Президент Чорногорії Мило Джуканович відхилив суперечливі зміни до закону про свободу віросповідання і переконань і правове становище релігійних громад, ухвалені у відповідь на критику Сербської православної церкви і просербських сил.

Він повернув цей закон до парламенту, як і ще шість законів, ухвалених голосами нині владної просербської коаліції, повідомила 2 січня його канцелярія.

За цим повідомленням, сумніви президента викликало те, чи дійсно за зміни проголосувало достатньо депутатів.

Внесеними змінами були скасовані положення ухваленого в січні 2020 року закону, які, серед іншого, вимагали, що всі релігійні громади повинні довести право власності на майно, яким вони користувалися до 1918 року, інакше ж воно перейде у власність держави. На практиці це означало б втрату значної частини майна Сербською православною церквою. Саме СПЦ й була на чолі масових протестів із вимогою внесення змін.

Закон був ухвалений у січні 2020 року – тоді при владі в країні перебували проєвропейські сили, до яких належить і Джуканович. Але в серпні за результатами парламентських виборів ці сили опинилися в опозиції, а до влади прийшла коаліція, яку складають партії, прихильні до Сербії і Сербської православної церкви, а також проросійські сили. Тоді ж нова коаліція пообіцяла, що змінить закон, щоб залишити церковну власність у руках СПЦ, яка базується в сусідній із Чорногорією Сербії.

Ці зміни до закону нинішня коаліція ухвалила по півночі на 29 грудня, всупереч протестам проти таких планів. Із 81 депутата парламенту за зміни проголосував 41 – мінімально можлива більшість. Нинішня опозиція – яка раніше, перебуваючи при владі, ухвалила сам закон і представником якої й є нині президент, – бойкотувала голосування.

Опозиція заявила, як і нині президент, що голосування було недійсним, бо мандат одного депутата затвердили вже на сесії парламенту. Державна виборча комісія перед тим голосуванням, увечері 28 грудня, відхилила затвердження суперечливого мандату.

Якщо нинішня коаліція, яка й має 41 члена, знову затвердить зміни до закону, президент Чорногорії буде змушений підписати їх.

Саме 1918 року внаслідок низки суперечливих і гостро дискутованих політичних маневрів припинило існування незалежне Королівство Чорногорія, а його територія була приєднана, чи, як кажуть критики, анексована до складу новоствореного Королівства Сербів, Хорватів і Словенців, що пізніше стало Королівством Югославія. Тоді за результатами тих подій була ліквідована й автокефальна, хоч і не визнана канонічно, Чорногорська православна церква, а єдиною православною церковною організацією на всій території Югославії стала Сербська православна церква.

Новий закон означав, що СПЦ на практиці не зможе документально довести свої права на церковні об’єкти, які вона перебрала внаслідок поглинання ЧПЦ 1918 року, і їй залишаться тільки збудовані після тієї дати.

1993 року Чорногорська православна церква була відновлена, хоча наразі вона залишається канонічно не визнаною в православному світі. Чорногорія, яка й після розпаду колишньої Югославії залишалася в федерації з Сербією, теж відновила незалежність на підставі всенародного референдуму 2006 року. Але і в нинішній незалежній Чорногорії ЧПЦ є меншиною – до її вірян залічує себе близько третини православних чорногорців, інші дві третини досі вважають себе вірянами СПЦ.

Чорногорія за попередньої влади проєвропейських сил 2017 року стала членом союзу НАТО і прагне вступити й до Європейського союзу – цей процес країна почала ще 2005 року і, як вважають, має добрі шанси набути членство десь близько 2025 року. Водночас у країні досить сильні й просербські сили. Але нинішня владна коаліція, пішовши на поступку СПЦ, не має наміру сходити з європейського курсу.
…

У Пакистані знову арештували підозрюваного ватажка збройного угруповання, яке звинувачують у кривавих нападах у місті Мумбаї в Індії 2008 року. Як повідомив 2 січня представник контртерористичної поліції Пакистану Шакіль Ахмед, цього разу підозрюваний Зейкур Рехман Лахві був узятий під варту в місті Лагорі на сході країни за обвинуваченнями в фінансуванні тероризму.

Зейкура Рехмана Лахві вважають одним із ватажків войовничого угруповання «Лашкар-е Тейба» («Військо праведників»), що його США й Індія звинувачують у низці нападів у Мумбаї в листопаді 2008 року, внаслідок яких загинули принаймні 166 людей, серед того й громадян США. Його затримали через кілька днів після тих нападів, але 2015 року пакистанські суди звільнили його.

Цього разу пакистанські правоохоронці вважають, що він влаштував у Лагорі медичний диспансер, який був прикриттям для фінансування діяльності бойовиків.

Санкційний комітет Ради безпеки ООН називає Зейкура Рехмана Лахві оперативним керівником угруповання «Лашкар-е Тейба» і звинувачує його в участі в діях бойовиків за межами Пакистану, зокрема в Афганістані, Іраці, Боснії і в Чечні на російському Північному Кавказі.

«Лашкар-е Тейба» є угрупованням, що пов’язане з ісламістською мережею «Аль-Каєда». Воно, серед іншого, влаштовує теракти проти Індії і воює проти контролю Індії над частиною спірного гімалайського регіону Кашміру. Пакистан, який нині контролює ще одну його частину, претендує на весь регіон (як і Індія – в той час, як іще частину фактично контролює Китай). Це угруповання оголосили в Пакистані і ще низці держав поза законом іще 2002 року, після того, як його пов’язали з нападом на парламент Індії.

Бойовики цього угруповання також здійснювали напади на афганські й іноземні війська в Афганістані.

Індія й Афганістан звинувачують спецслужби Пакистану в допомозі цьому угрупованню, що в Пакистані заперечують.

Зейкур Рехман Лахві є також видатною постаттю в організації «Джамаат-уд-Дава» («Товариство молитви»), яке відіграє роль напівлегального обличчя угруповання «Лашкар-е Тейба». Його очільником, а також співзасновником угруповання, є Хафіз Мухаммад Саїд – у США Міністерство юстиції призначило за нього винагороду в 10 мільйонів доларів, а сам він нині відбуває в Пакистані відразу кілька термінів позбавлення волі, до яких його засудили останніми місяцями в кількох справах. Влада Пакистану конфіскувала широку мережу мечетей, релігійних шкіл і семінарій, доброчинних фондів та інших утворень, які контролював Хафіз Мухаммад Саїд у цій країні.

Новий арешт Зейкура Рехмана Лахві в Пакистані відбувся в той час, як країні загрожує потенційно шкідливе для неї внесення до «чорного списку» з боку неурядової, але поважаної у світі організації боротьби з фінансовою злочинністю і фінансуванням тероризму, відомою як FATF. Наразі Пакистан із 2018 року перебуває в її «сірому списку», і організація закликає Ісламабад виконати низку її рекомендацій до лютого цього року.

У листопаді 2008 року десять бойовиків із пакистанського збройного ісламістського угруповання «Лашкар-е-Тейба» («Військо праведників») напали на низку багатолюдних об’єктів у Мумбаї в Індії, серед яких були залізничний вокзал, ресторан і лікарня, а також захопили два дорогі готелі і єврейський центр із заручниками і утримували їх по кілька днів. Внаслідок нападів загинули, за повідомленнями, принаймні 166 людей, понад 300 були поранені.
…

Іран 2 січня заявив, що планує «якомога швидше» почати збагачувати уран до 20-відсоткового рівня на підземному ядерному комплексі «Фордо», що значно перевищує межі, передбачені міжнародною ядерною угодою.

Алі Акбар Салехі, голова Організації з атомної енергії Ірану вдався до військової аналогії, щоб описати готовність своєї агенції зробити наступний крок.

«Ми – як солдати, а наші пальці – на спусковому гачку. Командир віддасть наказ – і ми стрілятимемо. Ми готові до цього», – сказав Салехі.

Його заява 2 січня з’явилася на наступний день після того, як Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) повідомило, що Тегеран поінформував його про свої наміри зі збагачення урану.

«Іран повідомив агентству, що для виконання закону, ухваленого нещодавно парламентом країни, Організація з атомної енергії Ірану має намір виробляти низькозбагачений уран до 20 відсотків на збагачувальному заводі «Фордо», – повідомило МАГАТЕ 1 січня.

У листі, надісланому 31 грудня, «не вказано, коли відбудеться ця збагачувальна діяльність», додали в агентстві.

На даний час Іран збагачує свої запаси урану приблизно до 4,5-відсоткового рівня, що перевищує 3,67%, передбачені ядерною угодою 2015 року, але нижче від 90-відсоткового рівня, необхідного для виготовлення зброї.

Іранська ядерна угода також забороняє Тегерану збагачувати уран на об’єкті «Фордо», розташованому глибоко в горі для захисту від авіаударів.

Іран поступово зменшив свої зобов’язання за угодою після того, як США в 2018 році в односторонньому порядку вийшли з угоди і почали запроваджувати санкції проти Тегерану.

Після вбивства 27 листопада вченого-ядерника Мохсена Фахрізаде парламент Ірану ухвалив суперечливий закон, який передбачає негайно почати збагачення урану до 20 відсотків і припинити інспекції МАГАТЕ.

Уряд на чолі з президентом Хасаном Роугані виступив проти цього документа, заявивши, що він шкодить дипломатичним зусиллям, і для його реалізації не виділено коштів.

Деякі аналітики припускають, що Іран може скористатися кроком парламенту, щоб отримати важелі впливу на майбутніх переговорах зі США.

Решта учасників угоди – Китай, Франція, Німеччина, Росія і Велика Британія – заявили 21 грудня, що готуються до можливого повернення Сполучених Штатів до угоди після вступу на посаду обраного президента Джо Байдена 20 січня.

Байден заявив, що спробує повернутися до угоди, укладеної в той час, коли він був віцепрезидентом.

 
…

Обсяг видобутку сирої нафти і конденсату в Росії в 2020 році скоротився на 8,6 відсотка в порівнянні з 2019-им і склав 512,68 мільйона тонн. Статистику наводять російські ЗМІ з посиланням на дані структур Міністерства енергетики Росії.

Цей показник став мінімальним за останні дев’ять років і наблизився до десятирічного мінімуму – в 2010 році він склав 512,3 мільйона тонн. Обсяг видобутку газу за минулий рік знизився на 6,2 відсотка.

Видобуток минулого року скоротили всі великі учасники нафтового ринку. Середньодобовий показник зафіксовано на рівні 10,27 мільйона барелів з урахуванням поправки на високосний рік.

У 2019 році Росія встановила рекорд за обсягами видобутку нафти за весь пострадянський період – 568 мільйонів тонн нафти і конденсату, повідомляло агентство Bloomberg. Середньодобовий видобуток тоді склав 11,25 мільйона барелів на добу. Такий показник був досягнутий, незважаючи на угоду з Організацією країн – експортерів нафти про скорочення видобутку.

Але на початку 2020 року попит на нафту почав падати в очікуванні наслідків пандемії коронавірусу, а в березні Росія розірвала угоду про скорочення видобутку, обваливши світові ціни на нафту.

Віцепрем’єр Олександр Новак у грудні заявляв, що для відновлення видобутку для Росії оптимальна ціна нафти складає 45-55 доларів за барель. Зараз котирування перебувають у рамках цього коридору. Однак, за прогнозом ОПЕК, середньодобовий видобуток у країні скоротиться і цього року.

 
…

Кількість країн, які заявили про виявлення нового штаму коронавірусу SARS-CoV-2, вперше зафіксованого у Великій Британії, зросла до 33.

Із поширенням цього штаму, який вважають більш заразним, пов’язують різке зростання кількості випадків захворювання COVID-19 у Британії.

Через це Британія закрила початкові школи в Лондоні, оскільки за останні чотири дні кількість щоденних заражень становила 50 000.

Cлужба охорони здоров’я заявила, що готується до очікуваного росту пацієнтів і потребує більше ліжок, так само і багато інших країн очікують спалаху COVID-19 після свят.

Вчені вважають, що новий штам коронавірусу, попри те, що є більш заразним, не призводить до більшої кількості смертей. Його також не вважають стійким до наявних вакцин.

Поширення його в 33 країнах викликало занепокоєння, що новий штам може стати домінуючим у багатьох місцях у найближчі місяці.
…

У Боснії і Герцеговині, в одному з сіл на південному заході, від отруєння чадним газом 1 січня померли восьмеро студентів університету і старшокласників.

Як повідомила влада, загиблим – від 18 до 20 років. Вони святкували Новий рік в котеджі в Трібістово, приблизно за 150 кілометрів на північний захід від Сараєва.

Поліція розпочала розслідування.

У Боснії і Герцеговини 2 січня оголосили днем жалоби, а в регіоні Західна Герцеговина – триденний траур.

Боснійські і хорватські ЗМІ повідомили, що трагедія сталася, ймовірно, через витік газу з котла для обігрівання котеджу, де молоді люди святкували Новий рік.

Окис вуглецю (чадний газ) не має запаху і кольору та може накопичуватися в замкнутих приміщеннях, де використовуються газові обігрівачі.
…

Сенат США більшістю голосів (81 голос «за» і 13 «проти») проголосував за те, щоб скасувати вето президента Дональда Трампа на законопроєкт про політику в галузі оборони. Це сталося 1 січня на позачерговому новорічному засіданні Сенату, контрольованому республіканцями.

Таким чином Сенат приєднався до Палати представників під керівництвом демократів, яка 28 грудня проголосувала також за скасування вето (322 голоси «за» і 87 «проти»).

Президент США Дональд Трамп ветував проєкт оборонного бюджету США (NDAA) на 2021 рік 23 грудня, заявляючи, що він обмежив його можливості вести зовнішню політику, включаючи зусилля з виведення американських військ з таких місць, як Афганістан. Крім того, Трамп закликав включити в законопроєкт обмеження щодо соціальних мереж, які, на його думку, були упередженими щодо нього під час його передвиборчої кампанії.

До вето Трампа обидві палати Конгресу схвалили законопроєкт двопартійними більшостями.

Законопроєкт про оборонний бюджет, зокрема, передбачає понад 740 мільярдів доларів на військові програми, збільшення заробітної плати для американських військових на три відсотки, містить санкції щодо газопроводу Nord Stream-2 та передбачає витрати на оборонну підтримку України у 250 мільйонів доларів.
…

Афганського журналіста Бісмілла Аділ Аймака 1 січня застрелили невідомі бойовики на заході Афганістану, повідомило керівництво провінції Гор. Аймак був директором радіо Ghor Ghag і громадським активістом у цій провінції.

Він став п’ятим журналістом, вбитим в Афганістані за останні два місяці.

Нещодавно Аймак писав у фейсбуці, що невідомі обстріляли його машину і будинок, про що він сповістив правоохоронців.

Сьогодні невідомі відкрили вогонь по його авто, коли він повертався додому у столицю провінції Гор Фероз Кох після відвідин родичів у селі неподалік. Інші пасажири, зокрема брат Аймака, не постраждали, повідомляє Associated Press.

Наразі триває розслідування вбивства журналіста, повідомило керівництво провінції.

Поки відповідальності за стрілянину ніхто на себе не взяв. У більшості подібних вбивств уряд Афганістану звинуватив «Талібан». Речник талібів Забіулла Муджахід неодноразово заявляв про те, що бойовики не причетні до таких убивств.

Напади на журналістів, політиків та правозахисників почастішали в Афганістані, незважаючи на мирні переговори між урядом та талібами.

Міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів» назвала Афганістан однією з країн, де журналісти найчастіше гинуть через свою професійну діяльність.

14 листопада 2020 року в провінції Гільменд був убитий журналіст Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Ільяс Даї.
…

Відповідальність за вбивство поліцейського в столиці російського регіону Чечні 28 грудня взяло на себе екстремістське угруповання «Ісламська держава».

Видання Al-Naba, афілійоване з «ІД», розмістило заяву 31 грудня, не надавши подробиць і доказів.

Напад стався в центрі Грозного 28 грудня. За офіційною версією, двоє братів, уродженців сусідньої Інгушетії, напали на співробітників патрульно-постової служби з ножами і спробували заволодіти їхньою зброєю.

У ході нападу загинув один поліцейський, його колега був поранений, нападників убили під час затримання, повідомила влада Чечні.

Загиблі не мали судимості й історії причетності до екстремізму. Влада Інгушетії звернулася до Чечні за деталями інциденту.

Антикадирівський Telegram-канал стверджував, що інцидент був частиною конфлікту між кланами і що раніше люди, наближені до голови Чечні Рамзана Кадирова, викрали батьків і сестру підозрюваних у нападі.

44-річний Кадиров очолює Чечню з моменту призначення його президентом Росії Володимиром Путіним у 2007 році. Російські й міжнародні правозахисні організації звинувачували його у масових порушеннях прав людини, зокрема позасудових вбивствах, катуванні, викраденні й переслідуванні представників ЛГБТ-спільноти.

 
…

Президент Сербії Олександар Вучич урочисто відкрив сербську ділянку газопроводу «Балканський потік», який буде транспортувати російський газ.

Вучич оголосив про відкриття 403-кілометрової секції трубопроводу відкритою 1 січня в селі Господжінці поблизу Нового Саду. Подію транслювали місцеві телеканали.

Церемонія мала пройти 30 грудня, але її перенесли без будь-яких пояснень.

У церемонії також взяли участь посол Росії в Сербії, представники компанії «Сербіягаз» і російських газових і будівельних компаній.

Газогін «Балканський потік» є частиною більшого газпроводу «Турецький потік», який має транспортувати російський газ через Туреччину, Болгарію, Сербію й Угорщину до газового хабу Баумґартен біля Відня в Австрії.

Виступаючи перед журналістами 25 грудня, Вучич заявив, що уряд планує продовжити трубопровід у межах Сербії для постачання газу до міст Вранє та Валєво.

«Ми прокладемо газові лінії, щоб завести туди нові заводи й інвесторів, а також постачати газ населенню», – сказав він.

Як і проєкт газопроводу «Північний потік», що проходить через Балтійське море з Росії до Німеччини, «Турецький потік» призначений для виключення України зі системи транспортування газу в Європу.

У липні 2020 року держсекретар США Майк Помпео назвав обидва проєкти «кремлівськими інструментами» для розширення європейської залежності від російських енергоносіїв і підриву ситуації України.
…

У Білорусі засновницю незалежного журналістського об’єднання «Пресклуб» і кількох її соратників, які перебувають під вартою, обвинуватили 31 грудня в ухиленні від сплати податків і пов’язаних кримінальних злочинах на тлі загального придушення інакодумства в країні.

Засновницю «Пресклубу» Юлію Слуцьку обвинуватили в ухиленні від сплати податків в особливо великому розмірі, повідомила в фейсбуці її дочка Олександра. Покарання за цією кримінальною статтею передбачає до 5 років обмеження волі. Слуцьку продовжать тримати під вартою щонайменше до 22 лютого.

Адвокат групи підтвердив обвинувачення проти Слуцької і додав, що ще принаймні чотири штатні працівники об’єднання обвинувачені в співучасті у схожих фінансових злочинах.

Такі обвинувачення висунені проти фінансового директора «Пресклубу» Сергія Ольшевського, програмної директорки Алі Шарко, операторів Петра Слуцького і Дениса Соколовського. Наразі не ясно, чи їм, як і Слуцькій, теж продовжили термін тримання під вартою.

Як стало відомо, ще одного затриманого раніше працівника, директора «Академії Пресклубу» Сергія Якупова, який є громадянином Росії, вивезли зі слідчого ізолятора і вислали до Росії.

«Пресклуб», заснований у Білорусі 2011 року, називає себе «платформою для професійного розвитку медіаспільноти» і «неформальним об’єднанням медіапрофесіоналів, усіх, хто хоче вдосконалити свої журналістські навички і працювати в ритмі професійних стандартів і тенденцій».

Юлію Слуцьку затримали 22 грудня, відразу після її повернення до Білорусі з-за кордону. Наступними годинами того ж дня затримали й інших згаданих, після обшуків чи оглядів у їхніх помешканнях і службових кабінетах.

Як раніше повідомляла пресслужба Департаменту фінансових розслідувань Комітету державного контролю Білорусі, щодо співробітників «Пресклубу» здійснюється перевірка за фактами порушень податкового законодавства. Кримінальну справу передали до Слідчого комітету Білорусі.

Затримання відбулися через кілька днів по тому, як базований у США Комітет на захист журналістів залічив Білорусь до країн, влада яких значно посилила арешти журналістів останніми місяцями.

23 грудня Європейська федерація журналістів виступила з вимогою до влади Білорусі звільнити Слуцьку й її колег. Президент федерації Моенс Бліхер Б’єрреґор також закликав Європейський союз, Раду Європи і Організацію з безпеки і співпраці в Європі «рішуче відреагувати на цю нову хвилю репресій».

Від серпня, коли з дня президентських виборів 9 серпня в Білорусі почалися масові протести проти оголошених результатів, у Білорусі побували чи нині перебувають під арештом принаймні 373 журналісти.
…