Віце-прем’єр-міністр Білорусі Володимир Семашко заявив, що за результатами недавніх переговорів із Росією було домовлено, що ціна російського природного газу для його країни буде становити 129 доларів за тисячу кубічних метрів у 2018 році і 127 доларів у 2019-му.

В оприлюдненому нині інтерв’ю державному телеканалові «Білорусь-1» він наголосив, що ця ціна зафіксована і не буде залежати від кон’юнктури нафтового і газового ринку.

За його словами, якби таких домовленостей не вдалося досягти, то ця ціна була б близькою до 150 доларів за тисячу кубометрів. «Тому знижка істотна», – додав він.

Як сказав Семашко, йдеться про ціну, прив’язану до Ямало-Ненецького автономного округу – одного з газовидобувних регіонів Росії, – з застосуванням знижувальних коефіцієнтів.

Цього року Білорусь платить за російський газ по 142 долари США за тисячу кубометрів. 2016-го ця ціна становила 132 долари, але Білорусь вимагала знизити її до 73 доларів і почала переговори з Росією, що завершилися в четвер, 13 квітня. При цьому Білорусь відмовлялася платити за встановленими цінами і накопичила за ними понад 726 мільйонів доларів боргу за російський газ, погасити який урешті погодилася також тільки в четвер.

Білорусь, що має нерівні політичні й економічні відносини з Росією, формально перебуває з нею у складі спільної «союзної держави», створеної ще на початку 2000 року й на цій підставі домагається внутрішніх російських цін на російські енергоносії. Росія є прагне якнайглибше інтегрувати Білорусь у свою економічну і політичну систему й задля цього нерідко йде на неринкові преференції для Мінська.
…

Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган закликав усіх, зокрема й союзників Анкари, поважати позитивний для нього результат референдуму про розширення повноважень голови держави, назвавши цей результат «історичним рішенням».

Як заявив він, виступаючи перед прихильниками у Стамбулі, «вся країна тріумфує» після очевидного, хоча ще не остаточного і неофіційного результату референдуму.

За його словами, критики, які прагнуть поставити під сумнів результат референдуму, «хай і не намагаються – все даремно». Прихильники змін отримали 25 мільйонів голосів, а це на 1 мільйон 300 тисяч більше, ніж голосів супротивників, сказав він.

Ердоган заявив, що тепер Туреччина буде «рухатися вперед іще швидше й наполегливіше».

Перед цим прем’єр-міністр Біналі Йилдирим, виступаючи на мітингу прихильників влади у столиці Анкарі, теж оголосив перемогу влади на референдумі, хоча його результати ще не повні і неофіційні. Він назвав ці результати «найкращою відповіддю» призвідникам минулорічної спроби перевороту, курдським бойовикам-сепаратистам, а також усім іноземним силам, ворожим до Туреччини. За його словами, цей результат відкриває «нову сторінку в демократичній історії» країни.

Тим часом опозиція наголошує, що про результат референдуму не можна говорити, доки не завершиться розгляд планованих оскаржень.

Провідна опозиційна Республіканська народна партія заявила, що оскаржить дані з 37 відсотків дільниць для голосування. Як заявив заступник голови партії Ердаль Аксюнґер, число таких оскаржуваних результатів може зрости до 60 відсотків дільниць. За його словами, партія виявила близько 2,5 відсотків сумнівних голосів.

Так само до двох третин голосів планує оскаржити інша опозиційна сила, прокурдська Народно-демократична партія. У партійному твітері мовиться, що, за даними цієї партії, «маніпуляції склали від 3 до 4 відсотків».

Причиною стала зміна останньої хвилі правил підрахунку голосів, за якою бюлетені без штампа дільничної виборчої комісії треба все одно вважати чинними, якщо не було прямих доказів їхнього внесення на дільницю ззовні.

Наразі пораховано голоси учасників референдуму на 99,3 відсотка дільниць, із них 51,4 відсотка учасників підтримали зміни, 48,6 відсотка висловилися проти. Таким чином, фактично результат референдуму вже очевидний: для схвалення змін потрібна проста більшість голосів учасників.

На референдумі голосували щодо затвердження змін до Конституції, що мають на меті значно розширити повноваження президента і перетворити державу на президентську за формою урядування з нинішньої парламентської, що стало б найглибшою конституційною зміною від самого створення сучасної Турецької Республіки 1923 року.

У разі практично певного затвердження цих результатів чинний президент Реджеп Тайїп Ердоган також отримає право з 2019 року ще двічі балотуватися на президентську посаду на наступні десять років, до 2029-го, бо його дотеперішнє президентство вже не буде рахуватися в обмеження у два терміни на посаді.

Зміни передбачають, що президент із нині переважного символічного голови держави перетворюється на потужного діяча, що має також сам створювати і очолювати уряд (посаду прем’єр-міністра пропоновано скасувати). До президента також мають перейти деякі нинішні повноваження уряду. Він також не буде змушений припиняти своє партійне членство, як то є нині.

Загалом 18 пунктів конституційних змін були винесені на голосування єдиним пакетом, що передбачало вибір відповіді «Так» чи «Ні» на запитання про схвалення цих змін.

Зміни мають набути чинності з часу обрання нових парламенту і президента в листопаді 2019 року, якщо чинний парламент не ухвалить провести позачергові вибори раніше.

Представники влади і владної Партії справедливості і розвитку заявляли, що зміни і запровадження сильного президентства мають забезпечити країні стабільність і розквіт і необхідні після минулорічної спроби перевороту і в час посилення нападів курдських сепаратистів і терактів інших екстремістських сил та за умов напливу біженців із сусідньої Сирії.

Більшість опозиційних партій була проти.

Критики заявляли, що їхні голоси проти змін нерідко придушувалися, в першу чергу тим, що їм не давали слова в державних, підконтрольних державі і провладних засобах інформації й іншими способами перешкоджали доносити свою позицію. Вони називали пропоновану нову систему влади «виборною диктатурою», в якій по суті не буде розподілу повноважень між гілками влади, бо вона залишить парламент без реальної законодавчої влади і без можливості дієво вимагати відповідальності президента в разі зловживань із його боку.

Схожі застереження висловлювали в Раді Європи, де також висловили сумнів, чи нові зміни не зруйнують принципу розподілу повноважень між гілками влади, систему стримувань і противаг між ними і незалежність судової системи, що, як наголосили в Раді Європи, є «передумовою для демократичного суспільства».

Міжнародні правозахисники називали пропоновані зміни велетенською загрозою для прав людини, принципу верховенства права і демократичного майбутнього Туреччини загалом, бо, за їхніми словами, ці зміни передбачають зосередження в руках Ердогана «необмеженої й безконтрольної влади».

А в Організації з безпеки і співпраці в Європі звернули увагу, що кампанія і саме голосування відбулися за умов чинного надзвичайного стану, що діє в Туреччині з часу невдалого перевороту в липні 2016 року і значно обмежив засадничі свободи людини.
…

У Туреччині 16 квітня відбувається референдум, учасники якого вирішують, чи треба змінювати конституцію країни задля створення президентської форми правління. У разі схвалення це дасть чинному президенту Реджепу Тайїпу Ердогану додаткові повноваження і дозволить йому залишитися при владі ще більш якна 10 років.

Пропоновані 18 поправок у разі схвалення послаблять парламент Туреччини, ліквідують посаду прем’єр-міністра і дадуть президентові більше контролю над судовою гілкою влади. Для схвалення змін потрібна проста більшість учасників референдуму.

У Туреччині право голосу мають близько 55 мільйонів людей. Турецькі виборці за кордоном уже проголосували на референдумі.

Імовірна перемога Ердогана може спричинити прямий розрив і так уже напружених відносин між Туреччиною та Євросоюзом. 
…

Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган ще раз закликав громадян підтримати на завтрашньому референдумі конституційну реформу, в результаті якої ще більше влади буде сконцентровано в канцелярії президента.

Соціологічні опитування показали деяку перевагу прихильників цієї пропозиції, яка, за словами Ердогана, необхідна для гарантування безпеки і протистояння політичним викликам у Туреччині.

Опоненти турецького президента вважають, що запропоновані поправки до конституції стануть ще одним кроком до авторитарного режиму в Туреччині, який і так посилився після невдалої спроби військового перевороту в липні 2016 року. Після цього десятки тисяч людей були заарештовані, звільнені з роботи, у тому числі чимало журналістів, а багато засобів масової інформації були закриті.

За даними спостерігачів, у тому числі з ОБСЄ, противники референдуму вказують на обмеження діялоністі опозиції і значну упередженість у засобах масової інформації на користь Ердогана.
…

Колишній російський нафтовий магнат і в’язень Кремля Михайло Ходорковський закликав своїх прихильників підтримати на президентських виборах наступного року кандидатуру опозиціонера і борця з корупцією Олексія Навального.

Заява Ходорковського, зроблена 15 квітня на конференції громадського руху «Відкрита Росія», стала черговим політичним маневром перед виборчою кампанією 2018 року, в якій Володимир Путін, як очікується, прагнутиме здобути черговий президентський термін.

Антипутінська опозиція розділена на багато груп, партій та окремих осіб, багато з яких впродовж багатьох років боролися одне з одним, руйнуючи зусилля зі створення єдиного фронту.

Після помилування Путіним у 2013 році, Ходорковський використовував свій рух «Відкрита Росія», намагаючись створити більш життєздатний опозиційний рух. Сьогодні Ходорковський заявив, що залишає посаду голови «Відкритої Росії».

Харизма Навального, популярність якого зростає, дали певну надію на те, що опозиційні групи об’єднаються довкола нього, незважаючи на деяку невизначеність стосовно попередніх переконань, що його прихильники називають сфабрикованими звинуваченнями.

«Заміна Путіна на іншого Путіна нас не може влаштувати. Саме тому я пропоную підтримати Навального на президентських виборах», – написав Ходорковський у Twitter.

Минулого місяця Навальний зміг очолити найбільші антиурядові демонстрації в Росії, так як і низку мітингів у 2011-2012 роках, в яких Навальний також відігравав провідну роль. В надії повторити цей успіх, Навальний закликав до нових демонстрацій 12 червня.
…

Представники суду повідомляють, що восьми пакистанцям, які жорстоко вбили студента університету через його погляди, були пред’явлені звинувачення у вбивстві і тероризмі 15 квітня.

Група студентів університету імені Абдулах Валі Хана в консервативному північно-західному місті Мардан побила Машал Хана до смерті в університетських приміщеннях 13 квітня, звинувативши його в поширеннів соціальних мережах повідомлень блюзнірського змісту.

«Вісім студентів постали перед антитерористичним судом в Maрдані за вбивство», – сказав прокурор Рафіулла Хан.

Четверо інших були заарештовані в суботу, сказав Хан.

На відеозаписі нападу видно, що жертва, ідентифікована як 23-річний Машал Хан, лежить на підлозі в оточенні людей, які били його дерев’яними дошками.

Хан був похований 14 квітня в своєму рідному місті Свабі, розташованому приблизно 100 кілометрів на північний захід від столиці Пакистану Ісламабад.

Богохульство є надзвичайно чутливим звинуваченням в консервативному мусульманському Пакистані і може загрожувати смертною карою. Навіть неперевірені твердження можуть призвести до самосуду і насильства.

Щонайменше 65 людей були вбиті через блюзнірські твердження з 1990 року.

Незалежна комісія з прав людини Пакистану (КПЧП) закликає, щоб усі, хто причетний до самосудів, були притягнуті до відповідальності.
…

Афганські урядовці заявляють, що кількість бойовиків угруповання «Ісламська держава», які загинули внаслідок застосування військовими США найпотужнішої серед неядерних бомб, зросла до 94.

Бомбу GBU-43, Massive Ordinance Air Blast, яку називають «матір’ю всіх бомб», вперше використали в бою 13 квітня, удару було завдано по позиціях бойовиків в східній провінції Нанґаргар.

Провінційний губернатор повідомив, що чотири головних командири були серед вбитих бойовиків. За даними чиновника, немає жертв серед цивільного населення, цивільні, які проживають в районі вибуху, були евакуйовані афганською армією.

Міністерство оборони Афганістану повідомляло 14 квітня, що 36 бойовиків були вбиті в комплексі тунелів на сході країни у районі Ачин.

Масивна бомба була застосована після того, як бойові дії активізувалися минулого тижня. 

Як повідомляв речник Пентагону Адам Стамп, це перше в історії бойове застосування цієї бомби.

Речник Білого дому Шон Спайсер, зі свого боку, повідомив, що ця бомба високоточна, і США вжили заходів, щоб її використання не спричинило цивільних жертв і побічної шкоди.

Вона була створена майже 15 років тому і містить близько 10 тонн вибухівки. Скорочення в її назві MOAB напівжартома розшифровують англійською як «Мати всіх бомб».

Удар був здійснений із метою зруйнувати систему підземних ходів, якими бойовики вільно пересувалися в регіоні, що полегшувало їм напади на американських радників і афганські війська, після того, як минулого тижня там загинув спецпризначенець США.
…

У Росії Тверський районний суд до цього часу розглянув понад 20 адміністративних справ затриманих 26 березня в Москві на антикорупційному мітингу. Всього в центрі Москви було затримано 1043 людини.

Як повідомляє портал «ОВД-інфо», вже відбулося понад 300 судових засідань, лише 14 квітня пройшли 22 засідання. На 20 з них розглядалися порушення учасниками публічного заходу «встановленого порядку проведення мітингу, демонстрації або пікетування».

Суд призначив штрафи в максимальному розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і громадські роботи – до 40 годин.

Двоє активістів, Костянтин Зеленін і В’ячеслава Мальцев, заарештовані судом на 15 діб – за непокору розпорядженню поліцейського.

26 березня в десятках міст Росії відбулися акції протесту, пов’язані з імовірною причетністю голови уряду Дмитра Медведєва до корупції. У багатьох містах акції не були узгоджені владою. По всій Росії затримали близько півтори тисячі активістів.

Фонд боротьби з корупцією (ФБК) на початку березня опублікував розслідування про незадекларовану нерухомість голови уряду Росії Дмитра Медведєва і його можливу причетність до корупції. Після того, як ані сам Медведєв, ані його представники не відповіли на звинувачення, Навальний закликав провести акції протесту по всій країні 26 березня.
…

У столиці Росії Москві Басманний суд узяв під арешт на двомісячний термін колишнього голову республіки Марій Ел Леоніда Маркелова, якого звинувачують у хабарництві.

Його затримали в четвер за підозрою в отриманні хабара на суму у 250 мільйонів рублів (на цей час це майже 120 мільйонів гривень) і доправили до Москви.

Раніше Леонід Маркелов сам подав у відставку за власним бажанням, не пояснивши причин. Він прокерував республікою протягом 16 років. Минулого тижня президент Росії Володимир Путін підписав указ про його відставку.

Останнім часом у Росії почалися затримання і відкриття справ щодо цілої низки керівників регіонів країни за звинуваченнями, пов’язаними з хабарництвом.

На початку квітня за підозрою в хабарах на 140 мільйонів рублів (нині це майже 77 мільйонів гривень) був затриманий, а потім заарештований на два місяці колишній голова іншого російського регіону, Удмуртії, Олександр Соловйов. У березні справу про хабар завели на колишнього губернатора Челябінської області Михайла Юревича. З червня минулого року за звинуваченням в отриманні хабара під арештом перебуває колишній губернатор Кіровської області Микита Бєлих.
…

Північна Корея виступила з низкою заяв, у яких пригрозила Сполученим Штатам і їхнім союзникам у регіоні, в першу чергу Південній Кореї, випереджувальними ударами в разі, як заявили у Пхеньяні, продовження американських «провокацій».

Заступник міністра закордонних справ Північної Кореї Хан Сон Рьоль в інтерв’ю агентству «Асошієйтед прес» у Пхеньяні заявив, що його країна «повністю готова впоратися» з будь-якою загрозою з боку США, й додав: «Якщо США почнуть свої безрозсудні військові маневри, ми будемо протидіяти їм випереджувальним ударом. Ми вже маємо потужний ядерний засіб стримування і, звичайно, не будемо сидіти склавши руки перед можливим ударом США».

Він заявив, що політика нинішньої адміністрації США щодо його країни стала «більш порочною й агресивною», ніж за попередньої адміністрації, й додав, звертаючись до США: «Ми готові піти на війну, якщо вони оберуть її».

У Генеральному штабі Корейської народної армії теж заявили, що «всі нахабні політичні, економічні й воєнні провокаційні підступи, пов’язані з ворожою політикою США, будуть послідовно роздушені щонайрішучішими контрзаходами нашої армії й народу». Як мовиться в заяві представника Генштабу, ці «щонайрішучіші контрзаходи щодо США та їхніх сателітів будуть нещадним руйнівним покаранням, що не дозволить агресорові вижити».

Пхеньян заявив, що такі удари можуть бути завдані по базах США в Південній Кореї, по резиденції президента Південної Кореї в Сеулі, а також по авіаносцеві США «Карл Вінсон», що нині прямує до корейських берегів.

Заяви пролунали напередодні «Дня Сонця» в суботу – так у Північній Кореї називають офіційну дату дня народження засновника Північної Кореї Кім Ір Сена, що є одним із головних державних свят.

Напередодні президент США Дональд Трамп як верховний головнокомандувач Збройних сил США відправив до Корейського півострова авіаносну корабельну групу на чолі з авіаносцем ВМС США «Карл Вінсон» – як вважають, у намаганні дати сигнал Північній Кореї щодо її амбіцій розвивати ядерну зброю і балістичні ракети всупереч резолюціям Ради безпеки ООН. У відповідь Пхеньян уже погрожував ядерною атакою у відповідь на можливу агресію з боку США.

У березні Північна Корея запустила у бік Японського моря чотири балістичні ракети. Ще один пуск відбувся 5 квітня, напередодні візиту до США лідера Китаю Сі Цзіньпіна. Пхеньян і раніше неодноразово порушував шість резолюцій Ради безпеки ООН, які вимагають покласти край діяльності КНДР у ракетній та ядерній галузях. Останніми місяцями Пхеньян знову активізував ракетні випробування.
…

Президент Ірану Хасан Роугані подав документи на реєстрацію кандидатом на президентські вибори, що мають відбутися у травні.

68-річний Роугані, як очікують, буде мати низку сильних суперників на виборах 19 травня. Серед них – колишній президент, консерватор Махмуд Ахмадінежад, який після перерви після двох термінів на посаді має право балотуватися знову, чи його близький соратник Хамід Багаї; обидва вже подали свої документи раніше цього тижня.

Також про свої плани балотуватися оголошував Ебрагім Раїсі, клірик-консерватор, наближений до верховного керівника Ірану аятоли Алі Хаменеї.

Ці вибори вважають по суті референдумом із приводу ядерної угоди 2015 року, укладеної за поміркованого Роугані, за якою Іран погодився згорнути свою ядерну програму до рівня, що має виключити створення ним ядерної зброї, в обмін на поступове зняття з Тегерана санкцій, накладених через цю програму.

Відтоді завдяки зняттю санкцій Іран відновив продаж своєї нафти на світових ринках і отримав можливість укласти угоди на десятки мільярдів доларів на оновлення застарілого парку пасажирських літаків цивільної авіації. Критики скаржаться, що вигоди від угоди ще не дісталися до пересічних громадян.

Потенційні кандидати на вибори президента Ірану мають подати документи на реєстрацію від 11 до 15 квітня. Пізніше кандидатури ще має затвердити чи відхилити Рада вартових Конституції – специфічний орган у системі ісламської влади в Ірані, що перевіряє законопроекти й закони на відповідність Конституції, а також затверджує кандидатури на всі чільні посади, зокрема, президента, депутатів парламенту, міністрів тощо і наглядає за проведенням виборів.

У нинішній системі влади Ісламської Республіки Іран найвищим посадовцем країни, якого обирає зі своїх лав вузьке коло консервативного ісламського духовенства, є верховний керівник (рагбар), слово якого є вирішальним у встановленні курсу країни. Президент Ірану, що обирається на прямих виборах, виконує деякі з функцій, звичних для голови держави в інших країнах, і сам очолює уряд Ірану, у якому немає посади прем’єра, але його політичні повноваження відносно обмежені.
…

Директор Центрального розвідувального управління США Майк Помпео заявив, що сайт публікації викрадених таємних і конфіденційних матеріалів інших держав WikiLeaks і його засновник відіграють роль «ворожої розвідувальної служби», яку використала військова розвідка Росії для втручання у президентські вибори у США.

Таким чином він підтримав поширене серед законодавців і політиків США ставлення до цього проекту і його засновника Джуліана Ассанжа.

У США звинувачують Головне управління розвідки Генерального штабу Збройних сил Росії разом із головною спецслужбою країни, Федеральною службою безпеки Росії, у причетності до кібервтручань та інших втручань у США в рік виборів.

Зокрема, за даними розвідувальних служб США, з якими вони спільно виступили в січні, зламування систем електронної пошти апарату Демократичної партії США і публікація викраденого листування мали на меті зашкодити кандидатові від цієї партії Гілларі Клінтон, яку вважали неприхильною до Росії, і відтак піти на користь кандидатові від Республіканської партії Дональдові Трампу, якого в Москві сприймали як проросійського.

У перебігу виборчої кампанії у США 2016 року саме WikiLeaks публікував ці листи. Трамп тоді хвалив цей сайт за оприлюднення конфіденційних матеріалів кампанії Клінтон.
…

Північноатлантичний союз активував у Польщі новий багатонаціональний батальйон неподалік кордону з Калінінградською областю Росії.

Цей батальйон дислокується біля міста Ожиш, що за 60 кілометрів від кордону.

Президент Польщі Анджей Дуда, відвідавши Ожиш із цієї нагоди, назвав активацію батальйону історичним моментом для його країни.

За його словами, не буде перебільшенням сказати, що покоління поляків чекали на цю мить від самого кінця Другої світової війни, мріючи про те, щоб стати частиною справедливого, єдиного, демократичного і справді вільного Заходу.

Частина буде під командуванням США, в її складі буде близько 1 тисячі військовослужбовців, зокрема, з Великої Британії й Румунії, а пізніше і з Хорватії.

Ця частина окрема від бойової батальйонної групи США чисельністю у 3 з половиною тисячі військових, яка прибула до Польщі раніше цього року і дислокувалася на південному заході країни біля кордону з Німеччиною.

Такі багатонаціональні частини НАТО, що будуть під командуванням Німеччини, Канади і Великої Британії, активують цього року і в Литві, Латвії та Естонії.

Північноатлантичний союз посилює свою військову присутність у країнах Східної Європи, щоб дати союзникам гарантії безпеки у зв’язку з дедалі більш визивною воєнною активністю Росії в регіоні після незаконної окупації українського Криму й подальшої агресії на сході України.
…

На суді у столиці Чорногорії Подгориці повідомили про звинувачення 14 осіб, серед них двох громадян Росії, у зв’язку з замахом на державний переворот восени минулого року.

Серед обвинувачених у «створенні злочинної організації» – двоє опозиційних політиків, депутати парламенту Андрія Мандич і Милан Кнежевич із партії «Демократичний фронт», двоє громадян Росії, дев’ять громадян Сербії і один чорногорець.

Росіян також обвинуватили в тероризмі.

Суд має 15 днів на те, щоб погодитися з обвинуваченнями чи відхилити їх.

За словами прокурорів, росіяни Едуард Шишмаков, він же Едуард Широков, і Володимир Попов, діяли з території Сербії, влада якої дозволила їм виїхати до Росії, і нині переховуються від правосуддя.

Як заявив спеціальний прокурор у справі, до спроби перевороту були залучені російські державні структури. Росія заперечує це.

Андрія Мандич назвав звинувачення «сфабрикованим політичним процесом проти опозиції».

У середу у США в Білому домі висловили занепокоєння тим, що варті довіри повідомлення свідчать про підтримку Росії у спробі напасти на урядові установи Чорногорії в день виборів.

Минулої осені в Чорногорії викрили спробу державного перевороту, яку організовували громадяни Росії, з метою збройною силою скинути прозахідний уряд Чорногорії і зірвати її вступ до НАТО. Спершу в Подгориці вважали, що в цьому не варто звинувачувати безпосередньо Москву, та пізніше стало відомо, що підозрювані організатори пов’язані зі спецслужбами Росії; Москва продовжує заперечувати свою причетність.
…

Спікер Палати представників Пол Раян очолить делегацію членів Конгресу США, які наступного тижня відвідають Європу для зустрічей із лідерами країн-союзників по НАТО. Про це офіс Раяна повідомив 12 квітня.

За цим повідомленням, делегація вирушить до Великої Британії, Норвегії, Польщі та Естонії, щоб «зустрітися з урядовцями та військовими керівниками для розгляду і обговорення нових загроз безпеці, з якими стикаються в Європі».

Очікується, що 19 квітня Раян виступить у провідному британському аналітичному центрі Policy Exchange. Особливо гостро сприймають місію делегації США в Польщі і Естонії. Цих країн насамперед стосується значне нарощування військової потужності, яке водночас відбувається з боку Росії та НАТО.

12 квітня у Вашингтоні після зустрічі з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом президент США Дональд Трамп також, що вже не вважає союз НАТО застарілим – таку думку він висловлював свого часу раніше. Але, повторив Трамп свою відому позицію, члени НАТО мають платити «справедливу частку» військових витрат. За його словами, НАТО є «твердинею міжнародного миру й безпеки», але європейські члени союзу «мають платити належне».
…

У російському місті Саратові зранку 13 квітня затриманий опозиційний політик В’ячеслав Мальцев. Російські силовики випиляли двері до квартири Мальцева і розпочали обшук. Про це під час трансляції на своєму каналі в мережі Periscope розповів сам політик.

Слідчий показав Мальцеву та його дружині ухвалену Басманним судом Москви постанову про проведення обшуку в кримінальній справі. Слідчий відмовився викликати незалежних свідків, про що просила дружина Мальцева.

Невідомо, де зараз перебуває затриманий опозиціонер. За інформацією російського сайту «ОВД-Инфо», обшуки відбулися також у двох соратників Мальцева.

В’ячеслав Мальцев є колишнім кандидатом у депутати Державної думи Росії від Партії народної свободи (ПАРНАС). На дебатах в ефірі російських центральних каналів він закликав до імпічменту президента Володимира Путіна.

У 2013 році Мальцев запустив відеоблог «Артпідготовка». Щобуднього дня о 21:00 він разом із однодумцями в мережі Youtube понад годину давав оцінку поточній політичній ситуації та новинам дня. Мальцев також постійно говорить про майбутню дату 5 листопада 2017 року як день важливих подій в історії Росії, але висловлюється обтічно щодо того, що саме має відбутися цього дня.
…

Сполучені Штати стурбовані повідомленнями про втручання Росії у вибори в Чорногорії в жовтні 2016 року. Про це 12 квітня заявив журналістам високопоставлений представник Білого дому, ім’я якого в повідомленнях не вказують.

«Ми дуже стурбовані втручанням Росії в жовтневі вибори в Чорногорії, в тому числі вартими на довіру повідомленнями про російську підтримку спроби нападу на уряд у день виборів», – сказав чиновник.

«Жодна третя країна не має права вето на суверенне рішення країни приєднатися до НАТО. Таким чином, двері до членства в євроатлантичну спільноту націй залишаються відкритими», – додав представник Білого дому.

Спеціальний прокурор у Чорногорії стверджує, що група «російських націоналістів» планувала вбити прем’єр-міністра Міла Джукановича, щоб привести опозиційну партію до влади. Спершу в Подгориці вважали, що в цьому не варто звинувачувати безпосередньо Москву, та пізніше стало відомо, що підозрювані організатори пов’язані зі спецслужбами Росії.

Москва заперечує причетність до цих подій, а чорногорські опозиційні партії заявили про фабрикацію справи.

Президент США Дональд Трамп 11 квітня підписав документ про ратифікацію Сполученими Штатами протоколу про вступ Чорногорії до НАТО. Раніше за це проголосували американські конгресмени.

Наразі до повного завершення ратифікації цього протоколу в усіх 28 нинішніх країнах-членах НАТО залишається схвалення Сенату в Іспанії й підпис іспанського монарха. На сайті іспанського Сенату вказано, що цей розгляд має відбутися не пізніше ніж 17 травня.

Як очікується, про набуття Чорногорією повного членства в Північноатлантичному союзі відтак оголосять на саміті НАТО у Брюсселі, що відбудеться 24–25 травня. Вона стане 29-м членом.

Різко проти вступу Чорногорії до НАТО, як і проти будь-якого розширення Північноатлантичного союзу, виступає Росія. Зокрема, майбутній вступ Чорногорії в Москві назвали «провокацією».
…

Російський опозиціонер Олексій Навальний закликав своїх прихильників по всій країні 12 червня – у День Росії – знову вийти на антикорупційні акції протесту.

За словами політика, влада Росії так і не відповіла на відомості про можливу причетність до корупції голови уряду Дмитра Медведєва.

Фонд боротьби з корупцією Навального на початку березня опублікував розслідування про незадекларовану нерухомість Медведєва. 26 березня в десятках міст Росії пройшли акції протесту. По всій країні затримали близько півтори тисячі людей. Сам Навальний був заарештований на 15 діб.

Дмитро Медведєв вперше прокоментував розслідування ФБК 4 квітня. Він назвав його «нісенітницею і папірцями», однак не пояснив походження елітної нерухомості в Росії і за кордоном, якою, імовірно, він володіє. Держдума Росії відмовилася проводити парламентське розслідування в зв’язку з можливою причетністю прем’єр-міністра до корупції.

У Міністерстві внутрішніх справ Росії раніше заявили про намір діяти «ще жорсткіше» під час протестних акцій і застосовувати до учасників мітингів «весь наявний арсенал» сил і спецзасобів.
…

Верховний представник Євросоюзу із закордонних справ Федеріка Могеріні 24 квітня приїде з першим офіційним візитом до Росії, повідомляє її прес-служба.

Повідомлення з’явилося на тлі загострення відносин між Москвою і ЄС через дії Росії в Україні і Сирії.

Планується, що Могеріні зустрінеться з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, щоб «обговорити найбільш актуальні питання зовнішньої політики, зокрема конфлікт у Сирії».

Також сторони обговорять ситуацію в Лівії, мирний процес на Близькому Сході, Іран, Афганістан, Україну і відносини ЄС-Росія.

12 квітня із візитом у Москві перебуває державний секретар США Рекс Тіллерсон.

Могеріні вступила на посаду в 2014 році, її вважали прихильницею Росії, коли вона була міністром закордонних справ Італії.

 
…

Президент Росії Володимир Путін може прийняти 12 квітня міністра закордонних справ Сергія Лаврова і держсекретаря США Рекса Тіллерсона, якщо вони вважатимуть за доцільне доповісти про підсумки переговорів, заявив речник Путіна Дмитро Пєсков.

Переговори між головами зовнішньополітичних відомств США і Росії відбуваються 12 квітня у Москві за зачиненими дверима.

Очікується, що Тіллерсон спробує переконати російську сторону відмовитися від підтримки режиму президента Сирії Башара Асада.

Крім того, сторони, ймовірно, говоритимуть про ситуацію в Україні.

Після переговорів Тіллерсон і Лавров виступлять перед журналістами.

Держсекретар США прилетів до Москви 11 квітня з італійського міста Лукка, де голови МЗС країн «Групи семи» обговорювали в тому числі шляхи впливу на Росію з тим, щоб змінити її ставлення до президента Сирії Башара Асада. Тіллерсон заявив, що підтримка Дамаска не відповідає стратегічним інтересам Москви.

Саме на режим Башара Асада Сполучені Штати та інші західні країни покладають провину за застосування хімічної зброї проти мирного населення в провінції Ідліб 4 квітня. У відповідь 7 квітня США завдали ракетного удару по базі сирійських ВВС, з якої, як вважає Вашингтон, був здійснений авіарейд із застосуванням отруйних речовин.
…

У Німеччині поліція повідомила, що біля автобуса, який віз на матч футбольну команду «Боруссія» з Дортмунда, сталися три вибухи. У клубі повідомили, що внаслідок цього поранений захисник команди, іспанець Марк Бартра, його доставили до лікарні.

Усі інші гравці в безпеці, на стадіоні, де мав відбутися матч, і в околицях усе безпечно, заявила команда у твітері.

Сам матч, чвертьфінал Ліги чемпіонів проти команди Монако, що мав відбутися в Дортмунді, перенесли на середу, повідомили у клубі.

В автобуса команди внаслідок вибухів вибиті вікна. Причина вибухів іще не відома.
…

Європейський союз повідомив, що продовжив свої санкції щодо Ірану, накладені через порушення прав людини, ще на рік.

Як мовиться в повідомленні Європейської ради, найвищого політичного органу ЄС, санкції продовжуються до квітня 2018 року у відповідь на «серйозні порушення прав людини в Ірані».

Ці обмежувальні заходи передбачають заборону на поїздки і заморожування ймовірних активів 82 фізичних осіб, заморожування активів однієї юридичної особи і заборону на експорт до Ірану обладнання для прослуховування каналів зв’язку та іншого обладнання, що «може бути використане для репресій усередині країни».

Ці заходи, запроваджені вперше 2011 року, не пов’язані з іншими пакетами санкцій щодо Ірану, які запроваджували ЄС, а також США й деякі інші країни через ядерну чи ракетну програми Ірану.
…