Глава Мінпаливенерго Ігор Насалик не двозначно дає зрозуміти, що у відносинах між Україною і американською корпорацією Westinghouse Electric (WEС) настав, хоч і явно запізнілий, але все ж медовий місяць. Бізнес останньої критично залежить від державної ядерної політики США і Великобританії, але сама корпорація при цьому належить атомним компаніям Японії і Казахстану (83% і 10% акцій відповідно).

На початку осені український міністр провів переговори з міноритарним акціонером WEС і найбільшої в світі уранодобувної компанії НАК “Казатомпром”. Сторони домовилися створити СП з видобутку урану в Україні та Казахстані. У нашої країни є завод іонообмінних смол, без яких не можна збагачувати руду, а казахи лідирують в технологіях бесшахтного вилуговування рудних пластів. Ці потенціали вирішили об’єднати. Були й інші домовленості.

Через півтора місяці після візиту в Астану до міноритаріїв корпорації WEС, Насалик заявив про те, що його відомство розглядає галузеву програму, за якою частка цієї корпорації на ринку імпорту ядерного палива в Україну на певний термін буде доведена з нинішніх 31% до 40%. У 2014 році ринок ділили російська “Корпорація ТВЕЛ” і WEС зі співвідношенням часток 84% і 16% відповідно.

Тоді преса говорила про загрозу монополізму поставок палива, що стоїть перед Україною. Ціна цього питання за 8 місяців цього року склала $424 млн., які наш “Енергоатом” витратив на імпорт палива. Ще понад $240 млн щорічно йде на супутні паливні послуги, а саме, витрати на утримання і будівництво своїх сховищ, а також оплату вивезення відпрацьованого палива його російському виробнику.

В цілому, ризик збитків від можливої цінової змови для України становить мінімум 10% від щорічної витрати, а це близько $0,8 млрд. На імпорт палива і супутні послуги.

Саме стільки в відсотках складають середньозважені щорічні коливання світових біржових цін на первинний урановий концентрат і інші напівфабрикатні матеріали-складові палива. Але на кінцеву продукцію, з якої фабрикується паливо, взагалі ніяких світових біржових цін не існує.

Атомна промисловість – це не менш наукомістка сфера, ніж біогенетика, електроніка та аерокосмічна промисловість. Вартість кінцевої продукції, реакторів або касет зі складками палива (твелів), залежить від маси факторів і формується суто в контрактному процесі між покупцем і продавцем. Отже, щодо палива суто умоглядно існує дві загрози змови.

На рівні контрактної політики і з маніпуляцією біржовими цінами на сировину: продавці палива заявлять один рівень витрат на сировину, а реально буде інший. Але це умоглядно. А як відбувається насправді?

Суто формальна розрахункова ціна російського заводу-виготовлювача палива складає близько $300 тис. за одну збірку, але вся справа в тому, що продає товар не завод, а державна компанія-власник підприємства, тому реальна ціна кожного продажу Україні – це сувора комерційна таємниця. Приблизно такі ж ціни і комерційна політика у WEС, і у інших глобальних корпорацій, які теоретично і в далекій перспективі вважаються претендентами на частку українського ринку.

Для повноцінного розбору цінового ризику спочатку перерахуємо претендентів, тобто тих, хто зацікавлений в зниженні української загрози паливної монополізації між WEС і “ТВЕЛ”.

Перший – це канадська державна AECL, яка за підтримки Віктора Ющенка і колишнього генерал-губернатора Канади Рамсона Гнатишина безуспішно пропонувала Україні оновити АЕС реакторами Candu і паливом до них.

Другий претендент на наш ринок – це французька Areva з моделлю реактора EPR, просування яких в Україні колись безуспішно підтримувала Юлія Тимошенко.

Третій, і зараз найреальніший перспективний гравець на українському полі – це китайська General Nuclear Power Corp. (GNPC). Вона поки придивляється до України за набільш простим і надійним принципом – в 2016 році китайці вивели на ринки сусідніх з Україною країн, Румунії та Туреччини, свої реактори Hualong і паливо до них, а також реактори і паливо корпорації WEС, з якої китайці дуже міцно скооперувалася. Після такого кроку для корпорації GNPC вже абсолютно неможливо ігнорувати наш ринок. Питання тільки в тому, як їх тут приймуть, і хто буде плутатися під ногами.

Тепер розберемося безпосередньо з цінами. Ядерне паливо – це, мабуть, найбільш багатокомпонентний товар на світовому ринку. Тому з ним все дуже складно. По-перше, від його контрактної ціни можуть віднімати вартість уранових таблеток, які вироблені або з сировини компанії-виробника, або з урану країни-покупця. А можуть і не віднімати. Це “паливна” знижка №1.

По-друге, ще одним мінусом від формальної розрахункової ціни може бути вартість цирконію, магнію і спецсталі, поставлених покупцем для виготовлення корпусів паливних збірок. А можуть цей дисконт, знову-таки, і не надавати, якщо покупець свого цирконію або магнію не знайшов. Це, умовно кажучи, “корпусна” знижка №2.

Своє виробництво магнію Україна поки не відновила, а ядерного цирконію ще не почала, хоча з видобутку його руди наша країна входить в першу світову п’ятірку. Тобто, тут знижок поки не буде.

По-третє, покупець може продавати або передавати компанії-виробнику матеріали, з яких робляться неактивні, регулюючі стрижні складових касет палива. А може і не продавати. Це знижка “за стрижнями-поглиначами”, тобто спосіб економії №3.

Ядерні поглиначі – це гафній, за виробництвом якого Україна входить в першу світову десятку, і бор для теплоносія, якого в нашій країні мало, і єдиний завод залишився в Донецьку. Українські “Енергоатом” і “Ядерне паливо” гафній не виробляють, їм це не цікаво, метал-сповільнювач видобуває державна “Об’єднана ДХК”, в підсумку, механізму отримання таких знижок від РФ у Києва поки немає.

По-четверте, є кооперація, за якою покупець за ліцензією виробляє компанії-виробнику елементи палива, а саме решітки кріплення збірок в касеті, і хвостовики збірок. Наприклад, ці елементи за російською ліцензією виробляє Чехія, а Україна купила в 2011 році таку ж ліцензію, але серійний випуск так і не почала. Це, так би мовити, “коопераційна” знижка за комплектацію №4.

І по-п’яте, це найголовніший елемент плаваючої ціни – збірки палива бувають різних моделей, і з різною ефективністю роботи, як і всі інші товари машинобудування. Умовно кажучи, є моделі безбожно старі, але які бадьоро купуються, є старі і добре перевірені, і є нові – ризиковані. Перша і друга категорія товару покладають на покупця додаткові витрати, тому коштують дешевше. Нові моделі дорожчі, тому що з ними простіше. Ось і виходить, що купівля за однією ціною моделі збірки з низькою і з високою тепловіддачею – це, відповідно, відкритий штраф або відвертий бонус покупцеві. Всі ці складні “модельні” знижки – цінові поступки №5.

Вони формують ціноутворення, як і всі інші базові фактори контрактної ціни.

Тобто, єдиної поточної ціни на збірку на світовому ринку не існує. Оперувати якимись опорними цінами для України, яка на 50% залежить від атомної енергії, але навіть не має атомного агентства або міністерства, це важке завдання.

Майже неможливо, якщо реальне ціноутворення формується 5-ма ключовими факторами знижок. І це якщо не брати до уваги стандартних контрактних інструментів: умови відвантаження, кредитування та погашення боргу, а також, гарантії темпів розвитку договору.

Отже, оцінюючи ризики монополізації ринку, Україні зараз найпростіше діяти найбільш банальним способом – виходячи з кількості учасників ринку (чим більше гравців, тим менше ризик), і темпу розвитку існуючих договорів. Нагадаємо їх два, “Енергатом” / “Корпорація ТВЕЛ” і “Енероговатом” / WEС. Темпи розвитку і розширення цих контрактів, по- суті, дадуть реальну ціну питання монополізації.

У випадку з поточними і минулими контрактами “Енергоатом” / “Корпорація ТВЕЛ”, Україна має падаючий рівень знижок, і мінімальний темп розвитку контрактів. Спочатку ще з 1990-х у сторін була можливість економити на податках і не експортувати уран в РФ, а поставляти його як давальницьку сировину за умови повернення доопрацьованої продукції. Але “Росатом” і російських фіскалів податкова мінімізація не влаштувала.

З цієї та інших причин, сировинна знижка №1 в 2001-2016 роки для України істотно скоротилася. На сьогодні, частина з 600 т урану, які щорічно видобуваються нашою країною, все ж надходить в РФ, і впливає на ціну закуповуваного палива, тобто знижка №1 працює. По частині загального імпорту з Росії, працює також знижка №5, тому що росіяни поспішають просунути на наш ринок нові моделі палива, щоб не відставати від WEС.

Словом, знижки з російським імпортом працюють. Але в такій категорії ціноутворення, як плата покупця за темпи розширення і розвитку контрактів, ситуація з імпортом з РФ виглядає фатально драматичною.

Найголовніший показник темпів зростання на світовому ринку контрактів постачання АЕС паливом – це динаміка локалізації, тобто швидкість виходу країни-покупця на проект будівництва власного заводу з ліцензійного виробництва паливних збірок. Уже двічі за історію двосторонніх відносин, в 1998 і 2015 роках за явної вини російської сторони Україна зривала проекти будівництва заводу в Жовтих Водах. І ясно, що тут розвитку вже не буде.

У випадку з поточними контрактами “Енергоатом” / WEС, все виглядає більш міцно. Як і у випадку з РФ, українська сторона отримує від цього продавця знижку №1 від формальної розрахункової ціни, тому що вона повністю забезпечує виробника урановою сировиною, яку виробляє сама або закуповує за кордоном. За цим контрактом активно працює і “модельна” знижка №5.

Вона дуже активна тому, що WEС, за фактом, ексклюзивно для України створила і регулярно проводить апргрейд складного палива “змішаного завантаження”. Ця модель американського палива виробляється на дочірньому заводі WEС в Швеції, і успішно горить в реакторах російського виробництва разом з російським паливом. А головне, дає набагато більш високу тепловіддачу і час вигоряння.

У категорії умовної доплати покупця за розвиток контракту історія торгівлі України з WEС з 2014 року стала виглядати дуже оптимістичною. По-перше, американський уряд в 2000-і роки відкрито підтримав цю корпорацію, і в рамках програм військово-ядерного роззброєння, за свої гроші розвернув в Харкові на заводі “Вестрон” виробництво електронних систем управління всіма технологічними процесами АЕС.

До цього власного виробництва атомних АСУ ТП в Україні не було, була тільки російська “ліцензійнка”. Створення Україною своїх систем прискорило розширення частки американського палива на українському ринку. По-друге, корпорація WEС, яка в 1998 році програла “ТВЕЛ” тендер на будівництво заводу в Жовтих Водах, не втратила своєї наполегливості.

Після провалу чергового українсько-російського проекту, вона відновила з Києвом комерційний діалог про умови своєї участі в локалізації виробництва палива в Україні. Такий хід – явний показник виграшу WEС в ціновій конкуренції з ТВЕЛ, тому що український покупець палива при приблизно рівних цінах отримав перспективу бонусу від корпорації США, а від корпорації РФ не отримав.

Поки що, в 2015-2016 роки концерн “Ядерне Паливо України” не зміг укласти договори щодо участі в проекті заводу американців з японо-казахстанської корпорації. Але за ці роки на регіональному ринку ядерного палива відбулися істотні зміни. Туреччина на початку цієї осені ратифікувала договір з WEC і китайською CSNTC про будівництво до 2020 року майбутньої третьої за рахунком АЕС в Туреччині. Ця АЕС з чотирма американськими реакторами запрацює недалеко від Стамбула, в місті Ігнеада у Фракії.

Коли ця гігантська АЕС запрацює на повну силу, потужностей працюючого в Швеції європейського паливного заводу WEC однозначно не вистачить на всіх європейських покупців. Ринок атомного будівництва дуже довгий за часом, і тому у корпорації WEC вже сьогодні є мотив просувати Україні головний цінової бонус до покупки американських твелів – український ліцензійний паливний завод, який зможе перекрити споживання ринку і нашої країни, і можливо, частини ринку Туреччини, що формується нині ринку.

Якщо діалог України та США з цього “заводського” цінового бонусу не виконається, нічого трагічного для Києва не відбудеться. Тому що поряд з пропозиціями взяти участь в будівництві заводу американської корпорації Київ зможе прийняти пропозицію і від китайської GNPC, яка в 2015 році домовилася добудувати АЕС в сусідній Румунії за технологією канадської АECL з колись дуже цікавими для України реакторами Candu. І побудувати український паливний завод в Жовтих Водах зможуть якщо не американці, то ці партнери. Отже фатальних сценаріїв для українського паливного ринку не передбачається. Адже, врешті-решт, кінцевою метою будь-яких цінових ігор для покупця є бонуси і розширення ринкового вибору, а до цієї мети Україна повільно, але впевнено йде.
…

Правда України

До кінця 2016-го, як заявляє віце-прем’єр Геннадій Розенко, депутати повинні прийняти закон “Про енергетичну ефективність будівель”.

У документі сказано: всі будівлі за рахунок власників повинні пройти енергетичний аудит, тобто розібратися, через що будинок втрачає тепло. Проводити аудит будуть експерти.

Крім того, для окремих будівель доведеться оформити сертифікат енергетичної ефективності, а за порушення закону передбачено штраф – від 3400 до 5100 гривень.

Як сказано в документі, енергетичний аудит пройдуть всі об’єкти будівництва та вже зведені будівлі за рахунок власників. Як зазначають експерти, якісно виконаний енергоаудит в багатоповерхівці може обійтися в 9,5-13 тисяч гривень.

Вартість досліджень залежить від площі будинку і від того, яке обладнання використовує аудитор. Якість енергоаудиту дуже важливий аспект, наприклад, якщо будуть виконані всі розрахунки щодо можливих заходів, то можна брати участь у міських “грантових програмах, таких як “70/30”, звернутися в банк для отримання кредиту на енергомодернізацію або ж самостійно реалізувати запропонований енергоаудитором план утеплення.

Приблизна вартість енергоаудиту для багатоповерхівок:
до 100 квартир – 9,5 тис. гривень
до 300 квартир – 12 тис. гривень
до 350 квартир – 13 тис. гривень

Крім енергоаудиту, окремим будівлям доведеться оформити сертифікат енергоефективності: новобудовам, будівлям, які здаються в оренду як мінімум на рік, та місцям загального користування площею від 250 квадратних метрів.

Сертифікат вважається дійсним 10 років за умови, якщо за цей час будівля не буде утеплятися. Тим, хто сертифікат не отримає, доведеться заплатити штраф від 3400 до 5100 гривень. “Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2017 року”, – йдеться в законопроекті.

Як пояснює заступник голови парламентського комітету з питань будівництва, містобудування і ЖКГ Олена Бабак, енергоаудит будівель – діагноз, який необхідно отримати перед тим, як утеплювати будівлі.

“Коли ми йдемо до лікаря, ми хочемо, щоб нам перед лікуванням поставили діагноз. Також і наші будинки, щоб ми сьогодні не інвестували гроші в утеплювачі 5 см завтовшки і знищували наші будинки, ми повинні отримати діагноз енергетичного стану наших будинків від професіонала”, – пояснює Альона Бабак.
…

Правда України

Попросту кажучи, слідчі повинні були вимагати посадити топ-чиновників НБУ, серед яких цілком могли виявитися керівники нагляду часів Ігоря Соркіна, Степана Кубіва і навіть Валерії Гонтаревої.

Але! У трактуванні державних обвинувачів склад злочину інший. Вони стверджують, що за період з 2011-го по 2015 рік за участю одного лише «Meinl» з України було виведено понад 400 млрд грн. А це, погодьтеся, цілком вина банкірів – про НБУ ні слова.

За відгуками опитаних нами банкірів, прокурори не розуміють суті операцій. Або навмисно ховають провину чиновників центробанку. «Це не виведення коштів, а “малювання” нормативів ліквідності та адекватності капіталу. У теорії там міг бути і рух коштів по клієнтських рахунках (виведення капіталу, як це стверджує прокуратура. – ред.), але самі австрійці були проти таких операцій.

НБУ при реєстрації збільшення статутного капіталу банку за рахунок внеску акціонерів і надання дозволу на облік субординованого боргу в капіталі банку (Постанова НБУ № 368) закривав очі на джерела таких внесків», – каже наш співрозмовник.

400 млрд грн виведено з України 15 банків слідчі підозрюють в причетності до афери

Як би не класифікувався злочин, сума дійсно гігантська. Для порівняння: гарантований державою борг, прописаний в бюджеті на 2017 рік, становить 445 млрд грн. А сукупний обсяг активів банків, які знаходяться сьогодні на ліквідації в Фонді гарантування вкладів, кілька перевищує 500 млрд грн.

А значить, якби не існувало даної схеми, банки могли б не «лягти», а вкладникам повернули б їхні депозити. Але вона існувала довгі роки, і стала явною лише через те, що Валерія Гонтарева почала проводити «зачистку» фінансового ринку.

Якби не було цього, НБУ і банки досі зберігали б цю таємницю. Але реальний масштаб проблеми набагато більше, ніж навіть 400 млрд. Згідно з матеріалами слідства, в масштабну схему було залучено півтора десятка українських банків. Можна припустити, що список всіх клієнтів австрійського посередника набагато більше. Кореспондентські рахунки в «Meinl» мали десятки українських банків. «Це вершина айсберга. Ми так не працювали, але дуже багато хто робив», – пояснив один з банкірів.

Як це працювало? У справах фігурують три схеми, за допомогою яких відбувалоя виведення грошей. Як не дивно, вони не відрізняються складністю.

Схема №1. Банк платив за боргами офшору

Український банк відкривав кореспондентський рахунок у свого люксембурзького, швейцарського або австрійського колеги – такого, наприклад, як «Meinl Bank AG». На нього переводилися значні валютні кошти. Надалі під заставу цих сум банк видавав кредити офшорним компаніям. Згодом офшор зобов’язання по поверненню коштів не виконував. Це давало право закордонному банку списати гроші з коррахунку українського банку на свою користь.

Банківський нагляд НБУ бачив ці операції. Не міг не бачити – чому, ми пояснюємо нижче. Тим не менше, вони проходили безкарно. Можна пояснити халатністю або бардаком в НБУ, якби не промислові масштаби, в яких використовувалася дана схема. Український банк списував цей платіж на збитки. Попросту, гасив кредит за рахунок вкладів своїх клієнтів. Якщо кількість подібних операцій не зашкалювала, то банк міг працювати роками. Головне – домовитися з наглядом НБУ, щоб той закривав очі на систематичний відтік грошей.

Якщо ж операції перевищували розумну міру, вони призводили до визнання банку неплатоспроможним.

Незважаючи на порушені кримінальні справи, досі невідомо жодного випадку, коли колишній власник банку поніс би покарання за навмисне «вимивання» коштів. Але в цілому, олігархи залишаються безкарними.

Більш того, їм вдається вивести свої гроші з банку напередодні банкрутства. НБУ, який зобов’язаний ставити перепони, дивним чином «не бачить» сумнівних операцій. Якби банківський нагляд працював коректно, він відстежував би подібні операції і визнавав поповнення недійсним. Але, судячи з того, що впритул за ці махінації правоохоронці взялися тільки в 2015 році, регулятор на них систематично закривав очі.

Лише з 1 квітня 2016 року НБУ офіційно заборонив поповнювати капітал і вести інші операції через «Meinl AG» та ще кілька закордонних банків. Виходить, що до цього схема могла працювати – в тому числі, при колишньому главі НБУ Степані Кубіві і за нинішньої керівниці відомства Валерії Гонтаревої.

Схема №2. Банк фіктивно збільшував статутний фонд через офшор.

За словами наших джерел, такою була основна схема, якою користувалися українські банки.

«Це не виведення коштів, а “малювання” нормативів ліквідності і достатності капіталу (ретушування нормативів Н4/Н5). У теорії там міг бути і рух коштів по клієнтських рахунках (виведення капіталу, як це стверджує прокуратура. – R °), але самі австрійці були проти таких операцій», – говорить наше джерело.

За словами банкірів, найчастіше саме співробітники НБУ (мабуть, не безоплатно) направляли акціонерів і топ-менеджмент банків до агентів австрійського банку в Україні як до способу вирішення проблем щодо докапіталізації і ліквідності.

Алгоритм дій ідентичний першій схемі – до моменту передачі коштів під виглядом кредиту офшорним компаніям. Тільки в другій схемі замість того, щоб просто залишити гроші собі, офшор інвестував їх в український банк. Відбувалася процедура поповнення статутного фонду, який зазвичай становить основу капіталу будь-якого банку.

По суті, капіталізація відбувалася за рахунок грошей банку.

Збитки банку-банкрута доводиться відшкодовувати державі в особі Фонду гарантування вкладів. Він, в свою чергу, залучає для виплат кредити від Мінфіну, під відсотки. Мінфін відволікає ці гроші від виплати пенсій або ремонту доріг.

Паралельно ведеться судова робота, яка, схоже, нічим не закінчується. За інформацією Фонду гарантування, сума неповернення коштів з коррахунків банків, задіяних в схемі, склала $746,5 млн і €59 млн. Це лише частина тих самих 400 млрд грн.

Схема №3. Банк отримував «липовий» субординований кредит від офшору.

Це теж варіативне продовження першої схеми. Українські власники розміщували гроші на кореспондентському рахунку в якомусь закордонному банку.

Під заставу цих грошей той видавав субординований кредит, який законодавство України дозволяє враховувати як капітал. За правилами, субкредит неможливо вимагати погасити достроково. А значить, він залишається в банку на кілька років.

Насправді, вимоги банківського нагляду не дотримувалися. НБУ визнавав поповнення капіталу, після чого гроші з тією ж легкістю залишали український банк. Нагляд закривав на це очі, і капітал українського банку вважався все ще поповненим. Хоча насправді в банку грошей вже не було.

Варто також відзначити, що Нацбанк не міг не бачити цих схем. Поповнення капіталу за законом обов’язково відбувається з відома регулятора.

Порушення «вилізли» лише тоді, коли маса українських банків стала банкрутами. Виявлялося, що грошей в їхньому капіталі немає – вони списані на користь якихось офшорних компаній.

Всім трьом схемам протегували співробітники НБУ, які зобов’язані були запобігати подібним операціям. На це вказують відразу кілька логічних фактів.

Факт перший. Згідно з вимогами постанови № 343 (яка діяла в той період) Нацбанк проводив обов’язкову реєстрацію кореспондентських рахунків. До реєстрації будь-які операції за рахунками були неможливі.

Цікаво, що на той момент Meinl вже фігурував в скандалах, пов’язаних з розкраданням і «відмиванням» коштів в Австрії, а також back-to-back схемами в Росії (коли банк кредитує під заставу грошей на офшорних рахунках клієнтів).

Але НБУ продовжував реєструвати в ньому коррахунки. Тим самим регулятор банківського ринку створював умови для виведення коштів.

Факт другий. Центробанк з 1990-х отримує від банків масу звітності. В тому числі, щодня, кожні 10 днів і кожен місяць. Наприклад, постанова НБУ № 124 регламентує надання.

Маючи цю звітність, НБУ напевно володів інформацією про всі потоки і суми, розміщені в «ризикових» іноземних банках-кореспондентах.

Так, банки хитрили. Вони «малювали», що на коррахунках в Австрії є великі суми. Хоча насправді цих грошей там вже не було. Вони були списані по одній з вищевказаних схем. Але НБУ не поставив жодного запитання.

Важко собі уявити, що повз увагу інспекторів і нагляду пройшли величезні по відношенню до решти балансу суми валюти, розміщення в Meinl. Тим більше, що через ці банки не проводилися зовнішньоекономічні платежі клієнтів. Значить, логічним є запитання: а що мільйони доларів роблять на рахунках без руху?

Також очевидно, що НБУ не міг не помітити два одночасних процеси. Перший – зростання залишків на рахунку в австрійському банку. Другий – внески в статутний капітал і субординований борг українських банків.

Якщо він як регулятор дозволяв ризиковим операціям відбуватися, то свідомо. Нескладно припустити, що співробітники нагляду отримували винагороду. Найбільш парадоксальне, що зловмисники примудрилися виводити не тільки кошти вкладників, а й рефінансування Нацбанку. І ось, нарешті, головний факт, який наводить на думку про свідому участь співробітників НБУ в описаних схемах.

За звітністю НБУ бачив, що на коррахунках в австрійському банку лежать величезні суми валюти. Але «чомусь раптом» регулятор ніколи не вимагав від банків використовувати цю валюту. Навіть коли Нацбанк видавав банку рефінансування для розрахунку з вкладниками, навіть коли визнавав банк банкрутом.
…

Правда України

Кабінет міністрів України ввів можливість оплати в розстрочку житлово-комунальних послуг громадянами, які не отримують житлові субсидії.

Згідно з постановою №744 від 19 жовтня, розстрочка на оплату послуги з централізованого опалення надається на підставі заяви споживача, що не має субсидії на весь опалювальний період, з місяця заяви споживача.

Щомісяця компанія, яка надає послуги з опалення протягом опалювального періоду нараховує 50% плати за послугу з централізованого опалення, а сума несплачених 50% нараховується споживачеві протягом міжопалювального періоду щомісяця рівними частинами з травня по вересень включно.

Розрахунок і розподіл рівними частинами протягом кожного місяця міжопалювального періоду суми неоплачених 50% здійснюється виконавцем послуги опалення.

Кабмін також затвердив форму заяви на отримання розстрочки.
…

Правда України

Національний банк не відкидає націоналізацію Приватбанку при невиконанні плану докапіталізації.

Про це повідомив заступник глави НБУ Дмитро Сологуб.

“Ми завжди заявляли, що якщо банк не виконує програму докапіталізації або акціонери не можуть її виконати, є два шляхи: для несистемно важливих – це відповідно неплатоспроможність, для системно важливих – націоналізація”, – сказав він.

В даний час в Україні всього три системно важливі банки: державні Ощадбанк і Укрексімбанк і недержавний Приватбанк.

У серпні Приватбанк вирішив збільшити статутний фонд на 12%, або на 2,583 млрд гривень до 21,26 млрд гривень.

Сологуб також процитував заступника глави НБУ Катерину Рожкову, яка в п’ятницю 21 жовтня повідомила, що зараз НБУ проводить верифікацію програм докапіталізації.

Раніше в ЗМІ з’явилася інформація, що уряд найближчим часом ухвалить рішення про націоналізацію Приватбанку.

В Приватбанку цю інформацію спростували, назвавши її фейком.

2015 рік банк закінчив з прибутком 216 млн гривень, а у 1 півріччі прибуток банку склав 530,9 млн гривень.

41,66% акцій Приватбанку належать бізнесмену Ігорю Коломойському, 33,2525% – бізнесмену Геннадію Боголюбову.

За даними НБУ, на 1 липня за розміром активів банк займав 1-е місце (268,9 млрд гривень) серед 101 діючого банку.
…

Правда України

Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) з початку року провела понад 18 тис. перевірок дотримання забудовниками містобудівного законодавства, за результатами яких виявила порушення на 5,8 тис. об’єктів, що на 20% більше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомила прес-служба відомства.

«У січні-вересні 2016 року Держархбудінспекція здійснила понад 18 тис. планових та позапланових перевірок об’єктів будівництва та на 5,8 тис. об’єктів виявила порушення містобудівного законодавства, що на 20% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Таким чином, третина будівництв в Україні велася з порушеннями. Порушники оштрафовані на загальну суму 205,8 млн грн», – йдеться в повідомленні.

Також повідомляється, що Держархбудінспекція за 9 місяців 2016 року видала 3,8 тис. ліцензій на здійснення господарської діяльності у сфері будівництва, що на 31% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Найбільшу кількість ліцензій видано в Києві – 1,3 тис., у Дніпропетровській області – 423 і в Київській області – 359.

Державна архітектурно-будівельна інспекція була створена за указом президента України в 2011 році. Здійснює державний контроль за дотриманням будівельних норм і стандартів будівництва та експлуатації житлових будинків, виконанням ліцензійних умов суб’єктами господарювання, що здійснюють роботи по створенню об’єктів архітектури, контролює виконання розпоряджень про усунення порушень законодавства у сферах містобудівної документації та будівельних норм, а також стандартів і правил у сфері житлово-комунального господарства.
…

Правда України

Один з найбільших в Україні банків за обсягом активів UniCredit Bank («Укрсоцбанк») в січні-вересні 2016 року отримав 2,195 млрд грн збитку, що у 7,3 рази більше збитку за аналогічний період минулого року в сумі 299,317 млн грн.

Як повідомив банк у звітності в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку, з початку року його активи знизилися на 7,9% – до 49,915 млрд грн, зобов’язання – на 25,5%, до 30,143 млрд грн, у той час як власний капітал зріс на 43,9% – до 19,772 млрд грн.

Раніше банк повідомляв, що за 2015 рік, за попередніми даними, отримав 3,225 млрд грн збитку, що на 154,056 млн грн, або на 4,6%, що нижче показника за попередній рік.

UniCredit Bank – об’єднана структура, утворена в результаті злиття дочірніх банків UniCredit Group в Україні, «Унікредит Банку» і «Укрсоцбанку». У грудні 2013 року було завершено процес інтеграції банків, і об’єднаний банк продовжує роботу під назвою UniCredit Bank.

12 жовтня Національний банк України погодив бенефіціарам «Альфа-Груп» придбання через компанію ABH Holdings S.A. істотної участі в капіталі «Укрсоцбанку» в результаті придбання його акцій.

Холдинг ABH Holdings S.A. (Люксембург) в Україні представлений дочірнім банком «Альфа-Банк», одним з найбільших банків України за обсягом активів.

Холдинг ABH Holdings S.A. підписав угоду з італійською банківською групою UniCredit Group про купівлю 100% акцій «Укрсоцбанку» в січні цього року, закриття операції очікується в цьому році. В кінці лютого UniCredit Bank повідомив, що за підсумками проведеного стрес-тестування та в рамках узгодженого з Національним банком України плану збільшить капітал на 10,645 млрд грн, у тому числі в квітні банк поповнив капітал на 3,8 млрд грн, у червні – на 5,2 млрд грн.
…

Правда України

Вітчизняні приватні клініки активно пробиваються до бюджетних грошей. Вони всіляко переконують чиновників відкрити їм доступ до участі в державній програмі медичного страхування населення, яку влада обіцяє запустити вже з наступного року.

Самі топ-менеджери і власники VIP-лікарень не втомлюються демонструвати турботу про здоров’я нації, стверджуючи, що зможуть надати українцям такі послуги і сервіс, з якими зроду не зрівнятися державним клінікам.

Втім, насправді бажання приватників лікувати всіх без розбору пояснюється набагато простіше: платоспроможна аудиторія, на яку вони традиційно орієнтувалися, більше не росте, тож можливостей для збільшення прибутку у медиків практично не залишилося.

Надії приватних ескулапів прорватися до державних грошей небезпідставні. Як заявив заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк, МОЗ планує вже з наступного року запустити програму медичного страхування первинного рівня (обслуговування у лікарів-терапевтів, обстеження, аналізи тощо).

В ній чиновники мають намір реалізувати принцип “гроші йдуть за пацієнтом”, тобто розподільнику бюджетних грошей (а ним, швидше за все, стане новий страховий фонд) повинно бути все одно, якій клініці — державній чи приватній — платити. Лише б вона надавала послуги належного рівня та за прийнятною ціною. Плюс — її повинен вибрати сам пацієнт.

Але перш клініки повинні будуть взяти участь у тендерах, довівши, що їм є що запропонувати державі. І з цим, як вважає головлікар клініки Спіженко Антон Шкіряк, проблем не буде.

“У державних клініках, звісно, є хороші лікарі. Але там немає хорошого сервісу”, — пояснює він, додаючи, що вони, наприклад, збираються зіграти на технологічності і швидкості: від моменту виявлення захворювання до постановки діагнозу і призначення лікування може пройти всього кілька годин, тоді як в державній лікарні для цього знадобиться, як мінімум, тиждень.

Наявність нового обладнання і передові технології дозволяють приватникам вже зараз отримувати гроші з держави. Наприклад, як розповідає операційний директор клініки Дмитро Луфер, вони брали участь у програмі одеської влади з надання послуг населенню за гроші місцевого бюджету.

“Ми змогли виграти тендер, бо тільки наша клініка в регіоні запропонувала комп’ютерну томографію для дітей”, — пояснив він.

Втім, медики турбуються, що їхні державні колеги, яких і зараз годує держава, будуть демпінгувати. Наприклад, в клініці наводять приклад, коли їхні колеги з державних лабораторій, які закуповують реактиви та обладнання за бюджетний кошт, виставляють нижчі ціни.

Павло Ковтонюк вважає, що така “нерівноправність” — тимчасова. Як тільки державні лікарні відпустять у вільне плавання”, а зробити це планується з наступного року, всі медики працюватимуть в однакових умовах. І хто з них краще — визначатиме виключно ринок.

Експерти розраховують, що медичне державно-приватне партнерство зробить наше здоров’я цікавим для західних інвесторів. Поки останні лише визнають перспективність ринку потенційних пацієнтів, але не поспішають вкладати сюди кошти.

“Іноземних бізнесменів зупиняє маса труднощів, і головна з них — саме відсутність медичного страхування”, — пояснює виконавчий директор компанії Катерина Сивакова.

Серед інвесторів, які вже на низькому старті і тільки чекають “сигналу” з боку нашого МОЗ, вона називає бізнесменів із США, Канади, Ізраїлю.

Залежність бізнесу від медичних страховок зрозуміла. Сегмент пацієнтів із середнім і високим рівнем достатку, на який традиційно орієнтуються приватні клініки, давно не росте, а по мірі того, як медики підвищують розцінки, навіть скорочується.

Вихід же на застраховану аудиторію дозволяє розраховувати на непогані гроші. Хоча поки не відомий бюджет лікування середньостатистичного українця, експерти сходяться на думці, що він навряд чи буде менше 3 тис. грн. на рік. Тобто, на кону понад 100 млрд. грн.

Що дасть дружба приватників від медицини з чиновниками простим українцям? На перший погляд — підвищення якості лікування. Адже в приватних клініках немає черг, зате є приємні інтер’єри і люб’язний персонал. Але така “картинка” зараз доступна лише тим, хто платить по повній. І де гарантії, що за скромні бюджетні гроші пацієнтам надаватимуть послуги такої самої якості, а не пустять їх “з чорного ходу”.

Експерти не відкидають, що обслуговування клієнтів страхових може стати для приватних клінік схемою вибивання грошей хворих, коли їм запропонують доступний по страховці мінімум, але натякнуть, що для користі пацієнта потрібно пройти ще масу обстежень, за які вже потрібно платити окремо.

Тим більше, що уніфікованих протоколів лікування більшості захворювань в Україні поки немає, і розробити їх до початку 2017 р. вже навряд чи встигнуть. А значить, кожен лікар може рекомендувати список процедур і ліків на свій розсуд.
…

Правда України

Знижені акцизи на вживані автомобілі: чи зможуть українці пересісти на нові машини? Якщо в Україні будуть зберігатися нинішні темпи купівлі закордонних вживаних автомобілів, то максимум, будуть досягнуті показники минулого року, кажуть експерти.

В Україні з 1 серпня 2016 діють тимчасові пільгові акцизи на вживані автомобілі. Як відзначали самі ініціатори закону, українцям пора оновити автомобільний парк, середній вік яких – 19,6 років, старіші автомобілі – тільки на Кубі. Що змінилося за два місяці і чи зможе закон “омолодити” автомобілі українців.

За статистикою Державної фіскальної служби, за перший місяць дії закону в Україну ввезли +1826 автомобілів за пільговим акцизом, за даними “Укравтопрому” в серпні поставлено на облік – 270 вживаних автомобілів. Швидше за все, митники враховують всі автомобілі, водії яких заявили, що будуть розмитнювати транспорт, але ще не зробили цього, вважає голова Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів і дилерів Олег Назаренко. У вересні в Україні розмитнили майже на тисячу автомобілів більше, ніж в серпні – 2786. Але експерт зазначає, це ніяк не впливає на авторинок.

“Зменшення акцизу ніяк не вплинуло на український авторинок. Фіскальна служба і “Укравтопром” дають різні оцінки. Перші говорять, що в серпні ввезено 1300 автомобілів, а “Укравтопром” – 230. За вересень є дані, що ввезено близько 3000 автомобілів, за реєстрацією ще не відомо. Я так розумію, що ввезений автомобіль – це розмитнений і поставлений на облік, а митниця, швидше за все, робить попередню декларацію і вважає, що це розмитнений і ввезений автомобіль, але він не поставлений на облік”, – зазначає Олег Назаренко .

За словами експерта, з усієї кількості вживаних автомобілів з серпня – всього лише 5-7% були ввезені з-за кордону і не можуть вплинути на здешевлення автомобілів на внутрішньому ринку країни. Олег Назаренко відзначає, що українців обмежили у виборі автомобіля, заборонивши вивозити з України більше 10 тис. євро, а за таку вартість складно знайти хороший автомобіль, який був би не старше п’яти років, як того вимагає закон.

Зниженням акцизу на вживані автомобіля автори закону хотіли оновити автопарк українців. Але у експертів є зауваження.

“Депутати зробили закон для себе. Закон для багатих людей, у яких є шенгенська віза, можливість найняти консультантів. Більшість українців не мають закордонного паспорту, а шенгенську візу – кілька відсотків. До того ж автомобіль виробництва від 2010 року не може коштувати дешево”, – говорить Олег Назаренко.

Якщо в Україні будуть зберігатися нинішні темпи купівлі закордонних вживаних автомобілів, то максимум, будуть досягнуті показники минулого року. Як зазначає директор департаменту маркетингу і економічного аналізу “Украватопрома” Георгій Овсянніков, після голосування за законопроект в квітні цього року, українці вичікували, поки зміни набудуть сили.

Так, в 2015 році ввезені в Україну автомобілі з пробігом зайняли 23% первинного ринку легкових авто. У першому кварталі 2016 року, незважаючи на підвищення екологічних вимог до автомобілів (введення ЄВРО-5), динаміка первинних реєстрацій вживаних машин мала позитивне значення + 27% до I кв. 2015 р.

“З квітня, після прийняття в першому читанні проекту закону про зниження акцизів на авто з пробігом, реєстрації таких автомобілів різко впали. З квітня по серпень їхня частка на первинному ринку склала всього 6 відсотків, тільки 1,5 тис. українців придбали такі машини, проти 6,5 тис. за той же період 2015 року. Очевидно, автомобілісти до остаточного набуття чинності законом зайняли вичікувальну позицію.

Закон почав діяти з 1 серпня і вже у вересні кількість первинних реєстрацій іномарок з пробігом досягла показника – 2738 авто. Така активність може призвести до того, що вживані автомобілі за підсумками року повернуть своє минулорічне положення на первинному ринку, тобто частку в 23-25 відсотків”, – зазначає Георгій Овсянніков.

Всього за 2015 рік в Україні розмитнено 23 114 автомобілів, за січень-вересень цього року – 10518 автомобілів. Якщо порівнювати з аналогічним періодом, в минулому році за дев’ять місяців українці оформили майже 17 тисяч вживаних автомобілів з-за кордону.

Попит на перевізників, незважаючи на законодавчі обмеження вивозити автомобіль з-за кордону тільки самостійно, не знизився, зазначає перегонник польських автомобілів до українського кордону Станіслав Карпюк. За його словами, закон тільки привернув увагу до перегонників – стали цікавитися послугами більше.

“Стали більше цікавитися перегоном польських автомобілів, але користуються послугами поки, як і раніше. У середньому за місяць я переганяю п’ять-шість автомобілів. У вересні – сім, я не можу сказати, що це через зменшення акцизів, оскільки були часи, коли переганяв і дев’ять автомобілів. Просто перегнати машину коштує 150 доларів.

Якщо клієнт сам хоче приїхати, сам все побачити, я можу допомогти з польською мовою і перевірити стан автомобіля – раніше працював автомеханіком – це коштує 350 доларів. Я ніколи не пропоную якихось схем – можу тільки допомогти пошукати варіант дешевше. Але знаю, дехто вигадує схеми, але рано чи пізно їх викривають, і найчастіше автомобіль конфіскують”, – говорить Станіслав.

Разом з тим, в інтернеті з’явилося багато компаній, які пропонують купити автомобіль і перегнати в Україну без розмитнення. При цьому запевняючи, що все законно. Наприклад, на деяких порталах пропонують зробити покупця співзасновником компанії, і зареєструвати на цю компанію автомобіль. Але юридично автомобіль буде належати фірмі, а не покупцеві через що можуть бути ризики в майбутньому, коли компанія захоче відсудити автомобіль або збанкрутує, а її все майно з автомобілем можуть конфіскувати.

“Це все аферисти, якби це працювало законно – тисячі українців не їздили б кожні п’ять днів за кордон, щоб не розмитнювати автомобіль – поки це єдиний законний варіант”, – зазначає Олег Назаренко.

Станом на 2016 рік, вік автопарку в країні становить 19,6 років, а кількість автомобілів на 1000 осіб – 202. Чим вищий середній вік автомобілів в країні, тим гірший добробут народу, оскільки “молодим” автопарком можуть похвалитися багаті країни і держави, де автовиробництво і споживання стимулюються на державному рівні. Тому оновлення автопарку в Україні не відбудеться, поки доходи українців не зростуть до рівня, що дозволяє купувати нові автомобілі, які зможуть витіснити старі. До того ж в Україні є проблема з утилізацією старих автомобілів, які вже не експлуатуються. Часто їх не знімають з реєстрації і залишають у дворах. Та й вік автомобілів в Україні майже вдвічі перевищує європейський. Але навіть якщо українці почнуть купувати вживані автомобілі з ЄС, старі автомобілі з країни нікуди не подінуться.

За словами експертів, в Україні не так багато підприємств, які займаються утилізацією автомобілів, і більшість з них не відповідають нормам. Але щоб скористатися їхніми послугами, потрібно викласти немаленьку суму.

“Держава ніяк не стимулює населення утилізувати старі автомобілі, які вийшли з експлуатації. Наше підприємство в середньому утилізує 10 автомобілів на рік – це небагато. За утилізацію завжди платить власник автомобіля. Вартість залежить від параметрів самого транспортного засобу. У середньому – це 8000 грн”, – розповів співробітник сучасного центру утилізації.

Еколог і експерт реанімаційного пакету реформ Алла Войцеховська зазначає, в країні є законодавство про утилізацію, але немає інструментів для його реалізації.

“Підприємства, які утилізують автомобілі – це, перш за все підприємства, що займаються утилізацією акумуляторів. Але цих підприємств на території України мало. Є проблема з відсутністю технологій, обладнання для утилізації небезпечних відходів, до яких відносяться і акумулятори автомобілів. Держава має законодавство, але не має інструментів для його втілення”, – вважає еколог.

Відзначимо, знижені ставки акцизного збору поширюється на автомобілі, виготовлені після 1 січня 2010 року і будуть діяти до 31 грудня 2018 року. При цьому пільгові ставки акцизного податку не застосовуються до автомобілів, вироблених в Росії.
…

Правда України

Дедалі частіше альтернативою купівлі житла в столиці стають квартири в передмісті. Сегмент багатоквартирних будинків в передмісті став реальним конкурентом київським новобудовам.

У США і країнах ЄС проблеми з екологією і техногенне навантаження в мегаполісах вже давно спонукали населення виїжджати за межі міст і облаштовувати своє житло в передмісті. Схожа ситуація спостерігається і в Україні. Дедалі більше жителі Києва та інших великих міст воліють змінити місце проживання і переїхати зі столиці в передмістя.

Ця тенденція підвищення інтересу жителів великих міст, особливо молоді, до заміської нерухомості, не пройшла повз увагу забудовників. Незважаючи на те, що за привабливістю київський ринок нерухомості не має собі рівних в країні, інтерес до купівлі квартир в передмісті столиці зараз не поступається столичному.

За інформацією Держстату, за шість місяців 2016 року введено в експлуатацію 295 тис. кв. метрів житла в Києві і 640 тис. кв. метрів в Київській області, з них 340 тис. кв. метрів – житло в багатоквартирних будинках і 300 тис. кв. метрів – котеджні містечка та приватні будинки. Таким чином, область вже випереджає столицю за обсягом будівництва житла в багатоквартирних будинках. Попит на квартири в передмісті також значно більший, ніж в Києві. Різкий сплеск заміського будівництва багатоквартирних будинків експерти пояснюють більш простою і набагато більш дешевою процедурою узгодження будівельного проекту.

Найбільше житла в Київській області будують в Києво-Святошинському районі, на який цього року припадає близько 60% від зданої в області житлової нерухомості. Район приваблює забудовників гарною транспортною розв’язкою (Окружна дорога, Житомирська, Одеська і Гостомельська траси), зручним розташуванням по відношенню до Києва, розвиненою торгово-розважальною інфраструктурою, найбільшою кількістю населених пунктів, що активно забудовуються, в порівнянні з іншими районами Київської області.

З великим відривом від лідера йдуть Броварський і Бориспільський райони – у них відповідно 10% і 9% житлового будівництва. Частка Васильківського, Вишгородського та Обухівського районів невелика і становить 3 – 4% від загального обсягу житла, що зводиться.

Підвищений попит на купівлю житла в області та більш високі ціни на нерухомість в Києві впливають на зниження попиту на столичному ринку нерухомості. За оцінками ріелторів, попит на київські квартири в новобудовах помітно впав у порівнянні з літом, знизившись на 30 – 40%.

Знизилися покупки квартир на етапі початку будівництва. На етапі здачі будинку в експлуатацію непроданими залишаються до 40% квартир. Для збільшення продажів забудовникам доводиться знижувати ціни в боротьбі за покупця, що позначається на якості будівництва. Відзначимо, що довіру до столичних забудовників було підірвано скандалом з компаніями бізнесмена Анатолія Войцеховського, в результаті його банкрутства без квартир можуть залишитися інвестори на 40 столичних будівельних об’єктах.

Раніше одним із драйверів інтересу до купівлі київських квартир було активне зростання долара, зі стабілізацією якого знизилася кількість бажаючих купувати нерухомість для збереження своїх заощаджень.

Приймаючи рішення про купівлю нової квартири, покупці порівнюють переваги житла в Києві і передмісті. Житло в передмісті можна розділити на приватні будинки в котеджних містечках за межами населених пунктів і квартири в багатоповерхових будинках в містах-супутниках.

Котеджі мають більш високу вартість, і привертають покупців з рівнем доходів вище середнього. Для покупців з більш низькими доходами найкращою буде купівля квартири в одному з приміських населених пунктів. Саме нижча вартість заміської нерухомості в порівнянні зі столичними новобудовами є однією з головних причин підвищеного інтересу покупців до придбання житла за межами столиці. Підвищеним попитом користуються квартири економ-класу без ремонту, тому дешеве житло в передмісті, в період обмежених фінансових ресурсів у покупців, поступово виграє конкурентну боротьбу з більш дорогою київською нерухомістю.

Також до істотних причин для переїзду за місто, як правило, називають кращу екологічну обстановку, близькість до природи, більш розмірений темп життя. Покупці хочуть жити за містом і користуватися всіма перевагами такого становища, але при цьому працювати в Києві і бути з ним тісно пов’язаними.

Недоліки життя в передмісті, як правило, у всіх населених пунктах схожі: слабка інфраструктура, погані дороги і транспортне сполучення з Києвом, зношеність комунікацій, мало освітніх установ і місць для відпочинку, погане освітлення вулиць.

За рік гривнева вартість квартир в передмісті майже не змінилася і становить 11500 грн за кв. метр. Однак завдяки зниженню курсу гривні, за рік середня вартість житла в доларах знизилася з 530 до 440 доларів за квадратний метр, або на 17%.

На первинному ринку Київської області вартість житла, перш за все, залежить від його віддаленості від Києва. Особливості будівельного проекту, наявність лісу або водойм, мають незначний вплив на ціну квартир.

Вартість житлової нерухомості в передмісті відрізняється в залежності від віддаленості:

безпосередня близькість до Києва (Вишневе, Софіївська Борщагівка, Петропавлівська Борщагівка, Коцюбинське) – від 480 доларів за кв. метр.

знаходиться на 5 – 10 км. від Києва (Бровари, Ірпінь, Буча) від 440 до 470 доларів за кв. метр.

знаходиться на 10 – 20 км. від Києва (Обухів, Білогородка) – від 340 до 450 доларів за кв. метр.

За останній рік найбільше знизилася доларова вартість квартир у Ворзелі – на 26%, Бучі – на 24%, Гостомелі – на 21%. Менше за інші ціни знижувалися в Гатному – на 9%, Петровському та Обухові – на 11%.

За оцінками ріелторів, в першому півріччі 2016 року первинний ринок житлової нерухомості Київської області продемонстрував зростання 120% в порівнянні з минулим роком, в той час як в Києві пропозиція нового житла впала на 40%, сильно знизилися ціни на об’єкти бізнес-класу.

У сегменті заміської нерухомості на етапі узгодження та будівництва накопичилося багато незавершених об’єктів. У другому півріччі очікується здача великої кількості нових квартир, що в ситуації невисокої платоспроможності населення призведе до загострення боротьби за покупця.

Зниження курсу гривні також буде і далі підштовхувати до зниження доларової вартості нерухомості. У такій ситуації перевагу матимуть квартири економ-класу в передмісті столиці, що за рахунок більш низьких цін виграють покупця у більш дорогої столичної нерухомості.
…

Правда України

Члени Ради Національного банку на засіданні у вівторок обрали своїм головою Богдана Данилишина, який був призначений на посаду за квотою президента.

Про це повідомляє прес-служба регулятора.

Заступником голови Ради НБУ призначений Тимофій Мілованов.

Згідно з повідомленням, інший блок рішень Ради НБУ стосувався затвердження топ-менеджменту Національного банку на керівних посадах.

Так, Рада НБУ призначила Якова Смолія першим заступником голови НБУ, Катерину Рожкову і Романа Борисенка – заступниками голови НБУ.

Нагадаємо, в понеділок президент Петро Поршенко своїм указом призначив Богдана Данилишина і Василя Фурмана членами Ради Нацбанку.
…

Правда України

У центрі Києва, на Хрещатику, почалися масові продажі квартир. Такі оголошення можна знайти на багатьох сайтах нерухомості, крім цього, їх почали розвішувати на вікнах і балконах виставлених на продаж квартир. Тільки на будинках навпроти міської мерії і прилеглих до Хрещатика вулицях виявилося близько 10 таких вивісок.

За більшістю оголошень стоять агентства з продажу житла, в деяких випадках їхні власники живуть за кордоном і вирішили продати київську нерухомість, тому що не вистачає грошей на новому місці, або прийняли рішення вже не повертатися в країну. Інші продавці втомилися від постійного галасу і хочуть купити житло в передмісті.

За даними ріелторів, на Хрещатику продається кілька десятків квартир, які виходять вікнами на головну вулицю країни: “Деякі власники навіть переробили квартири під офіси і сподіваються, що спокуситься якась компанія заради престижу. Їм дуже заважає галас на Хрещатику, де стало занадто багато концертів”.

Продають кілька квартир і в будинку із зіркою на Хрещатику, 25. За трикімнатну квартиру площею 92 кв. м просять $360 тис.

Водночас власники такого житла вважають, що їхні квартири можна продати дорожче і намагаються тримати ціну у $2-3 тис за квадрат. Вони морально не готові знизити ціну до продажної, реальної ціни. І коли квартира тривалий час не продається, власники йдуть на крайній захід – вивішують оголошення у вікнах з номерами телефонів.

На жаль, той, хто має гроші, міркує просто: навіщо йому квартира в 40-50 квадратів в центрі, якщо за такі ж гроші він може купити в передмісті котеджний будиночок”, – пояснює Генріх Людкевич.

Раніше ріелтори показали найдорожчі квартири Києва, всі вони знаходяться на центральних вулицях столиці, але не на Хрещатику.
…

Правда України

У третьому кварталі 2016 року продажі відкрилися в 16 житлових комплексах в Києві. Сумарна кількість квартир в них сягає 6 тис. одиниць. Всього в українській столиці нерухомість продається в 215 комплексах, що приблизно на 8% більше в порівнянні з осінню минулого року.

Кількість покупців, бажаючих купити квартиру в новобудові, не росте такими високими темпами. Офіційної статистики з продажу нерухомості в Україні немає. Але за нашими оцінками, за дев’ять місяців в Києві продано 3,2 тис. квартир в новобудовах, тоді як за аналогічний період минулого року – близько 3 тис.

При цьому пропозиція перевищує попит удвічі.

Брак коштів у потенційних покупців призвів до того, що близько 80% угод припадає на сегмент дешевого житла. Найбільшою популярністю користуються квартири площею 18-30 кв. м.

Житло економ-класу в Києві коштує 700-800 доларів за квадратний метр, бізнес – 1-1,5 тис. доларів, а преміум-класу – $2-2,5 тис. за кв. м. Але на практиці вартість може бути ще меншою.

Девелопери не дарма йдуть на такі поступки. У частини компаній є тільки 30-40% від необхідної суми для реалізації проекту, а решту суми вони привертають після продажу квартир потенційним покупцям. Ті, кому не вдається знайти достатню кількість клієнтів, змушені зупиняти будівництво. Зараз в столиці налічується близько 50 таких об’єктів.

Не виключено, що кількість проблемних об’єктів буде зростати.

“Чи не починає ринок житла нагадувати нову мильну бульбашку? Зниження обсягів продажів, що спостерігалося навесні і влітку 2016 року, не злякало гравців ринку, які впевнено стартують на нових масштабних майданчиках. Швидше за все, в найближчому майбутньому ринок очікують масштабні цінові війни девелоперів, які масово рекламують свої об’єкти через знижки та акції. Ну що ж, чекаємо квартири по 10 тисяч доларів”, – нарікає Ярослава Чапко.
…

Правда України

24 жовтня Державне агентство з питань кіно відмовило в реєстрації або скасувало її для 5 фільмів та 5 серіалів. Серед заборонених до показу виявились два фільми вітчизняного виробництва. Йдеться про фільм Володимира Савєльєва «На краю безодні» та два сезона серіалу «Любов Каті».

Чому ж Держкіно заборонило продукцію українського виробництва? Річ у тім, що Верховна Рада внесла зміни до закону України «Про кінематографію». Зокрема стаття 15 звучить тепер так: «заборона розповсюдження і демонстрування фільмів, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій, поширюється на розповсюдження та демонстрування будь-яких фільмів незалежно від країни походження, вироблених після 1 серпня 1991 року». Зміни були підписані президентом України Петром Порошенком 29 березня 2016 року.

«На краю безодні» Володимира Савєльєва було знято на кіностсдії імені О. Довженка. Події фільму відбувається у 1949 році. На віддаленому полігоні в Семипалатинську (Казахстан) Радянський Союз успішно підриває свою першу атомну бомбу, кодова назва якої «Перша блискавка». Для того щоб виміряти наслідки вибуху, радянські вчені побудували будівлі, мости та інші споруди в безпосередній близькості від бомби… Робота над фільмом тривала два роки, бюджет фільму складає $1 млн приватних інвестицій.

Щодо серіалу «Любов Каті», то одним із його виробників є ТРК «Україна». Щоправда на російських сайтах цей серіал позначений як російський. Справді, усі події багатосерійної мелодрами відбуваються у Росії, дійовими особами, зокрема, є російські поліцейські, співробітники прокуратури та інших «органів держави-агресора».

Держкіно повідомило, що скасування прокатних посвідчень цим фільмам є реакцією на інформацію Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення, а також на інформаційні запити та скарги громадян.

Українська продукція під заборону Держкіно потрапляє не вперше. Уже були заборонені серіали виробництва «Стар Медіа» «Бомба» та «Мисливці за караванами». Перший – через амбівалентність образів представників НКВС СРСР та пропаганду комунізму. Другий – через популяризацію органів держави-агресора.

Нагадаємо, що у квітні цього року скандал виник довкола серіалу «Не зарікайся» (до речі, серіали «Не зарікайся» та «Любов Каті» мають спільного режисера та сценариста). Проте експертна комісія з питань розповсюдження і демонстрування фільмів Державного агентства з питань кіно більшістю голосів проголосувала за збереження прокатного посвідчення серіалу «Не зарікайся». Після цього голова Державного агенства України з питань кіно Пилип Іллєнко припинив повноваження складу Експертної комісії при Держкіно. Згодом було сформовано її новий склад.

Нагадаємо, за даними Держкіно, із серпня 2014 року забороненодо показу близько 400 фільмів та серіалів російського виробництва. У створенні деяких із них брали участь і українські студії.
…

Правда України

Гучний скандал, що нещодавно вибухнув у соцмережах навколо сюжету «Студії Квартал-95» про «козака ГаврилЯка», в якому просто неможливо не впізнати народного депутата Михайла Гаврилюка, має певну передісторію. Кількома місяцями раніше ця група київських шоуменів-гумористів, виступаючи в латвійському місті Юрмалі, зобразила Україну у вигляді жінки легкої поведінки.

Той виступ «Кварталу-95» за кордоном виглядав вкрай неприємно і нешанобливо щодо рідної країни. Трупа на чолі в Володимиром Зеленським зазнала жорсткої критики від цілої низки вітчизняних політиків і громадських діячів. І хоча багато хто швидко пробачив цей «ляп» творчому колективу (в минулому він не раз тішив тонким гумором і гострою сатирою), цілком однозначний сигнал на його адресу від українського суспільства пролунав досить недвозначно.

Відеоролик з «Гавриляком» показав, що учасники даного проекту не тільки не вловлюють настроїв у суспільстві, а й зовсім не відчувають ту межу, яку не повинен переходити жоден діяч мистецтва і шоу-бізнесу.

Хоча зовні сюжет відеоролика виглядає доволі невинно (нардеп приїхав у рідне село і ніби розмірковує про реформи), головний герой представлений у вигляді малопривабливого сільського маргінала, улюблене слово котрого – «курва». Причому знущатися над ним «квартальники» почали буквально з перших кадрів. Зроблено це було майстерно. «Гавриляк» забув у чорній представницькій автівці, яка підвезла його до рідного села, свій речовий мішок. Машина рушила, але потім повернулася, здавши заднім ходом. З прочинених дверей на запилене узбіччя під ноги депутату вилетіла торба… Все! Далі можна було не дивитися. Відразу стало зрозуміло, що артисти чомусь вирішили обплювати депутата «з народу».

Варто нагадати, що Михайло Гаврилюк – той самий молодий козак, якого «беркутівці» тримали цілком розібраним на морозі під час протистояння на київській вулиці Грушевського в лютому 2013 року. Після повалення колишнього режиму козака, котрий став широко відомим, обрали до Верховної Ради за списком партії «Народний фронт». У ЗМІ та соціальних мережах з цього приводу висловлювали чимало критики. Претензії критиків зводилися здебільшого до того, що Гаврилюк не мав вищої освіти і був вихідцем з провінції: мовляв, невже повертаємося до того часу, коли вважали, що навіть кухарка може керувати країною?

Тему недостатньої освіченості депутата шоумени експлуатують нещадно, анітрохи не зважаючи на те, що створений ними образ вельми далекий від дійсності. У відеоролику перед глядачем постає груба й вайлувата людина, яка незаслужено займає депутатське місце. У реальному житті все трохи інакше. Михайло Гаврилюк, хоч і не має поки що диплома (він недавно вступив до вишу), зарекомендував себе тактовною людиною і дисциплінованим депутатом. А головне – він не йде на поступки перед тими, хто всіляко намагається проштовхнути через парламент такі закони, які вигідні олігархам, а не народу.

Одна з головних проблем України сьогодні – брак політиків, для яких на першому місці стояло б суспільне благо, а не особисті інтереси. Нардеп Гаврилюк є прообразом такого політика. Він наполегливо вчиться. Навряд чи хто-небудь з діячів мистецтва і журналістів буде робити добру справу для країни, якщо стане втоптувати таких людей у бруд.

Разюча, абсолютно неправдоподібна відмінність образу, який представлений у згаданому відеоролику, від життєвого оригіналу дуже обурила багатьох завсідників соцмереж. І це не дивно, адже всі ми прекрасно знаємо, що на вершині української влади взагалі і у Верховній Раді зокрема є чимало вкрай одіозних особистостей. Вони, звичайно, мають дипломи (причому нерідко куплені), деякі з них навіть володіють іноземними мовами. Все це, на жаль, не рятує народ від того, що влада тихою сапою розгортає проти нього майже таку ж війну, яку в сусідньому Мордорі путіністи ведуть проти власного народу.

«Тому той фарс, ініційований 95 Кварталом, в якому його зображують як, не побоюся цього слова, якогось жлоба, я вважаю непристойним та таким, що жодним чином не відповідає дійсності!

В свою чергу, я хочу порадити Зеленському та його бригаді зняти прикол про свого спонсора Коломойського, який, як на мене, є точно не менш цікавим та епатажним за пана Михайла!» – написав у мережі активіст і блогер Костянтин Прошкурко, син одного з героїв Небесної сотні.

Не знаю, хто фінансує «Квартал-95» і чи причетний до цього український олігарх Ігор Коломойський. А ось те, що відомі шоумени вибрали жертву аж ніяк не випадково, не викликає сумнівів. Не такі вже дурні там хлопці зібралися, щоб не розуміти, що б’ють мимо цілі.

І все ж чому їхній вибір припав саме на депутата, котрий нікому з олігархів не кланяється і в міру сил намагається захищати в парламенті інтереси народу? Переглядаючи образливу відеохалтурку, я не міг позбутися думки, що «квартальникам» знову, як колись в Юрмалі, захотілося хвицнути Україну, представити її дикою і маргіналізованою країною.

Не полишало відчуття, що хтось вирішив, ніби постать вихідця з села Гаврилюка підходить для цього ідеально. Адже якби головний герой відеоролика жив у місті, то що б тоді довелося показувати? Асфальт біля під’їзду? Ліфт? Унітаз і кахель в квартирному туалеті? Якось нецікаво, нема на чому пожартувати. Зовсім інша річ у селі! Тут тобі і стара будка з ледачим псом, і півень, який зловживає задоволеннями з курочками, і сортир на вулиці. Вклади людині в уста слово «курва», зніми її через дірку в дверях вбиральні під час відправлення природної потреби, як зробили шоумени «Кварталу-95», і хто тобі повірить, що ти живеш в цивілізованій країні?

Не хочеться вірити, однак, зовсім іншій стороні: таким ось нерозбірливим «кварталам». Занадто очевидно, що вони – з подвійним дном.
…

Правда України

Співробітники митниці ДФС справді затримали у неділю в київському аеропорту «Жуляни» жінку, що намагалася вивезти з України більше мільйона доларів готівкою. Мова йде про неназвану громадянку Італії, яка намагалася вивезти не задекларовану готівку під виглядом дипломатичного вантажу.

За інформацією ДФС, підозри у митників виникли у ході звичайного рентген-сканування багажу, оскільки вони зауважили «предмети, ззовні схожі на готівку». Власниця багажу відмовилась надати багаж для детального митного огляду, заявивши про свій дипломатичний статус.

«Оскільки пред’явити свій дипломатичний паспорт громадянка не змогла через його відсутність, митники в присутності свідків оглянули багаж пасажирки, де й було виявлено 230 тис євро та 783360 доларів США, що по курсу НБУ становить понад 26,5 млн грн. Готівка знаходилась в опечатаних коробках з під взуття», – сказано в опублікованому у понеділок повідомленні ДФС.

За фактом незаконного переміщення через митний кордон України іноземної валюти складено протокол про порушення митних правил, а виявлену готівку вилучено митниками у рамках адміністративної справи про порушення митних правил.

Нагадаємо, що вперше інформація про затримання у Жулянах жінки з мільйоном доларів готівкою з’явилася у неділю ввечері на Facebook-сторінці колишнього заступника голови ДФС Костянтина Лікарчука. При цьому Лікарчук прямо звинуватив голову ДФС Романа Насірова.

«Звичайно, везти такі гроші через кордон без прикриття – безумство і самогубство. За моєю інформацією, прикриття цій жінці забезпечував Насіров чи хтось з його оточення, – заявив Лікарчук. – Але щось не зрослося і один із митників доглянув її. Це побачили прикордонники, які були «не в темі» (Насіров, як відомо, дуже жадібний) і підняли кіпіш».

Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров поки не прокоментував звинувачення свого колишнього колеги. У відповідь на запит ZAXID.NET Роман Насіров порадив шукати усю необхідну інформацію на сайті ДФС.
…

Правда України

Друга вдова російського бойовика Арсена Павлова («Мотороли») має підроблений паспорт громадянина України. Про це повідомив голова поліції Донецької області В’ячеслав Аброськін.

«Декілька днів назад на деяких сайтах з’явились фотографії паспорту громадянки України, нібито виданого 11 лютого 2014 року Новоазовським РВ ГУДМС України в Донецькій області, ВТ 093466, на ім’я Павлової Олени Олександрівни, дружини бойовика «ДНР» Мотороли», – написав Аброськін на сторінці в мережі.

Аброськін зазначив, що бланк паспорту із зазначеною серією та номером значиться викраденим за часів окупації Слов’янська незаконними збройними формуваннями.

«Так, 6 травня 2014 року у Слов’янському відділі ГУДМС України в Донецькій області четверо озброєних членів НЗФ «ДНР» під загрозою застосування зброї примусили начальника відділу видати чисті бланки паспортів в кількості 160 штук. Ось один із вкрадених бланків і «знайшовся», в якому намалювали те, що захотіли. Чекаємо появи наступних викрадених бланків. Факт викрадення та використання підроблених документів зареєстрований, проводиться відповідна перевірка слідчим підрозділом поліції Донеччини», – повідомив Аброськін.

Нагадаємо, одного з ватажків бойовиків «ДНР», ватажка банди «Спарта» Арсенія Павлова на прізвисько «Моторола» вбили 16 жовтня ввечері. Його підірвали в ліфті будинку, де він проживав. Бойовики у вбивстві Павлова звинуватили «українську диверсійно-розвідувальну групу».
…

Правда України

Співробітники Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції спільно з Головним слідчим Управлінням НП України викрили групу поліцейських, які організували схему легалізації та продажу викрадених автомобілів.

Сім «чорних інспекторів», серед яких були і колишні співробітники МРЕВ, і діючі поліцейські, купували автомобілі бізнес-класу в автовикрадачів. Після цього, маючи доступ до відомчих баз даних і документації, іномарки реєструвалися під виглядом аналогічної моделі, зареєстрованої в Криму, повідомляє прес-служба департаменту.

На машині перебивали заводські номери агрегатів, міняли номерні знаки, також виготовляли нові документи і ключі.

Після цього автомобіль продавали за ціною, нижчою за ринкову. На кожній угоді прибуток становив від 10 до 20 тис. доларів США.

Під час обшуків, проведених в учасників схеми, оперативники знайшли державні номерні знаки, ключі від автомобілів, металеві вставки з ідентифікаційними номерами автомобілів, комп’ютерну техніку, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, чорнову документацію, паспорти України, банківські печатки, мобільні телефони, грошові кошти та п’ять автомобілів, які не встигли продати.

Головне слідче управління поліції почало кримінальне провадження за ч.3 ст.289 (незаконне заволодіння транспортним засобом), ст.290 (знищення, підробка або заміна номерів вузлів і агрегатів транспортного засобу), ч.2 ст.357 (викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства), ч.3 ст.358 (підробка документів, печаток, штампів і бланків, їх збут, використання підроблених документів) Кримінального кодексу України.

До слова, сервісні центри Міністерства внутрішніх справ, які мають замінити МРЕВ, по всій Україні мають відкритися до липня 2017 року. Наразі в Україні функціонує один сервісний центр МВС, який було відкрито в Києві 12 липня.
…

Правда України

Великі банки можуть залишити Великобританію через “Brexit” вже на початку 2017 року.

Таку думку висловив глава Асоціації британських банкірів (BBA) Ентоні Браун.

В опублікованій Брауном колонці йдеться, що європейські міста активно запрошують банки до себе.

“У більшості міжнародних банків зараз є проектні групи, які вирішують, який обсяг діяльності їм необхідно перенести, щоб гарантувати подальшу можливість обслуговування клієнтів, в які терміни і як найкраще це зробити”, – пише він.

За його словами, невеликі банки почнуть переїжджати ще до Різдва, великі, як очікується, почнуть в першому кварталі наступного року.

“Справжні проблеми для бізнесу почалися не на наступний день після референдуму. – Пояснює Браун. – Вони почнуться після того, як ми покинемо ЄС”.

На думку Брауна, може скластися ситуація, коли більша частина торгівлі між Британією та ЄС у фінансовому секторі “опиниться, в кращому випадку, під питанням з юридичної точки зору, а в гіршому просто стане незаконною, бо за ніч банки втратять дозвіл регуляторів надавати послуги”.

“Існує реальний ризик перебоїв на європейських фінансових ринках”, – підкреслює глава Асоціації.

На початку жовтня прем’єр-міністр країни Тереза Мей повідомила, що Британія офіційно почне процес виходу зі складу ЄС не пізніше березня 2017 року.
…

Правда України

У Верховній Раді України зареєстрований законопроект, яким пропонується “повернути” ДАІ – створити подібний підрозділ, який виконуватиме функції ліквідованої структури.

З 2017 року дорожньо-патрульна поліція запрацює на повну силу. Чи значить це, що новий підрозділ означає повернення ДАІ з тими ж функціями і обов’язками? Частково так, але не зовсім.

У пояснювальній записці до документа “Про внесення змін до ст. 13 Закону України” Про Національну поліцію” (про створення дорожньої поліції)” зазначається, що в Україні істотно зросла аварійність – за перше півріччя 2016 кількість ДТП зросла на 20% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Так, за даними Управління безпеки дорожнього руху, якщо за перше півріччя 2015 року в країні сталося трохи більше 60 тис. аварій, то з січня до кінця червня 2016 – понад 72 тисяч.

“За оцінками експертів в сфері безпеки дорожнього руху основною причиною збільшення кількості ДТП є відсутність дорожньої поліції на дорогах. До впровадження положень Закону України “Про Національну поліцію” на дорогах України правоохоронців можна було бачити часто, проте на сьогодні вони рідкість”, – пояснює ініціатор цього документу депутат Андрій Немировський.

За його твердженням, патрульна поліція – сервісна служба. Вона обслуговує виклики за номером 102, оформляє ДТП, але тільки без постраждалих. На місце злочину або ДТП, де травмувалася або загинула людина, виїжджають співробітники слідчо-оперативної групи. Цим нові патрульні і відрізняються від ДАІшників.

“У той же час, колишня Державтоінспекція крім патрулювання вулиць і регулювання руху також займалася профілактикою ДТП. Вивчала місця на дорогах, де аварії траплялися частіше, вела статистику і наукову роботу. Тепер цим не займається ніхто, відзначає видання. Тому необхідно створити дорожню поліцію в складі Національної поліції, яка б займалася цією роботою”, – наполягає автор цього законопроекту.

Дорожня поліція, по суті, буде виконувати функції, властиві ліквідованій ДАІ. Зокрема, Андрій Немировський пропонує, що новий підрозділ буде: “забезпечувати дотримання законів, правил і нормативів у цій сфері (безпеки руху – ред.), Здійснювати державну реєстрацію (перереєстрацію) та облік транспортних засобів та систематизацію відомостей про їхніх власників, прийом іспитів на право керування транспортними засобами і видання відповідних документів”.

Створення і функціонування дорожньої поліції буде фінансуватись за рахунок МВС, Національної поліції, а також “інших джерел, не заборонених законодавством”.
…

Правда України

Світовий обсяг інвестиційних угод на ринку нерухомості за 9 місяців 2016 року скоротився порівняно з аналогічним періодом минулого року на 8% – до 454 мільярдів доларів.

У третьому кварталі 2016 року обсяг інвестугод на світовому ринку нерухомості склав 163 мільярди доларів, що лише на 5% нижче, ніж за аналогічний період минулого року, і на 6% більше, ніж у другому кварталі поточного.

“Світовий ринок нерухомості в липні-вересні демонстрував хорошу динаміку, що дає підстави прогнозувати загальнорічний обсяг інвестиційних угод на рівні 610-630 мільярдів доларів”, – йдеться у ньому.

За прогнозом експертів компанії, ключовим показником стане поведінка основних ринків в четвертому кварталі, зокрема, на ринку Великобританії, який традиційно показує хорошу динаміку в кінці року.

“В результаті Brexit ринок нерухомості Великобританії протягом останніх місяців фіксує спад інвестиційної діяльності, і обсяг транзакцій вже скоротився приблизно на 30% в локальній валюті.

Проте деякі міжнародні інвестори скористалися корекцією цін і падінням курсу фунта для придбання активів у Лондоні. Протягом найближчих тижнів на ринок надійдуть нові пропозиції. Це стане новим важливим показником настрою інвесторів”, – йдеться в повідомленні.
…

Правда України

У вересні споживчі настрої українців погіршилися. Народ в очікуванні девальвації і не має наміру робити серйозних покупок, – про це свідчать дані дослідження споживчих настроїв в Україні.

Згідно з дослідженням, у вересні індекс споживчих настроїв склав 50,1, що на 3,6 пункту нижче показника у серпні. Індекс поточного стану знизився на 6,7 п. – до рівня 44,0.

Але разом з тим у вересні очікування українців щодо можливого безробіття дещо покращилися: індекс очікуваної динаміки безробіття встановився на позначці 144,9, що на 0,4 в.п. менше показника серпня. Проте зріс індекс інфляційних очікувань: вересневий 190,7 на 3,9 п. вище серпневого.

Вересневі очікування українців щодо курсу гривні протягом найближчих 3 місяців погіршилися: індекс девальваційних очікувань піднявся на 11,6 п. ─ до значення 161. «Девальваційні процеси і очікування зростання тарифів на комунальні послуги негативно вплинули на споживчі настрої населення у вересні 2016 року, особливо ослабли наміри великих покупок», ─ коментують аналітики GfK Ukraine.

На думку експерта, у проекті Бюджету-2017 уряд посилює фінансування силовиків і чиновників, забираючи останнє у малозабезпечених громадян.
…

Правда України