Влада Ірану пообіцяла протягом наступних трьох місяців оголосити тендери для іноземних компаній на розробку 14 нафтогазових родовищ.

Як повідомив агентству «Ройтерз» заступник директора Національної іранської нафтової компанії Рагім Нематоллагі, тендери будуть оголошені на умовах спільної з держкомпанією розробки.

За словами посадовця, зацікавленість у цих проектах уже висловили російська компанія «ЛУКойл» і норвезька Maersk. Він висловив сподівання, що цими проектами зацікавляться і транснаціональна BP і російський «Газпром».

Минулого тижня французька енергетична компанія Total стала першою, що підписала з Іраном угоду на розробку одного з іранських газових родовищ.

Ці кроки стали можливі після того, як за результатами так званої «ядерної угоди», укладеної на початку 2016 року, з Ірану почали знімати міжнародні санкції в обмін на кроки Тегерана, що мають унеможливити створення ним ядерної зброї.
…

У Стамбулі сотні тисяч людей завершили марш протесту, який пройшов 450 кілометрів, щоб висловити невдоволення президентом Туреччини Реджепом Ердоганом.

Люди приєднувалися до Маршу справедливості, відтоді як він почався в столиці Туреччини Анкарі 15 червня.

Вони висловлювали протест проти масових звільнень і тюремних ув’язнень, які почалися після невдалої спроби державного перевороту проти Ердогана в минулому році.

Президент Ердоган звинуватив учасників маршу в підтримці тероризму. Він заявив, що Республіканська народна партія, яка організувала марш, вийшла за межі політичної опозиції і «діяла з терористичними організаціями і силами, такими, що розпалюють тероризм проти країни».

Мітинг став найбільшим проявом непокори президенту Ердогану після протестів в Гезі Парк чотири роки тому.
…

Затриманий на Луганщині росіянин Віктор Агеєв підтвердив, що він є російським військовослужбовцем і був відправлений на Донбас після підписання контракту на службу у Збройних силах Росії. Про це він заявив в програмі «ТСН.Тиждень» на телеканалі «1+1».

«Частина 65246 (розташована у місті Новочеркаськ, полк зв’язку і навчальний центр Повітряно-космічних сил Росії – ред.)», – сказав Агеєв. 

Він також підтвердив, що у березні 2017 року приїхав у Ростовську область і підписав контракт на службу в Збройних силах Росії. За його словами, він приїхав у свою частину, пробув там 4 дні, підписав контракт і практично одразу був відправлений на Донбас. 

«Мабуть, відправка була. Я не заглиблювався у це питання. Відправили і відправили. Гроші платять і… Служба є служба», – сказав він.

Про те, що російський військовий Віктор Агеєв потрапив у полон під Луганськом, повідомила 27 червня російська служба BBC. Перед тим про затримання російського військового на Луганщині повідомляли українські силовики, але імені його не називали.

Згодом речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що Москва у випадку з Віктором Агеєвим вживатиме «заходів захисту, як це робить щодо всіх своїх громадян».

Міноборони Росії заперечує інформацію, що Віктор Агеєв є російським військовослужбовцем-контрактником, заявляючи, що офіційно він звільнився у запас у травні 2016 року, пройшовши строкову службу.

Збройний конфлікт на сході України почався навесні 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». 
…

Комітет ЮНЕСКО включив до Списку світової спадщини ще низку нових об’єктів.

Як повідомляє прес-служба організації, до списку увійшли історичне місто Єзд в Ірані, священний острів Окіносіма в Японії, оборонні споруди XVI–XVII століть Венеційської республіки, що розляглися на тисячу кілометрів у сучасних Італії, Хорватії й Чорногорії, місцевість Куята в данській Гренландії (сільськогосподарський субарктичний ландшафт, розташований у південному регіоні Гренландії), місцевість Тапутапуатеа на острові Раіатеа у французькій Полінезії з комплексом політично-церемонійно-поховальних споруд, печери і мистецтво льодовикового періоду у Швабських Альпах, де люди жили 40–30 тисяч років тому (Німеччина), свинцеві, срібні і цинкові шахти в місцевості Тарновське-Ґури (Верхня Силезія, Польща), Успенський собор і монастир острова-села Свіязьк на Волзі (Росія).

Також у неділю рішенням комітету до списків внесли археологічний об’єкт стародавнього міста Афродісіас у сучасній Туреччині з сусіднім мармуровим кар’єром, Англійський острівний район із мальовничими краєвидами на північному заході Англії і археологічний об’єкт порту Валонґо в центрі Ріо-де-Жанейро у Бразилії – через цей колишній порт у XIX столітті колонізатори доставили до Латинської Америки близько 900 тисяч рабів-африканців.

Крім того, були розширені межі вже наявних об’єктів культурної спадщини у французькому Страсбурзі, а також у німецьких містах Веймарі, Дессау і Бернау, відомих модерністською архітектурою «школи Баухаусу» початку XX століття.

Попередніми днями комітет ЮНЕСКО вніс до переліків світової спадщини ще низку об’єктів. Серед них – храмова зона Самбор-Прей-Кук у сучасній Камбоджі на археологічному об’єкті Ішанапура, столиці давної імперії Ченла кінця VI – початку VII століть, історичне міжнародне селище Кулансу в Китаї, що на початку XX століття стало важливим центром зв’язків Китаю з зовнішнім світом, чи Старе місто в Ахмедабаді в Індії, у штаті Ґуджарат, із його багатою архітектурною спадщиною часів Ґуджаратського султанату XV століття.

Також до списків внесли містечко Мбанза-Конґо в сучасній Анголі, колишню столицю Королівства Конго, що існувало в південній частині Африки в XIV–XIX століттях, столицю Еритреї Асмеру, значну частину якої збудували в модерністському стилі італійські колонізатори в першій половині XX століття, культурний ландшафт Чхомані на півночі Південної Африки.

У перебігу нинішнього засідання комітету до об’єктів спадщини ЮНЕСКО були внесені, крім того, плато Хох-Шил (Кукушилі) на краю Тибетського плато в китайській провінції Цінхай – найбільше й найвисокогірніше плато у світі з його альпійськими луками і степами, ландшафти степів Даурії на межі східної Монголії і російського Сибіру, національний парк Лос-Алерсес в Андах в Аргентині чи букові праліси Карпат і інших регіонів Європи – цей об’єкт охоплює території у 12 країнах: Україні, а також Албанії, Австрії, Бельгії, Болгарії, Іспанії, Італії, Німеччині, Румунії, Словаччині, Словенії і Хорватії; це значне розширення попередньо визначених 2007 року букових пралісів українських і словацьких Карпат і доданих 2011 року букових пралісів Німеччини.

Крім того, до списків ЮНЕСКО на нинішньому засіданні внесли Старе місто в Хевроні на Західному березі Йордану, відомому арабською як Аль-Халіл; у ньому розташована Печера патріархів, як її називають юдеї, чи Святиня Авраама (мечеть Аль-Ібрагімі), як її називають араби – там, за легендою, поховані біблійні патріархи, починаючи з Авраама, і це місце є другим найсвятішим для юдеїв, четвертим найсвятішим для мусульман, для яких Авраам (Ібрагім) був одним із головних пророків Аллаха, а також святинею для християн. Іще один новий об’єкт – комплекс національних парків W-Арлі-Пенджарі в Беніні й Буркіна-Фасо – заповідні території в цих країнах додали до первісного об’єкта нацпарку W в Нігері, названого цією латинською літерою за формою русла річки Нігер у ньому.

До списку спадщини включають видатні культурні і природні цінності, що вважаються надбанням усього людства. Статус об’єкта світової спадщини надає, серед іншого, додаткові гарантії збереження і цілісності унікальних природних і культурних комплексів, сприяє популяризації об’єктів, а також забезпечує пріоритетність у залученні коштів для підтримки об’єктів світової культурної і природної спадщини, у першу чергу, з Фонду світової спадщини.
…

Північна Корея застерігає США від «безрозсудливих військових провокацій» і «розпалювання ядерної війни» на тлі напруженості через ядерну і ракетну програми КНДР.

9 липня газета владної партії Північної Кореї Rodong Sinmun опублікувала коментар, в якому йдеться про те, що США «збільшують ризик ядерної війни на півострові».

Заява з’явилася через день після того, як США і Південна Корея провели навчання, що імітували нанесення удару по ракетній інфраструктурі КНДР у відповідь на ракетні випробування Пхеньяна.

Під час навчань американські надзвукові стратегічні бомбардувальники пройшли над демілітаризованою зоною між Північною і Південною Кореєю у супроводі американського винищувача F16 і південнокорейських винищувачів F15 і скинули 900-кілограмові керовані бомби.

У Північній Кореї навчання назвали «небезпечними військовими маневрами розпалювачів… ядерної війни на півострові».

3 липня Північна Корея провела випробування міжконтинентальних балістичних ракет, які, на думку аналітиків, можуть досягти американського штату Аляска. Пхеньян стверджував, що ракета здатна нести ядерну боєголовку.

Створення балістичних ракет, як і ядерної зброї, заборонене для Північної Кореї резолюціями Ради безпеки ООН. Але Пхеньян не зважає на ці заборони й на вже чинні санкції й заявляє, що не піде на переговори з Вашингтоном про свої озброєння, доки США не припинять «ворожої політики» проти Північної Кореї.
…

Американські і німецькі лікарі, які оглянули раніше ув’язненого в Китаї лауреата Нобелівської премії миру Лю Сяобо, підтвердили, що він у нього остання стадія раку печінки, яка не піддається лікуванню. Про це повідомили в лікарні Шеньяна на північному сході Китаю, де перебуває Лю Сяобо.

Перша лікарня Китайського медичного університету заявила, що іноземні експерти «повністю підтвердили» лікування, яке отримав правозахисник, але визнали, що прогноз для нього є невтішним.

Світова спільнота неодноразово закликала владу Китаю відпустили Лю Сяобо на лікування закордон.

У лікарні ідентифікували іноземних лікарів як доктора Маркуса В. Бухлера з Гейдельберзького університету в Німеччині і доктора Джозефа Германа з Центру раку Андерсона в Техасі.

Самі ці медики ситуацію не коментували.

Лю Сяобо, найвідоміший політичний в’язень Китаю, був засуджений в 2009 році до 11 років позбавлення волі. Він був засуджений за звинуваченням в антидержавній діяльності після того, як підписав маніфест, що містить критику авторитарного режиму в Китаї і закликає до конституційної реформи.

У 2010 році правозахисник став лауреатом Нобелівської премії миру «за тривалу ненасильницьку боротьбу за фундаментальні права людини в Китаї». Китай засудив цей крок. Лю Сяобо так і не зміг забрати премію.

 
…

Сполучені Штати Америки оголосили про надання допомоги на суму у понад 630 мільйонів доларів чотирьом країнам – Ємену, Сомалі, Південному Судану та Нігерії. Рішення про це було оголошене після участі президента Дональда Трампа в саміті «Групи двадцяти» у німецькому Гамбурзі.

Хоча Сполучені Штати є найбільшим гуманітарним донором у світі, запропоновані Трампом скорочення іноземної допомоги – на понад 30 відсотків – викликали стурбованість серед лідерів країн.

Загальна гуманітарна допомога США чотирьом країнам, де, за оцінками ООН, понад 30 мільйонів людей потребують термінової продовольчої допомоги, наразі складає понад 1,8 мільярда доларів в цьому фінансовому році, йдеться в заяві Агентства США з міжнародного розвитку.

Десятки мільйонів людей в Ємені, Сомалі, Південному Судані та Нігерії стикаються з голодом в умовах конфліктів.
…

У Росії затримали близько тридцяти агітаторів опозиціонера, голови Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального. Про це повідомляють соратники політика.

Активіст руху «Прогресивне право» Віталій Секуканов повідомив у Twitter, що 8 липня було затримано щонайменше 30 волонтерів Навального у Москві. Інший соратник Навального Микола Ляскін повідомив виданню «Медуза» про затримання 31 волонтера під час агітаційних заходів в рамках передвиборчої кампанії політика.

Затримання відбулись і в інших містах Росії. Так, у Єкатеринбурзі був затриманий юрист місцевого штабу Навального, машину, на якій волонтери перевозили листівки, зупинили, а агітаційні матеріали вилучили, у самому штабі відбувся обшук, повідомляє Російська служба Радіо Свобода. В Іжевську також зупинили машину з листівками. У Тюмені двох активістів, які беруть участь в «агітаційному суботнику» Навального, затримали для особистого огляду, повідомляє «Медіазона». У штабі Навального в Краснодарі повідомляють про напад на волонтера в Новоросійську. 

Від початку тижня російська поліція проводить обшуки і затримання в містах, де діють передвиборчі штаби Олексія Навального. Прихильники опозиціонера вважають це спробою зірвати агітаційні акції, які були заплановані на ці вихідні.

Коментарів від поліції Росії щодо цих затримань наразі немає.

12 червня, незадовго до початку неузгодженої з владою Росії акції, був затриманий сам Олексій Навальний. Поліція Росії тоді затримала понад 700 людей. Навальний був визнаний винним за статтею про «повторне порушення порядку проведення масових акцій». 7 липня Навальний вийшов на свободу після присудженого йому адміністративного арешту.
…

Два винищувачі США пролетіли вздовж кордону Північної Кореї та імітували нанесення удару по ракетній інфраструктурі КНДР у відповідь на ракетні випробування Пхеньяна. Навчання пройшли спільно з Південною Кореєю. Американські надзвукові стратегічні бомбардувальники B-1B Lancher пройшли над демілітаризованою зоною між Північною та Південною Кореєю у супроводі американського винищувача F16 та південнокорейських винищувачів F15 й імітували нанесення ракетно-бомбового удару по ракетній інфраструктурі КНДР та її підземних командних пунктах.

У заяві Південної Кореї сказано, що кожен бомбардувальник скинув 900-кілограмову керовану бомбу з лазерним наведенням, розраховану на знищення укріпленого бункера. Після скидання бомб  літаки пролетіли до північнокорейського кордону, перш ніж повертатися на авіабазу.

6 липня президент США Дональд Трамп заявив, що розглядає «деякі досить суворі заходи» у відповідь на випробування міжконтинентальних балістичних ракет у Північній Кореї, що відбулися на початку цього тижня.

Військові і вчені багатьох країн дійшли висновку, що Пхеньян навів досить правдиві дані про випробувальний політ у вівторок своєї нової балістичної ракети «Хвасон-14», що, за цими даними, належить до класу міжконтинентальних і, ймовірно, здатна сягнути території США в кількох місцях – на кшталт Аляски чи Гаваїв. Північнокорейське державне телебачення повідомляє, що за результатами випробування 4 липня ракета «Хвасон-14» досягла висоти 2800 кілометрів і вразила ціль після 39-хвилинного польоту.

Висновки Москви щодо дальності пуску ракет у КНДР суперечать заявам північнокорейської влади. Росія стверджує, що запущена Північною Кореєю 4 липня ракета мала середній радіус дії. 

Американські експерти погодилися, що була запущена саме міжконтинентальна балістична ракета.

Росія 6 липня виступила проти схвалення підготовленого американськими дипломатами проекту резолюції Ради безпеки ООН, який містить засудження першого в історії КНДР пуску міжконтинентальної балістичної ракети. Заперечення Росії фактично блокують запропоновану США резолюцію, оскільки її ухвалення потребує консенсусу всіх постійних членів Ради безпеки.

Утім, як заявила посол США в ООН Ніккі Гейлі, опір Москви визнанню запуску Пхеньяном міжконтинентальної балістичної ракети не заблокує наміри Вашингтона щодо посилення санкцій проти КНДР. За її словами, Сполучені Штати невдовзі запропонують таке посилення.

Створення балістичних ракет, як і ядерної зброї, заборонене для Північної Кореї резолюціями Ради безпеки ООН. Але Пхеньян не зважає на ці заборони й на вже чинні санкції й заявляє, що не піде на переговори з Вашингтоном про свої озброєння, доки США не припинять «ворожої політики» проти Північної Кореї.
…

У Литві за звинуваченням у шпигунстві на 10 років засудили громадянина Росії Миколу Філіпченка, повідомляє ВВС. ​Правоохоронні органи Литви стверджують, що Філіпченко був чинним співробітником російських спецслужб; за інформацією департаменту держбезпеки Литви, це перший випадок, коли в країні за звинуваченням у шпигунстві було затримано співробітника ФСБ.

Згідно з матеріалами суду, Філіпченко намагався завербувати службовців департаменту держбезпеки країни, щоб ті встановили пристрої прослуховування в резиденції і робочому кабінеті президента республіки Далі Грібаускайте.

Як заявила суддя Регіна Поцене, росіянин відмовився давати свідчення у справі. За словами адвоката Філіпченко Галини Кардановскої, її підзахисний вину не визнає; чи збирається захист оскаржити вирок, вона не уточнила. На оскарження в Литовському апеляційному суді захист має 20 днів.

Литовське видання Delfi пише, що Микола Філіпченко вислухав вирок суду та підтвердив, що зрозумів його. Він відмовився відповідати на запитання журналістів, коли його виводили із зали суду.

Філіпченка затримали у 2015 році, коли він прямував транзитним потягом з Калінінградської області Росії в Білорусь.

У 2015 році литовська контррозвідка у своєму звіті заявила, що третина російських дипломатів, які працюють в Литві, є співробітниками спецслужб.
…

Президенти США і Росії Дональд Трамп і Володимир Путін у перебігу зустрічі обговорили низку питань, серед яких були становище в Україні і Сирії, втручання Росії у президентські вибори у США, ракетно-ядерна проблема Північної Кореї й деякі інші питання, повідомили після зустрічі голови дипломатичних відомств обох країн.

Виступаючи перед пресою окремо і майже одночасно, державний секретар США Рекс Тіллерсон і міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров говорили про позитивний настрій цієї зустрічі, в якій вони теж брали участь.

Сам Путін після зустрічі теж коротко згадав, що обговорював із Трампом багато питань, серед яких були «і Україна, і Сирія, і інші проблеми», зокрема, боротьба з кібертероризмом і кібербезпека. Трамп результатів зустрічі не коментував.

Але Тіллерсон і Лавров приділили українській частині переговорів мало уваги, говорячи головно на тему Сирії і втручання Росії в американські вибори.

Зокрема, Лавров заявив, що президенти обговорили «в діловому ключі і Сирію, і Україну, і Корейський півострів, і кібербезпеку, і цілу низку інших питань» і «домовилися про низку конкретних речей».

За словами Лаврова, в перебігу зустрічі Трамп не пропонував ніякого іншого плану врегулювання на сході України, крім спільного інтересу щодо виконання мінських домовленостей.

Щодо Сирії, сказав Лавров, між сторонами «є порозуміння» щодо трьох із чотирьох планованих «зон деескалації».

Тіллерсон на своїй прес-конференції заявив, що співпраця США і Росії щодо Сирії, зокрема щодо «зон деескалації», свідчить про можливість успіху цієї співпраці.

За словами Тіллерсона, саме Сирії стосувалася значна частина зустрічі. Зокрема, сказав він, Трамп і Путін говорили про необхідність обговорювати майбутнє керівництво Сирії. При цьому, наголосив він, США не бачать ніякої тривалої ролі в Сирії для нинішнього її президента Башара аль-Асада, членів його родини і його режиму. За його словами, ще треба домовитися, як саме Асад має залишити владу.

Крім того, сторони домовилися про перемир’я на південному заході Сирії, що має набути чинності в неділю, 9 липня.

Також значну частину зустрічі зайняло обговорення теми втручання Росії у президентські вибори у США 2016 року, про яке одноголосно заявили у спільній заяві всі спецслужби США і яке Москва заперечує.

При цьому Лавров заявив, що Трамп на зустрічі «прийняв» запевнення Путіна в тому, що заяви про таке втручання є неправдою і що російське керівництво не втручалося в ці вибори.

Тіллерсон на своїй прес-конференції нічого не говорив про «згоду» Трампа з запевненнями Путіна і змалював цей момент зустрічі цілком інакше.

Як сказав Тіллерсон, тему втручання прямо порушив Трамп і в перебігу розмови кілька разів «чинив тиск» на Путіна з цього питання.

Він підтвердив, що Путін, як і раніше, заперечив втручання Росії, і розповів, що російська сторона вимагала від США доказів такого втручання.

Трамп і Путін домовилися про подальші кроки щодо кібербезпеки, серед яких створення спільної робочої групи з цього питання.

Це була перша особиста зустріч двох президентів із часу обрання Трампа. Раніше вони вже кілька разів спілкувалися телефоном.

Зустріч протривала значно довше, ніж планувалося, – 2 години 15 хвилин. Раніше у Вашингтоні в порядку денному Трампа на неї відвели 35 хвилин, у Москві говорили про очікувану годинну тривалість.

Про нову зустріч двох керівників на ній не домовилися.

Наразі не ясно, чи зустрічався Трамп із Путіним особисто раніше. До початку виборчої кампанії Трамп кілька разів заявляв, що свого часу зустрічався з Путіним, із початком кампанії він змінив позицію і став говорити, що не зустрічався з ним ніколи. Путін уже минулого місяця теж заперечив, що будь-коли зустрічався з Трампом.
…

Суд у Литві засудив до 10 років позбавлення волі працівника спецслужб Росії за спробу завербувати працівників литовських спецслужб із метою встновити системи прослуховування в домі й кабінеті президента країни Далі Ґрібаускайте.

Як заявила суддя Вільнюського окружного суду Реґіна Поцієне, 40-річний громадянин Росії Микола Філіпченко «працював на Федеральну службу безпеки Росії, серед завдань якої є й розвідка поза межами Росії».

За даними обвинувачення, Філіпченко користувався підробленими документами, щоб приховати свою справжню особу, і багато разів перетинав кордон країни незаконно.

Адвокат Філіпченка заявила, що її клієнт не згоден зі звинуваченням, але ще зарано говорити, чи буде він оскаржувати вирок.

Миколу Філіпченка затримали в Литві 2015 року, коли він їхав транзитом територією країни з російського ексклаву Калінінградської області до Білорусі.

Він став уже другим російським громадянином, засудженим у Литві за шпигунство цього року.

2015-го в Росії засудили за звинуваченням у шпигунстві двох громадян Литви.

Останніми роками відносини між Литвою і Росією значно погіршилися через різку критику Вільнюсом агресії Москви проти України.
…

Президент США Дональд Трамп провів свою першу після обрання особисту зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним. Обидва керівники зустрілися в кулуарах саміту «Групи двадцяти», що відбувається в німецькому Гамбурзі.

Зустріч, у якій також брали участь керівники зовнішньополітичних відомств США і Росії Рекс Тіллерсон і Серій Лавров, відбулася за зачиненими дверима.

Зустріч почалася з запізненням на 25 хвилин. Вона тривала значно довше, ніж планувалося: 2 години 15 хвилин. Раніше у Вашингтоні в порядку денному Трампа на неї відвели 35 хвилин, у Москві говорили про очікувану годинну тривалість.

Як було передбачено, після зустрічі президенти не стали виступати із заявами для преси за її результатами. Інші представники сторін теж іще не коментували перебігу зустрічі.

Представники Білого дому поінформували, що держсекретар Тіллерсон має пізніше в п’ятницю виступити перед пресою, але без телекамер.

Перед зустріччю пресу ненадовго впустили до місця зустрічі, де Трамп і Путін на прохання журналістів кілька разів тиснули одне одному руки.

Вони також виступили з короткими заявами, в яких висловили задоволення, що ця зустріч відбудеться, і сподівання на її успішність. При цьому президенти не стали відповідати на запитання, які намагалися поставити їм журналісти.

Напередодні зустрічі лунали повідомлення, що головними на ній мали стати питання України, а також Сирії.

Перед її початком США оголосили, що призначили свого нового спеціального представника США у справі врегулювання на сході України – ним став Курт Волкер, колишній посол США в НАТО, відомий своєю позицією, прихильною до демократичних сил в Україні.

У Кремлі перед зустріччю двох президентів висловили сумнів, чи встигне Путін через її очікувану коротку тривалість висловити Трампові свою версію про агресію Росії на сході України, яку Москва називає «громадянською війною».

Перед цією зустріччю президент США вже прийняв минулого місяця у Вашингтоні президента України Петра Порошенка, український керівник також зустрівся тоді з іншими чільними американськими посадовцями і виклав їм українське ставлення до агресії Росії проти України.

Після зустрічі і саміту, в неділю, 9 липня, державний секретар США Рекс Тіллерсон прибуде до Києва, щоб, серед іншого, повідомити українську сторону про результати зустрічей американської сторони в перебігу перебування в Німеччині. Разом із ним прибуде і Курт Волкер.

Наразі неясно, чи зустрічався Трамп із Путіним особисто раніше. До початку виборчої кампанії Трамп кілька разів заявляв, що свого часу зустрічався з Путіним, із початком кампанії він змінив позицію і став говорити, що не зустрічався з ним ніколи. Путін уже минулого місяця теж заперечив, що будь-коли зустрічався з Трампом.
…

В Іраці урядові сили, що визволяють місто Мосул на півночі країни від бойовиків екстремістського угруповання «Ісламська держава», загнали одну з останніх їхніх груп на вузьку смугу території завширшки у 250 метрів уздовж західного берега річки Тигр.

Як повідомили військові, екстремісти широко вдаються до нападів смертників із вибухівкою і залучили до боїв жінок зі свого складу, які використовують дітей як живі щити. Це вповільнює поступ військ.

Як розповів на державному телебаченні генерал-лейтенант Контртерористичної служби Іраку Самі Аріді, бойовики чекають на наближення військових і підривають себе разом із ними, а жінки ведуть бій, тримаючи поруч своїх дітей, що не дає можливості застосувати по них повітряні удари, які здійснює міжнародна коаліція під проводом США. За його словами, якби не такі дії, останньому острівцеві спротиву екстремістів поклали б край за лічені години.

Бойовики використовували цивільне населення як живі щити впродовж усієї вже дев’ятимісячної кампанії за визволення Мосула – другого найбільшого міста Іраку, що було головною твердинею «Ісламської держави» в цій країні.

Екстремісти захопили Мосул разом із іншими значними територіями в Іраці і сусідній Сирії 2014 року. Останнім часом вони переважно зазнають поразок у вирішальних для них місцях. Крім Мосула в Іраці, це також місто Ракка в Сирії, самозвана «столиця» бойовиків, яке вже оточили і частково визволили сили сирійських повстанців за підтримки міжнародної коаліції під проводом США. Але екстремісти далі контролюють чималі переважно пустельні території в обох цих країнах.
…

Президент США Дональд Трамп, що прибув до Німеччини, зустрівся з канцлером Анґелою Меркель у Гамбурзі на півночі країни, де у п’ятницю і суботу відбудеться саміт «Групи двадцяти».

Як повідомила пресова служба уряду Німеччини, в перебігу годинної зустрічі вони обговорили становище в Україні, конфлікт у Сирії і протистояння з Північною Кореєю. В зустрічі взяли участь і голови зовнішньополітичних відомств двох країн Рекс Тіллерсон і Зіґмар Ґабріель.

Президент США також зустрівся з керівниками Південної Кореї і Японії, які теж прибули на саміт.

Тим часом у Гамбурзі сталися нові сутички поліції з демонстрантами, які збираються до міста для протестів проти «капіталізму».

Поліція водяними гарматами і подразливим газом розігнала близько тисячі демонстрантів. Після цього організатори скасували запланований марш, але багато демонстрантів лишилися на вулицях. За повідомленнями, принаймні одна особа потерпіла серйозно, ще кілька легко.

Демонстрації, що їх організатори назвали «Група двадцяти»: вітаємо в пеклі», як очікують, зберуть протягом наступних двох днів саміту до ста тисяч учасників. Поліція розмістила в Гамбурзі близько 20 тисяч своїх працівників. Перші сутички з демонстрантами вже відбулися ввечері в середу.

На саміті на Трампа чекає скептичне ставлення європейських лідерів через рішення американського керівника вивести свою країну з Паризької угоди про боротьбу з кліматичними змінами, а також через його негативне ставлення до чинних домовленостей про вільну торгівлю і до прийняття іммігрантів.

Також, як очікують, причиною скептицизму стане сприйняття Трампа в Європі як діяча, що недостатньо підтримує союз НАТО і Європейський союз і замало робить для підтримки суверенітету України на тлі його декларованого бажання поліпшити відносини з Росією і схвальних заяв на адресу російського президента Володимира Путіна.

У перебігу саміту на його полях має відбутися й перша особиста зустріч Трампа з Путіним після обрання нинішнього президента США. На ній головними мають бути питання України, а також Сирії.

У Кремлі перед зустріччю висловили сумнів, чи встигне Путін через її вочевидь коротку тривалість висловити Трампові свою версію про агресію Росії на сході Україні, яку Москва називає «громадянською війною».

Перед цією зустріччю президент США вже прийняв минулого місяця у Вашингтоні президента України Петра Порошенка, український керівник також зустрівся тоді з іншими чільними американськими посадовцями і виклав їм українське ставлення до подій.

Після зустрічі і саміту, в неділю, 9 липня, державний секретар США Рекс Тіллерсон прибуде до Києва, щоб, серед іншого, повідомити українську сторону про результати зустрічей американської сторони в перебігу перебування в Німеччині.
…

Президент США Дональд Трамп у перебігу візиту до Польщі знову підтвердив свою відданість принципові колективної оборони в НАТО.

Виступаючи зі значною зовнішньополітичною промовою на площі в центрі Варшави, яку транслювали телеканали Польщі й багатьох інших країн, він заявив, що США неодноразово «не лише словами, а й справами засвідчували, що підтримують статтю 5». Ця стаття Вашингтонського договору про створення НАТО визначає напад на одного члена як напад на всіх.

Після занепокоєнь серед союзників щодо ставлення Трампа до цього зобов’язання він уже раз заявляв на початку червня про «абсолютну відданість» дотриманню цього принципу. Тоді він не відповів на пряме запитання, чи будуть США захищати союзників у НАТО в разі нападу на них Росії.

У травні президент США, виступаючи на зустрічі НАТО в Бельгії, цілком уникнув згадок про статтю 5, що викликало стривоженість у всьому Північноатлантичному союзі. В Білому домі США потім пояснювали, що підтримка Трампа принципові колективної оборони самозрозуміла, навіть якщо він не згадував про це. Але журналісти стверджували, що фраза про чітку підтримку цього принципу була в підготованому для Трампа тексті виступу, та він сам викинув її.

Відтоді дипломати і військові командувачі США вже висловлювалися на підтримку статті 5, але сумніви щодо відданості США принципові колективної оборони НАТО залишалися.

Раніше Дональд Трамп багато разів різко критикував те, що значна частина країн-членів НАТО в часи «перезавантаження» відносин із Росією зменшила свої оборонні витрати до рівнів нижче від 2 відсотків від ВВП, як то передбачають їхні зобов’язання перед НАТО. У його висловлюваннях тоді були натяки на те, що США не будуть виконувати свої союзницькі зобов’язання за статтею 5 у разі необхідності стосовно тих держав-членів, які замало витрачають на оборону.

У другій половині дня в четвер президент США після коротких відвідин Польщі прибув до Німеччини, де у п’ятницю й суботу він візьме участь у саміті «Групи двадцяти» в Гамбурзі.
…

Генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив про затримання двох посадових осіб «Укрзалізниці».

«За вимагання хабара в 150 тисяч доларів затримано начальника Департаменту майнових та земельних ресурсів А. Тимошенка та заступника начальника юридичного Департаменту О. Ященка. Йдуть обшуки», – написав генпрокурор у Facebook.

Генеральна прокуратура України вже проводить досудове розслідування за іншим фактом зловживання службовим становищем посадовцями компанії «Укрзалізниця». Як повідомила 20 червня прес-служба СБУ, за оперативного супроводження якої проводиться розслідування, посадовці «Укрзалізниці», діючи в інтересах російських гірничо-збагачувальних холдингів і експедиторських компаній, «безпідставно переглянули тарифні умови, значно занизивши їх».

У компанії це повідомлення силовиків наразі не коментували.

У середині червня співробітники Генпрокуратури провели обшуки в «Укрзалізниці». Ці слідчі дії провели в рамках справи про розтрату матеріальних цінностей та коштів компанії одним із керівників департаменту локомотивного господарства ПАТ «Укрзалізниця». Після цього в «Укрзалізниці» заявили про намір сприяти проведенню слідчих дій правоохоронцями. 
…

Президент США Дональд Трамп, який прибув із другим за майже півроку на посаді візитом до Європи 6 липня, запропонував Росії співпрацю в Сирії.

Про це ж заявив пізно ввечері 5 липня держсекретар США Рекс Тіллерсон. Він вказав, що Сполучені Штати відкриті для створення безполітних зон у Сирії в координації з Росією, а також до запровадження спільного механізму моніторингу припинення вогню та забезпечення доставки гуманітарної допомоги.

«Якщо наші дві країни співпрацюватимуть для встановлення стабільності, це закладе основу для прогресу у врегулюванні політичного майбутнього Сирії», – відзначив Тіллерсон.

Трамп зустрінеться з президентом Росії Володимиром Путіним вперше 7 липня на полях зустрічі «Групи двадцяти» в німецькому Гамбурзі, і сирійський конфлікт, як очікується, буде на порядку денному цих переговорів.

Зустрічі з Путіним передуватиме участь американського лідера в саміті «Тримор’я» в Польщі. Очікується, що на цьому форумі Трамп заявить про сприяння експорту природного газу зі США до країн Східної Європи, стурбованих залежністю від російських енергоресурсів.

Нинішні лідери Польщі висловили підтримку політиці Трампа та його поглядам на світ, від антиіммігрантських тем до очевидного послаблення підтримки міжнародних організацій.
…

США заявили на засіданні Ради безпеки ООН із приводу випробування Пхеньяном міжконтинентальної балістичної ракети, що невдовзі подадуть проект резолюції про посилення санкцій проти Пхеньяна. Росія, зі свого боку, виступила проти нових санкцій, а також проти можливого застосування воєнної сили проти Пхеньяна.

Як заявила постійний представник США в ООН Ніккі Гейлі, запуск Північною Кореєю міжконтинентальної балістичної ракети є «чіткою і гострою воєнною ескалацією». Вона дала знати, що в разі, якщо не вдасться досягти дипломатичного вирішення, США можуть вдатися до використання «істотної військової сили».

Звертаючись до представника Росії, вона наголосила, що США подадуть проект резолюції, що має на меті підвищити рівень міжнародної реакції на рівень, пропорційний новій ескалації Північної Кореї.

За її словами, дії Пхеньяна «швидко закривають вікно можливості дипломатичного вирішення», і США готові «використати всі наші можливості, щоб захистити себе і наших союзників».

При цьому вона попередила, що США готові перервати торговельні зв’язки з країнами, які торгують із Північною Кореєю всупереч уже чинним санкціям Ради безпеки ООН.

Заступник постійного представника Росії Володимир Сафронков, зі свого боку, засудив дії Пхеньяна, але заявив, що Москва проти нових санкцій чи використання воєнних засобів і виступає за те, щоб Вашингтон пішов на компроміс із Пхеньяном, щоб знизити напруженість. Зокрема, він закликав Вашингтон зупинити розміщення своєї системи протиракетної оборони в сусідній Південній Кореї.

Зі схожою позицією виступив представник Китаю Лю Цзєї – він засудив запуск ракети, назвавши його неприйнятним і кричущим порушенням попередніх резолюцій Ради безпеки, але заявив, що Пекін виступає проти застосування воєнної сили, і закликав США зупинити розміщення системи ПРО на півдні Корейського півострова.

Представники Франції і Великої Британії, навпаки, сказали, що підтримають резолюцію про посилення санкцій проти Північної Кореї.

Військові і вчені багатьох країн дійшли висновку, що Пхеньян навів досить правдиві дані про випробувальний політ у вівторок своєї нової балістичної ракети «Хвасон-14», що, за цими даними, належить до класу міжконтинентальних і, ймовірно, здатна сягнути території США в кількох місцях – на кшталт Аляски чи Гаваїв. Створення балістичних ракет, як і ядерної зброї, заборонене для Північної Кореї резолюціями Ради безпеки ООН. Але Пхеньян не зважає на ці заборони й на вже чинні санкції й заявляє, що не піде на переговори з Вашингтоном про свої озброєння, доки США не припинять «ворожої політики» проти Північної Кореї.
…

У Таджикистані під час сутички з міліцією загинули четверо родичів колишнього командира ОМОНу Гулмурода Халімова, який у 2015 році приєднався до екстремістського угруповання «Ісламська держава».

Як повідомило Міністерство внутрішніх справ Таджикистану, брати і племінники колишнього полковника МВС Халімова були вбиті співробітниками міліції в ніч на 5 липня, ймовірно, при спробі перейти на територію Афганістану. При затриманні вони чинили збройний опір. Один із родичів Халімова поранив ножем міліціонера, за деякими даними, заступника керівника управління по боротьбі з організованою злочинністю.

Ще троє людей, які також намагалися перебратися до Афганістану, були затримані, повідомили в МВС Таджикистану.

Гулмурод Халімов очолював спецпідрозділ МВС Таджикистану три роки, був нагороджений орденами і медалями. Він зник із Душанбе в кінці квітня 2015 року. Пізніше його відеозвернення було опубліковане в соціальних мережах. На відео, імовірно, зробленому в Сирії, Халімов розповідає, що приєднався до ісламістів на знак протесту проти політики влади.

Влада Таджикистану звинувачує Халімова в державній зраді, він перебуває в міжнародному розшуку.

США оголосили нагороду в три мільйони доларів за інформацію про місце перебування Халімова.

 
…

Німеччина має бути готова до подальших терористичних нападів, зважаючи на зростання числа ісламістських бойовиків у країні, заявляють керівники безпекових відомств країни.

Голова розвідувальної служби Німеччини Ганс-Ґеорґ Маассен 4 липня заявив, що в 2016 році в Німеччині сталося п’ять нападів ісламістів, ще сімом вдалося запобігти. «Ми маємо очікувати подальших нападів окремих осіб або терористичних груп», – сказав Маассен.

У річному звіті служби за 2016 рік вказано, що в Німеччині налічується 24 400 ісламістів, у тому числі близько 9 700 салафітів (салафіти дотримуються суворої форми сунітського ісламу і не визнають інших гілок ісламу, зокрема шиїзм і суфізм). Як йдеться в звіті, сотні «джихадистів» в’їхали в країну разом із більш ніж мільйоном мігрантів, які прибули в Німеччину за останні два роки.

Міністр внутрішніх справ Томас де Мезьєр додав, що загалом безпекові служби мають інформацію про 680 можливих ісламістських загроз.

За його словами, Німеччина значно активізувала зусилля по боротьбі з ісламськими бойовиками: провела рекордне число арештів і депортацій за останній рік.

У грудні минулого року громадянин Тунісу в’їхав на вантажівці у різдвяний ярмарок у Берліні, внаслідок чого загинули 12 людей. Підозрюваного у нападі Аніса Амрі пізніше в Італії застрелила поліція. Екстремістське угруповання «Ісламська держава» взяло на себе відповідальність за напад.
…

На мирних переговорах щодо Сирії, які відбуваються в Казахстані, головний переговорник від Росії Олександр Лаврентьєв зустрівся із делегатами від сирійської збройної опозиції.

Перед переговорами Лаврентьєв заявив, що він хоче «почути, що вони думають про можливість досягнення угоди» з президентом Сирії Башаром Асадом і «про те, як зменшити напруженість».

5 липня в Астані продовжився п’ятий раунд переговорів, в якому беруть участь дипломати з Росії, Ірану, Туреччини і США, представники сирійського уряду і представники опозиційних груп Сирії. За даними МЗС Казахстану, на переговорах присутні також делегати від сирійської збройної опозиції.

За підсумками вчорашнього дня переговорів, представник Росії припустив, що Москва могла б розмістити свої війська для охорони так званих «зон деескалації» в Сирії.

Як сказав спеціальний посланець президента Росії у справах урегулювання в Сирії Олександр Лаврентьєв, Росія могла б направити туди свої війська протягом двох-трьох тижнів, як тільки це питання узгодять із Туреччиною й Іраном.

За його словами, деталі цього плану ще не узгоджені, і переговори про це будуть тривати протягом нинішнього, вже п’ятого кола таких переговорів.

Представник сирійської опозиції на цих переговорах Яхер Абдрахім заявив, що вся сирійська опозиція не погоджується з можливістю присутності в «зонах деескалації» сил Ірану.

Про ставлення сирійської опозиції до присутності там військ Росії не повідомляли.

Переговори в Астані, що відбуваються окремо від переговорів про сирійське врегулювання під егідою ООН у швейцарській Женеві, започаткували Росія, Іран і Туреччина. В них також беруть участь представники сирійської опозиції і влади, а також дипломати США і спецпредставник генерального секретаря ООН у справах Сирії Стаффан де Містура.

Домовленості про чотири «зони деескалації» для розведення сирійських урядових і опозиційних сил досягли на одній із попередніх зустрічей в Астані. Припинення вогню там не має стосуватися боротьби проти екстремістського угруповання «Ісламська держава». Влада Сирії вже заявила, що не погодиться на присутність у цих зонах сил ООН.

Москва і Тегеран підтримують владу авторитарного президента Сирії Башара аль-Асада, Анкара – частину опозиційних до нього сирійських сил. При цьому Росія, Туреччина, а також США ведуть у Сирії безпосередні воєнні кампанії проти бойовиків «Ісламської держави»; Москва також здійснює удари по інших супротивниках влади Асада, зокрема й по тих, що мають підтримку Заходу й арабського світу.
…