Туреччина зможе використовувати російські ракетні комплекси С-400 з початку наступного року. Доти Росія обіцяє навчити турецьких військових користуватися ними. Поставки деталей ракет в Анкару продовжили сьогодні, 27 серпня.

Президент Туреччини Реджеп Ердоган у вівторок прибув з візитом до Москви. Російський лідер Володимир Путін показав йому винищувач Су-57. Раніше ЗМІ повідомляли, що Туреччина може купити російські літаки. Під час зустрічі лідери двох держав обговорили сфери співпраці, пов’язані і з винищувачем Су-35.

«Мова йшла не тільки про військову співпрацю або про співпрацю у військово-технічній галузі, а й у цивільних областях, і в космосі, і в сфері авіації», – заявив Путін.

Російський президент додав, що сторони також працюють над лібералізацією візового режиму між Росією і Туреччиною. Ердоган заявив про необхідність збільшити російсько-турецький товарообіг з нинішніх 25 мільярдів доларів до 100 мільярдів.

15 липня президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган повідомив про отримання Анкарою вісьмох літаків з російськими комплексами С-400.

Проти виступають США. Вони вказували, що С-400 несумісні з системами НАТО і можуть загрожувати літакам F-35. Вашингтон заявив, що придбання Анкарою російських систем автоматично передбачає санкції проти Туреччини.

«США та інші партнери по F-35 згодні з рішенням усунути Туреччину від програми і почати процес офіційного виключення Туреччини», – заявила раніше Еллен Лорд, заступник міністра оборони з питань придбання та підтримки.

У Пентагоні заявили, що переведення виробництва F-35 з Туреччини обійдеться в 500-600 мільйонів доларів. Туреччина виробляє багато складових для цих літаків-винищувачів, і Сполученим Штатам доведеться шукати альтернативних постачальників.

Туреччина також замовила понад 100 літаків F-35 на 1,4 мільярда доларів для використання у військових цілях, і представники США заявляють, що угода буде заблокована через придбання російських С-400.

17 липня Туреччина засудила рішення США виключити її з програми F-35, назвавши це «несправедливим» кроком.
…

На урочисті заходи до 80-ї річниці початку Другої світової війни до польської столиці Варшави запрошений туди президент Білорусі Олександр Лукашенко не поїде, повідомили державній агенції «БелТа» у МЗС Білорусі 27 серпня.

«Запрошення на пам’ятні заходи були скеровані польською стороною на адресу глав держав країн-членів Євросоюзу, НАТО та «Східного партнерства». Ми вдячні президенту Польщі за запрошення на адресу глави білоруської держави…Ми ніколи не перестанемо підкреслювати, і про це відкрито йдеться в наших підручниках історії, що саме Радянський Союз і всі його народи внесли вирішальний і неоціненний внесок у перемогу над нацизмом і в звільнення Європи», – йдеться в повідомленні.

За даними МЗС, Білорусь на заходах представлятиме посол цієї країни в Польщі.

Раніше сьогодні польське видання Rzeczpospolita повідомило, що президент Білорусі Олександр Лукашенко не поїде на пам’ятні заходи до Варшави 1 вересня через те, що туди не був запрошений президент Росії Володимир Путін.
…

Італійські політичні партії «Рух п’яти зірок» і Демократична партія не змогли домовитися про кандидата на пост прем’єр-міністра нової парламентської більшості.

«Рух п’яти зірок» виступає за продовження роботи Джузеппе Конте. Демократи наполягають на виборі альтернативного кандидата. Якщо партії не домовляться між собою, президент Італії Серджо Маттарелла повинен розпустити парламент і призначити дострокові вибори.

Маттарелла сьогодні, 27 серпня, розпочав новий раунд політичних консультацій. Зустрічі з представниками основних партій призначені на середу. Перший раунд консультацій завершився минулого тижня. За цей час партії повинні були домовитися з питання формування альтернативної парламентської більшості.

Джузеппе Конте очолював уряд Італії з 1 липня 2018 року і залишив посаду 20 серпня. Він був незалежним прем’єр-міністром в уряді, сформованому в результаті коаліції популістської партії «Рух п’яти зірок» і правопопулістської «Ліги». Конте пояснив своє рішення про відставку розколом між партіями.

Формальним моментом початку урядової кризи стало голосування «Ліги» разом з опозицією за будівництво високошвидкісної залізниці до Франції – всупереч позиції «Руху п’яти зірок».
…

8 серпня на російській військовій базі в Архангельській області вибухнув ядерний реактор, а не ракета, як стверджує російська влада, заявив Нілс Бомер, керівник відділу досліджень та розвитку норвезького агентства, яке здійснює виведення ядерних об’єктів з експлуатації.

За його словами, після вибуху в повітря потрапили ізотопи барію, стронцію та лантану.

«Наявність продуктів розпаду, таких як барій та стронцій, відбувається від ядерної ланцюгової реакції. Це доказ того, що вибухнув ядерний реактор», – вважає Бомер.

Читайте також: Цезій-137 потрапив в організм лікаря в Архангельську з їжею, а не через вибух – влада

Про вибух в Архангельській області Росії стало відомо 8 серпня. Уночі 10 серпня державна російська корпорація «Росатом» заявила, що під час випробувань вибухнула ракета, у двигуні якої використовувалося радіоактивне ізотопне джерело живлення. Міністерство оборони Росії в першому повідомленні стверджувало, що в атмосферу не потрапили шкідливі речовини.

При цьому відділ цивільного захисту адміністрації міста Сєвєродвінськ повідомив, що розташовані в межах міста датчики зафіксували короткочасне підвищення радіаційного фону.

Про стрибок радіації після події повідомляли в адміністрації міста Сєвєродвінськ, але згодом мерія видалила повідомлення.

Внаслідок вибуху загинули щонайменше п’ятеро людей.

На зустрічі з президентом Франції Емманюелем Макроном 19 серпня російський лідер Володимир Путін заявив, що підвищення радіаційного фону та загрози через аварію на військовому полігоні під Сєвєродвінськом немає.
…

Сенатор від Республіканської партії Рон Джонсон отримав відмову Москви в запиті на в’їзну візу в складі делегації Конгресу США. Джонсон висловив припущення, що відмова російської влади пов’язана з його критичними висловлюваннями на адресу президента Росії Володимира Путіна.

Джонсон, який є головою комітету Сенату з питань внутрішньої безпеки. назвав російську анексію Криму «трагедією історичних масштабів». Попри відмову у в’їзді до Росії, він заявив, що і надалі виступатиме за рішучу відповідь на агресію і за відвертий діалог.

Джонсон у Конгресі підтримує кілька законопроєктів, які мають на меті притягнути Росію до відповідальності за агресію в Україні. Джонсон також є одним з ініціаторів перейменування вулиці перед посольством Росії у Вашингтоні на честь убитого в 2015 році в Москві політика Бориса Немцова.

Речник сенатора повідомив, що візит до Москви був запланований наступного тижня як частина поїздки делегації Конгресу в кілька європейських країн.

Після поїздки Джонсона до Москви в 2018 році сенатор заявив, що Конгрес зайшов занадто далеко в своєму бажанні покарати Росію і що втручання Кремля у виборчий процес США не є найбільшою загрозою демократії. За його словами, такий підхід лише перебільшує результати втручання Росії в американські справи. Водночас, застеріг сенатор, із Путіним завжди треба бути напоготові, щоб запобігти аналогічному втручанню в 2020 році.
…

Російський космічний корабель «Союз МС-14» з роботом «Федором» (Skybot F-850) на борту з другої спроби зістикувався з модулем «Звєзда» на Міжнародній космічній станції.

Це відбулося на кілька хвилин раніше, ніж планувалося, – о 6:08 за московським та київським часом.

Вперше кораблю не вдалося зістикуватися з Міжнародною космічною станцією 24 серпня.

Людиноподібний робот «Федір» має залишатися в космосі до 7 вересня. До його завдань входять передача телеметрії, визначення параметрів, пов’язаних із безпекою польоту, у тому числі перевантажень, проведення експериментів із відпрацювання в режимі копіювання дій робота, які корисні для роботи на зовнішньому борту МКС.
…

Влада Ірану заявляє, що продала нафту з борту танкера Adrian Darya 1, який залишив порт Гібралтару попри ордер на арешт, виданий Сполученими Штатами. Як повідомив речник іранського уряду Алі Рабіеї 26 серпня, новий власник нафти визначить подальший напрямок руху судна.

Ім’я покупця нафти іранські чиновники не розголошують.

Тим часом, за даними ресурсу Refinitiv Eikon, який відслідковує рух танкерів, судно Adrian Darya 1, раніше відоме як Grace 1, більше не прямує до Туреччини – протягом вихідних вона була зазначена як пункт прибуття.

2,1 мільйона барелів нафти на борту цього судна коштують приблизно 130 мільйонів доларів. Раніше Вашингтон застерігав порти Середземного моря від надання допомоги Adrian Darya 1, посилаючись на те, що прибуток від нафти допоможе іранській організації «Корпус вартових ісламської революції», яку в США визначають як терористичну.

Читайте також: США видали ордер на арешт іранського танкера, якому дозволили залишити Гібралтар​

19 серпня Іран застеріг Сполучені Штати від спроб затримати Adrian Darya 1, пообіцявши, що це матиме «серйозні наслідки».

4 липня влада Гібралтару затримала іранський танкеh Grace1, вважаючи, що він везе нафту на завод в Сирію в порушення міжнародних санкцій. Через два тижні Корпус вартових ісламської революції затримав в Ормузькій протоці британський танкер Stena Impero, звинувативши його екіпаж в порушенні правил міжнародного судноплавства. Танкер досі затриманий.

15 серпня влада Гібралтару офіційно повідомила, що танкер вільний. За словами урядовців, Іран зобов’язався не вивантажувати в Сирії нафту з судна.

18 серпня влада Гібратару відкинула запит Сполучених Штатів Америки про арешт танкера і залишила в силі своє рішення дозволили йому залишити порт. Танкер змінив назву на Adrian Darya 1, прапор з панамського на іранський і вийшов з порту, прямуючи до Греції.

Згідно з офіційним повідомленням влади британської заморської території, ордер американського суду не змогли взяти до виконання, оскільки він суперечить чинним нормам Європейського союзу. У Гібралтарі заявили: «діапазон санкцій ЄС проти Ірану, якими керується Гібралтар, є вужчим, ніж діапазон санкцій США».
…

Державний департамент Сполучених Штатів «розчарований» рішенням Південної Кореї припинити дію Загальної угоди з безпеки військової інформації (GSOMIA) – таку заяву зробила речниця Департаменту Морґан Ортаґус.

Ця угода передбачає обмін даними розвідки між Південною Кореєю та Японією. За словами представниці Державного департаменту, таке рішення Сеулу ускладнить його захист.

«Ми глибоко розчаровані та стривожені тим, що уряд Республіки Корея (офіційна назва Південної Кореї – ред.) скасував Загальну угоду з безпеки військової інформації. Це ускладнить захист Південної Кореї та збільшить ризики для збройних сил США», – зазначила Ортаґус у своєму Twitter.

22 серпня Сеул заявив про своє рішення відмовитися від угоди з Токіо, яка передбачала обмін даними розвідки. За словами представника південнокорейської Національної ради безпеки Кім Ю-Ґуна, подовження угоди не відповідає «національним інтересам» країни у зв’язку з тим, що раніше Японія видалила Південну Корею з переліку своїх надійних торгових партнерів.

Це рішення викликало осуд уряду Японії і стало ще одним проявом загострення відносин між двома азійськими країнами.

Токіо та Сеул уклали Загальну угоду з безпеки військової інформації у 2016 році у зв’язку з загрозою, яку становить розробка ядерної зброї у Північній Кореї.

У липні 2019 року Японія запровадила обмеження на експорт високотехнологічних товарів до сусідньої Південної Кореї. У відповідь корейці оголосили бойкот усіх японських товарів та вийшли на акції протесту.
…

В Ірані, де діє заборона жінкам відвідувати футбольні матчі на стадіонах, вирішили скасувати цю заборону для відбірного матчу до чемпіонату світу.

Як заявив заступник міністра спорту Джамшид Тагізаде, якого цитує державне агентство IRNA, жінки зможуть прийти на стадіон «Азаді» в Тегерані на кваліфікаційний матч команди Ірану проти Камбоджі 10 жовтня.

Із заяви не видно, що цей виняток міг би бути чинним і в інших випадках.

У червні президент ФІФА Джанні Інфантіно надіслав листа до Федерації футболу Ірану з вимогою вжити «конкретних заходів» і дозволити жінкам відвідувати стадіони. Він пригрозив санкціями в разі відмови, але не уточнив, якими саме. Коментатори припускали, що покаранням могла бути втрата очок у кваліфікаційних матчах до чемпіонату світу з футболу серед чоловіків 2022 року в Катарі або й вилучення з цих престижних змагань. Тим часом футбольна збірна Ірану – одна з найсильніших в Азії.

Ісламська влада Ірану заявляє, що забороною відвідувати стадіони береже жінок від лайки, яка лунає від уболівальників-чоловіків. Цю заборону, що діє вже кілька десятків років, лише зрідка знімали для окремих груп глядачок.

Раніше цього місяця правоохоронці в Тегерані арештували чотирьох жінок, за повідомленнями, за спробу пройти на стадіон у чоловічому вбранні. Як повідомила правозахисна організація «Г’юман райтс воч», їх звільнили з-під варти через п’ять днів під заставу і будуть судити за обвинуваченням у намаганні нелегально потрапити на стадіон.

За повідомленнями, тоді арештували загалом шість жінок, але про долю ще двох нічого не повідомляли.

Заборону жінкам відвідувати «чоловічі» спортивні змагання критикував президент Ірану Хасан Роугані, але впливові консерватори, включно з генеральним прокурором країни, наполягають, що заборона має лишатися.
…

Речник президента Росії Дмитро Пєсков підтвердив, що у Кремлі опрацьовують можливість провести новий саміт у «нормандському форматі» щодо врегулювання на сході України.

Але, повторив він позицію Москви російському агентству «ТАСС», «перед цим має бути зроблена досить велика «домашня робота».

За цим повідомленням, раніше 25 серпня канцлерка Німеччини Анґела Меркель повідомила журналістам, що її країна і Франції нині працюють над організацією саміту в «нормандському форматі», що мав би відбутися найближчим часом у Парижі – після підготовчих зустрічей спершу на рівні радників, а потім міністрів закордонних справ.

Останніми тижнями точаться розмови про те, що після тривалої перерви може вже ближчим часом відбутися новий саміт у «нормандському» форматі, з участю керівників України, Франції, Німеччини і Росії. Із закликами провести такий саміт виступає президент України Володимир Зеленський. Він також пропонував розширити коло учасників за рахунок керівників Великої Британії і США, але ця пропозиція наразі не знайшла підтримки.

Президент Росії Володимир Путін, зі свого боку, вже заявляв, що може зустрітися з українським керівником тільки за умови, зокрема, прямих переговорів Києва з ватажками підтримуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР», що визнані в Україні терористичними; дотепер офіційний Київ відкидає таку можливість.

Також помічник російського президента Юрій Ушаков заявляв, що саміт лідерів країн «нормандського формату» має бути ретельно підготовлений і принести результати, а проводити зустріч «просто так» Москва не хотіла б.
…

Ліван звинуватив Ізраїль в агресії, заявивши, що два ізраїльські безпілотні літаки вдарили по будівлях підтримуваного Іраном збройного шиїтського антиізраїльського руху «Хезболла» на півдні столиці Бейруту, а сам цей рух заявив, що один із апаратів пошкодив його медіацентр.

Як заявила ліванська армія, два літаки порушили повітряний простір Лівану на світанку над південними околицями Бейруту. При цьому, стверджують військові Лівану, «один із апаратів упав, а другий вибухнув у повітрі, заподіявши матеріальну шкоду».

Речник «Хезболли» Мухаммад Афіф заявив, що один із безпілотників був завантажений вибухівкою і «вибухнув, завдавши значних пошкоджень медіацентрові».

Він також заявив, що бійці руху не збивали цих безпілотників.

А прем’єр-міністр Лівану Саад Харірі заявив про «кричущий напад на суверенітет Лівану» і про те, що ця «агресія» становить загрозу регіональній стабільності.

Ізраїль не коментував цих заяв.

Але за кілька годин до цього інциденту Ізраїль повідомив, що здійснив удар по іранських силах у сусідній Сирії, щоб відвернути їхній планований напад, із використанням «безпілотників-убивць».

За словами ізраїльських посадовців, той удар 24 серпня був спрямований проти іранських сил спецоперацій «Кодс» у селі Акраба на південний схід від Дамаску.

«Іран не має недоторканності ніде. Наші сили діють проти іранської агресії в кожному секторі», – прокоментував те повідомлення у твітері прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу.

В Ірані ж один із чільних командирів елітного Корпусу вартових Іранської революції, до якого належать сили спецоперацій «Кодс», Мохсен Резаї, заперечив, що в Сирії були уражені іранські цілі, повідомило напівофіційне іранське агентство ILNA.

У Сирії Ізраїль здійснив уже сотні повітряних ударів – як стверджується, по об’єктах Ірану чи пов’язаних із Іраном воєнізованих структур, зокрема й по об’єктах «Хезболли».

Іран разом із Росією надав вирішальну підтримку режимові президента Сирії Башара аль-Асада, вступивши на його боці у громадянську війну, що триває з березня 2011 року, після розстрілу військами мирних на той час демонстрацій протесту.

Іран, як і «Хезболла» – ліванський рух, що існує і як політична партія, і як ціла недержавна армія з важким озброєнням, – офіційно не визнають існування держави Ізраїль і заявляють як свою мету знищення єврейської держави.
…

Поліція Гонконгу вперше за майже три місяці демонстрацій протесту застосувала проти демонстрантів водяні гармати, один із її працівників вперше зробив постріл бойовим патроном.

Наразі немає повідомлень, щоб куля когось уразила, але факт пострілу з боку поліцейського в уніформі визнало керівництво поліції.

Попереднього дня, 24 серпня, поліція вдалася до подразливого газу. А в сутичках, що відбулися в ніч на 25 серпня, силовики арештували 29 осіб.

Протести в Гонконгу спалахнули понад два з половиною місяці тому з вимогами не ухвалювати законопроект місцевої влади, що міг призвести до видачі мешканців Гонконгу для судів чи відбування покарань до решти Китаю. Після скасування законопроекту їхні учасники розширили вимоги, домагаючись відновлення повної демократії і незалежного розслідування ймовірних зловживань поліції проти демонстрантів.

Ці протести стали в Гонконгу найбільшою кризою з часу переходу регіону під владу Китаю 1997 року і вважаються значним викликом для комуністичної влади в Пекіні. Це питання, серед інших, мають обговорити лідери країн «Групи семи» на саміті, що триває цими днями у Франції.

Нині Гонконг має у складі Китаю широку автономію і досі ще значною мірою зберігає відсутній у решті Китаю демократичний лад із часів, коли ця територія була британською колонією до 1997 року.
…

У центрі російського Санкт-Петербурга на перетині Невського проспекту і Малої Садової 24 серпня активісти влаштували серію одиночних пікетів до Дня Незалежності України. Як повідомляє російський правозахисний портал «ОВД-инфо», о 16-й годині російські силовики затримали учасника одного з пікетів Олексія Соловйова. Повідомляється, що Соловйова забрали у відділок, але відпустили після отримання пояснень.

З відеотрансляції, яку вела у Facebook Ольга Смирнова, видно, як до учасників пікетів, які тримали в руках прапор України і плакати з привітаннями Україні, підходили співробітники російської поліції і перехожі. Деякі з них підтримували, а деякі засуджували пікети.

Раніше повідомлялося, що у Новосибірську, на півночі Росії, місцеві активісти провели мітинг до Дня Незалежності України.
…

Міністерство закордонних справ Ірану заявило про запровадження санкцій проти базованого у Вашингтоні «Фонду захисту демократії» і його генерального директора, заявивши, що організація підтримує санкції і «економічний тероризм» проти Ірану.

Як повідомляють 24 серпня іранські ЗМІ, зокрема інформагенція Fars, з посиланням на МЗС Ірану, «фонд і його генеральний директор Марк Дубовіц зумисне завдали шкоди життєво важливим інтересам Ірану, поширюючи брехню».

У заяві МЗС Ірану йдеться, що наступними за санкціями можуть бути судові дії проти фонду, Дубовіця та його колег.

Дубовіц заявив, що вважає «знаком честі» включення його «іранським режимом» у будь-які списки. Його фонд рішуче критикував ядерну угоду Ірану зі світовими державами 2015 року.

З 2017 року Іран періодично вводить санкції проти американських структур, хоча вони, як і санкції США, малоефективні, якщо особа не використовує іранську фінансову систему.
…

Посол Росії у Великій Британії Олександр Яковенко пішов у відставку, йдеться на сайті дипломатичної місії. Згідно з повідомленням, дипломат вже вирушив до Росії. Повідомляється, що тимчасовим повіреним призначений радник-посланець Іван Володін.

Олександр Яковенко очолював дипмісію Росії в Лондоні з січня 2011 року. Кінець його каденції позначився напруженістю у відносинах між Британією і Росією після того, як в березні минулого року у Солсбері були отруєні нервово-паралітичною речовиною «Новачок» колишній полковник ГРУ Росії Сергій Скрипаль і його дочка Юлія.

Незабаром після цих подій Великобританія вислала з країни 23 російських дипломатів, Росія вислала таке ж число британських дипломатів.

 
…

Іран назвав продуктивними переговори з Францією про ядерну угоду 2015 року, що мали на меті врятувати її після виходу з неї США.

Міністр закордонних справ Ірану Могаммад Джавад Заріф після зустрічі в Парижі з президентом Франції Емманюелем Макроном заявив, як цитують його іранські засоби інформації: «Франція подала деякі пропозиції, і ми подали деякі пропозиції про те, як виконувати угоду, і про кроки, які мали б зробити сторони.

За його словами, Іран не буде вести переговорів про нову угоду.

«Переговори були добрі і продуктивні. Звичайно, залежатиме від того, як Європейський союз зможе виконати свої зобов’язання й після виходу з угоди Америки», – додав він.

А в інтерв’ю Агентству «Франс-прес» Заріф високо оцінив пропозиції Макрона для порятунку угоди. За його словами, це кроки «у правильному напрямку». Але подробиць цих пропозицій міністр не назвав.

За його словами, європейські учасники угоди мають знайти шляхи полегшити становище Ірану після того, як США, вийшовши з угоди, наклали на Тегеран суворі санкції.

«Ми шукаємо шляхів, як Європа може виконати свої зобов’язання, щоб ми могли повернути назад ті кроки, які ми зробили», – додав Заріф, маючи на увазі низку демонстративних кроків Тегерана на порушення деяких умов угоди, що їх Іран зробив, протестуючи проти бездіяльності, на його думку, інших учасників угоди після виходу з неї США.

Макрон раніше цього тижня пропонував Євросоюзові або полегшити ті санкції проти Ірану, які ще існують поза межами ядерної угоди, або розробити механізм компенсації шкоди, якої завдають іранській економіці нові санкції США, щоб «дати можливість іранському народові жити краще», в обмін на повернення Тегерану до повного виконання угоди.

Президент США Дональд Трамп 2018 року вивів Вашингтон із багатосторонньої ядерної угоди з Іраном, що обмежила ядерну програму Тегерана так, щоб він не зміг здобути ядерної зброї, звинувативши Іран у її порушеннях. Відтоді він наклав на Тегеран уже кілька пакетів санкцій США і погрожує новими обмеженнями. У відповідь Іран вимагає від інших учасників угоди захистити Тегеран від американських санкцій і, заявляючи про їхню бездіяльність, почав демонстративно порушувати деякі пункти угоди.

Франція, Німеччина і Велика Британія, які в угоді представляють Євросоюз, намагалися врятувати угоду і розробили складну систему фінансово-бартерних операцій, щоб оминути санкції США й надати Іранові деяке полегшення, але в Тегерані кажуть, що цього не досить. Натомість країни-учасниці попередили Іран, що він має повернутися до виконання своїх зобов’язань.
…