У день виборів у Казахстані десятки активістів були затримані принаймні у трьох великих містах, зокрема столиці Нур-Султані. Також надходили повідомлення про те, що незалежним спостерігачам відмовляли у доступі або затримували їх на деяких виборчих дільницях.

Повідомлялося про блокування інтернету під час голосування у найбільшому місті країни Алмати, де була організована одна акція протесту опозиції.

Також принаймні одна заборонена опозиційна партія зібралася на післяобідній мітинг у столиці, де приєдналася до розсіяних закликів до бойкоту виборів. На цьому заході поліція оточила демонстрантів і затримала більше десятка людей. 

Кореспондентка місцевої служби Радіо Свобода Санія Тойка повідомила, що зіткнулася з перешкодами з боку органів безпеки під час висвітлення затримання активістів у Нур-Султані. Тойка повідомила, що чоловік підбіг до неї і вихопив з її рук телефон, коли вона вела зйомку.

Повідомляється також, що у Нур-Султані декілька активістів були викрадені з їхніх будинків. 

У Казахстані 10 січня відбуваються парламентські вибори. Опозиція фактично не приймає участь у виборах, а критики уряду закликали до загальнонаціональних протестів у день голосування.

Правозахисники і опозиційні політики звинуватили владу Казахстану у навмисній відмові в офіційній реєстрації опозиційних політичних груп в останні місяці, зазначивши, що таким чином уряд запобігав участі опозиційних партій у виборах.

Десятки активістів були ув’язнені за останні тижні, що правозахисники називають кампанією тиску на активістів і незалежних спостерігачів за виборами, а також обмеженням свободи слова напередодні опитувань.

Сьогоднішні вибори визначать 98 з 107 місць в Мажилісу. Дев’ять інших місць будуть обиратися окремо Асамблеєю народу Казахстану – політичним органом під головуванням Назарбаєва, покликаним представляти етнічні групи в країнах Центральної Азії.

Останні парламентські вибори у Казахстані відбулися у березні 2016 року.
…

Міністр охорони здоров’я Великої Британії Метт Генкок заявив у неділю, що до осені вакцинуватися від COVID-19 запропонують кожному дорослому жителю країни.

За словами Генкока, наразі у Британії вакциновано близько 2 мільйонів людей. З 11 січня планується збільшити кількість щоденних щеплень.

«За останній тиждень ми вакцинували більше людей, ніж за весь грудень, тому ми прискорюємо впровадження», – сказав він в ефірі ВВС.

Генкок додав, що до середини лютого планують вакцинувати загалом близько 14 мільйонів людей, зокрема людей похилого віку, клінічно вразливих, а також медичних та соціальних працівників.

Наразі у Британії щодня вакцинують близько 200 тисяч людей.

9 січня Букінгемський палац повідомив, що королева Великої Британії Єлизавета ІІ та її чоловік, герцог Единбурзький Філіп також отримали першу дозу вакцини.

За даними Університету Джонса Гопкінса, у Британії станом на 10 січня виявили понад 3 мільйона інфікованих коронаірусом. Померли від початку пандемії більш ніж 800 тисяч, що є п’ятим показником у світі.

Кампанію з вакцинації Бртанія почала однією з перших – на початку грудня. У країні дозволено використання вакцини, виробленої американською Pfizer Inc. та німецькою BioNTech SE, а також препарату компанії AstraZeneca, розробленого разом із Оксфордським університетом.
…

Влада Індонезії заявила 10 січня про виявлення сигналу чорних ящиків літака Sriwijaya Air, який зазнав катастрофи поблизу Джакарти.

Пасажирський літак «Боїнг 737-500» пропав з екранів радарів через чотири хвилини після зльоту з Джакарти 9 січня.

Після того, як гідролокатор виявив сигнал з літака, індонезійські офіційні особи заявили, що військові водолази помітили частини уламків літака в Яванському морі на глибині близько 25 метрів.

Під час пошукової операції були виявлені рештки людських тіл та частини літака.

Міністерство транспорту Індонезії повідомляло, що зв’язок із літаком втратили близько 14:40 за місцевим часом (близько 9:40 за Києвом). Літак прямував зі столиці Джакарти до міста Понтіанак на острові Борнео. За даними ЗМІ, на борту було 62 людини.

За даними сайту відстежування польотів літаків FlightRadar24, лайнер через кілька хвилин після злету з аеропорту Джакарти раптово втратив висоту, перебуваючи над морем, і зник.

Згодом у водах на північ від Джакарти знайшли ймовірні уламки літака.
…

Сполучені Штати Америки знімають усі обмеження на контакти з Тайванем, які діяли десятки років, оголосив державний секретар США Майк Помпео.

«Сьогодні я оголошую, що ми знімаємо всі ці обмеження, які ми наклали на себе самі», – мовиться в його заяві 9 січня.

«Виконавчі органи влади мають вважати всі вказівки про контакти стосовно відносин із Тайванем, які раніше видавав Державний департамент у рамках повноважень, делегованих державному секретареві, нечинними», – заявив Помпео.

За його словами, «складні внутрішні обмеження», які регулювали контакти з Тайванем дипломатів та інших посадовців, були накладені на себе урядом США в односторонньому порядку «в намаганні замирити комуністичний режим у Пекіні».

«Цього більше не буде», – наголосив держсекретар.

Майк Помпео: «Цей крок піде на користь обом нашим великим демократіям»

Аналітики кажуть, що ця заява, висловлена менш ніж за два тижні до кінця роботи адміністрації чинного наразі президента Дональда Трампа, напевно розлютить Китай.

Вашингтон продовжує дипломатичне визнання Китайської Народної Республіки, але підтримує міцні неформальні відносини з Тайванем. У США цей острів вважають одним зі своїх демократичних союзників у Східній Азії. Але в заяві Помпео Тайвань і далі названий одним із «неофіційних партнерів» США, і про встановлення вищих, ніж нині, рівнів контактів із ним не йдеться.

КНР вважає Тайвань своєю власною територією, непідконтрольною наразі провінцією, і намагається ізолювати його в усьому світі. Пекін вкрай різко реагує на будь-які натяки на можливе підвищення рівня контактів із Тайванем, не кажучи вже про можливість визнання Тайваню.

Уряд США 1979 року скасував дипломатичне визнання Тайваню на користь КНР. У той час Китай перебував у протистоянні з СРСР разом із західним світом, тоді як Тайвань тримався осторонь цього протистояння.

І континентальний Китай (Китайська Народна Республіка), і Тайвань (який офіційно має назву Республіка Китай) формально дотримуються принципу «одного Китаю», вважаючи себе єдиним «справжнім Китаєм», а суперника – «тимчасово непідконтрольною територією», яка має рано чи пізно повернутися під владу відповідно Пекіну чи Тайбею.

Так сталося внаслідок захоплення влади комуністами на континенті в 1949 році, внаслідок чого тодішня некомуністична влада Китаю була змушена відступити на острів Тайвань, якого комуністи не змогли завоювати, і проголосила там наступництво Республіки Китай, як називалась уся китайська держава в 1912–1949 роках.

У перші роки після перемоги комуністів більша частина світу продовжила дипломатичне визнання Республіки Китай і не визнавала КНР. Але з часом комуністична держава набрала достатньої економічної і військової сили, щоб домагатися від держав світу визнати саме її – обов’язково скасувавши при цьому визнання Тайваню. 1971 року Пекін домігся, що саме він став представляти Китай в ООН, звідки натомість виключили Тайвань.

На цей час із більш ніж 190 країн світу Тайвань визнають близько півтора десятка (як відтак не мають дипломатичних відносин із Китаєм). Їхнє число й перелік нерідко змінюються. Більшість таких країн – невеликі острівні держави Тихоокеанського басейну, які час від часу змінюють свої визнання в той чи інший бік.

При цьому Пекін не раз заявляв, що може повернути свою владу над островом воєнною силою. На Тайвані натомість набирають ваги політичні сили, ладні відмовитися від принципу «одного Китаю» і претензій на континентальну частину Китаю й офіційно проголосити незалежність острівної держави і її окремішність від континентального Китаю.
…

У Пакистані представники національної меншини хазарейців, мусульман-шиїтів за вірою, припинили майже тижневий протест проти вбивства їхніх однокровців бойовиками сунітського угруповання «Ісламська держава» і поховали своїх убитих.

Представники цієї шиїтської меншини, яка зазнає переслідувань із боку сунітів, погодилися на компроміс із владою країни ввечері попереднього дня, 8 січня.

11 убитих гірників-хазарейців поховали на цвинтарі на околиці міста Кветти, де вже поховані близько 500 представників цієї меншини, вбитих протягом майже десятиліття нападів на них.

У похованні взяли участь десятки тисяч людей.

Протест у Кветті, який не припинявся й морозними ночами й учасники якого відмовлялися ховати вбитих, перш ніж до них не приїде і не вислухає їх прем’єр-міністр країни Імран Хан, викликав схожі протести й деінде в Пакистані, учасники яких закликали прем’єра виконати вимогу хазарейців.

Домовленості з ним вдалося досягти попри те, що раніше 8 січня він назвав ці протести різновидом «шантажу» – це викликало різку критику з боку активістів, опозиційних партій і пересічних пакистанців, зокрема в соцмережах.

За домовленістю, прем’єр надасть хазарейцям гарантії безпеки, але вони поховають убитих іще до зустрічі з ним.

Відтак після похорону 9 січня Імран Хан прибув до Кветти і зустрівся з родинами вбитих недалеко від місця їхнього протесту.

Він заявив, що напад на гірників мав на меті спровокувати конфлікт між представниками двох головних течій ісламу, сунітами й шиїтами, щоб дестабілізувати Пакистан.

Гірників-хазарейців викрали і вбили бойовики угруповання «Ісламська держава» 3 січня біля містечка Мачх, що приблизно за 50 кілометрів на південний схід від Кветти – там видобувають вугілля. Це вбивство викликало протести в кількох містах Пакистану з вимогами надати кращий захист шиїтам у переважно сунітському Пакистані.

За звичаями ісламу, померлих чи загиблих треба ховати якнайшвидше, бажано ще в день смерті. Але родичі вбитих гірників відмовлялися ховати їх, поки не будуть арештовані вбивці, а прем’єр особисто відвідає їх і гарантуватиме їм безпеку.

Хазарейці, перськомовний народ, за вірою мусульмани-шиїти, живуть головно в Афганістані, де вони є третьою за чисельністю національною групою. Вони також становлять великі національні меншини в Пакистані й Ірані і мають великі діаспори в Австралії і країнах Європи. Вони нерідко стають жертвами нападів із боку сунітських ісламістських угруповань в Афганістані й Пакистані.

Кветта є центром багатої на природні ресурси багатонаціональної провінції Белуджистан, яка межує з Афганістаном і Іраном. Від 2004 року становище в ній напружене через насильство між різними національними й релігійними групами, напади ісламістських угруповань і збройний сепаратистський рух серед народу белуджів. Усе це забрало там життя тисяч людей.
…

У Білорусі вкотре відбулися акції протесту проти чинної влади країни у традиційній останнім часом формі «дворових маршів» чи «сусідських маршів».

Найбільше таких акцій відбулося в столиці Мінську, де вони також були найчисленніші.

Крім того, про менші такі акції повідомили з Бресту й Гродна.

Вони відбулися переважно в першій половині дня – частина таких маршів почалася ще за темряви.

Попередні такі марші відбулися в містах Білорусі ввечері в п’ятницю, 8 січня.

Про затриманих за ці дні повідомлень наразі немає.

У перебігу таких маршів люди збираються переважно в дворах житлових масивів чи в парках і лісопарках із національною символікою – біло-червоно-білими прапорами – і гаслами проти влади і за вільну Білорусь.

Іноді живі ланцюги з такими прапорами й гаслами влаштовують на нетривалий час і в центрах міст.

Уже тривалий час у Білорусі замість великих багатодесятитисячних демонстрацій протесту, які міліція й спецпризначенці жорстоко розганяли, влаштовують численні менші акції в різних частинах міст і на нетривалий час, щоб змусити силовиків розпорошувати свої сили і зменшити ймовірність затримань.

Наймасовіші з них відбуваються по неділях.

У нинішній Білорусі національна біло-червоно-біла символіка не заборонена формально, але її використання як «незареєстрованої символіки» суворо переслідується і карається.

Протести в Білорусі спалахнули в день президентських виборів 9 серпня 2020 року, коли були повідомлені перші результати, озвучені владою. Відтоді ці протести тривають практично щодня. І в Білорусі, і у світі широко вважають, що офіційні результати виборів були сфальсифіковані.

Демонстранти виступають із єдиними вимогами: відставки Олександра Лукашенка, який називає себе переобраним президентом Білорусі, проведення нових чесних президентських виборів, а також звільнення всіх політичних в’язнів і притягнення до відповідальності винних у побиттях і катуваннях затриманих учасників протестів.

За час протестів у Білорусі, за даними ООН іще на початок грудня, пройшли через затримання й арешти понад 27 тисяч людей. Активісти говорять про більш ніж 30 тисяч тих, хто був затриманий чи арештований.

Сотні людей заявили про катування й жорстоке поводження з боку силовиків. Кілька людей унаслідок жорстоких дій силовиків при розгонах протестів загинули.
…

Статки американського підприємця та найбагатшої людини планети Ілона Маска вперше перевищили 200 мільярдів доларів, свідчать дані Bloomberg.

Станом на 9 січня вони сягають 209 мільярдів доларів.

На другому місці в «Індексі мільярдерів» іде засновник Amazon Джефф Безос, маючи 186 мільярдів доларів.

7 січня Маск, який є засновником компанії з виробництва електромобілів Tesla та космічної компанії SpaceX, вперше став найбагатшою людиною планети.

Агентство Bloomberg писало, що протягом минулого року Маск наростив свої статки більш ніж на 165 мільярдів доларів, що є, ймовірно, найшвидшим збагаченням в історії. За цей час вартість акцій Tesla зросла на 743 відсотки, а з часу першого виходу на біржу у 2010 році – більш ніж на 23 тисячі 900 відсотків.

Позначку у 200 мільярдів доларів до цього долала лише одна людина – Джефф Безос. У 2020 році йому вдавалося зробити це двічі.

 
…

Міністерство закордонних справ України перевіряє, чи були українці на борту загубленого індонезійського літака.

«За інформацією індонезійської влади, поблизу Джакарти втрачено зв‘язок із літаком місцевих авіаліній рейсу SJ182. Тривають пошукові роботи. Посольство України в Індонезії перевіряє наявність українців серед пасажирів», – повідомив речник МЗС Олег Ніколенко у твітері.

Міністерство транспорту Індонезії повідомляло, що зв’язок з літаком втратили близько 14:40 за місцевим часом (близько 9:40 за Києвом). Літак прямував зі столиці Джакарти до міста Понтіанак на острові Борнео. За даними ЗМІ, на борту було 62 людини.

Згодом у водах на північ від Джакарти знайшли ймовірні уламки літака.

 
…

Новообраний президент США Джо Байден підтримав рішення чинного президента США Дональда Трампа не відвідувати інавгурацію Байдена, яка призначена на 20 січня.

«Добре, що він не приходить… Він перевершив мої найгірші думки щодо нього. Він ганьба для країни, він зганьбив нас в цілому світі. Не гідний, не гідний обіймати цю посаду», – заявив Байден репортерам у штаті Делавер.

У ході виборчої кампанії Трамп називав Байдена найгіршим кандидатом у президенти в історії США. Також Трамп часто застосовує до Байдена образливі прізвиська.

8 січня президента США Дональд Трамп заявив, що не піде на інавгурацію Байдена.

Віцепрезидент США Майк Пенс «все ще не вирішив, чи буде присутнім», повідомила прес-служба високопосадовця журналістам. Деякі ЗМІ, з посиланням на джерела в оточенні Пенса, вказують, що віце-президент планує відвідати церемонію.
…

В Індонезії втратили зв’язок з пасажирським літаком Boeing 737-500, повідомило місцеве Міністерство транспорту.

Літак компанії Sriwijaya Air прямував зі столиці Джакарти до міста Понтіанак на острові Борнео. Зазвичай, подорож триває 90 хвилин.

Зв’язок з ним втратили близько 14:40 за місцевим часом (близько 9:40 за Києвом).

Наразі незрозуміло, скільки пасажирів та членів екіпажу було на борту. Розпочаті пошуки літака.

 
…

Одному із затриманих за штурм Капітолію в столиці Сполучених Штатів Вашингтоні знадобився перекладач російської мови, повідомляє американське видання Washington Post 8 січня.

Про це журналісти повідомили за підсумками першого судового засідання Вищого суду у Вашингтоні, де розглядали звинувачення проти 40 із затриманих у зв’язку з подіями в Капітолії.

Читайте також: «Більше шкоди, ніж користі»: сенатор-республіканець Грем про намір імпічменту Трампа

«Одну людину заарештували за володіння «автоматичною зброєю військового типу» та 11 коктейлями Молотова, повідомили прокурори. Ще одному відповідачу пред’явили звинувачення у нападі на офіцера поліції з хокейною клюшкою. Ще один, якому знадобився перекладач російської мови, сказав судді: «Я не знаю, про яке незаконне проникнення ви говорите», – повідомляє кореспондент WP.

Інша журналістка, співробітниця BuzzFeed Ема О’Коннор, повідомила, що затримана – жінка, яка говорить тільки російською.

«Хтось, хто говорить лише російською і має російського перекладача, наразі притягена до відповідальності за незаконне проникнення та порушення комендантської години, як і інші заколотними, хоча вона сказала, що не розуміє, про що йдеться, тому що «нікуди не проникала». Я не вловила її імені, але вона живе в штаті Орегон», – написала О’Коннор у Твітері.

Група прихильників чинного президента Дональда Трампа 6 січня після мітингу в Вашингтоні увірвалася в будівлю Капітолію, де в цей час відбувалася спільна сесія палат Конгресу США. Вони мали затвердити перемогу демократа Джо Байдена на виборах президента. У засіданні оголосили перерву, поліція Капітолію евакуювала членів Конгресу з будівлі.

П’ятеро людей загинули, 52 людини були заарештовані. Вночі проти 7 січня офіційний представник Капітолію повідомив, що будівля знову взята під охорону.

 
…

Прем’єр-міністр Пакистану Імран Хан закликав протестувальників з числа шиїтської меншини хазара поховати шахтарів, вбитих майже тиждень тому в провінції Белуджистан, і не «шантажувати» голову уряду. Про це він заявив 8 січня, повідомляє місцева служба Радіо Свобода.

Сидячий протест представників меншини триває шостий день у столиці провінції Кетті та портовому місті Карачі. Через них затримуєть хід повітряного, залізничного та автомобільного транспорту.

Демонстрації з вимогою до уряду країни забезпечити безпеку хазара відбулися також на північному заході Пакистану.

Попри низьку температуру, родичі вбитих шатарів та інші учасники розбили табір на шосе на під’їзді до Кетти. Вони відмовляються ховати вбитих, вимагаючи, поміж іншого, аби Хан відвідав осередок протесту та гарантував їм захист.

Читайте також: У Пакистані засудили підозрюваного ватажка нападників у Мумбаї 2008 року

Натомість під час церемонії в столиці Ісламабаді прем’єр-міністр застеріг протестувальників.

«Не можна ось так шантажувати прем’єр-міністра… Перш за все, поховайте загиблих. Якщо зробите це сьогодні, гарантую, що я сьогодні ж приїду до Кетти», – заявив він.

За правилами ісламу, мерців необхідно ховати якомога швидше.

Тим часом щонайменше 25 сидячих протестів відбулося 8 січня в різних частинах Карачі. У місті з активним економічним життям заблоковані головні дороги.

Понад 500 тисяч вантажівок стоять на трасах та в двох портових терміналах останні чотири дні через блокадників, повідомив Радіо Свобода президент Асоціації перевізників товарів Рана Аслам.

Голова Асоціації експортерів Пакистану Вахід Ахмад заявив, що через протести на складах та в дорозі застрягли 400 контейнерів із фруктами, ймовірні збитки оцінюються в 4,6 мільйона доларів.

Національна авіакомпанія «Пакистанські національні авіалінії» доповіла про 51 скасований рейс всередині країни та за кордон, місцева залізниця також звітує про затримки міжміських потягів.

Десятки людей також влаштували 8 січня мітинги в Пешаварі на північному заході та в переважно шиїтському Парачінар, що в племінному районі Куррам.

Протести почалися 4 січня, на наступний день після того, як вночі проти 3 січня бойовики екстремістського угруповання «Ісламська держава» викрали і стратили 11 чоловіків-шиїтів із етнічної меншини хазара.

Багата на ресурси провінція Белуджистан, яка межує з Афганістаном і Іраном, часто потерпає від нападів фанатичних релігійних груп та сепаратистського руху, які призвели до тисяч смертей, починаючи з 2004 року.

Представники меншини хазара, які сповідують шиїтський іслам, вже ставали об’єктами нападів екстремістів, які ідентифікують себе як сунніти, в тому числі – угруповання «Ісламська держава» в Афганістані та Пакистані.
…

Високопоставлені члени Демократичної партії планують вже вдруге обговорити імпічмент президента Сполучених Штатів Дональда Трампа за підбурення своїх прихильників до штурму Капітолію.

Членкиня Палати представників Кетрін Кларк, яка входить до керівництва демократичного крила в нижній палаті Конгресу, заявила каналу CNN перед початком партійної конференції (о 19 годині за Києвом), що процедурні кроки можуть дозволити законодавцям рухатися набагато швидше щодо імпічменту Трампа, ніж минулого року.

«Дональда Трампа необхідно усунути з посади, і ми будемо надалі вживати всіх необхідних інструментів, щоб забезпечити це для захисту нашої демократії», – сказав Кларк.

Читайте також: «Це важливо для всього демократичного світу» – реакція України та світу на насильницький штурм у Вашингтоні

За її словами, якщо віцепрезидент Майк Пенс не посилатиметься на 25 поправку Конституції США щодо усунення Трампа через його неспроможність виконувати свої обов’язки, демократи «будуть рухатися далі з процедурою імпічменту».

Тим часом Трамп нарешті засудив насильство у будівлі Конгресу, внаслідок якого загинули п’ятеро людей, у тому числі офіцер поліції Капітолію США.

У відео, опублікованому вночі проти 8 січня, президент Республіканської партії закликав до примирення, а також пообіцяв плавний і впорядкований перехід влади до адміністрації обраного президента Джо Байдена.

За його словами, настав час «продовжувати справу Америки» і момент «вимагає зцілення та примирення».

Трамп також назвав події в Капітолії «огидним нападом», який осквернив місце американської демократії, і висловив своє обурення.

Трамп не визнав своєї ролі у нападі, хоча багато депутатів, в тому числі деяких республіканців, звинуватили його в підбурюванні до насильства. Водночас у відео він каже прихильникам, що знає, що вони «розчаровані», і натякає, що має намір продовжувати займатися політикою.

Провідний сенатор-республіканець Бен Сассе зі штату Небраска 8 січня заявив, що «однозначно розгляне» імпічмент, якщо Палата представників зможе його ухвалити.

«Президент проігнорував свою присягу», – сказав Сассе в інтерв’ю каналу CBS вранці 8 січня, додавши, що дії Трампа з підбурювання натовпу до Капітолію були «аморальними».

Спікерка Палати представників Ненсі Пелосі також закликала до негайного усунення або імпічменту Трампа, повторюючи подібний заклик лідера меншини Сенату Чака Шумера.

Читайте також: Штурм Капітолію: від отриманих травм помер офіцер поліції

Інші депутати від Демократичної партії закликали кабінет міністрів посилатися на 25-ту поправку, щоб змусити Трампа обійти посаду, але для цього віцепрезидент і більшість кабінету повинні визнати президента непридатним.

За останні дні кілька високопосадовців адміністрації Трампа покинули посади. В тому числі – міністерка освіти Бетсі Девос та міністерка транспорту Ілейн Чао.

Обидві пояснили свої рішення атакою на Капітолій, хоча їм залишалося працювати на посадах менше двох тижнів.

Оскільки каденція Трампа майже закінчилася, невідомо, чи вистачить часу для завершення процесу імпічменту.

Група прихильників чинного президента Дональда Трампа 6 січня після мітингу в Вашингтоні увірвалася в будівлю Капітолію, де в цей час відбувалася спільна сесія палат Конгресу США. Вони мали затвердити перемогу демократа Джо Байдена на виборах президента.

У засіданні оголосили перерву, поліція Капітолію евакуювала членів Конгресу з будівлі.

П’ятеро людей загинули, 52 людини були заарештовані. Вночі проти 7 січня офіційний представник Капітолію повідомив, що будівля знову взята під охорону.
…

Верховний лідер Ірану аятолла Алі Хаменеї заявив, що країна не хоче, щоб Сполучені Штати Америки поспішали повернутися до міжнародної ядерної угоди.

«Ми не поспішаємо і не наполягаємо на їхньому поверненні», – сказав Хаменеї у телевізійному зверненні.

Він додав: «Якщо вони повернуться до своїх зобов’язань, ми повернемося до своїх».

Угода, підписана 2015 року за часів президентства у США Барака Обами, передбачає різке обмеження Тегераном його ядерної програми, щоб унеможливити створення ядерної зброї. Міжнародна спільнота в обмін скасовує санкції, накладені на Іран через його ядерну програму.

Сполучені Штати Америки вийшли з угоди у 2018 році й заявляли, що Іран порушує домовленості.

Обраний президент США Джо Байден, інавгурація якого запланована на 20 січня, заявив, що готовий повернути США до ядерної угоди, якщо Іран буде її дотримуватися.

 
…

«Всі винні в цій катастрофі обов’язково будуть притягнуті до відповідальності»
…

2020-й рік обійшов 2016-й як найспекотніший за всю історію спостережень. Про це повідомила Служба моніторингу клімату Європейського союзу Copernicus (C3S) 8 січня.

За даними служби, починаючи з 2015-го, шість років поспіль є найтеплішими з зареєстрованих, так само, як і 20-ть з останніх 21 року, що свідчить про стійку тенденцію.

Рекорд минулого року – зростання на 1,25 градуса за Цельсієм вище доіндустріального рівня – був тим більш тривожним, бо він був досягнутий без сприяння періодичного природного погодного явища, відомого як Ель-Ніньо, яке в сумі давало два десятих градуса за даними НАСА і Британського метеорологічного бюро.

«Це ще одне нагадування про невідкладність амбітних скорочень викидів для запобігання несприятливих кліматичних впливів в майбутньому», – наголосив директор C3S Карло Буонтемпо.

За даними Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, у 2020 році у Києві зафіксували 36 температурних рекордів. Найбільше – у березні. 
…

Президент Чеської Республіки Мілош Земан, реагуючи на штурм протестувальниками будівлі Капітолію у Вашингтоні, заявив, що «поразку потрібно приймати гідно».

«Насильство свідчить про хвору демократію. Ліками є народне примирення, діалог, виразна повага до думки іншого», – повідомив речник президента Їржі Овчачек на твіттер-сторінці.

Також чеський прем’єр Андрей Бабіш розглядає останні події в США як «безпрецедентний напад на демократію». 

«Передавання влади між президентами повинно бути завжди плинним і спокійним. Твердо переконаний, що ці інциденти не будуть продовжуватись», – заявив Андрей Бабіш.

Група прихильників чинного президента Дональда Трампа 6 січня після мітингу в Вашингтоні увірвалася в будівлю Капітолію, де в цей час відбувалася спільна сесія палат Конгресу США. Вони мали затвердити перемогу демократа Джо Байдена на виборах президента.

У засіданні оголосили перерву, поліція Капітолію евакуювала членів Конгресу з будівлі.

П’ять людей загинули, включно з офіцером поліції. 52 протестувальники були заарештовані. У ніч проти 7 січня офіційний представник Капітолію повідомив, що будівля знову взята під охорону.

Згодом Конгрес затвердив результати виборів президента США. Офіційно демократа Джо Байдена підтримали 306 виборників. Республіканця Дональда Трампа – 232.

Інавгурація нового 78-річного президента США Джо Байдена має відбутися 20 січня 2021 року.

 
…

Ілон Маск, засновник американської компанії електромобілів Tesla, став 7 січня найбагатшою людиною світу після того, як акції цієї компанії зросли в ціні відразу на 7,9%, повідомило агентство Bloomberg.

Таким чином, мовиться в повідомленні агентства, Маск обійшов в «Індексі мільярдерів», який укладає це агентство, засновника компанії інтернет-торгівлі Amazon Джеффа Безоса. Тепер статки Маска оцінюються в 194,8 мільярда доларів, або на 9,5 мільярда більше, ніж у Безоса.

При цьому ще 6 січня в цьому ж індексі Маск був другим зі 181 мільярдом доларів, відстаючи від Безоса приблизно на 3 мільярди, звернув увагу щоденник Washington Post – який при цьому нагадав, що Безос є його власником.

Друге місце в світі Маск, нині 49-річний, обійняв у листопаді 2020 року.

Обидва підприємці також є суперниками в галузі приватного освоєння космосу, де Маск має компанію Space Exploration Technologies, більше відому як SpaceX, а Безос – компанію Blue Origin.

Як пише агентство «Блумберґ», протягом минулого року Маск наростив свої статки більш ніж на 165 мільярдів доларів, що є, ймовірно, найшвидшим збагаченням в історії. За цей час вартість акцій компанії Tesla зросла на 743 відсотки, а з часу першого виходу на біржу 2010 року ці акції подорожчали більш ніж на 23 тисячі 900 відсотків.

Сума цього річного зростання статків Маска більша, ніж загальний статок третьої нині найбагатшої людини світу Білла Ґейтса з його 132 мільярдами доларів, за «Індексом мільярдерів».

Агентство зазначає при цьому, що більша частка статків Маска є акціонерним капіталом у його компаніях, включно з компанією Tesla, яка на свої акції не виплачує дивідендів, і його компаній SpaceX і Boring Company, що розробляє проєкти швидкісного транспортного сполучення підземними тунелями.

Як мовиться в статті агентства, Маск не висловлює прилюдної зацікавленості своїми матеріальними статками і на повідомлення про свій новий статус найбагатшої людини світу відреагував у твітері дописами «Як дивно» і потім «Ну, знову до праці».

Але все ж минулого місяця він підтвердив, що переніс місце свого власного постійного проживання з Каліфорнії в Техас – штат, який приваблює багатіїв нульовим податком на доходи фізичних осіб, пише агентство.

«Вашингтон пост» нагадує, що Маск почав створювати свої статки зі співзаснування компанії PayPal, за продаж якої він потім здобув 165 мільйонів доларів. У компанію Tesla він став інвестувати в 2004-му, через рік після її заснування, і зберігає в ній приблизно 20-відсоткову частку, за інформацією журналу Forbes. 2004 року він був призначений президентом компанії, але втратив цю посаду 2018-го. Тим часом від 2008-го й досі він лишається її директором.

А компанію SpaceX він заснував іще два десятки років тому, прагнучи досягти польоту на Марс.
…

Про це заявив офіційний представник Капітолію
…