Раніше вона наголосила, що ці військові перебувають там без будь-якої угоди з Молдовою і мають бути виведені разом із боєприпасами, які зберігаються на складах
…

Європейська комісія вперше планує запропонувати Європейському союзу введення санкцій проти суб’єктів, які поширюють дезінформацію, а також наполягатиме на більш жорсткому механізмі нагляду за онлайн-платформами. Про це повідомив редактор Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода з питань Європи Рікард Юзвяк, посилаючись на проєкт документа, який є у розпорядженні Радіо Свобода.

У Плані дій щодо європейської демократії, який Єврокомісія повинна представити 2 грудня, йдеться про те, що «Європейському союзу необхідно більш систематично використовувати весь спектр із наявних інструментів для протидії іноземному втручанню і операціями впливу, а також їхньому подальшому розвитку». Пропонується після публічного виявлення таких методів «зробити їх непридатними в експлуатації», аж до застосування санкцій після повторення таких незаконних дій.

Це вперше в офіційному документі Європейська комісія пропонує ввести санкції за поширення дезінформації. У документі зазначається, що інформація може бути «оснащена іноземними гравцями». Як приклад, описуються «певні треті країни (зокрема, Росія і Китай), які брали участь в операціях впливу і кампаніях із дезінформації навколо COVID 19 у країнах ЄС, державах-сусідах і по всьому світу «з метою підірвати демократичні дискусії, посилити соціальну поляризацію і поліпшити свій власний імідж».

У плані дій вказується, що оперативна група зі стратегічних комунікацій EastStratCom, підрозділ дипломатичного корпусу ЄС, Європейська служба зовнішніх зв’язків (EEAS), що відстежують дезінформацію з боку Росії, виявили понад 500 прикладів прокремлівської дезінформації про COVID-19 за рік і понад 10 тисяч прикладів прокремлівської дезінформації з моменту початку моніторингу в 2015 році.

Документ також пропонує більш жорсткі правила ЄС для онлайн-платформ, які «можуть використовуватися зловмисниками для поширення і розповсюдження неправдивого і такого, що вводить в оману контенту».

У документі йдеться також про необхідність схвалення в майбутньому закону про цифрові послуги (DSA), який буде представлений Єврокомісією в наприкінці цього року з метою оновити правову базу ЄС щодо ведення онлайн-бізнесу. У ньому пропонується, щоб великі платформи були зобов’язані оцінювати ризики, які представляють їхні системи – не тільки щодо незаконного контенту і продуктів, але і системних ризиків для захисту інтересів і основних прав, здоров’я та безпеки громадян.

Читайте також: Дезінформація і фейки такі ж згубні, як природні чи екологічні катастрофи – бельгійський експерт

У 2018 році Європейська комісія розробила правила протидії дезінформації, до яких на добровільних засадах приєдналися такі платформи, як Facebook, Google і Twitter, щоб повідомляти про заходи, вжиті для забезпечення прозорості розміщення реклами та дій проти фейкових облікових записів та спамерів. Комісія досі залишалася незадоволеною результатом і тепер пропонує «більш надійний підхід, заснований на чітких зобов’язаннях і за умови наявності відповідних механізмів нагляду, необхідних для більш ефективної боротьби з дезінформацією».
…

Міністерство внутрішніх справ Білорусі підтвердило, що силовики застосовували «спеціальні засоби» проти протестувальників, які продовжують протести з вимогою відставки Олександра Лукашенка після суперечливих президентських виборів.

Речниця міністерства Ольга Чемоданова 30 листопада написала в Telegram, що правоохоронці вдалися до попереджувальних пострілів та інших спецзасобіва, щоб змусити демонстрантів розійтися. Раніше білоруська служба Радіо Свобода повідомила також, що силовики застосовували проти демонстрантів сльозогінний газ та електрошокери.

За даними МВС Білорусі, загалом за порушення законодавства про проведення публічних заходів затримано 313 людей.

Мінський правозахисний центр «Весна» повідомив, що кількість затриманих демонстрантів у Білорусі 29 листопада склала понад 420.

За даними правозахисників, більшість затриманих були взяті під варту в Мінську, хоча також були затримання в Бресті, Гродні та інших містах.

29 листопада демонстрації відбувалися в багатьох районах Мінська, і це ускладнює оцінку числа людей, які брали участь у протестах загалом.

Акції протесту в Білорусі тривають уже майже чотири місяці – від 9 серпня, коли відбулися суперечливі президентські вибори. Лояльна Лукашенкові Центральна виборча комісія проголосила його президентом на шостий поспіль термін. Опозиція вважає переможницею виборів Світлану Тихановську, яка нині перебуває у вигнанні.

США, Євросоюз, Україна та інші держави не визнали переобрання Лукашенка.

 
…

Суд у столиці Росії Москві 30 листопада продовжив на три місяці арешт колишнього журналіста, радника голови «Роскосмосу» Івана Сафронова, якого звинувачують у державній зраді, повідомляють російські інформагенції.

Співробітники суду не дозволили зайти на засідання журналістам, заявивши, що з «преси не акредитований ніхто». На засідання також не пускали родичів обвинуваченого. Однак пізніше дівчині Сафронова Ксенії Мироновійї і його сестрі Ірині дозволили присутність на оголошенні рішення.

У жовтні слідчий ФСБ відмовив Сафронову в телефонному дзвінку матері для привітання її з днем народження. Співробітник відомства вирішив, що оскільки мати обвинуваченого є свідком у його кримінальній справі, то Сафронов може використовувати розмову «для прихованого обміну інформацією, виконання інших розвідувальних завдань іноземної спецслужби, спрямованих проти безпеки Росії і на протидію слідству».

Колишній журналіст видань «Коммерсант» і «Ведомости» Іван Сафронов був затриманий ФСБ на початку липня, а потім заарештований за звинуваченням у державній зраді. За версією слідства, в 2017 році, працюючи в «Комерсанті», Сафронов передав чеській розвідці секретні дані про російський військово-промисловий комплекс. Колишній журналіст провини не визнає.

2 вересня Лефортовський суд Москви за клопотанням слідчого ФСБ продовжив Сафронову термін перебування під вартою до 7 грудня. Захист просив змінити Сафронову запобіжний захід на не пов’язаний із перебуванням у слідчому ізоляторі і надав суду понад 150 звернень журналістів, політиків і правозахисників із клопотанням про взяття на поруки.

 
…

Обраний президент США Джо Байден представив команду Білого дому зі зв’язків з громадськістю, яка вперше в історії складатиметься виключно з жінок.

Речницею Білого дому стане колишня прессекретарка Держдепартаменту США Дженіфер Псакі. Очільниця пресслужби кампанії Байдена стане директором з комунікацій.

«Я з гордістю оголошую сьогодні про першу високопоставлену команду зі зв’язків з громадськістю Білого дому, яка повністю складається з жінок», – заявив Байден 29 листопада.

Псакі зазначила у твітері, що нова команда – «найбільш різнопланова в історії». Вона додала, що в команді шість мам маленьких дітей.

Сімон Сандерс, старша радниця кампанії, обійме посаду головної представниці обраної віце-президентки США Камали Гарріс. Колишня прессекретарка Байдена часів його віцепрезидентства, Елізабет Александер, буде директоркою з комунікацій майбутньої першої леді Джилл Байден.

У команді зі зв’язків з громадськістю президента Дональда Трампа також є кілька жінок, зокрема прессекретарка Кейлі Макінані та директорка з комунікацій Білого дому Аліссі Фарах.

Інаугурація Байдена на пост президента США має відбутися 20 січня 2021 року.
…

У Женеві 30 листопада мають зустрітися для чергового раунду переговорів представники сирійського уряду, опозиційні лідери та представники громадськості.

«Ми сподіваємось, що те, чого ми досягли, почало створювати довіру між сторонами», – заявив напередодні переговорів спеціальний посланник ООН Гейр Педерсон. За його словами, ключовим питанням переговорів будуть принципи нової конституції.

Громадянський конфлікт у Сирії, який переріс у війну, почався у березні 2011. За час конфлікту понад 400 тисяч людей загинули, мільйони вимушені були залишити свої домівки. Понад 12 мільйонів людей змушені були залишити свої домівки.

Росія та Іран надали ключову підтримку режиму Асада, тоді як США та Туреччина підтримали різні групи повстанців.

Екстремістські угруповання, зокрема й «Ісламська держава», також брали участь у боях, але їх в основному витіснили з території, яку вони раніше захопили в урядових сил.

Організація Об’єднаних Націй, Росія та Туреччина сприяли окремим мирним переговорам, але кровопролиття триває.
…

Аргентинська поліція провела 29 листопада обшуки в будинку та офісі одного з лікарів Дієго Марадони в рамках розслідування нещодавньої смерті футбольної зірки.

Чиновники вилучили медичні записи з дому та офісу невролога Леопольдо Луке. Останній заявив, що співпрацює зі слідством та заперечив будь-які протиправні дії.

Він сказав, що «абсолютно впевнений», що всі його дії як лікаря були найкращим з того, що можна було зробити для Марадони. Луке сказав, що він не був головним лікарем Марадони, а лише частиною команди медиків. Луке, які і інші лікарі, на початку місяця залучався до операції на головному мозку Марадони.

Прокуратура, яка вивчає, яку медичну допомогу Марадона отримував до смерті, наразі опитує родичів футбольної легенди.

60-річний Марадона мав чимало проблем зі здоров’ям, деякі – через вживання наркотиків та алкоголю. Лікарі називають причиною смерті серцевий напад.

Леопольдо Луке називав Марадону важким пацієнтом, який «робив те, що хотів».

Смерть Дієго Марадони 25 листопада викликала емоційні реакції в Аргентині та серед футбольних фанатів по всьому світі. Десятки тисяч шанувальників вишикувалися в чергу, щоб пройти повз труну в президентському палаці перед похованням Марадони 26 листопада.
…

Одинадцятирічна представниця Франції Valentina (Валентина Тронель) з піснею J’imagine («Я уявлю собі») стала переможницею «Дитячого Євробачення-2020». Фінал пісенного конкурсу відбувся у неділю в Польщі. Представники Казахстану та Іспанії серед 12-ти конкурсантів посіли друге і третє місця відповідно.

Українцеві Олександру Балабанову з піснею «Відкривай» дісталася сьома сходинка.

«Дитяче Євробачення» через карантинні обмеження проходило у форматі телемосту – ведучі були у Варшаві, а учасники – в своїх країнах.

Читайте також: Україна візьме участь у «Дитячому Євробаченні-2020» – НСТУ
…

В Мінську та інших містах Білорусі міліція розганяє колони протестувальників, які вийшли на черговий недільний марш проти фальсифікацій результатів виборів і насильства. Попри це, люди збираються знову, передає білоруська служба Радіо Свобода.

Правозахисний центр «Весна» оприлюднює імена затриманих – станом на зараз їхня кількість сягає 127, але дані оновлюються.

Користувачі соцмереж поширюють відео пострілів та розпилення газу проти протестувальників у столиці та околицях, зокрема в селі Боровляни Мінської області.

Читайте також: Тихановська: «Режим Лукашенка захитався і от-от упаде»

Серед затриманих – член Координаційної ради економіст Дмитро Крук, а також юристка, директорка Центру правової трансформації Ольга Смолянка.

Також у Бресті затримали журналістів «Брестської газети» Станіслава Коршунова, Максима Хлябця, а також пенсіонерку Олену Гнавк. Її вже чотири рази судили за участь у акціях протесту.

У Мінську на «Марш сусідів» вийшло понад 20 колон демонстрантів. Акції відбулися і в інших містах країни.

 
…

Українська спільнота у Римі вчергове звернулася до парламенту Італії з вимогою визнати актом геноциду Великий голод в Україні 1932-33 років та запровадити вивчення цієї теми у місцевих школах. Звернення до італійських депутатів зачитали в неділю під час поминальної акції жертв Голодомору. На центральній площі Венеції біля руїн Стародавнього Риму зібралася майже сотня активістів громади, передає кореспондент Радіо Свобода.

У відкритому листі українців мовиться, що «офіційно в Італії проживають майже 250 тисяч громадян України, багато з них є нащадками потерпілих внаслідок Голодомору, багато українців мають італійське громадянство, це громадяни, які працюють в країні для добробуту її суспільства, сплачуючи податки».

З огляду, зокрема, на цей факт громада просить обидві палати італійського парламенту визнати штучний голод 1932-33 років в Україні геноцидом українського народу та ухвалити спеціальну резолюцію. Також є прохання засудити головного відповідального за геноцид, радянський режим під керівництвом Йосипа Сталіна, та сприяти долученню документів про Голодомор до навчальних програм італійських шкіл, щоб поширювати знання про трагедію з метою не допустити подібного у майбутньому.

На акції був присутній представник ліберальної проєвропейської партії «Італійські радикали», який підтримав заклик спільноти та звернувся до учасників не втрачати сил і продовжувати зусилля для визнання Голодомору геноцидом на політичному рівні в країні.

Голова Християнського товариства українців Італії Олесь Городецький, розповідаючи про історію викриття трагедії Великого голоду, нагадав, що саме італійські дипломати у травні 1933 року повідомляли урядові про винищення голодом українських селян.

«Однак у тодішній Італії на догоду Москві про це не говорили вголос, як і нині мало говорять про російсько-українську війну, що сьомий рік триває на сході України», – зазначив Городецький.

Під час акції лунали молитви, жалобні пісні, діти із запаленими свічками читали вірші. Подібні мітинги-реквієми українці Риму проводять в листопаді щороку із закликом до влади Італії приєднатися до держав, які вже визнали геноцидом Голодомор в Україні 1932-33 років.

Італія – серед більшості країн, які ще не визнали Великий голод в Україні актом геноциду. Українські дипломати щоразу закликають офіційний Рим зробити цей крок. На заваді цьому експерти називають як юридичні, так і політичні мотиви, зокрема і «фактор Москви».

При цьому громадськість в країні щороку більше дізнається про минулу трагедію українського народу. Активно в цьому плані працюють італійські науковці, публіцисти та діячі культури. Цього року вийшов друком перший художній роман італійського автора Руджеро Д’Алессандро «Голодомор. Весна в Україні». Раніше були надруковані кілька історичних досліджень італійських науковців. Найвідоміше із них – «Листи з Харкова. Голод в Україні та на Північному Кавказі у повідомленнях італійських дипломатів 1932-1933 років», автор якого знаний дослідник історії СРСР Андреа Граціозі.

На острові Сардинія у місті Кальярі завдяки сприянню української громади та посольства 2016 року встановили монумент жертвам Голоду.

Відомі також кілька мистецьких проєктів італійських художників, присвячених трагічній темі.

Українські активісти південного міста Авелліно спільно з місцевими журналістами та акторами долучилися цього року до міжнародного проєкту Національного музею Голодомору-геноциду в Києві, здійснивши переклад та запис аудіоекскурсії музеєм італійською мовою.

Цього року також деякі італійські видання та інтернет-ресурси присвятили окремі шпальти статтям про трагедію українського народу та намагання Києва домогтися у світі визнання Великого голоду актом масового винищення українців.
…

Британський актор та бодібілдер Девід Проуз помер 28 листопада у віці 85 років. Про це його агент повідомив 29 листопада, зазначивши, що причиною смерті стала коротка хвороба.

Проуз тричі ставав чемпіоном Великої Британії з бодібілдингу, а також запам’ятався виконанням ролі культового антагоніста «Зоряних воєн» Дарта Вейдера у фільмах оригінальної трилогії «Нова надія» (1977), «Імперія завдає удару у відповідь» (1980) та «Повернення джедая» (1983). Втім, його обличчя у фільмі так жодного разу і не з’явилося, а голос дублював актор Джеймс Ерл Джонс.

Виконавець ролі Люка Скайвокера Марк Гемілл, коментуючи смерть колеги, написав у твітері, що той був «доброю людиною і набагато більшим, ніж просто Дарт Вейдер».

Читайте також: Помер перший виконавець ролі Джеймса Бонда Шон Коннері

В одному зі своїх інтерв’ю британському мовнику BBC Проуз висловлював жаль через те, що постійно був у масці в «Зоряних війнах».

«Всі актори хочуть впізнаваності і я хотів би її отримати, як Люк Скайвокер чи (інший персонаж, зіграний Гаррісоном Фордом – ред.) Хан Соло», – казав він.

Наприкінці третього фільму трилогії Дарт Вейдер знімає маску, але в цій сцені його грає інший актор, Себастьян Шоу.

Інша зірка «Зоряних війн», виконавиця ролі принцеси Леї Керрі Фішер, померла у 2016 році у віці 60 років.
…

Будівництво газопроводу «Північний потік-2», що проходить під Балтійським морем з Росії в Німеччину, відновиться на початку грудня після річної паузи через санкції США, заявила компанія Nord Stream 2 AG 28 листопада.

Згідно з заявою компанії, підводні роботи з прокладання труб відновляться на 2,6-кілометровій ділянці кожного з відгалужень газопроводу в межах ексклюзивної економічної зони Німеччини.

Німецька телерадіокомпанія NDR 1 Radio MV з посиланням на Управління водних шляхів та судноплавства Балтійського моря у Штральзунді повідомила, що роботи відновляться 5 грудня.

У грудні 2019 року будівництво «Північного потоку-2» було зупинене через санкції США проти проєкту, який подвоїть обсяги постачання російського природного газу до Німеччини.

Читайте також: Сертифікаційна компанія з Норвегії відмовилася працювати з «Північним потоком – 2»

Санкції спрямовані на будь-яке судно, яке будує трубопровід «Північний потік-2», змусивши швейцарську компанію Allseas припинити роботи незадовго до їх завершення.

Конгрес США розглядає ще один законопроєкт, який би розширив спектр дії, поширивши її на будь-яку фізичну або юридичну особу, яка надає страхові послуги, технічну сертифікацію або зварювальні роботи для проекту.

Наразі невідомо, яке судно з прокладання труб буде задіяне для закінчення «Північного потоку-2». Потрібно завершити ще 16 кілометрів у німецьких водах та 60 кілометрів у ділянці Данії.

Очікувалось, що газопровід «Академік Черський» закінчить будівництво, але, за даними служб відстеження морського руху, корабель під російським прапором залишив німецький проєктний центр Мукран і перебуває біля узбережжя російського анклаву Калінінград.

Читайте також: США запровадять санкції проти страхувальників «Північного потоку-2» – Bloomberg

За повідомленням NDR 1 Radio MV, незрозуміло, чи це судно отримало необхідну сертифікацію від уряду Данії. Норвезький сертифікатор вже оголосив про частковий вихід із робіт, пов’язаних із будь-якими кораблями, але не з самим трубопроводом.

Тим часом німецька земля Мекленбург-Передня Померанія, де трубопровід закінчується, цього тижня вирішила створити громадський трест під контролем офісу прем’єр-міністра землі для захисту компаній, що працюють на «Північному потоці-2», від санкцій США.

Санкції проти «Північного потоку-2» стали джерелом протиріччя в американсько-німецьких відносинах. Берлін звинуватив Вашингтон у застосуванні екстериторіальних обмежень щодо суверенного проєкту.

Американський уряд хоче запобігти завершенню газопроводу, заявляючи, що це посилить енергетичний тиск Росії на Європу і знизить роль України як транзитної країни для російського газу.

Читайте також: Коболєв у Вашингтоні закликав США запровадити більше санкцій проти «Північного потоку-2»

«Північний потік-2» – це проєкт на 10 мільярдів доларів, який веде російський газовий монополіст «Газпром». Половину фінансування забезпечують німецькі Uniper та Wintershall, що належить концерну BASF, англо-голландська нафтова компанія Shell, австрійські OMV та Engie.

Спочатку Росія очікувала завершити трубопровід на початку 2020 року. Після ухвалення санкцій проти кораблів президент Росії Володимир Путін висловив надію, що трубопровід буде завершений до початку 2021 року.
…

У суботу, 28 листопада, у багатьох містах Франції відбулися багатолюдні маніфестації проти закону «про глобальну безпеку». Як повідомило Міжнародне французьке радіо (RFI), в останні дні наростало напруження навколо 24-ї статті закону, яка забороняє фотографувати поліцейських під час виконання ними службових обов’язків.

За даними Міністерства внутрішніх справ, близько 46 000 чоловік пройшли маршем в Парижі і 133 000 людей брали участь у протестах по всій країні.

Як повідомляє AFP з посиланням на поліцію, в Парижі зчинилось кілька пожеж, горіли машини, кіоск і пивний ресторан. У поліції зазначили, що протестувальники не дозволили пожежним гасити пожежу. Затримано дев’ять осіб.

Деякі протестувальники закидали камінням співробітників сил безпеки, які у відповідь застосували сльозогінний газ і водомети, повідомляє AFP.

Міністр внутрішніх справ Франції Джеральд Дарманен засудив «неприйнятне» насильство щодо поліції, заявивши, що 37 співробітників сил безпеки були поранені по всій країні. Інші акції протесту відбулися в Бордо, Ліллі, Монпельє і Нанті.

Спроби влади розширити повноваження поліції і обмежити права журналістів викликають невдоволення багатьох французів. Особливо гнівна реакція з’явилася в соціальних мережах після опублікування кадрів жорсткого розгону мігрантів на площі Республіки 23 листопада. Не менше обурення викликало побиття музичного продюсера Мішеля Зеклера у його студії в Парижі.

Статтю 24 схвалили профспілки співробітників поліції, але її різко розкритикували журналістами, які вважають «невідповідним» тиск на свободу слова та інформації.

За дозвіл публічної демонстрації фото- і відеозйомки фактів поліцейського насильства також виступають жителі паризьких передмість. Як наголошується в публікації RFI, вони активно підтримують громадську дискусію про расизм в поліції.
…

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська зазначила, що комунікація з Олександром Лукашенком відсутня. Про це вона сказала в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Комунікація відсутня. Ми постійно говорили про діалог. І це не має бути Лукашенко, це мають бути люди з його оточення, які могли би взяти на себе таку відповідальність і розпочати розмову з людьми. Ось це буде крок вперед з боку режиму», – заявила Тихановська.

Вона додала, що опозиція продовжує наполягати на діалозі.

«Ми досі наполягаємо на діалозі. Ми відкриті до діалогу і хотіли б, щоб все-таки цей діалог відбувся. Ми хотіли залучити медіаторів до цього діалогу, якщо у нас не виходить напряму домовитися. Тобто на наші прохання режим не відповідає», – наголосила Тихановська.

У Білорусі від серпня тривають масові протести з вимогою відставки Олександра Лукашенка, оголошеного ЦВК переможцем виборів президента, що відбулися 9 серпня цього року. Лукашенко керує в Білорусі цю посаду з 1994 року.

Тихановська брала участь у цьогорічних виборах як кандидат. У травні, після того, як ЦВК відмовила у реєстрації кандидатом у президенти чоловікові Світлани, блогеру Сергію Тихановському, вона зареєструвала ініціативну групу від свого імені. Чоловік став керівником її виборчого штабу, згодом Сергія заарештували.

 
…

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська сумнівається, що Росія вдаватиметься до військового вторгнення в охоплену протестами Білорусь. Про це вона заявила в ексклюзивному інтерв’ю Українській редакції Радіо Свобода.

Опозиціонерка оцінила імовірність сценарію, за яким Москва військовим шляхом допоможе втриматися Лукашенку, який вважає себе президентом Білорусі.

«Я дуже сумніваюсь в якомусь вторгненні. Тому що немає необхідності. У нас жодним чином не йдеться про геополітику. Наша боротьба скерована проти однієї людини – проти режиму і диктатури. Тому жодної необхідності в цьому немає. У нас – абсолютно мирна революція, проти кого які війська вводити?» – запитала Тихановська.

Лідерка білоруської опозиції не вбачає зараз активної підтримки з боку Кремля режиму Лукашенка. Тихановська хотіла б зустрітися з президентом Росії Володимиром Путіним. За словами Тихановської, опоненти Лукашенка прагнуть бути в контакті з Росією як важливою державою-сусідом.

25 серпня цього року речник Путіна Дмитро Пєсков привітав заяву представників Координаційної ради білоруської опозиції про те, що вони не розглядають питання відмови від взаємодії з Росією. Водночас Лукашенко підтримує активний контакт із Путіним і в розпал протестів – 14 вересня – зустрівся з російським президентом у Сочі. Під час цієї зустрічі Путін пообіцяв надати Білорусі кредит у 1,5 мільярда доларів. А як повідомив 12 жовтня сайт Мінфіну РФ, Росія надала Білорусі перші 500 мільйонів доларів кредиту. Це здійснено через підконтрольну РФ Раду Євразійського фонду стабілізації та розвитку (ЄФСР). Ще 1 мільярд доларів кредиту Білорусь отримає безпосередньо від Росії: перші 500 мільйонів цього року, наступний транш – у 2021 році.

Світлана Тихановська зверталася до Володимира Путіна в день його зустрічі з Олександром Лукашенком. «Що б ви не ухвалили і про що б ви не домовилися під час зустрічі в Сочі – це не матиме юридичної сили», – стверджувала Тихановська. За її словами, всі угоди, підписані з Лукашенко, будуть переглянуті новим урядом, оскільки білоруський народ відмовився йому довіряти та підтримувати його на президентських виборах.
…

Тих, хто постраждав чи був затриманий під час протестів у Білорусі, нараховується близько 30 тисяч. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявила лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська.

«Ті, хто постраждав, був затриманий, тих, які будь-яким чином були залучені, біля 30 тисяч», – сказала Тихановська.

Вона додала, що близько 132 людей наразі є політув’язненими, загинули восьмеро людей.

У Білорусі від серпня тривають масові протести з вимогою відставки Олександра Лукашенка, оголошеного ЦВК переможцем виборів президента, що відбулися 9 серпня цього року. Лукашенко керує в Білорусі цю посаду з 1994 року.

Тихановська брала участь у цьогорічних виборах як кандидат. У травні, після того, як ЦВК відмовила у реєстрації кандидатом у президенти чоловікові Світлани, блогеру Сергію Тихановському, вона зареєструвала ініціативну групу від свого імені. Чоловік став керівником її виборчого штабу, згодом Сергія заарештували.

Повністю Суботнє інтерв’ю з лідеркою білоруської опозиції Світланою Тихановською читайте на сайті Радіо Свобода та дивіться на YouTube-сторінці Радіо Свобода 28 листопада.
…

В італійській картинній галереї виставили картину австрійського художника-модерніста Густава Клімта, вперше відтоді, як вона була знайдена після зникнення 23 роки тому.

28 листопада галерея Річчі Одді в Пьячнезе представила «Портрет жінки», заявивши, що це «подарунок місту П’яченца, який був так випробуваний пандемією, що вразила [Італію] і весь світ».

Картина, яка була одним з кількох портретів Клімта, завершених до кінця його життя, між 1916 і 1918 роками, була вкрадена з галереї у лютому 1997 року. Вона була знайдена у дворі тієї ж галереї у грудні 2019 року садівниками.

Картина була захована за товстим шаром плюща за металевими дверима, загорнута у пластик.

Невідомо, що саме сталося з картиною після крадіжки, і чи залишала вона територію галереї.
…

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська хотіла б зустрітися з президентом Росії Володимиром Путіним. Про це Тихановська заявила в ексклюзивному інтерв’ю Українській редакції Радіо Свобода.

За словами Тихановської, опоненти Олександра Лукашенка прагнуть бути в контакті з Росією як важливою державою-сусідом.

«Ми хотіли би викласти свою точку зору, хотіли би почути позицію Росії з білоруського питання. Ми – сусіди. І ми будемо продовжувати наші взаємовідносини в майбутньому. Хотілося б поспілкуватися. І білоруси на це дуже чекають. Не підтримки режиму (Лукашенка), а висловлювання про білорусів, про наше бажання розбудовувати наше майбутнє усім разом, а не зусиллями однієї людини», – зазначила Тихановська.

Президент Росії Володимир Путін раніше привітав Олександра Лукашенка з його оголошеною перемогою на виборах президента Білорусі, які відбулися 9 серпня цього року. Путін зробив це наступного дня після голосування.

«Привітати, то привітав. Але ви знаєте, мені так здається, в Росії теж не очікували, що протестний рух (Білорусі) цього разу сильний, і ми йтимемо до перемоги, тому що в очах білорусів Лукашенко не є легітимним. І ця боротьба, цей протестний рух проти хамства, проти неповаги, проти нелюдяності вже зараз. Розумієте? Тоді ніхто ж не очікував, що так буде. Це тільки білоруси самі знали, що цього разу все буде інакше. І, як ми бачимо, тоді надала підтримку Росія режиму (Лукашенка). Але зараз якийсь процес вичікування, очікування. Активної підтримки (з боку Росії) немає», – зауважила Тихановська.

Наразі, повідомила лідерка білоруської опозиції, жодних сигналів із боку Кремля стосовно можливої зустрічі з Путіним не надходило.

Водночас Тихановська розповіла в інтерв’ю Радіо Свобода, що планує відвідати Україну «найближчим часом». Дата такого візиту узгоджується з Києвом, опозиціонерка поінформувала, що спілкується з цього приводу з міністром закордонним справ Дмитром Кулебою.

Повністю Суботнє інтерв’ю з лідеркою білоруської опозиції Світланою Тихановською читайте на сайті Радіо Свобода та дивіться на YouTube-сторінці Радіо Свобода 28 листопада.
…

У Лебапській області Туркменистану співробітникам поліції збільшили щоденний план із виявлення й затримання порушників маскового режиму – по 30 осіб на день, пише туркменська служба Радіо Свобода з посиланням на співробітників правоохоронних органів.

За словами кореспондента Радіо Свобода, на даний час активно штрафують у Башсаці, в Фарапському і Дарганатському районах. Місцеві чиновники проводять перевірки у школах: в разі виявлення учнів без масок штрафують керівництво навчальних закладів.

Житель Дарганатського району розповів, що його затримали під час роботи на земельній ділянці, після чого доставили в поліцію. Йому виписали штраф у розмірі 100 манатів (28,5 доларів) і попередили, що в разі повторного порушення сума штрафу буде збільшена.

Журналістам не вдалося з’ясувати, коли надійшло розпорядження про збільшення плану по штрафах. Представники правоохоронних органів і регіональної адміністрації офіційних коментарів не надали.

Поліція попереджає, що в разі відсутності коштів на оплату штрафу затримані будуть притягнуті до виправних робіт, наприклад, ремонту або фарбування установ. Місцеві жителі стверджують, що за порушення маскового режиму людей притягують також до робіт у приватних господарствах співробітників поліції.

Щодня виписувати щонайменше один штраф за порушення маскового режиму поліції доручили в кінці жовтня цього року. Таке розпорядження озвучили під час наради в МВС. Високопоставлений чиновник відомства розповідав, що співробітники поліції, які не виконають доручення, повинні самі оплатити один штраф й оформити акт на друзів або родичів.

Влада Туркменистану продовжує стверджувати, що в країні немає жодного випадку коронавірусного захворювання COVID-19. Проте в багатьох містах запровадили деякі карантинні обмеження – для «профілактики інфекційних захворювань». Міністерство охорони здоров’я і медичної промисловості країни регулярно рекомендує громадянам користуватися масками і дотримуватися соціальної дистанції. При цьому масові заходи, які відвідує президент Гурбангули Бердимухамедов, проводяться за участю великої кількості людей без масок.

У вересні влада країни ухвалила поправки до Кримінального кодексу, згідно з якими особам, які втекли з лікарень або ухиляються від лікування «небезпечних інфекційних захворювань», загрожує позбавлення волі до двох років, а в разі повторного порушення – до п’яти років.
…