Президент США Дональд Трамп заявив, що «наказав» американським компаніям залишити Китай посеред торговельних суперечок між двома країнами, що впливають на фінансові ринки всього світу.

«Нашим величним американським компаніям цим наказано негайно почати шукати альтернативу Китаєві, включно з поверненням ваших компаній додому і вироблянням ваших продуктів у США», – написав Трамп у твітері.

Він не пояснив, як має намір домагатися виконання цього «наказу», на який він не має ніяких юридичних прав.

Трамп лише додав, що пізніше він зробить заяву з приводу нових імпортних тарифів, які встановив Китай на вироби зі США.

Заяву президента відразу відкинула Американська торговельна палата – бізнесове об’єднання, що представляє інтереси понад трьох мільйонів компаній усіх розмірів.

«Ми поділяємо розчарування президента, але вважаємо, що правильний шлях – це продовження конструктивного діалогу… Ми закликаємо адміністрацію США і уряд Китаю повернутися за стіл переговорів», – заявила палата.

Але відразу після Трампового твіту два провідні у США біржові індекси, Down Jones Industrial Average і S&P 500, упали на 2 відсотки. Найбільше потерпіла компанія Apple, яка веде значну діяльність у Китаї – її акції впали більш ніж на 4 відсотки. Також понад 3 відсотки втратили акції таких компаній, як American Express, Caterpillar, Nike і Microsoft.

Раніше 23 серпня Китай оголосив, що запроваджує імпортні тарифи на вироби зі США, зокрема автомобілі і соєві боби, на загальну суму в 75 мільярдів доларів.

Це була відповідь Пекіна на нові тарифи США, які Вашингтон оголосив раніше цього місяця, на китайські товари на суму в 300 мільярдів доларів. Нові китайські тарифи особливо вражають ті штати США, де на виборах 2016 року Трамп переміг із незначною перевагою. На виборах 2020 року Трамп буде змагатися за переобрання.
…

У Гонконгу активісти боротьби за демократію в цьому автономному регіоні Китаю влаштували «живі ланцюги» на вияв своєї солідарності й як заклик про міжнародну підтримку, а також у пам’ять про такі акції в окупованих СРСР державах Балтії 30 років тому.

Демонстранти стали, взявшись за руки, вздовж трьох місцевих ліній метро, що простягаються на чотири десятки кілометрів.

Протести в Гонконгу спалахнули понад два з половиною місяці тому з вимогами не ухвалювати законопроект місцевої влади, що міг призвести до видачі мешканців Гонконгу для судів чи відбування покарань до решти Китаю. Після скасування законопроекту їхні учасники розширили вимоги, домагаючись відновлення повної демократії і незалежного розслідування ймовірних зловживань поліції проти демонстрантів.

Ці протести стали в Гонконгу найбільшою кризою з часу переходу регіону під владу Китаю 1997 року і вважаються значним викликом для комуністичної влади в Пекіні.

Нині Гонконг має у складі Китаю широку автономію і досі ще значною мірою зберігає відсутній у решті Китаю демократичний лад із часів, коли ця територія була британською колонією до 1997 року.

30 років тому, ще за радянської влади, в трьох країнах Балтії відбулася акція «Балтійський шлях», або «Балтійський ланцюг», яка стала наймасовішим на той час протестом проти радянської окупації цих країн – 23 серпня 1989 року, на 50-і роковини укладення 1939 року таємного пакту Молотова-Ріббентропа між сталінським Радянським Союзом і гітлерівською Німеччиною про поділ сфер впливу в Європі. За цією домовленістю, зокрема, вже 1940 року СРСР окупував три балтійські держави – Естонію, Латвію і Литву. Внаслідок окупації, яку переважно не визнав західний світ, десятки тисяч громадян цих країн наступними роками й десятиліттями були страчені, засуджені чи вислані до Сибіру, де багато з них загинули.

Від одного до двох мільйонів людей, за різними оцінками, взяли участь у «Балтійському шляху», також відомому як «Балтійський ланцюг»: узявшись за руки, люди створили живий ланцюг завдовжки майже 600 кілометрів, що об’єднав столиці трьох держав – Таллінн, Ригу і Вільнюс.

Ця акція стала натхненням і для інших – зокрема, для «Української хвилі», що відбулася 21 січня 1990 року, в неділю, в переддень річниці Акту злуки УНР і ЗУНР, проголошеного 22 січня 1919 року. Від 450 тисяч, за офіційними радянськими оцінками, до 1 чи й 5 мільйонів людей живим ланцюгом символічно з’єднали Івано-Франківськ (на момент ухвалення Акту злуки столицю ЗУНР), Львів і Київ.
…

Фільм українского кримськотатарського режисера Нарімана Алієва «Додому» висунули від України цього року на премію Американської кіноакадемії «Оскар», повідомляє український оскарівський комітет на своїй фейсбук-сторінці.

Повнометражна стрічка «Додому» (Evge/Homeward) – це фільм про кримського татарина Мустафу (його грає Ахтем Саїбтаблаєв), старший син якого був убитий під час війни на Донбасі, тож чоловік їде з молодшим сином до анесованого Криму, аби поховати його.

Прем’єра фільму відбулася 22 травня на 72-му Каннському міжнародному кінофестивалі, де він взяв участь в конкурсній програмі «Особливий погляд». У прокат фільм вийде 7 листопада.

Як повідомляв раніше проект Радіо Свобода Крим. Реалії, стрічка вже отрималагран-прі X Одеського міжнародного кінофестивалю, а також була відзначена нагородою за найкращий фільм на міжнародному кінофестивалі в Бухаресті.
…

У Кремлі підтвердили проведення переговорів між лідерами Росії та України Володимиром Путіним та Володимиром Зеленським щодо обміну утримуваних осіб, повідомляє російське державне інформагентство ТАСС.

«Поки ми констатуємо початок діалогу між президентами Путіним і Зеленським, констатуємо певні контакти, які здійснюються в розвиток цих розмов і в розвиток тих розумінь, які були досягнуті в ході розмов», – заявив речник російського президента Дмитро Пєсков.

Раніше сьогодні президент України Володимир Зеленський заявив, що сподівається на «перші результати» щодо обміну утримуваних осіб між Україною та Росією найближчим часом.

Раніше, 20 серпня, російська правозахисниця Вікторія Івлєва повідомила, що адміністрація московського слідчого ізолятора «Лефортово» прийняла передачі для п’ятьох утримуваних Росією українців – Володимира Балуха, Станіслава Клиха, Олександра Кольченка, Павла Гриба і Миколи Карпюка. 21 серпня Івлєва розповіла, що адміністрація «Лефортова» прийняла передачі для трьох інших українців, утримуваних російською владою, – Романа Сущенка, Олексія Сизоновича і Євгена Панова. До цього українці перебували в місцях позбавлення волі в інших російських регіонах.

Припускають, що цих українців у Росії готують на обмін.

А в Україні адвокат Валентин Рибін заявив 22 серпня, що колишні українські військові Максим Одинцов і Олександр Баранов, засуджені у «справі кримських дезертирів», а також громадяни Росії Євген Мефьодов, фігурант справи про події 2 травня 2014 року в Одесі, й Ігор Кімаковський, затриманий як підозрюваний «агент ФСБ Росії», проходять юридичні процедури оформлення обміну на утримуваних у Росії українців. За його словами, в обміні візьмуть участь не тільки ці четверо, а й інші.

За даними Міністерства закордонних справ України, Росія незаконно утримує понад 70 українців. До цього числа не входять 24 українські моряки, захоплені Росією біля Керченської протоки наприкінці листопада 2018 року.
…

Заарештований у Росії за звинуваченням у шпигунстві громадянин США Пол Вілан поскаржився на охоронців слідчого ізолятора, заявивши, що вони завдали йому травму. Він сказав про це, виступаючи в Лефортовському суді Москви 23 серпня, який, попри заяви американця, продовжив йому арешт до 29 жовтня.

49-річний Вілан, який має, крім американського, громадянство Канади, Ірландії і Великої Британії, заявив, що з ним жорстоко поводилися охоронці СІЗО.

Виступаючи в Лефортовський суді, Вілан також звинуватив Федеральну службу безпеки Росії в порушенні його прав. Про це, як і про травму в СІЗО, знають в прокуратурі, що не нічого не роблять, стверджує американець.

Читайте також: Посольство США заявляє про погіршення стану Пола Вілана, звинуваченого в Росії у шпигунстві

Вілан заявив відвід прокурору. Та відповіла, що ця вимога не входить до переліку підстав для виведення її з судового засідання.

Пізніше американець поскаржився в суді на погане самопочуття, але відмовився від виклику «швидкої допомоги», стверджуючи, що серед лікарів не буде фахівця, здатного кваліфіковано оцінити його стан. Коли лікарі все ж прибули, вони вирішили не шпиталізувати підсудного.

Пола Вілана затримали в кінці минулого року. Відтоді він перебуває в ізоляторі «Лефортово». За версією російського слідства, колишній американський військовий збирав у Росії інформацію, що містить державну таємницю.

Вілану загрожує від 10 до 20 років колонії. Свою провину заарештований не визнає.
…

Канцлер Німеччини Анґела Меркель вшанувала учасників акції «Балтійський шлях», або «Балтійський ланцюг», яка 30 років тому стала наймасовішим на той час протестом проти радянської окупації країн Балтії.

У відеозверненні, яке транслювали на конференції у столиці Латвії Ризі, Меркель назвала цю акцію «зворушливим і важливим кроком до свободи і демократії в Північній, Центральній і Східній Європі».

Той людський ланцюг засвідчив, «як багато можуть досягти люди, коли вони стають разом», сказала Меркель. А його учасники, за її словами, стали «прикладом і натхненням для всіх європейців».

«До сьогодні цей людський ланцюг є одним із найсильніших образів виступу за свободу в історії Європи», – додала вона.

На цій же конференції президент Латвії Еґілс Левітс назвав ту мирну демонстрацію «нашим шляхом назад до Європи».

Акція відбулася 23 серпня 1989 року, ще за радянської влади, на 50-і роковини укладення укладення 1939 року таємного пакту Молотова-Ріббентропа між сталінським Радянським Союзом і гітлерівською Німеччиною про поділ сфер впливу в Європі, за яким, зокрема, вже 1940 року СРСР окупував три балтійські держави – Естонію, Латвію і Литву. Внаслідок окупації, яку переважно не визнав західний світ, десятки тисяч громадян цих країн наступними роками й десятиліттями були страчені, засуджені чи вислані до Сибіру, де багато з них загинули.

Від одного до двох мільйонів людей, за різними оцінками, взяли участь у «Балтійському шляху», також відомому як «Балтійський ланцюг»: узявшись за руки, люди створили живий ланцюг завдовжки майже 600 кілометрів, що об’єднав столиці трьох держав – Таллінн, Ригу і Вільнюс.

Ця акція стала натхненням і для інших – зокрема, для «Української хвилі», що відбулася 21 січня 1990 року, в неділю, в переддень річниці Акту злуки УНР і ЗУНР, проголошеного 22 січня 1919 року. Від 450 тисяч, за офіційними радянськими оцінками, до 1 чи й 5 мільйонів людей живим ланцюгом символічно з’єднали Івано-Франківськ (на момент ухвалення Акту злуки столицю ЗУНР), Львів і Київ.

А вже нині, теж під натхненням «Балтійського шляху», активісти за демократію в Гонконгу хочуть влаштувати 23 серпня живі ланцюги в цій самоврядній частині Китаю, на автономію якої Пекін останнім часом чинить значний тиск.
…

Президент Франції Емманюель Макрон заявляє, що часу на перегляд угоди щодо «Брекзиту» не залишилося. Таку заяву він зробив на офіційній зустрічі з британським прем’єр-міністром Борисом Джонсоном.

При цьому Макрон наголосив, що чекати до 31 жовтня, коли Велика Британія планує вихід з Євросоюзу, і не намагатися знайти рішення «ніхто не збирається».

Читайте також: США обіцяють британському уряду Джонсона підтримку «Брекзиту» 

Макрон, який визнав, що у нього репутація «найскладнішого в команді» у ставленні до «Брекзиту», відкинув заклики Джонсона відмовитися від ключової домовленості по Ірландії, укладеної між ЄС і колишнім британським прем’єр-міністром Терезою Мей.

Раніше Джонсон пообіцяв скорегувати проект угоди про вихід країни з Євросоюзу і виключити з нього механізм «бекстопу», який передбачає відсутність прикордонного і митного контролю на кордоні між Ірландією (учасницею ЄС) і британської Північною Ірландією. Домовитися про внесення змін до тексту угоди так і не вдалося.

21 серпня Джонсон обговорив умови «Брекзиту» із канцлером Німеччини Анґелою Меркель. Вона припустила, що Велика Британія і Євросоюз зможуть протягом 30 днів знайти вирішення питання.

Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей залишила посаду після невдалих спроб домовитися з парламентом про умови виходу Британії з Євросоюзу.

Борис Джонсон неодноразово заявляв, що в будь-якому випадку має намір вивести країну з ЄС до 31 жовтня, навіть без договору. Він пообіцяв здійснити «Брекзит» без угоди, якщо Брюссель не погодиться з головною вимогою Лондона і не виключить з неї положення про так званий «бекстоп». 
…

Повідомлення з Канади з’явилося майже одночасно з інформацією з Києва, що президент України мав телефонну розмову з канадським прем’єром
…

Президент США Дональд Трамп висловив невдоволення тим, в якій формі прем’єр Данії Метте Фредеріксен заявила про те, що Гренландія не продається.

Виступаючи перед журналістами 21 серпня, Трамп заявив, що Фредеріксен зробила «неприємну і недоречну заяву», коли назвала «абсурдом» його плани купити Гренландію.

«Це дуже неприємний спосіб щось сказати», – додав Трамп.

Раніше президент США вирішив скасувати свій візит до Данії, який планувався у вересні. Трамп пояснив своє рішення тим, що влада Данії не зацікавлена обговорювати продаж США найбільшого острова – Гренландії.

Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен заявила, що була «здивована і розчарована» рішенням президента США Дональда Трампа відмовитися від запланованого візиту в Данію.

За словами данського прем’єра, рішення Трампа не вплине на «хороші» відносини між Копенгагеном і Вашингтоном, який є «одним із найближчих союзників» Данії. При цьому вона знову підтвердила, що Гренландія «не продається».

В останні дні джерела в Білому домі в інтерв’ю кільком ЗМІ підтвердили інтерес Дональда Трампа до придбання Сполученими Штатами найбільшого в світі острова, що належить Данії.

18 серпня сам президент Трамп публічно визнав це: «Ми добрі союзники з Данією. Ми захищаємо Данію, як ми захищаємо значну частину світу, в результаті з’явилася ця концепція … Це цікаво зі стратегічної точки зору».

Читайте також: Гренландія не продається – відповідь Трампу

Повідомлялося, що Сполучені Штати готові взяти на себе виплату гренландській автономній владі 600 мільйонів доларів на рік на підтримку економіки і соціальної сфери острова – зараз ці гроші платить Данія. У відповідь прем’єр-міністр Данії висловила надію на те, що президент жартує, назвавши історію «абсурдною дискусією».

У Гренландії розташована найпівнічніша військово-повітряна база США. Острів вважається стратегічно важливою територією у гарантуванні безпеки Північної Америки.

Невідомо, чи було спочатку питання про Гренландію однією з тем переговорів президента Трампа в Данії. Під час своєї європейської поїздки він повинен був відвідати Польщу і Данію.
…

Президент Франції Емманюель Макрон заявляє, що повернення Росії до «Групи семи» промислово розвинених країн (G7) без врегулювання ситуації в Україні буде «стратегічною помилкою» і підкреслить «слабкість» організації.

«Я думаю говорити, що без будь-яких умов Росія може повернутися, це було свідченням слабкості G7. Це було б для нас стратегічною помилкою і освяченням цієї епохи безкарності», – сказав Макрон 21 серпня, напередодні саміту «Групи семи», що пройде на вихідних у південному французькому курортному місті Біарріці.

«Неодмінною умовою (для повернення Росії – ред.) є пошук рішення щодо України», – сказав Макрон, який 19 серпня провів переговори з президентом Росії Володимиром Путіним на півдні Франції.

Читайте також: Чиста нещирість. Слова Макрона про «глибоко європейську» Росію та зустріч з Путіним оцінили західні коментатори

У Берліні канцлер Німеччини Анґела Меркель і британський прем’єр-міністр Борис Джонсон також відзначили, що для повернення Росії потрібен прогрес у вирішенні конфлікту в Україні.

Росію виключили зі старого формату «Групи восьми» після того, як вона анексувала український Крим у 2014 році, а всі інші країни-члени групи – Велика Британія, Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія і США – запровадили санкції проти Москви.

Водночас президент США Дональд Трамп заявив 20 серпня, що пропонував би дозволити Росії повернутися до формату G8, коли наступного року США головуватимуть у групі.
…

Умови для приєднання Росії до «Групи семи» промислово розвинутих держав світу наразі не виконані, заявляє прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон.

Після зустрічі з канцлером Німеччини Анґелою Меркель 21 серпня в Берліні Джонсон заявив, що поділяє її думку про те, що Москва має виконати свої міжнародні зобов’язання для того, щоб повернутися в групу.

Британський прем’єр згадав, зокрема, про застосування Росією хімічної зброї на території Британії під час отруєння Скрипалів у Солсбері, агресію Росії в Україні, російські провокації «не лише в Україні, а в багатьох інших місцях».

Напередодні президент США Дональд Трамп заявив, що підтримує ідею повернення Росії у «Групу восьми» (G8), яка після виключення країни знову перетворилася на «Групу семи» (G7). Джерело телеканалу CNN з адміністрації Трампа також заявило, що цю ідею вже підтримав президент Франції Емманюель Макрон. Джерело Reuters у французьких дипломатичних колах підтвердило, що повернення Росії в G8 у 2020 році обговорюється, але буде прямо залежати від розвитку ситуації в Україні.

Очікується, що Трамп підніме це питання на саміті G7 у Франції, який пройде 24-26 серпня.

Членство Росії в «Групі восьми» промислово розвинених країн світу було призупинене в 2014 році після анексії Криму.

У червні 2018 року Трамп вже пропонував Москві взяти участь у майбутньому саміті G7 у Канаді. Слова Трампа зустріли критикою.
…

Число загиблих внаслідок підриву самогубці на весіллі в столиці Афганістану Кабулі зросло до 80, повідомили 21 серпня афганські високопосадовці.

Спершу повідомляли про 63 жертви, але частина поранених померла в лікарні, сказав речник МВС Афганістану Насрат Рахімі.

«Понад 160 потерпілих досі лікуються або в лікарнях, або вдома», – додав речник.

Угруповання «Ісламська держава» взяло на себе відповідальність за цей напад, що стався 17 серпня.

Президент Афганістану Ашраф Гані після нападу заявив, що країна помститься за «кожну краплю крові цивільних людей», і пообіцяв знищити всі прихистки «Ісламської держави». А державний секретар США Майк Помпео у вітальному посланні до 100-річчя незалежності Афганістану від влади Британії назвав напад у Кабулі злочином проти людяності.

За даними ООН, за останній десяток років в Афганістані загинули понад 32 тисячі цивільних.
…

Співробітники індійських безпекових сил застрелили ймовірно озброєного учасника стрілянини в індійському Кашмірі 21 серпня. Також в ході протистояння в одному з міст провінції Барамуллі вбили поліцейського – про це повідомляє місцева поліція.

Нью-Делі направив до регіону тисячі додаткових силовиків для контролю повстанців. Як повідомили в поліції, 20 серпня вони здійснили рейд старою частиною міста Барамулла.

Водночас Пакистан заявляє, що троє його громадян загинули внаслідок вогню уздовж Лінії контролю, яка розділяє Кашмір на підконтрольний Нью-Делі та Ісламабаду.

Як повідомляє новинна агенція Press Trust of India з посиланням на індійську владу, що один солдат армії Індії загинув, ще четверо отримали поранення, коли пакистанські військові відкрили вогонь по позиціях та населених пунктах вздовж Лінії контролю в районі Пунч 19 серпня.

Читайте також: Пакистан хоче оскаржити в Міжнародному суді рішення Індії щодо Кашміру​

Щонайменше 2300 людей були затримані в контрольованій Індією частині Кашміру за час фактичної ізоляції цього регіону, претензії на який висловлює й сусідній Пакистан, повідомила агенція AP.

Відключення засобів комунікації, запровадження комендантської години та інші обмеження відбулися на тлі оголошеного 5 серпня рішення Делі про скорочення автономних повноважень переважно мусульманського регіону. Це викликало обурення значної частини людей у контрольованій Індією частині Кашміру, в пакистанській частині регіону, а також протест керівництва Пакистану в столиці країни Ісламабаді.

За даними чиновників, які анонімно спілкуються з журналістами, кашмірці провели близько 300 демонстрацій на знак протесту проти утисків, сталося кілька сутичок із поліцією.

Кашмір був розділений між Індією та Пакистаном від моменту здобуття цими країнами незалежності від Великої Британії у 1947 році. Дві з трьох воєн між двома ядерними державами-сусідами відбулися через питання контролю над спірною територією. Понад 50 тисяч людей загинули в контрольованій Індією частині Кашміру за останні три десятиліття.
…

Щонайменше 2300 людей були затримані в контрольованій Індією частині Кашміру за час фактичної ізоляції цього регіону, претензії на який висловлює й сусідній Пакистан. Про це повідомляє інформагенція AP 21 серпня, посилаючись на високопоставлених кашмірських поліцейських та статистику затримань.

Серед затриманих переважає молодь, включно як із антиіндійськими протестувальниками, так і з проіндійськими лідерами Кашміру.

Відключення засобів комунікації, запровадження комендантської години та інші обмеження відбулися на тлі оголошеного 5 серпня рішення Делі про скорочення автономних повноважень переважно мусульманського регіону. Це викликало обурення значної частини людей у контрольованій Індією частині Кашміру, в пакистанській частині регіону, а також протест керівництва Пакистану в столиці країни Ісламабаді.

За даними чиновників, які анонімно спілкуються з журналістами, кашмірці провели близько 300 демонстрацій на знак протесту проти утисків, сталося кілька сутичок із поліцією.

Кашмір був розділений між Індією та Пакистаном від моменту здобуття цими країнами незалежності від Великої Британії у 1947 році. Дві з трьох воєн між двома ядерними державами-сусідами відбулися через питання контролю над спірною територією. Понад 50 тисяч людей загинули в контрольованій Індією частині Кашміру за останні три десятиліття.
…