Президент США Дональд Трамп допустив можливість арешту конгресмена-демократа Адама Шиффа, який у Палаті представників очолює комітет із розвідки. На думку американського лідера, такий арешт може відбутися через «державну зраду» Шиффа.

На сторінці у Twitter Трамп написав, що Шифф придумав «фейкову і жахливу» заяву на слуханнях в Конгресі і видав її за слова президента США у телефонній розмові з президентом України Володимиром Зеленським.

«Вона (заява – ред.) не мала жодного відношення до того, що я сказав під час телефонного дзвінка. Арешт за зраду?», – написав Трамп у соцмережі.

Раніше Дональд Трамп також заявляв, що конгресмен-демократ Адам Шифф «повністю спотворив» його розмову з президентом України.

Під час слухань у комітеті з розвідки 26 вересня Адам Шифф після оприлюднення тексту скарги американського розвідника щодо липневої телефонної розмови американського і українського президентів сказав, що стиль тодішнього спілкування Трампа можна вважати «класичним кримінальним шантажем».

26 вересня колишній віце-президент США і потенційний учасник президентських перегонів від демократів Джо Байден закликав Конгрес «вжити негайних дій, щоб притягти президента Дональда Трампа до відповідальності» через «зловживання владою».

25 вересня Білий дім оприлюднив стенограму телефонної розмови Трампа і Зеленського після перемоги останнього на президентських виборах в України в квітні 2019 року. Демократи заявляють, що Трамп тиснув на Зеленського під час розмови, щоб ініціювати розслідування проти Джо Байдена, на користь власних інтересів із переобрання на посаду президента.

Президент США назвав критику на його адресу й ініціювання процесу імпічменту «переслідуванням» і «полюванням на відьом». Президент України заявив, що на нього ніхто не тиснув.

Цього тижня мають дати свідчення в Палаті представників на слуханнях щодо імпічменту колишній посол США в Україні Марі Йованович та Курт Волкер, який минулого тижня подав у відставку з посади спецпредставника Держдепартаменту з питань України.
…

На оператора киргизької служби Радіо Свобода Айбека Кулчуманова напали невідомі, коли журналіст знімав сюжет біля будинку ексзаступник голови Митної служби Раімбека Матраімова.

За словами журналіста, він знімав прилеглу до будинку територію, щоб перевірити гіпотезу розслідувачів про те, що Матраімов захопив при будівництві частину території дитячого освітнього центру і дорогу, яка веде до будівлі. Сам Раім Матраімов або його близькі цю історію поки що ніяк не коментують.

Інцидент стався 28 вересня в Оші. Як розповів кореспондент Ідріс Ісаков, оператор робив додаткові кадри для розслідування щодо Матраімова і запускав дрон.

У цей момент до Кулчуманова підійшли ззаду кілька молодих людей спортивної статури. За словами журналіста, його вдарили, відібрали у нього камеру та іншу апаратуру: смартфон, штатив, пульт управління від дрона, а також документи і ключі від автомобіля. Крім того, залишається невідомим місце перебування дрона, що залишився без управління.

Загальна вартість вкраденої техніки редакція оцінює в понад 1,5 мільйона сомів (понад 22,5 тисячі доларів).

Організація з безпеки і співпраці в Європі засудила напад на Кулчуманова як «неприпустиме залякування» і закликала владу Киргизстану розслідувати справу.

Прес-секретар прем’єр-міністра Киргизстану Адилет Султаналієв заявив, що в уряді «стурбовані» інцидентом з журналістом, але на даний момент вважають конфлікт побутовим.

При медичному обстеженні оператора у нього виявили травму спини.

На підставі заяви Кулчуманова міліція Оша відкрила справу за статтею «грабіж в особливо великому розмірі». За даними правоохоронців, друга сторона, яка відібрала техніку, теж звернулася із заявою. Пізніше на сторінці УВС Оша у фейсбуці була опублікована інформація, житель Оша звернувся в міліцію із заявою, що у дворі будинку йому на голову впав дрон, через що він отримав травми.

Міліція офіційно не розкриває імена нападників на журналіста. Але, за даними Радіо Свобода, один з них – близький родич Матраімова.

Раімбек Матраімов раніше кілька разів був героєм розслідувань журналістів Радіо Свобода. За даними одного з них, колишній заступник голови митниці Киргизстану (він займав цю посаду з листопада 2015 року по листопад 2017 року) разом із родичами вивів із країни 700 мільйонів доларів.

 
…

Сполучені Штати Америки розширили список санкцій у зв’язку зі втручанням у вибори президента 2016 року, в якому США звинувачують Росію.

Як випливає з повідомлення Міністерства фінансів США, в список внесені громадяни Росії Денис Кузьмін і Ігор Нестеров.

Крім того, санкції накладені на три юридичні особи, зареєстровані на Сейшельських островах і в Чехії. Це компанії Autolex Transport, Beratex Group і Linburg Industries.

Стверджується, що всі вони пов’язані з діяльністю близького до російського президента бізнесмена Євгена Пригожина і так званої «фабрики тролів».

Під санкції також потрапила яхта St. Vitamin Pleasure Craft і три літаки, які належать цим компаніям.

У серпні цього року телеканал «Настоящее время» (проєкт Радіо Свобода і «Голосу Америки») опублікував розслідування, в якому стверджується, що літаки, які потрапили під санкції, належать Пригожину і є власністю компанії Linburg Industries, якою володіє колишній співробітник бізнесмена.

Йдеться про літаки Hawker 125-800B і Hawker 800XP з бортовим номером M-VITO. Повітряні судна часто літають в африканські країни і їхнє переміщення часто збігається з переміщенням Пригожина по світу.

Бізнесмена Євгена Пригожина, якого ЗМІ називають «кухарем Путіна», пов’язують з діяльністю так званої «фабрики інтернет-тролів», а також низкою приватних військових компаній, що діють в Африці і на Близькому Сході, в тому числі «ПВК Вагнера».

У США проти «кухаря Путіна» висунули звинувачення у втручанні у вибори, через які він внесений до списку санкцій. Сам бізнесмен звинувачення відкидає.

Запроваджені раніше санкції США проти Росії стосуються, зокрема, російської агресії в Україні, втручання Кремля в американські вибори й отруєння в Британії російського розвідника Сергія Скрипаля.
…

У Ємені повстанці шиїтського антиурядового руху Хуті оголосили про велику перемогу над військами Саудівської Аравії, яка очолює міжнародну воєнну коаліцію на підтримку законного єменського уряду.

Бойовики заявляють, що внаслідок свого нападу попереднього дня, 28 вересня, на територію Саудівської Аравії, на її південний регіон Наджран, вони знищили понад 200 саудівських військових і захопили близько двох тисяч полоненими, а також значну кількість бойової техніки.

У відеозапису, який оприлюднили бойовики, показано бойові машини з саудівськими позначеннями, боєприпаси, а також полонених і тіла вбитих у саудівських одностроях. Кілька полонених говорять на камеру, що вони саудівські військові.

Влада Саудівської Аравії наразі цього не коментувала.

Коаліція під проводом Саудівської Аравії воює проти єменського руху Хуті, підтримуваного Іраном, із 2015 року. Внаслідок боїв, у перебігу яких бойовики останнім часом переходять до нападів на саудівській території, загинули десятки тисяч людей, мільйони стали вимушеними переселенцями.
…

На позачергових парламентських виборах в Австрії найбільше місць здобула консервативна Австрійська народна партія, але наразі не ясно, з ким зміг би скласти коаліційний уряд лідер партії Себастіян Курц.

За ще не повними попередніми даними, тим часом без підрахунку голосів, відданих поштою, Австрійська народна партія набирає на виборах понад 38 відсотків голосів (порівняно з більш ніж 31 відсотком на попередніх виборах 2017 року), лівоцентристська Соціал-демократична партія Австрії наразі здобуває 21,5 відсотка (втрачаючи понад 5 відсотків), ультраправа популістська Партія свободи Австрії отримає понад 17 відсотків (і зазнає помітної втрати з 26 відсотків два роки тому); до парламенту також повертається партія «Зелених» із понад 12 відсотками (яка до попереднього складу не пройшла, не набравши мінімальних для цього 4%), і понад 7 відсотків матиме ліберальна партія «Неос». Ці результати можуть змінитися на відсоток чи два після врахування голосів, відданих поштою.

Як сказав Себастіян Курц своїм прихильникам після появи перших результатів, від перемоги він «майже онімів».

Тепер на нього чекають коаліційні переговори про створення уряду. На цей час про свої вимоги до переможця для можливого формування коаліції вже заявив лідер партії «Зелених» Вернер Коґлер: за його словами, для вступу його партії до коаліції буде необхідна «радикальна зміна» політики Народної партії порівняно з тією, якої вона дотримувалася на чолі свого попереднього коаліційного уряду з Партією свободи.
…

У столиці Росії Москві, на проспекті Академіка Сахарова недалеко від центру міста, відбувся мітинг на захист політв’язнів, організований незареєстрованою Лібертаріанською партією Росії. Акція була дозволеною і відбулася без інцидентів.

За даними неформального некомерційного об’єднання «Білий лічильник», що з залученням добровольців рахує учасників масових акцій, у нинішньому заході взяли участь загалом трохи більше ніж 25 тисяч осіб, у момент найбільшого розмаху, о 16-й годині за місцевим часом, – одночасно 20 тисяч. Такі ж дані – про приблизно 20 тисяч учасників станом на 16-у годину – навели і в МВС Росії.

Акція, головне гасло якої – «Відпускай!», тривала понад дві години, незважаючи на холод і сльоту. Лейтмотивом виступів стали заклики щодня брати участь у протестах, доки не будуть відпущені на волю всі обвинувачені в політичних справах, зокрема в так званій «московській справі».

Опозиційний діяч, голова Фонду боротьби з корупцією Олексій Навальний, який був одним із цілої низки промовців, назвав боротьбу за звільнення політв’язнів головним порядком денним опозиції на найближчий час.

«Московську справу» порушили після акцій протесту 27 липня і 3 серпня в Москві проти недопуску незалежних кандидатів на вибори до Московської міської думи (міськради). Були затримані понад 3 тисячі осіб, кілька людей зазнали травм унаслідок застосування поліцією сили для розгону мітингувальників. Спочатку її розслідували як справу про масові заворушення. Згодом звинувачення в заворушеннях зняли зі значної більшості арештованих, частину з них звільнили. Але п’ятьох людей засудили до різних термінів позбавлення волі за звинуваченнями в насильстві стосовно поліцейських. Також із «московським справою» пов’язують іще кілька вироків, зокрема за статтею про неодноразові порушення на мітингах. Крім того, кілька людей досі перебувають у СІЗО або під домашнім арештом.

На підтримку обвинувачених у «московській справі» виступили в Росії сотні діячів культури і громадських діячів, вчителів, студентів, лікарів, журналістів, священиків, людей інших професій, обурення лунало і з боку правозахисників і урядів на Заході. Правозахисники відзначають, що нічого з того, що можна кваліфікувати як «масові заворушення» і «застосування насильства до поліцейських», в Москві не відбувалося, і вважають більшість кримінальних справ сфабрикованими.
…

Опоненти Кремля планують 29 вересня провести масштабну акцію протесту на проспекті Сахарова у російській столиці Москві, яка стане першим великим масовим заходом, погодженим владою, після загальних виборів три тижні тому.

Противники президента Володимира Путіна і його уряду закликають росіян протестувати проти «політичних репресій» і вимагати, щоб влада припинила кампанію рейдів і арештів, спрямованих проти опонентів.

Демонстранти також закличуть звільнити людей, які перебувають у в’язницях чи СІЗО за так званою «московською справою», через переслідування після придушених силовиками протестів в липні-серпні цього року.

Понад 3 тисячі людей були затримані під час мітингів у липні-серпні в Москві, а кілька людей зазнали травм після застосування поліцією сили для розгону мітингувальників, незгодних із недопуском незалежних кандидатів до виборів у Москміськдуму. Це викликало обурення з боку правозахисних груп і західних урядів.

Попри невключення десятків опозиційних і незалежних кандидатів у списки, вибори завдали суттєвого удару по контрольованій Кремлем партії «Єдина Росія», яка втратила контроль над 13-ма із 45-ти місць в Мосміськдумі.
…

Внаслідок вибуху й пожежі на танкері в південнокорейському порту Ульсан постраждали 18 людей, повідомило агентство Yonhap з посиланням на берегову поліцію.

На борту перебували громадяни Росії і Філіппін, всього 25 осіб.

Російські дипломати розповіли агентству ТАСС, що на борту було десять росіян, ніхто з них серйозно не постраждав. У місцевій поліції стверджують, що всі члени команди танкера врятовані.

Судно перевозило нафтопродукти з Кайманових островів. Причина вибуху наразі невідома.
…

Влада Саудівської Аравії лібералізує правила в’їзду в країну для іноземних туристів зі 49 країн світу, в тому числі США, Японії, Китаю і країн ЄС.

Жінки зможуть приїжджати в королівство самі, без обов’язкового супроводу чоловіка, як раніше.

Жінки також не зобов’язані будуть носити абаю (довга вільна сукня), але серед вимог залишається скромна сукня, що закриває плечі і коліна, в тому числі на громадських пляжах, повідомив в інтерв’ю агенції Reuters голова агентства з питань туризму Саудівської Аравії Ахмед Аль Хатіб.

За його словами, алкоголь залишається забороненим: «У нас буде достатньо туристів, які приїдуть до Саудівської Аравії, щоб насолодитися іншими речами».

Візи для згаданих країн, перелік яких розширюватимуть, доступні онлайн, у диппредставництвах Саудівської Аравії і по прибутті,  коштують 120 доларів, разом із медичним страхуванням.

Саудівська Аравія – одна з найбільш консервативних і закритих країн світу. Там досі проводяться страти, застосовуються тілесні покарання, а права жінок обмежені. Їм, як і раніше, заборонено виїжджати за межі країни без дозволу батьків або чоловіків.

Проте влада королівства в останні кілька років провела кілька реформ, які повинні підвищити привабливість країни за кордоном і змінити її імідж у світі. Багато з цих реформ просуває наслідний принц Мохаммед бін Салман, якого Туреччина і деякі інші країни вважають причетним до вбивства журналіста Джамала Хашокджі.

Влада королівства розраховує, що лібералізація туристичної індустрії приведе до того, що частка туризму у ВВП країни виросте до 10% до 2030 року, а кількість туристів зросте до того ж часу до 100 мільйонів осіб. Досі туріндустрія Саудівської Аравії була зосереджена на обслуговуванні паломників, які приїжджають на хадж до Мекки.
…

Влада Ірану розкритикувала Сполучені Штати за відмову іранському міністру закордонних справ Мухаммаду Джаваду Заріфу у праві відвідати представника країни в ООН Маджида Тахта Раванчі, який наразі перебуває в лікарні.

Наразі Заріф перебуває в Нью-Йорку на сесії Генеральної асамблеї ООН, однак у зв’язку з його пересування обмежене шістьма кварталами міста.

Державний департамент США заявив, що дозволить Заріфу відвідати Раванчі, якщо Тегеран звільнить одного з громадян США, який у Вашингтоні вважають «незаконно ув’язненими».

Раванчі наразі лікується в Нью-Йорку від онкологічного захворювання.

Заступник міністра закордонних справ Аббас Аракчі заявив у коментарі іранському державному новинному агентству IRNA, що Вашингтон зробив гуманітарні питання «заручниками» політики.

Читайте також: США забороняють в’їзд для високопосадовців Ірану і членів їхніх родин​

Відносини між США та Іраном погіршилися після того, як у 2018 році президента Сполучених Штатів Дональд Трамп відмовився від домовленостей 2015 року. Він також відновив і розширив санкції проти Ірану, маючи на меті ускладнити або й унеможливити експорт іранської нафти та послабити іранську економіку.

У відповідь на ці дії США Тегеран скоротив деякі зобов’язання за ядерною угодою.

25 вересня президент Ірану Хасан Роугані, виступаючи на засіданні Генеральної асамблеї ООН, заявив, що Тегеран не буде вести переговори щодо своєї ядерної програми, поки залишається під санкціями, і звинуватив США у «нещадному економічному тероризмі».
…

28 вересня у Афганістані тривають вибори президента попри погрози «Талібану» зірвати їх.

«Голосування почалося по всій країні, і ми раді, що люди вже стоять у довгих чергах, щоб віддати свій голос», – повідомив інформаційному агентству AFP речник Виборчої комісії Забі Садаат.

Водночас на одній із виборчих дільниць, розташованій у мечеті в південному місті Кандагарі, стався вибух. За даними представників лікарні, щонайменше 15 людей поранені, з них троє – серйозно.

У виборах бере участь 15 кандидатів, однак фаворитами перегонів є чинний президент Ашраф Гані, який балотується на другий термін, та голова уряду Абдулла Абдулла.

Безпеку виборчих дільниць, за попереднім планом, забезпечують 72 тисячі співробітників сил безпеки. Понад дві з семи тисяч дільниць не відкрилися, як решта, о 7 годині ранку через загрозу нападів бойовиків. Під час попередніх волевиявлень «Талібан» організовував напади на виборчі дільниці та виборців. Протягом останніх тижнів екстремісти погрожували подальшим кровопролиттям, якщо влада спробує провести вибори.

Втім, для участі у виборах зареєструвалися 9,6 мільйонів афганців.

За словами голови Форуму за вільні та чесні вибори в Афганістані Юсефа Рашида, голосування відбувається більш спокійно, ніж у минулі рази, але по всій країні виникаються складнощі, пов’язані в тому числі з біометричними приладами для голосування, які були призначені для протидії порушенням.

«На деяких дільницях голосування почалося з запізненням, і з біометричною системою досі виникають проблеми. Але, якщо порівняти з попередніми виборами, проблем вже менше», – сказав Рашид у коментарі афганській службі Радіо Свобода.

Вибори президента в 2014 році відзначилися систематичною корупцією і проблемами в роботі виборчої системи. Вони завершилися спірним результатом: і Ашраф Гані, і Абдулла Абдулла, який також тоді балотувався, заявляли про свою перемогу.

Зрештою посаду президента отримав Гані, а для Абдулли в рамках компромісу створили посаду Головного виконавчого офіцера, і він очолив уряд.

Голосування триватиме до 19 години вечора за місцевим часом (близько 18 години за Києвом). Фінальні результати очікуються до 7 листопада. Якщо жоден із кандидатів не набере більшості голосів у першому турі, другий відбудеться 23 листопада.
…

Влада Пакистану відмовилася від попереднього рішення закрити пункти перетину кордону з Афганістаном в день виборів президента у цій країні 28 вересня.

«Пакистан отримав надзвичайно терміновий запит від Міністерства оборони Афганістану на відкриття пунктів перетину кордону протягом дня виборів президента Афганістану», – повідомило пакистанське Міністерство закордонних справ.

Згідно з заявою дипломатичного відомства, «попри проблеми з безпекою уздовж кордону, Пакистан і надалі підтримуватиме своїх афганських братів».

«Таким чином, було вирішено відкрити основні термінали на кордоні, щоб сприяти руху афганських громадян через пакистано-афганський кордон, щоб вони могли скористатися своїм правом на голосування під час виборів президента, – йдеться в ній.

Напередодні влада Пакистану повідомляла про намір закрити всі пункти перетину кордону з Афганістану та відрядити додаткові загони безпекових сил на кордон, аби завадити бойовикам угруповання «Талібан» потрапити до сусідньої країни.

Вибори нового президента Афганістану призначені на 28 вересня попри побоювання насильства з боку талібів після того, як очільники угруповання заявили про намір зірвати волевиявлення.
…

Російська парламентська комісія стверджує, що німецький державний мовник Deutsche Welle (DW) порушив закон, висвітлюючи протести влітку 2019 року. Також законодавці заявили, що розслідуватимуть із цього приводу і роботу інших засобів інформації, серед яких Радіо Свобода.

Голова комісії з питань зовнішнього втручання у внутрішні справи Росії Василь Піскарьов заявив 27 вересня, що парламент попросить міністерство закордонних справ розглянути питання про відкликання акредитації Deutsche Welle для роботи в країні. За даними російських депутатів, російська служба Deutsche Welle 27 липня оприлюднила твіт «Москва, вийди!» Комісія розцінила це як спробу вплинути на внутрішні справи Росії. 

Наглядова рада DW відхилила «будь-які припущення», що мовник втручався у внутрішні справи Росії.

Російську поліцію піддають критиці за перешкоджання журналістам, які від кінця липня висвітлюють серію великих акцій протесту в Москві. Кілька журналістів були затримані, їхнє обладнання пошкоджене.
…

Президент США назвав «хворою людиною» конгресмена-демократа Адама Шиффа, який у Палаті представників очолює комітет із розвідки
…