Москва звинуватила Сполучені Штати в нагнітанні військової напруги після повідомлення про перше випробування першої крилатої ракети наземного базування з досяжністю понад 500 кілометрів. Про це заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков заявив державному новинному агентству ТАСС.

Він звернув увагу на те, що випробування відбулися за 16 днів після виходу США з Договору про ракети середньої і малої дальності дії, який обмежував розробку таких озброєнь. Як стверджує Рябков, це вказує на те, що Вашингтон готувався до виходу з угоди.

«Все це викликає жаль. США очевидно взяли курс на нагнітання військової напруги», – заявив представник російського МЗС.

Читайте також: Шойгу: Росія не буде розгортати нові ракети, поки цього не робитимуть США​

Водночас він заявив, що Кремль «на провокації не піддається». За словами Рябкова, Росія утримуватиметься від розгортання наземних систем середньої дальності до тих пір, доки такі системи не будуть розгорнуті США в якомусь із регіонів світу.

Член Комітету оборони Ради Федерації Росії Франц Клінцевич натомість, критикуючи крок Вашингтону, заявив, що відповідь Кремля буде швидкою і, ймовірно, «асиметричною».

«Ми, очевидно, зробимо все, що можео, у найкоротші терміни, щоб не дозволити США досягнути першості в цьому виді озброєнь», – заявив він російським ЗМА після запуску американської ракети.

Договір про ракети середньої і малої дальності не забороняв виробництво ракет проміжного діапазону, лише їх запуск.

19 серпня Сполучені Штати Америки випробували першу крилату ракету наземного базування з досяжністю понад 500 кілометрів, що була заборонена договором із Росією, з якого обидві сторони вийшли 2 серпня.

Читайте також: Радник із нацбезпеки США Джон Болтон про «ядерний інцидент» у Росії та стосунки Трампа і Путіна​

Двосторонній Договір 1988 року про ліквідацію ракет середньої і малої досяжності, відомий за скороченням РСМД чи ДРСМД, а англійською INF, забороняв США і тодішньому Радянському Союзові розробляти, виробляти чи розгортати крилаті і балістичні ракети наземного базування з досяжністю від 500 до 5 500 кілометрів. Небезпека такого типу озброєнь у тому, що короткий час польоту цих ракет позбавляє протиракетну оборону протилежної сторони можливості належно відреагувати.

Критики попереджають, що зрив цього договору може спричинити нові перегони озброєнь між США і Росією, яка стала в ньому наступницею СРСР, а також далі загострити відносини з Китаєм. Пекін, який не був зв’язаний договором, має багато типів таких ракет, що потрапляли б під заборону, але тепер аналогічні ракети і США, і Росії можуть опинитися неподалік китайських кордонів.

Нині США заявляють, що закликають Росію до переговорів про новий договір про скорочення ядерних озброєнь і також сподіваються на участь у ньому й Китаю. Пекін уже дав знати, що не має наміру обмежувати себе таким договором.
…

У Росії загалом чотири моніторингові станції, які входять до міжнародної системи припинили передачу даних після вибуху, який стався 8 серпня на військовому полігоні під Сєвєродвінськом.

Інформація зі станцій на Чукотці та Алтаї не передають інформацію з 13 серпня. Про це The Wall Street Journal повідомив секретар Організації Договору про заборону ядерних випробувань Лассіна Зербо. Ще раніше, 10 серпня, перестали передавати дані станції в Дубні та Кірові. Російські чиновники пояснили це проблемами зі зв’язком.

Експерти, опитані виданням, не виключають, що російська влада відключила станції, щоб приховати інформацію про причини вибуху. Коли саме вони відновлять передачу даних, поки не відомо.

До міжнародної мережі входять сотні моніторингових станцій, які відстежують сейсмічні зрушення, звукові коливання та інші зміни, що стосуються ядерних випробувань.

Вибух на полігоні в Архангельській області стався 8 серпня. Загинули щонайменше п’ять співробітників державної корпорації «Росатом». Міністерство оборони Росії не розкрило подробиці випробувань. «Росатом» наполягає, що вибух стався під час робіт з реактивної установкою. Росгідромет повідомив, що в день вибуху радіаційний фон у Сєвєродвінську короткочасно зріс у 16 разів, але протягом дня нормалізувався.

На зустрічі з президентом Франції Емманюелем Макроном 19 серпня росйський лідер Володимир Путін заявив, що загрози через аварію на військовому полігоні під Сєвєродвінськом немає. Підвищення радіаційного фону там теж немає, сказав президент Росії.
…

Сполучені Штати застерігають Грецію, а також всі інші порти Середземного моря від надання допомоги іранському танкеру Adrian Darya 1, раніше відомому як Grace1. Про це чиновник Державного департаменту США повідомив інформаційному агентству Reuters.

За словами представника відомства, будь-яку допомогу, надану судну, Вашингтон розцінить як допомогу іранському Корпусу вартових ісламської революції, який США визнав закордонною терористичною організацією. Сприяння танкеру може потягнути за собою наслідки для можливості в’їзду до США та кримінальну відповідальність, сказав співрозмовник Reuters.

Також 19 серпня державний секретар США Майк Помпео в інтерв’ю телеканалу Fox News назвав «прикрим» звільнення Гібралтаром іранського танкера Adrian Darya 1.

За словами Помпео, якщо Іран зможе отримати прибуток з нафти на борту танкера, Корпус вартових ісламської революції матиме «більше грошей, більше багатства, більше ресурсів, щоб продовжувати кампанії терору».

За даними сайтів для відстеження кораблів, судно наразі пряму до порту Каламата, Греція, і має прибути туди 25 серпня.

Читайте також: США видали ордер на арешт іранського танкера, якому дозволили залишити Гібралтар​

19 серпня Іран застеріг Сполучені Штати від спроб затримати Adrian Darya 1, пообіцявши, що це матиме «серйозні наслідки».

4 липня влада Гібралтару затримала іранський танкеh Grace1, вважаючи, що він везе нафту на завод в Сирію в порушення міжнародних санкцій. Через два тижні Корпус вартових ісламської революції затримав в Ормузькій протоці британський танкер Stena Impero, звинувативши його екіпаж в порушенні правил міжнародного судноплавства. Танкер досі затриманий.

15 серпня влада Гібралтару офіційно повідомила, що танкер вільний. За словами урядовців, Іран зобов’язався не вивантажувати в Сирії нафту з судна.

18 серпня влада Гібратару відкинула запит Сполучених Штатів Америки про арешт танкера і залишила в силі своє рішення дозволили йому залишити порт. Танкер змінив назву на Adrian Darya 1, прапор з панамського на іранський і вийшов з порту, прямуючи до Греції.

Згідно з офіційним повідомленням влади британської заморської території, ордер американського суду не змогли взяти до виконання, оскільки він суперечить чинним нормам Європейського союзу. У Гібралтарі заявили: «діапазон санкцій ЄС проти Ірану, якими керується Гібралтар, є вужчим, ніж діапазон санкцій США».
…

Сполучені Штати Америки випробували першу крилату ракету наземного базування з досяжністю понад 500 кілометрів, що була заборонена договором із Росією, з якого обидві сторони вийшли раніше цього місяця.

Як повідомило Міністерство оборони США, випробування такої ракети з неядерною боєголовкою відбулося у штаті Каліфорнія 18 серпня.

«Випробовувана ракета вийшла з наземної мобільної пускової установки і акуратно вразила ціль, пролетівши понад 500 кілометрів», – повідомив Пентагон.

Отримані в результаті випробування дані використають для поліпшення ракет середньої досяжності, мовиться в повідомленні.

2 серпня офіційно припинив чинність визначний договір про ядерні ракетні озброєння, який забороняв цілий клас таких ракет. І США, і Росія того дня підтвердили, що виходять із договору, що проіснував 31 рік. При цьому обидві сторони звинуватили одна одну в його зриві, і обидві сторони заперечили звинувачення протилежної.

Двосторонній Договір 1988 року про ліквідацію ракет середньої і малої досяжності, відомий за скороченням РСМД чи ДРСМД, а англійською INF, забороняв США і тодішньому Радянському Союзові розробляти, виробляти чи розгортати крилаті і балістичні ракети наземного базування з досяжністю від 500 до 5 500 кілометрів. Небезпека такого типу озброєнь у тому, що короткий час польоту цих ракет фактично позбавляє протиракетну оборону протилежної сторони можливості належно відреагувати.

Критики попереджають, що зрив цього договору може спричинити нові перегони озброєнь між США і Росією, яка стала в ньому наступницею СРСР, а також далі загострити відносини з Китаєм. Пекін, який не був зв’язаний договором, має багато типів таких ракет, що потрапляли б під заборону, але тепер аналогічні ракети і США, і Росії можуть опинитися неподалік китайських кордонів.

Нині США заявляють, що закликають Росію до переговорів про новий договір про скорочення ядерних озброєнь і також сподіваються на участь у ньому й Китаю. Пекін уже дав знати, що не має наміру обмежувати себе таким договором.
…

Президент Росії Володимир Путін вперше прокоментував вибух на військовому полігоні в Архангельській області.

«Якщо ви маєте на увазі інцидент в Сєвєродвінську, то ніякої загрози там немає, ніякого підвищення [радіаційного] фону там теж не існує. Туди були направлені експерти, у тому числі незалежні, які контролюють ситуацію. Я отримую доповіді від наших експертів – військових і цивільних. Ми серйозних змін там не бачимо, але превентивні заходи вживаються, щоб не було ніяких несподіванок», – сказав Путін.

За його словами, «люди, які, на жаль, постраждали і загинули, безумовно, виконували дуже важливу державну функцію».

У Сарові Нижегородської області Росії 12 серпня поховали п’ятьох співробітників державної корпорації «Росатом», які загинули під час випробувань в Архангельській області 8 серпня. Загиблих представлять до державних нагород, повідомив в ефірі місцевого телеканалу директор базованого в Сарові Російського федерального ядерного центру Валентин Костюков.

Про вибух в Архангельській області стало відомо 8 серпня. Уночі 10 серпня державна російська корпорація «Росатом» заявила, що під час випробувань вибухнула ракета, у двигуні якої використовувалося радіоактивне ізотопне джерело живлення. Міністерство оборони Росії в першому повідомленні стверджувало, що в атмосферу не потрапили жодні шкідливі речовини. При цьому відділ цивільного захисту адміністрації міста Сєвєродвінськ повідомив, що розташовані в межах міста датчики зафіксували короткочасне підвищення радіаційного фону.

Про стрибок радіації після події повідомляли в адміністрації міста Сєвєродвінськ, але згодом мерія видалила повідомлення.
…

Литва закупила понад 4 мільйони таблеток йоду на суму близько 900 тисяч євро напередодні планованого на цей рік пуску атомної електростанції в сусідній Білорусі.

Таблетки мають надійти від виробника протягом місяця і мають бути роздані населенню в разі витоку радіації на майбутній Білоруській АЕС біля містечка Островець, що неподалік кордону з Литвою і за 50 кілометрів від столиці Литви Вільнюса.

Йод у таблетках застосовують для захисту організму, в першу чергу щитівки, від деяких різновидів радіаційного забруднення, що характеризуються викидами радіоактивного йоду.

Перший реактор першої в Білорусі АЕС, що будується з допомогою Росії, заплановано запустити до кінця року, другий – у 2020-му. Обидва реактори російського виробництва мають разом виробляти близько 2,4 гігавата електроенергії.

Влада Литви висловлює занепокоєння щодо безпеки ядерного об’єкта і раніше оголошувала про плани закупити таблетки йоду напередодні пуску АЕС.

Також у Литві розроблені маршрути евакуації населення в разі аварійних ситуацій на Білоруській АЕС і випробовують сирени попередження про надзвичайну ситуацію.

У самій Литві єдину атомну електростанцію закрили 10 років тому.
…

Щонайменше чотири людини загинули, ще шість отримали поранення внаслідок встановленої біля дороги вибухівки в провінції Хайбер-Пахтунхва в Пакистані, повідомляє місцева влада.

Поліцейські на умовах анонімності розповіли Радіо Свобода, що ціллю дистанційно керованої бомби був автомобіль із так званим комітетом, який допомагає уряду Пакистану в його боротьбу з угрупованням «Талібан».

Агентство Associated Press пише, що відповідальність за вибух взяло на себе угруповання «Техрік-е Талібан» взяло на себе відповідальність за вибух.

Гірський регіон Хайбер-Пахтунхва межує з Афганістаном. Він був одним із опорних пунктів «Талібану», «Аль-Каїди» та інших угруповань.

Ісламабад заявляє, що бойовиків витіснили з регіону після серії військових операцій останніми роками. Втім, тут досі трапляються напади екстремістів.
…

В Ісландії вшанували пам’ять першого ісландського льодовика, який розстанув через зміни клімату, пише BBC.

Льодовик Окйокулль офіційно оголосили «померлим» у 2014 році, коли він став занадто малим.

У церемонії вшанування пам’яті льодовика взяли участь прем’єр-міністр Ісландії Катрін Якобсдоуттір, міністр навколишнього середовища Гудмундур Інгі Гудбрандссон, а також колишня президентка Ірландії Мері Робінсон.

Учасники церемонії встановили табличку на вулкані, де колись розташовувався льодовик.

«Ок – перший ісландський льодовик, який втратив свій статус льодовика. Як очікується, у наступні 200 років така ж доля очікує на всі наші льодовики. Цей монумент – щоб підтвердити, що ми знаємо, що відбувається і що треба зробити. Тільки ти знаєш, чи ми зробимо це», – йдеться в посланні.

У 2018 році Міжурядова панель зі змін клімату попередила, що при збереженні поточного рівня викидів діоксиду вуглецю Земля може нагрітись на 1,5 градуса за Цельсієм у найближчі десятиліття.

Згідно зі звітом, поверхня Землі вже нагрілася на один градус – цього виявилось достатньо, щоб підняти рівень океанів і спровокувати танення льодовиків, смертоносні урагани, повені та посухи.

За збереження таких темпів, вважають науковці, температура може зрости врешті-решт на 3–4 градуси, що зробить планету непридатною для життя людей.
…

Затриманий у липні іранський нафтовий супертанкер має залишити Гібралтар вночі, повідомив посол Ірану в Британії Хамід Бейдінежад у Twitter.

За його словами, дві команди інженерів вирушили до Гібралтару.

4 липня влада Гібралтару затримала іранський танкер, вважаючи, що він везе нафту на завод в Сирію в порушення міжнародних санкцій. Через два тижні Корпус вартових ісламської революції затримав в Ормузькій протоці британський танкер Stena Impero, звинувативши його екіпаж в порушенні правил міжнародного судноплавства. Британський танкер досі затриманий.

15 серпня влада Гібралтару офіційно повідомила, що танкер вільний. За словами урядовців, Іран зобов’язався не вивантажувати в Сирії нафту з танкера 

18 серпня влада Гібратару відкинула запит Сполучених Штатів Америки про арешт танкера і залишила в силі своє рішення дозволили йому залишити порт.

Згідно з офіційним повідомленням влади британської заморської території, ордер американського суду не змогли взяти до виконання, оскільки він суперечить чинним нормам Європейського союзу. У Гібралтарі заявили: «діапазон санкцій ЄС проти Ірану, якими керується Гібралтар, є вужчим, ніж діапазон санкцій США».
…

63 людини загинули і 182 були поранені внаслідок вибуху, який стався на весіллі у столиці Афганістану Кабулі ввечері 17 серпня.

Президент Афганістану Ашраф Гані поклав відповідальність за напад на талібів. Водночас радикальний рух «Талібан» оприлюднив заяву, в якій заперечує свою причетність до того, що сталося. Таліби стверджують, що готуються до нового раунду переговорів зі Сполученими Штатами Америки про мирне врегулювання в країні.

Гані заявив, що скличе спеціальну нараду, щоб обговорити питання безпеки.

На весіллі були присутні близько 1200 гостей. Вибух стався в районі Кабула, де живуть представники шиїтської меншини.

Незважаючи на мирні переговори, рівень насильства в Афганістані залишається високим. За даними ООН, в результаті вибухів і нападів за перші шість місяців нинішнього року загинули або поранені близько 3800 людей.

16 серпня в Пакистані внаслідок вибуху в мечеті загинув брат одного з лідерів афганських талібів. Відповідальність за вибух поки що ніхто на себе не взяв.
…

У центрі Санкт-Петербурга відбуваються одиночні пікети на знак солідності з москвичами, що вимагають чесних виборів, повідомляє російська служба Радіо Свобода.

На Дворцовій площі, поряд із Казанським собором та в декількох інших місцях чергують поліцейські машини та автозаки, сотні співробітників поліції та спецпризначенці.

Першою затримали активістку Марію Кожеватову, другим – чоловіка, який поцікавився у поліцейських, чому їхні машини і автозаки припарковані з порушенням правил дорожнього руху. Обидва затримання відбулися на очах у депутата законодавчих зборів Бориса Вишневського, який прийшов до Гостиного двору в якості спостерігача. За його словами, Марію Кожеватову затримали за дрібне хуліганство, але він стояв поруч і бачив, що вона ніяк не порушувала правил. Вишневський обурений поведінкою поліцейських, вважаючи його незаконним.

Ще до початку пікетів при виході з будинку за підозрою в організації масових заворушень було затримано активіста «безстроковий протест» Сергій Бєляєв. Учасники пікетів виступають за чесні вибори, вимагають зареєструвати незалежних кандидатів в депутати, покарати порушників російської конституції. До вечора суботи було затримано 11 активістів.

У вересні у Москві мають відбутися вибори місцевого самоврядування, але опозиційні кандидати неодноразово заявляють про порушення під час кампанії.

Через це акції протесту в Москві тривають уже місяць – як правило, по суботах. 27 липня і 3 серпня в центрі Москви пройшли неузгоджені акції, були затримані в цілому близько трьох тисяч людей. Події 27 липня влада Росії охарактеризувала як масові заворушення, у кримінальній справі заарештовані 14 людей. 10 серпня пройшов узгоджений мітинг, в ньому брали участь, за оцінками, близько 50 тисяч людей.

 
…

У Києві відкрили виставку «Нью-Йорк – Іловайськ: Вибір», яка присвячена пам’яті бійця добровольчого батальйону «Донбас», українцеві зі США Маркіянові (Маркові) Паславському. Виставка розміщена у Музеї української діаспори, серед її організаторів – цей музей, а також Музей Майдану, Музей історії Києва, родина і побратими Паславського – ветерани добровольчого батальйону «Донбас».

Як передає кореспондент Радіо Свобода, експозиція виставки знайомить з основними періодами життя Паславського: він народився у США у родині вихідців з України, відвідував українську школу, був активістом «Пласту».

«Ця виставка розповідає історію життя людини, котра зробила свій усвідомлений вибір бути українцем, й заплатила за це найдорожчим – власним життям», – розповіла Радіо Свобода директорка Музею української діаспори Оксана Підсуха.

На виставці представлені родинні фотографії, особисті речі Паславського, які передали до музею його рідні. Сестра Маркіяна, Орися Паславська презентувала на відкритті виставки книгу «Заклик діяти: слова Маркіяна Паславського». За її словами, після Майдану Паславський прагнув «долучитись до реформаторів», однак на заваді стала російська агресія проти України.

У рамках виставки відбулась також прем’єра фільму «Made in Ukraine. Життя за життя» режисера Олега Ущенка.

Маркіян Паславський (позивний «Франко») народився 1959 року у США, у Нью-Йорку, працював інвестиційним банкіром. Випускник престижної американської військової академії у Вест-Пойнті, закінчив військову кар’єру у званні майора армії США.

В Україні оселився наприкінці 1990-их років, працював у банківській сфері, заснував агрофірму «Росава-К» (Київська область). Був активним учасником Революції гідності, а з початком російсько-української війни пішов боронити Україну у складі добровольчого батальйону «Донбас».

19 серпня 2014 року загинув в Іловайську, прикриваючи відхід українських військових. Похований у Києві на Аскольдовій могилі, посмертно нагороджений орденом данила галицького, орденом «Залізний пластовий хрест» та іншими відзнаками.

 
…