Суд у Боснії і Герцеговині виправдав колишнього польового командира армії босняків-мусульман у Сребрениці Насера Орича, обвинуваченого у воєнних злочинах під час війни в Боснії в 1990-х роках. Суд також виправдав іншого учасника бойових дій Сабахудина Мухича. Обвинувачених виправдали за всіма пунктами щодо злочинів в околицях Сребрениці в 1992 році.

«Обвинувачені Насер Орич і Сабахудин Мухич виправдані за висунутими звинуваченнями в порушенні положень Женевських конвенцій», – заявив суддя суду у справах воєнних злочинів у Сараєві Шабан Максумич. Родичі сербських жертв вийшли із залу суду на знак протесту проти вироку. Обох підсудних обвинувачували в убивстві трьох полонених боснійських сербів під час боїв біля Сребрениці 1992 року.

Орич вважається героєм серед багатьох боснійців за його роль в захисті босняків-мусульман під час боснійської війни 1992–1995 років, в ході якої загинули понад 100 тисяч людей. Зокрема, Сребреницю в 1995 році захопили боснійські серби, які вбили понад вісім тисяч чоловіків і хлопців, босняків-мусульман.

Міжнародний кримінальний трибунал у справах колишньої Югославії в Гаазі засудив Орича до двох років позбавлення волі в 2006 році за те, що він не зміг запобігти вбивству і нелюдському поводженню з сербськими полоненими. Тоді його відпустили в залі суду, тому що він уже відбув покарання.

У 2008 році апеляційна палата цього суду під егідою ООН скасувала вирок і виправдала Орича.

Обурений виправданням екс-командира, Белград у 2014 році видав міжнародний ордер на розшук Орича у справі про вбивство дев’яти сербських цивільних осіб поблизу Сребрениці в 1992 році. Швейцарія заарештувала Орича в 2015 році за ордером, виданим Сербією, але видала його Боснії, що викликало критику Белграда. Судовий процес у справі Орича почався в Сараєві в січні 2016 року.
…

Нобелівську премію з економіки отримає американський економіст Річард Талер із Чиказького університету. Премія присуджена за внесок у вивчення поведінкової економіки.

У заяві Нобелівського комітету від 9 жовтня наголошується, що Талер вивчав фактори, які впливають на витрати людей, зокрема раціональні аспекти поведінки, соціальні переваги і самоконтроль.

На відміну від інших нобелівських премій, нагороду за заслуги в галузі економіки заснував Центральний банк Швеції в 1968 році. Її також називають премією «пам’яті Альфреда Нобеля» – сам Нобель не вказував премію в своєму заповіті. Згідно із заповітом шведського промисловця і винахідника, премії його імені присуджуються, починаючи з 1901 року, в п’яти номінаціях – фізика, хімія, медицина, література, а також премія миру.

Цього року Нобелівський фонд вперше з 2001 року збільшив розмір виплат з восьми до дев’яти мільйонів шведських крон (приблизно 1,1 мільйона доларів).

Минулого року премію з економіки отримали американці Олівер Гарт і Бенгт Гольмстрем – за внесок у вивчення теорії контрактів.

Церемонія вручення нагород відбудеться у грудні в Стокгольмі й Осло.
…

Президент Росії Володимир Путін підписав указ про внесення змін у порядок проходження військової служби. Документ, зокрема, дозволяє відправляти іноземців, які уклали контракт про проходження військової служби в російській армії, за межі Росії для участі в миротворчих і антитерористичних операціях.

Іноземці можуть служити в російській армії з 2003 року, але тільки за контрактом і тільки солдатами, матросами, сержантами і старшинами, і не мають права займати офіцерських посад.

Від вересня 2015 року Росія бере участь у військовій операції в Сирії. Міноборони Росії не повідомляло, чи відправляли туди контрактників-іноземців.
…

У столиці Росії Москві зайнявся великий торговельний центр будівельних матеріалів, із якого евакуювали понад три тисячі людей.

Вогонь охопив усю будівлю, в якій працювали понад 1200 окремих крамниць.

За повідомленнями, внаслідок пожежі на цей час обвалилася майже вся покрівля і частина однієї зі стін центру «Синдика» на околиці міста, на Московській кільцевій автодорозі, який відкрили лише 2014 року. Також вибухають авта, що залишилися в підземному паркінгу.

Пожежу намагаються погасити близько 300 пожежників, понад 170 одиниць техніки і три протипожежні вертольоти, але, як виглядає, цього замало: в управлінні Міністерства надзвичайних ситуацій Росії в Московській області повідомили, що нині змушені нарощувати сили для боротьби з пожежею.

За повідомленнями, потерпіли наразі три людини, що зазнали інтоксикації.

Посадовці заявляють, що концентрація шкідливих речовин у повітрі внаслідок сильної пожежі залишається в межах норми, але в будинках, що недалеко від торговельного центру, мешканців просять не відчиняти вікон і намагатися не виходити надвір.
…

Посольство США в Туреччині повідомило, що припиняє всі послуги, пов’язані з видачею неімміграційних віз, у цій країні після арешту турецькою владою місцевого працівника консульства США у Стамбулі.

Як заявило посольство в Анкарі, дії турецької влади змусили його «переоцінити відданість уряду Туреччини забезпеченню безпеки місій США і їхніх працівників».

Попередніми днями засоби інформації Туреччини повідомили, що 4 жовтня суд у Стамбулі взяв під варту місцевого працівника консульства США в цьому місті за звинуваченнями у зв’язках із рухом релігійного діяча Фетхуллаха Ґюлена, який живе у США і якого Туреччина звинувачує в організації минулорічної спроби перевороту. Державне турецьке агентство «Анадолу» повідомило, що чоловіка офіційно обвинуватили у шпигунстві і намаганні скинути уряд країни. Посольство США у відповідь заявило 5 жовтня, що Сполучені Штати «глибоко стурбовані» цим арештом і сподіваються, що ці звинувачення повністю знімуть.

Анкара вже тривалий час домагається від Вашингтона видачі Ґюлена. Діяч відкидає будь-яку причетність до спроби перевороту в Туреччині в липні 2016 року і вже не раз засуджував її.
…

У судовій системі Ірану підтвердили, що колишній член делегації країни на переговорах про ядерну угоду 2015 року, громадянин Ірану і ще однієї держави, був засуджений до п’яти років позбавлення волі за звинуваченням у шпигунстві.

Засуджений, Абдолрасул Доррі Есфагані, є одним із кількох, кого звинуватили у шпигунстві і зв’язках із двома розвідувальними службами, повідомив голова судової системи Ірану Голямхосейн Мохсені Ежеї.

За словами посадовця, вирок остаточний, а крім того, щодо засудженого за шпигунство нині розслідується ще одна справа щодо фінансової корупції, в якій офіційного звинувачення ще не висували.

Мохсені Ежеї не уточнив, яке ще громадянство, крім іранського, має Доррі Есфагані, але іранські засоби інформації раніше повідомляли, що йдеться про громадянство Канади.

В уряді Канади заявили без подробиць, що знають про повідомлення засобів інформації Ірану про засудження в цій країні особи з двома громадянствами.

Про засудження на п’ять років члена іранської делегації на ядерних переговорах повідомило 4 жовтня напівофіційне іранське агентство «Таснім», але воно не назвало імені засудженого і звинувачень проти нього.

Про затримання Доррі Есфагані іранські засоби інформації писали в серпні 2016 року. Чоловік, що працював над аспектами переговорів про ядерну угоду 2015 року, які стосуються банківських питань, як писала тоді преса, підозрювався в тому, що «продавав іноземцям економічні дані» про Іран. Тоді його врешті звільнили під заставу, що нетипово для звинувачених у тяжких злочинах в Ірані, він сам заперечував звинувачення.
…

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International виступила із заявою у зв’язку з затриманнями десятків учасників мирних протестних акцій у Росії. У заяві організації наголошується, що акції відбулися в багатьох містах Росії в день народження президента країни Володимира Путіна. Російська влада повинна негайно і безумовно звільнити затриманих учасників акцій протесту і розслідувати повідомлення про зловживання силою з боку поліції в Санкт-Петербурзі та Якутську, заявила Amnesty International.

«Намір Кремля не викликає сумнівів – позбавити життя протестний рух. Але в останні місяці також стало ясним, що ця мета не може бути досягнута. Кожна людина має право на мирний протест, і багато жителів Росії хочуть це право реалізувати. Російська влада повинна негайно розпочати поважати і захищати права громадян, які протестують», – заявив заступник директора регіонального відділення Amnesty International Денис Кривошеєв.

7 жовтня по всій Росії пройшли акції прихильників Олексія Навального. Сам опозиціонер на початку жовтня був заарештований на 20 діб за заклики брати участь у несанкціонованій акції в Нижньому Новгороді. Петербурзькі влади також відмовили штабу Навального в організації акції для зустрічі з політиком, у відповідь він закликав своїх прихильників вийти на несанкціонований мітинг.
…

Афганістан 7 жовтня отримав першу партію американських вертольотів UH-60 Black Hawk. На церемонії на аеродромі Кандагар на півдні країни президент Афганістану Ашраф Гані прийняв перші дві бойові машини, назвавши це «історичним днем».

Сполучені Штати планують надати афганським повітряним силам 159 Black Hawk до 2024 року у межах зусиль із модернізації цих підрозділів.

«Це модернізація, яка дозволить їм демонструвати силу на всій території Афганістану», – сказав підполковник Трент Алексзандер, американський військовий радник з авіаційних питань.

Афганські сили мали ускладнення в боротьбі з рухом «Талібан» після того, як більшість військ НАТО вийшли з країни в 2014 році, включно з важливою авіаційною групою.
…

Сотні опозиційних активістів взяли 7 жовтня участь у антикорупційному протесті в столиці Азербайджану Баку. Протест був організований Національною радою демократичних сил, яка об’єднала частину опозиційних сил країни.

Поліція в Баку заявила, що в мітингу взяли участь 1200 людей. Азербайджанське інформаційне агентство «Туран» повідомило, що участь у цій акції взяли тисячі учасників.

Протестувальники вигукували гасла «Кінець корупції!» та «Свободу політичним в’язням!» Активісти звинувачують азербайджанський уряд у придушенні свободи журналістів, активістів громадянського суспільства та правозахисників.

Мітинг у Баку завершився без інцидентів.
…

У Киргизстані у ДТП загинув віце-прем’єр-міністр країни Темір Джумакадиров. Це сталося вранці 7 жовтня біля села Садове на трасі Бішкек – Кара-Балта.

Позашляховик, в якому їхав чиновник, зіткнувся з КамАЗом. Всі три людини, які перебували в легковику загинули.

Темір Джумакадиров очолював Республіканський штаб щодо проведення виборів президента Киргизстану. Він прямував у Талаську область для перевірки готовності виборчих дільниць до виборів.

Темір Джумакадиров народився 4 серпня 1979 року у місті Баликчи. Цьогоріч його призначили віце-прем’єром з питань безпеки в уряді, очолюваносу Сапаром Ісаковим.
…

США закликають Росію знайти замовників вбивства журналістки Анни Політковської.

«Ми продовжуємо закликати Росію знайти і притягти до відповідальності особу чи осіб, хто давав наказ, планував і фінансував цей жахливий злочин», – заявила речниця Державного департаменту США Гізер Науерт напередодні чергової річниці вбивства Політковської.

7 жовтня минає 11 років відколи в Москві в під’їзді свого будинку була вбита оглядачка «Нової газети» Анна Політковська. Замовника вбивства досі не названо.

Журналістка і правозахисниця Анна Політковська була вбита 7 жовтня 2006 року в Москві. Вона була відома критичними матеріалами про російську владу, ситуацію в Чечні і на Північному Кавказі. За звинуваченням у вбивстві засуджені п’ять осіб. 5 жовтня 2006 року Анна Політковська востаннє брала участь в ефірі Радіо Свобода.

 
…

В Ірані арештували брата віце-президента країни за звинуваченнями у фінансових зловживаннях.

Видання The Tabnak, пов’язане з Корпусом вартових Ісламської революції (КВІР), повідомило 6 жовтня, що брата Есхака Джаханґірі, Мехді Джаханґірі, взяли під варту.

Есхак Джаханґірі підтвердив інформацію про арешт брата.

«Я не маю конкретної інформації щодо арешту, також нічого не знаю про звинувачення», – зазначив він у п’ятницю в Instagram.

Джаханґірі назвав арешт «передбачуваним» і висловив сподівається, що він не є політично мотивованим.

Есхак Джаханґірі, який балотувався на президентських виборах у травні, є однією з провідних фігур в уряді реформістів президента Хассана Роугані.

Мехді Джаханґірі керує торговою палатою Тегерана, а також є засновником приватного банку «Ґардешґарі».
…

Московський міський суд визнав законним рішення про адміністративний арешт на 20 діб політика Олексія Навального за заклики до неузгодженої акції. Про це повідомила із зали суду речниця Навального Кіра Ярмиш.

Навальний був затриманий 29 вересня, коли виходив з дому в Москві, щоб вирушити на мітинг у Нижньому Новгороді.

2 жовтня Симоновський суд Москви заарештував Навального на 20 діб за повторне порушення порядку проведення масових акцій. Політика визнали винним у закликах до неузгодженої акції в Нижньому Новогороді.

Навальний заявив, що його затримали, щоб не дати проводити мітинги на підтримку своєї виборчої кампанії. Він також назвав арешт подарунком Володимиру Путіну на день народження 7 жовтня.

За заклики до неузгодженої акції в Нижньому Новгороді 2 жовтня на 20 діб був відправлений під адміністративний арешт і голова штабу Олексія Навального Леонід Волков. 5 жовтня Московський міський суд скасував рішення про арешт Волкова і направив справу на новий розгляд до Нижнього Новгорода. Через кілька годин він знову був затриманий.

Пізно ввечері 5 жовтня Преображенський районний суд Москви заарештував Волкова на 20 діб за повторне порушення правил організації мітингу – цього разу за заклики до неузгодженої акції 7 жовтня.
…

У столичній області Росії 6 жовтня після анонімних дзвінків про закладені бомби були евакуйовані понад 40 шкіл. З будівель виведені близько шести тисяч людей. Співробітники правоохоронних органів також евакуювали будинок уряду Московської області в Красногорську.

Пеерд тим у Москві екстрені служби за півтори години отримали понад 50 анонімних повідомлень про закладені вибухові пристрої, в тому числі в школах, дитячих садках і адміністративних будівлях. Були евакуйовані Московська обласна дума і будівля Аналітичного центру при уряді.

Анонімні повідомлення про загрози вибухів надходять до правоохоронних органів Росії з 10 вересня. За цей час були евакуйовані сотні тисяч людей в 50 регіонах країни. Жодне з повідомлень про мінування поки не підтвердилося. За попередніми даними, економічний збиток від дій «телефонних терористів» оцінюється більш як у 300 мільйонів рублів.

5 жовтня директор Федеральної служби безпеки Росії Олександр Бортніков заявив, що дзвінки про мінування в російських містах робили чотири росіянина, які перебувають за кордоном. За словами глави ФСБ, у них є поплічники і в самій Росії.
…

Нобелівська премія миру 2017 року присуджена «Міжнародній кампанії за ліквідацію ядерної зброї»», повідомляє Нобелівський комітет. Цю організацію нагородили за «роботу з привернення уваги до катастрофічних наслідків від використання ядерної зброї».

У Нобелівському комітеті відзначили, що ризик застосування ядерного озброєння зараз «вищий, ніж будь-коли», зазначивши, що Північна Корея веде розробки в цьому напрямку.

«Це велика честь отримати Нобелівську премію миру за 2017 рік на визнання нашої ролі в укладенні Договору про заборону ядерної зброї», – вказала «Міжнародна кампанія за ліквідацію ядерної зброї» на своїй сторінці у Facebook.

Торік Нобелівську премію миру вручили президенту Колумбії Хуану Мануелю Сантосу за внесок у вирішення конфлікту з ліворадикального угруповання «Революційні збройні сили Колумбії» (ФАРК).

Згідно із заповітом шведського промисловця і винахідника Альфреда Нобеля, премії його імені присуджуються, починаючи з 1901 року, в п’яти номінаціях: фізика, хімія, медицина, література, а також премія миру. Розмір грошової частини Нобелівської премії становить близько мільйона доларів США. Вручення нагороди відбувається 10 грудня, в день смерті Нобеля.
…

Президент Афганістану Ашраф Гані заявив, що через чотири роки силові структури країни зможуть діяти повноцінно і більшість іноземних військ зможе залишити Афганістан.

«Протягом чотирьох років наші силові структури, як ми вважаємо, зможуть здійснювати передбачену конституцією легітимну монополію на застосування сили», – сказав він в інтерв’ю британській медіакомпанії «Бі-бі-сі».

За його словами, афганські силовики вже поминули критичну точку в боротьбі проти угруповання «Талібан» і з погляду управління і здатностей уже «стають на своє місце».

Влада Афганістану намагається докласти всіх зусиль, щоб втриматися і відбити наступ екстремістів після виходу більшості іноземних військ під командуванням НАТО 2014 року.

За даними звіту, оприлюдненого раніше цього року у США, таліби контролюють повністю чи частково близько 40 відсотків території Афганістану, а силові структури країни мусять водночас боротися і з іншими екстремістами, пов’язаними з угрупованням «Ісламська держава».

У США, що є головним союзником нинішньої влади Афганістану, адміністрація президента Дональда Трампа нещодавно оприлюднила стратегію досягнення перемоги над бойовиками в Афганістані по майже 16 роках війни. За словами посадовців, у рамках цієї стратегії до Афганістану направлять додатково 3 тисячі військовослужбовців США, що посилять контингент із 11 тисяч, який уже перебуває там.

Влада США заявляє, що надаватиме Афганістанові допомогу своїми військами без обмеження в термінах, залежно від ситуації на місцях, а не від «довільно визначених графіків».
…

Засідання Міжпарламентського союзу в Санкт-Петербурзі є «великим подарунком» міжнародної спільноти Росії до святкування 100-річчя Жовтневої революції, вважає народний депутат фракції «Самопоміч» Олена Сотник. Про це вона зазначила в ефірі Радіо Свобода.

«До ювілею Жовтневої революції в Росії багато міжнародних партнерів зробили їм великий подарунок – приїде вся велика міжпарламентська делегація з усього світу», – зазначила Сотник.

Водночас народний депутат від «БПП» Володимир Ар’єв зауважив, що українська делегація під час останнього засідання «зробила максимум», щоб запобігти цьому.

«Абсолютно чітка була позиція української делегації у Бангладеш на останньому засіданні Міжпарламентської асамблеї, де говорилося про те, що не можна проводити цей захід у Санкт-Петербурзі. І там не пішли на це через те, що попереднього разу наші колеги, які їздили, просто проґавили цей момент, а доволі сильна делегація (зокрема, Борис Тарасюк, Вікторія Пташник, Олексій Порошенко) зробила максимум, щоб це підірвати, але, на жаль, не вдалося», – сказав Ар’єв.

5 жовтня Верховна рада ухвалила рішення бойкотувати проведення 137-ї асамблеї Міжпарламентського союзу 14–18 жовтня в Санкт-Петербурзі в Росії. Із таким закликом депутати звернулися до парламентів-членів союзу.

«Вперше в історії Міжпарламентський союз прийняв рішення щодо проведення сесії Асамблеї на території держави, парламент якої схвалив агресію проти іншого члена Міжпарламентського союзу – України, що завдало суттєвої шкоди авторитетові Міжпарламентського союзу», – мовиться в документі.

Спікер Верховної ради Андрій Парубій дав доручення Міністерству зовнішніх справ направити звернення країнам-членам. 
…

Президент України Петро Порошенко привітав резолюцію Європейського парламенту про порушення прав людини в анексованому Криму та із закликом звільнити політв’язнів.

«Лише припинення окупації здатне нарешті зупинити перетворення Криму на півострів несвободи та військовий табір. Санкції щодо всіх причетних до порушень прав людини в окупованому Криму мають і надалі посилюватись», – йдеться у повідомленні на Facebook-сторінці глави держави.

Європейський парламент ухвалив 5 жовтня резолюцію, у якій засуджує вироки заступникам голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерову та Ахтему Чийгозу, а також журналістові Миколі Семені, винесені в анексованому Росією Криму.

Окрім того, у тексті резолюції наголошується, що анексія Криму Росією є незаконною і є порушенням міжнародного права та європейських угод, підписаних як Росією, так і Україною.

Управління верховного комісара ООН із прав людини 25 вересня оприлюднило доповідь про ситуацію на півострові після його анексії. У документі вказані серйозні порушення прав людини, такі, як свавільні арешти і затримання, насильницькі зникнення, жорстоке поводження і катування, зафіксовані в умовах російської анексії півострова.
…

Росія звинуватила 4 жовтня США, які очолюють міжнародну коаліцію для боротьби з екстремістським угрупованням «Ісламська держава», в наданні підтримки цьому угрупованню. 

Як заявив речник Міністерства оборони Росії генерал-майор Ігор Конашенков, саме підтримка США є, мовляв, основною перешкодою для завершення розгрому цього угруповання. 

Він, зокрема, стверджував, що низка воєнних операцій екстремістів проти урядових сил Сирії у провінції Хомс була здійснена 28 вересня з регіону навколо міста Ат-Танф біля кордону з Йорданією, де розташована військова місія США. 

Також, за його твердженнями, джигадисти успішно оминали позиції урядових сил «зовсім не зі щасливої нагоди, а маючи цілком точні координати, які можна здобути тільки завдяки повітряній розвідці й після обробки даних фахівцями». 

Доказів своїм словам російський генерал не навів, але додав, що якщо американська сторона вважає такі операції екстремістів за непередбачувані випадки, то російські сили «готові почати повне знищення всіх таких «випадків» у підконтрольній їм зоні». 

Військові США наразі не коментували цих звинувачень – лише останніх із цілої низки схожих, із якими вже виступала Росія, так само не наводячи доказів. 

Росія втрутилася у громадянську війну в Сирії на боці владного режиму президента Башара аль-Асада через тривалий час після того, як США створили свою коаліцію з понад 60 західних і арабських держав для боротьби проти екстремістського угруповання «Ісламська держава», в першу чергу на територіях Сирії й Іраку. При цьому Росія теж назвала метою свого втручання боротьбу проти «Ісламської держави». Але, як випливає з даних, які оприлюднювали самі російські військові, значна частина їхніх ударів була спрямована проти інших супротивників режиму, в тому числі й тих, що мають підтримку Заходу і арабського світу. 

Обидві кампанії ведуться незалежно одна від одної, і єдиною координацією між ними є обмін певною інформацією тільки з метою уникнути випадкового протистояння між ними.
…

Конституційний суд Молдови відмовився 4 жовтня взяти до розгляду скаргу президента і верховного головнокомандувача Збройних сил Ігоря Додона на уряд країни за те, що той відправив військових на навчання НАТО до України всупереч його забороні. 

Суд повідомив, що визнав необґрунтованою вимогу президента перевірити законність цього рішення уряду. 

Конституційний суд нагадав президентові, що він є верховним головнокомандувачем лише в межах, визначених Конституцією і законодавством країни, але саме уряд відповідає за національну безпеку і оборону і організує заходи для підвищення обороноздатності держави і слідкує за дотриманням міжнародних угод країни у військовій галузі. 

Суд також звернув увагу, що одна з таких міжнародних угод укладена між Молдовою і Україною, і участь військового контингенту Молдови в навчаннях Rapid Trident-2017 під егідою НАТО передбачена програмою співпраці між міністерствами оборони двох країн на 2017 рік. 

Крім того, Конституційний суд також зауважив, що згода верховного головнокомандувача потрібна в разі, коли військові Молдови вирушають за кордон із своїм озброєнням і технікою, а на ці навчання вони їхали без зброї, тому згода президента не була потрібна. 

Між президентом Молдови Ігорем Додоном, відомим своїми проросійськими й антизахідними поглядами, і прозахідними і проєвропейськими урядом і парламентом у вересні спалахнула нова напруженість, коли уряд країни всупереч прямо висловленій забороні президента ухвалив таки відправити молдовський контингент із 57 військовослужбовців на навчання під егідою НАТО поза межі країни, на Яворівський полігон в Україні. Додон у зв’язку з цим видав низку наказів про такі заборони, а також звернувся до Конституційного суду зі скаргою на дії уряду. Уряд, зі свого боку, заявив, що запропонує парламентові змінити закон про оборону з тим, щоб рішення про направлення військовослужбовців країни за кордон ухвалював не президент, а уряд і парламент. 

Навчання з серії Rapid Trident, у яких Молдова досі незмінно брала участь від 1996 року, відбулися цього року на Яворівському полігоні у Львівській області в Україні з 7 до 23 вересня. В них узяли участь близько 1 тисяч 800 військовослужбовців із 14 країн – 11 членів НАТО і 3 країн-партнерів: України, Грузії і Молдови. 

Уряд Молдови проєвропейський і прозахідний, але обраний наприкінці минулого року президент Ігор Додон, колишній голова Партії соціалістів, стоїть на проросійських позиціях і часто виступає всупереч позиції уряду і парламенту. Він, зокрема, виступав проти відкриття в Кишиневі офісу зв’язку НАТО. Додон також уже блокував на початку року участь військових Молдови в навчаннях у сусідній Румунії.
…

У Росії влада низки міст заборонила прихильникам опозиційного діяча і борця з корупцією Олексія Навального проводити акції на його підтримку 7 жовтня. 

Зокрема, у столиці Москві мерія відхилила відразу п’ять заявок на мітинги в центральній частині міста – за повідомленнями, з неуточнених «об’єктивних причин». 

У Санкт-Петербурзі, другому найбільшому місці Росії, акція також опинилася під забороною після того, як суд відхилив скаргу місцевого штабу Навального на відмову узгодити мітинг на площі Марсове Поле в центрі міста. 

Міська влада відмовилася раніше узгоджувати цю акцію, але Навальний заявляв, що все одно вважає її законною, бо мерія не прислала відповідь-відмову на його повідомлення у визначений термін. 

А в Калузі, Кемерові, Воронежі й Томську влада відмовила прихильникам Навального навіть у проведенні пікету. Зокрема, в Калузі як причину заборони назвали те, що на заході не буде самого «об’єкту пікетування» – Навального, який нині відбуває 20 діб адмінарешту. А влада Воронежа заявила, що акція на підтримку опозиціонера є незаконною передвиборчою агітацією. 

Наразі з усіх місць, де були подані заявки на акції на підтримку прагнення Навального балотуватися на президентських виборах 2018 року, тільки в Єкатеринбурзі дозволили провести пікет. 

Олексій Навальний раніше 4 жовтня закликав своїх прихильників по всій Росії вийти на мітинги 7 жовтня, на день народження президента Росії Володимира Путіна. Мітинг у Санкт-Петербурзі він назвав головним. Він закликав виходити на акцію і в Москві: хоча міська влада відмовилася узгодити мітинг у центрі міста, на Пушкінській площі, Навальний закликав натомість пройти ходою Тверською вулицею, що перетинає Пушкінську площу, стверджуючи, що така акція буде законною. 

У штабі опозиціонера сподіваються, що акції на його підтримку, з вимогами звільнити Навального з-під адмінарешту і допустити його до участі у виборах президента 2018 року, все-таки пройдуть 7 жовтня приблизно у 80 містах Росії, де діють його місцеві штаби. 

Сам опозиціонер, а також голова його загальноросійського штабу Леонід Волков нині відбувають 20 діб адміністративного арешту. Суди в Москві 2 жовтня визнали їх винними в «неодноразових закликах до участі в неузгодженому публічному заході». Обох притягли до відповідальності після мітингу 29 вересня в Нижньому Новгороді – там міська влада спершу дозволила його, потім заборонила, але Навальний заявив, що все одно вважає захід узгодженим. 

Олексій Навальний уже заявив, що має намір балотуватися на посаду президента Росії на виборах 2018 року, хоча офіційно виборча кампанія ще не починалася. Навальний також заявляє, що влада Росії боїться його і хоче зірвати його кампанію. 

Свій нинішній арешт він назвав «подарунком на ювілей» президентові Росії Володимирові Путіну, якому 7 жовтня сповниться 65 років. 

У Кремлі у відповідь нагадали, що публічні заклики на «несанкціоновані заходи і мітинги» суперечать законодавству. «Безумовно, ті, хто виступає з такими закликами, притягаються до відповідальності відповідно до закону», – сказав 3 жовтня речник президента Росії Дмитро Пєсков. 

У Центральній виборчій комісії Росії вже не раз заявляли, що Навальний узагалі не матиме права балотуватися, бо має непогашені судимості. 

Крім того, там звертали увагу, що протизаконним є і фактичне ведення виборчої кампанії до її офіційного початку.
…

У Пакистані стратили трьох осіб, засуджених через терористичні атаки. Повідомляється, що смертна кара була оголошена військовими судами після того, як підозрювані були засуджені через теракти, здійсненні в останні роки. Страту провели 4 жовтня у в’язниці на північному заході країни.

Напередодні страти правозахисники у Пакистані висловили занепокоєння з приводу великої кількості смертних вироків, заявивши, що країна відправила з 2014 року на шибеницю 477 ув’язнених.

Пакистан припинив страти в 2008 році через тиск з боку правозахисних груп, але відновив смертну кару після того, як таліби атакували школу в місті Пешавар, в результаті чого загинули 150 людей, переважно школярів.
…