Між іракськими урядовими силами та бойовиками угруповання «Ісламська держава» 19 березня точаться важкі бої за західну частину міста Мосул. Протистояння триває за межами старої частини міста.

Іракська поліція і підрозділ сил швидкого реагування продовжили у неділю за допомогою ракет та мінометів наступ на позиції ісламістів, які закріпилися у мечеті Аль-Нурі в західній частині Мосула. У поліції уточнили, що іракські сили відновили наступ після припинення операцій раніше через погані погодні умови.

Жителі міста продовжують покидати цей район.

Операція з відновлення урядового контролю над західним Мосулом розпочалася 19 лютого. Східний Мосул був звільнений урядовими військами Іраку в січні 2017 року.

За даними ООН, близько 255 тисяч людей покинули Мосул і його околиці від жовтня. На момент початку боїв за західний Мосул, за даними американської сторони, тут перебувало понад 750 тисяч цивільних і приблизно 2 тисячі бійців угруповання «Ісламська держава».

Друге за величиною іракське місто Мосул бойовики-ісламісти захопили в 2014 році. 
…

Міністр оборони Німеччини Урсула фон дер Ляєн відкинула твердження президента США Дональда Трампа, що її країна заборгувала «величезні суми грошей» перед НАТО і Сполученими Штатами за забезпечення оборони країни.

«Боргів в НАТО немає. Витрати на оборону в розмірі 2%, яких ми хочемо досягти в середині наступного десятиліття, було б неправильно пов’язувати виключно з НАТО», – заявила фон дер Ляєн в 19 березня.

Вона також додала, що збільшення витрат на оборону з боку Німеччини не буде стосуватися лише НАТО, але й ООН та зусиль ЄС з підтримки миру і боротьби з угрупованням «Ісламська держава».

Заява міністра оборони Німеччини з’явилася після того, як президент США Дональд Трамп на своїй сторінці в Twitter 18 березня, на наступний день після зустрічі з канцлером Німеччини Ангелою Меркель у Вашингтоні заявив, що «Німеччина винна величезні суми грошей НАТО і США за потужну і дуже дорогу оборону».

Раніше Меркель неодноразово заявляла, що Берлін налаштований на виконання зобов’язань перед НАТО щодо збільшення оборонних витрат до 2% ВВП до 2024 року.
…

Представники місії НАТО в Афганістані повідомили, що троє американських військовослужбовців були поранені 19 березня в результаті нападу афганського солдата. Це перший відомий «внутрішній» напад на представників коаліційних сил в Афганістані у цьому році.

«Троє американських солдатів були поранено в другій половині дня, коли афганський солдат відкрив по них вогонь на базі в провінції Гельманд. Коаліційні сили безпеки на базі вбили солдата, щоб покінчити з атакою», – цитує представника збройних сил США в Афганістані агенція France-Presse.

Повідомляється, що пораненим американським військовим надали медичну допомогу.

Кількість «внутрішніх атак» з боку афганських солдатів на міжнародні сили за останні роки зменшилась, особливо після того, як більшість іноземних збройних формувань покинула країну наприкінці 2014 року.

Близько 13 тисяч солдатів під керівництвом НАТО ще залишаються в Афганістані, однак їхня місія зводиться до навчань і допомоги афганським силам у боротьбі з бойовиками-талібами.
…

Один із двох агентів ФСБ, яких влада США звинувачує в хакерстві, працював під прикриттям у Renaissance Capital, московському інвестиційному банку, що належить мільярдерові Михайлу Прохорову.

Офіцер, названий в обвинувальному акті Міністерства юстиції Ігорем Сущиним, був звільнений з банку 16 березня, на наступний день після того, як посадові особи США оголосили звинувачення, пов’язані з масовим зламом акаунтів на сервері інтернет-компанії Yahoo в 2014 році. Звільнення Сущина підтвердив Радіо Свобода високопосадовець банку, знайомий із ситуацією.

Сущин може досі перебувати в Москві, хоча його точне місцезнаходження встановити не вдалося.

Посадові особи США офіційно вимагають екстрадиції як Сущина, так і двох інших росіян, названих в обвинувальному висновку – Олексія Белана і Дмитра Докучаєва, ще одного офіцера Федеральної служби безпеки Росії.

Ще один фігурант справи, Карім Баратов, був заарештований у Канаді цього тижня, і очікує на вердикт щодо запиту про екстрадицію до США.
…

Кількасот людей збираються в столиці Вірменії Єревані вже третій день, вимагаючи повного розслідування недавньої смерті активіста Артура Сарґсяна.

49-річний Сарґсян помер 16 березня – через кілька днів після звільнення з в’язниці, де він тримав 25-денне голодування. Один із лікарів Сарґсяна заявив, що активіст помер від серцевої недостатності після того, як переїхав до лікарні для термінової операції.

За словами слідчих, вони порушили кримінальну справу за фактом смерті.

Розтин був запланований на 18 березня, але, за повідомленнями, відкладений на прохання родини Сарґсяна.

Артур Сарґсян перебував у в’язниці за звинуваченням у сприянні озброєним опозиціонерам під час подій улітку 2016 року. Його звинувачували в постачанні харчів членам радикальної озброєної групи під час двотижневого протистояння з силами безпеки.
…

Кілька тисяч людей у російському місті Санкт-Петербурзі вийшли 18 березня на знак протесту проти передачі Російській православної церкві Ісаакіївського собору, який нині є державним музеєм. Також серед вимог акції, яку її організатори назвали «Маршем на захист міста», були відмова від забудови в районі Пулковської обсерваторії та скасування злиття двох бібліотек – петербурзької Російської національної бібліотеки з московською Російською державною бібліотекою.

Історик Лев Лур’є і кілька місцевих депутатів закликали учасників зібрання протистояти спробам знищити культурну спадщину Санкт-Петербурга.

У січні місцева влада Санкт-Петербурга ухвалила рішення про передачу церкві Ісаакіївського собору, відтоді в місті триває громадський протест.

Ісаакіївський собор ніколи не належав лише РПЦ, від часу свого створення коштом російської держави він перебував під управлінням різних міністерств, а «відомство православного сповідання» (також державний орган у Російській імперії) було лише співуправлінцем собору. Після більшовицького перевороту 1917 року Ісаакіївський собор був перетворений на музей, тепер ця споруда є одним із символів міста на Неві.
…

Євросоюз закликає Білорусь негайно звільнити всіх затриманих під час «Маршів недармоїдів».

У заяві ЄС, опублікованій 17 березня, мовиться, що затримання демонстрантів є свідченням, що у Білорусі необхідно посилити демократичні процеси.

«Має бути забезпечена свобода зібрань і асоціацій. Нещодавно затримані мирні протестувальники, серед яких і журналісти, що висвітлювали захід, негайно мають бути звільнені», – мовиться у заяві речниці голова зовнішньополітичного відомства ЄС.

З 1 березня влада Білорусі затримала близько 150 людей, десятки з яких отримали терміни ув’язнення до 15 діб.

Через «податок на дармоїдство» в Білорусі з лютого проходять масові акції протесту. Згідно з новим законом, кожен офіційно непрацюючий громадянин країни повинен заплатити в бюджет близько 200 євро в рік. Після мітингів у Мінську і регіонах президент країни Олександр Лукашенко переніс термін сплати податку на наступний рік. Протестувальники мають намір домагатися повного скасування збору.
…

Агентство Standard & Poors підвищило прогноз кредитних рейтингів Росії зі «стабільного» на «позитивний», заявивши, що країна повертається до економічного зростання після двох років спаду.

У заяві S&P від 17 березня мовиться, що міжнародні санкції проти Росії залишатимуться перешкодою для економічного росту, обмежуючи зростання ВВП до 1,5% у 2017 році.

У 2016 році зростання ВВП у Росії становило 0,2%.

У Standard & Poors прогнозують, що з 2017 по 2020 рік зростання ВВП у Росії у середньому становитиме 1,7%.

Захід запровадив низку санкцій проти Москви після анексії українського Криму і російську агресію на Донбасі.
…

Щонайменше 42 біженці із Сомалі загинули внаслідок обстрілу судна біля узбережжя Ємену, повідомляють представники ООН, посадовці єменської влади і свідки, що вижили під час атаки.

Раніше повідомляли про 32 загиблих.

Біженці, які мали документи ООН, були на шляху з Ємену до Судану, коли 16 березня їхнє судно було обстріляне з гелікоптера біля єменської провінції Ходейда.

Капітан судна повідомляє, що 80 біженців вдалося врятувати і доправити до міста Ходейда.

Загалом у судні перебували від 160 до 140 людей.

Наразі незрозуміло, хто саме здійснював обстріл.

Єменську провінцію Ходейда контролюють повстанці підтримуваного Іраном угруповання Хуті, які з 2015 року ведуть бойові дії з урядовими військами і коаліцією під проводом Саудівської Аравії. Бойові дії розпочалися після того, як повстанці захопили столицю Ємену, місто Сану.

Контрольована повстанцями агенція новин Saba звинуватила в обстрілі човна з біженцями коаліцію під проводом Саудівської Аравії, але деталей не навела.

Речник коаліції Ахмед аль-Ассері, своєю чергою, заявив, що 16 березня коаліція не проводила операцій у цій провінції.

За час конфлікту, який у Ємені розпочався у 2015 році, тут загинули 7 тисяч цивільних.
…

Генеральний прокурор Білорусі Олександр Канюк заявляє, що Мінськ готовий надати Росії всі матеріали, необхідні для екстрадиції редактора російського новинного агентства «Регнум» Юрія Баранчика.

17 березня в Мінську Канюк заявив, що Баранчика, білоруського громадянина, розшукують у Білорусі за підозрою в «розпалюванні расової, етнічної, релігійної чи іншої соціальної ненависті чи незгоди».

Він також назвав заяву Баранчика про намір просити політичного притулку в Росії «піар-акцією».

Баранчика затримали в Москві 14 березня на прохання Мінська.

Як повідомив головний редактор «Регнума» Модест Колеров, суд в Москві 16 березня відмовився заарештувати журналіста Юрія Баранчика, і найближчим часом він вийде на свободу.
…

Сполучені Штати розглядають можливість військових дій щодо Північної Кореї в разі збільшення загрози з боку Пхеньяна, заявляє державний секретар США Рекс Тіллерсон.

Виступаючи 17 березня в Сеулі, Тіллерсон заявив, що політика «стратегічного терпіння» закінчилася, і Вашингтон розглядає низку заходів економічного, дипломатичного і військового характеру проти КНДР у відповідь на ракетно-ядерну програму Пхеньяна.

Він також висловився за розгортання в Південній Кореї американської системи ПРО – проти чого виступають Китай і Північна Корея.

Тіллерсон наголосив, що Вашингтон не хоче військового конфлікту, але попередив, що дії Північної Кореї, загрозливі для її сусідів чи США, матимуть «гідну відповідь».

«Якщо вони підвищать загрозу своєї програми озброєнь до рівня, що, на нашу думку, вимагатиме дій, цей варіант на порядку денному», – сказав держсекретар США, коли його запитали про військові дії.

Тіллерсон виступив із такою заявою невдовзі після відвідин демілітаризованої зони, яка розділяє Південну і Північну Кореї.

За день до цього Тіллерсон виступав у Токіо, де заявив про необхідність «нового підходу» після, за його словами, двох десятиліть невдалих спроб «привести Північну Корею до точки денуклеаризації». Він також сказав, що Північній Кореї і її народові «не потрібно боятися» США.
…

Британський Центр урядового зв’язку (GCHQ), спецслужба, яка відповідає за кібербезпеку, відкинула твердження про те, що вона могла стежити за співробітниками штабу Дональда Трампа під час його передвиборної кампанії в минулому році.

Ці твердження «абсурдні, смішні і не заслуговують на увагу», йдеться в заяві спецслужби.

Речник президента США Шон Спайсер заявив 16 березня у Вашингтоні, що колишній президент США Барак Обама міг використовувати британську спецслужбу для стеження за Трампом і його співробітниками. При цьому він послався на твердження колишнього судді Ендрю Наполітано в ефірі телеканалу Fox News.

4 березня Дональд Трамп у Twitter заявив, що під час президентської кампанії спецслужби прослуховували телефонні розмови співробітників його штабу на вимогу тодішнього президента Барака Обами.

Барак Обама через свого представника назвав заяви Дональда Трампа безпідставними. Тим часом кілька комітетів Конгресу, які розслідують «російський слід» у виборчій кампанії, задовольнили бажання Білого дому щодо перевірки інформації про прослуховування.

Низка конгресменів закликають директора ФБР Джеймса Комі визначитися з твердженнями Трампа про прослуховування: підтвердити чи спростувати їх.

Комі і голова Агенції національної безпеки 20 березня мають свідчити у Палаті представників.
…

Верховний суд Білорусі постановив, що репортер Associated Press має спростувати свою публікацію про виявлення високого рівня радіації у молоці з місцевості, прилеглої до території, опроміненої після аварії на Чорнобильській атомній станції у 1986 році.

Журналіст Юрась Карманов відвідав молочну ферму і взяв проби молока. Тести державного Мінського центру гігієни і епідеміології виявили, що концентрація радіоактивних ізотопів стронцію-90 у молоці перевищена у 10 разів.

Державний білоруський завод «Мілкавіта», який серед іншого отримує молоко з ферми, про яку писав журналіст, позвався до суду проти Карманова, обвинувачуючи його у тому, що його публікація шкодить репутації компанії.

Верховний суд Білорусі постановив, що Юрась Карманов має сплатити «Мілкавіті» штраф, а також написати листа менеджеру базованої у Нью-Йорку інформагенції Associated Press, зазначивши, що лабораторні результати «не мають нічого спільного з реальністю».

16 березня Associated Press висловила «повну підтримку» Юрасю Карманову. За повідомленням AP, суд нижчої інстанції відмовився приймати докази журналіста.

Молочна та сільськогосподарська продукція складає значну частину експорту Білорусі. І, як заявили у «Мілкавіті» у квітні минулого року, публікація Associated Press зашкодила їхній репутації.
…

У Росії хочуть закрити релігійну організацію «Свідки Єгови». Міністерство юстиції країни просить Верховний суд визнати цю організацію екстремістською.

У разі задоволення позову, направленого 15 березня, це стане вперше, коли під законодавчу заборону в Росії потрапить вся зареєстрована конфесія.

В організації, яка має близько 170 тисяч послідовників у Росії, заявили, що у зверненні до суду йдеться про їхню штаб-квартиру у Санкт-Петербурзі. За словами речника, визнання екстремістською змусило б організацію згорнути всю діяльність у Росії.

«Свідки Єгови» є однією з кількох релігійних організацій, щодо яких упродовж останніх років у Росії посилився тиск.

Так званий «закон Ярової», який у Росії набув чинності минулого року, обмежує діяльність релігійних організацій, зокрема таких, як мормони, «Свідки Єгови» й деякі інші євангелістські течії.

Російська влада заявляє, що закон, який підтримує Російська православна церква, спрямований на боротьбу з екстремізмом і тероризмом.
…

Президент Росії Володимир Путін повідомляє про запланований на 2 травня візит канцлера Німеччини Анґели Меркель до Москви.

«Мої найкращі привітання федеральному канцлеру. Ми чекаємо візиту пані Меркель 2 травня», – заявив Путін 16 травня під час зустрічі з головою німецької Баварії Горстом Сігофером.

Відносини між Росією і Німеччиною, а також іншими країнами Заходу, різко погіршилися три роки тому, після анексії Москвою українського Криму та підтримки сепаратистів на Донбасі.

Анґела Меркель та президент Франції Франсуа Олланд беруть участь у переговорному процесі щодо врегулювання ситуації на сході України.

Візит Меркель до Росії відбуватиметься перед вересневими виборами у Німеччині. У Берліні висловлюють побоювання, що Москва спробує під час передвиборчої кампанії нашкодити Меркель, яка різко критикує дії Росії в Україні і Сирії.

Минулого року Анґела Меркель припустила, що під час передвиборчої кампанії можуть бути вчинені кібератаки і кампанії з дезінформації.
…

У Білорусі під час «Маршу недармоїдів» затримали десятки мітингарів.

Правозахисники повідомляють про побиття затриманих. Точна кількість затриманих не називається.

15 березня у білоруських Мінську, Гродні й Могильові відбулися «Марші недармоїдів», проти декрету про соціальне утриманство. Влада Мінська дозволили мітинг чисельністю до тисячі людей, але кількість протестувальників була більшою.

Через «податок на дармоїдство» в Білорусі з лютого проходять масові акції протесту. Згідно з новим законом, кожен офіційно непрацюючий громадянин країни повинен заплатити в бюджет близько 200 євро в рік. Після мітингів у Мінську і регіонах президент країни Олександр Лукашенко переніс термін сплати податку на наступний рік. Протестувальники мають намір домагатися повного скасування збору.

Раніше марші пройшли в кількох містах Білорусі. На акції в місті Молодечно Мінської області були затримані лідери опозиції.
…

Голова Комітету з розвідки Палати представників США, республіканець Девін Нуньєс, заявив 15 березня, що не бачить доказів заяви президента США Дональда Трампа, що під час президентської кампанії спецслужби прослуховували телефонні розмови співробітників штабу Трампа на вимогу тодішнього президента Барака Обами.

Свої звинувачення Трамп оприлюднив 4 березня у Twitter.

«Якщо ці твіти сприймати буквально, то вони не відповідають дійсності. Не думаю, що прослуховування Trump Tower мало місце», – зазначив Нуньєс. (У Trump Tower на Мангеттені у Нью-Йорку був виборчий штаб республіканського кандидата).

Подібну заяву зробив і керівник демократів у Комітеті з розвідки Адам Шіфф. «Я глибоко занепокоєний тим, що президент міг висунути ці обвинувачення, які не підкріпивши доказами», – зазначив він.

Оглядачі вважають, що таким чином конгресмени хочуть змусити директора ФБР Джеймса Комі визначитися з твердженнями Трампа про прослуховування: підтвердити чи спростувати їх.

Законодавці планують детально розпитати Комі про звинувачення, висунуті Трампом, слуханнях наступного понеділка.

Барак Обама через свого представника назвав заяви Дональда Трампа безпідставними. Тим часом кілька комітетів Конгресу, які розслідують «російський слід» у виборчій кампанії, задовольнили бажання Білого дому щодо перевірки інформації про прослуховування.
…

Сенат США 15 березня переважною більшістю голосів затвердила колишнього сенатора-республіканця Дена Коутса керівником Національної розвідки.

Для затвердження був потрібний 51 голос, тоді як Коутс набрав 85. 12 його колишніх колег голосували проти. Основна їх претензія до призначенця полягала у тому, що Ден Коутс не надав сенаторам достатньої інформації про те, наскільки масштабним був моніторинг спецслужб електронних повідомлень американських громадян.

Під час слухань Коутс обіцяв всебічно сприяти розслідуванню зв’язків з Росією людей з оточення президента США Дональда Трампа.

У середу Сенат, також переважною більшістю, затвердив і генерал-лейтенанта сухопутних військ Герберта Макмастера помічником президента з національної безпеки. За традицією, призначення в апарат Білого дому, на відміну від міністерських посад, не вимагає схвалення Сенату, але Макмастер є винятком, оскільки офіційно перебуває на військовій службі.
…

Базований на сході Лівії опозиційний уряд, який виступає проти підтримуваного ООН керівництва країни в столиці Тріполі, просив військової допомоги у Росії і отримав обіцянки такої підтримки. Про це заявив Агіла Салех, спікер опозиційного парламенту, що дії в місті Тобрук.

«Більшість наших офіцерів навчаються в Росії, багато хто з них може говорити російською і знає, як використовувати російське обладнання», – визнав Салех 14 березня в інтерв’ю російській державній інформагенції «РИА Новости». «Нам обіцяли допомогу в боротьбі з тероризмом», – додав представник лівійської опозиці. Агіла Салех пообіцяв, що армія його уряду встановить контроль над нафтовими родовищами й портами, які в даний час контролюється керівництвом Тріполі.

Лідер опозиційних збройних сил Халіфа Хафтар торік двічі їздив до Москви, де мав розмову з міністром оборони Росії. Салех вказав, що близько 70 солдатів із сил під орудою Хафтара в лютому були відправлені до Росію для лікування.

Заяви Салеха оприлюднені після того, як міністерство оборони Росії спростувало інформацію про те, що Москва для підтримки опозиційного уряду надіслала війська до єгипетського міста Сіді Баррані, неподалік від східного кордону Лівії.

Перед тим агенція Reuters з посиланням на американські і єгипетські дипломатичні джерела повідомила, що на авіабазу в Єгипті на кордоні з Лівією прибув підрозділ російських сил спепризначення.

Співрозмовники агентства зі США на умовах анонімності заявили, що російські військовослужбовці і безпілотні літальні апарати прибули кілька днів тому в населений пункт Сіді Баррані за 100 кілометрів від єгипетсько-лівійського кордону. Джерело в єгипетських силах безпеки повідомило, що йдеться про загін російського спецназу з 22 осіб.
…

У Нідерландах 15 березня відбуваються вибори до нижньої палати парламенту, які можуть засвідчити рівень антиіммігрантських і націоналістичних настроїв у голландському суспільстві на тлі суперечностей із Туреччиною.

Правоцентристська партія прем’єр-міністра Марка Рютте конкурує з ультраправою Партією Свободи Ґерта Вілдерса за 150 мандатів у парламенті. Це голосування розглядається як випробування для всього Євросоюзу, партія Вілдерса виступає, зокрема, за вихід Нідерландів із ЄС.

Опитування громадської думки вказували на незначну перевагу владної партії, але ці дослідження не повною мірою враховували останній розвиток подій у відносинах із Туреччиною та реакцію голландського суспільства на це.

Представники місцевих органів влади у вихідні заборонили турецьким міністрам виступати в Нідерландах на мітингах, які збирали місцеві турки, прихильники призначеного на 16 квітня референдуму щодо посилення повноважень президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана. Ердоган у відповідь звинуватив голландців у поведінці, схожій на прояви нацизму.
…

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявляє, що рішення Анкари про заборону турецьким суднам відвідувати окупований Крим є свідченням дружності між Україною і Туреччиною.

«Сьогодні у день візиту ми отримали ноту про заборону будь-яким турецьким суднам відвідувати окупований Крим. Це дуже міцний сигнал», – заявив Гройсман 14 березня у Туреччині за результатами зустрічі з турецьким прем’єром Біналі Йилдиримом.

Володимир Гройсман під час візиту до Туреччини також зустрівся з тамтешнім президентом Реджепом Таїпом Ердоганом. За інформацією української сторони, сторони скоординували позиції щодо недопущення мілітаризації Криму та ситуації із порушенням прав людини на окупованих територіях Донбасу і Криму.

«Недопущення мілітаризації Криму, а також звільнення наших окупованих територій є для нас найважливішими питаннями сучасного міжнародного порядку денного», – сказав Гройсман, зауваживши, що Україна розраховує на подальшу підтримку турецької сторони щодо врегулювання конфлікту, а також сприяння у вирішенні проблем кримських татар.

Гройсман повідомив також про низку домовленостей за результатами зустрічей.

«Відтепер громадяни України та громадяни Турецької Республіки, які користуються паспортами у формі картки (ID), що містять безконтактний електронний носій, матимуть змогу в’їжджати, виїжджати, прямувати транзитом та перебувати без віз на території Туреччини та України відповідно строком до 90 днів протягом 180 днів. Також міністр освіти і науки Лілія Гриневич та голова Ради вищої освіти Турецької Республіки Єкта Сарач підписали Меморандум про співробітництво у сфері вищої освіти», – зазначив український прем’єр.

Росія окупувала український Крим у березні 2014 року. Київ і Захід не визнають це, й надалі вважають півострів українською територією.

Україна і Захід звинувачують Росію у підтримці проросійських сепаратистів на Донбасі. Москва ці звинувачення відкидає, заявляючи, що на Донбасі немає російських військових, але є «добровольці».

Упродовж останнього часу спостерігається зближення відносин між Туреччиною і Росією. Водночас, упродовж останніх днів сильно загострилися відносини між Анкарою і Брюсселем після того, як кілька європейських країн заборонили турецьким політикам проводити на своїй території агітацію на підтримку референдуму, який у Туреччині має відбутися 16 березня. (Метою референдуму є розширення повноважень президента Реджепа Таїпа Ердогана).
…

Верховний комісар ООН з прав людини Зейд Раад аль-Хусейн назвав сирійський конфлікт «найбільшою створеною людьми катастрофою від часів Другої світової війни», згадавши широке застосування тортур і «хвилю кровопролиття і звірств».

«Сьогодні в якомусь сенсі вся країна стала катівнею – місцем дикого жаху і абсолютної несправедливості», – сказав верховний комісар ООН з прав людини у своїй заяві від 14 березня.

«Незліченні люди постраждали від довільних затримань, тортур, викрадень і насильницьких зникнень у Сирії», – сказав він.

Зейд Раад аль-Хусейн закликав до звільнення десятків тисяч ув’язнених, яких утримують сторони конфлікту в Сирії. За його словами, притягнення до відповідальності осіб, які вчинили злочини, в тому числі причетних до катувань, необхідне для досягнення міцного миру.

Верховний комісар ООН з прав людини також заявив, що зусилля з припинення «цієї безглуздої бійні» неодноразово ветувалися, ймовірно, маючи на увазі кроки Росії і Китаю із блокування підтримуваних Заходом резолюцій Ради безпеки ООН для захисту сирійського президента Башара аль-Асада.

Внаслідок шестирічної війни в Сирії, яка почалася з розгону урядом продемократичних протестувальників, загинули, за оцінками, близько 300 тисяч людей, мільйони змушені були переїхати.

 
…