Російська Федеральна служба з нагляду у сфері зв’язку, інформаційних технологій і масових комунікацій («Роскомнадзор») 12 січня склала перші вісім протоколів за статтею 19.34.1 Кодексу про адміністративні правопорушення щодо ЗМІ, визнаних в Росії «іноземними агентами». Як повідомляє сайт відомства, протоколи стосуються діяльності медіакорпорації Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода та її проєктів, серед яких і проєкт української служби Радіо Свобода – Крим.Реалії.

Заяву до «Роскомнадзору» з інформацією про те, що РВЄ/РС не виконує наказ відомства, на початку листопада 2020 року подав генеральний директор Агентства федеральних новин Євген Зубарєв. 29 грудня «Роскомнадзор» провів перевірку за цією заявою, після чого надіслав до ТОВ «РВЄ/РС», що представляє інтереси медіакорпорації в Росії, повідомлення про складання 130 адміністративних протоколів за фактами порушення наказу. Згідно з планами відомства, їхнє складання завершиться на початку лютого.

Протоколи будуть передані до суду, який може накласти за кожне порушення штрафи до 500 тисяч рублів на юридичну особу і до 50 тисяч на посадову особу. Загальна сума санкцій за фінансові порушення, ймовірно, складе десятки мільйонів рублів.

Наприкінці 2017 року до списку ЗМІ-«іноземних агентів» у Росії були включені, зокрема, Радіо Свобода та його регіональні проєкти, телеканал «Настоящее время», а також ще кілька підрозділів медіакорпорації Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода. Включення до списку накладає на ЗМІ додаткові обмеження, зокрема, вони зобов’язані надавати регулярні фінансові звіти про свою діяльність і певним чином маркувати свої публікації. РВЄ/РС виконує сформульовані в 2017 році вимоги російського законодавства.

ЗМІ-«іноземним агентом» у Росії можуть визнати також фізичних осіб. У грудні Міністерство юстиції Росії включило п’ять людей до реєстру «іноземних засобів масової інформації, що виконують функції іноземного агента». До реєстру потрапили правозахисник Лев Пономарьов, активістка Дарина Апахончич, головний редактор видання «Псковская губерния» Денис Камалягін, журналісти Людмила Савицька і Сергій Маркелов, які співпрацюють із Радіо Свобода. Міністерство юстиції Росії не роз’яснило, на яких підставах включило до реєстру цих людей.

Раніше до списку ЗМІ-«іноземних агентів» у Росії були включені, зокрема, російська служба РВЄ/РС (Радио Свобода) і його регіональні проєкти, телеканал «Настоящее время», а також ще кілька підрозділів медіакорпорації, в тому числі і Крим.Реалії, проєкт української служби Радіо Свобода, який інформує жителів окупованого і згодом анексованого Росією Кримського півострова.

Корпорація Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода оцінює дії російської влади в зв’язку з законодавством про ЗМІ-«іноземних агентів» як «небезпечні зусилля, спрямовані на переслідування журналістів, і кроки до того, щоб громадяни Росії отримували тільки схвалену Кремлем інформацію». Керівництво корпорації неодноразово відзначало, що її статут гарантує журналістську незалежність і не допускає політичного і цензурного втручання в редакційну політику.

 
…

Всесвітня організація охорони здоров’я попереджає, що колективний імунітет до COVID-19 навряд чи сформується цього року, навіть при тому, що в світі вже почалася вакцинація від коронавірусної хвороби.

«Навіть коли вакцини починають захищати найбільш вразливих, ми не зможемо досягти якогось рівня популяційного імунітету або «стадного імунітету» в 2021 році. Навіть якщо це трапиться в кількох районах в окремих країнах, це не захистить людей у всьому світі», – заявила 11 січня головна наукова співробітниця ВООЗ Сумія Сумінанат.

Попри обмежувальні заходи, вірус продовжує поширюватися в світі. Деякі країни почали кампанію з вакцинації і сподіваються, що це знизить зростання числа хворих.

Для того, щоб сформувався колективний імунітет, при якому все населення захищене від легкої передачі хвороби, рівень вакцинації має сягати 70 чи навіть 80%.

В Європі та США тривають кампанії вакцинації затвердженими вакцинами від Moderna та Pfizer-BioNTech, водночас вони сповільнюються через обмеження поставок і виробництва вакцин у поєднанні з логістичними проблемами масового щеплення.

11 січня компанія BioNTech заявила, що очікує, що нові виробничі майданчики допоможуть виготовити два мільярди доз у 2021 році порівняно з попередніми 1,3 мільярда. Це приведе до того, що один мільярд людей із 7,6 мільярдівщо живе на планеті, буде повністю вакцинований (отримає два щеплення).

ЄС із населенням у майже 450 мільйонів вже замовив майже 2,3 мільярда доз у шести виробників вакцин. Однак затверджені лише ті, що надійшли від Moderna та Pfizer-BioNTech.
…

Корпорація Twitter з 8 січня заблокувала близько 70 тисяч акаунтів соцмережі, які використовували прихильники конспірологічної теорії QAnon.

Як повідомила адміністрація соцмережі 12 січня, в багатьох випадках одна особа вела відразу кілька акаунтів. Корпорація почала масштабні блокування після подій 6 січня у Вашингтоні, коли сотні прихильників президента Дональда Трампа – серед яких були і прихильники QAnon – увірвалися в будівлю Капітолію, намагаючись зірвати затвердження підсумків президентських виборів.

«Ці акаунти займалися розповсюдженням шкідливого вмісту, пов’язаного з QAnon, і в першу чергу були присвячені розповсюдженню цієї теорії змови», – мовиться у повідомленні.

Також в правила користування твіттером внесені зміни – відтепер прямо заборонено використовувати соціальну мережу для того, щоб «втручатися у вибори» або вводити людей в оману в зв’язку з виборами або іншими подібними процедурами. Маються на увазі і не підтверджені фактами твердження про те, що вибори в США були сфальсифіковані на користь Джо Байдена. Повідомлення з неправдивою інформацією можуть відповідний чином позначатися, а якщо користувач твіттера буде їх повторювати, його акаунт можуть заблокувати.

Соціальна мережа Twitter повідомила 8 січня, що остаточно заблокувала обліковий запис чинного президента США Дональда Трампа через ризик «підбурювання до насильства».

Сам Трамп в офіційному твітері президента США звинуватив соціальну мережу в забороні свободи слова. Згодом його дописи видалили і звідти.

Акції корпорації Twitter після видалення облікового запису Трампа впали на кілька відсотків, хоча і немає доказів того, що ці дві події безпосередньо пов’язані.
…

Центральна виборча комісія Казахстану 12 січня оголосила остаточні підсумки голосування на парламентських виборах.

Необхідний семивідсотковий бар’єр голосів подолали три партії з п’яти, що балотувалися. Лідером стала владна партія «Нур Отан», головою якої є перший президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв, вона набрала 71,09%. «Нур Отан» отримує 76 мандатів у парламенті.

Далі йде партія «Ак жол» із 10,95% голосів, вона отримає 12 мандатів.

Замикає трійку лідерів Народна партія Казахстану, яка заручилася підтримкою 9,10% виборців. Вона отримає десять мандатів у законодавчих зборах.

Вибори в парламент Казахстану пройшли 10 січня (восьмі в історії країни). Вибори в мажиліс – перші після відходу Нурсултана Назарбаєва з посади президента і вступу на посаду Касима-Жомарта Токаєва в 2019 році.

Попри офіційний відхід від влади, Назарбаєв зберігає потужний вплив на політику країни. Він є головою Ради безпеки країни і користується майже необмеженими повноваженнями і недоторканністю як лідер нації.

Єдина офіційно зареєстрована політична партія, яка називає себе опозиційною, Загальнонаціональна соціал-демократична партія оголосила в листопаді, що бойкотувала вибори, заявивши, що в політичному ландшафті Казахстану, як і раніше, домінує «та ж» політична еліта.

Міжнародні спостерігачі не визнавали попередні вибори в Казахстані вільними і чесними, вказуючи на фальсифікацію виборів, репресії проти опозиційних кандидатів і обмеження щодо ЗМІ.

 
…

Федеральна служба безпеки США повідомила про можливі «озброєні протести» перед інавгурацією обраного президента Джо Байдена 20 січня.

Федеральні правоохоронні органи видали бюлетень, отриманий ЗМІ США 11 січня, в якому мовилося, що «озброєні протести» можуть бути заплановані в усіх 50 столицях штатів і в будівлі Капітолія.

У більшості штатів, за помітним винятком Вашингтону, округ Колумбія, відкрите носіння зброї є законним.

Бюлетень, в якому зазначається, що протести можуть статися з 16 по 20 січня, з’явився в зв’язку з посиленням безпеки у Вашингтоні і в законодавчих зборах штатів після масових заворушень у Капітолії минулого тижня.

П’ятеро людей загинули під час штурму Капітолію після того, як президент Дональд Трамп розсердив прихильників необґрунтованими заявами про фальсифікацію виборів, оскільки законодавці в цей момент засвідчували результати виборів.

ФБР також отримало інформацію про групу, яка закликає інших «штурмувати» суди штатів, місцеві та федеральні органи влади і адміністративні будівлі, якщо Трамп буде відсторонений від посади до закінчення терміну його повноважень.

Група також загрожує «штурмом» урядових будівель по всій країні в день інавгурації Байдена, згідно з бюлетенем, отриманим ABC News і CNN.

Окрім того, демократи Палати представників наполягають на імпічменті Трампа цього тижня.

Байден заявив 11 січня, що він не боїться складати присягу зовні на сходах будівлі Капітолію, у традиційній обстановці. Трамп зазначив, що не буде присутній на церемонії, і обраний президент підтримав це рішення. Пенс сказав, що планує приїхати.

У відповідь на занепокоєння з приводу можливого насильства, Трамп пізно увечері 11 січня оголосив про надзвичайний стан в столиці країни. Декларація дозволяє Міністерству внутрішньої безпеки та Федеральному агентству з надзвичайних ситуацій координувати свої дії з місцевою владою у випадку необхідності. Надзвичайний стан буде діяти до 24 січня.

При цьому виконувач обов’язків міністра внутрішньої безпеки Чад Вольф несподівано оголосив про свою відставку з посади глави органу, що відповідає за безпеку на інавгурації 20 січня. За словами Вольфа, у відставку він іде з процедурних причин. На його місце призначено адміністратора Федерального агентства з надзвичайних ситуацій Піта Гейнора. Повідомляючи про відставку, Вольф не згадував про штурм Капітолію.

Тим часом Національна гвардія отримала дозвіл направити в Вашингтон до 15 000 військовослужбовців для посилення безпеки під час інавгурації.

Мер Вашингтону Мюріел Баузер також закликала Міністерство внутрішніх справ США скасувати дозволи на публічні збори до 24 січня.

У відповідь на насильство минулого тижня столиці штатів посилили безпеку.
…

Адміністрація Дональда Трампа 11 січня оголосила, що повертає Кубу до списку держав-спонсорів тероризму. Це може перешкодити потенційним зусиллям адміністрації обраного президента США Джозефа Байдена відновити процес потепління відносин із Гаваною, започаткований за президентства Барака Обами.

Державний секретар Майк Помпео заявив, що Куба потрапила до чорного списку, оскільки «неодноразово надавала підтримку актам міжнародного тероризму», приховуючи втікачів зі США, а також лідерів колумбійських повстанців. Помпео також згадав підтримку Кубою президента Венесуели Ніколаса Мадуро, яка, на його думку, дозволила створити «сприятливе середовище для проживання та процвітання міжнародних терористів у Венесуелі».

Ухвалене в 2015 році рішення експрезидента Барака Обами офіційно виключити Кубу зі списку держав-спонсорів тероризму стало важливим кроком на шляху відновлення дипломатичних зв’язків того ж року. Повернення Куби до списку всього за дев’ять днів до того, як президент Дональд Трамп піде з посади, ухвалене після місяців юридичного аналізу. Частина експертів адміністрації мали сумніви, чи таке рішення є виправданим.

 
…

Президент Азербайджану Ільгам Алієв і прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян після зустрічі з участю президента Росії Володимира Путіна в Москві 11 січня висловили різні думки щодо завершення конфлікту навколо Нагірного Карабаху.

Алієв назвав запрошення Путіна «дуже корисним і продуктивним», заявивши згодом, що  конфлікт «залишився в минулому». Натомість Пашинян вказав, що ключові питання все ще потребують негайного вирішення. «На жаль, цей конфлікт досі не врегульований», – сказав він журналістам після переговорів, які тривали майже чотири години.

У повідомленні Кремля про зустріч ішлося, що лідери Росії, Азербайджану та Вірменії на переговорах у Москві ухвалили спільну заяву про розвиток Нагірного Карабаху. Підписи під заявою поставили російський президент Володимир Путін, президент Азербайждану Ільгам Алієв і прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян.

У документі вказано, що для розв’язання проблем економіки Нагірного Карабаху до кінця січня 2021 року сторони створять робочу групу під керівництвом віцепрем’єрів Росії, Вірменії та Азербайджану.

Пріоритетом роботи стане автомобільне і залізничне сполучення, конкретні проєкти до кінця лютого мають представити експертні підгрупи, сказано в заяві.

Восени 2020 року Азербайджан відвоював прилеглі до Нагірного Карабаху райони, які понад чверть століття контролювали етнічні вірмени, а також частину території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області включно з містом Шуша. У листопаді Баку та Єреван за участю Росії домовилися припинити вогонь.

 
…

Папа Римський Франциск підписав апостольське послання, яким узаконив право жінок на виконання в тому числі функцій читців і аколітів (паламарів), пише Reuters.

Видання вказує, що папа Франциск офіційно закріпив права, якими вже протягом багатьох років наділені жінки в багатьох країнах. Після внесення до Кодексу канонічного права змін консервативні єпископи не зможуть позбавляти жінок у своїй єпархії можливості виконувати ці ролі.

У листі папа Римський сказав, що хоче принести «стабільність, суспільне визнання» жінкам, які вже виконують такі ролі. За його словами, рішення було ухвалене після богословських роздумів і після того, як багато єпископів із різних країн світу запропонували внести ці зміни.

У 1972 році папа Римський Павло VI визначив положення аколітів: у багатьох католицьких громадах під час богослужіння жінки стали запалювати і носити свічки, готувати хліб і вино, а також читати Біблію. Тепер це отримало офіційне закріплення в Кодексі канонічного права. При цьому папа Франциск вказав, що виконання мирських служінь не має стосунку до можливості висвячування жінок у сан.

Жінки у Ватикані обіймають кілька важливих посад. Наприклад, у січні 2020 року вперше в історії на посаду в Державний секретаріат Ватикану була призначена 66-річна Франческа Ді. Вона стала заступницею держсекретаря Святого престолу. Папа Римський Франциск виступає за поступове розширення ролі жінок у Ватикані.

Раніше папа Римський у документальному фільмі закликав до ухвалення законів про громадянські союзи для одностатевих пар. «Гомосексуали мають право на сім’ю. Вони чада Божі і мають право на сім’ю», – наголосив він. Франциск став першим понтифіком, який підтримав цю ідею, відмінну від класичної доктрини католицької церкви.

 
…

Лідери Росії, Азербайджану та Вірменії на переговорах у Москві ухвалили спільну заяву про розвиток Нагірного Карабаху, повідомляє сайт Кремля 11 січня. Підписи під заявою поставили російський президент Володимир Путін, президент Азербайждану Ільгам Алієв і прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян.

У документа вказано, що для розв’язання проблем економіки Нагірного Карабаху до кінця січня 2021 року сторони створять робочу групу під керівництвом віце-прем’єрів Росії, Вірменії та Азербайджану.

Пріоритетом роботи стане автомобільне і залізничне сполучення, конкретні проєкти до кінця лютого мають представити експертні підгрупи, сказано в заяві.

Восени 2020 року Азербайджан відвоював прилеглі до Нагірного Карабаху райони, які понад чверть століття контролювали етнічні вірмени, а також частину території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області включно з містом Шуша. У листопаді Баку та Єреван за участю Росії домовилися припинити вогонь.

 
…

У Москві почалася тристороння зустріч прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна, президента Азербайджану Ільгама Алієва і президента Росії Володимира Путіна. Перед початком переговорів вірменський й азербайджанський лідери привітали один одного, але руки не потиснули.

Раніше Кремль повідомляв, що учасники зустрічі обговорять виконання угоди про перемир’я у Нагірному Карабасі. Її підписали в листопаді минулого року.

Путін також має намір перевести переговори з Пашиняном і Алієвим окремо.

В Єревані перед від’їздом прем’єр-міністра до Москви пройшла акція протесту. Опозиційні активісти, незадоволені умовами угоди щодо Карабаху, намагалися перекрити дорогу в аеропорт кортежу Пашиняна.

Конфлікт в Нагірному Карабасі загострився у вересні минулого року. Баку і Єреван звинуватили один одного в ескалації. Сторони кілька разів намагалися домовитися про перемир’я, але режим припинення вогню постійно порушувався.

У ніч з 9 на 10 листопада 2020 року Вірменія й Азербайджан за посередництва Москви домовилися про мир. За договором, режим припинення вогню контролюють російські миротворці.

Вірменська опозиція наполягає на відставці Пашиняна, бо не згодна з умовами врегулювання конфлікту, на які погодилася Вірменія. Вони передбачають перехід до Азербайджану низки районів Нагірного Карабаху.

 
…

Консервативна соціальна мережа Parler, як і очікувалося, припинила роботу 11 січня після того, як втратила доступ до веб-сервісів Amazon через звинувачення в тому, що вона не змогла належним чином контролювати контент, що містить насильство.

Популярність Parler серед прихильників президента США Дональда Трампа та представників ультраправих зросла після того, як колишнього президента заблокувала більшість основних платформ соціальних мереж після штурму Капітолію США натовпом його прихильників 6 січня.

Повідомлення про підтримку насильства, котре потрясло Сполучені Штати, і заклики до нових протестів поширилися на платформі, що спонукало Apple і Google видалити додаток Parler зі своїх магазинів.

У листі власникам Parler Amazon заявила, що призупиняє роботу платформи, яка стверджує, що у неї більш ніж 12 мільйонів користувачів, від своїх послуг хмарного хостингу за допущення «загроз насильства». У відповідь генеральний директор Parler Джон Матц звинуватив технологічних гігантів у «війні зі свободою слова».

Parler припинив роботу відразу після півночі за тихоокеанським часом (10 година ранку за Києвом) 11 січня.

Parler був запущений у 2018 році. Мережа позиціонувала себе як «неупереджена» і користувалася популярністю серед користувачів, яким заборонений доступ до Twitter.

У дні, що передували штурму Капітолію, деякі користувачі мережі відкрито обговорювали способи зупинити визнання Конгресом перемоги обраного президента Джо Байдена. У мережі також поширювалися необґрунтовані звинувачення і наклепницькі претензії на адресу низки високопоставлених американських діячів.
…

Садир Жапаров, який лідирує на президентських виборах у Киргизстані, заявив, що референдум щодо зміни Конституції країни пройде до червня 2021 року.

«Народ вибрав президентське правління. Тепер конституційна рада представить новий проєкт Конституції, а парламент визначить день проведення референдуму. Зміниться і система виборів депутатів Жогорку Кенеша. Половина парламенту буде формуватися по одномандатній системі, половина – по партійній. Я думаю, це питання вирішиться до червня», – сказав він.

За останніми даними, Садир Жапаров значно випередив своїх конкурентів на президентських виборах, набравши 79,2% голосів виборців.

Напередодні в Киргизстані пройшли дострокові вибори, вони були оголошені після осінніх заворушень, викликаних невдоволенням результатами жовтневих виборів до парламенту Киргизстану. Переможцями тоді були оголошені партії, пов’язані з тодішнім президентом Сооронбаєм Жеенбековим, але багато політичних сил у Киргизстані не визнали цих результатів.

На хвилі протестів у Бішкеку Жеенбеков пішов у відставку. Основним претендентом на посаду нового президента став Садир Жапаров, якого під час протестів звільнили з в’язниці його прихильники.

Паралельно з виборами президента в Киргизстані пройшов референдум про зміну форми правління з парламентської на президентську. За офіційними даними ЦВК, за президентську форму правління проголосували більше ніж 81%, за парламентську – 10,95% виборців. Проти всіх проголосували 4,43%.

Жапаров сподівається, що після перемоги на виборах проведе ще один референдум – вже зі зміни Конституції.

 
…

Група міжнародних експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я має прибути до Китаю 14 січня для розслідування причин виникнення пандемії коонавірусу. Про це заявила влада Китаю 11 січня.

Перед приїздом експертів Пекін намагається відповісти, де і коли почалася пандемія, зазначає Reuters. За словами високопоставленого китайського дипломата, «все більше і більше досліджень» показують, що вона виникла в кількох регіонах.

Наразі в Китаї намагаються придушити новий спалах епідемії. 10 січня виявили 103 нових випадки захворювання, що стало найбільшим щоденним приростом за більш ніж п’ять місяців. Нові випадки зафіксували у провінції Хебей. Шицзячжуан, столицю провінції Хебей, заблокували, також у провінції заблокували деякі ділянки магістралей, щоб обмежити поширення вірусу.

У окрузі Ванко, де повідомили про вісім нових безсимптомних випадки захворювання, вирішили закрити всі другорядні підприємства, заборонили людям залишати місто і заблокували другорядний рух.

Регіональний директор із надзвичайних ситуацій Західно-Тихоокеанського океану Бабтунде Оловокуре 17 грудня заявив, що Китай привітав плани Всесвітньої організації охорони здоров’я надіслати групу розслідувачів, яка має виявити походження коронавірусу SARS-CoV-2, який спричинив пандемію.

5 січня директор ВООЗ Тедрос Аданом Гебреєсус заявив, що Пекін досі не надав експертам Всесвітньої організації охорони здоров’я офіційних дозволів для відвідування країни.
…

Президент Чехії Мілош Земан порівняв події довкола Капітолія у Вашингтоні з українським Майданом.

«Загалом я не люблю насильницькі революції, тому, наприклад, не люблю Майдан. А зараз це мають прямо вдома американці», – заявив він в інтерв’ю виданню Blesk.

Земан додав, що «не може згадати, хоча, напевно, в історії такі випадки вже були, але не були в американській історії, будь-якого американського президента, який би відходив з такою ганьбою».

Мілош Земан зазначив, що останні події у Вашингтоні показали «боягузство політика, який відходить», і що Дональд Трамп «непрямо спричинився і до смерті тих п’ятьох людей, які в більшості були його прихильниками». Реакції Дональда Трампа на такі висловлювання Мілоша Земана немає.

Раніше порівняння подій довкола Капітолія з українським Майданом дозволив собі зробити перший заступник посла Росії в ООН Дмитро Полянський. Він назвав сцени у Вашингтоні «в стилі Майдану». Росія та особисто її президент Володимир Путін хибно стверджували, що українська Революція гідності була переворотом за підтримки США.

Група прихильників чинного президента Дональда Трампа 6 січня після мітингу в Вашингтоні увірвалася в будівлю Капітолію, де в цей час відбувалася спільна сесія палат Конгресу США. Вони мали затвердити перемогу демократа Джо Байдена на виборах президента. У засіданні оголосили перерву, поліція Капітолія евакуювала членів Конгресу з будівлі. П’ятеро людей загинули, 52 людини були заарештовані.

В одному із видалених дописів у Twitter Дональд Трамп назвав штурм будівлі Конгресу своїми прихильниками «природною реакцією». 9 січня соцмережа Twitter назавжди заблокувала Трампа через ризик «підбурювання до насильства». Сам Трамп в офіційному твітері президента США звинуватив соціальну мережу в забороні свободи слова. Згодом його дописи видалили і звідти.

У п’ятницю Міністерстово юстиції США висунуло звинувачення 13 особам у злочинних діях на території Капітолія. Зокрема було заарештовано учасника акції, який раніше поширив у соцмережах відео того, як він сидить в кабінеті спікерки Палати представників США Ненсі Пелосі, а також записав відео в якому розповів, що не був заарештований в середу, а зміг вийти без перешкод. 60-річного Річарда Барнетта звинуватили у проникненні на територію з обмеженим доступом, крадіжці та насильницьких діях.

Серед звинувачених і республіканець-конгресмен парламенту штату Західна Вірджинія Делл Деррік, який поширив відео своєї участі у штурмі Капітолія.

В ФБР заявили, що розслідування та правоохоронні дії тривають.
…

У Росії вперше виявили так званий «британський» штам коронавірусу, заявила голова Росспоживнагляду Анна Попова в ефірі телеканалу «Росія-1».

За її словами, вірус виявили у громадянина Росії, який прибув з Великобританії. Коли саме це сталося, невідомо. Інших подробиць чиновниця не вказала.

Новий різновид коронавірусу, за твердженнями фахівців, поширюється швидше – на 50-70 відсотків. Особливо активно – у Великобританії, через що в цій країні в останні тижні фіксуються рекордні показники нових інфікованих за добу – понад 50 тисяч. Влада знову оголосила загальнонаціональний карантин.

Про появу нової мутації COVID-19 у Великобританії стало відомо в середині грудня. Пізніше штам виявили в Китаї, Іспанії, Швеції, Франції, Данії, Нідерландах, Італії, Німеччині, а також в декількох країнах Азії і Близького Сходу. Через це понад 20 країн перервали авіасполучення з Великобританією.

При цьому у Всесвітній організації охорони здоров’я заявили, що нові штами – нормальне явище для пандемії.

У Росії один з найвищих рівнів інфікування коронавірусом у світі – на сьогодні захворіли майже 3,5 мільйона людей.
…

«Більшість кандидатів у президенти – досвідчені, великі політики, націлені служити своїй батьківщині. Ми повинні використовувати їхній досвід і світлі ідеї для країни»
…

У Киргизстані о 20:00 за місцевим часом (16:00 за Києвом) завершилося голосування на дострокових виборах президента. На сайті місцевої ЦВК публікуються перші дані голосування.

Станом на 20:20 лідирує Садир Жапаров, набравши 78,9 відсотка голосів виборців. На другому місці йде Адахан Мадумаров (6,5%), на третьому – Бабиржан Тольбаєв (2%).

Разом з президентськими виборами у країні відбувся референдум щодо форми правління. До 20:20 за президентську систему проголосували 78,7 відсотка виборців, за парламентську – 10 відсотків, проти всіх – 4,2 відсотка.

Явка за дві години до закриття дільниць на виборах президента склала 33,13 відсотка, на референдумі –33,08%.

Загальна кількість виборців становить 3 млн 563 тисяч 574.

Вибори в Киргизії проходять достроково – після того, як пішов у відставку колишній президент Сооронбай Жеенбеков. Він пішов з посади після масових протестів проти підсумків парламентських виборів. Внаслідок протестів результати виборів до парламенту були визнані недійсними. Зі своїх посад пішли також прем’єр-міністр і спікер парламенту. Виконуючим обов’язки президента став Жапаров, опозиційний політик, який під час протестів був звільнений з в’язниці.

 
…