67-річний Ллойд Остін став першим темношкірим міністром оборони США. Призначення підтримали 93 члени Сенату, двоє виступили проти.

Генерал армії в період з 2013 до 2016 року очолював Центральне командування США. Після цього він вийшов на пенсію.

Також 22 січня фінансовий комітет Сенату підтримав кандидатуру 74-річної Джанет Єллен, яка може стати першою жінкою на посаді міністра фінансів США. Тепер призначення Єллен має розглянути Сенат.

До цього Єллен працювала на інших топпосадах у галузі економіки. Зокрема, у 2014-2018 роках вона була першою жінкою – головою Федеральної резервної системи США.

 
…

Суд у Великій Британії 22 січня засудив загалом на 92 роки ув’язнення сімох чоловіків за смерть 39 в’єтнамських чоловіків, жінок та підлітків, знайдених мертвими у причепі вантажівки 2019 року.

Лондонський кримінальний суд в Олд-Бейлі визнав чотирьох із підсудних винними у вбивстві. Вироки сягають від 13 до 27 років ув’язнення.

Як заявив суддя Найджел Суїні, мігранти померли «болісно тяжкою смертю», задихнувшись, коли їх ввозили з Бельгії до Великої Британії в жовтні 2019 року.

Ще трьох людей, причетних до «складної, довготривалої та дохідної» схеми незаконного ввезення людей, були визнані винними у змові з метою сприяння незаконній імміграції. Їх ув’язними від трьох до семи років.

Читайте також: Вбивство українця в Португалії: судове засідання перенесли

Двоє із загиблих були 15-річними підлітками. Серед них також були муляр, випускник університету та косметолог манікюрного салону.

Суд встановив, що чимало родичів жертв позичили значні кошти, щоб оплатити їм проїзд, покладаючись на їхні потенційні заробітки у Великій Британії.

У жовтні 2019 року в англійському графстві Ессекс у контейнері вантажівки знайшли тіла 39 загиблих людей. Згодом з’ясувалося, що це – нелегальні мігранти з В’єтнаму. Згодом водій автомобіля визнав свою провину в порушенні міграційного законодавства.

Виявлення 39 загиблих людей у вантажівці в промисловому майданчику на сході від Лондона шокувало як Велику Британію, так і В’єтнам, а також ще раз висвітило проблему незаконної глобальної міграції, в ході якої бідні з Азії, Африки та Близького Сходу вирішують у небезпечні подорожі на Захід.
…

Радіо Свобода публікує добірку архівних світлин лідерів Сполучених Штатів разом із їхніми домашніми тваринами
…

Міжнародний договір про заборону ядерної зброї набув чинності. Однак залишається під сумнівом, чого насправді досягне угода, оскільки ядерні держави тримаються осторонь від неї.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш заявив, що Угода про заборону ядерних озброєнь (TPNW) «є важливим кроком до цілі зробити світ вільним від ядерних озброєнь і сильною демонстрацією підтримки за багатосторонні підходи до ядерного роззброєння».

Гутерріш високо оцінив «перший багатосторонній договір про ядерне роззброєння за останні два десятиліття» і закликав усі держави «спільно реалізувати цю амбіцію щодо просування спільної безпеки».

Договір, який забороняє розробку, виробництво, випробування, володіння та використання атомної зброї, зараз є частиною міжнародного права після того, як він отримав 50-у ратифікацію в жовтні, що передбачає 90-денний період до набрання ним чинності.

Пакт схвалили у 2017 році. На Генеральній асамблеї ООН документ підтримали 122 країни – майже дві третини країн світу.

Ратифікували договір лише близько половини цих країн. Документ не підтримали жодна з дев’яти держав, які, як вважається, мають ядерну зброю. Це Велика Британія, Китай, Франція, Індія, Ізраїль, Північна Корея, Пакистан, Росія та США.

Навіть Японія, єдина країна, яка зазнала ядерних ударів, не підтримує договір, вважаючи документ нереалістичним.

 
…

Із президентського столу «Резолют» в Білому домі, ймовірно, прибрали кнопку, якою колишній президент США Дональд Трамп викликав офіціанта з дієтичною колою, пише видання The Hill.

Журналісти пишуть, що кнопки не було видно на фото з новим президентом США Джо Байденом за столом.

За даними ЗМІ, Трамп споживав 12 баночок дієтичної коли на день. Колишній радник Білого дому Кріс Сімс писав у своїй книзі 2019 року під назвою «Команда гадюк» писав, що Трамп іноді розігрував своїх відвідувачів за допомогою червоної кнопки. Він говорив, що вона запускає ядерні потужності США.

«Він раптово натискав кнопку. Не впевнені, що робити, гості дивилися одне на одного з піднятими бровами. Кількома моментами пізніше стюард заходив у кімнату зі склянкою з дієтичною колою на срібному підносі, і Трамп вибухав сміхом», – пише The Hill.

При цьому повар, який працював з Байденом, розповідав The Washigton Post у 2020 році, що нинішній президент США любив, щоб у його буфеті була дієтична кола.

Інавгурація президента США Джо Байдена відбулася 20 січня 2021 року.

 
…

Литва хоче додати енергії проєктові Європейського союзу «Східне партнерство», сказав в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода новий міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс.

Коментуючи плани провести саміт країн-учасниць проєкту, можливо, в першій половині цього року, залежно від епідемічної ситуації, він наголосив: «Треба також подумати про те, чого ми хотіли б досягти на цьому саміті».

«Моя особиста мета участі в ньому, чи участі Литви, – що ми мали б додати цьому проєктові більше енергії, більше духу, бо вже ж минув певний час, відколи цей проєкт почався. І я думаю, що багато країн у Європі теж зараз про це міркують, особливо в час пандемії, в час нинішньої кризи. Іноді здається, що це зараз не так і важливо. Тому я думаю, що ми маємо вкласти в цей саміт більше амбіцій, щоб ми змогли певним чином перезапустити цей проєкт як один із пріоритетних для Європейського союзу», – сказав міністр.

За його словами, він хотів би просування вперед для країн-учасниць.

«Я, очевидно, розумію, що в багатьох із країн «Східного партнерства» є власні проблеми. Ми говоримо про Вірменію і Азербайджан, далі про Грузію й Україну. Ми розуміємо, що кожна країна долає свої власні проблеми, особливо в цей час. Але все-таки я думаю, що для людей має існувати шлях уперед, особливо для людей, які прагнуть іти європейським шляхом, трансатлантичним шляхом. І, гадаю, про це варто хоча б згадати і запропонувати таку можливість», – сказав Ландсберґіс.

Програма Європейського союзу «Східне партнерство» була започаткована 2009 року і має на меті наблизити Україну, Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Грузію і Молдову ближче до ЄС. Водночас вона не містить чіткої перспективи вступу цих країн до Євросоюзу.

Але цей форум широко критикують за його неспроможність визначити пріоритетними такі ключові аспекти, як «безпека» і «спільні цінності» – такі, як демократія чи права людини, – і за підхід «зверху вниз», який ризикує виключити елементи поза офіційними структурами влади.

Із того часу Грузія, Молдова й Україна підписали угоди про асоціацію з Євросоюзом, у тому числі угоди про вільну торгівлю. Але деякі країни-члени Євросоюзу неохоче публічно обговорюють можливість долучення нових держав до ЄС.

Росія неодноразово висловлювалася проти програми «Східного партнерства», заявляючи, що зміцнення економічних зв’язків між Євросоюзом і її основними торговельними партнерами серед післярадянських держав може нашкодити інтересам Москви.
…

У Молдові існують райони, в яких українська мова має більше поширення, ніж російська – із висновків суду
…

Народний депутат від «Слуги народу» Ігор Васильковський лобіював приїзд в Україну російського співака Елджея – попри те, що на той момент для нього діяла заборона СБУ на в’їзд через гастролі у Криму після анексії українського півострову Росією. У депутатському зверненні до Державної прикордонної служби Васильковський просив роз’яснення щодо можливості в’їзду російського репера та допуску до участі у гастролях на території України. Про це йдеться у матеріалі проєкту «Схеми», журналісти якого отримали доступ до численних депутатських звернень у різні державні органи, яких немає у публічному просторі.

Як з’ясували журналісти, 19 травня 2020 року Ігор Васильковський направив депутатське звернення на ім’я голови Державної прикордонної служби Сергія Дейнеки, у якому просив повідомити офіційну позицію та роз’яснення «щодо можливості в’їзду та допуску до участі у гастрольних заходах на території України громадянина Російської Федерації Узенюка Олексія Костянтиновича (псевдонім – Елджей)».

Таке прохання нардеп пояснив тим, що до нього з цим питанням раніше звернулись організатори концертів та гастролей в Одесі та області.

«На той час діяла заборона на в’їзд в Україну цього російського співака через концертну діяльність у в окупованому Криму. Невже український депутат лобіював інтереси російського співака, якому був заборонений в’їзд?» – йдеться у розслідуванні.

На запитання «Схем», в чиїх інтересах «слуга народу» писав звернення, Васильковський відповів: «В інтересах Елджея, він хлопець творчий, має виступати».

Прикордонники надали таку відповідь на звернення народного депутата: «Державна прикордонна служба України готова надати дозвіл на перетинання державного кордону України зазначеному у вашому листі іноземцю у разі виконання ним усіх умов в’їзду в Україну, визначених статтею 8 Закону «Про прикордонний контроль».

З 2018 року, після звернення на той момент народного депутата Володимира Парасюка, СБУ заборонила Елджею відвідувати Україну – строком на 3 роки. Парасюк помітив у YouTube виступ співака у Коктебелі, вже після анексії Росією Криму. У червні 2020 року за позовом Елджея Окружний адмінсуд Києва скасував йому заборону на в’їзд. Одна із мотивацій рішення – суд помітив, що відео перебування Елджея в Криму містить напис «відео недоступне». В СБУ це рішення суду не оскаржували.

«Схеми» звернулися до керівництва спецслужби з проханням пояснити, чому – відповіді поки не отримали.

Депутатські звернення не є публічними і не реєструються апаратом Верховної Ради України, – йдеться у розслідуванні. Раніше «Схемам» вдалось отримати у своє розпорядження сотні сторінок офіційних звернень народних депутатів 9-го скликання, які журналісти проаналізували і дізналися, чим цікавилися депутати і що саме вони взялися вирішувати – а деякі навіть від своїх перших днів у Верховній Раді – за допомогою такого «інструменту»: просили прискорити розслідування кримінальних справ щодо себе, дізнавалися про стан справ у конкурентів свого ж родинного бізнесу, допомагали сімейному бізнес-партнерові чи рекламували товари свого ж гіпермаркету.

Використання права на депутатське звернення у власних інтересах у НАЗК називають одним із найчастіших порушень з боку посадовців.
…

Чеський президент Мілош Земан закликав владу Росії звільнити лідера російської опозиції Олексія Навального, в якому бачить можливого майбутнього кандидата на посаду президента Росії.

Земан на своїй сторінці у фейсбуці зазначив, що знайомий з аргументами обох сторін щодо затримання опозиціонера, але вважає «зайвим робити з нього мученика».

Президент Чехії вважає, що Навальному варто дати можливість претендувати на президентське крісло.

«Нехай добивається прихильності виборців», – наголосив Земан, додавши, що наразі ситуація нагадує йому цензуру. «Тому що когось закрити в тюрмі є формою цензури. Цезури кандидата», – зазначив він.

Навальний перебуває в московському СІЗО «Матроська тиша». Його затримали 17 січня 2021 року відразу після повернення з Берліна.

Затримання і арешт Навального пов’язані з вимогою Федеральної служби виконання покарань замінити йому умовний термін у справі «Ів Роше» на реальний. На думку відомства, політик ухиляється від виконання зобов’язань умовно засудженого. Засідання суду за заявою служби призначене на 2 лютого.

Захист Навального оскаржив арешт політика на 30 діб.

 
…

Його затримали 17 січня 2021 року відразу після повернення з Берліна
…

У столиці Росії Москві поліцейські затримали юристку Фонду боротьби з корупцією опозиціонера Олексія Навального, Любов Соболь, повідомив її адвокат Володимир Воронін.

Як написав захисник у твіттері, поліція зупинила його автомобіль, в якому перебувала і Соболь, і забрала її до відділення поліції, щоб скласти на неї протокол через заклики до акції 23 січня на підтримку Навального.

Перед цим троє чоловіків прийшли додому до Соболь і намагалися вручити їй письмове попередження від прокуратури Москви щодо планованої акції.

Раніше 21 січня юриста ФБК Владлена Лося, який є громадянином Росії, затримали на нетривалий час і оголосили, що він має залишити Росію до 25 січня.

З чим формально пов’язана вимога влади Росії – наразі неясно.

23 січня прихильники Олексія Навального намір провести акції протесту проти переслідування політика, якого російська влада затримала відразу після його повернення з Німеччини, де він лікувався від отруєння «Новачком». Акції не узгоджені з владою, яка заявила, що буде їх припиняти, а також карати за заклики до них.

Поліція в останні дні почала обходити співробітників Фонду боротьби з корупцією, журналістів і активістів по всій Росії, щоб видати застереження прокуратури з приводу запланованих вуличних акцій.
…

Росія винна в порушенні прав людини у сепаратистських регіонах Грузії Південній Осетії й Абхазії, але не несе відповідальності за ці регіони під час російсько-грузинської війни в серпні 2008 року – таке рішення ухвалив Європейський суд із прав людини.

Суд у Страсбурзі, зокрема, визнав відповідальність Росії за тортури грузинських полонених, за порушення прав на свободу і безпеку цивільних осіб і за відмову від розслідування вбивств громадян Грузії під час війни.

І Москва, і Тбілісі заявили про свою перемогу після рішення ЄСПЛ.

Грузинський Мін’юст назвав рішення ЄСПЛ історичним. Відомство стверджує, що вердикт суду стане важливим важелем для врегулювання конфліктів і відновлення територіальної цілісності Грузії.

Скарга була комунікована (тобто взята до розгляду) ЄСПЛ ще в 2011 році, а подали її 11 серпня 2008 – через три дні після початку бойових дій.

Грузинська сторона (скаргу підтримували в суді, зокрема, заступник міністра юстиції Тінатін Бурджаліані і представник Грузії в Страсбурзькому суді Леван Месхорадзе) вказувала, що під час невибіркових і невідповідних атак із боку російських військових і підконтрольних їм сепаратистів постраждали і загинули сотні мирних жителів. Більше ніж 300 тисяч людей були змушені залишити Абхазію і Південну Осетію.

Росія стверджувала, що заявник спотворює факти: за версією відповідача, російські військові не нападали, а захищали цивільне населення від нападу з боку Грузії. Що ж стосується можливих порушень з боку осетинських і абхазьких збройних формувань, то за них Росія не готова брати на себе відповідальність, заявляла російська сторона.

Тепер, коли рішення ухвалене, в ЄСПЛ можуть дати хід індивідуальним скаргам: після серпневої війни 2008 року їх подавали до урядів Росії і Грузії більше ніж 1700 людей.

Російські війська увійшли на територію Грузії 8 серпня 2008 року. За результатами війни Москва зміцнила свій фактичний контроль над сепаратистськими регіонами Грузії – Абхазією та Північною Осетією, які проголосили себе «незалежними державами».

«Незалежність» цих сепаратистських регіонів визнала Росія та ще кілька лояльних Москві держав. США, Євросоюз та інші члени ООН вимагають від Москви поваги до територіальної цілісності Грузії.
…

Щонайменше 28 людей загинули внаслідоу двох вибухів, влаштованих бойовиками-смертниками в торговому районі у центрі іракської столиці Багдада. Міністерство внутрішніх справ заявило, що щонайменше 73 людини поранені. Теракти сталися на площі Таяран.

Повідомляється, що один бойовик на ринку підірвав вибухівку, перед тим зімітувавши, що йому зле, аби привернути до себе якомога більшу кількість людей. Коли люди підійшли до поранених в результаті першого вибуху, другий бойовик привів в дію й іншу вибухівку.

Медики кажуть, що кількість загиблих може зрости, усі сили мобілізовані в районі вибухів.

Вибухи бойовиків-смертників в Багдаді останнім часом стали доволі рідкісними. У січні 2018 року в результаті підриву смертника на площі Таяран загинуло понад 30 людей. Останній такий напад стався в столиці Іраку в червні 2019 року, в результаті чого загинули кілька людей.

Жодне угруповання не взяло на себе відповідальності за сьогоднішні події. Раніше такі теракти здійснювали бойовики, зокрема приналежні до угруповання «Ісламська держава».

Ірак нині готується до дострокових загальнонаціональних виборів, які відбудуться в жовтні. Виборам в Іраку зазвичай передує ескалація насильства.
…

Компанія Twitter заблокувала обліковий запис посольства Китаю в Сполучених Штатах. Це сталося після того, як дипломатичне представництво опублікувало твіт на захист політики Пекіна в регіоні Сіньцзян.

«Ми вжили заходів щодо твіту… за порушення нашої політики супроти дегуманізації. Ми забороняємо дегуманізацію групи людей на підставі їхньої релігії, касти, віку, інвалідності, серйозних захворювань , національного походження, раси чи етнічної приналежності», – заявив представник Twitter 20 січня.

Раніше в січні в акаунті китайського посольства у США з’явився твіт, у якому стверджувалося, що уйгурські жінки більше не є «машинами для виготовлення немовлят». Автори твіту посилалися на дослідження, про яке повідомляє державна газета China Daily.

Твіт був видалений компанією Twitter, яка замінила його на ярлик із повідомленням, що він більше не доступний.

Twitter приховує твіти, які визнає порушенням своєї політики, але також вимагає від власників облікових записів видалення таких повідомлень. Обліковий запис посольства не видалив публікацію та не публікував нових твітів із 9 січня.

За день до кінця президентського терміну Дональда Трампа його адміністрація заявила, що Китай здійснює «геноцид і злочини проти людяності» щодо етнічних уйгурів та іншого переважно мусульманського населення в регіоні Сіньцзян.

За підрахунками ООН, у Сіньцзяні щонайменше 1 мільйон етнічних уйгурів та інших корінних жителів, переважно мусульман, змушені перебувати в спеціальних таборах. Пекін стверджує, що такі заклади є «центрами професійної освіти», які мають на меті допомогти людям уникати залучення до терористичної діяльності та реінтегруватися в суспільство.

У червні дослідники проблеми уйгурів у своєму звіті висловили думку, що Китай змушує жінок у Сіньцзяні до стерилізації або використання засобів контрацепції, намагаючись обмежити чисельність уйгурів, що означає уповільнений демографічний «геноцид».

Один із критеріїв Конвенції ООН про геноцид забороняє «заходи, спрямовані на запобігання народженню» в межах національних, етнічних, расових чи релігійних груп.

Китай заперечує поширені міжнародні звинувачення у жорстокому поводженні з меншинами. Посольство Китаю у Вашингтоні наразі не відповіло на запит про коментар.

Сама мережа мікроблогів Twitter заблокована в Китаї, проте китайські дипломати та державні засоби інформації часто використовують цю платформу.

 
…

Китай 20 січня запровадив санкції проти Майка Помпео, який обіймав посаду держсекретаря в адміністрації президента США Дональда Трампа, а також ще 27 американців. Як ідеться в повідомленні сайту міністерства закордонних справ КНР, це зроблено за спроби порушити суверенітет Китаю.

«Китай вирішив запровадити санкції проти 28 осіб, які несуть основну відповідальність за серйозне порушення суверенітету Китаю в питаннях, що стосуються Китаю», – вказано в повідомленні.

Цим американцям та їхнім родичам буде заборонений в’їзд до Китаю. Крім того, Пекін обмежить для них і для компаній, пов’язаних із ними, відносини і бізнес з Китаєм.

Також 20 січня речниця Ради національної безпеки в адміністрації нового президента США Джо Байдена назвала цей крок Китаю «непродуктивним і цинічним» і закликала американців, незалежно від їхньої партійної приналежності, засудити дії Пекіна.

 
…

Новий, більш заразний штам коронавірусу, вперше виявлений у Великій Британії, поширився вже в 60 країнах. Це на 10 більше, ніж тиждень тому, повідомила Всесвітня організація охорони здоров’я.

Ще один штам, вперше виявлений у Південній Африці, який теж вважають більш заразним, виявили у 23 країнах і територіях, повідомила ВООЗ у тижневому огляді.

Швидке поширення цих штамів викликає дедалі більше занепокоєння, у той час, як країни у всьому світі посилюють обмеження, щоб уповільнити поширення вірусу, внаслідок якого померли понад два мільйони людей.

За даними ВООЗ, «британський» штам є на 50-70 відсотків більш заразним, ніж той, що був вперше виявлений у Китаї більше ніж рік тому.

У США і Євросоюзі, де від COVID-19 померли по 400 тисяч людей, нарощують кампанію вакцинації.

Зокрема, Єврокомісія опублікувала документ, в якому передбачається, що до середини року буде вакциновано 70 відсотків 446-мільйонного населення ЄС.

Цей документ мають обговорити на віртуальній зустрічі лідерів ЄС 21 січня у той час, як ЄС критикують через недостатню кількість вакцин, а побоювання через нові штами коронавірусу зростають.
…