Як мінімум 50 людей отримали поранення в ході сутичок між силовиками та прихильникам опозиціонера Хуана Гуайдо у Венесуелі, за даними місцевого медичного центру.

Насильство спалахнуло у Венесуелі після того, як Гуайдо, який понад три місяці тому оголосив себе тимчасовим виконувачем обов’язків президента країни, закликав військових підтримати протести та допомогти усунути від влади Ніколаса Мадуро.

Тисячі венесуельців вийшли на вулиці в столиці Каракасі вранці 30 квітня, аби підтримати, за словами Гуайдо, «фінальну фазу» повалення режиму у Венесуелі.

Водночас уряд Мадуро називає протести «спробою перевороту» і запевняє, що зберіг підтримку армії.

Міністр оборони Владімір Падріно заявив у ефірі місцевого мовника, що військові продовжать «підтримувати легітимну владу».

Своєю чергою Гуайдо заявив журналістам, що кількість прихильників опозиції буде збільшуватися.

«Людей ставатиме більше, (військових – ред.) підрозділів, що стануть на бік конституції, ставатиме більше. Ми запрошуємо світ побачити те, що тут станеться – як завжди, у відповідності до вимог конституційності, демократії та ненасильства, як це й було досі. Ми завжди вимагали кінця узурпації», – сказав політик.

У своєму Twitter він закликав «всю Венесуелу виходити на вулиці».

У Вашингтоні радник президента з питань національної безпеки Джон Болтон повідомив, що троє старших помічників Мадуро висловили готовність допомогти Гуайдо мирно прийти до влади.

«Для трьох людей в режимі Мадуро, які вели перемови з опозицією протягом останніх трьох місяців, досі дуже важливо виконати свій намір досягнути мирної передачі влади від Мадуро. Всі погодилися з тим, що Мадуро мусить піти. Їм потрібна можливість діяти сьогодні вдень та ввечері, аби залучити інших військових (на бік Гуайдо – ред.)», – заявив Болтон, посилаючись на Падріно, головного суддю Верховного суду Майкеля Морено та командира президентської гвардії Івана Рафаеля Ернендеса Далу.

Президент США Дональд Трамп заявив, що «уважно стежить» за ситуацією у Венесуелі.

Гостра фаза протистояння триває у Венесуелі з січня, коли Гуайдо звинуватив Мадуро в узурпації влади і склав присягу як тимчасовий президент. Важелі керування країною і силовими структурами залишаються в руках Мадуро, якого підтримують Куба, Росія, Китай і Туреччина. США, більшість країн Латинської Америки і ЄС підтримують Гуайдо.
…

У Лівії понад 42 тисячі людей змушені були тікати до передмість Тріполі, аби уникнути сутичок, що охоплюють місцевість на південь від міста, повідомляє 30 квітня Управління верховного комісара ООН у справах біженців. За даними організації, число людей, постраждалих від конфлікту, росте.

«Понад 42 тисячі людей мусили залишити свої домівки протягом цього місяця. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, 345 людей загинули, серед них – 22 цивільних, ще 1 652 зазнали поранень. Необхідно докласти всіх зусиль, аби не допустити, щоб цивільні потрапляли під перехресний вогонь, і зберегти цивільну інфраструктуру», – повідомляє Управління.

Як стверджують в організації, Управління верховного комісара у справах біженців та Агентство у справах біженців ООН надають гуманітарну допомогу урядові і громадянам Лівії, що потерпають від браку води, харчів, та інших предметів першої необхідності.

«Тим не менш украй непостійна безпекова ситуація означає, що доступ Управління й інших гуманітарних організацій лишається дуже обмеженим», – мовиться в заяві.

ООН закликала сторони домовитися про тимчасове перемир’я, яке дозволило б роботу рятувальних служб та вільний і безпечний вихід цивільних із зони, враженої конфліктом.

16 квітня ООН повідомляла, що в боях за столицю Лівії загинули понад 170 людей.

5 квітня «Лівійська національна армія» під командуванням Халіфи Хафтара почала наступ на Тріполі, контрольований силами визнаного ООН уряду Лівії. Відтоді Хафтар ігнорує заклики міжнародної спільноти зупинити наступ.

Росія – ключовий союзник сил Хафтара разом із Єгиптом і Об’єднаними Арабськими Еміратами.

Лівія потерпає від насильства, політичної нестабільності і боротьби за владу відтоді, як в 2011 році був повалений і убитий багаторічний правитель Муаммар Каддафі.
…

Колишньому президенту Вірменії Роберту Кочаряну звинувачують в отриманні хабара в особливо великих розмірах, повідомляє в оприлюдненому 30 квітня обвинувальному висновку генпрокуратура країни.

«Згідно з обвинувальним висновком, Кочарян отримав 3 мільйони доларів хабара від підприємця Сільви Амбарцумян, щоб дати ліцензію її компанії на гірничовидобувні роботи», – сказано в обвинувальному документі.

Роберт Кочарян – другий президент Республіки Вірменія, який очолював країну з 30 березня 1998 року до 9 квітня 2008 року. Він уже перебуває під арештом за звинуваченням у поваленні конституційного ладу в 2008 році, про звинувачення в отриманні хабара було також відомо, але дотепер воно не було конкретизоване.

У березні 2008 року, після президентських виборів, які виграв Серж Саргсян, у Вірменії розпочалися масові протести. Під час сутичок демонстрантів з органами правопорядку загинули вісім протестувальників і двоє поліцейських, поранень зазнали понад 200 людей.

Син екс-президента Кочаряна також заарештований, його звинувачують в ухиленні від сплати податків і відмиванні грошей.
…

Кримінальну справу за статтею про домашнє насильство відкрили в Естонії щодо міністра інформаційних технологій і зовнішньої торгівлі Марті Куузіка, повідомляє видання Delfi.

Напередодні члени нового уряду Естонії складали присягу, під час якої президент Естонії Керсті Кальюлайд вийшла із зали якраз під час присяги Куузіка. Це сталося після того, як дві естонські газети Eesti Ekspress і Eesti Päevaleht 29 квітня опублікували статті про те, що Куузік може бути причетний до побиття власної дружини упродовж кількох років і чинення на неї психологічного тиску.

Президент Кальюлайд заявила, що не може бути в залі поруч із людиною, яку підозрюють у таких діях.

На момент складання присяги Куузіку офіційно звинувачення в домашньому насильстві не були вусунені, а сам він заперечував, що бив нині вже колишню дружину. Куузік назвав ситуацію інформаційною кампанією проти нього/

Напередодні голова МВС Естонії і однопартієць Куузіка Март Хельме заявив, що екс-дружина міністра заперечила побиття. Сама жінка в електронному листі журналістам повідомила, що сили щодо неї Куузік не застосовував, а переломи рук, про які писала преса, були нещасними випадками.
…

У Венесуелі голова парламенту і лідер опозиції Хуан Гуайдо, визнаний США та багатьма іншими країнами легітимним лідером держави, заявив 30 квітня про початок «фінального етапу» усунення від влади Ніколаса Мадуро. Гуайдо, як повідомляє Reuters, прибув на базу військово-повітряних сил в Каракасі в супроводі військових, які його підтримують.

Перед тим Гуайдо опублікував відео, на якому, виступаючи в оточенні людей у військовій формі, закликав армію приєднатися до протестів проти Мадуро. Прихильники Гуайдо мають намір провести масову акцію протесту 1 травня.

Міністр інформації Венесуели Хорхе Родрігес заявив, що «невелика група зрадників» у збройних силах спробувала влаштувати переворот у країні.

Гостра фаза протистояння триває у Венесуелі з січня, коли Гуайдо звинуватив Мадуро в узурпації влади і склав присягу як тимчасовий президент. Важелі керування країною і силовими структурами залишаються в руках Мадуро, якого підтримують Куба, Росія, Китай і Туреччина. США, більшість країн Латинської Америки і ЄС підтримують Гуайдо.
…

В оприлюдненому у США звіті про релігійну свободу у світі серед найбільших порушників назвали, зокрема, Китай і Росію.

Як мовиться у звіті Комісії США з міжнародної релігійної свободи, що є незалежним і надпартійним органом федерального уряду США, в Китаї, зокрема, «кричущих зловживань» продовжують далі зазнавати представники уйгурів-мусульман, але для влади в Пекіні це минулося практично без наслідків.

Звіт підтверджує, що Китай і ще дев’ять країн далі належать до так званих «країн, що викликають особливе занепокоєння» з огляду на порушення релігійних свобод за класифікацією Державного департаменту США, і рекомендує Держдепартаментові додати до цієї групи також Росію і ще п’ять країн.

Така рекомендація відображає занепокоєння, що російська держава «прискорила свої репресивні дії» проти релігійних меншин протягом 2018 року. Така ж рекомендація діє, зокрема, щодо Узбекистану, де, як мовиться у звіті, тривали «грубі порушення релігійної свободи», хоча й настали деякі поліпшення.

Найбільшої критики зазнав Китай через ставлення до мусульманської меншини уйгурів, але також до інших переважно мусульманських за вірою меншин, зокрема, китайських казахів.

Уйгури, яких у Китаї живе близько 15 мільйонів, давно скаржаться на зловживання пекінської влади щодо них.

«Мусульмани-уйгури перебувають під постійним спостереженням і наглядом, їхні телефони вилучають і перевіряють, у них примусово відбирають зразки крові для складання бази ДНК, їхнім дітям забороняють відвідувати мечеті… Ще гірше – уряд Китаю розриває родини, утримуючи від 800 тисяч до 2 мільйонів дорослих у концтаборах і віддаючи частину їхніх дітей до сиротинців… Члени родин не можуть зв’язатися одне з одним, побоюючись урядового нагляду, відтак незліченні кількості уйгурів не мають поняття, де перебувають їхні рідні і чи взагалі вони живі», – мовиться у звіті.

«Але, незважаючи на роки посилення таких зловживань, ширша міжнародна спільнота трагічно втратила можливість відвернути те, що зараз відбувається в Китаї з уйгурами й іншими мусульманами», – заявили автори звіту.

Пекін заперечує, що має інтернаційні табори і центри перевиховання для уйгурів, казахів та інших переважно мусульманських за вірою меншин, і називає ці заклади «центрами професійної освіти», що мають на меті відвернути людей від тероризму і повернути їх у суспільство.

У звіті згадані й інші країни-порушники. Таджикистан, Судан і В’єтнам придушують релігійну свободу під приводом необхідності захисту громадського порядку чи міркувань національної безпеки, нерідко використовуючи реальні чи гадані загрози тероризму чи масових заворушень, щоб виправдати обмеження прав і «відверте переслідування власного народу».

Деякі країни, як-то Росія, Китай, Еритрея чи Туркменистан, ставлять на релігійні чи національні меншини тавро «екстремістів» частково через те, що їхні влади вважають, що ці меншини перебувають «під зовнішнім впливом», пишуть автори звіту.

Щодо Росії, зокрема, в документі зазначено, що влада країни «продовжила переслідувати «нетрадиційні» релігійні меншини штрафами, затриманнями і кримінальними звинуваченнями під приводом боротьби з екстремізмом», причому «російське законодавство, спрямоване проти «екстремізму», не дає належного визначення цього терміну, що дає державі можливість переслідувати за широкий обсяг ненасильницької, неполітичної релігійної діяльності».

«На Північному Кавказі силові структури діяли з повною безкарністю, арештовуючи і викрадаючи людей, запідозрених навіть у найменшій причетності до ісламістських повстанців… В окупованому Росією Криму російська влада продовжила викрадати, катувати і ув’язнювати кримських татар-мусульман за власним бажанням», – наголошено у звіті зі США про стан релігійної свободи у світі.
…

В Афганістані почалося чотириденне засідання великих зборів, відомих як «Лоя-джирґа», на яких політики, старшини племен та інші впливові діячі мають обговорити спільний підхід до мирних переговорів із екстремістським ісламістським рухом «Талібан», який контролює значну частину країни.

Зібрання, в якому беруть участь понад 3 тисячі 200 делегатів, зокрема й представники афганських біженців в Ірані й Пакистані, відкрив у столиці Кабулі президент Афганістану Ашраф Гані. Він заявив, що хоче домогтися «єдиної позиції» щодо миру з талібами, і назвав учасників «послами миру», які мають визначити спрямування мирного процесу.

Таліби, зі свого боку, вже наперед заявили, що будь-які рішення, які ухвалить «Лоя-джирґа», «ніколи не будуть прийнятні для справжніх і відданих синів своєї Батьківщини».

Рух «Талібан» відмовляється йти на прямі переговори з урядом Афганістану, називаючи його «маріонеткою Заходу», і наполягає на виведенні з країни всіх іноземних військ як передумові для таких переговорів.

Нині США мають в Афганістані близько 14 тисяч своїх військовослужбовців, із них близько 8500 у складі багатонаціональної місії під проводом НАТО «Рішуча підтримка», чисельність якої загалом налічує понад 17 тисяч військових із майже півсотні країн, серед того й понад півтора десятка з України. Завдання цих сил нині – навчання, допомога і підтримка національних афганських силових структур у їхній боротьбі проти «Талібану» й інших екстремістських угруповань, таких, як «Ісламська держава» чи «Аль-Каїда».

Минулого тижня США разом із Росією й Китаєм виголосили спільну заяву про те, що вони досягли згоди про мету вивести іноземні війська з Афганістану і домагатися «мирного процесу під проводом Афганістану, що охопив би всі сили».

Таліби зараз тією чи іншою мірою контролюють майже половину території Афганістану і, не даючи сподівань на швидке припинення вогню, у квітні оголосили про початок свого традиційного весняного наступу. Але вони взяли участь у кількох раундах переговорів зі спецпосланцем США Залмаєм Халілзадом.

На цих переговорах у Катарі Халілзад і таліби зблизили позиції щодо того, що війська США залишать Афганістан тільки під гарантії того, що ця країна не повернеться до свого колишнього становища як прихистку для міжнародних терористів. Але він іще не зміг домогтися від усіх афганців згоди щодо дорожньої карти до мирного майбутнього.

«Лоя-джирґа» – давня традиція в Афганістані, перш за все серед найчисленнішого в країні народу пуштунів, такі «великі збори» скликають у часи національних криз чи для залагодження великих суперечок. Востаннє таке зібрання скликали 2013 року, щоб схвалити домовленість уряду Афганістану про те, що й після планованого виведення з країни 2014 року військ США частина їх змогла б залишитися й далі.
…

Центральна виборча комісія Казахстану назвала остаточне число претендентів стати кандидатами на посаду президента країни на позачергових президентських виборах, призначених на 9 червня.

Після того, як раніше 29 квітня один із претендентів зняв свою кандидатуру, їх лишилося вісім. Термін висування претендентів збіг 28 квітня.

Тепер до 11 травня в ЦВК триватиме процес реєстрації кандидатів; можливо, хтось із претендентів не буде зареєстрований.

Як очікують, жоден із висуванців не складе хоч скількись серйозної противаги чинному президентові Касим-Жомартові Токаєву, який пішов і на нові вибори як висуванець владної партії «Нур Отан» («Світло Вітчизни»). Всі інші претенденти – переважно мало відомі діячі, яких висунули провладні партії і громадські організації (самовисування в Казахстані немає).

Єдина зареєстрована партія, яка називає себе опозиційною до влади, Загальнонаціональна соціал-демократична партія, оголосила про бойкот цих виборів. Партія заявила, що інші висуванці – «маріонетки», що мають допомогти обранню Токаєва, і висування свого претендента за таких умов пошкодило б репутацію партії.

Попередній президент Нурсултан Назарбаєв, який незмінно прокерував Казахстаном майже 30 років, несподівано пішов у відставку 19 березня. Відтак Касим-Жомарт Токаєв, на той час голова Сенату, верхньої палати парламенту Казахстану, відповідно до Конституції країни, став новим президентом автоматично, без виборів, – на термін, що лишався до чергових президентських виборів 2020 року. Але вже 9 квітня він оголосив позачергові президентські вибори на 9 червня – майже на рік раніше від планованого терміну.

Як вважають, цей крок мав на меті скоротити період політичного переходу влади і зменшити небезпеку нестабільності після відставки Назарбаєва. Крім того, оголошення дострокових виборів «без попередження» залишило потенційним суперникам кандидата від владної партії мало часу, щоб розгорнути повноцінні кампанії. Це ще зменшило їхні й так невисокі, як вважають, шанси у країні, де опозиція загнана на узбіччя політики, в якій і далі домінує Назарбаєв. Адже колишній керівник залишив за собою головування в партії «Нур Отан», як і посаду голови Ради безпеки країни, і почесний титул «лідера нації» («єлбаси», дослівно «голови народу»), і особливий статус «першого президента Казахстану» з низкою привілеїв.
…

У віці 87 років помер колишній американський сенатор Річард Лугар.

Республіканець був одним із засновників програми утилізації ядерної зброї в колишніх радянських республіках, які не мали коштів на ліквідацію та достатню охорону ядерних матеріалів. Цей документ був ухвалений у Конгресі США у 1991 році.

За цією програмою в Росії, Україні, Білорусі та Казахстані деактивували 7 600 ядерних боєголовок, знищили 2 300 ракет та законсервовали 24 об’єкти, де зберігалася ядерна зброя.

Лугар кілька десятиліть працював в комітеті Сенату із міжнародних справ і двічі був його головою, з 1985 до 1987 та з 2003 до 2007 року. Він шість разів обирався сенатором від штату Індіана. Крім того, був мером Індіанаполіса.
…

На дострокових парламентських виборах в Іспанії владна Соціалістична робітнича партія на чолі з прем’єр-міністром Педро Санчесом набирає найбільше голосів, свідчать дані екзит-полів.

Партія набирає 28,1% і, ймовірно, втратить сильну більшість у парламенті. Далі йде консервативна Народна партія на чолі з Пабло Касадо (17,8%).

Крім того, 12% набирає партія «Вокс». Це вперше за 40 років, коли ультраправа політична сила потрапляє до парламенту.

Перед виборами опозиція звинувачувала Педро Санчеса в «заграванні» з каталонцями – глава уряду заявляв про необхідність вести діалог із регіональною владою. Цю позицію підтримують ліві. Однак «Народна партія» наполягає на обмеженні самоврядування Каталонії. За більш сувору позицію щодо цього регіону виступають і центристи з партії «Громадяни». Ультраправа «Вокс» взагалі домагається скасування автономії для каталонців.

Питання про майбутнє Каталонії може стати вирішальним при формуванні нового уряду. Оскільки, найімовірніше, жодна з партій не отримає абсолютної більшості мандатів, політичним силам доведеться створювати коаліцію, щоб призначити керівника уряду. Після виборів у 2015 році політичні сили не змогли домовитися. Через це були призначені нові вибори.

У 2016 році знову перемогла «Народна партія». Після тривалих переговорів главою уряду був затверджений Маріано Рахой. Але після корупційного скандалу минулого року йому винесли вотум недовіри, а посаду прем’єра зайняв соціаліст Педро Санчес. Однак, його уряд не зміг втриматися при владі і року – Санчес оголосив про дострокові вибори через те, що Конгрес депутатів не схвалив запропонований проект бюджету на поточний рік.
…

Фільм «Месники: Завершення» встановив світовий рекорд за зборами в перший вікенд, повідомило агентство Bloomberg.

Стрічка вже заробила 1,2 мільярда доларів, зокрема 350 мільйонів у США та Канаді і 330,5 мільйона в Китаї.

Це перший фільм в історії, який зумів зібрати понад 1 мільярд доларів у перші дні прокату.

Згідно з даними порталу Box Office Mojo, попередні рекорди належали фільмам «Месники: Війна нескінченності» (640,5 мільйона доларів) та «Форсаж 8» (541,9 мільйона доларів).

Bloomberg вважає, що загальні збори фільму «Месники: Завершення» від компанії Marvel можуть подолати позначку в 2,5 мільярда доларів. Більше зібрав у 2009 році «Аватар» (2,788 мільярда).
…

Учасники французького руху «жовтих жилетів» 27 квітня продовжили акції протестів проти політики президента Емманюеля Макрона та його уряду. У Страсбурзі протестувальники намагалися пройти маршем до Європейського парламенту, але зіткнулися з поліцейськими.

В ході сутичок 42 протестувальники були затримані, шестеро людей отримали ушкодження, оскільки поліція застосовувала сльозогінний газ, аби відігнати учасників маршу.

Демонстрації пройшли також у Парижі, Ліоні та Бордо, однак минули без інцидентів.

За даними міністерства внутрішніх справ Франції, у 25-ті поспіль вихідні протестів у них взяли участь 5 500 людей по всій країні.

Протести поновилися за два дні після того, як Макрон анонсував зниження податків, яке коштуватиме близько п’яти мільярдів євро. Пропозиція була відповіддю на протестний рух.

Рух «жовтих жилетів», який почався в листопаді 2018 року як протест проти підвищення тарифів на паливо, зараз об’єднує противників курсу французької влади, у тому числі вкрай лівих і крайніх правих. «Жовті жилети» традиційно проводять демонстрації по суботах. І хоча останнім часом кількість учасників і рівень насилля були на нижчому рівні, протести 16 жовтня завершилися розгромом та підпалами магазинів, банків і ресторанів на Єлисейських полях.
…

Президент Шрі-Ланки Майтріпала Сірісена оголосив поза законом дві угруповання, які ймовірно причетні до вибухів 21 квітня. Це рішення він ухвалив у рамках дії надзвичайних повноважень, що набули чинності 23 квітня.

Увечері 27 квітня офіс президента Сірісени оголосив, що угруповання «Національний Таухид Джамаат», відомий також як НТД, та «Джаматеї Міллатху Ібрагім» (ДМІ), будуть заборонені президентським указом.

За словами речника президента Дхармасрі Еканайке, це рішення дозволить уряду конфіскувати все майно, яке належить обом організаціям.

У понеділок місцева влада підтвердила, що ймовірний лідер ісламського екстремістського угруповання-відгалуження НТД підірвав себе в одному з вибухів у кількох церквах та готелях острова минулого тижня.

Як повідомляє інформаційне агентство Reuters, тривають пошуки лідера НТД Мухаммада Нашима Заграна. За даними агентства, у ході стрілянини, яка сталася раніше 27 квітня, зазнали поранень його мати і донька.

Як повідомили в поліції, правоохоронці затримали близько сотні людей, в тому числі вихідців із Сирії та Єгипту.

21 квітня на Шрі-Ланці сталися вісім вибухів. Три з них пролунали в католицьких церквах під час великодніх богослужінь, інші – в готелях. За даними влади, внаслідок нападів загинули 253 людини.

Відповідальність за теракти взяло на себе угруповання «Ісламська держава».

Влада Шрі-Ланки вважає, що вибухи влаштували учасники двох місцевих ісламістських угруповань, і припускає, що таким чином вони мстилися за напад ультраправого активіста на мечеті в Новій Зеландії, в результаті якого загинули 50 людей.
…