Російська прокуратура затвердила обвинувальний висновок колишньому міністрові економічного розвитку Росії Олексію Улюкаєву та направила справу до суду, повідомляють російські інформаційні агенції.

У заяві відомства йдеться, що Улюкаєва звинувачують у хабарництві та корупції, а справу має розглянути Замоскворецький районний суд у Москві.

26 липня Московський міський суд відмовився звільнити Улюкаєва з-під домашнього арешту. У листопаді 2016 року суд заборонив Улюкаєву залишати або змінювати місце проживання, а також спілкуватися з іншими людьми, окрім близьких членів родини.

Улюкаєв – найвищий урядовець радянського чи російського уряду, заарештований від 1950-х років. Слідство звинувачує Улюкаєва у вимаганні хабара на суму два мільйони доларів США в обмін на затвердження міністерством угоди про придбання російським нафтовим гігантом «Роснєфть» регіональної нафтової компанії «Башнєфть».
…

Лідери республіканців у Конгресі США увечері 26 липня заявили, що досягли угоди, яка відкриває шлях до остаточного схвалення нових санкцій проти Росії, яке також забороняє президентові Дональду Трампу самостійно змінювати режим санкцій.

Цей законопроект був схвалений майже одностайно у Палаті представників 25 липня, але частина сенаторів виступила проти положень, які приєднують санкції проти Північної Кореї до оригінального законопроекту Сенату – він зосереджувався винятково на покаранні Росії та Ірану.

«Я радий оголосити, що ми досягли угоди, яка дозволить нам відправити законодавство щодо санкцій на стіл президента», – заявив голова комітету Сенату США з міжнародних відносин Боб Коркер після переговорів з керівниками Палати представників.

Законопроект про запровадження нових санкцій США щодо Росії через її агресію проти України, серед іншого, передбачає обмеження на співпрацю компаній і осіб зі США не тільки безпосередньо з підсанкційними юридичними чи фізичними особами, у першу чергу в Росії, а й із компаніями чи людьми з третіх країн, що йдуть на таку співпрацю з підсанкційними. Таким чином, у нинішньому вигляді з документа випливає, що під санкції США можуть потрапити й ті компанії в ЄС, співпраця яких із Росією не порушує європейських санкцій, але виходить поза межі санкцій американських, які має посилити новий закон.

У Європейському союзі висловили занепокоєння через очікуване схвалення у США цього закону.

Законопроект стосується також Ірану і Північної Кореї.
…

Більшість мусульман у США заявили, що вважають ставлення президента США Дональда Трампа до них «недружнім», при цьому 92% опитаних мусульман сказали, що «горді бути американцями».

У новому опитуванні, оприлюдненому 26 липня американським Дослідницьким центром П’ю, близько половини опитаних мусульман сказали, що відчували підтримку інших американців через їхню релігію.

Опитування проводилося з 23 січня до 2 травня 2017 року.

Дональда Трампа критикують за висловлювання і дії щодо мусульман у США.

З часу вступу на посаду Трамп намагається тимчасово заборонити в’їзд для громадян з кількох переважно мусульманських країн.
…

У столиці Росії Москві на так званій «Алеї правителів» встановили пам’ятник царю Івану Грозному. Як повідомляє російське державне агентство ТАСС, скульптуру планували поставити в місті Александров Володимирської області, проте установку скасували через громадську критику.

У квітні стало відомо, що встановлений в Александрові пам’ятник Івану Грозному простояв рівно годину, після чого був демонтований. У міській адміністрації ці дії пояснили неготовністю майданчика до відкриття.

У жовтні минулого року пам’ятник Івану Грозному встановили в російському Орлі. Колишній депутат міської ради Орла Юрій Малютін вимагав знести пам’ятник, проте суд визнав його встановлення законним. У Канську у відповідь на встановлення пам’ятника цареві художник Владислав Гультяєв створив «альтернативний» монумент – у вигляді закривавленого кола. Незабаром його спиляли.

За підсумками опитування, переважна більшість жителів Орла виступили за встановлення в місті пам’ятника царю Івану Грозному, відомому масовими репресіями за допомогою опричнини.
…

Європейський союз заявляє, що почне судові дії проти Польщі через суперечливу судову реформу, яка, як стверджують критики, може надати владній партії «Право і справедливість» забагато впливу на суди.

26 липня Європейська комісія заявила, що це стосується закону, підписаного напередодні президентом Польщі Анджеєм Дудою, що дозволяє міністрові юстиції, який також є генеральним прокурором, призначати голів судів загальної юрисдикції.

Інші два законопроекти судової реформи Дуда ветував. Ветовані документи передбачали право міністра юстиції звільняти всіх суддів Верховного суду і обирати їм заміну.

Єврокомісія заявила, що відкрила справу проти Польщі «за порушення законодавства ЄС». ЄС вирішив розглянути питання через те, що підписаний президентом Польщі закон передбачає різний пенсійний вік для суддів жіночої і чоловічої статі, що є порушенням антидискримінаційного законодавства ЄС.

26 липня комісія направила список рекомендацій Польщі і заявила, що відповідь має надійти протягом місяця.

У заяві зазначається: якщо Польща вирішить схвалити реформу, що дозволяє звільнення суддів Верховного суду, то ЄС розпочне процедуру, що може призвести до призупинення права голосу Польщі в Євросоюзі.

«У своїх рекомендаціях комісія просить польську владу не вживати жодних заходів для звільнення або примусу до звільнення суддів вищих суддів. Якщо такі заходи будуть схвалені, комісія готова негайно розпочати процедуру за статтею сьомою», – сказав віце-президент Європейської комісії Франс Тіммерманс.

Президент Польщі Анджей Дуда 24 липня ветував два з трьох законопроектів, які передбачають реформу судочинства. По всій країні відбувалися масові протести проти пропонованих законопроектів.

Закон різко критикували в Європейському союзі за те, що він, за словами критиків, знищує незалежність судової гілки влади і загрожує принципові верховенства права.

Прем’єр-міністр Польщі Беата Шидло відкинула критику ЄС, заявивши, що закони Польщі є її внутрішньою справою і що її уряд не підкориться зовнішньому тискові.
…

Посли країн Євросоюзу 26 липня у Брюсселі погодилися розширити санкційний список проти Росії після скандалу з газовими турбінами Siemens, завезеними всупереч контрактам до анексованого Криму, написав у Twitter брюссельський кореспондент Радіо Свобода.

«Посли ЄС погодилися додати чотирьох осіб і три компанії до санкційного списку щодо Росії після скандалу з турбінами Siemens», – написав він.

Раніше Німеччина закликала Європейський союз розширити список підсанкційних осіб у Росії через скандал із газовими турбінами німецької компанії Siemens, які Москва, всупереч контрактам, завезла з Росії до окупованого Криму, що забороняють санкції ЄС стосовно окупованого півострова.

Берлін прагне додати ще чотири юридичні і фізичні особи з Росії до переліку тих, чиї активи в ЄС заморожуються і кого не допускають до ЄС. Цей пакет обмежень, що нині містить 150 осіб і 37 компаній, наразі чинний до 15 вересня.

Раніше в уряді Німеччини вже заявляли, що обман Москви, яка, всупереч контрактам, завезла з Росії до Криму турбіни компанії Siemens призведе до подальшого погіршення відносин двох країн.

 
…

Поліція у Єгипті затримала шість студентів з Казахстану, повідомляє казахстанське МЗС.

Речник зовнішньополітичного відомства Казахстану Ануар Жайнаков зазначив 25 травня, що Астана з’ясовує причини затримання.

Раніше Жайнаков повідомляв, що МЗС Казахстану направило запит Єгипту щодо студентів, які вивчали у Каїрі арабську мову і жили разом у квартирі. За його словами, студенти припинили виходити на зв’язок 20 липня. Він запевняє, що вони не є ісламістськими екстремістами.

Упродовж останніх років сотні громадян Казахстану приєдналися до екстремістських угруповань в Іраку і Сирії.
…

Верховний представник ЄС із закордонних справ Федеріка Моґеріні заявляє, що Туреччина залишається кандидатом на членство у Євросоюзі попри серйозні занепокоєння, що порушення прав людини у цій країні може завадити переговорам. При цьому вона наголосила, що Анкара мусить вжити «вагомих кроків».

Федеріка Моґеріні заявила про це 25 липня після переговорів з головою МЗС Туреччини Мевлютом Чавушоглу і міністром у справах ЄС Омером Челиком.

За її словами, під час переговорів у Брюсселі з турецькою стороною вона наголосила на необхідності діалогу і кооперації у питання права і фундаментальних свобод.

У Туреччині діє надзвичайний стан, запроваджений після невдалої спроби перевороту у липні минулого року, метою якого було скинути президента Реджепа Тайїпа Ердогана. Після цього влада проводить масові арешти, що критикують правозахисники і західні столиці.
…

Рада Федерації Росії схвалила законопроект, який забороняє використання проксі-серверів, включаючи віртуальну корпоративну мережу. Документ, схвалений 25 липня, також забороняє анонімно посилати телефонні повідомлення.

21 липня цей законопроект схвалила нижня палата російського парламенту, Державна дума.

Тепер документ буде направлений на підпис президенту Росії Володимиру Путіну.

У разі підписання, документ набуде чинності 1 січня 2018 року – за менш ніж 3 місяці до президентських виборів, у яких, як очікують, Володимир Путін таки братиме участь.
…

Президент Киргизстану Алмазбек Атамбаєв заявив, що його країні погрожували неназвані інші держави через базу США, що проіснувала майже 13 років.

Як сказав він журналістам на традиційній «літній прес-конференції», саме це стало причиною того, чому він 2014 року домігся закриття бази.

Атамбаєв не уточнив, про які країни йдеться. «Деякі країни відверто заявляли мені: якщо буде необхідно, ми запустимо ракети по американських літаках, – сказав він. – Вони казали: ваші люди постраждають».

Військову авіабазу США в міжнародному аеропорті «Манас» столиці Киргизстану Бішкека для постачання коаліційних сил, що перебували тоді в Афганістані, відкрили ще наприкінці 2001 року, після початку кампанії під проводом США в Афганістані проти тодішньої влади талібів. Киргизстан щороку отримував 65 мільйонів доларів за оренду частини аеропорту. Спробу закрити базу здійснив іще попередній президент Киргизстану Курманбек Бакієв 2009 року, але тоді в результаті переговорів Бішкека і Вашингтона базу перепрофілювали на Центр транзитних перевезень – на відміну від первісної бази, через яку до Афганістану возили і військові вантажі, цей центр став пунктом для перевезення тільки невійськових вантажів. Влада президента Атамбаєва закрила цей центр улітку 2014 року після завершення терміну його оренди, відмовившись продовжувати його.

Атамбаєв заявляв тоді, що цей центр становить загрозу безпеці Киргизстану; такої загрози він не бачив від військово-повітряної бази Росії «Кант» на іншому летовищі неподалік Бішкека, яку Москва отримала від Бішкека в безоплатне користування. Пізніше він заявляв, що й Росії доведеться свого часу піти з її бази в Киргизстані після закінчення терміну її оренди.

Киргизстан вважають однією з найбільш проросійських країн післярадянського простору.
…

Зять президента США Дональда Трампа Джаред Кушнер знову заявив, що не змовлявся з іноземними урядами і не мав «неналежних контактів» із росіянами під час виборчої кампанії у США чи в перехідний період.

Виступаючи перед журналістами біля Білого дому після того, як він дав свідчення на закритому засіданні комітету Сенату у справах розвідки, він додав, що також не знає нікого з працівників кампанії Трампа, хто міг би це робити.

Кушнер також знову заявив: «Неналежних контактів не було. Я не покладався на російські кошти для фінансування моєї підприємницької діяльності в приватному секторі».

Раніше дослівно такі ж заяви він оприлюднив у письмовому вигляді напередодні цього виступу в сенатському комітеті – одному з кількох комітетів обох палат Конгресу, які ведуть окремі розслідування щодо втручання Росії у президентські вибори у США 2016 року, яке вважають безсумнівним усі спецслужби США і яке заперечує Москва, і щодо контактів працівників кампанії Трампа з російськими посадовцями.

У вівторок Кушнер має так само свідчити у ще одному конгресовому комітеті, що веде одне з таких розслідувань, – у комітеті у справах розвідки Палати представників.

Крім того, ще одне таке розслідування веде Федеральне бюро розслідувань США.
…

У Пакистані місцеві таліби взяли на себе відповідальність за напад у місті Лахорі на сході країни, внаслідок якого загинули не менш ніж 26 людей і 49 були поранені.

Як заявив речник угруповання «Техрік-е-Талібан Пакистан» Мохаммад Хорасані в електронному листі до засобів інформації, вибух на жвавій дорозі в центральному місті провінції Пенджаб влаштував їхній смертник на мотоциклі.

За повідомленнями, більшість жертв нападу – працівники поліції, є серед них і випадкові перехожі.

Лахор протягом останнього десятиліття не раз був місцем нападів бойовиків із численними жертвами, хоча останніми роками такі напади порідшали.
…

Бойовики угруповання «Талібан» взяли відповідальність за десятки загиблих і поранених внаслідок нападу самогубці в замінованому автомобілі на автобус, що перевозив держслужбовців у столиці Афганістану Кабулі.

Агенція Reuters із посиланням на неназваного афганського високопосадовця повідомляє про зростання кількості загиблих щонайменше до 35.

У перших повідомленнях про теракт ішлося про 24 убитих і понад 40 поранених.
…

У Конгресі США 24 липня чекають на свідчення зятя і радника президента Дональда Трампа Джареда Кушнера. Очікується, що Кушнер у закритому режимц розповість у сенатському комітеті з розвідки про контакти між Росією та виборчою кампанією 45-го президента США. 

Як заявив провідний конгресмен-демократ Адам Шифф, 36-річному Кушнеру будуть поставлені запитання про його зустрічі з дипломатами Росії у Вашингтоні, керівником великого російського банку та російським адвокатом Наталією Весельницькою.

«Є багато, про що ми хочемо знати. Ми, звісно, хочемо знати про декілька зустрічей, які, ймовірно, відбулися», – сказав Шифф в інтерв’ю телеканалові CBS.

Новий директор Білого дому у зв’язках із громадськістю Антоні Скарамуччі висловив сподівання, що ці свідчення одного з найближчих радників президента Трампа будуть «останніми, коли доведеться говорити про Росію».

Розслідування Конгресу проводиться окремо від розслідування міністерства юстиції США на чолі зі спеціальним радником Робертом Мюллером. Обидва ці розслідування мають на меті з’ясувати, чи існувала якась координація між кампанією Трампа на виборах 2016 року та російськими агентами для втручання у ці вибори.
…

Нігерія та Лівія мають приєднатися до угоди про скорочення видобутку нафти, яку уклали члени ОПЕК, Росія та інші країни. Про це 23 липня в інтерв’ю The Financial Times заявив міністр енергетики Росії Олександр Новак.

«Ми вважаємо, що після того, як стабілізується видобуток нафти в Лівії та Нігерії, на ринку буде менше неясностей щодо їхніх майбутніх кроків», – вказав Новак сказав напередодні зустрічі міністрів нафтової промисловості в Санкт-Петербурзі 24 липня. Учасники цієї зустрічі обговорять виконання своїх домовленостей.

Росія, Казахстан, Азербайджан та ряд інших виробників, що не входять до ОПЕК, приєдналися до Саудівської Аравії, Ірану, Іраку та інших учасників нафтового картеля в листопаді 2015 року та узгодили параметри скорочення виробництва задля зростання ціни сировини.

Ці зусилля мали обмежений успіх, оскільки зростання ціни гальмує збільшення видобутку сланцевої нафти в Сполучених Штатах, які до цієї угоди не приєдналися.
…

Влада Афганістану повідомляє, що угруповання «Талібан» взяло під свій контроль два райони на півночі і в центрі країни.

Речник керівника поліції провінції Фар’яб Абдул Карім Юреш заявив, що бойовики захопили район Кохістан, зокрема урядові будівлі, вранці 23 липня.

Керівник поліції провінції Гор Мохаммад Мустафа Мохсені повідомив, що пізно ввечері 22 липня після сутичок із бойовиками був захоплений район Тайвара.

«Талібан» у заяві підтвердив, що взяв під контроль обидва райони.

Водночас Міністерство оборони Афганістану заявляє, що бої все ще тривають.

За даними поліції, внаслідок боїв із талібами у двох районах загинули щонайменше десять поліцейських.

У провінції Фар’яб неодноразово відбувалися сутички між силами безпеки Афганістану і талібами, які намагаються розширити свій контроль у регіоні. За даними поліції, на даний час у цій провінції, що розташована біля кордону з Туркменистаном, сили безпеки ведуть бої з «Талібаном» у восьми районах.

Провінція Гор – бідна, віддалена провінція в центрі Афганістану.

Таліби також беруть участь в боях з силами безпеки у провінції Баглан на півночі Афганістану, через що тимчасово закрита ключова магістраль між столицею Кабулом і північчю Афганістану.
…

Кілька сотень людей вийшли на марш «За вільний інтернет» 23 липня в центрі російської столиці Москви. Вони вимагають відставки голови «Роскомнагляду» Олександра Жарова. Акція узгоджена з мерією Москви.

Учасники акції виступають проти цензури в інтернеті. Вони також закликають російську владу реабілітувати засуджених за репости і лайки в соціальних мережах.

16 липня однойменна акція відбулася і в російському Санкт-Петербурзі.

Згідно з доповіддю правозахисної організації Freedom House, Росія входить у двадцятку країн з «невільним інтернетом». Нещодавно Держдума Росії схвалила додаткові обмеження в інтернеті. Зокрема були ухвалені закони про заборону засобів обходу блокувань і регулювання роботи месенджерів.
…

Лех Валенса, колишній президент Польщі, засновник «Солідарності» підтримав протести проти суперечливої судової реформи. 22 липня 73-річний Валенса виступив на мітингу в польському Гданську.

«Наше покоління змогло повернути Польщу до нормального стану і забезпечити розподіл влади. Ми не можемо дозволити комусь це знищити», – сказав Валенса.

21 липня десятки тисяч поляків вийшли із протестами на вулиці столиці Варшави й інших польських міст у той час, як Сенат, верхня палата парламенту Польщі, схвалив закон, що має надати політикам країни значний контроль над системою судочинства, всупереч застереженням Європейського союзу. 

Раніше цей закон схвалила нижня палата парламенту, Сейм, і для набуття чинності залишається підпис голови держави. Президент Анджей Дуда завжди дотримується лінії владної партії, яка провела закон і з якої він сам походить, – популістської консервативно-націоналістичної партії «Право і справедливість».

Голова цієї партії Ярослав Качинський твердить, що система судочинства в Польщі потребує «радикальних змін», бо, мовляв, вона досі функціонує, як у часи соціалізму, і в ній досі повно працівників із тих часів.

Закон, серед іншого, передбачає звільнення з посад суддів Верховного суду, за винятком тих, яких призначив президент, і надає президентові право керувати діяльністю судів.

Цей закон різко критикували в Європейському союзі за те, що він, за словами критиків, знищує незалежності судової гілки влади і загрожує принципові верховенства права.

Прем’єр-міністр Польщі Беата Шидло відкинула критику ЄС, заявивши, що закони Польщі є її внутрішньою справою і що її уряд не підкориться ніякому зовнішньому тискові.

 
…

Президент Франції Емманюель Макрон 24 липня зателефонує лідерам Росії, Німеччини і України для обговорення зусиль щодо припинення бойових дій на Донбасі. Про це у суботу повідомили в офісі французького президента.

У продовж цього тижня на Донбасі значно збільшилася кількість обстрілів.

Про припинення вогню на лінії контакту, що є вимогою Мінських домовленостей про врегулювання на окупованій частині українського Донбасу, домовлялися вже багато разів. Досі жодного разу режим припинення вогню не втримувався. При цьому сторони щоразу заперечують свою вину в порушеннях і звинувачують у провокаціях іншу сторону.

За час бойових дій на Донбасі, за оцінками ООН, тут загинули 10 тисяч людей.

Задля мирного вирішення конфлікту на Донбасі у червні 2014 року лідери України, Німеччини, Франції і Росії під час відвідин Нормандії домовились проводити консультації і переговори у «нормандському форматі». Відтоді відбувалися кілька зустрічей на рівні лідерів країн і керівників МЗС.
…

Конгресмени США від обох партій узгодили текст законопроекту про посилення санкцій проти Росії, Ірану і Північної Кореї. Про це 22 липня повідомила лідер демократичної меншості у Палаті представників Ненсі Пелосі.

При цьому вона висловила занепокоєння, що включення у документ нового пункту про КНДР може знову спричинити процедурну затримку з його ухваленням.

Член сенатського комітету у закордонних справах демократ Бен Кардін заявив, що консенсусу вдалося досягти під час «інтенсивної дискусії». Він висловив сподівання, що обидві палати Конгресу схвалять законопроект, а президент США Дональд Трамп підтримає прагнення законодавців проводити щодо Росії жорсткіше політику.

Тепер за новий варіант документа мають проголосувати і Палата представників, і Сенат.
…

Іран оголосив про початок нового ракетного проекту попри загострення відносин зі США.

Іранські державні ЗМІ повідомляють, що міністр оборони країни Хосейн Дехган заявив на урочистій церемонії, що починається виробництво ракети «Сайяд-3», дальність польоту якої становитиме 27 кілометрів. За словами міністра, вона зможе вражати бойові літаки, «безпілотники», крилаті ракети і вертольоти.

Минулого тижня США запровадили нові санкції проти 18 компаній і фізичних осіб, причетних до іранської програми розробки балістичних ракет.

Вашингтон заявив, що «згубні дії» Тегерана на Близькому Сході можуть звести нанівець результати ядерної угоди 2015 року. Тоді 6 провідних світових держав, включаючи США, погодилися послабити чи скасувати санкції проти Ірану в обмін на згортання його ядерної програми.
…

Парламент Молдови схвалив заяву, якою вимагає від Росії вивести війська, озброєння й інше обладнання з сепаратистського регіону Придністров’я.

Голосами 61 з загалом 101 депутата парламент схвалив заяву, яку її прихильники назвали символічною – вона ухвалена на 25-у річницю завершення короткої війни між силами Молдови, з одного боку, і Росії і Придністров’я, з іншого, після якої Кишинів остаточно втратив контроль над регіоном.

Як мовиться в заяві, присутність російських військ порушує конституційні засади незалежності, суверенітету і територіальної цілісності Молдови.

Відразу після схвалення в парламенті, більшість депутатів якого стоять на загалом проєвропейських позиціях і підтримують цілком проєвропейський уряд Молдови, проросійський президент країни Ігор Додон, що має обмежені повноваження,  засудив цю заяву.

За його словами, це «ще один провокаційний крок», що має на меті «погіршити відносини з Росією».

На початку травня Конституційний суд Молдови вже визнавав присутність російських військ у країні неконституційним: чинна Конституція Молдови проголошує її нейтралітет і не припускає постійної присутності іноземних військ на території країни.

Переважно російськомовний регіон Придністров’я, де базувалася 14-а армія Радянської армії СРСР, а потім Збройних сил Росії, нині перейменована в Оперативну групу російських військ, ще в радянські часи, 1990 року, односторонньо проголосив «незалежність» від решти Молдови. Самопроголошеної «незалежності» Придністров’я не визнав ніхто у світі, хоча регіон має істотну підтримку Росії – політичну, економічну і військову.

Після нетривалої війни 1992 року, в якій загинуло близько 1200 людей, Кишинів остаточно втратив контроль над цим регіоном країни. В тій війні на боці сепаратистів узяли участь окремі бійці й цілі підрозділи й частини російської армії зі своїм озброєнням і бойовою технікою.

Росія, всупереч своїм міжнародним зобов’язанням вивести свої війська з регіону до 2002 року і численним закликам і Кишинева, і міжнародної спільноти, відмовляється зробити це. Менша частина цих військ перебуває там під приводом «миротворчих сил», більша частина – під приводом необхідності ротації тих сил.

Росія ще 1999 року зобов’язалася на саміті ОБСЄ у Стамбулі вивести свій військовий контингент із Придністров’я до 2002 року, але так і не зробила цього, а тепер заявляє, що і не виведе, бо «міжнародна ситуація змінилася». Нині в регіоні перебуває близько 1300–1500 російських військових, із них лише близько 400 числяться учасниками з російського боку миротворчої операції, що була започаткована 1992 року відповідно до двосторонньої російсько-молдовської угоди.
…