Компанію Google звинуватили в тому, що вона не видаляє з пошукової видачі сайти з інформацією, забороненою в Росії
…

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Угорщина працює над випробуванням російської вакцини проти коронавірусу після того, як минулого тижня його країна стала першою в Європі, що отримала зразки Sputnik V.

Сійярто 23 листопада повідомив, що 10 початкових доз препарату, названого у серпні президентом Росії Володимиром Путіним першою в світі зареєстрованою вакциною проти COVID-19, протестують в Угорщині на безпечність та ефективність.

Минулого тижня Сійярто заявив, що між угорським виробником ліків і російськими партнерами тривають переговори про можливе виробництво цього препарату всередині країни.

Читайте також: Медведчук знову зустрівся з Путіним у Москві. Президент Росії пообіцяв йому вакцину від COVID-19

Sputnik V вже був використаний в Росії для медичних працівників та інших груп із зони ризику, не зважаючи на те, що він не пройшов розгорнутих клінічних випробувань. Він також ще не оцінений Європейським агентством з лікарських засобів.

Петер Сійярто каже, що Угорщина як член ЄС також веде переговори з трьома китайськими виробниками вакцин і закупила 2,8 мільйона доз китайського противірусного препарату.

Будапешт також зарезервував 12 мільйонів доз вакцини від виробників в Європі і США, в тому числі британо-шведської фармацевтичної компанії AstraZeneca, бельгійської компанії Janssen і спільної американо-німецької вакцини від Pfizer-BioNTech.

Уряд Угорщини 23 листопада обмежив відвідини магазинів роздрібної торгівлі серед найбільш вразливих вікових груп, зокрема осіб старше від 65 років.

Станом на 23 листопада від COVID-19 в Угорщині померла 3891 людина, а з початку пандемії в країні з 10-мільйонним населенням заразилися 177 952 людини.
…

Уряд Туркменістану вирішив упорядкувати нецільове пересування громадян із метою «запобігання завезенню і поширенню на території країни гострих інфекційних захворювань», повідомляє інформаційне агентство ORIENT.

Обмежені поїздки по міжміських та міжобласних маршрутах для людей із груп ризику, в тому числі тих, хто старший від 50 років, і службові відрядження в інші регіони для співробітників такого віку.

На початку листопада влада Туркменістану заборонила громадянам країни до 1 січня 2021 року їздити по країні без поважної причини. Тепер для поїздок між містами потрібно надавати обґрунтування спеціальній комісії, до складу якої входитимуть представники поліції, міграційної служби, регіональної і санітарної влади, Міністерства охорони здоров’я та Міністерства національної безпеки.

У березні туркменська влада також запроваджувала обмеження на пересування населення всередині країни. Закрите залізничне і автобусне сполучення, між регіонами перекрито багато автодороги. Фактично з одного регіону до іншого зараз можна дістатися тільки повітряним транспортом. При цьому в країні продовжують наполягати на відсутності випадків COVID-19.

Представники місії ВООЗ 15 липня рекомендували владі Туркменbстану вживати заходів, «ніби коронавірус уже виявлений». У країні запровадили карантинні заходи: закрили ринки, великі магазини і мечеті. У всіх регіонах представники влади обходили будинки з закликом не виходити на вулицю і носити маски, а також запровадили штрафи за відсутність масок. Тих, хто не може сплатити штрафи, відправляли на збирання бавовни, а співробітникам поліції доручили щодня виписувати щонайменше один штраф за порушення маскового режиму.

 
…

Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу таємно відвідав Саудівську Аравію та зустрівся з кронпринцем королівства Мухаммедом бін Салманом – цю інформацію підтвердив міністр освіти Ізраїлю Йоав Галлант 23 листопада.

Галлант назвав зустріч «чудовим досягненням».

«Сам факт того, що зустріч відбулася і про неї стало відомо публічно, навіть напів офіційно, є справою великої ваги», – сказав Галлант місцевому армійському радіо.

Читайте також: Ізраїль завдав ударів по сирійських та іранських силах у Сирії

Раніше суспільний мовник Ізраїлю Kan повідомив про те, що Нетаньягу, а також голова «Моссаду» Йоссу Коген мали зустріч із принцем Мухаммедом бін Салманом та представником Сполучених Штатів у саудівському місті Неом.

Офіс Нетаньягу та посольство США в Єрусалимі наразі не коментували інформацію про цю поїздку. Якщо повідомлення правдиві, то це перший візит прем’єр-міністра Ізраїлю до Саудівської Аравії.
…

Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (RFE/RL) засуджує придушення свободи ЗМІ з боку влади Білорусі, в результаті якого шестеро співробітників БелТА, Білоруської служби Радіо Свобода були засуджені до позбавлення волі від 8 до 15 діб через «адміністративні правопорушення».

«Білоруська влада затримує наших журналістів і багатьох інших репортерів в Білорусі, намагаючись покарати їх за виконання своєї роботи як об’єктивних свідків подій, що відбуваються в країні після виборів. Ця ганебна тактика не завадить нам використовувати всі можливості, щоб повідомляти білоруському народу важливі новини про порушення прав людини, що тривають в країні», – заявила виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Дейзі Сінделар.

За останні місяці після виборів в Білорусі журналісти в цій країні, зокрема журналісти Радіо Свобода, стикаються з переслідуваннями з боку влади. Під останню хвилю затримань потрапили кореспонденти Радіо Свобода – Андрій Рабчик, Андрій Шавлюга, Ігор Корній, Максим Лаврецький і Юлія Коцька. Троє – Рабчик, Шавлюга і Коцька – були затримані за звинуваченням в участі в несанкціонованій акції, що відбулася 15 листопада. Фактично, вони були затримані білоруськими силовиками в готельному номері, готуючись до висвітлення маршу протесту біля мінської станції метро «Пушкінська».

Під час підготовки репортажу 15 листопада також був затриманий разом з більш ніж 1200 іншими людьми по всій Білорусі і Ігор Корній. Лаврецького зааарештували, коли він лишень виходив з метро 16 листопада, щоб висвітлити події «Маршу пенсіонерів».

Ці затримання відбулися всього через кілька днів після того, як 12 листопада білоруський суд засудив журналіста Радіо Свобода Олега Груздиловича до 15 діб ув’язнення, визнавши його винним в «участі» у вуличній акції протесту 25 жовтня, події, яку Груздилович висвітлював як репортер.

Консультант Радіо Свобода із соціальних мереж Ігор Лосик також залишається за ґратами і 23 листопада минає 150-й день його попереднього ув’язнення в Мінську. Відомий блогер Лосик був заарештований 25 червня і звинувачений владою у використанні Telegram-каналу для буцімто «підготовки до порушення громадського порядку» перед виборами. За словами його дружини, Лосика утримують в «нелюдських умовах», і з часу затримання йому не вдалося побачитись з рідними.

Журналісти Радіо Свобода з 2 жовтня змушені працювати без акредитації, оскільки білоруське МЗС скасувало акредитацію всіх журналістів, які працюють як іноземні ЗМІ в країні. На сьогодні, жоден білоруський громадянин, який працює на західні ЗМІ, не пройшов акредитацію за новими процедурами.
…

Унаслідок різанини в церкві в Сан Хосе в американському штаті Каліфорнія загинули дві людини, повідомила місцева поліція. Інцидент трапився ввечері 22 листопада.

За даними правоохоронців, кілька людей були поранені.

У поліції уточнили, що в момент нападу на місці подій не відбувалися церковні служби. Натомість у приміщенні дозволили перебувати безпритульним, щоб захистити їх від холоду.

Інші деталі наразі невідомі.
…

Керівник Білоруської автокефальної православної церкви Святослав Логін прокляв Олександра Лукашенка та заявив про відлучення його від церкви. Про це він заявив під час богослужіння в соборі святого Кирила Буровського в Торонто 22 листопада.

Логін зачитав «Архіпастирське послання про проголошення анафеми колишньому президенту Олександру Лукашенку – диктатору, вбивці й мучителю народу побожного білоруського».

Текст відлучення має назву «Анафема колишньому президенту Олександру Лукашенку, який творить беззаконня, переслідує і вбиває православних та інших мирних християн за правду в Білорусі».

«Цей кат і його союзники здійснюють криваві розправи над мирними жителями на вулицях і у в’язницях столичного Мінська та в різних містах багатостраждальної Білорусі, прославляючи і продовжуючи богоборницьку політику більшовиків, відкрито порушуючи Божі Заповіді, руйнуючи пам’ятні меморіали загиблих», – заявив голова Білоруської церкви, яка формально не представлена в Білорусі.

Логін вказав на те, що церква є поза політикою, проте «не може просто спостерігати за геноцидом білорусів».

Читайте також: У Білорусі під час протестних акцій 22 листопада затримали щонайменше 280 протестувальників

«Владою, даною нам від Бога, ми відлучаємо від Святої Православної Церкви і оголошуємо анафему колишньому президенту Олександру Лукашенко, хоча він носить християнське ім’я і належить до Православної Церкви лише за народженням, забороняємо йому таїнства Христові, згадувати його в православних богослужіннях і молитвах до повного каяття перед Церквою та білоруським народом», – йдеться в зверненні архієпископа.

Згідно з текстом, архієпископ і священники БАПЦ моляться за здоров’я поранених та ув’язнених, а також за вбитих мирних протестувальників.

БАПЦ наразі не має офіційного статусу автокефалії.

Генпрокуратура Білорусі 19 листопада винесла офіційні попередження про неприпустимість порушення закону єпископу Мінсько-Могилівської архієпархії Римо-католицької церкви Юрію Кособуцькому та речнику Білоруської православної церкви (екзархат РПЦ) Сергію – через їхні критичні висловлювання про демонтаж представниками влади народного меморіалу вбитому в Мінську Романові Бондаренку.

Після того, як 15 листопада співробітники правоохоронних органів зруйнували народний меморіал на місці затримання Бондаренка, Кособуцький і Лепін висловили в соцмережах обурення цим.
…

Слідчі Федеральної служби безпеки Росії звинуватили у державній зраді представника авіакомпанії «Аерофлот» в Лондоні Дмитра Федоткіна, про це повідомило агентство ТАСС з посиланням на офіційне джерело.

Якщо вина Федоткін буде доведена, йому може загрожувати позбавлення волі на строк від 12 до 20 років і штраф в півмільйона рублів, зазначає ТАСС.

Дмитра Федоткіна підозрюють у передачі британській розвідці «секретних відомостей про суспільно-політичну ситуацію в Росії». Агентство відзначає, що за характером своєї діяльності Федоткін не мав доступу до державної таємниці.

За інформацією ТАСС, Федоткіна заарештували 11 листопада згідно з постановою Лефортовського суду Москви і помістили під варту на два місяці, до 10 січня 2021 року.

 
…

У Білорусі під час акцій протесту 22 листопада силовики затримали щонайменше 280 протестувальників. Про це повідомили правозахисні організації.

Масові затримання відбувалися, незважаючи на спробу організаторів акції децентралізувати її, розбивши протестувальників на окремі групи: їх просили зібратися у різних місцях по всій столиці, перш ніж об’єднуватися у більші групи.

Біля однієї зі станцій метро у центрі Мінська силовики застосували проти учасників протесту світлошумові гранати. Офіцери в масках і балаклавах виривали прапори з рук деяких людей в іншому місці. У декількох районах столиці були помічені колони військової техніки.

Приблизно до 20:00 за місцевим часом, «Весна-96» й інша правозахисна група нарахували понад 280 затриманих по всій країні, більшість з них в столиці, але також і в інших містах. 

Група добровольців також повідомила, що не менш ніж четверо затриманих вивезли зі столичних відділень міліції на машинах швидкої допомоги.

Антиурядові марші сьогодні відбулися також у Гродно, Бобруйську, Волковиську, Смолевичах, Гомелі, Бресті, Пінську, Новополоцьку та інших містах.

Протести в Білорусі розпочалися 9 серпня, одразу після президентських виборів. Учасники протестів вважають вибори сфальсифікованими, Центральна виборча комісія оголосила переможцем Олександра Лукашенка, який керував Білоруссю з 1994 року.
…

22 листопада команда чинного президента США Дональда Трампа подала апеляцію на рішення федерального судді, який відхилив його позов до виборчої комісії штату Пенсильванія з вимогою переглянути результати голосування в цьому штаті.

Рішення цього суду було останнім ударом по спробах Трампа оскаржити результати виборів за допомогою понад двох десятків судових позовів.

Пенсильванія була одним з кількох ключових штатів, в яких на виборах 3 листопада переміг суперник Трампа, кандидат від Демократичної партії Джо Байден.

Адвокати Трампа зверталися до суду, стверджуючи, що чиновники у Пенсильванії неправильно підрахували бюлетені, надіслані поштою, і що республіканським спостерігачам було відмовлено в доступі до підрахунку цих бюлетенів.

Суддя Метью Бренн ухвалив, що аргументи Трампа в цій справі були безпідставні, спекулятивні і не підкріплені доказами. Суддя також оголосив про догану адвокатам Трампа.

Адвокати Трампа подали понад два десятки позовів в різних штатах, оскаржуючи підрахунок голосів; майже всі були відхилені.

 
…

Велика Британія і Канада уклали тимчасову торгівельну угоду, яка гарантує плавний перехід від торгівлі до виходу Сполученого королівства з Євросоюзу до двосторонніх торговельних відносин після Brexit.

Угодою передбачено, що обидві держави в період розробки двосторонньої угоди продовжать співпрацювати на основі наявних домовленостей.

Британський уряд заявив, що обсяг товарообігу з Канадою в даний час складає 22 з половиною мільярда євро, і обидві держави погодилися почати наступного році взаємні переговори про досягнення «більш амбітних» цілей.

Перехідний період для Великої Британії завершується 31 грудня. Це означає, що Лондон надалі не буде включено в угоди, які укладаються Європейським союзом з іншими державами.

Британський уряд заявляє, що можливість укладати двосторонні угоди з іншими державами – це одна з головних переваг Brexit. У Лондоні роблять ставку на те, що вигода від двосторонньої торгівлі з США, Індією та іншими великими світовими партнерами перевершить негативний ефект від погіршення відносин з ЄС. До Brexit частка зовнішньої торгівлі Великої Британії з ЄС становила 47 відсотків від загального обсягу її зовнішньої торгівлі.
…

Сполучені Штати Америки 22 листопада офіційно вийшли з Договору про відкрите небо.

Держдепартамент США підтвердив цей крок, зазначивши, що з моменту повідомлення про майбутній вихід минули шість місяців, і заявивши, що «вихід США набрав чинності 22 листопада 2020 року, і Сполучені Штати більше не є державою-учасницею Договору про Відкрите небо». 

Рада національної безпеки США підтвердила цей висновок і додала, що «Росія грубо порушувала [договір] протягом багатьох років».

Влада США оголосила 21 травня про вихід із угоди про «відкрите небо», в якому беруть участь 35 країн. Водночас президент США Дональд Трамп заявляв про готовність укласти нову угоду.

МЗС Росії засудив рішення США. «Вашингтон зробив свій хід. Ні європейська безпека, ні безпека Сполучених Штатів і самих їх союзників від цього не виграли. Зараз багато хто на Заході задаються питанням, якою буде реакція Росії. Відповідь проста. Ми неодноразово підкреслювали, що для нас відкриті всі можливості», – мовиться заяві міністерства від 22 листопада. 

Угода про «відкрите небо» почала діяти у 2002 році. Її підписали 34 країни, включно з Росією. Вона покликана підняти рівень міжнародної стабільності шляхом дозволу країнам-підписантам здійснювати розвідувальні польоти над своїми територіями.

Протягом останніх років спостерігачі США звинувачували Росію у зловживанні своїми правами: здійсненні спостережень із більш просунутим інструментарієм і не лише в рамках визначених маршрутів.
…

Під час кампанії з виборів президента Молдови в засобах інформації з’являлося багато фейків, частину з яких запускали з Росії – розслідувачі
…

У різних районах Мінська 22 листопада зібралися колони людей на локальні марші проти режиму Лукашенка. У Білорусі таким чином під гаслом «Марш проти фашизму» триває 106-й день протестів.

У районі метро «Кам’яна Гірка» силовики застосували світлошумові гранати, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Спецзасоби силовики застосували також у мікрорайонах Малинівка, Масюківщина, на проспекті Дзержинського.

У мікрорайоні Південний Захід люди з піднятими руками пішли на силовиків після того, як у демонмтрантів стріляли світлошумовими гранатами. Спецпризначенці сховалися в мікроавтобуси, повідомляє телеграм-канал «Мотолько допоможи».

Видання TUT.BY публікує відео, на якому силовики в масках цілять у людей бойовою зброєю.

Локальні марші відбуваються також у містах Гродно, Бобруйськ, Волковиськ, Смолевичі, Гомель, Брест, Дзержинськ, Заславль, Жодіно, Боровляни.

На 15:20 за мінським часом (на годину випереджає київський) відомо про понад 70 затриманих, повідомляє правозахисний центр «Весна».

Протести в Білорусі розпочалися 9 серпня, одразу після президентських виборів. Учасники протестів вважають вибори сфальсифікованими, Центральна виборча комісія оголосила переможцем Олександра Лукашенка, який керував Білоруссю з 1994 року.
…

Урядова делегація Росії після відвідин Вірменії прибула до Азербайджану для переговорів із лідерами обох країн щодо Нагірного Карабаху.

Під час зустрічі в Баку президент Азербайджану Ільгам Алієв вихваляв роль президента Росії Володимира Путіна в досягненні домовленості з Вірменією про припинення вогню в війні за Нагірний Карабах.

За словами Алієва, успішне втілення домовленості ґрунтується значною мірою на тому, що її підписав Путін.

Зі свого боку, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров високо оцінив підтримку Азербайджаном спільної заяви Баку, Єревану і Москви, в якій була викладена ця мирна домовленість.

Він додав, що Росія сподівається на участь у розв’язанні багатьох питань, які виникають у зв’язку з домовленістю, так званої Мінської групи ОБСЄ, яка багато років домагалася владнання нагірно-карабаського конфлікту і співголовами якої є Росія, США і Франція.

Раніше 21 листопада в Вірменії Сергій Лавров і міністр оборони Росії Сергій Шойгу зустрілися в Єревані з прем’єр-міністром Ніколом Пашиняном. Як повідомили про цю зустріч в апараті вірменського прем’єра, він заявив, що вірмени «завжди відчували підтримку Росії» в перебігу протистояння навколо Нагірного Карабаху, зокрема персональну підтримку Володимира Путіна і уряду Росії.

Шойгу сказав Пашинянові, що російські миротворці, введені в рештки Нагірного Карабаху, що наразі лишаються поза контролем Баку, вже перекривають майже всю цю територію. За його словами, встановлені 23 спостережні пости, росіяни також наглядають за дорогою, що пов’язує регіон із Вірменією крізь повернені під контроль Баку території Азербайджану.

Він також додав, що російські миротворці «забезпечують повернення біженців» і мають на меті «не допустити кровопролиття».

За домовленістю, укладеною за посередництва Росії в ніч на 10 листопада, вірмени мають повернути під контроль Баку всі території, які не належали до колишньої Нагірно-Карабаської автономної області Азербайджану і були ними захоплені під час війни першої половини 1990-х років. При цьому під контролем Баку також лишаються й ті частини колишньої НКАО, які вони взяли в перебігу нинішньої війни, серед того й стратегічно й культурно важливе для Азербайджану місто Шуша, яке вірмени називали Шущі. При цьому російські миротворці будуть контролювати п’ятикілометрову завширшки смугу вздовж дороги, що пов’язує Нагірний Карабах із Вірменією, так званий Лачинський коридор. Натомість Вірменія має відкрити для Азербайджану транспортний коридор по своїй території до його ексклаву Нахічевані, таким чином через Нахічевань забезпечивши наземний коридор між основною частиною Азербайджану і Туреччиною.
…

Лідери двадцяти найбільших економік світу закликали зміцнити єдність у боротьбі проти коронавірусної пандемії на початку свого дводенного саміту, який вони проводять як телеконференцію.

Зустріч відкрив король Саудівської Аравії Салман, звернувши увагу на економічний шок і соціальні втрати внаслідок пандемії. За його словами, «Група двадцяти» «зробить усе можливе, щоб подолати цю кризу шляхом міжнародної співпраці».

Він, зокрема, закликав лідерів надати скоординовану підтримку країнам, що розвиваються. «Група двадцяти» має «обов’язок постати проти кризи разом на цьому саміті і подати потужний сигнал надії і запевнення».

Цього року Саудівська Аравія вперше головує в «Групі двадцяти», але через пандемію Ер-Ріяд втратив можливість прийняти в себе лідерів групи на саміті, що мав би відбутися вперше в арабському світі.

Канцлер Німеччини Анґела Меркель звернулася до учасників із наперед записаною заявою, в якій теж закликала до міжнародної співпраці. «Якщо ми станемо разом у всьому світі, ми зможемо взяти під контроль і подолати цей вірус і його наслідки», – сказала вона.

За її словами, «такий глобальний виклик, як коронавірусна пандемія, можна подолати тільки глобальним зусиллям».

Меркель також закликала посилити Всесвітню організацію охорони здоров’я, забезпечивши її надійніше фінансування і кращу співпрацю з нею. Вона наголосила, що пандемію можна буде подолати тільки в разі, якщо прийнятна за ціною вакцина буде доступна для всіх держав.

«Група двадцяти», вважає Меркель, має зробити додатковий фінансовий внесок на підтримку вакцинного альянсу під проводом ВООЗ, відомого як COVAX. Наразі на цю ініціативу вже надана сума майже в 5 мільярдів доларів.

Президент Франції Емманюель Макрон у своєму виступі попередив про виклики, що постають перед можливістю всесвітнього доступу до технологій охорони здоров’я від COVID-19.

А прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон закликав лідерів «Групи двадцяти» зібрати всі ресурси, щоб подолати коронавірусну пандемію і протистояти кліматичним змінам.

«Наші долі в руках одне одного», – сказав Джонсон, який у квітні вже перехворів на COVID-19, пробувши тиждень у лікарні, а зараз знову перебуває на самоізоляції, бо зустрічався з людиною, тест якої на коронавірус виявився позитивним.

Президент Росії Володимир Путін заявив лідерам «Групи двадцяти», що його країна готова надати свою вакцину від коронавірусу «Спутнік V» усім країнам, які її потребуватимуть. Москва твердить, що ця вакцина має ефективність понад 90 відсотків, але в світі до неї ставляться переважно скептично: вона була зареєстрована в Росії, хоча ще не завершила необхідної для реєстрації третьої фази клінічних досліджень.

Президент США Дональд Трамп, який завершує свій термін на посаді, провів у дискусіях саміту менш ніж дві години, а потім поїхав грати в гольф.

За час, поки він був присутній на зв’язку, він розповідав, яку «абсолютно неймовірну роботу», мовляв, зробила його команда і в економічних питаннях, і в боротьбі з пандемією, повідомило Агентство «Франс-прес» із посиланням на джерело, що мало доступ онлайн до робочих переговорів лідерів, які були закриті для журналістів.

Також Трамп, відомий своїм критичним ставленням до небезпеки, яку становить новий коронавірус (на COVID-19 наразі хворіють чи хворіли понад 12 мільйонів американців, із них понад 255 тисяч померли), а також невизнанням своєї поразки на президентських виборах, також заявив, що чекає на подальшу співпрацю з лідерами «Групи двадцяти» «в майбутньому, і то ще довго».

Після того, як він поїхав грати в гольф, його місце на переговорах зайняв міністр фінансів США Стівен Мнучин. Як очікують, Трамп візьме участь у роботі другого дня саміту, 22 листопада.

«Група двадцяти» охоплює країни, які разом дають близько 85 відсотків усього економічного продукту в світі і три чверті міжнародної торгівлі. До групи, що об’єднує як розвинені, так і новопосталі економіки, входять як постійні члени 19 країн – Австралія, Аргентина, Бразилія, Велика Британія, Індія, Індонезія, Італія, Канада, Китай, Корея, Мексика, Німеччина, ПАР, Росія, Саудівська Аравія, США, Туреччина, Франція, Японія, – а також Європейський союз. Організація була створена як робоча група з фінансово-економічних питань на рівні міністрів фінансів і голів центральних банків 1999 року, але з 2008 року проводить і саміти на рівні голів держав чи урядів і займається значно ширшим колом питань.
…

21 листопада Індія викликала повіреного в справах Пакистану через напад, який, за твердженням Нью-Делі, стався на кордоні між двома державами.

За інформацією Міністерства закордонних справ Індії, 21 листопада в повіреному у справах Пакистану в Нью-Делі Афтабу Хассану Хану висловили офіційний протест.

«Індія вчергове повторила свою вимогу Пакистану виконувати свої міжнародні та двосторонні зобов’язання не дозволяти використовувати будь-яку підконтрольну йому територію чином для терористичної діяльності проти Індії», – заявило міністерство.

Міністерство закордонних справ Пакистану відхилило твердження Моді як безпідставні.

Читайте також: У Пакистані лідеру бойовиків винесли вирок у справі про теракт в індійському Мумбаї в 2008 році

«Ми розглядаємо це як частину відчайдушних спроб Індії відвернути міжнародну увагу від державного тероризму в (підконтрольному Індії Кашмірі – ред.) та державного спонсорства тероризму проти Пакистану», – йдеться у заяві міністерства у Твітері.

Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді заявив 20 листопада, що індійські силовики ліквідували чотирьох пакистанських бойовиків з угруповання «Джайш-е-Мохаммед». Ця сутичка, за його словами, вказує на плани бойовиків «завдати хаосу та руйнувань» у регіоні напередодні місцевих виборів.

Індійські співробітники служби безпеки заявили, що вилучили у вбитих бойовиків великий тайник зброї та вибухівки.

Читайте також: У Пакистані після кількох місяців за ґратами звільнили власника найбільшої в країні незалежної медіагрупи

Напруженість між сусідніми ядерними державами загострилася після минулого серпня, коли уряд Моді вирішив скасувати особливий статус підконтрольної Індії частини спірного регіону Кашмір. Рішення супроводжувалося протестами.

Пізніше в листопаді Індія планує провести місцеві вибори в ті частині спірного регіону Кашмір, що перебуває під її управлінням.

Кашмір був фактично розділений між Індією та Пакистаном (а частково й Китаєм) після здобуття цими країнами незалежності від Великої Британії у 1947 році. Дві з трьох воєн між двома ядерними державами-сусідами відбулися через питання контролю над спірною територією.
…

Росія продовжила свої санкції проти низки товарів, у першу чергу продуктів харчування, виробництва низки країн і наклала нові щодо кількох посадовців Великої Британії.

У першому випадку йдеться про контрсанкції, які Росія запроваджувала проти певних товарів із тих країн, які запроваджували свої санкції проти Росії через її агресію проти України, – так зване «продуктове ембарго», яке позбавило росіян низки імпортних продуктів. У разі виявлення таких продуктів на території Росії їх фізично знищують: давлять бульдозерами, закопують, спалюють тощо.

Із приєднанням до західних обмежень усе нових країн їхні продукти теж стали потрапляти під російські санкції. Із 2016 року вони стосуються і низки товарів із України.

Нині президент Росії Володимир Путін підписав указ про продовження чинності російських заходів іще на рік, до кінця 2021-го.

У другому випадку йдеться про відповідь Росії на персональні санкції, що їх запровадила в липні Велика Британія проти посадовців кількох країн, які, як каже офіційний Лондон, причетні до порушень прав людини. У Росії ці обмеження – заборона на в’їзд і замороження можливих активів – стосуються 25 осіб, серед яких голова Слідчого комітету Росії Олександр Бастрикін, заступник генпрокурора Віктор Гринь, кілька чільних нинішніх і колишніх посадовців Міністерства внутрішніх справ, низка суддів і слідчих.

Тепер, як повідомила речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова, Москва у відповідь запроваджує заборону на в’їзд для 25 британських посадовців. Їхніх імен наразі не називали.
…

У Грузії 21 листопада відбувається другий тур виборів до парламенту. Явка виборців у другому турі парламентських виборів в Грузії на 12:00 склала 8,29%. Про це повідомила в.о. прес-спікера Центральної виборчої комісії (ЦВК) Натія Іоселіані на брифінгу, передає служба Радіо Свобода «Ехо Кавказу».

За чотири години з моменту відкриття виборчих дільниць проголосували 177 462 громадянина Грузії.

«Найвища активність зафіксована в регіоні Імеретія – 11,4%, а найнижча – в мажоритарному окрузі Сабуртало – 6,2%», – зазначила Іоселіані.

Читайте також: Помпео у Тбілісі підтвердив підтримку США суверенітету Грузії

Якщо порівняти дані з першим туром парламентських виборів, які пройшли 31 жовтня, то тоді на 12 годину активність склала 19,41%. У чисельному показнику це 681 583 виборця.

Сьогодні другий тур парламентських виборів відбувається в 17 одномандатних округах, де за підсумками голосування 31 жовтня жоден мажоритарний кандидат не отримав більше 50% голосів, необхідних для перемоги. Виборці вибирають з двох кандидатів, які отримали найкращі результати.

Вибори будуть вважатися такими, що відбулися, за будь-якої явки. Переможе той кандидат, який отримає просту більшість голосів.

Читайте також: У Грузії опозиція знову вимагала нових парламентських виборів

Право голосу мають понад 2,1 мільйона громадян Грузії. До 2 тисяч ділянок для голосування на виборах відкрилися о 8 годині (о 6-й – за київським часом), а зачиняться – о 20:00.

Всі опозиційні партії відмовилися від участі в другому турі і закликали своїх прихильників повністю ігнорувати голосування. Попри це рішення, в бюлетенях зазначені імена кандидатів опозиції.

8 листопада біля будівлі парламенту в Тбілісі тисячі людей зібралися, щоб висловити протест проти результатів парламентських виборів 31 жовтня. Опозиція звинувачує Центральну виборчу комісію країни у фальсифікаціях. З того часу в країні тривають демонстрації з вимогою нових виборів. 

 
…

Уряд Афганістану звинуватив екстремістське угруповання «Талібан» у приблизно двох десятках ракет, які вразили житлові райони Кабула під час ранкової години пік 21 листопада.

В результаті нападу загинули щонайменше вісім людей, ще близько десятка дістали поранення.

Прессекретар Міністерства внутрішніх справ Афганістану Тарік Аріан заявив у відеозверненні, що «Талібан випустив 24 ракети» по п’ятьох різних районах Кабула, в тому числі сусідніх із дипломатичним кварталом, де розташовані посольства іноземних держав.

Посольство Ірану в Кабулі повідомило в Твітері, що ракета поцілила в його будівлю, але жертв не спричинила.

Аріан описав ракетні обстріли як «явний знак поразки «Талібану», пообіцявши відповідь «на цей огидний вчинок».

Таліби заперечували свою причетність до нападу. Наразі жодна інша екстремістська група не взяла на себе відповідальність.

Президент Афганістану Ашраф Гані засудив напади і повторив свій заклик до зменшення рівня насильства та подальшого припинення вогню.

Спочатку Аріан заявив, що «терористи» встановили ракетниці на невелику вантажівку, звідки й запустили. За його словами, слідчі намагаються з’ясувати, як транспортний засіб пройшов повз пункти пропуску, щоб в’їхати до Кабула.

Пізніше 20 листопада Державний департамент США заявив, що Помпео планує зустрітися 21 листопада окремо з афганськими делегатами уряду та учасниками переговорів «Талібану» в Досі, столиці Катару, яка стала базою для дипломатії Талібану.

Читайте також: Австралія виявила докази «незаконного вбивства» 39 афганців своїми елітними військовими підрозділами

Раніше цього тижня Пентагон оголосив, що незабаром виведе близько 2000 американських військовослужбовців з Афганістану, прискоривши графік, встановлений у лютневій угоді між Вашингтоном і Талібаном, який передбачає повне виведення американських військ у середині 2021 року.

Кількість нападів талібів та інших екстремістів у Афганістані – і особливо в Кабулі – зросла з того часу, як мирні переговори між урядом Афганістану і Талібаном припинились.

На початку листопада бойовики вдерлися в кампус Кабульського університету і вбили щонайменше 35 людей, більшість із яких – студенти.

Більше 50 людей були поранені в результаті цього нападу. Відповідальність на себе взяло угруповання «Ісламська держава».
…