Влада Пакистану повідомляє про загибель щонайменше 25 людей і поранення понад 30 під час вибуху, що стався поблизу місця проїзду автомобілів, в одному з яких був заступник голови Сенату країни Маулана Абдул Ґафур Хаудері.

Вибух стався 12 травняв районі Мастунг у південно-західній провінції Балуджистан.

Сенатор повідомив журналістам, що має невеликі поранення.

Відповідальності за напад на себе ніхто не взяв.

Медики повідомили, що 10 із поранених перебувають у тяжкому стані.

Сенатор, який зараз перебуває в лікарні, повертався до Кветти після вручення випускних сертифікатів студентам релігійної академії.

Поліція регіону припускає, що колону атакував смертник. Водночас речник уряду Анварул Хаґ Какар повідомив, що вибухнула бомба, закладена на узбіччі.

Від 2004 року в багатому на ресурси Белуджистані спалахи сектантського насильства і напади ісламістів призвели до тисяч жертв.
…

Президент Киргизстану Алмазбек Атамбаєв закликав генеральну прокуратуру країни відкликати позов до киргизької служби Радіо Свобода (Радіо Азаттик). Про це 12 травня повідомляє прес-служба Атамбаєва.

У повідомленні наголошується на «дотриманні основоположних принципів свободи слова і поваги до відповідальної журналістики» у Киргизстані.

«Радіо Свобода задоволене рішенням про відкликання позову до нашої киргизької служби. Радіо Азаттик відіграє важливу роль у медіа Киргизстану. Ми розраховуємо на продовження нашої місії із забезпечення точного, незалежного висвітлення новин у цій країні», – сказав президент Радіо Свобода Томас Кент.

У березні президент Киргизстану Алмазбек Атамбаєв заявив, що готовий судитися з киргизькою службою Радіо Свобода «в міжнародних судах» і поскаржитися на неї президентові США Дональдові Трампу, звинувачуючи журналістів у наклепі. Як сказав Атамбаєв, Радіо Азаттик – киргизька служба Радіо Свобода, – а також киргизький сайт Zanoza.kg вчинили на нього наклеп, повторивши заяви опозиційної партії «Ата-Мекен» («Батьківщина») після арешту лідера партії Омюрбека Текебаєва.

Звинувачення Атамбаєва стосувалися повідомлень про твердження партії «Ата-Мекен» 1 березня про те, що прокуратура Киргизстану домоглася арешту її лідера Текебаєва, щоб не дати йому оприлюднити нібито документи про те, що вантаж турецького транспортного літака, який розбився в січні біля аеропорту Бішкека, призначався Атамбаєву і його дружині. Водночас, повідомивши про це твердження, Радіо Свобода також повідомило і про заперечення речника Атамбаєва, який назвав заяви опозиції «брехнею».

Радіо також повідомляло і про позицію Міністерства закордонних справ Киргизстану, яке теж заперечило заяви опозиції, і про твердження МЗС, що, як заявили в Бішкеку, ці заяви опозиції заперечив і посол Туреччини в Киргизстані.
…

Басманний суд столиці Росії Москви відмовився розглядати скаргу «Нової газети» на бездіяльність голови Слідчого комітету Олександра Бастрикіна після повідомлень про переслідування гомосексуалів у Чечні.

Як розповів російському виданню РБК адвокат Андрій Сабінін, 11 травня скаргу повернули газеті для усунення «недоліків». Яких саме – не уточнюється.

У кінці квітня «Нова газета» поскаржилася до суду на те, що Слідчий комітет Росії не провів перевірку інформації про вбивства і переслідування геїв на Північному Кавказі, яку видання опублікувало на початку квітня. Тоді влада російського регіону Чечні звинуватила газету в наклепі, до редакції надійшли погрози.

Правозахисники, а також низка західних країн вимагають від російської влади ретельно вивчити повідомлення про переслідування геїв у Чечні.
…

Президент США Дональд Трамп заявив, що планував звільнити директора Федерального бюро розслідувань Джеймза Комі вже давно – ще до того, як отримав рекомендації про це звільнення від міністра юстиції США та його заступника.

Як сказав Трамп на телебаченні, він збирався звільнити Комі «незалежно від рекомендацій».

Ці заяви очевидно суперечать попереднім поясненням адміністрації США про звільнення Комі, який наглядав за кримінальними розслідуваннями ФБР, пов’язаними з Росією, серед того й за розслідуванням щодо даних про втручання Росії в минулорічні президентські вибори у США.

Спершу Білий дім заявив, що того звільнили за рекомендаціями міністра юстиції Джеффа Сешнза і його заступника Рода Розенстайна через те, що керівник ФБР неналежним чином керував розслідуванням щодо демократа Гілларі Клінтон, суперниці республіканця Трампа на виборах, і її роботи з електронною поштою, що, як припускали, могла спричинити витік таємних даних. Ці пояснення публічно поставили під сумнів чимало конгресменів від обох провідних партій.

Пізніше позиція змінилася, і сам Трамп заявляв, що звільнив Комі просто за те, що він «не працював, як слід» на чолі ФБР.

За нинішньою версією Трампа, Комі був звільнений за те, що «любив показуху» і завів ФБР у «безлад», що викликало необхідність замінити керівника.

Трамп також заявив у своєму виступі, що не чинив на Комі тиску у зв’язку з розслідуванням щодо російського втручання у вибори.

Президент також повторив, що Комі тричі запевняв його, що проти самого Трампа розслідування не ведеться.

Раніше в четвер виконувач обов’язків директора Федерального бюро розслідувань США Андрю МакКейб на слуханні в Сенаті негативно відповів на запитання, чи були якісь спроби чинити перешкоди розслідуванню, яке веде ФБР у справі про дані щодо втручання Росії у президентські вибори минулого року. Як сказав він на слуханні в комітеті у справах розвідки Сенату, робота ФБР триває, «незважаючи ні на які зміни обставин», і «дотепер не було ніяких намагань перешкодити нашому розслідуванню».

Андрю МакКейб очолив ФБР після несподіваного звільнення з посади директора бюро Джеймза Комі у вівторок, про яке оголосив президент Дональд Трамп.

Критики цього кроку припускають, що справжнім мотивом звільнення могло бути прагнення перешкодити розслідуванню щодо російського втручання у вибори, на яких переміг Трамп, – що в Білому домі відкидають.

Крім ФБР окремі такі розслідування щодо цього втручання ведуть відразу кілька комітетів обох палат Конгресу США. Демократи також домагаються відкриття незалежного розслідування, що мало б встановити, чи не змовлялися члени виборчої команди Трампа з росіянами з метою вплинути на вибори.
…

У Білому домі США не чекали, що влада Росії дозволить публікувати фотографії з закритої для преси зустрічі президента США Дональда Трампа з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, повідомив американський телеканал «Сі-ен-ен» із посиланням на неназваного посадовця Білого дому. Ця інформація наразі не підтверджена з інших джерел.

Як інформує канал, цей посадовець сердито заявив, що росіяни «обманули нас», і додав: «Це проблема з росіянами – вони брешуть».

На зустрічі, що відбулася в середу в Овальному кабінеті Білого домі, були присутні офіційний фотограф адміністрації президента США і фотограф російської делегації, але у США фото з цієї зустрічі, на яку не допустили інших фотокореспондентів, не публікували. Як сказав посадовець Білого дому, це стандартна практика у випадках зустрічей президента США з іноземними діячами нижчого рівня, на відміну від висвітлення візитів голів іноземних держав.

У США вважали, що Росія теж дотримається цього обмеження. Але в Росії фотографії з зустрічі Трампа з Лавровим оприлюднило державне агентство «ТАСС», їх також поширювало, зокрема, в соцмережах Міністерство закордонних справ Росії. Крім того, Москва оприлюднила і фото Дональда Трампа з послом Росії у США Сергієм Кисляком, що теж відвідав ту зустріч – російського посла у Вашингтоні вважають шпигуном, повідомив канал.

Зустріч Дональда Трампа з Сергієм Лавровим відбулася відразу по тому, як президент США несподівано звільнив із посади директора Федерального бюро розслідувань Джеймза Комі, який наглядав за кримінальними розслідуваннями ФБР, пов’язаними з Росією, серед того й за розслідуванням щодо даних про втручання Росії в минулорічні президентські вибори у США. Телеканал зауважує, що дата зустрічі була запланована задовго до звільнення, але звертає увагу, що оприлюднені Росією фото з зустрічі стали таким собі «тролінгом» американської сторони. Критики звільнення Комі припускають, що справжнім його мотивом могло бути прагнення перешкодити розслідуванню щодо російського втручання у вибори, на яких переміг Трамп, – що в Білому домі відкидають.
…

Війська сил спеціального призначення Іраку просунулися ближче до історичного старого міста в Мосулі, яке досі утримують бойовики екстремістського угруповання «Ісламська держава», і готуються до його повного оточення, повідомили іракські військові.

Нинішнє просування із західного боку через уже визволені промислові райони Мосула відбувається одночасно з наступом на утримувані екстремістами частини міста з півночі, повідомив генерал-лейтенант Збройних сил Іраку Самі аль-Араті.

Речник міжнародної коаліції під проводом США, яка допомагає урядовим силам Іраку і їхнім союзникам повітряними ударами по екстремістах, Джон Дорріан додав, що такий наступ із багатьох напрямків «створює для противника стільки проблем, що він не здатен на них усіх відреагувати».

За його словами, іракські сили за останній тиждень визволили від екстремістів понад 30 квадратних кілометрів території в Мосулі й поблизу міста.

Бої за визволення Мосула, що був найбільшим містом Іраку під контролем бойовиків від 2014 року, почалися ще в жовтні минулого року, до початку цього року була визволена частина міста на східному березі річки Тигр, відтоді триває операція визволення густо населеної західної частини. Найскладнішим, як очікують, буде саме визволення старого міста, з його вузькими щільно забудованими покрученими вуличками, де практично неможливо використати бойову техніку.
…

У Чехії 10 травня відбулися багатотисячні демонстрації проти політики президента Мілоша Земана та олігарха, міністра фінансів Андрея Бабіша.

Найбільша демонстрація пройшла у Празі на головній Вацлавській площі. Демонстранти вимагали відставки президента Земана і міністра Бабіша.

«Зараз є та нагода, коли ми можемо сказати «Ні». Ця справа не може нас залишати спокійними. Живемо у час, коли брехня офіційно стає правдою. Ми єдині, хто це може виправити», – заявив у своєму виступі член Сенату – вищої палати парламенту Чехії Лумір Кантор.

Демонстрантів підтримали низка вчених, політичних і громадських діячів. Учений, кандидат на посаду президента Їржі Драгош заявляє, що звільнити Андрея Бабіша з посади міністра фінансів Земан мав би невідкладно.

Парламент Чехії 10 травня закликав президента Мілоша Земана послідовно дотримуватися Конституції.

Демонстрації відбулись також в інших містах Чехії – у Брні, Плзні, Оломоуці, Чеських Будєйовіцях і Ліберці.

Урядова криза в Чехії почалася через звинуваченнями на адресу Бабіша – одного з найбагатших людей країни, бізнесмена, міністра фінансів і лідера руху ANO. Його звинувачують у фінансових махінаціях, а також у тиску на журналістів, підконтрольних ЗМІ.

Прем’єр-міністр Чехії, соціал-демократ Богуслав Соботка, минулого тижня подав президенту Мілошу Земану клопотання про відставку Бабіша, однак Земан досі його не задовольнив.

Андрей Бабіш назвав рішення Богуслава Соботки щодо його відставки «незрозумілим кроком» і відкинув усі звинувачення, назвавши їх сфабрикованими.

Рух Бабіша ANO ( «Так» або «Асоціація незадоволених громадян»), згідно з соціологічними опитуваннями, є фаворитом майбутніх парламентських виборів. Опоненти міністра фінансів побоюються, що він може зосередити у своїх руках владу.
…

Президент США Дональд Трамп вирішив звільнити директора ФБР Джеймса Комі «від дня свого обрання на посаду», повідомляють у Білому домі. Речниця Сара Сандерс заявила 10 травня, що Комі втратив довіру Трампа через його «неправильні кроки і помилки».

Раніше у середу Трамп зазначив, що «Комі замінять на когось, хто робитиме свою роботу краще, поверне дух і престиж ФБР». «Комі втратив довіру практично всіх у Вашингтоні, республіканців і демократів. Коли все заспокоїться, вони мені будуть вдячні», – зазначив Дональд Трамп у Twitter.

Сам Джеймс Комі публічно не коментував свого звільнення.

Рішення щодо звільнення Джеймса Комі шокувало багатьох у Вашингтоні. Представники Демократичної партії звинуватили Білий дім у спробі підірвати розслідування ФБР щодо можливого втручання Росії у президентську кампанію у США.

9 травня президент США Дональд Трамп відправив у відставку директора Федерального бюро розслідувань Джеймса Комі. У Білому домі зазначили, що це була рекомендація міністра юстиції.

Це рішення було оприлюднене після того, як ФБР визнало, що Комі надав неточну інформацію під час недавніх слухань у Конгресі. Тоді він заявив, що колишня держсекретар Гілларі Клінтон відправила своїй помічниці «сотні або тисячі» електронних листів, які потенційно містять секрети. Насправді число цих повідомлень було дуже незначним.
…

Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї застерігає від будь-яких спроб зірвати президентські вибори 19 травня.

Під час виступу 10 травня він зазначив, що таке порушення національної безпеки «матиме різкий удар».

Хаменеї зазначив: якщо учасники дотримуватимуться «правових і мусульманських параметрів», вибори стануть «джерелом гордості для Ісламської республіки».

«Але якщо вони порушуватимуть закон, діятимуть аморально, або ж виступатимуть на догоду ворогам, тоді вибори можна назвати програними», – заявив Хаменеї, який має остаточне слово у державних справах Ірану.

Президент Ірану Хассан Роугані балотується на другий термін. Одним з головних його суперників є клірик Ебрагім Раїсі, який має підтримку аятоли Алі Хаменеї.
…

Обраний новим президентом Південної Кореї Мун Чже Ін 10 травня склав присягу і офіційно вступив на посаду. У своїй першій промові 64-річний ліберальний політик сказав, що негайно діятиме для «вирішення кризи безпеки» на Корейському півострові.

«Якщо потрібно, я летітиму прямо до Вашингтона. Я вирушу до Пекіна і Токіо і, якщо для цього будуть умови, до (столиці КНДР – ред.) Пхеньяна також», – наголосив Мун Чже Ін.

Проведення дострокових виборів було обумовлене імпічментом і відстороненням від влади колишньої глави держави Пак Кин Х’є у зв’язку з її причетністю до корупційного скандалу.

Остаточні результати показують, що кандидат від Демократичної партії здобув понад 41% голосів під час голосування 9 травня, консервативний кандидат Хон Джун Йо здобув близько 25 з половиною відсотків.
…

Запит провідного сенатора-республіканця Ліндсі Ґрема щодо ділових зв’язків президента США з Росією спонукав Дональда Трампа надати особливу відповідь. За словами речника Білого дому Шона Спайсера, Трамп наказав юридичній фірмі надіслати Ґрему рекомендованого листа, в якому стверджується, що «він (тобто президент Трамп – ред.) не має жодного бізнесу в Росії, він не має жодних зв’язків із Росією».

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем очолює сенатський підкомітет із судівництва, який розслідує втручання Росії в президентські вибори 2016 року. У телевізійному інтерв’ю 9 травня він порушив питання про бізнес-інтереси Трампа в Росії.

«Я не прокурор. Але якщо ви запитаєте мене, чи я хочу знати, чи є якісь ділові зв’язки Трампа з Росією, які є неприйнятними, то відповідь буде «так», – сказав Ґрем, який торік змагався з Трампом за висунення кандидатом на посаду президента від Республіканської партії.

Згодом сенатор Ґрем сказав телеканалові CNN, що було корисно побачити податкові декларації Трампа, щоб визначити, чи має президент ділові зв’язки з Росією. Але, додав Ґрем, ще занадто рано говорити, чи вимагатиме він у суді оприлюднення цих документів.
…

Президент США Дональд Трамп зустрінеться з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим у Білому домі 10 травня, щоб обговорити ситуацію в Сирії та інші міжнародні проблеми, повідомили представники Білого дому 9 травня.

Лавров є найбільш високопоставленим російським чиновником, який матиме зустріч із Трампом від часу його вступу на посаду в січні цього року. 

Переговори Трампа з Лавровим, як очікується, відбудуться після також запланованої на 10 травня зустрічі російського міністра з держсекретарем Рексом Тіллерсоном.

Під час передвиборної кампанії Трамп обіцяв поліпшення відносин з Росією, але від часу вступу на посаду змінив риторику на більш традиційну для республіканців. Нині Трамп заявляє про підтримку зусиль НАТО з протидії військовій могутності та агресії Росії в Європі, від країн Балтії до України та Грузії.

Попри розбіжності щодо Сирії, вона залишається тією проблемою, щодо якої Росія і чиновники адміністрації Трампа декларують можливість працювати разом для перемоги над «Ісламською державою» та іншими екстремістськими групами.

Лавров прибуває до Вашингтона вперше з 2013 року. Він везе російський план припинення насильства в Сирії, після того, як цю угоду минулого тижня підтримали Іран і Туреччина.
…

Міністерство оборони Росії заперечує загибель у Сирії російського офіцера, відео ймовірної страти якого оприлюднили бойовики екстремістської організації «Ісламська держава».

У прес-службі російського військового відомства, поширеному державним агентством ТАСС, стверджується, що російські військовослужбовці, які перебувають на території Сирії, «живі, здорові і виконують бойові завдання».

Про публікацію відео страти раніше 9 травня повідомила базована в США моніторингова група SITE, що відстежує діяльність ісламістів та екстремістів в інтернеті.

У публікації SITE убитий названий полковником Євгеном Петренком. На записі чоловік, одягнений в чорний комбінезон, російською розповідає про роботу на російські спецслужби перед стратою.

Підтверджень автентичності відеозапису і особи вбитого SITE Intelligence Group не наводить.

Росія є ключовим союзником сирійського президента Башара аль-Асада в громадянській війні, що триває в Сирії шість років. Міністерство оборони Росії повідомляло про загибель у Сирії від вересня 2015 року 30 російських військовослужбовців.

 
…

На півдні Таїланду в результаті вибуху були поранені близько 50 людей.

За повідомленнями, вибух стався біля будівлі супермаркету в місті Паттані. На відео з місця події видно пошкоджену будівлю і чорний дим навколо.

Поліція підозрює, що до нападу причетні ісламські бойовики-сепаратисти, які діють в трьох південних провінціях країни.

За 10 років їхньої збройної боротьби за відділення від Таїланду загинули більше ніж 6,5 тисячі людей.
…

У Південній Кореї 9 травня відбуваються дострокові президентські вибори після того, як колишня президент країни пішла у відставку через корупційний скандал.

Головний претендент на перемогу – кандидат від Демократичної партії, ліберальний політик Мун Джеін. За останніми опитуваннями, його підтримують понад 40 відсотків виборців. За ним йдуть представник центристської Народної партії Ан Чхоль Су і кандидат консерваторів (Корейська партія свободи) Хон Чжун Пхе. Решта 10 кандидатів значно відстають за рейтингом від першої трійки.

Вибори призначили після того, як 10 березня Пак Кин Х’є стала першим президентом Південної Кореї, усунутим із посади через імпічмент у зв’язку з корупційним скандалом. Пак Кин Х’є всі звинувачення відкидає.

Ліберал Мун Джеін виступає більш поміркований підхід у відносинах із Північною Кореєю.
…

У Білому домі у США підтвердили повідомлення засобів інформації, що минулого року тодішній президент Барак Обама попереджав на той час обраного президента Дональда Трампа, що не підтримує кандидатури Майкла Флінна на посаду радника з національної безпеки.

Як повідомив речник Білого дому Шон Спайсер, Обама особисто сказав про це Трампові в перебігу їхньої зустрічі в Білому домі 10 листопада, через два дні після перемоги того на президентських виборах у листопаді минулого року.

За словами речника, це не має дивувати, «враховуючи, що генерал Флінн працював на президента Обаму і був гострим критиком його недоліків».

Раніше в понеділок у засобах інформації США з’явилася низка повідомлень із посиланням на колишніх посадовців адміністрації Обами про його попередження Трампові щодо Флінна.

Обама свого часу призначив Флінна на посаду керівника Агентства розвідки Міністерства оборони, але потім звільнив його.

Флінн не пропрацював в адміністрації нового президента й місяця, як Трамп звільнив його з посади радника з нацбезпеки за те, що він не повідомив правди про свої контакти з послом Росії у США після обрання Трампа, але до його інавгурації.

Нинішні повідомлення з’явилися за лічені години до того, як у понеділок у комітеті Сенату, що веде одне з розслідувань  про втручання Росії у президентські вибори в США минулого року, має відбутися слухання свідчень двох колишніх посадовців адміністрації Обами.

Зокрема, Саллі Єйтс, яка за адміністрації Дональда Трампа пропрацювала 10 днів виконувачем обов’язків міністра, має дати свідчення, що в команді Трампа знали про контакти Майкла Флінна з російськими офіційними особами і до, і після виборів.
…

Президент Росії Володимир Путін адресував президентам кількох країн вітання з нагоди 72-ї річниці перемоги у Другій світовій війні. 

Як повідомляє прес-служба Кремля, Путін надіслав окремі привітання президентам дев’яти країн, а також лідерам сепаратистських регіонів Грузії – Абхазії та Південної Осетії, – водночас президента України Петра Порошенка та лідера Грузії Ґіорґі Марґвелашвілі він не привітав, а передав вітання громадянам цих країн.

«Володимир Путін привітав лідерів Азербайджану, Вірменії, Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Таджикистану, Туркменистану, Узбекистану, Абхазії, Південної Осетії, а також громадян Грузії та України з 72-ї річницею Перемоги у Великій Вітчизняній війні», – мовиться в повідомленні на сайті Кремля.

Російський президент у привітанні висловив упевненість, що «традиції братерської дружби і взаємовиручки, загартовані в горнилі війни, залишаться надійною основою для розвитку союзницького партнерства, взаємодії цих країн у забезпеченні регіональної стабільності й безпеки».

Попередніми роками Путін також не надсилав привітань Порошенку й Марґвелашвілі з нагоди річниці перемоги у Другій світовій війні.

У ніч з 7 на 8 серпня 2008 року російські військові увійшли до Грузії після спроби Тбілісі відновити контроль над сепаратистськими регіонами Південна Осетія й Абхазія. У результаті 5-денної війни Росія визнала «незалежність» двох грузинських регіонів – Абхазії і Південної Осетії, ввела додаткові війська й озброєння на свої військові бази на цих територіях і відмовилася виводити їх, усупереч своїм міжнародним зобов’язанням.

У квітні 2014 року після анексії Росією Криму на частині Донбасу почався збройний конфлікт. Україна і Захід звинувачують Москву у підтримці проросійських сепаратистів на Донбасі. Москва ці звинувачення відкидає, заявляючи, що на Донбасі немає російських військових, але є «добровольці».

Президенти Росії традиційно відмовляються вітати з «Днем перемоги у Великій Вітчизняній війні», що є важливим елементом післярадянської ідеології, голів післярадянських держав, на які Москва здійснила напад.

На сайті президента Росії регулярні повідомлення про такі привітання почали з’являтися від 2008 року – тоді на той час президент Росії Дмитро Медведєв востаннє привітав президента Грузії. 2009 року, після російської війни 2008-го проти Грузії, вітання на адресу цієї країни взагалі не було; натомість відтоді з’явилися вітання фактичним чільникам грузинських сепаратистських регіонів Абхазії і Південної Осетії, що їх Росія, розмістивши свої війська, визнала за «незалежні держави». Від 2010 року на адресу Грузії привітання з Москви надходили щоразу лише «громадянам Грузії». Від 2014 року, після початку агресії Росії проти України, таке саме формулювання – «громадянам», але не керівникам держави – у Кремлі стали вживати і щодо України.
…

В Організації з безпеки і співпраці в Європі засудили нещодавню нову страту в Білорусі й закликали до негайного мораторію на виконання смертних вироків.

Як заявив директор Бюро демократичних інституцій і прав людини ОБСЄ Міхаель Ґеорґ Лінк, він стривожений повідомленнями про цю страту. Він наголосив, що смертній карі не має бути місця в європейському регіоні, де більшість країн визнають притаманний їй жорстокий, нелюдяний і принизливий характер цього покарання, що не здатне відіграти роль заходу стримування і робить будь-яку помилку правосуддя незворотною.

За його словами, мораторій на виконання смертних вироків, до якого він закликає владу країни, має стати першим кроком до повного скасування смертної кари.

Крім того, Лінк окремо засудив секретність, яка оточує виконання страт у Білорусі.

Наприкінці минулого тижня білоруські правозахисники повідомили про здійснену в Білорусі страту – за їхніми даними, мати страченого отримала від влади листа з повідомленням про це. Офіційних повідомлень про це не було. Наразі в Білорусі є ще один засуджений до смертної кари, його доля на цей час не відома.

За даними правозахисників, протягом минулого року в Білорусі стратили не менш ніж чотирьох засуджених до смертної кари.

Білорусь є єдиною країною Європи і післярадянського простору, де далі здійснюють страти. Крім того, в цьому регіоні смертна кара залишається в законодавстві Росії, Казахстану і Таджикистану; в цих трьох країнах офіційно діє мораторій на її здійснення.
…

Президент США Дональд Трамп привітав французького політика Емманюеля Макрона з «великою перемогою» у другому турі президентських виборів у Франції. Про це він написав у своєму twitter.

«Вітаю Еммануеля Макрона з його великою перемогою сьогодні як наступного президента Франції. Я розраховую на співпрацю з ним», – написав Трамп.

Раніше також президент України Петро Порошенко привітав Емманюеля Макрона з перемогою на виборах і зазначив, що розраховує на «амбітну співпрацю» з Францією.

Як свідчать останні оцінки результатів голосування, Емманюель Макрон стає переможцем другого, фінального туру президентських виборів, за нього проголосувала 65,8 відсотка виборців. Його суперниця, лідер праворадикальної партії «Національний фронт» Марін Ле Пен набрала, за цими даними, 34,2 відсотків голосів.

Емманюель Макрон – французький політик, колишній міністр економіки та промисловості за президенства Франсуа Олланда.

Центрист Емманюель Макрон протягом своєї виборчої кампанії агітував за проєвропейську платформу, тоді як крайньо правий кандидат Марін Ле Пен сповідувала антиімміграційну політику та обіцяла, що Франція у разі її обрання вийде із ЄС та відмовиться від єдиної європейської валюти євро.

Як очікується, зовнішня політика Емманюеля Макрона значною мірою буде продовженням курсу, визначеного нинішнім президентом Франції Франсуа Олландом.
…

За нього проголосувала більшість французьких виборців – 65,1 відсотка, свідчать перші оцінки результатів голосування
…

В Азербайджані заявляють про арешт групи солдатів і цивільних осіб, які підозрюються у передачі секретної військової інформаціїВірменії.

У спільній заяві генерального прокурора країни, Міністерства оборони і Міністерства внутрішніх справ сказано, що розпочато «попереднє розслідування» в кримінальній справі про державну зраду проти групи.

«Група військовослужбовців і цивільних осіб, які брали участь в змові з розвідкою противника, були арештовані», – йдеться в заяві.

Кількість арештованих не повідомляється.

У заяві вказується, що підозрювані були ідентифіковані в ході розслідування провокацій нібито запланованих вірменськими силами в Тертерському районі Азербайджану.
…

Президент Франції Франсуа Олланд 6 травня пообіцяв відповісти на хакерську атаку, здійснену проти кандидата в президенти від партії «Вперед» Емманюеля Макрона.

У ніч з п’ятниці на суботу в інтернеті були опубліковані тисячі викрадених електронних листів і документів. Олланд заявив, що йому було відомо про небезпеку хакерських атак під час президентської кампанії, оскільки такі напади відбувалися і в інших країнах. Президент Франції наголосив на необхідності проведення розслідування.

Виборча комісія Франції закликала журналістів не розкривати зміст викрадених листів і документів в останній день перед виборами, коли будь-яка агітація заборонена законом.

У штабі Емманюеля Макрона зазначили, що вся оприлюднена хакерами інформація – в межах закону, про жодні порушення чи зловживання не йдеться. У штабі заявили про «спробу дестабілізації демократії – на кшталт тієї, що сталася під час передвиборної кампанії у США».

У команді Макрона повідомили, що витік інформації, ймовірно, стався кілька тижнів тому, коли кілька співробітників штабу виявили злам їхніх службових і приватних електронних поштових скриньок.

7 травня у Франції відбудеться другий тур президентських виборів, а на заморських територіях голосування вже триває. Згідно з останніми даними, центрист Емманюель Макрон випереджає свою конкурентку – крайню праву Марін Ле Пен.

Про хакерську атаку на комп’ютери свого штабу заявляла минулого року Гілларі Клінтон, яка балотувалася на президента США й у підсумку програла Дональду Трампу. Клінтон звинувачувала у нападі Росію, хоч у самій Москві такі звинувачення спростовували. Конгрес США нині розслідує ймовірний вплив Росії на перебіг президентської кампанії.
…