Дочка ректора Санкт-Петербурзького гірничого університету Володимира Литвиненка, якого називають одним з друзів президента Росії, подала заявку на вступ до руху «Відкрита Росія», створеного опозиціонером Михайлом Ходорковським. Про це сама Ольга Литвиненко розповіла в інтерв’ю російській службі Радіо Свобода.

За її словами, вона хоче боротися проти скочування Росії до диктатури, проти авторитарної і корумпованої системи у країні, роз’яснити Європі той факт, що ніякої демократії у Росії немає, що навіть кожне судове рішення там або продавлене згори чи куплене.

Литвиненко розповіла, що вже працює над проектами з розвитку демократичних інститутів у Росії.

Ольга Литвиненко раніше була депутатом Законодавчих зборів Санкт-Петербурга від «Справедливої Росії», а у 2011 році поїхала до Європу.

Володимир Литвиненко заявляв про викрадення Ольги, намагаючись перешкодити їй виїхати з країни з усіма трьома дітьми. У результаті, користуючись судовим рішенням, він відібрав у неї старшу дочку – свою внучку.

Сам Володимир Литвиненко двічі очолював передвиборний штаб Володимира Путіна і позиціонує себе як друг президента.
…

У США померла іранська математик Мар’ям Мірзахані, яка три роки тому вона стала першою жінкою-лауреатом Філдсівської премії.

Мірзахані було 40 років. У 2013 році у неї діагностували рак грудей, а кілька тижнів тому виявили метастази у кістковому мозку.

Мар’ям Мірзахані присудили Філдсівську премію у 2014 році за внесок у динаміку і геометрію риманових поверхонь і теорію просторів їхніх модулів.

Вона стала як першою жінкою-лауреатом цієї премії, так і першим лауреатом з Ірану.

Нобелівську премію математикам не вручають, відтак Філдсівська премія є найпрестижнішою у галузі математики.
…

Військові США вбили лідера угруповання «Ісламська держава» в Афганістані Абу Саєда під час рейду, який проводився у північно-східній провінції Кундуз. Про це 14 липня повідомили у Пентагоні.

«Під час рейду були вбиті й інші члени «Ісламської держави», що значно підірвало плани угруповання щодо розширення своєї присутності в Афганістані», – зазначила речниця Пентагону Дана Вайт.

Бойовики «Ісламської держави» обрали Абу Саєда лідером цього угруповання в Афганістані навесні цього року.

Колишнього лідера Абдула Хасіба вбитий 27 квітня – під час спільної операції афганських і американських військових у східній провінції Нангархар. Його попередник Хафіз Саєд Хан загинув у 2016 році – в результаті ракетного удару, завданого американським безпілотником.
…

Палата представників конгресу США 14 липня ухвалила проект оборонного бюджету країни на 2018 фінансовий рік, який починається з 1 жовтня 2017 року.

Сума витрат становить майже 700 мільярдів доларів.

Білий дім запросив у 2018 году на військові потреби 603 мільярдів доларів плюс 65 мільярдів на проведення операцій за кордоном.

У Сенаті США наразі розглядають свій проект оборонного бюджету, з яким повинен бути узгоджений ухвалений у нижній палаті. Якщо сенаторам вдасться це зробити, законопроект направлять на підпис президенту.

Оборонний бюджет США на 2017 рік становить 619 мільярдів доларів.
…

Лідер демократичної меншості у Палаті представників Конгресу США Ненсі Пелосі знову закликала до незалежного розслідування щодо втручання Росії у вибори у США.

Під час прес-конференції 14 липня, Пелосі заявила про необхідність додаткової перевірки спецслужбами радника президента Дональда Трампа і його зятя Джареда Кушнера через участь у зустрічі сина президента з російським адвокатом у червні 2016 року.

Пелосі та інші конгресмени-демократи заявили, що домагатимуться голосування у Конгресі щодо створення незалежної комісії з розслідування можливих російських зв’язків американського президента.

Зараз відповідне розслідування ведуть два комітети Конгресу і спеціальний радник Роберт Мюллер, призначений Міністерством юстиції.
…

У США телеканал NBC News повідомив, що на зустрічі сина президента Дональда Трампа з юристкою з Росії влітку минулого року був присутній і колишній російський контррозвідник, а нині американський лобіст.

Телеканал не назвав його імені, додавши, що чоловік заперечує свої нинішні зв’язки з російськими спецслужбами, в яких його підозрюють у США.

Цей чоловік свого часу емігрував до США і нині має громадянства і США, і Росії.

Згадана російська юристка Наталія Весельницька підтвердила телеканалові, що на тій її зустрічі з Дональдом Трампом-молодшим у час передвиборчої кампанії у США її супроводжував один чоловік, але вона відмовилася називати його ім’я.

Адвокат президентового сина Алан Ф’ютерфас повідомив, що його клієнт дійсно зустрічався з цим чоловіком. Він додав, що й сам теж говорив із цим чоловіком і той запевнив його, що не працює на владу Росії.

У вівторок син президента США Дональда Трампа оприлюднив своє електронне листування в червні 2016 року про пропозицію з Росії надати інформацію на допомогу кампанії його батька після того, як про цю зустріч повідомила попередніми днями преса.

Це листування, яке оприлюднив Дональд Трамп-молодший у твітері, свідчить, що тоді йому запропонували влаштувати зустріч із російською юристкою Наталією Весельницькою, стверджуючи, що вона пов’язана з владою Росії і має від неї делікатні дані про нібито незаконні фінансові внески в кампанію суперниці нинішнього президента Гілларі Клінтон, які можуть піти їй на шкоду. Син президента у відповідь висловив зацікавленість у цьому.

Трамп-молодший, коментуючи це, заявив, що насправді Весельницька не мала такої інформації і його зустріч із нею не принесла ніякої користі для президентської кампанії його батька. Трамп-старший, зі свого боку, виправдав ту зустріч, заявивши, що такі зустрічі є «стандартною практикою» під час виборчої кампанії і що більшість людей погодилася б на таку зустріч.

Критики ж вважають, що, навіть якщо зустріч не принесла для Трампа результату, бажання його сина отримати від Росії компромат на Клінтон рівнозначне «змові з ворожою іноземною державою з метою підірвати американську демократію».

Раніше всі спецслужби США у спільній заяві підтвердили, що Росія втрутилася у виборчу кампанію у США 2016 року. Москва заперечує це.
…

У Росії знову попередили США про можливі заходи у відповідь на минулорічне закриття російських дипломатичних об’єктів на американській території.

Як заявила речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова, час для ухвалення цих заходів уже збігає, а «ситуація ніяким чином не розблоковується», і, якщо справа не зрушить із місця, Москві доведеться вдатися до них.

Вона, зокрема, дала зрозуміти, що Росія може закрити дачу і склад посольства США в Москві, а також змусити США значно скоротити число своїх дипломатичних працівників у Росії.

Як сказала Захарова, «є чим відповісти», і додала, що число працівників посольства США в Москві нині значно перевищує кількість посольських працівників Росії у Вашингтоні, а закриття Росії доступу до її об’єктів у США порушує, серед іншого, двосторонню домовленість іще 1979 року, за якою посольству США в Москві надали дві земельні ділянки під дачу і склад.

Крім того, вона заявила, що після видворення зі США наприкінці минулого року 35 російських дипломатів Вашингтон не видає віз новим працівникам, яких Росія планувала направити до США на заміну висланим.

За словами речниці, все буде залежати від конкретних дій США і консультацій чільних дипломатів двох країн, запланованих на ближчий час.

У вівторок Державний департамент США повідомляв, що наступного понеділка, 17 липня, заступник державного секретаря США Том Шеннон прийме у Вашингтоні заступника міністра закордонних справ Росії Сергія Рябкова для переговорів із метою розв’язати ці суперечності.

Цю зустріч планували ще на червень, але тоді її скасувала Москва після того, як США оголосили про розширення списку осіб і компаній, на яких накладені санкції через агресію Росії проти України.

У самому кінці грудня 2016 року адміністрація тодішнього президента США Барака Обами наказала закрити два російські дипломатичні об’єкти у США, що офіційно були дачами для відпочинку дипломатів, працівників посольства Росії і членів їхніх родин, у штатах Нью-Йорк і Меріленд. Тоді ж персонами нон-ґрата були оголошені 35 працівників посольства Росії у Вашингтоні і генерального консульства в Сан-Франциско. Причиною стали спільні висновки всіх спецслужб США, що Росія втрутилася у президентські вибори того року (Москва заперечує свою причетність). За деякими повідомленнями, закриті об’єкти могли також використовуватися працівниками російських спецслужб для ведення розвідувальної діяльності. Президент Росії Володимир Путін тоді відмовився вживати заходів у відповідь, очікуючи на швидке поліпшення відносин за наступного президента Дональда Трампа, якого підтримувала Москва, – але цього так і не сталося. Адміністрація Трампа наразі продовжує попередню політику Вашингтона щодо Москви, незважаючи на заяви президента США про сподівання на кращі відносини з Росією.
…

У Старому місті в Єрусалимі в Ізраїлі сталася перестрілка, внаслідок якої поранені три людини.

За повідомленнями, поліція переслідувала трьох нападників, які відкрили вогонь біля одного зі святих місць юдаїзму, і застрелила всіх трьох.

Із трьох поранених двоє, як повідомляють, у важкому стані.

Інших подробиць цього нападу наразі немає.

Після нападу всі входи до Старого міста перекрили. Також скасували п’ятничні молитви в мечеті Аль-Акса неподалік.

В Ізраїлі не припиняється протистояння з радикальними палестинцями. Палестинські нападники в Ізраїлі від вересня 2015 року вбили не менш ніж 43 ізраїльтян. За цей же час силові структури Ізраїлю вбили понад 250 палестинців – як стверджують, більшість їх були нападниками чи намагалися вчиняти напади.
…

Президент США Дональд Трамп заявляє, що Вашингтон працюватиме з Францією щодо післявоєнного плану для Сирії, а також зі своїми партнерами в Іраку для забезпечення перемоги над бойовиками угруповання «Ісламська держава» у Мосулі.

13 липня, під час спільної прес-конференції з президентом Франції Емманюелем Макроном у Парижі, Трамп повідомив, що сторони погодилися щодо тісної кооперації у намаганні зупинити шестирічну війну у Сирії. Президент США наголосив, що Вашингтон і Париж разом працюватимуть для перемоги над бойовиками «Ісламської держава», яких він назвав «ворогами людства».

Емманюель Макрон, своєю чергою, зазначив, що сторони погодилися працювати над дорожніми картами на поствоєнний період для Іраку і Сирії.

У четвер Дональд Трамп з дружиною прибули до Парижа.

Макрон запросив Трампа відзначити національне свято Франції, відоме за кордоном як «день взяття Бастилії», в Парижі під час телефонної розмови минулого місяця. Крім цього, під час урочистостей також відзначатимуть 100-річчя вступу США до Першої світової війни.

Візит до Франції відбувається менш ніж через тиждень після того, як Трамп повернувся з саміту «Групи двадцяти» в Німеччині.
…

Європейський союз дав Угорщині термін в один місяць, щоб дати відповідь на занепокоєння щодо суперечливого закону про освіту, який критикують за його невідповідність праву ЄС.

Якщо Будапешт не дасть відповіді, що задовольнить ЄС, Євросоюз почне проти Угорщини юридичні процедури, повідомив віце-президент Європейської комісії Франс Тіммерманс.

Це офіційне попередження стало вже другим кроком ЄС за процедурою юридичної реакції на дії країни, що порушує правила Євросоюзу.

До третього кроку – запровадження санкцій проти країни-порушника, серед яких, зокрема, припинення права голосу країни в Євросоюзі, – в ЄС наразі не вдавалися ще жодного разу.

Крім того, в четвер ЄС попередив Угорщину, що її новий закон про обмеження іноземного фінансування неурядових організацій не відповідає нормам Євросоюзу. В цій процедурі це наразі перший крок.

У квітні в Угорщині набув чинності закон про вищу освіту, неофіційно названий «законом про університет Сороса» – він змушує Центрально-Європейський університет, фінансований відомим американським філантропом угорського походження Джорджем Соросом, залишити Угорщину. Закон вимагає, щоб іноземні університети, які працюють в Угорщині, мали університетське містечко і в Угорщині, і у країні, де вони заснован. Центрально-Європейський університет акредитований у Нью-Йорку у США, але не має американського відділення. Офіційний Будапешт вважає цей заклад бастіоном ліберальної опозиції до нинішньої дедалі більш авторитарної влади країни.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан упродовж тривалого часу звинувачує Джорджа Сороса у втручанні у внутрішні справи цієї країни. Влада Угорщини вже запровадила певні обмеження щодо пов’язаних із Соросом організацій.
…

Президент США Дональд Трамп захищає минулорічну зустріч свого сина з російським адвокатом, зазначаючи, що «більшість людей могли її мати». Про це він заявив 13 липня під час спільної прес-конференції з президентом Франції Емманюелем Макроном у Парижі.

У вівторок син президента США Дональда Трампа оприлюднив своє електронне листування влітку 2016 року про пропозицію з Росії надати інформацію на допомогу кампанії його батька.

Чотири сторінки такого листування, які оприлюднив Дональд Трамп-молодший у твітері, свідчать, що публіцист Роб Ґолдстоун пропонував йому тоді влаштувати зустріч із російською юристкою Наталією Веселинською і пояснював: вона заявила, що пов’язана з владою Росії і має від неї делікатні дані про нібито незаконні фінансові внески в кампанію суперниці нинішнього президента Гілларі Клінтон, які можуть піти їй на шкоду. Син президента у відповідь висловив зацікавленість у цьому.

Трамп-молодший, коментуючи це, заявив, що насправді Весельницька не мала такої інформації, і його зустріч із нею не принесла ніякої користі для президентської кампанії його батька, тож він ніколи й не казав про неї своєму батькові.

Дональд Трамп заявив, що нічого не знав, що його старший син мав зустріч з російською юристкою.

Критики ж вважають, що, навіть якщо зустріч не принесла для Трампа результату, бажання його сина отримати від Росії компромат на Клінтон рівнозначне «змові з ворожою іноземною державою з метою підірвати американську демократію».

У середу кандидат на посаду директора Федерального бюро розслідувань США Крістофер Рей заявив, що в разі призначення надасть повну підтримку розслідуванню у справі про втручання Росії у президентські вибори у США 2016 року, яке веде ФБР. Як сказав він під час слухання щодо його кандидатури в комітеті у справах правосуддя Сенату, він також продовжить розслідування ФБР щодо контактів членів виборчої кампанії нинішнього президента Дональда Трампа з офіційними особами з Росії.
…

Державний секретар США Рекс Тіллерсон завершив переговори з керівниками Саудівської Аравії і ще трьох арабських держав у намаганні вирішити їхню вже понад місячну суперечку з Катаром, хоча наразі ознак прориву внаслідок цих переговорів немає.

У саудівському місті Джидді він зустрічався з міністрами закордонних справ чотирьох країн і окремо з королем Саудівської Аравії Салманом бін Абдалазізом ас-Саудом і коронним принцом Мухаммадом бін Салманом.

Відтак він прибув до Кувейту, що не бере участі в суперечці і, як і США, намагається бути посередником у врегулюванні кризи, в перебігу якої Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати, Бахрейн і Єгипет звинуватили Катар у підтримці тероризму.

У четвер Тіллерсон має знову прибути на переговори до Катару, де він уже побував у вівторок. Тоді США і Катар підписали меморандум про порозуміння про боротьбу з тероризмом і його фінансуванням, що визначає, яких заходів має вжити Катар для посилення цієї боротьби. Але чотири країни заявили, що цього недостатньо, щоб зняти їхні занепокоєння.

Раніше Катар відкинув висунений йому чотирма арабськими країнами ультиматум із 13 вимог, серед яких були вимоги припинити фінансову підтримку тероризму, закрити телемережу «Аль-Джазіра», скоротити більшість зв’язків із Іраном і закрити військово-повітряну базу Туреччини на території Катару. У відповідь чотири країни пригрозили новими санкціями.

Ці країни ще 5 червня скоротили дипломатичні і туристичні зв’язки з Катаром, звинувативши Доху в підтримці тероризму і надмірній близькості з регіональним супротивником, Іраном. Ці твердження в Катарі відкидають.

Усі п’ять країн, що беруть участь у суперечці, є важливими союзниками США в регіоні, в Катарі також розташована найбільша в регіоні Близького Сходу та Перської затоки американська військова база Аль-Удейд, де постійно розміщені близько 11 тисяч військовослужбовців США.
…

Президент США Дональд Трамп знову відкинув звинувачення щодо зв’язків його виборчої команди з Росією після того, як його син підтвердив, що в перебігу виборчої кампанії зустрічався з російською юристкою, яка заявляла, що пропонує передати на користь його батька делікатну інформацію від влади Росії, шкідливу для його тодішньої суперниці Гілларі Клінтон.

Він знову назвав розслідування щодо обсягів втручання Росії у виборчу кампанію у США минулого року «найбільшим полюванням на відьом» і назвав сина «відкритим і ні в чому не винним».

У вівторок син президента США Дональда Трампа оприлюднив своє електронне листування влітку 2016 року про пропозицію з Росії надати інформацію на допомогу кампанії його батька після того, як про цю зустріч повідомила попередніми днями преса.

Чотири сторінки такого листування, які оприлюднив Дональд Трамп-молодший у твітері, свідчать, що публіцист Роб Ґолдстоун пропонував йому тоді влаштувати зустріч із російською юристкою Наталією Веселинською і пояснював: вона заявила, що пов’язана з владою Росії і має від неї делікатні дані про нібито незаконні фінансові внески в кампанію суперниці нинішнього президента Гілларі Клінтон, які можуть піти їй на шкоду. Син президента у відповідь висловив зацікавленість у цьому.

Трамп-молодший, коментуючи це, заявив, що насправді Весельницька не мала такої інформації, і його зустріч із нею не принесла ніякої користі для президентської кампанії його батька, тож він ніколи й не казав про неї своєму батькові.

Критики ж вважають, що, навіть якщо зустріч не принесла для Трампа результату, бажання його сина отримати від Росії компромат на Клінтон рівнозначне «змові з ворожою іноземною державою з метою підірвати американську демократію».

Раніше в середу кандидат на посаду директора Федерального бюро розслідувань США Крістофер Рей заявив, що в разі призначення надасть повну підтримку розслідуванню у справі про втручання Росії у президентські вибори у США 2016 року, яке веде ФБР. Як сказав він під час слухання щодо його кандидатури в комітеті у справах правосуддя Сенату, він також продовжить розслідування ФБР щодо контактів членів виборчої кампанії нинішнього президента Дональда Трампа з офіційними особами з Росії.

Рей додав, що не має ніяких підстав сумніватися у спільному висновку всіх розвідувальних служб США, що Росія здійснила втручання у президентські вибори.

50-річний Крістофер Рей був помічником міністра юстиції США у 2003–2005 роках, за президента Джорджа Буша-молодшого. Попереднє десятиліття він працював у приватній юридичній фірмі, де його клієнтами у кримінальних і цивільних справах були, зокрема, великі корпорації і фінансові установи. 7 червня Трамп висунув кандидатуру Рея на посаду директора ФБР. У разі затвердження він замінить Джеймза Комі, якого президент США несподівано звільнив із посади.

Трамп заперечує всі заяви на теми причетності Росії до його перемоги як «вигадки» і вже не раз називав згадані розслідування, а також аналогічні розслідування відразу в кількох комітетах обох палат Конгресу США «полюванням на відьом».
…

Європейський союз почав із країнами Західних Балкан саміт, що має на меті заспокоїти їх у час, коли ці країни непокояться через повільні темпи їхніх переговорів про вступ.

Його відкрив у місті Трієсті на півночі Італії прем’єр-міністр Італії Паоло Джентілоні.

У перебігу саміту, вже четвертого від 2014 року, Європейська комісія, як очікують, оголосить нове фінансування задля економічного зростання регіону. Також очікують, що керівники країн регіону підпишуть договір про інтеграцію своїх транспортних мереж і ухвалять план створення регіональної економічної зони.

Канцлер Німеччини Анґела Меркель, виступаючи на полях саміту, заявила, що Євросоюз має перед собою зобов’язання просувати країни регіону – Сербію, Боснію, Чорногорію, Македонію, Албанію і частково визнане Косово – до членства «повільно, але певно».

ЄС прагне засвідчити, що й далі відданий ідеї свого розширення на Західні Балкани, попри те, що процес розширення офіційно зупинений, наразі до 2019 року, і Євросоюз потерпає від власних проблем – виходу з нього Великої Британії і міграційної кризи. Зацікавленість ЄС у розширенні в регіоні ще посилилося через зростання впливу на Балканах Росії, яка вважає цей регіон своєю традиційною зоною інтересів.
…

США і Росія відновлюють переговори, спрямовані на розв’язання суперечностей у двосторонніх відносинах, повідомив Держдепартамент 11 липня. Це сталося після того, як російська сторона погрожувала заходами у відповідь, якщо США не повернуть Росії два будинки в Нью-Йорку та Меріленді.

Заступник міністра закордонних справ США Том Шеннон у Вашингтоні 17 липня прийме з цього приводу заступника міністра закордонних справ Росії Сергія Рябкова. Москва в червні скасувала останню заплановану зустріч Шеннона та Рябкова після того, як США оголосили про нові санкції проти Росії через її агресію в Україні.

Ці приміщення офіційно вважалися будинками відпочинку для родин російських дипломатів. У грудні адміністрація тодішнього президента Барака Обами наказала росіянам упродовж доби залишити ці будинки, оскільки припускала, що частина приміщень у них використовувалася для шпигунства.
…

Адміністрація президента США Дональда Трампа 11 липня вилучила російську «Лабораторію Касперського» з двох списків постачальників, які урядові установи можуть використосувати для придбання технологічного обладнання. Це сталося через припущення, що продукти компанії можуть бути використані Кремлем для отримання доступу до мереж у США.

Вилучення зі списку дозволених постачальників є найбільш конкретними діями щодо компанії Євгена Касперського після місяців підозр, що «Лабораторія Касперського» може бути надто тісно пов’язана з російськими спецслужбами, ймовірно причетними до кібератак у США.

Антивірусне програмне забезпечення «Лабораторії Касперського» є популярним у Сполучених Штатах та багатьох інших країнах, ця фірма є провідним гравцем на ринку кібербезпеки впродовж десятиліть. Сам російський бізнесмен Євген Касперський заявляв, що «не має ніяких зв’язків з жодним урядом, і компанія ніколи не допомагала і не допомагатиме жодному уряду в кібершпигунстві».
…

Верховний представник Європейського союзу з закордонних справ Федеріка Моґеріні і міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров на переговорах у Брюсселі обговорили становище в Україні, а також кризу в Лівії, напруженість у регіоні Перської затоки, зупинку близькосхідного мирного процесу, перемир’я в Сирії і ракетно-ядерне протистояння з Північною Кореєю.

Як сказала Моґеріні після переговорів, при обговорення становища на сході України і у Криму йшлося про те, що для Європейського союзу вкрай важливе повне виконання мінських домовленостей про врегулювання на окупованій частині українського Донбасу.

«Очевидно, що ми не маємо однакових позицій із усіх питань, але … з нашого погляду важливо взаємодіяти, співпрацювати (з Росією – ред.), де це тільки можливо, і сьогодні ми визначили ґрунт для співпраці», – сказала вона.

Лавров, зі свого боку, теж згадав про замороження більшості контактів із Євросоюзом «із відомих причин», які він не став називати.

Відносини ЄС і Росії стали різко напруженими від часу окупації Росією українського Криму, а потім агресії на сході України 2014 року.
…

Сирійський центр спостереження за правами людини, що базується в Лондоні, повідомив, що має «підтверджену інформацію» про загибель лідера екстремістського угруповання «Ісламська держава» Абу Бакра аль-Багдаді.

Правозахисники посилаються на джерела всередині угруповання.

Голова центру Рамі Абдель Рахман заявив, що Багдаді помер у провінції Дейр аз-Зор на сході Сирії, але не сказав, як саме і коли це сталося.

Агенція Reuters повідомляє, що у Міністерстві оборони США поки що не мають інформації, яка б підтвердила повідомлення правозахисників.

Раніше сьогодні іракський телеканал Al-Sumaria цитував джерела в «ІД», які підтверджували смерть аль-Багдаді.

Про смерть Багдаді кілька разів оголошували у минулому, але ці повідомлення не підтверджувалися. Зокрема, місяць тому Міністерство оборони Росії оголосило про те, що Багдаді був убитий у ході авіаудару по Рацці 28 травня.
…

У Боснії й Герцеговині тисячі людей вшанували пам’ять жертв масових убивств у Сребрениці, де близько восьми тисяч боснійських мусульман були вбиті боснійськими сербами під час війни на Балканах 1995 року.

На урочистій релігійній церемонії на цвинтарі Потокарі 11 липня поховали останки 71 жертви. Тут вже поховані 6500 загиблих, які вже були ідентифіковані.

Керівник зовнішньої політики Європейського союзу Фредеріка Могеріні й комісар з питань розширення Йоганнес Ган у спільній заяві 11 липня наголосили, що «цінності, які так явно порушили 22 роки тому – такі, як повага до людської гідності, свободи, демократії, рівності» – сьогодні лежать в основі взаємодії ЄС із Боснією й Герцеговиною та її громадянами на шляху інтеграції в ЄС».

11 липня 1995 року армія боснійських сербів під командуванням генерала Ратка Младича взяла під контроль оголошений ООН «зоною безпеки» мусульманський анклав, витіснивши звідти нідерландських миротворців. У Сребрениці почалися масові вбивства мусульманських чоловіків і хлопчиків.

Рада Європи закликає Сербію визнати те, що сталося геноцидом, як постановив Міжнародний кримінальний суд ООН в Гаазі.

У червні цього року суд у Нідерландах підтвердив часткову провину цієї держави за загибель близько 300 боснійських мусульман у результаті масової різанини в Сребрениці. Апеляційний суд в Гаазі підтримав рішення гаазького цивільного суду, який в 2014 році визнав часткову відповідальність Нідерландів за те, що в липні 1995 року нідерландські солдати зі складу миротворчих сил ООН виселили зі своєї бази 300 чоловіків-мусульман, що ховалися там.

У 2007 році Міжнародний трибунал в Гаазі у справі колишньої Югославії визначив ті події як геноцид. Саме за таким звинуваченням судять колишнього військового лідера боснійських сербів Ратка Младича. Вирок, як очікується, буде винесений до кінця 2017 року.

За таким же звинуваченням в березні 2016 року до 40 років ув’язнення був засуджений колишній президент Республіки Сербської Радован Караджич.

Масові вбивства в Сребрениці вважаються найбільшим воєнним злочином в Європі з часів Другої світової війни.
…

Федеральна служба Росії з виконання покарань звернулася в Симоновський суд Москви з проханням замінити умовний термін опозиціонеру Олексієві Навальному на реальне позбавлення волі.

У рамках якої саме справи ФСВП вимагає замінити умовний термін Навальному на реальний, не уточнюється.

У суді зазначили, що звернення служби з виконання покарань зареєстровано, однак процесуальне рішення по ньому поки що не ухвалене.

Навальний засуджений до п’яти років умовного позбавлення волі у справі «Кіровлісу» і ще до трьох з половиною – у справі «Ів Роше». 29 червня ФСВП попередила опозиціонера про можливу заміну умовного терміну на реальний – через антикорупційну акцію, організовану ним 12 червня.

Раніше ФСВП вже двічі зверталася до суду з вимогою відправити Навального в колонію, проте обидва рази суд відхиляв прохання відомства.
…

Прем’єр-міністр Іраку Хайдар аль-Абаді офіційно оголосив перемогу над екстремістським угрупованням «Ісламська держава».

У виступі на державному телебаченні він заявив: «Віднині я проголошую кінець, програш і провал терористичної «держави» брехні й тероризму, яку проголосила терористична «Ісламська держава» з Мосула».

За його словами, місто Мосул, друге найбільше в Іраці, яке екстремісти захопили 2014 року і в якому вони проголосили свій «халіфат», уже на сто відсотків визволене.

Аль-Абаді додав, що тепер попереду нове завдання – створити стабільність, відбудувати місто і вичистити осередки «Ісламської держави», що потребує значних зусиль розвідки і силових структур, а також утримати єдність, яка, за словами прем’єра, допомогла в боротьбі з екстремістами.

Але ще за кілька годин до цього виступу з Мосула повідомляли про серйозні бої в невеликій частині Старого міста в Мосулі, площею менш ніж 1 квадратний кілометр, де ще чинили опір останні сотні чи десятки бойовиків. Нараз не ясно, чи до виступу прем’єра цей спротив був остаточно подоланий.

Попередніми тижнями бойовики змогли раптово знову захопити кілька районів у Мосулі, змусивши урядові війська до втечі. За повідомленнями, могло йтися про «приспані осередки» бойовиків, що переховувалися у вже визволених частинах міста серед мирного населення, щоб одночасно і скоординовано почати бій на значній території.

Тим часом міжнародна коаліція під проводом США, яка повітряними ударами допомагає урядовим силам у боротьбі проти «Ісламської держави», наголосила в понеділок, що, незважаючи на «вирішальний удар» по екстремістах у втраченому ними Мосулі, війна проти них іще далеко не закінчена, і попереду ще чекає важка боротьба. Незважаючи на заяву прем’єра Іраку, угруповання «Ісламська держава» продовжує утримувати значні частини іракської території зі ще кількома меншими містами й іншими населеними пунктами.

Сам аль-Абаді відвідав Мосул у неділю, коли там іще йшли бої, де вже тоді привітав війська з «великою перемогою – визволенням міста».

Перед тим аль-Абаді вже заявляв про «кінець фальшивого екстремістського халіфату» «Ісламської держави» наприкінці червня – після того, як іракські сили визволили район Старого міста Мосула з руїнами підірваної екстремістами стародавньої мечеті Ан-Нурі, з якої вони ж самі три роки тому проголошували свій «халіфат».

Бої за визволення Мосула, що був головною твердинею угруповання «Ісламська держава» в Іраці, тривали з жовтня 2016 року. До січня 2017-го вдалося визволити східну частину міста, що на східному березі річки Тигр. Визволення головної західної частини міста ускладнювали вузькі вулички історичного Старого міста.

Значна частина Мосула внаслідок тривалих боїв помітно зруйнована. Загинули, крім бойовиків і урядових військ, тисячі мирних мешканців міста. За даними ООН, близько 920 тисяч містян були змушені покинути домівки, щоб урятуватися від боїв, близько 700 тисяч із них досі не змогли повернутися додому.
…

Речник президента Росії Дмитро Пєсков назвав російськими турбіни німецької компанії Siemens, незаконно ввезені з Росії до Криму з порушенням санкцій Європейського союзу.

За його словами, на окупованому півострові «встановлюються турбіни російського виробництва, зібрані в російських компаніях».

За даними оприлюдненого раніше розслідування агентства «Ройтерз», турбіни, про які йдеться, дійсно виготовило на території Росії, в Санкт-Петербурзі, спільне підприємство з російською стороною, в якому німецька компанія має 65%. При цьому турбіни офіційно призначалися для планованої електростанції на Таманському півострові в Росії, і «Сіменс» іще попередніми роками брав зі своїх російських контрагентів письмове зобов’язання, що ці турбіни не опиняться в окупованому Криму.

Іншу версію, що суперечить заяві Пєскова, висувала російська державна компанія «Технопромекспорт», яка закупила турбіни нібито для Тамані: вона стверджувала, що купила ці турбіни виробництва компанії «Сіменс», але «на вторинному ринку», і таким чином німецька компанія не відповідальна за порушення санкцій.

Сама компанія Siemens визнала своїми газові турбіни, незаконно завезені з Росії до Криму, і пообіцяла звернутися до судів, щоб покарати винних в очевидному, за її словами, порушенні санкційного режиму і домогтися зупинки можливих нових  поставок та повернення згаданих турбін з Криму до Росії.

Європейський союз, США й інші країни «Групи семи» та ще низка держав запровадили щодо Росії кілька пакетів санкцій через її агресію проти України – спершу через окупацію Криму, потім через втручання на сході України. Частина цих санкцій забороняє економічні контакти з окупованим півостровом і з захопленими Росією компаніями на ньому.
…