«Розгорнуто масштабну пошуково-рятувальну операцію, у якій беруть участь сотні пожежників та поліцейських зі службовими собаками. На місці також працюють підрозділи Національних сил реагування на катастрофи»
…
Китай готовий розглянути можливість відправлення ще однієї делегації в Європу для переговорів щодо врегулювання війни в Україні, заявив у п’ятницю спеціальний представник Китаю у справах Євразії Лі Хуей.
Як передає агенція Reuters, на пресконференції заявив, що його недавня поїздка в Європу, яка стала першим візитом для сприяння політичному врегулюванню війни, може не призвести до якогось негайного результату.
«Ми відчули, що існує великий розрив між позиціями обох сторін», – сказав він щодо України та Росії.
16-17 травня спеціальний представник Китаю у справах Євразії Лі Хуей відвідав Україну з візитом. Поїздка, за словами Пекіна, була спрямована на обговорення «політичного врегулювання» війни, яку веде Росія проти України.
Згодом Хуей відвідав Польщу, Францію й Німеччину під час багатоденної поїздки. Завершилося його турне поїздкою до Росії.
МЗС України за підсумками зустрічі Дмитра Кулеби з Лі Хуеєм повідомило, що український міністр наголосив на тому, що Україна не сприймає ніяких пропозицій, які б передбачали втрату її територій або заморожування конфлікту.
26 травня видання The Wall Street Journal повідомило, що китайська делегація під час свого європейського турне переконувала країни ЄС визнати анексію Росією окупованих територій чотирьох областей України. За даними джерел видання, Китай закликав Росію та Україну припинити вогонь і зафіксувати кордони станом на сьогодні.
Водночас, за словами одного з дипломатів, який був присутній на переговорах, європейська сторона відповіла, що не зацікавлена в замороженні конфлікту і вважає умовою його врегулювання виведення російських військ із України.
Згодом міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що спеціальний представник уряду Китаю з питань Євразії Лі Хуей не пропонував віддати РФ окуповані території України. «Не треба вестися та емоційно реагувати на кожну публікацію. Ми контролюємо процес», – сказав Кулеба. Він зауважив, що з Китаєм Україна продовжить вести діалог.
…
Канцлер Німеччини Олаф Шольц дав зрозуміти, що не бачить альтернативи підтримці України не лише в принципі, а й зброєю
…
Попередні вибори бойкотували етнічні серби, які живуть у цій частково визнаній державі
…
Закон викликав критику з боку юристів та опозиційних політиків, а також Державного департаменту США та Європейської комісії
…
17 березня Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт голови Кремля Володимира Путіна
…
«Сьогодні близько третьої години ночі у селі Пересна Починковського району і в селі Диваси Смоленського району двома безпілотниками далекого радіусу дії були атаковані об’єкти паливно-енергетичного комплексу»
…
Палата представників США більшістю голосів схвалила цей проєкт закону 31 травня. Тепер його надішлють на підпис президенту Джо Байдену
…
З початку російського військового вторгнення в Україну влада прикордонних російських регіонів, зокрема Курської області, періодично заявляє про «атаки»
…
Президент США перечепився через мішок із піском, кажуть в Білому домі
…
З 1 червня США припинили передавати Росії телеметричні дані про запуски американських міжконтинентальних балістичних ракет (МБР) та балістичних ракет з підводних човнів (БРПЛ). У заяві Держдепартаменту США йдеться, що це рішення ухвалене через призупинення участі Росії у Договорі про стратегічні наступальні озброєння (ДСНО).
Держдепартамент наголошує, що обмін такою інформацією проходив у рамках договору, але Росія відмовилася від участі у двосторонній консультативній комісії, яка мала досягти взаємних домовленостей з цього приводу.
«США не надаватимуть телеметричну інформацію в односторонньому порядку», – вказала американська сторона.
Договір був підписаний тодішніми президентами США і РФ Бараком Обамою та Дмитром Медведєвим 8 квітня 2010 року в Празі та набрав чинності 5 лютого 2011 року. Цей договір прийшов на зміну СНО-I, термін дії якого минув у грудні 2009 року, та Договору про скорочення стратегічних наступальних потенціалів від 24 травня 2002 року.
Договір було продовжено 2021 року на 5 років за взаємною домовленістю сторін.
21 лютого 2023 року президент Росії Володимир Путін оголосив, що Москва припиняє участь у ДСНО, але не виходить із нього. Свої дії він обґрунтував політикою США щодо Росії, особливо підтримкою Вашингтоном України. Путін також наголосив, що, перш ніж повернутися до обговорення питання про продовження роботи в рамках договору, російська сторона має для себе зрозуміти, як у ньому враховуватимуться арсенали не лише США, а й інших ядерних держав НАТО – Великобританії та Франції (при цьому договір був підписаний саме зі США, без участі інших країн).
28 лютого Путін підписав закон про призупинення участі РФ у ДСНО.
…
«Україна має знати, що станеться після закінчення війни»
…
Відповідний закон було схвалено 446 голосами «за»
…
Єнс Столтенберґ зазначив, що НАТО, попри це, має продовжувати підтримувати Україну в довгостроковій перспективі
…
Лідери засудили дії Росії, «агресивна війна» якої позбавляє українських дітей права на свободу, захист і безпеку
…
«27 травня 2023 року російський опозиційний політик Борис Надєждін виступив на російському телеканалі НТВ і закликав обрати нового президента у 2024 році, щоб відновити нормальні відносини з Європою»
…
Повідомляється, що протягом першого курсу студенти проходитимуть добровільну строкову військову службу, а потім – професійну
…
Польща збирається депортувати колишнього співробітника ФСБ Емрана Наврузбекова, який попросив притулку в країні. Його включили до списку осіб, які загрожують безпеці Польщі.
Як пише видання «Агентство», вранці 17 травня Наврузбекова затримали під час перевірки документів у таборі для біженців у Куявсько-Поморському воєводстві на півночі країни. Поліцейські помістили його під арешт через можливе порушення правил поведінки у таборі для біженців. Повідомляється, що він не підкорявся вимогам поліцейських і поводився агресивно. Сам він це заперечує.
Після затримання суд заборонив колишньому співробітнику ФСБ на 109 років в’їжджати в Шенгенську зону. Після затримання чоловіка помістили в центр для іноземців у Перемишлі, там він очікує на депортацію. Заборону на в’їзд він оскаржив. В оскарженні рішення йдеться про заборону на 10 років, винесену співробітниками прикордонних служб.
Наврузбеков, з його слів, був співробітником контррозвідувального підрозділу управління ФСБ у Дагестані. Він пішки перетнув білоруський кордон із Польщею у 2017 році, стверджуючи, що несе із собою секретні документи. Він одразу попросив притулку, в якому йому відмовили.
В інтерв’ю проєкту Радіо Свобода «Кавказ.Реалії» та правозахисному проєкту «Гулагу.Нет» Наврузбеков заявляв, що його колишні колеги самі влаштовують теракти на Кавказі, заробляючи премії та підвищення на їхньому розкритті.
…