Російський опозиціонер Олексій Навальний звернувся до Пресненського суду Москви з позовом до прессекретаря президента Росії Дмитра Пєскова. Про це повідомляє видання «МБХ медіа» з посиланням на картотеку суду і його офіційного представника.

У позові Навальний зазначив, що 1 жовтня в матеріалі ТАСС Пєсков «поширив про нього відомості, що не відповідають дійсності», а також ганьблять його «честь, гідність і ділову репутацію». Опозиціонер вимагає опублікувати спростування на офіційному сайті адміністрації президента Росії у термін не пізніше десяти днів з моменту набрання рішенням суду законної сили.

1 жовтня Пєсков заявив, що звинувачення Навального на адресу президента Росії Володимира Путіна щодо замаху на опозиціонера «інспіровані» Центральним розвідувальним управлінням США. «З огляду на, що з хворим працюють фахівці ЦРУ, все, що він озвучує, це те, що йому вкладає в уста ця організація», – процитувало чиновника агентство ТАСС. Також прессекретар президента Росії стверджував, що «це вже не перший раз, коли фахівці ЦРУ дають» Навальному «різні інструкції».

Один із лідерів російської опозиції Олексій Навальний на даний час перебуває в Німеччині, де відновлюється після отруєння бойовою речовиною «Новачок». Навальному стало зле 20 серпня під час перельоту з Томська в Москву. Його госпіталізували в Омську, а потім перевезли до Берліна.

Російські лікарі виключили версію про цілеспрямоване отруєння Навального, пояснивши його стан «порушенням обміну речовин».

Німецькі ж фахівці, а також кілька незалежних європейських лабораторій, знайшли в організмі політика сліди бойової отруйної речовини, схожої за складом з отрутою «Новачок», що була використана при замаху на колишнього співробітника ГРУ Росії Сергія Скрипаля в британському місті Солсбері. Влада Британії підозрює в організації цього замаху російські спецслужби.

Захід вимагав від Кремля розслідувати обставини отруєння Навального. Російські слідчі органи відмовилися порушувати кримінальну справу.

Після цього Євросоюз і Велика Британія запровадили санкції проти осіб і організацій, які, на їхню думку, або можуть бути причетні до інциденту, або не дають ходу розслідування.

Сам Навальний вважає, що за замахом на нього стоїть особисто президент Росії Володимир Путін.

У Кремлі звинувачення в причетності до отруєння Навального заперечують, вважаючи подію провокацією Заходу.
…

Переможець президентських виборів у Молдові Майя Санду пообіцяла збалансувати відносини з Заходом і Росією, а також боротися з корупцією і залучати інвестиції в економіку країни.

У другому турі виборів 15 листопада Санду перемогла проросійського чинного президента Ігоря Додона.

Виступаючи перед журналістами 16 листопада, Санду заявила, що забезпечить «реальний баланс» у зовнішній політиці між Заходом і Росією. «Ми встановимо прагматичний діалог з усіма країнами, включаючи Україну, Румунію, європейські країни, Росію і США», – сказала вона.

Санду зазначила, що її адміністрація зосередиться на боротьбі з повальної корупцією та залученні інвестицій для стимулювання економіки.

«Всі повинні побачити поліпшення. Йдеться і про людей, які голосували за мого опонента. Я вам кажу: ви не програли, тут немає ні переможців, ні переможених. Я завоюю вашу довіру конкретними діями», – наголосила вона.

Незважаючи на побоювання з приводу нестабільності після виборів, Додон швидко визнав поразку. «Я закликаю до спокою і миру, абсолютно ніяких хвилювань і протестів. Ми не повинні допустити дестабілізації країни», – зазначив він.

Президент Росії Володимир Путін, який відкрито підтримував Додона, привітав Санду з перемогою на виборах. «Я розраховую, що ваша робота на посту глави держави сприятиме конструктивному розвитку відносин між нашими країнами», – йдеться в оприлюдненій Кремлем заяві.

Президент Європейської комісії Урсула фон дер Лаєн також привітала Санду з перемогою і пообіцяла розширити співпрацю. «Ваша перемога – це чіткий заклик до боротьби з корупцією та відновлення поваги до верховенства закону – шлях до процвітаючого майбутнього. ЄС готовий підтримати Молдову», – написала вона у твітері.

Під час окремих телефонних розмов з президентом Румунії Клаусом Йоханніса і президентом України Володимиром Зеленським Санду пообіцяла докласти зусиль для зміцнення відносин з двома сусідами Молдови, повідомила прес-служба її Партії дії і солідарності.

Центральна виборча комісія Молдови заявила, що після підрахунку 100 відсотків голосів Санду отримала 57,75 відсотка голосів у другому турі президентських виборів, залишивши Додона позаду більш ніж на 15 відсотків. 

Явка склала понад 52 відсотків – що майже на 10 відсотків вище, ніж у першому турі.

Спостерігачі від Організації з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ) заявили, що голосування в цілому було добре організованим і конкурентним в складних обставинах, викликаних пандемією COVID-19. Проте, зазначили спостерігачі, негативна риторика затьмарила кампанію, а також залишаються під питанням правила фінансування кампанії.
…

Київський апеляційний суд 16 листопада скасував заочний арешт для експрезидента Віктора Януковича, частково задовольнивши клопотання його захисту.

Суд скасував рішення Печерського суду від 12 травня, який задовольнив клопотання слідства про заочний арешт Януковича.

Матеріали справи направили для розгляду до суду першої інстанції.

Печерський райсуд Києва 12 травня задовольнив клопотання прокуратури про обрання запобіжного заходу Януковичу у вигляді тримання під вартою у справі про розстріли на Майдані.

Перед цим, 4 травня, Печерський суд ухвалив рішення про заочний арешт Януковича у справі про узурпацію влади.

Адвокат експрезидента-втікача Віталій Сердюк заявив, що рішення суду «засноване на сфабрикованих прокуратурою матеріалах і є незаконним».

Експрезидента Віктора Януковича звинувачують в узурпації влади, шляхом тиску на Конституційний суд, який у 2010 році визнав неконституційною реформу Основного закону від 2004 року – вона обмежувала повноваження президента та робила Україну парламентсько-президентською республікою.

Окрім того, 24 січня 2019 року Оболонський районний суд Києва визнав Януковича винним у державній зраді і пособництві у плануванні, підготовці, розв’язуванні й веденні агресивної війни і засудив його до 13 років позбавлення волі заочно. Водночас суд визнав колишнього президента не винним у пособництві в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. Прокуратура просила засудити Януковича до 15 років позбавлення волі.

Захисники Віктора Януковича подали загалом не менш ніж п’ять апеляційних скарг на вирок Оболонського районного суду Києва. Потім вони подали ще кілька скарг на ухвали цього ж суду, який відхилив заяви захисників.

Янукович назвав вирок незаконним. Він заперечує свою провину в цих і в усіх інших інкримінованих йому злочинах. Вирок не набрав чинності, бо був оскаржений.

Віктор Янукович виїхав із України в лютому 2014 року після розстрілів на Майдані. Наразі він переховується в Росії.
…

Рада Європейського союзу із закордонних справ планує 19 листопада схвалити третій пакет санкцій проти Білорусі, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

«Міністри закордонних справ ЄС мають намір погодити третій пакет санкцій проти Білорусі в четвер під час відеоконференції», – написав він у твіттері.

Про готовність запровадити санкції в Євросоюзі заявили 13 листопада. За словами кореспондента Радіо Свобода, загибель білоруса Романа Бондаренка, який помер після побиття, прискорило процес.

Євросоюз вже запровадив санкції проти 55 білоруських чиновників і силовиків, включаючи Олександра Лукашенка. Їм заборонять в’їзд до Євросоюзу, їхні активи будуть заморожені.

МЗС Білорусі після першого пакету санкцій заявило про санкції у відповідь проти ЄС, при цьому вказало, що не розкриватиме їх «у відповідності до сформованої цивілізованої дипломатичної практики».

Санкції запроваджують у зв’язку з ситуацією в Білорусі, що склалася після президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними ЦВК, ушосте переміг Олександр Лукашенко.

Жителі білоруських міст вийшли на протести, не погодившись із результатами голосування і заявивши про масові фальсифікації.

Білоруський ОМОН жорстоко затримував незгодних, пізніше правозахисники зафіксували сотні свідчень тортур і побиття в тюрмах і при затриманні.

Незважаючи на протести, що тримають вже чотири місяці, Лукашенко відмовляється йти у відставку.

Визнати Лукашенка легітимним президентом відмовилися низка країн ЄС, США, Україна. 29 вересня Велика Британія і Канада запровадили санкції проти Лукашенка, його сина Віктора і ще шести високопоставлених представників білоруської влади. Перед цим Латвія, Литва й Естонія запровадили санкції проти близько 130 білоруських чиновників, включаючи Лукашенка.

 
…

У Росії управління Слідчого комітету по Нижегородській області відмовилося порушувати кримінальну справу за статтями про доведення до самогубства після загибелі журналістки Ірини Славіної. Про це розповів адвокат родини загиблої Олександр Караваєв, інформує видання «Коммерсант».

У постанові, яку було підписано ще 2 листопада, йдеться, що «не вбачається об’єктивних даних», які підтвердили б склад злочину. У документі також стверджується, що Славіна «з високим ступенем імовірності» мала «мішаний розлад особистості».

Порушити кримінальну справу про доведення до самогубства раніше вимагали правозахисники, родичі і колеги Ірини Славіної.

2 жовтня головний редактор нижегородського видання «Коза Прес» Ірина Славіна вчинила акт самоспалення біля будівлі регіонального управління МВС, написавши незадовго до цього на своїй сторінці в фейсбуці: «У моїй смерті прошу звинувачувати Російську Федерацію».

У переддень самогубства у квартирі журналістки відбувся обшук у справі про участь у діяльності «небажаної організації». Тоді у Славіної вилучили всі електронні пристрої, особисті речі, документи, блокноти із записами, ноутбук дочки, телефон чоловіка. «Я залишилася без засобів виробництва», – написала журналістка.

Профспілка журналістів і працівників ЗМІ заявила, що «відповідальність за смерть Славіної мають понести всі, хто порушував справи, підписував постанови, ухвалював вироки, проводив принизливий обшук – всі, хто планомірно перетворював її життя на пекло».
…

Президент України Володимир Зеленський привітав колишню голову уряду Молдови, лідерку Партії дій та солідарності (PAS) Майю Санду з перемогою на виборах президента.

«З нетерпінням очікую на подальше зміцнення відносин між Україною та Молдовою задля європейського майбутнього наших народів», – ідеться в повідомленні Зеленського у твітері.

Майя Санду, колишня економістка Світового банку, яка виступає за тісніші відносини з Європейським союзом, утримує лідерство в другому турі виборів президента Молдови. Про це свідчать оприлюднені в перші години 16 листопада дані підрахунку 99% голосів, повідомила Центральна виборча комісія. Санду набирає 57% голосів, а її опонент, проросійський чинний президент Ігор Додон – близько 43.

 
…

У позові пропонується визнати взаємозв’язок між різними вбивствами і замахами в Європі останніх років, до яких, як стверджується, причетні спецслужби Росії
…

Білоруські силовики затримали понад тисячу людей під час акцій протесту 15 листопада, що відбувалися під гаслом «Я виходжу». Про це свідчать дані правозахисного центру «Весна».

За даними правозахисників, більшість затримань відбувалися в Мінську, де силовики у чорному застосували сльозогінний газ і світлошумові гранати, щоб розігнати тисячі демонстрантів.

Двох людей побили силовики у масках всередині продуктового магазину.

Також людей затримували в інших містах: Гомелі, Гродні, Могилеві, Бресті, Новополоцьку.

За даними асоціації журналістів Білорусі, серед затриманих – щонайменше 18 представників ЗМІ, із них – четверо авторів білоруської служби Радіо Свобода.

«Я виходжу» – останні слова, які перед смертю надіслав друзям у месенджері Роман Бондаренко, якого жорстоко побили невідомі в масках на так званій «площі Змін» у Мінську 11 листопада.

Через кілька годин після інциденту міліція привезла Бондаренка до лікарні, де він уже не вийшов зі стану коми, його смерть лікарі констатували ввечері 12 листопада.

Протести в Білорусі розпочалися 9 серпня, одразу після президентських виборів. Учасники акцій вважають вибори сфальсифікованими, Центральна виборча комісія оголосила переможцем Олександра Лукашенка, який керував Білоруссю з 1994 року. Захід не визнав результатів виборів і застосував санкції проти білоруських чиновників.

 
…

Майя Санду, колишня економістка Світового банку, яка виступає за тісніші відносини з Європейським союзом, лідирує в другому турі виборів президента Молдови.

Як засвідчили попередні часткові результати підрахунку голосів, оприлюднені Центральною виборчою комісією Молдови, Санду набирає близько 51,45% голосів, випереджаючи чинного проросійського президента Ігоря Додона (в якого 48,55% голосів). ЦВК посилається на дані підрахунку майже 92,7% бюлетенів.

Явка виборців у другому турі перевищила дані першого майже на 10%: 52% проти 42,74%.

Перший тур виборів відбувся 1 листопада. Тоді прозахідна технократка, колишня прем’єр-міністр і голова Партії дій та солідарності Майя Санду набрала понад 36% голосів виборців проти більше ніж 32% у Ігоря Додона – проросійського чинного президента, засновника Соціалістичної партії.

 
…

Також людей затримували в інших містах: Гомелі, Гродні, Могилеві, Бресті, Новополоцьку
…

У Білорусі 15 листопада міліція затримала 580 учасників акцій протесту, повідомляє правозахисна організація «Весна».

Здебільшого затримання відбуваються в Мінську, де силовики у чорному застосували сльозогінний газ і світлошумові гранати, щоб розігнати тисячі демонстрантів.

Затримання відбуваються також в інших містах: Гомелі, Гродні, Могилеві, Бресті.

У столиці Мінську силовики ще до початку акції протесту під гаслом «Я виходжу» почали затримувати її учасників, застосовували світлошумові гранати для розгону масових скупчень. 

Силовики також розігнали на так званій «площі Змін» у Мінську народний меморіал Романові Бондаренку, 31-річному чоловіку, який був забитий до смерті раніше цього тижня.

У Мінську люди спершу планували зібратися поблизу станції метро «Пушкінська», в місці, де ще у серпні загинув інший учасник протестів, Олександр Тарайковський.

Згодом вони мали пройти маршем до так званої «площі Змін», двору в Мінську, де був жорстоко побитий Роман Бондаренко. 

Через кілька годин після інциденту, що стався 11 листопада, міліція привезла Бондаренка до лікарні, де Роман уже не вийшов зі стану коми, його смерть лікарі констатували ввечері 12 листопада.

Слова «Я виходжу», надіслані друзям у месенджері, були останніми, надісланими Романом Бондаренком перед смертю. Саме тому ці слова стали гаслом нової акції протесту.

Протести в Білорусі розпочалися 9 серпня, одразу після президентських виборів. Учасники протестів вважають вибори сфальсифікованими, Центральна виборча комісія оголосила переможцем Олександра Лукашенка, який керував Білоруссю з 1994 року.

 
…

У столиці Білорусі Мінську 15 листопада силовики ще до початку акції протесту під гаслом «Я виходжу» стали затримувати її учасників, застосовували світлошумові гранати для розгону масових скупчень.

За даними правозахисного центру «Весна», станом на 13:20 список затриманих нараховує 120 прізвищ.

Аналогічні акції відбуваються і в інших містах Білорусі.

Люди планували зібратися поблизу станції метро «Пушкінська», в місці, де ще у серпні загинув інший учасник протестів, Олександр Тарайковський. Згодом вони мали пройти маршем до так званої «площі Змін», двору в Мінську, де був жорстоко побитий Роман Бондаренко. Через кілька годин після інциденту, що стався 11 листопада, міліція привезла Бондаренка до лікарні, де Роман уже не вийшов зі стану коми, його смерть лікарі констатували ввечері 12 листопада.

Слова «Я виходжу», надіслані друзям у месенджері, були останніми, надісланими Романом Бондаренком перед смертю. Саме тому ці слова стали гаслом нової акції протесту.

Протести в Білорусі розпочалися 9 серпня, одразу після президентських виборів. Учасники протестів вважають вибори сфальсифікованими, Центральна виборча комісія оголосила переможцем Олександра Лукашенка, який керував Білоруссю з 1994 року.
…

У Боснії та Герцеговині 15 листопада о 7:00 за місцевим часом  відкрилися дільниці на місцевих виборах, які були відкладені через бюджетну кризу в країні. Голосування триватиме до 19:00, попередні результати очікуються вже до півночі.

Близько 3,4 мільйона боснійців мають право голосу на виборах міських та муніципальних рад та мерів у двох автономних регіонах країни – Боснійсько-хорватській федерації та Республіці Сербській, а також у нейтральному районі Брско.

Спочатку вибори були заплановані на 4 жовтня. Але затримка уряду з ухваленням  бюджету країни, включно з фінансуванням виборів, призвела до перенесення.

Етнічно розділене південне місто Мостар проведе вибори окремо 20 грудня.

Ці вибори стануть першими в Мостарі за останні 12 років і відбудуться після того, як основні боснійські та хорватські партії Боснії та Герцеговини в червні досягли домовленостей про новий статут міста.

Мостар не проводив муніципальних виборів з 2008 року через те, що влада не виконала рішення Конституційного суду Боснії у 2010 році. Тоді суж встановив, що міська структура розподілу влади є неконституційною та потребує реформ.
…

У Молдові 15 листопада відбувається другий тур президентських виборів. Посаду глави держави виборюють колишня голова уряду Майя Санду (перемогла в першому турі з результатом 36,16%) і незалежний кандидат, чинний президент Ігор Додон, якого підтримує Партія соціалістів.

Перший тур виборів відбувся 1 листопада, підсумкова явка склала 42,76%. Найменш активною була молодь: на дільниці для голосування прийшло лише 8% виборців у віковій страті до 25 років.

На території Молдови відкрито 2143 виборчих дільниці, 42 з них – для громадян Молдови, які живуть на території непідконтрольного Кишиневу Придністров’я. За кордоном відкрито 139 дільниць, найбільше – в Італії (30), Російській Федерації (17), Румунії (13) і Сполучених Штатів Америки (12).

1 листопада високу активність показала молдовська діаспора – проголосували понад 150 тисяч громадян Республіки Молдова, які живуть за кордоном. Діаспора переважно проголосувала за Майю Санду (70,12%) і кандидата від «Нашої партії» Ренато Усатого (17,25%), Ігор Додон отримав за кордоном лише 3,65% голосів виборців, після чого заявив про наявність якогось «паралельного електорату».

За перебігом голосування в другому турі стежать національні і міжнародні спостерігачі, порівняно з першим туром, акредитацію Центрвиборчкому отримали додатково 185 експертів, в тому числі – 23 із-за кордону. У першому турі на дільницях працювали 1884 спостерігачі з Молдови і 309 міжнародних експертів; 77 спостерігачів від неурядових організацій та дипломатичних місій і 156 представників електоральних конкурентів стежили за ситуацією на закордонних дільницях.
…

Європол, правоохоронний орган Європейського союзу, повідомив про ліквідацію схеми нелегального продажу російських озброєнь до зон конфліктів через Україну, в якій брали участь і українські громадяни.

Як мовиться в повідомленні, операція для ліквідації схеми нелегальної торгівлі зброєю і відмивання грошей, яку викрили правоохоронні органи Іспанії за підтримки Європолу, відбулася 12 листопада в трьох присередземноморських провінціях Іспанії: Барселона, Валенсія й Аліканте.

«Кримінальна мережа, створена латвійцями, іспанцями й українцями, нелегально транспортувала російські озброєння і вибухівку комерційними суднами з України головно в зони конфлікту на півночі Африки і на Близькому Сході, щодо яких діють міжнародні ембарго. Нелегальні вантажі ховали в суднах, які також везли легальні озброєння», – мовиться в повідомленні.

За словами Європолу, таким чином через Середземне море нелегально перевозили й таке важке озброєння, як танки. Кримінальна мережа була добре організована і діяла в багатьох країнах. Серед зразків її діяльності – силове звільнення з в’язниці капітана, якого затримали у Греції за контрабанду зброї. Великі прибутки угруповання вводили в легальну економіку через добре влаштовану схему відмивання грошей – через офшори, а потім країни з низькою фінансовою звітністю кошти переказували на банківські рахунки в європейських країнах, головно в Швейцарії і Великій Британії, – а вже звідти до Іспанії. Там ці кошти використовували на купівлю майна і багатий спосіб життя.

Розслідування схеми почалося ще 2018 року. На цей час затримані сім підозрюваних, здійснені сім обшуків, арештовані 18 об’єктів нерухомості вартістю близько 10 мільйонів євро, заморожені понад 50 фінансових продуктів, мовиться в повідомленні Європолу.
…

Військова поліція Росії почала патрулювати Нагірний Карабах, повідомив речник Міністерства оборони Росії Ігор Конашенков.

Російські миротворці, введені в частину регіону, яка наразі не повернена під контроль Азербайджану, виставили 12 спостережних постів і ведуть цілодобовий моніторинг ситуації.

За словами Конашенкова, як його цитують російські агентства, режим припинення вогню дотримується по всій лінії контакту.

Крім того, сказав речник, за допомогою російських миротворців у регіоні почався обмін тілами загиблих – це відбувається неподалік міста Шуша.

У ніч на 10 листопада Вірменія, поставши перед загрозою повної втрати Нагірного Карабаху внаслідок воєнної операції Баку, а також Азербайджан і Росія підписали спільну заяву керівників трьох держав про припинення вогню в війні між Азербайджаном і Вірменією за Нагірний Карабах.

Ця домовленість, серед іншого, передбачає значні територіальні втрати для вірмен у цьому донедавна фактично підконтрольному вірменам сепаратистському регіоні Азербайджану.

Вірменські сили мають вийти з усіх територій, що не належать до історичної Нагірно-Карабаської автономної області, але були захоплені ними в перебігу війни першої половини 1990-х років, – за винятком 5-кілометрового завширшки так званого Лачинського коридору, що поєднує Нагірний Карабах із Вірменією.

Крім того, під контролем Азербайджану залишаються й ті території зі складу колишньої НКАО, які він уже собі повернув на момент припинення вогню.

Режим припинення вогню, за домовленістю, мають контролювати російські миротворчі сили, які вводяться в рештки Нагірного Карабаху і в Лачинський коридор. Крім того, ведуться переговори про те, щоб на вже підконтрольній Баку частині Азербайджану за дотриманням цього режиму стежив спільний турецько-російський моніторинговий центр.

Також домовленість передбачає повернення до регіону внутрішньо переміщених осіб – із Нагірного Карабаху були змушені перебратися до інших частин Азербайджану всі тамтешні азербайджанці за національністю після того, як Баку втратив був контроль за цим регіоном.

Нагірний Карабах – міжнародно визнана частина Азербайджану, контроль над якою (а також над частиною інших територій країни) Баку втратив був після війни 1991–1994 років і називав її своєю окупованою територією. Наприкінці вересня Азербайджан почав воєнну кампанію за відновлення контролю над усією своєю територією і завдяки технологічній перевазі свого війська досяг значних успіхів. Але внаслідок бойових дій загинули тисячі людей, зокрема й цивільних.
…

Велика Британія планує заборонити продаж нових автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння з 2030 року, що на п’ять років раніше, ніж планувалося раніше. Про це пише видання Financial Times з посиланням на неназвані джерела в уряді та промисловій галузі, а також ВВС без посилань на джерело.

Зазначається, що заборона торкнеться автомобілів, що працюють на бензині і дизельному паливі. Машини з гібридними силовими установками будуть заборонені до продажу на п’ять років пізніше. Раніше планувалося, що заборона на двигуни внутрішнього згоряння набере чинності у 2040 році, потім цю дату перенесли на 2035 рік.

За даними Financial Times, прем’єр-міністр Британії Борис Джонсон повідомить про заборону на наступному тижні. На Даунінг-стрит відмовилися коментувати виданню цю інформацію.

Заборона на продаж нових автомобілів на бензині і дизельному паливі планують багато європейських країн. З 2025 року його запровадить Норвегія. З 2030 року – Нідерланди, Данія, Швеція, Ісландія, Ірландія, Словенія. З 2035 року аналогічна заборона планується в американському штаті Каліфорнія. З 2040 року – у Франції.
…

У столиці Грузії Тбілісі тисячі демонстрантів знову вийшли на вулиці, зокрема до парламентської будівлі, щоб вимагати нових парламентських виборів.

Вони не визнають результатів виборів 31 жовтня, за якими знову перемогла нині владна партія «Грузинська мрія». 21 листопада в 15 одномандатних округах відбудеться другий тур виборів, і прогнози щодо результатів практично віддають загальну перемогу владній партії – попри реформу виборчої системи, що мала на меті зробити парламент більш політично різноманітним.

Дві провідні з опозиційних партій, «Єдиний національний рух» і «Європейська Грузія», і ще шість партій, які пройшли до парламенту, заявляють, що вибори були сфальсифіковані і що вони будуть бойкотувати новообраний парламент. І, як заявив нині перед демонстрантами лідер «ЄНР» Ніка Мелія, опозиція не відмовиться від своїх вимог і продовжить домагатися нових виборів і від нової влади. За його словами, жовтневі вибори були «вкрадені».

Тим часом мер Тбілісі і генеральний секретар «Грузинської мрії» Каха Каладзе заявив журналістам: «Ми не беремо до розгляду вимоги опозиції про нові вибори й інші речі».

Демонстрація в столиці Грузії відбулася без значних інцидентів і завершилася до 10-ї вечора за місцевим часом, коли починає діяти комендантська година з метою обмежити поширення COVID-19.

Під час схожої демонстрації 9 листопада поліція застосувала водомети, щоб розігнати опозиціонерів, які вимагали нових виборів і відставки Центральної виборчої комісії країни.

Європейський союз, а також Сполучені Штати Америки надають посередництво в дискусіях про вихід із політичної кризи в Грузії між «Грузинською мрією» і вісьмома опозиційними партіями.

Опозиційна «Європейська Грузія» вже оголосила демонстрації в центрі Тбілісі на 17 і 18 листопада, коли Грузію має відвідати нинішній державний секретар США Майк Помпео.
…

У Афганістані урядові сили захопили «натхненника» нападу на Кабульський університет, який стався на тлі зростання насильства в країні. Про це заявив 14 листопада віце-президент Амрулла Салех

Щонайменше 22 людини були вбиті та ще 27 поранені, коли троє озброєних людей протягом кількох годин обстрілювали аудиторії в учбовому закладі. Їх було знищено під час бою з силами безпеки.

За словами Салеха, напад був спланований бойовиком на ім’я Аділ, завербованим однією з фракцій «Талібану», Хакані. Вважається, що саме вона стояла за декількома з найбільш смертоносних нападів на афганські та міжнародні сили, а також на мирних жителів. Вашингтон вважає її терористичною групою.

Під час допиту Аділ заявив, що він отримав зброю від мережі Хакані для здійснення нападу, додав Салех.

Екстремістське угруповання «Ісламська держава» взяло на себе відповідальність за напад на Кабульський університет.

Як зазначає ВВС, загони «Ісламської держави» нерідко нападають на освітні установи Афганістану. Так, жертвами нападу на освітній центр в Кабулі в жовтні цього року стали 24 людини. У 2018 року жертвами нападу угруповання на будівлю Кабульського університету стали десятки людей.

Насильство триває в Афганістані, попри те, що «Талібан» та призначена урядом переговорна група ведуть переговори в Катарі, щоб покінчити з війною, яка триває понад 40 років.

Угода США з талібами в лютому створила основу для переговорів у Досі. Угода також дозволяє вивести війська США та НАТО з Афганістану.
…

У Росії 13 листопада вперше виявили понад 22 тисячі нових інфікованих коронавірусом за добу. За інформацією оперативного штабу по боротьбі з поширенням хвороби, за день на 14-листопада захворіло 22 702 особи.

Рекордне значення оновлюється вже втретє за цей тиждень.

Дані про смертність у країні різняться. За інформацією оперативного штабу, померли 32 834 людини. Дані Росстату по місяцях збільшують смертність в 2-3 рази. До жовтня відомство зафіксувало в Росії 128 тисяч надлишкових смертей за рік.

Рахункова палата зафіксувала зростання спаду населення Росії у 2020 році на 30 відсотків.
…