Російські військові літаки минулого тижня кілька разів пролетіли уздовж американського штату Аляска і території Канаді, спонукаючи північноамериканські сили протиповітряної оборони стежити за їхніми маневрами вперше за понад два роки. Про це Пентагон заявив 24 квітня.

За даними оборонного відомства США, бомбардувальники Ту-95 «Ведмідь» були виявлені в міжнародному повітряному просторі тричі – двічі в районі Алеутських островів Аляски і один раз поблизу материкової Аляски та Канади.

Ці обльоти сталися 17, 18 і 20 квітня, двічі на перехоплення піднімалися винищувачі.

Представник Пентагону Джефф Дейвіс сказав, що такі обльоти не відбувалися біля берегів Аляски впродовж багатьох років, можливо, тому, що бомбардувальники Ту-95 були на технічному обслуговуванні.

Минулого тижня в Пентагоні інформували про перший такий інцидент, що стався 17 квітня.
…

Крайня права кандидатка на посаду президента Франції Марін Ле Пен заявляє про намір покинути посаду лідера партії «Національний фронт».

Це відбулося наступного дня після її виходу до другого туру президентських виборів. (7 травня виборці у Франції обиратимуть президента між нею і центристом Емманюелем Макроном).

Про намір піти з посади лідера партії Марін Ле Пен заявила ввечері 24 квітня в ефірі телеканалу France 2.

Залишається незрозумілим: чи вона відходить від справ партії у зв’язку з другим туром, або ж вирішила остаточно віддати місце лідера партії комусь зі своїх соратників.

Дату виборів 7 травня Ле Пен назвала «наближенням вирішального моменту».

Марін Ле Пен керувала «Національним фронтом» з січня 2011 року і забезпечила своїй партії великі досягнення у регіональних органах влади.
…

У Вірменії відбулися церемонії вшанування пам’яті жертв масових убивств вірмен в Османській імперії в 1915 році. У столиці Вірменії Єревані сотні тисяч людей пройшли до меморіалу на вершині гори Цицернакаберд, щоб покласти квіти до вічного вогню в центрі пам’ятника, присвяченого жертвам.

Вірмени з інших країн приєдналися до маршу, який проводиться щороку 24 квітня. Президент Вірменії Серж Сарґсян у заяві назвав церемонію «ходою відродженої нації, яка пам’ятає, що вона залишила в минулому і з упевненістю дивиться в майбутнє».

Напередодні маршу, 23 квітня пізно ввечері, націоналістична партія «Дашнакцутюн» публічно спалила турецький прапор і пройшла зі смолоскипами по Єревану. Вірменська сторона заявляє, що під час Першої світової війни були вбиті 1,5 мільйона людей, у той час, як розпадалася Османська імперія. Цю заяву підтримують багато інших країн.

Туреччина не визнає геноцидом убивства вірмен, які розпочалися в 1915 році, Анкара заявляє про насильство не лише з боку Османської імперії, а й із боку представників вірменської меншини.

Туреччина заявляє, що від 300 до 500 тисяч вірмен і принаймні стільки ж турків загинули в громадянській війні, коли вірмени піднялися проти османських правителів і приєдналися до вторгнення російської армії.
…

У Кремлі заперечують причетність до хакерських атак на Міністерство оборони Данії. «Росія – це країна, і Росія не займається хакерськими атаками», – заявив речник президента Росії Дмитро Пєсков.

Раніше в Міноборони Данії повідомили, що російські хакери протягом останніх двох років могли переглядати електронну пошту відомства. За даними міністерства, за зломом пошти стоять російські спецслужби і центральні органи російської влади.

У січні американські спецслужби звинуватили Росію у втручанні за допомогою хакерів у вибори президента США. У лютому про атаки з боку російських хакерів заявили спецслужби Норвегії. Тоді ж в Росії було оголошено про створення «військ інформаційних операцій».
…

Верховний представник Євросоюзу з зовнішньої політики та політики безпеки Федеріка Моґеріні заявляє, що російська влада мала б захистити права гомосексуалів у Чечні. Про це вона сказала під час свого візиту у Москву.

«Влада у Росії прямо відповідальна за захист прав своїх громадян», – наголосила вона.

Федеріка Моґеріні додала, що інформацію про ймовірні утиски сексуальних меншин у Чечні вона обговорила з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим.

У квітні російське видання «Нова газета» повідомило про випадки переслідувань і навіть убивств гомосексуалів у Чечні. Редакція також оприлюднила заяву, у якій висловила побоювання за безпеку своїх журналістів через оприлюднені факти.

Глава Чечні Рамзан Кадиров минулого тижня зустрівся з президентом Росії Володимиром Путіним і заявив, що повідомлення про переслідування гомосексуалів у республіці не відповідають дійсності. У Кремлі кажуть, що не мають підстав не вірити Кадирову, особливо з огляду на те, що інформація про переслідування є «знеособленою». 
…

Кандидат на посаду президента Франції Франсуа Фійон, який не виходить до другого туру виборів, визнав поразку і закликав підтримувати Емманюеля Макрона.

«Немає іншого вибору, як голосувати проти крайньої правої. Я голосуватиму за Емманюеля Макрона», – заявив Фійон ввечері 23 квітня перед своїми прихильниками.

У кінці січня стало відомо, що Фійон наймав на роботу у парламенті власну дружину і дітей. До цього його вважали фаворитом президентської кампанії, але після скандалу з працевлаштуванням, його популярність різко знизилася.

Крайня права кандидатка Марін Ле Пен оголосила про перемогу, заявивши, що дебати щодо глобалізації відкриті.

Тим часом, за повідомленням інформагенції Associated Press‏, інформація про вихід Ле Пен до другого туру спричинила протести студентів, і їхні сутички з поліцією.

Згідно з попередніми даними екзит-полів, найбільше голосів на виборах президента Франції набрав кандидат-центрист Еманюель Макрон.

За Макрона проголосували 23,7% виборців. Цей результат відкриває йому шлях для участі у другому турі виборів, який запланований на 7 травня.

До другого туру також виходить кандидат від крайнього правого Національного Фронту Марін Ле Пен, яка набрала 21,7% голосів.

Інші фаворити – представник крайніх лівих Жан-Люк Меланшон та консерватор Франсуа Фійон – набрали однакову кількість голосів – 19,5%.

Участь у першому турі президентських виборів у Франції взяли 77% виборців, за остаточною оцінкою Ipsos наданою французьким ЗМІ на основі репрезентативної вибірки з 500 виборчих дільниць.

У 2012 році – участь сягнула 79,48%.

Перший тур виборів у Франції відбувся на тлі посилених заходів безпеки та надзвичайного стану, запровадженого у листопаді 2015 року.
…

Міністерство закордонних справ Чехії висловлює співчуття через підрив автомобіля Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на Донбасі.

«Чехія підтримує зусилля місії спостерігачів ОБСЄ в Україні. МЗС закликає сторони конфлікту забезпечити безпеку членів місії, а також надати повний доступ до всієї території конфлікту», – наголошується у заяві чеського зовнішньополітичного відомства.

Один загиблий через підрив автомобіля СММ ї ОБСЄ на Донбасі є громадянином США, ще двоє поранених – громадянами Німеччини і Чехії.

Зранку 23 квітня у районі села Пришиб на контрольованій угрупованням «ЛНР» частині Луганщини підірвався автомобіль Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Згідно з повідомленням місії, загинув один, госпіталізовані двоє членів патруля місії.

В угрупованні «ЛНР» звинуватили в підриві автомобіля ОБСЄ «підготовлену українську диверсійно-розвідувальну групу». Бойовики раніше також заявили, що автомобіль Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, в якому загинули та поранені співробітники місії, «відхилився від основного маршруту і рухався другорядними дорогами».

У Міністерстві закордонних справ України вважають, що підрив автомобіля Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на Донбасі є спробою Москви і підтримуваних нею бойовиків залякати спостерігачів.

Керівництво ОБСЄ, Київ і світова спільнота закликали негайно розслідувати причини трагедії.
…

Згідно з попередніми даними екзит-полів, найбільше голосів на виборах президента Франції набрав кандидат-центрист Еманюель Макрон.

За Макрона проголосували 23,7% виборців. Цей результат відкриває йому шлях для участі у другому турі виборів, який запланований на 7 травня.

До другого туру також виходить кандидат від крайнього правого Національного Фронту Марін Ле Пен, яка набрала 21,7% голосів.

Інші фаворити – представник крайніх лівих Жан-Люк Меланшон та консерватор Франсуа Фійон – набрали однакову кількість голосів – 19,5%.

Участь у першому турі президентських виборів у Франції взяли 77% виборців, за остаточною оцінкою Ipsos наданою французьким ЗМІ на основі репрезентативної вибірки з 500 виборчих дільниць.

У 2012 році – участь сягнула 79,48%.

Перший тур виборів у Франції відбувся на тлі посилених заходів безпеки та надзвичайного стану, запровадженого у листопаді 2015 року.

Понад 66 тисяч виборчих дільниць перебували під охороною більш ніж півсотні тисяч правоохоронців. Патрулювання та безпеку на вулицях також здійснювали понад сім тисяч військових.
…

Барак Обама виступить у понеділок в Чикаго з першою публічною промовою після завершення президентського терміну в січні цього року. Обама зустрінеться зі студентами університету Чикаго, де він сам викладав конституційне право.

Колишній глава Білого дому раніше обіцяв, що не піде з політики. Кілька місяців після президентства він присвятив відпочинкові. Значну частину цього періоду він провів на Британських Віргінських островах в маєтку бізнесмена і філантропа сера Річарда Бренсона. Про це повідомила британська газета The Telegraph.
…

У неділю 23 квітня у Франції – перший тур президентських виборів. Вперше в історії П’ятої республіки відразу чотири кандидати зберігають реальні шанси на вихід у другий тур. На заморських територіях Франції голосування вже розпочалося.

Незначний розрив між кандидатами-лідерами може стати відмінною рисою першого туру. За даними останнього опитування Ipsos Sopra Steria, 24 відсотки французів готові віддати голоси за центриста Еммануеля Макрона, 22 – за крайньоправу Марін Ле Пен. У правого Франсуа Фійона і ліворадикального Жан-Люка Меланшона – по 19 відсотків. При цьому близько третини французів досі не визначилися, і близько третини не планують брати участь в голосуванні. Про це повідомляє радіостанція France Inter.

Представники всіх соціологічних служб стверджують, що в неділю о 20:00 ЗМІ можуть оголосити імена не двох, а трьох – або навіть чотирьох – кандидатів. Якщо розрив буде занадто незначним, соціологи не зможуть відразу назвати імена двох фіналістів.
…

Президент США Дональд Трамп – у щотижневому зверненні до громадян США – заявив, що реформа імміграційної системи Сполучених Штатів повинна в першу чергу відповідати «потребам американських робітників».

За словами Трампа, він із першого дня після вступу на посаду почав боротьбу за права простих людей.

«Занадто довго американські робітники були забуті урядом, – зазначив очільник Білого дому. – Їхні інтереси вважалися другорядними в порівнянні з глобальними проектами. Зароблене ними було відібране у них і роздане по всьому світу, відправлене за океан», – цитує Дональда Трампа VOA.

Як стверджує президент США, очолювана ним адміністрація «запропонувала нове бачення». Під час візиту на завод компанії Snap-On в Кеноші, штат Вісконсін, Дональд Трамп зустрівся з робітниками і, за його словами, запропонував їм нову програму дій.

«У Вісконсині я підписав виконавчий указ про закупівлю американських товарів і надання роботи, в першу чергу, американцям, – розповів президент США. – Я ухвалив історичне рішення для того, щоб федеральні проекти реалізовувалися з використанням американських товарів, щоб американські робітники і компанії не укладали невигідних для них контрактів із країнами, які порушують правила і чинні закони, використовуючи США в своїх цілях».

Крім цього, президент Трамп заявив, що вже ухвалив рішення про реформу імміграційної системи США для того, «щоб вона в першу чергу відповідала потребам американських робітників».

«Ми позбавляємося нормативів, які знищують наші робочі місця, захищаємо наші кордони і просуваємо використання американських джерел енергії», – пояснив свої рішення глава Білого дому.

Одразу після обрання президентом США Дональд Трамп пообіцяв у перший же день після вступу на посаду скасувати суперечливу Транстихоокеанську торговельну угоду. Тоді він заявив:

«Я збираюся випустити повідомлення про намір вийти з Транстихоокеанського партнерства, яке є потенційною катастрофою для нашої країни. Замість цього ми вестимемо переговори про справедливі двосторонні торговельні угоди, які повернуть робочі місця і промисловість до американських берегів», – вказав Трамп у виступі щодо своїх пріоритетів на перші 100 днів президентства.

Його риторика була схвально сприйнята людьми в багатьох промислових районах США, які втратили багато робочих місць і пов’язують це з іншим масштабним договором – Північноамериканською угодою про вільну торгівлю.

Тодішній президент Барак Обама, який завершував своє восьмирічне перебування на посаді, наполягав на ратифікації угоди про Транстихоокеанське партнерство, яка мала б сприяти зниженню тарифів та усуненню торговельних бар’єрів між 12 країнами регіону.
…

Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявляє, що рух російської військової техніки біля кордону з Північною Кореєю є частиною планових навчань і ніяк не пов’язаний із ескалацією в регіоні. Про це він сказав під час перебування на Далекому сході 21 квітня.

Водночас Пєсков відмовився детальніше коментувати відео, оприлюднені місцевими засобами інформації, на яких видно, як у Приморський край прибувають вантажні потяги з танками і ракетами.

Напередодні місцеві видання повідомили про передислокацію російської важкої військової техніки в бік кордону з Північною Кореєю. ЗМІ цитували місцевих жителів, які висловлювали побоювання, що рух техніки спричинений загостренням відносин між США і КНДР.

Речник Східного військового округу Олександр Гордєєв, однак, спростував побоювання і заявив, що рух російської військової техніки відбувається в рамках підготовки до планових військових навчань і «не має стосунку до політики».

За даними Гордєєва, навчання триватимуть до 29 квітня. Після цього вся військова техніка має повернутися у місця постійної дислокації.

Напруження довкола Північної Кореї різко зросло після двох ядерних випробувань Пхеньяна в 2016 році і низки пробних запусків балістичних ракет.

19 квітня віце-президент США Майк Пенс с пообіцяв в «значну й ефективну» відповідь США на будь-яку атаку.

28 квітня Рада безпеки проведе спеціальне засідання, присвячене північнокорейській ядерній програмі. Воно пройде під головуванням держсекретаря США Рекса Тіллерсона, зі звітом виступить генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш. На засідання запрошені міністри закордонних справ країн-членів Ради безпеки ООН.
…

Суд в американському Сіетлі засудив громадянин Росії Романа Селезньова, обвинуваченого у кібершахрайстві, до 27 років в’язниці і штрафу у 170 мільйонів доларів.

21 квітня окружний суддя Річард Джонс під час виголошення вироку Роману Селезньову зазначив, що «він керувався єдиною метою – жадібністю».

Роман Селезньов є сином депутата російської Держдуми Валерія Селезньова та критиком США.

Перед вироком Селезньов-молодший виступив з проханням про пом’якшення вини. «Я закликаю і молю суд бути милосердним», – заявив Селезньов, звертаючись до суддів.

Романа Селезньова арештували на Мальдівах у 2015 році. Його обвинувачують у втручанні у комп’ютерні мережі американських торгових мереж, крадіжці більш ніж двох мільйонів номерів кредитних карт американців і продажу цих даних. Збиток від дій Селезньова оцінили у 170 мільйонів доларів.

У серпні 2016 року Романа Селезньова визнали винним за п’ятьма статтями.
…

На півночі Пакистану під час п’ятничної молитви юрба атакувала чоловіка, обвинувативши у богохульстві, поранивши кількох поліцейських, що допомагали йому.

Це вже третій упродовж місяця пов’язаний з богохульством

інцидент у Пакистані. Від стався невдовзі після того, як на території університету юрба побила і застрелила студента, обвинувативши у поширенні богохульства у соцмережах.

21 квітня поліцейські у місті Чітраль застосували сльозогінний газ і бойові патрони після того, як розлючені люди атакували відділення місцевої поліції, вимагаючи видати обвинуваченого у богохульстві Рашида Ахмеда на розправу юрбі.

Очевидці розповідають, що Ахмед увійшов до місцевої мечеті,попросив зробити оголошення, після чого назвався месією. Віряни атакували чоловіка, який, за словами керівника місцевої поліції, страждає від психічного розладу. Юрба побила Ахмеда, але, за інформацією поліції, поранення не загрожують його життю.

Богохульство є надзвичайно серйозним обвинуваченням у консервативному мусульманському Пакистані, за що може бути присуджена смертна кара.

З 1990 року у Пакистані без суду вбили щонайменше 65 людей, обвинувативши їх у богохульстві.

Неналежна Комісія з прав людини у Пакистані закликає розслідувати всі ці випадки. 
…

Суд у столиці Росії, Москві, не задовольнив позов стюардеси російської авіакомпанії «Аерофлот» Євгенії Магуріної, яка вимагала стягнути з авіакомпанії 500 тисяч рублів (8800 доларів) за заподіяння моральних збитків через дискримінаційні вимоги до бортпровідників.

Крім компенсації, Магуріна вимагала відшкодувати утриману частину зарплати і скасувати вимогу до членів кабінного екіпажу, яка визначає розмір одягу, зріст і вагу бортпровідників. Адвокат Магуріної Ксенія Михайличенко пообіцяла оскаржити рішення суду.

Напередодні суд у Москві відхилив позов іншої бортпровідниці «Аерофлоту» Ірини Єрусалимської, яка також вимагала скасувати правила, що дискримінують багатьох стюардес. Представник авіакомпанії в суді заявив, що обмеження обумовлені тільки міркуваннями безпеки. Адвокат Ірини Єрусалимської заявив, що оскаржить рішення суду.

У кінці лютого російська служба Радіо Свобода опублікувала інтерв’ю з бортпровідником Євгенією Магуріною, що працює в «Аерофлоті» з 2010 року. Вона розповіла, що починаючи з літа 2016 року всіх стюардес віком від 40 років і з розміром одягу більше ніж 48-й перестали ставити на закордонні рейси. Цю інформацію підтвердили й інші бортпровідники.

В «Аерофлоті» заперечують дискримінацію співробітників за зовнішнім виглядом і віком.

 
…

Федеральна служба безпеки Росії заявляє, що нападником, який відкрив стрілянину в приймальні ФСБ у Хабаровську 21 квітня, був житель регіону 1999 року. Слідчі вважають, що він мав зв’язки з неонацистською групою.

Внаслідок нападу, за даними ФСБ, загинули три людини: співробітник ФСБ і відвідувач, громадянин однієї з країн СНД, застрелили і самого нападника.

Ще один відвідувач, також іноземець, був поранений.

Інших подробиць поки що не повідомляють.

 
…

Франція посилює заходи безпеки напередодні президентських виборів після вбивства поліцейського і поранення ще двох у центрі Парижа 20 квітня.

«Ніщо не повинне заважати цьому демократичному моменту, який має основоположне значення для нашого народу», – сказав прем’єр-міністр Франції Бернар Казнев після екстреного засідання кабінету безпеки 21 квітня.

За його словами, близько 50 тисяч поліцейських і жандармів братимуть участь у гарантуванні безпеки під час голосування в день виборів 23 квітня. Крім того, до патрулювання залучать сім тисяч солдатів. Як очікують, вибори матимуть і другий тур, 7 травня.

Нападник, озброєний автоматичною зброєю, обстріляв поліцейських на центральній вулиці Парижа, Єлисейських полях, ввечері 20 квітня. Його застрелила поліція.

Влада Франції заявила, що встановила особу нападника, але не оприлюднила його імені.

ЗМІ повідомили, що нападником був 39-річний француз, який жив у передмісті Парижа і був відомий службам безпеки як ісламістський радикал.

Угруповання «Ісламська держава» взяло на себе відповідальність за напад.

Париж, як і багато європейських міст, перебувають у стані підвищеної небезпеки після серії нападів у Європі.

У Франції діє надзвичайний стан, запроваджений у 2015 році після нападів у Парижі, у результаті яких загинули 130 людей.
…

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган повідомляє, що наступного місяця поїде до США для переговорів з президентом Дональдом Трампом.

20 квітня Ердоган заявив турецьким медіа, що зустрічі з Трампом відбуватимуться 16-17 травня після того, як 15 травня він відвідає Китай.

«Я поїду до Китаю, а після цього – до США», – зазначив Ердоган.

Наразі у Білому домі нічого не повідомляли про цей візит.

Візит Реджепа Таїпа Ердогана дає йому можливість налагодити відносини з Дональдом Трампом після складного періоду з адміністрацією Барака Обами.

Відносини між Ердоганом і Обамою зіпсувалися на тлі критики адміністрації США на адресу Туреччини через порушення у цій країні прав людини, тоді як Анкара критикувала Вашингтон за підтримку курдських груп в Іраку і Сирії.

Туреччина також тисне на США задля видачі релігійного проповідника Фетхуллаха Ґюлена, якого Анкара вважає натхненником спроби державного перевороту.

Дональд Трамп, з іншого боку, став одним західним лідером, хто зателефонував Ердогану, щоб привітати з перемогою на референдумі, який значно розширює президентські повноваження.

Референдум у Туреччині різко розкритикували на Заході, включаючи США. 
…

Екіпаж чергової космічної експедиції, який причалив на кораблі нової модифікації «Союз МС-04», перейшов на борт Міжнародної космічної станції.

Стиковка корабля з дослідницьким модулем МКС проводилася за шестигодинною програмою в автоматичному режимі.

20 квітня до МКС вирушила 51-а міжнародна експедиція. На борту корабля, який успішно стартував з космодрому Байконур, перебували росіянин Федір Юрчихін і американець Джек Фішер. Вони пробудуть на МКС майже півроку.

Наразі на станції працюють росіянин Олег Новицький, американка Пеґґі Вітсон і француз Тома Песке.

Корабель доставив на МКС скорочений до двох людей екіпаж. На місці третього члена екіпажу на МКС відправили вантаж продовольства вагою 70 кілограмів.
…

Голова МЗС Литви Лінас Лінкявічус заявляє, що останнє розгортання військ НАТО у країнах Балтії та інших регіонах Східних Європи свідчить, що Захід робитиме все для забезпечення безпеки своїх членів.

20 квітня, в інтерв’ю Current Time TV, спільному проекту Радіо Свобода і «Голосу Америки», Лінкявічус зазначив, що Вільнюс прагне «нормальних» відносин з Росією, але вони мусять базуватися на «принципах і цінностях».

За словами Лінаса Лінкявічуса, рівень загрози Росії щодо країн Балтії залишається високим.

«Ситуація зовсім не покращилася з минулого року», – зазначив він.

Лінкявічус заперечує, що розгортання військ надсилає Москві сигнал тривоги, оскільки їхня кількість мала у порівнянні з російськими силами у регіоні.

«300 тисяч солдатів Росії перебувають у Західному військовому окрузі. Окрім цього, нещодавно оголосили про розгортання ще трьох дивізій», – говорить Лінкявічус.

Разом з цим, каже він, присутність НАТО має надіслати Росії сигнал щодо виконання зобов’язань перед союзниками у регіоні.

Лінас Лінкявічус зазначає, що у регіоні ведеться «гібридна війна».

«Ця війна має місце – кібервійна, інформаційні війна. Усвідомлення безпеки розширюється», – наголосив Лінкявічус.

Після початку агресії Росії проти України НАТО посилює свою присутність у Східній Європі, розміщуючи у країнах Балтії і Польщі чотири багатонаціональних батальйони. Керувати місією мають військові зі США, Великої Британії, Франції і Німеччини.
…

Федеральна служба безпеки Росії повідомляє про затримання у Москві Акрама Азімова, брата ймовірного організатора нападу у Санкт-Петербурзі.

Його затримали 19 квітня у Підмосков’ї і доставили до Слідчого комітету Росії.

Російські слідча вважають, що 29-річний Акрам Азімов допомагав переводити кошти для підготовки нападу.

Організатором атаки у петербурзькому метро, за даними російських силовиків, є 27-річного Аброр Азімов. Його арештували 18 квітня, він визнав провину.

3 квітня у вагоні метро Санкт-Петербурга стався напад, загинули 14 людей і близько 50 були поранені. Жодне угрупування наразі не взяло на себе відповідальність за атаку.

Російське слідство називає виконавцем теракту 22-річного уродженця Киргизстану з російським громадянством Акбаржона Джалілова.

6 квітня Слідчий комітет Росії повідомив про затримання у Петербурзі і Москві восьми підозрюваних у причетності до нападу 3 квітня.
…

Європейський союз 19 квітня закликав Кишинів дотримуватися своїх торговельних угод зі співдружністю у час, коли президент Молдови Ігор Додон провадить політику на зближення з Москвою.

Речниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Набіла Массралі 19 квітня заявила, що Кишинів першочергово має визначитися із відносинами з ЄАЕС. Але, за її словами, Брюссель очікує, що Молдова повністю виконуватиме свої зобов’язання у рамках угоди про асоціацію з Євросоюзом.

У квітні президент Молдови підписав меморандум про співпрацю з Євразійським економічним союзом (ЄАЕС), у якому країна зараз має статус спостерігача.

Ігор Додон вважає ЄАЕС, до якого входять Росія, Білорусь, Казахстан, Вірменія і Киргизстан, альтернативою ЄС.

Прем’єр-міністр Молдови Павел Філіп різко розкритикував підписання меморандуму з ЄАЕС, заявивши, що це підриває зусилля уряду на зближення з Євросоюзом.

Президент Росії Володимир Путін намагається використовувати ЄАЕС для посилення впливу Москви на пострадянському просторі, а також для протистояння з ЄС і НАТО.

Наразі половина торгівлі Молдови припадає на ЄС.

Меморандум із ЄАЕС, як зазначав сам Додон, не є міжнародним договором і не створює для сторін прав і обов’язків, що регулюються міжнародним правом, а відтак не потребував затвердження в парламенті Молдови.

У Молдові посада президента переважно церемонійна, з обмеженими повноваженнями, зовнішня політика є прерогативою уряду – нині проєвропейського. Прем’єр Павел Філіп наголошував, що меморандум із ЄАЕС не матиме ніякої юридичної сили і уряд не буде фінансувати жодного заходу, передбаченого цим документом.
…