33-річний Оссофф стане наймолодшим сенатором США. Він переміг 71-річного Девіда Пердью
…

Президент США Дональд Трамп закликав своїх прихильників, які увірвалися до будівлі Капітолію, розійтися по домівках. Відеозвернення він опублікував у твітері.

«Нам потрібен мир… Тепер ви маєте піти додому.», – заявив Трамп.

При цьому він знову стверджував без підстав, що вибори у нього вкрали.

Група прихильників Трампа у середу після мітингу в Вашингтоні увірвалася в будівлю Капітолію, де в цей час проходила спільна сесія палат Конгресу. Вона повинна офіційно затвердити голоси виборників, поданих на виборах, і перемогу демократа Джо Байдена.

У засіданні оголосили перерву і поліція Капітолію евакуювала членів Конгресу з будівлі.

Низка американських ЗМІ повідомили про постріли у будівлі Капітолію, куди увірвалися прихильники президента США Дональда Трампа, не згодні з результатами виборів.

Телеканал CNN з посиланням на два джерела повідомив, що жінка була поранена в груди та отримувала допомогу.

Громадська телекомпанія PBS також повідомила про постріли, а газета Washington Post процитувала слова двох джерел, що когось було підстрелено.

Раніше у центрі Вашингтону, поряд з Білим домом, пройшов мітинг прихильників Трампа. У ньому взяли участь кілька тисяч осіб. Трамп звернувся до своїх прихильників, стверджуючи без підстав, що вибори у нього вкрали, і що він ніколи не поступиться Байдену.

Мер Вашингтону Мюріель Боузер оголосила загальноміський комендантський час, який діятиме з 18:00 6 січня до 6:00 наступного дня.
…

Низка американських ЗМІ повідомили про постріли у будівлі Капітолію, куди увірвалися прихильники президента Дональда Трампа, не згодні з результатами виборів
…

Суддя в Великій Британії відмовила засновникові сайту WikiLeaks Джуліанові Ассанжу в можливості вийти під заставу з-під варти, де він далі перебуває в очікуванні на апеляційне рішення щодо його екстрадиції до США.

Як вирішила суддя Ванесса Барайцер, Ассанж «має стимул до ухилення від суду», і існує високий шанс, що в разі виходу на волю він може не з’явитися на подальші слухання, тому він має лишитися під вартою.

Після цього рішення партнерка Ассанжа і мати двох його синів Стелла Моріс звернулася до президента США Дональда Трампа з закликом, щоб той помилував активіста, перш ніж залишить посаду 20 січня.

Уряд США оскаржує винесене 4 січня рішення цієї ж судді з Лондона відмовити Вашингтонові в видачі Ассанжа, що далі затягує десятирічні намагання активіста уникнути екстрадиції до США.

Там його обвинувачують за 17 пунктами, що стосуються шпигунства, і ще одним пунктом про зловживання комп’ютерами через публікації на сайті WikiLeaks у 2010–2011 роках десятків тисяч викрадених військових і дипломатичних документів.

Захисники 49-річного нині Ассанжа стверджують, що у США його можуть засудити до 30 чи й 40 років позбавлення волі. Американські прокурори заявляють, що максимальний термін, який може йому загрожувати, – близько 5 років.

Ассанжа арештували в Лондоні на запит США після того, як у квітні 2019 року його вигнали з посольства Еквадору, нова влада якого скасувала рішення про притулок для нього. Там він переховувався з 2012 року, коли Еквадор надав було йому притулок.

Адвокати Ассанжа заявляють, що обвинувачення проти їхнього клієнта є політично мотивованими зловживаннями, які мають на меті придушити свободу преси і поставити під загрозу журналістів у всьому світі.

Крім того, кажуть захисники, Ассанж потерпає від багатьох проблем із його психічним здоров’ям, зокрема, він має схильність до самогубства, яка може посилитися, якщо його ув’язнять у США.

Влада США заявляє, що розкриття викрадених документів на сайті Ассанжа поставило під загрозу близько ста людей, близько 50 отримали у зв’язку з цим допомогу, дехто був змушений втікати з рідних країн із родинами і перебратися до США чи інших безпечних країн.

Критики Ассанжа звертають увагу, що сайт WikiLeaks дуже рідко публікував викривальні матеріали з авторитарних країн і зосереджувався на країнах із демократичним ладом.

Проти екстрадиції Ассанжа до США виступають десятки правозахисних груп і організацій захисту свободи преси, серед них такі відомі, як Amnesty International, Human Rights Watch чи «Репортери без кордонів».
…

Європейське агентство з лікарських засобів (ЕМА) 6 січня рекомендувало схвалити вакцину від коронавірусу американської фірми Moderna. Вона стане другою, дозволеною до використання у ЄС.

Тепер рекомендацію має підтримати Європейська комісія, що вважається формальністю.

Новий препарат схвалили на тлі високих показників інфікування коронавірусом у багатьох країнах регіону, де проживає близько 450 мільйонів людей, та критики повільних темпів вакцинації.

«Ця вакцина надає нам ще один інструмент для подолання нинішньої надзвичайної ситуації», – зазначила виконавчий директор EMA Емер Кук.

«Це свідчення зусиль та відданості всіх учасників, що у нас є ця друга позитивна рекомендація по вакцині всього лише через рік після того, як ВООЗ оголосила пандемію», – заявила вона.

Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйен вітала схвалення вакцини, додавши: «Зараз ми працюємо на повній швидкості, щоб схвалити його і зробити доступним в ЄС».

ЄС попередньо замовив 160 мільйонів доз від імені 27 країн-учасниць блоку, а в кінці грудня офіційно почав роздачу щеплень вакцини Pfizer / BioNTech.

Обидві вакцини вимагають двох щеплень.

Перші результати показують, що дві вакцини безпечні і захищають від вірусу. Moderna простіша у використанні, оскільки її не потрібно зберігати при ультра-низтких температурах.

США, Канада та Ізраїль вже схвалили використання цієї вакцини.

Станом на 30 грудня у світі вкололи понад 5 мільйонів доз вакцин.

На сьогоднішній день у світі виявили понад 86,5 мільйона інфікованих коронавірусом. Померли від COVID-19 більш ніж 1,8 мільйона людей.
…

Сполучені Штати Америки запровадили ще один пакет санкцій проти Ірану, цього разу проти металургійної галузі.

Як повідомило ввечері 5 січня Міністерство фінансів США, під ці санкції потрапили 16 компаній і одна фізична особа з Ірану і з інших країн. Це означає замороження їхніх можливих активів, які перебувають у юрисдикції США, і американським юридичним і фізичним особам практично забороняється вступати з ними в ділові стосунки.

Як заявило міністерство, металургійний сектор був обраний для санкцій, бо він є важливим джерелом доходу для керівництва Ірану, «створюючи багатства для його корумпованих лідерів і фінансуючи низку ганебних різновидів діяльності, включно з розповсюдженням зброї масового знищення і засобів її доставки, підтримкою іноземних терористичних груп і різноманітними порушеннями прав людини в країні і за кордоном».

Адміністрація чинного президента Дональда Трампа наклала ці санкції за два тижні до того, як до влади прийде обраний президент Джо Байден. Адміністрація Трампа обіцяла посилити свою кампанію «максимального тиску» на Іран напередодні інавгурації Байдена 20 січня.

Нинішні санкції стосуються, зокрема, 12 компаній в Ірані, однієї китайської компанії, яка постачала Іранові матеріали для виробництва сталі, трьох іноземних агентів, які продавали іранські метали, і керівника транспортного пароплавства, яке вже перебуває під санкціями.

У травні 2019 року США вже оголошували санкції проти металургійної галузі Ірану – того разу вони стосувалися виробництва заліза, сталі, алюмінію й міді, які є важливим джерелом доходу країни.

Дональд Трамп 2018 року вивів США з багатосторонньої «ядерної угоди» і наклав тяжкі санкції на Іран, влаштувавши Тегеранові кампанію «максимального тиску». Джо Байден заявляв, що постарається повернути країну до цієї угоди.

Ця багатостороння угода, укладена 2015 року, коли Байден був віцепрезидентом США, має на меті не допустити створення Іраном ядерної зброї і накладає на нього певні обмеження в ядерній діяльності. Трамп іще до приходу до влади твердив, що виведе США з цієї угоди, і врешті зробив це 2018 року – попри те, що інші її учасники і МАГАТЕ підтверджували, що Іран дотримувався її.

Крім того, США звинувачують Іран у розвиткові програми балістичних ракет і в підтримці регіональних союзників Тегерана, багатьох із яких у Вашингтоні називають «терористами», а також у порушеннях прав людини тощо. Ці моменти теж стають підставами для санкцій США проти Ірану.

Нині Іран демонстративно порушує окремі пункти ядерної угоди, але заявляє, що повернеться до повного виконання її умов, якщо свою частину – зокрема щодо надання Тегеранові передбаченої угодою економічної допомоги – виконають США й інші її учасники.
…

Міністерство закордонних справ Азербайджану заявило протест проти неузгодженого візиту голови МЗС Вірменії до Нагірного Карабаху, що є міжнародно визнаною частиною суверенної території Азербайджану.

Як заявила 5 січня речниця МЗС Азербайджану Лейла Абдуллаєва, той «незаконний» візит міністра закордонних справ Вірменії Ари Айвазяна був «провокацією» й «намаганням розпалити напруженість» і суперечить мирній угоді, яку уклали щодо регіону дві країни й Росія 2020 року.

За словами речниці, це «порушення офіційним Єреваном своїх зобов’язань» спрямоване на внутрішню вірменську авдиторію і «не сприяє нормалізації становища в регіоні». Вона додала, що Єреван має прийняти зміни, які настали за результатами 44-денної війни і мирної угоди, що припинила бойові дії.

Айвазян відвідав Нагірний Карабах раніше 5 січня й зустрівся там із фактичним головою МЗС сепаратистської адміністрації регіону Давітом Бабаяном, із яким він підписав «програму консультацій».

За мирною угодою, укладеною за посередництва Москви, Вірменія втратила контроль над значною частиною сепаратистського утворення «Нагірно-Карабаська республіка», або «республіка Арцах», яке в 1990-х роках окупувало не тільки власне Нагірний Карабах, а й значні прилеглі території в Азербайджані. Тепер усі вони повернені під контроль Баку, також Азербайджан тепер контролює й певну частину власне Нагірного Карабаху.

Після закінчення боїв, у яких сторони втратили тисячі людей, Росія за угодою ввела на територію, що лишилася під контролем сепаратистів, свої війська як миротворчі сили. Азербайджан натомість розмістив навколо регіону свої війська, також у місії контролю за дотриманням перемир’я ззовні Нагірного Карабаху беруть участь військові Туреччини.
…

Підрахунок голосів на виборах до Сенату США в штаті Джорджія наближається до завершення, але переможці наразі невідомі.

Виборчі комісії вже опрацювали 98 відсотків голосів. Демократ Рафаель Ворнок випереджає сенаторку-республіканку Келлі Леффлер менш ніж на один відсотковий пункт. Практично рівну кількість голосів мають демократ Джонс Оссофф та сенатор-республіканець Девід Перд’ю.

Посадовці попереджають, що результати голосування можуть залишатися невідомими впродовж кількох днів, оскільки округи повинні будуть підрахувати велику кількість голосів, які надійшли поштою.

Якщо демократи переможуть на виборах у Джорджії та заберуть обидва мандати, Сенат матиме по 50 представників від Демократичної та Республіканської партій. У випадку рівної кількості голосів вирішальне слово матиме обрана віцепрезидентка США Камала Гарріс.

Сенатори-республіканці Перд’ю та Леффлер намагаються здолати кінорежисера-документаліста Оссофа та пастора в афроамериканській школі в Аталанті Ворнока.

 
…

Вранці 6 січня поліція окремого адміністративного регіону Китаю Гонконгу заарештувала кілька десятків місцевих продемократичних активістів. За повідомленнями місцевих медіа, йдеться про близько 50 затриманих.

Силовики також обшукали будинок вже затриманого активіста Джошуа Вонга.

Читайте також: У Гонконзі медіамагната Джиммі Лая звільнили під заставу

Голова Демократичної партії Гонконгу Ло Кін-Хей заявив зі слів поліції, що арештувати планують всіх, хто переміг у неформальних праймеріз демократичного крила влітку минулого року.

«Я вже збився з ліку. Але, думаю, всі, хто брав участь у продемократичних праймеріз у Гонконгу минулого року, будуть заарештовані, разом із організаторами. Дуже ймовірно, близько 40 чи навіть 50 (людей – ред.). Поліція сказала, що «35+» (обрана законодавча більшість) – це порушення Закону про національну безпеку», – написав Кін-Хей у своєму Твітері.

Серед затриманих – члени Громадянської та Демократичної партій, учасники та організатори праймериз, один громадянин Сполучених Штатів.

Влітку минулого року демократичні сили Гонконгу влаштували неофіційні праймериз для відбору кандидатів, які візьмуть участь у виборах до Законодавчої ради Гонконгу, запланованих на вересень. Десятки активістів висувалися на роль кандидатів, участь у голосуванні взяли 600 тисяч гонконгців. Але зрештою влада перенесла вибори на рік.

У листопаді 2020 року Китай прийняв резолюцію про дискваліфікацію чотирьох демократичних депутатів Гонконгу після того, як їх звинуватили у порушенні своїх присяг. Цей крок спонукав усіх демократичних законодавців Гонконгу масово подати у відставку на знак солідарності.

Протести 2019 року були спричинені побоюваннями, що центральний уряд має на меті забрати свободи, надані жителям Гонконгу, коли місто повернулось під владу Китаю в 1997 році за формулою «одна країна, дві системи».

30 червня 2020 року Китай схвалив закон про національну безпеку Гонконгу. Документ дає право китайській владі припиняти дії, які будуть сприйняті ними як загроза національній безпеці. Крім того, закон поширює на автономію повноваження спецслужб континентального Китаю. Документ викликав протести в місті.
…

Німеччина продовжить загальнонаціональний локдаун до кінця січня і запровадить жорсткіші обмеження через стрімке поширення коронавірусу. Про це 5 січня оголосила канцлер Німеччини Ангела Меркель.

Меркель назвала нові обмеження, узгоджені з урядами земель, «радикальними».

Зокрема, в регіонах з високим рівнем зараження пересування жителів обмежать радіусом у 15 кілометрів від їхніх помешкань. Також забороняються зустрічі з більш ніж одним членом іншої сім’ї.

У Німеччині вже посилювали обмеження перед Різдвом. Тоді заборонили роботу ресторанів, місць відпочинку, навчальних закладів, та магазинів, крім тих, які торгують найнеобхіднішим.

Меркель зазначила, що поява нового штаму коронавірусу в Англії – «ще одна причина» для збереження обмежень.

Читайте також: У світі вкололи 12 мільйонів доз вакцин від COVID-19 – Bloomberg

Рівень інфікування в Німеччині становив 134,7 на 100 000 жителів по всій країні, що набагато вище цільового показника нижче 50 на 100 000 жителів протягом семи днів, які, за словами уряду, необхідні для відстеження контактів і пом’якшення обмежень. Станом на 5 січня  317 тисяч людей отримали першу дозу вакцини у Німеччині.

Прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон ввечері 4 січня оголосив про запровадження національного локдауну в Англії. Він закликав громадян лишатися вдома, як це було під час першого локдауну у березні минулого року.

5 січня Данія також ввела нові карантинні заходи, а Італія продовжила свої різдвяні обмеження.
…

Південна Корея «якомога швидше» відправить свого дипломата до Ірану після захоплення військовими іранського Корпусу вартових ісламської революції свого танкера у водах Ормузької протоки. Про це повідомив речник Міністерства закордонних справ Південної Кореї 5 січня.

Тим часом іранська влада шукає шляхів повернення активів, які Сеул заморозив на виконання санкцій Сполучених Штатів. Ці активи пов’язані з продажами іранської нафти, здійсненими до того, як Вашингтон посилив санкції проти Ірану в 2018 році.

Речник іранського уряду Але Рабіеї відкинув звинувачення Південної Кореї у тому, що дії його країни прирівнюються до захоплення заручників.

Читайте також: США вимагають від Ірану звільнити захоплений танкер Південної Кореї

«Якщо комусь тут і можна закинути «захоплення заручників», то це південнокорейський уряд, який взяв у заручники понад 7 мільярдів доларів наших коштів під дріб’язковим приводом», – заявив Рабіеї журналістам.

Посол Ірану в Сеулі повідомив місцевій владі, що команда, в складі якої моряки з Індонезії, М’янми, Південної Кореї, В’єтнаму, перебуває в безпеці і почувається добре. Про це повідомляє новинна агенція Yonhap.

Тим часом міністерство оборони Південної Кореї повідомило, що у води Ормузької протоки прибув есмінець із підрозділом із боротьби з піратством. Там корабель «здійснює місію для захисту безпеки громадян» Південної Кореї.

Танкер Hankuk Chemi та його екіпаж із 20 чоловік були зупинені 4 січня через нібито «нафтове забруднення» в Перській затоці та в протоці.

Напівофіційне інформаційне агентство Fars заявило, що військово-морські сили Іранського корпусу охорони ісламської революції (IRGC) захопили корабель.

Іранські медіа передають із заяв Корпусу вартових ісламської революції, що захоплений танкер нібито мав на борту 7 200 тонн «нафтохімічних продуктів» і був захоплений за «багаторазове порушення морського права про захист довкілля». Оператор судна заперечує звинувачення Ірану в забрудненні вод протоки.
…

Нью-Йоркська фондова біржа припинила процедуру делістингу трьох великих китайських комунікаційних компаній. Про це біржа повідомила 4 січня.

За повідомленням, біржа запинили процедуру виключення зі свого котирувального переліку цінних паперів компаній China Telecom, China Mobile і China Unicom (Гонконг).

У повідомленні йдеться про те, що рішення ухвалене «в світлі подальших консультацій з відповідними регулюючими органами».

Читайте також: Помпео: «США мають ставитись до Росії так само, як і до комуністичного Китаю: не довіряти й перевіряти»

1 січня стало відомо, що Нью-Йоркська фондова біржа почала процедуру виключення цінних паперів трьох китайських операторів зв’язку з котирувальних списків. Це було пов’язано з указом президента Сполучених Штатів Дональда Трампа. Згідно з документом, з 11 січня американські інвестиції у китайські фірми, які перебувають під контролем військових Китаю, заборонені.

Міністерство закордонних справ Китаю заявляло, що Пекін проти політизації питань торгівлі урядом США і планує вдатися до заходів для захисту китайських компаній.
…

В американському штаті Джорджія 5 січня тривають вибори двох сенаторів, які визначать, яка партія отримає більшість у Сенаті США.

Від Демократичної партії балотуються Джонс Оссофф і Рафаель Ворнок. На їхню користь в столиці штату Атланті напередодні виступав обраний президент США Джо Байден. Якщо демократи переможуть, Байден отримає більшість із демократів у Сенаті.

За словами Байдена, йому потрібна більшість у Сенаті, аби ухвалити заходи з протидії коронавірусній пандемії та інші законопроєкти.

«Друзі, ось і все. Це все. Це новий рік, і завтра може стати новим днем для Атланти, для Джорджії та для Америки. Як ніколи раніше в моїй кар’єрі, один штат – один штат – може визначити курс не лише на чотири роки, а для всього покоління», – сказав обраний президент.

Читайте також: США: Мер Вашингтона мобілізувала Нацгвардію перед протестами на підтримку Трампа

Чинні сенатори – республіканці Келлі Леффлер і Девід Пердью. Трамп, виступаючи на користь Леффлер та Пердью, назвав голосування за них «останнім шансом врятувати Америку, яку ми любимо». Він застеріг, що представники Демократичної партії тягнутимуть країну у бік «лівого» курсу.

Келлі Леффлер, виступаючи на мітингу напередодні голосування, заявила, що в разі перемоги долучиться до групи конгресменів, які намагаються оскаржити програш Дональда Трампа на виборах.

4 січня газета Washington Post оприлюднила запис телефонної розмови, у якій президент США Дональд Трамп вимагав від посадовців у штаті Джорджія, щоб вони переглянули результати президентських виборів.

 
…

Мер Вашингтона Мюріел Боузер мобілізувала Національну гвардію перед запланованими протестами прихильників президента Дональда Трампа через заплановане голосування в Конгресі, яке підтверджує перемогу обраного президента Джо Байдена. Про це Нацгвардія округу Колумбія Сполучених Штатів повідомила 4 січня.

Згідно з повідомленням, більше 300 військовослужбовців Національної гвардії будуть готові забезпечити контроль натовпу та допомогу пожежно-рятувальним службам.

Боузер 4 січня звернулася з проханням про розгортання Національної гвардії та попросила місцевих жителів триматися подалі від центру міста 5 та 6 січня, а також уникати конфронтації з усіма, хто «шукає бійки».

Читайте також: Вибори у Сенат США: Трамп та Байден зустрічаються з виборцями у Джорджії

Демократка Боузер на пресконференції висловила впевненість, що Конституція США «витримає», а Байден і Камала Гарріс «будуть президентом і віцепрезиденткою США» після інавгурації 20 січня.

Виконуючий обов’язки начальника місцевої поліції Роберт Конті заявив, що запобіжні заходи були вжиті, оскільки «деякі особи мають намір привезти вогнепальну зброю в місто, і цього просто не терпітимуть».

За припущеннями, серед очікуваних 15 тисяч людей на мітингах будуть і представники націоналістичних груп, які відкрито носили зброю під час інших акцій протесту.

Міська поліція розмістила в центрі міста таблички із попередженням про те, що носіння будь-якої вогнепальної зброї є незаконним у столиці США. В цьому місті діють найсуворіші закони про зброю в країні.

Читайте також: Лідер республіканців у Сенаті США привітав Байдена з перемогою на виборах

Прихильники Трампа планують зібратися в столиці США 5 і 6 січня на підтримку не підкріплених доказами заяв чинного президента про широкомасштабну фальсифікацію виборців.

Протести збігаються з голосуванням у Конгресі, яке має відбутися 6 січня, і яке, як очікується, засвідчить результати виборчої колегії з виборів 3 листопада.

Сам президент заохочував протести. 3 січня він натякнув, що може виступити на одному з мітингів, поширивши в Твітері анонс акції із повідомленням: «Я буду там. Історичний день!».

Трамп продовжує заперечувати перемогу демократа Джо Байдена, яку Колегія виборців затвердила минулого 306 голосами проти 232.

Конгрес має конституційний мандат для підрахунку та підтвердження результатів президентських виборів, що зазвичай є формальністю. Але принаймні 12 республіканських сенаторів та близько 140 членів Палати представників від Республіканської партії пообіцяли проголосувати проти підтвердження, посилаючись на звинувачення Трампа в фальсифікаціях виборів.

Трамп, який відмовився визнати перемогу Байдена, продовжив оскаржувати результати виборів попри те, що представники обох політичних партій, губернатори ключових штатів у перегонах, а також Міністерство юстиції США дійшли висновку, що широкомасштабних фальсифікацій не було.

Крім того, майже всі позови юридичної команди Трампа та його союзників були відхилені суддями, у тому числі два – відхилені Верховним судом.
…