних груп – представників влади та правоохоронців».

Вони перебувають у міждержавному розшуку. За цією частиною статті їм загрожує від п’яти до 12 років позбавлення волі.

Раніше на Путила завели кримінальну справу за підозрою в організації масових заворушень. Покарання за цією статтею передбачає до 15 років позбавлення волі.

Путило заснував канали Nexta і Nexta Live два роки тому. В умовах обмеження інтернету в країні після оголошення результатів президентських виборів ЗМІ Білорусі перейшли на висвітлення подій у телеграм. Канал Nexta є одним з найпопулярніших у країні й активно висвітлює події після виборів, зараз у нього понад 900 тисяч підписників, у Nexta Live – понад 1,7 мільйона.

У жовтні Центральний районний суд Мінська визнав телеграм-канал Nexta Live і логотип Nexta екстремістськими матеріалами.

 
…

Американський космічний корабель Crew Dragon компанії SpaceX із чотирма астронавтами на борту вранці 17 листопада пристикувався до Міжнародної космічної станції (МКС). Стиковка до модуля Harmony американського сегмента МКС проводилася в автоматичному режимі.

Екіпаж розпочав підготовку до переходу на станцію. Цей процес може тривати кілька годин.

Астронавти США Майкл Гопкінс, Віктор Ґловер і Шеннон Вокер, а також японський астронавт Соїті Ногуті працюватимуть на МКС пів року.

Ці астронавти приєднаються до членів 64-ї тривалої експедиції на МКС у складі командира станції росіянина Сергія Рижикова, космонавта Сергія Кудь-Сверчкова і астронавта NASA Кетлін Рубінс.

Запуск здійснений на виконання контракту на комерційні польоти NASA з компанією SpaceХ Ілона Маска, яка розробила корабель і ракету-носій.

Це перший регулярний політ для США після того, як у 2011 році була завершена програма Space Shuttle. Свій перший тестовий політ до МКС з астронавтами на борту Crew Dragon здійснив 30 травня, а випробувальний політ у безпілотному режимі – в березні 2019 року.
…

Міністр закордонних справ Сирії Валід аль-Муалем помер у Дамаску у віці 79 років.

За даними державних ЗМІ, він почав працювати у відомстві у 1964 році й ніс службу в Іспанії, Танзанії, Британії, Румунії та США. Під час дев’яти років у Вашингтоні аль-Муалем був залучений до провальних мирних переговорів між Сирією та Ізраїлем. До посади міністра дипломат доріс у 2006 році.

В уряді не уточнили причину смерті, але стан його здоров’я впродовж певного періоду часу погіршувався.

Дипломат був відомий в останні роки через захист Сирії під час громадянської війни, яка триває в країні з 2011 року і в якій за дев’ять років загинули понад пів мільйона людей. Він стверджував, що конфлікт був частиною змови Заходу, щоб розділити його країну за підтримки «терористів-джихадистів».

Сполучені Штати та європейські країни наклали санкції на аль-Муалема через шість місяців після того, як сирійські силовики почали розганяти протести в країні, що спровокувало громадянську війну.

Водночас Іран та Росія вважали міністра своїм партнером. В Ірані заявили, що аль-Муалем відіграв важливу роль під час захисту сирійських національних інтересів та безпеки.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров надіслав свої співчуття.
…

Угорщина та Польща заблокували ухвалення довгострокового бюджету Європейського союзу та «антикоронавірусного» пакету допомоги в розмірі 1,8 трильйона євро.

Під час зустрічі послів країн ЄС Будапешт та Варшава виступили проти прив’язки європейського фінансування до нового механізму поваги до верховенства права.

За цим механізмом Угорщина й Польща можуть отримати менше грошей через, з точки зору Брюсселя, регрес демократії в цих країнах під керівництвом урядів, які сповідують праві погляди.

Посол Німеччини Міхаель Клаусс, який очолював мітинг, попередив: якщо бюджет та пакет допомоги не ухвалять найближчим часом, «ЄС зустрінеться із серйозною кризою».

17 листопада міністри країн членів ЄС обговорять ситуацію під час відеоконференції, на якій вони готуватимуться до саміту лідерів Європейського союзу двома днями пізніше.

Європейські посадовці хочуть пов’язати верховенство права з фінансуванням для тиску на Польщу та Угорщину. Ці дві країни критикують через підрив судової незалежності та свободи слова. За Будапештом також стежать через політику проти неурядових організацій та підрив цивільних свобод.

Міністр юстиції Польщі Збігнев Жьобро назвав ідею прив’язати верховенство права до фінансування й умови «антикоронавірусного» пакету допомоги «інституційним, політичним поневоленням, радикальним обмеженням суверенітету».

Прем’єр Угорщини Віктор Орбан назвав пропозиції Європейського союзу «ідеологічним шантажем», який практикував Радянський Союз.

Лідери ЄС вважали, що вирішили суперечку щодо семирічного бюджету ЄС та пов’язаного з ним плану стимулювання на чотириденному саміті в липні.

19 листопада лідери ЄС повинні були зосередитися на кризі коронавірусу, але зараз, ймовірно, акцент може зміститися на ситуацію з бюджетом.
…

У Вірменії звільнили міністра закордонних справ Зограба Мнацаканяна.

Відповідний указ підписав президент Вірменії Армен Саркісян.

16 листопада прем’єр Нікол Пашинян заявив, що ухвалив рішення про відставку Мнацаканяна, який очолив МЗС після оксамитової революції у 2018 році.

Тим часом жителі Вірменії проводять масові акції протесту, виступаючи проти підписаної мирної угоди з Азербайджаном і Росією щодо конфлікту в Нагірному Карабасі. Вони вимагають відставки Пашиняна і називають його «зрадником».

 
…