Суд в американському штаті Мічиган відхилив позов соратників президента США Дональда Трампа, які хотіли оскаржити підрахунок голосів у цьому штаті, де переміг його суперник, демократ Джо Байден.

У позові йшлося про ймовірні порушення, зокрема в окрузі, де розташоване місто Детройт.

Суд у Мічигані 13 листопада відхилив вимогу відкласти сертифікацію підрахунку голосів у Детройті, заявивши, що це «було б безпрецедентним судовим активізмом».

Незважаючи на те, що 7 листопада Байден був оголошений переможцем президентських виборів, кампанія чинного президента Дональда Трампа веде важкі юридичні баталії за скасування результатів у декількох штатах і висуває безпідставні заяви про фальсифікації результатів голосування.

Наразі виборчі чиновники й суди по всій країні не знайшли жодних доказів масових фальсифікацій на виборах, про які заявляв Дональд Трамп.

 
…

«Я заявляю, що Олександр Лукашенко і його поплічники – терористична організація, яка повинна відповісти за свої злочини»
…

Спільна слідча група за підсумками розслідування дійшла висновку, що літак був збитий з установки «Бук», яку доставили з Росі
…

…

Міністерство фінансів Киргизстану відкрило два рахунки для пожертв жителів на виплату державного боргу і покриття бюджетних витрат. Гроші на них запропоновано відправляти «кожному небайдужому громадянину, який щиро прагне зробити свій внесок у вирішення спільної проблеми». Про це повідомляє киргизька служба Радіо Свобода – Радіо Азаттик.

Перший рахунок для підтримки бюджету був відкритий ще 30 жовтня. Гроші з нього будуть спрямовані на видатки уряду. Реквізити другого, на покриття державного боргу, ще не опубліковані. Про плани запустити збір такої допомоги раніше повідомляв прем’єр-міністр Садир Жапаров, який також виконує обов’язки президента.

Мінфін стверджує, що обидва рахунки відкриті у відповідь на звернення громадян, які хотіли б надати допомогу уряду. Дефіцит бюджету за підсумками 2020 року прогнозується на рівні 35 мільярдів сомів, це понад 400 мільйонів доларів. При цьому на 2020–2021 роки припадає пік виплати зовнішнього боргу.

У 2020 році на повернення кредитів буде потрібно 30 мільярдів сомів, в наступному – понад 35 мільярдів за умови, що валюта Киргизстану не продовжить знецінюватися щодо долара.
…

У Мінську після повідомлення про смерть в реанімації Романа Бондаренка на «Площі Змін» стали збиратися небайдужі білоруси. Вони несуть квіти і свічки. Пізно ввечері 11 листопада в мінському дворі, відомому також як «Площа Змін», невідомі знімали біло-червоно-білі стрічки (БЧБ-стрічки). Роман вийшов дізнатися, в чому справа. На нього накинулися люди в штатському і балаклавах. Почалася бійка. Романа схопили і відвезли в Центральне РУВС. Через дві години чоловік опинився в реанімації лікарні швидкої допомоги в комі. У МВС Білорусі подію назвали «дворовим конфліктом» і «конфронтацією поглядів». За версією відомства, «небайдужі громадяни намагаються відновити порядок і не допускати порушень правил благоустрою».
…

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) веде переговори з російським інститутом, який розробив вакцину Sputnik V від коронавірусу, щодо потенційної заявки на внесення до списку рекомендованих для використання у надзвичайних ситуаціях. Про це повідомили в ООН агентству Reuters.

Нещодавно у Росії заявили, що вакцина ефективна на 92 відсотки.

«ВООЗ зв’язалася з Науково-дослідним інститутом епідеміології і мікробіології Гамалія, який висловив зацікавленість в подачі заявки на включення (вакцини, – ред.) до списку ВООЗ для використання в надзвичайних ситуаціях», – мовиться у повідомленні.

Як зазначили у ВООЗ, якщо буде встановлено, що вакцина відповідає критеріям організації, вони про це повідомлять.

Список вакцин для використання у надзвичайних ситуаціях ВООЗ буде рекомендувати її державам-членам. Ця процедура спрощує процес використання нових і неліцензованих вакцин та інших продуктів під час надзвичайних ситуацій.

ВООЗ, яка підтримує прискорену розробку вакцин для стримування пандемії, ще не провела попередню кваліфікацію експериментальної вакцини і не випустила список для використання в надзвичайних ситуаціях.

Росія першою заявила про розробку вакцини від нового коронавірусу, проте медичні експерти поставили під сумнів реєстрацію вакцини «Спутнік-V». 

9 листопада американська фармакологічна компанія Pfizer та німецька компанія BionTECH, які спільно працюють над вакциною від коронавірусу, заявили, що потенційна вакцина від коронавірусу SARS-CoV-2 під назвою BNT162b2 здатна запобігати COVID-19 в більш ніж 90 відсотках випадків.

 
…

У Вірменії представники 17 опозиційних політичних сил, які домагаються відставки прем’єр-міністра Нікола Пашиняна, у четвер провели марш до будівлі Служби національної безпеки в Єревані, тим самим висловлюючи протест проти затримання своїх лідерів.

Депутат парламентської фракції партії «Процвітаюча Вірменія» Наїра Зограбян у бесіді з журналістами назвала ці затримання «політичним переслідуванням», передає вірменська служба Радіо Свобода.

Пізніше увечері 12 жовтня стало відомо, що на свободу відпустили члена Республіканської партії Едуарда Шармазанова, представника партії «Дашнакцутюн» Гегама Манукяна, а також лідера партії «Батьківщина», колишнього директора Служби національної безпеки Артура Ванецяна.

До цього Спеціальна слідча служба Вірменії заявила про затримання після протестів у середу більш ніж десяти опозиційних лідерів у рамках кримінальної справи про організацію та проведення масових зібрань у столиці з порушенням закону. А саме опозицію звинувачують в організації акцій в умовах діючого в країні воєнного стану. Серед затриманих виявилися глава партії «Процвітаюча Вірменія» Гагік Царукян, Артур Ванецян, представники «Дашнакцутюн» Ишхан Сагателян і Арцвік Мінасян, колишній депутат від Республіканської партії Вірменії Едуард Шармазанов та інші.

Заворушення і протести в Єревані почалися у ніч на 10 листопада після того, як прем’єр-міністр Вірменії Пашинян спільно з лідерами Росії та Азербайджану підписав тристоронню заяву про припинення вогню і перекидання миротворців у Нагірний Карабах, а також передачу ряду районів в регіоні Азербайджану. У Вірменії це було сприйняте як капітуляція.

Опозиція закликає Нікола Пашиняна негайно подати у відставку. Учасники протестів також виступають за формування антикризового уряду.
…

У Мінську ввечері 12 листопада помер Роман Бондаренко, якого 11 листопада невідомі особи в масках викрали з так званої «площі Змін». Через кілька годин після викрадення 31-річний чоловік із тяжкими тавмами був доправлений до лікарні, але зусилля медиків із порятунку життя виявилися марними.

Сестра Романа підтвердила білоруській службі Радіо Свобода його смерть.

Зараз люди приходять на «Площу Змін», щоб вшанувати пам’ять загиблого.

Житель одного з розташованих поруч будинків розповів, як розпочався конфлікт. За його словами, пізно ввечері 11 листопада на «площі Змін» (двір на вулиці Червякова) стався конфлікт між невідомими особами в цивільному та місцевими жителями.

Ці невстановлені особи в масках стали перерізати біло-червоно-білі стрічки у дворі. Після словесного конфлікту особи в масках стали нападати та бити жителів. Близько 22:16 кількох людей вивезли в автобусах, подібних до тих, якими користувалися силовики.

За непідтвердженою інформацією, Бондаренка тримали в Центральному райвідділі міліції Мінська близько 1,5 години. О 0:05 Роман потрапив до лікарні швидкої допомоги з тяжким набряком мозку, закритою черепно-мозковою травмою, гематомами та іншими ушкодженнями.

За словами лікарів, пацієнта в комі доставили до операційної. Операція тривала кілька годин.

Головне управління внутрішніх справ Мінського міськвиконкому стверджує, що міліція з’явилася на місці подій уже після того, як Бондаренко зазнав травм. За цими повідомленнями, Романа знайшли у непритомному стані та викликали швидку допомогу. Однак місцеві жителі не бачили машин медиків.
…

У Білорусі і за її межами люди почали збиратися на стихійні акції – після повідомлення про смерть в реанімації в Мінську жорстоко побитого за день до цього невідомими у масках Романа Бондаренка.

На мінській «Площі змін», де Бондаренко пізно ввечері 11 листопада був викрадений, згадати його прийшли сотні людей. Вони принесли квіти, свічки.

Деякі з них скандували: «Не забудемо, не пробачимо», «Зупиніть цей фашизм», «Трибунал», повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

На акції пам’яті люди вийшли також в Новополоцьку, Малинівці, Бобруйську, Барановичах.

Квіти і лампадки з’явилися і біля білоруського посольства в Києві.

Присутні вигукували «Вбивці», «Трибунал», передає кореспондент Радіо Свобода.

Як повідомляє портал Tut.By, вшанувати пам’ять Бондаренка прийшли і до посольства Білорусі у Вільнюсі.

Роман Бондаренко, якого 11 листопада невідомі особи в масках викрали з так званої «площі Змін», помер 12 листопада в Мінську. Через кілька годин після викрадення 31-річний чоловік із тяжкими тавмами був доправлений до лікарні, але зусилля медиків із порятунку життя виявилися марними.

Сестра Романа підтвердила білоруській службі Радіо Свобода його смерть.

Житель одного з розташованих поруч будинків розповів, як розпочався конфлікт. За його словами, пізно ввечері 11 листопада на «площі Змін» (двір на вулиці Червякова) стався конфлікт між невідомими особами в цивільному та місцевими жителями.

Ці невстановлені особи в масках стали перерізати біло-червоно-білі стрічки у дворі. Після словесного конфлікту особи в масках стали нападати та бити жителів. Близько 22:16 кількох людей вивезли в автобусах, подібних до тих, якими користувалися силовики.

За непідтвердженою інформацією, Бондаренка тримали в Центральному райвідділі міліції Мінська близько 1,5 години. О 0:05 Роман потрапив до лікарні швидкої допомоги з тяжким набряком мозку, закритою черепно-мозковою травмою, гематомами та іншими ушкодженнями.

За словами лікарів, пацієнта в комі доставили до операційної. Операція тривала кілька годин.

Головне управління внутрішніх справ Мінського міськвиконкому стверджує, що міліція з’явилася на місці подій уже після того, як Бондаренко зазнав травм. За цими повідомленнями, Романа знайшли у непритомному стані та викликали швидку допомогу. Однак місцеві жителі не бачили машин медиків.
…

Після перемир’я, підписаного за посередництва Росії між Вірменією і Азербайджаном, Москва направляє своїх військових для спостереження за дотриманням миру
…

У Мінську запровадили обов’язковий масковий режим через профілактику ГРВІ і COVID-19, повідомляє телеграм-канал Міністерства охорони здоров’я Білорусі.

За повідомленням, нові правила стосуються не тільки працівників, а й відвідувачів всіх без винятку об’єктів столиці Білорусі. Носити маску також обов’язково в громадському транспорті, метро, маршрутних таксі, таксі.

«Контроль за дотриманням вимог поширення вірусних інфекцій і COVID-19 в місті посилять з сьогоднішнього дня. Рішення зобов’язує керівників організацій усіх форм власності вжити необхідних заходів щодо дотримання санітарно-протиепідемічних заходів», – йдеться в повідомленні.

Масковий режим влада Білорусі раніше запровадила в Гомельській області, в Могильові, Бобруйську, Осиповицькому, Дрибинському, Климовицькому, Кличевському, Краснопільському, Кричевському, Чауському районах Могильовської області, в Лідському районі Гродненської області, в Оршанському, Міорському, Полоцькому, Шумилинському районах Вітебської області, в Новополоцьку.

У Державному прикордонному комітеті Білорусі раніше повідомили, що через поширення коронавірусного захворювання закрили дев’ять пунктів пропуску на кордоні з Україною і Польщею.

За даними Міністерства охорони здоров’я, за добу в Білорусі було зареєстровано 1098 нових випадків COVID-19, напередодні – 1057.

Офіційно з кінця лютого в Білорусі захворіло 110 455 осіб, а 92 843 людини одужали, померли 1027 людей.

Після оголошення результатів виборів в Білорусі в країні почалися масові антивладні протести, які тривають четвертий місяць.

Канада, Велика Британія і кілька країн ЄС, включаючи сусідні з Білоруссю Україну, Польщу, Литву не визнали легітимність Олександра Лукашенка як президента. Євросоюз заявив про санкції проти 40 білоруських чиновників.

Очільники МЗС країн ЄС також погодили спільну позицію щодо запровадження санкцій проти Лукашенка. Раніше Латвія, Литва та Естонія ввели санкції проти близько 130 білоруських посадовців, серед них і Олександр Лукашенко.
…

Росія введе санкції у відповідь проти представників апаратів глав Німеччини і Франції через отруєння російського опозиційного політика Олексія Навального, заявив 12 листопада голова МЗС Росії Сергій Лавров.

За його словами, Німеччина і Франція стали головними ініціаторами обговорення в Євросоюзі і НАТО питання про введення санкцій проти Росії за справу, яку «ніяк і ніким не доведено, як щось скоєне на території Росії», вказав Лавров.

«Оскільки локомотивом санкцій Євросоюзу в зв’язку з Навальним була Німеччина, оскільки ці санкції прямо зачіпають керівних співробітників адміністрації президента Російської Федерації, наші відповідні санкції будуть дзеркальними. Вони вже прийняті, про це скоро ми повідомимо нашим німецьким і французьким колегам», – сказав Лавров.

Він також додав: «У нас є всі підстави вважати, що все, що з ним (Навальним – ред.) сталося, з точки зору проникнення бойових отруйних речовин в його організм, могло статися в Німеччині або в літаку, куди його помістили і повезли в клініку «Шаріте».

6 листопада російське МЗС звинуватило Німеччину у відмові співпрацювати з російською стороною. Перед цим Генеральна прокуратура Росії повідомила, що отримала відповідь з Німеччини на своїй запит щодо госпіталізації Навального. Відомство стверджує, що в цьому листі «на жодне з поставлених раніше російською стороною питань роз’яснення по суті не надане».

Один із лідерів російської опозиції Олексій Навальний наразі перебуває в Німеччині, де відновлюється після отруєння бойовою речовиною «Новачок». Навальному стало зле 20 серпня під час перельоту з Томська в Москву. Його шпиталізували в Омську, а потім перевезли до Берліна.

Російські лікарі виключили версію про цілеспрямоване отруєння Навального, пояснивши його стан «порушенням обміну речовин».

Німецькі ж фахівці, а також кілька незалежних європейських лабораторій, знайшли в організмі політика сліди бойової отруйної речовини, схожої за складом з отрутою «Новачок», що була використана при замаху на колишнього співробітника ГРУ Росії Сергія Скрипаля в британському місті Солсбері. Влада Британії підозрює в організації цього замаху російські спецслужби.

Захід вимагав від Кремля розслідувати обставини отруєння Навального. Російські слідчі органи відмовилися порушувати кримінальну справу.

Після цього Євросоюз і Велика Британія запровадили санкції проти осіб і організацій, які, на їхню думку, або можуть бути причетні до інциденту, або не дають ходу розслідування.

Сам Навальний вважає, що за замахом на нього стоїть особисто президент Росії Володимир Путін.

У Кремлі звинувачення в причетності до отруєння Навального заперечують, вважаючи подію провокацією Заходу.
…

Москва 12 листопада офіційно оприлюднила указ президента Росії Володимира Путіна «Про заходи з підтримання миру в Нагірному Карабасі». Під указом стоїть дата 10 листопада.

Документ посилається на спільну заяву лідерів Росії, Вірменії та Азербайджану від 9 листопада про розміщення в Карабасі російських військовослужбовців. При цьому підставою для надсилання військових за кордон названо рішення Ради Федерації від 30 вересня 2015 року.

Того дня розпочалася операція російських військових у Сирії. За конституцією, Рада федерації має давати президенту згоду для використання російських військ за кордоном. Така згода, наприклад, була дана 1 березня 2014 року стосовно України (хоча фактично окупація Криму розпочалася ще до цієї дати). У погодженні 2015 року країна не вказана, тому це рішення може бути використане стосовно будь-якої країни світу.

В указі йдеться, що миротворці розміщуються в Карабасі на термін 5 років, причому не менш як двічі на рік має відбуватися їхня ротація.

Також в указі сказано, що ФСБ Росії має здійснювати контроль за тим, як Вірменія забезпечуватиме транспортне сполучення між азербайджанською Нахічеванською автономною республікою і рештою території Азербайджану. Про відкриття такого транспортного коридору йшлося в спільній заяві; там сказано, що він буде під контролем російських прикордонників (прикордонна служба є частиною ФСБ).

Російські військові вже прибули до Вірменії, найближчим часом очікується їхнє розгортання на лінії контакту в Нагірному Карабасі.
…

Австралія повідомила про рішення призначити спеціального прокурора для розслідування можливих злочинів, скоєних австралійськими спецпризначенцями в Афганістані.

Прем’єр-міністр Скотт Моррісон 12 листопада попередив щодо очікуваних звинувачень в «серйозних і, можливо, злочинних вчинках» перед публікацією звіту про поведінку елітних австралійських солдатів в Афганістані.

У 2016 році генеральний інспектор Сил оборони Австралії почав чотирирічне розслідування, що ймовірних фактів убивств поза збройним конфліктом та інших можливих порушень прав елітними підрозділами спецпризначення в період 2005-2016 років.

Розслідування проводилося на тлі тверджень австралійських ЗМІ про вбивство афганських мирних жителів і неозброєних в’язнів, включаючи випадок, коли ув’язненого буцімто застрелили у вертольоті для економії місця, а також про вбивство шестирічної дитини під час спецоперації.

Раніше цьогоріч генеральний інспектор виявив 55 потенційних інцидентів, більшість з яких пов’язані з незаконними вбивствами людей, які взагалі не воювали, або припинили брати участь у конфлікті.

Звіт генерального інспектора Сил оборони Австралії має з’явитися упродовж декількох днів.

Прем’єр-міністр Австралії Скотт Моррісон сказав, що справи стосовно солдатів, якщо їм будуть висунуті звинувачення, розглядатимуть через австралійську систему правосуддя, що частково покликане запобігти будь-які дії Міжнародного кримінального суду.

Після терористичних атак 11 вересня 2001 року в США до Афганістану разом із військами США та їхніми союзниками Австралія відрядила близько 40 тисяч своїх солдатів.

Про ймовірні злочини з боку військових вперше заговорила преса в 2017 році, коли суспільна телекомпанія ABC опублікувала витік секретних документів про спеціальні операції в Афганістані, в тому числі про випадки вбивства солдатами неозброєних людей і дітей. У відповідь австралійська поліція почала розслідування щодо ABC в намаганні з’ясувати, як секретні файли потрапили до журналістів Деніела Оукса і Сема Кларка, атім у інцевому результаті журналісти не були притягнуті до відповідальності.
…