Уряд Нігерії повідомив, що бойовики угруповання «Боко Харам» 6 травня відпустили 82 з понад 200 школярок, захоплених у 2014 році.

Урядовці, що говорили на умовах анонімності, заявили, що звільнення заручниць вдалося досягти шляхом переговорів. Досі незрозуміло, чи влада Нігерії заплатила викуп, чи погодилася звільнити захоплених бойовиків «Боко Харам» в обмін на свободу школярок.

Ці дівчатка були серед загалом 276 учениць, викрадених у квітні 2014 року пов’язаною із «Аль-Каїдою» екстремістською групою. Це сталося в середній школі в населеному пункті Чибок на півночі Нігерії.

57 дівчаток втекли з полону за кілька місяців після викрадення. Ще 21 полонянка була звільнена в жовтні 2016 року і в січні 2017 року, також ще кільком бранкам вдалося втекти.

Але навіть після останнього звільнення понад 100 учениць досі вважаються зниклими.

Село Чибок, звідки викрали дівчаток, є переважно християнським, і дівчатка, які не були мусульманками, були змушені прийняти іслам. Жертви викрадень, деякі з них у віці дев’яти років, за повідомленнями, були змушені вступати в шлюб з бойовиками «Боко Харам».
…

Десятки тисяч поляків вийшли на вулиці Варшави 6 травня на знак протесту проти владної партії«Право і справедливість». Лідери протесту заявляли, що голова владної політичної сили Ярослав Качинський здійснює напад на польську демократію.

На думку ораторів, політика партії «Право і справедливість» підірвала незалежність судів та інших державних установ до рівня, який унеможливив би прийняття Польщі до ЄС і НАТО сьогодні, якби це членство не було досягнуто раніше.

Протест був організований опозиційною партією «Громадянська платформа», в акції взяли участь інші опозиційні партії та Комітет захисту демократії.

Партія «Право і справедливість» змогла з 2015 року консолідували владу, здобувши абсолютну більшість в обох палатах парламенту. Президентом Польщі також став висуванець цієї сили.

Представники ЄС нарікали, що консервативний уряд підірвав незалежність судів та засобівінформації Польщі.

Качинський відповів на критику, заявивши, що демонстранти помиляються.
…

Російський опозиціонер Олексій Навальний подав документи на візу у Європу, де він планує лікувати пошкоджене опіком око. Про це повідомив голова штабу Навального Леонід Волков.

Волков не уточнив, де саме Навальний хоче лікуватися. Сам опозиціонер раніше казав про ймовірність лікування в Іспанії чи Швейцарії.

Наприкінці квітня у Москві на Навального напали і вилили на нього зеленку. У результаті він отримав хімічний опік правого ока. Олексій Навальний каже,що око бачить на 15%, але шанси на відновлення зору є.

На початку травня міграційна служба повернула опозиціонеру, умовно засудженому у справі про розкрадання в компанії «Кіровліс», його закордонний паспорт.
…

Європейський Союз підтверджує інформацію про проведення першої страти цього року в Білорусі – засудженого Сергія Вострикова, заявила речниці голови європейської дипломатичної служби Майя Коціянчич. Водночас, вона наголошує, що ЄС виступає проти смертної кари у всіх випадках.

«Застосування смертної кари йде у розріз із заявленою Білоруссю готовністю співпрацювати із міжнародним співтовариством, включно з Євросоюзом, щодо цього питання включно з впровадженням мораторію на смертну кару. Європейський союз закликає Білорусь, єдину країну в Європі, де застосовується смертна кара, пом’якшити інші смертні вироки та невідкладно представити мораторій на смертну кару як перший крок до її скасування», – йдеться у повідомленні на сайті відомства.

Про страту жителя Гомеля Сергія Вострикова заявив правозахисний центр «Весна» 5 травня. За їхніми даними, матір Востирикова отримала від силовиків листа з повідомленням про це.

Представники центру зазначили, посилаючись на учасників кампанії «Правозахисники проти смертної кари в Білорусі», що це могло трапитись в період з 13 по 29 квітня. Наразі правозахисники уточнюють долю ще одного засудженого до страти, оскільки, на їхню думку, є ймовірність виконання і цього вироку на станом на сьогодні.

У травні 2016 року Гомельський обласний суд визнав 33-річного Сергія Вострикова винним у двох випадках зґвалтування і вбивства. Верховний суд Білорусі залишив вирок чинним.

За даними правозахисників, протягом 2016 року в Білорусі стратили 4 людей.
…

У Москві у суботу триває мітинг опозиції. Він приурочений до річниці подій на Болотній площі, коли 6 травня 2012 року опозиція протестувала проти переобрання президентом Володимира Путіна.

Московська влада дозволила мітинг на частині проспекту Сахарова, але не дозволила ходу убік Болотної площі. Організатори акції очікують, що в ній візьме участь близько 10 тисяч людей.

У результаті масових протестів у Москві у травні 2012 року затримали близько півсотні осіб, понад 30 із них зрештою отримали реальні терміни ув’язнення. Низка фігурантів «Болотної справи» емігрувала закордон. 
…

В Ірані під час передвиборчих теледебатів головні суперники чинного президента Хассана Роугані розкритикували його політику.

Суперники звинуватили Роугані у тому, що він не зміг покращити економічну ситуацію у країні після підписання у 2015 році угоди про обмеження ядерної програми Тегерана в обмін на скасування санкцій Заходу.

Клірик Ебрагім Раїсі заявив, що ядерні домовленості не покращили життя іранців. «Ця угода як чек, який уряд не може перевести у готівку», – заявив Раїсі. Він також звинуватив уряд Роугані у демонстрації слабкості під час ядерних переговорів.

Але попри крику, Ебрагім Раїсі заявив, що у разі обрання виконуватиме зобов’язання у рамках цієї угоди.

Мер Тегерана Бакер Калібаф також заявив, що іранці не отримали вигоди від ядерної угоди. Він звинуватив Хассана Роугані у тому, що той надто покладається на іноземні інвестиції, а не на власні ресурси.

Калібаф, який втретє балотується на посаду президента також каже, що збереже угоду у разі обрання.

Хассан Роугані, що прийшов до влади у 2013 році, відстоює свою політику, а консерваторів звинувачує у саботажі ядерної угоди і спробах підірвати ядерні домовленості.

«Якщо ядерна угода є прийнятною, то чому ви розвішували білборди у Тегерані? Чому ви ображали переговорників?», – зазначив Роугані.

Президент Ірану також розкритикував Корпус вартових Ісламської революції через проведення провокативних ракетних випробувань з антиізраїльськими гаслами.

Ці дебати, другі із трьох запланованих перед президентськими виборами 19 травня, були присвячені політичним і культурним питанням.

Треті, останні, дебати заплановані на 12 травня.
…

У Пентагоні припускають, що удари проти угруповання «Ісламська держава» у Сирії продовжуватимуться всередині так званих «деескалаційних зон» попри заяви Росії, що вони закритими для авіації міжнародної коаліції.

Речник Пентагону Адріан Ранкіне-Ґалловей заявив 5 травня, за кілька годин до набуття чинності російським планом щодо «зон безпеки», що коаліція продовжуватиме операції проти бойовиків угруповання «Ісламська держава», де б вони не перебували.

Ранкіне-Ґалловей наголосив, що США не є учасником угоди про створення у Сирії так званих «зон безпеки», яку 4 травня в Астані підписали Росія, Туреччина та Іран.

Раніше у п’ятницю представник Росії на мирних переговорах щодо Сирії Олександр Лаврентьєв заявив, що «зони безпеки» будуть закритими для авіації міжнародної коаліції. Але пізніше він зазначив, що коаліція зможе й надалі проводити операції у певних районах. Він не уточнив, чи є всередині створюваних зон безпеки осередки угруповання «Ісламська держава».

У четвер Росія, Туреччина й Іран, посередники на сирійських мирних переговорах у Казахстані, підписали меморандум про зони безпеки у Сирії. Меморандум передбачає встановлення чотирьох «зон деескалації» у різних частинах Сирії, де внаслідок 6-річної війни між силами уряду президента Башара Асада і повстанцями загинули близько 400 тисяч людей.

Угода передбачає заборону всіх військових польотів над цими зонами, тому неясно, чому російський дипломат виділив саме коаліцію під проводом США.

Сполучені Штати заявили, що «підтримують будь-які зусилля, які можуть сприяти деескалації насильства в Сирії». Водночас у Вашингтоні висловили занепокоєння з приводу ролі Ірану і додали, що Росія має забезпечити дотримання угоди про деескалацію з боку сирійського уряду.

Сирійська озброєна опозиція 4 травня відкинула план Росії щодо створення у Сирії зон безпеки, назвавши це загрозою для цілісності країни, зазначивши також, що не визнаватиме Іран гарантом безпеки жодного плану щодо припинення вогню.

Частина делегації сирійської опозиції залишила переговори на знак протесту проти того, що документ підписав Іран. Іран і Росія підтримують сирійський уряд у війні, Туреччина підтримує опонентів Асада.
…

Щонайменше 13 людей загинули, 80 поранені через сутички між афганськими і пакистанськими військовими на кордоні, повідомили 5 травня посадовці з обох країн.

За повідомленням пакистанської сторони, представники прикордонної поліції Афганістану відкрили вогонь по пакистанських солдатах, які супроводжували команду з перепису.

«З 30 квітня афганська прикордонна поліція чинить перешкоди для проведення перепису в розділених селах Кіллі Лугман і Кіллі Джахангір у регіоні Чаман з пакистанського боку кордону», – повідомляють пакистанські військові.

Місцевий лікар повідомив агенції dpa, що з пакистанського боку під час обстрілів загинули 9 цивільних, ще 45, серед яких 12 дітей, поранені.

Афганські ЗМІ, цитуючи шефа поліції, повідомляють про чотирьох загиблих і 14 поранених поліцейських, а також про щонайменше 23 постраждалих цивільних зі свого боку.

Обидві сторони звинувачують одна одну в початку стрілянини, яка сталася у п’ятницю вранці на кордоні між Афганістаном і Пакистаном.

За повідомленнями, стрілянина на кордоні триває.
…

Міністерство оборони США має намір збільшити військовий контингент в Афганістані. В країні може бути направлено ще п’яти тисяч американських військових. Наступного тижня Пентагон представить президенту Дональду Трампу новий план військової кампанії в Афганістані.

В даний час сили руху Талібан і афганських урядових військ приблизно рівні, жодної зі сторін не вдається домогтися переваги. Американський контингент збільшить для навчання і підготовка урядової армії.

Найбільше американських військових було в Афганістані в 2011 році. Тоді в країні перебувало понад ста тисяч військовослужбовців. Зараз їх близько восьми тисяч чоловік. У Конгресі США плани збільшити американський контингент в Афганістані поки не коментують.

У 1994 році в Афганістані з’явилося ісламістський рух “Талібан”. Після терактів в США 11 вересня 2001 збройні сили міжнародної коаліції під командуванням НАТО почали в країні військову операцію, угруповання була повалена. У 2014 році американське Міністерство оборони завершило військову місію, але кілька тисяч американських військовослужбовців залишилися в країні.
…

Сенат США схвалив законопроект про бюджет обсягом у 1,1 трильйона доларів, який дозволить уряду функціонувати до 30 вересня і уникнути часткового закриття федеральних відомств.

Тепер цей документ мають схвалити Конгрес і президент.

І республіканці, і демократи розглядають його як свою перемогу. Однак з документа виключені деякі положення, які президент США Дональд Трамп вважає своїми головними пріоритетами.

Законопроект збільшує військові витрати на 19,9 мільярда доларів, порівняно з 2016 фінансовим роком, що менше, ніж пропонував Трамп. Головний запит президента про виділення фінансування на будівництво стіни на кордоні з Мексикою не був включений у законопроект.

Після того, як республіканці у Конгресі відмовилися фінансувати будівництво прикордонної стіни з Мексикою і скоротити витрати на охорону навколишнього середовища, Дональд Трамп різко розкритикував це рішення і заявив, що уряд, можливо, не повинен зовсім фінансуватися.

Досягнена двопартійна бюджетна домовленість означає, що робота уряду США після остаточного затвердження бюджету буде профінансована до кінця вересня.

Попередні закриття уряду США, викликані відсутністю вчасного схвалення бюджету, коштували американській економіці десятків мільярдів доларів, федеральні служби переривали роботу, а тисячі співробітників тимчасово звільняли. Востаннє таке закриття відбулося у 2013 році і тривало 17 днів.
…

Іран заявляє про готовність до переговорів з Саудівською Аравією задля досягнення миру у регіоні попри останні «неправові і провокаційні» заяви заступника саудівського наслідного принца.

Принц Мухаммад бін Салман заявив 2 травня, що він не прагне відкритого діалогу з Іраном, оскільки метою Тегерана є домінувати у мусульманському світі.

Посол Ірану в ООН Ґоламалі Хошру заявив 4 травня, що Тегеран не має «ні бажання, ні намірів посилювати напруження з сусідами».

У листі до генерального секретаря ООН Хоршу зазначив, що «Іран готовий до діалогу».

«Ми сподіваємося, що Саудівську Аравію переконають прислухатися до заклику розумі», – зазначив у листі посол Ірану в ООН.

Відносини між Тегераном і Ер-Ріядом, які є регіональними суперниками, ще більше погіршилися у січні 2016 року, коли Саудівська Аравія стратила шиїтського проповідника, після чого іранські паломники штурмували саудівське посольство у Тегерані. У відповідь Ер-Ріяд розірвав з Іраном дипломатичні відносини.
…

Із 2016 року в Афганістані було здійснено понад 14 смертельних нападів на журналістів та інших працівників ЗМІ, повідомила 3 травня Організація з підтримки свободи ЗМІ в Афганістані (NAI).

Як повідомили спостерігачі Радіо Вільний Афганістан, за цей час було зафіксовано понад 415 випадків насильства, зокрема вбивства, переслідування, короткострокові затримання і катування журналістів і медіа-працівників.

В організації пов’язали 326 таких випадків з діями бойовиків екстремістського угруповання «Талібан» і близько 63 інцидентів – афганського уряду.

Співробітник Організації з підтримки свободи ЗМІ в Афганістані Сабір Фахім повідомив, що кількість випадків насильства щодо працівників ЗМІ в Афганістані збільшилася в 2016 році у тричі і продовжує зростати.

За його словами, кілька журналістів були змушені покинути райони, що потрапили до рук «Талібан» минулого року.

За даними NAI, щонайменше 10 радіо- і телеканалів вимушено закрилися за останні 3 роки через відсутність фінансової підтримки.

У списку Комітету з захисту журналістів Афганістан займає 12-е місце серед країн світу за смертністю журналістів.
…

Колишній радник президента США Барак Обами з національної безпеки Сьюзен Райс відмовилася давати свідчення на слуханнях в Сенаті 8 травня щодо можливого втручання Росії у вибори 2016 року.

Адвокат Сьюзен Райс повідомила керівників юридичного комітету Сенату про відповідне рішення 3 травня. Двоє інших колишніх чиновнии Обами таки мають свідчити – це екс-виконувач обов’язків генерального прокурора Саллі Йєтс і колишній директор національної розвідки Джеймс Клеппер.

Райс стала центральною фігурою розслідування комітету, коли президент Дональд Трамп сказав, що вона, можливо, скоїла злочин, коли попросила аналітиків розвідки розкрити ім’я співробітника команди Трампа, згаданого у звіті розвідки. Райс сказала, що не зробила нічого поганого. Попри те, що вона була однією з головних чиновників Обами, які брали участь у минулорічному розслідуванні вторгнення російських спецслужб в США, демократи в комітеті відмовилися приєднатися до республіканців, щоб запросити Райс для надання свідчень.

Адвокат Райс Кетрін Реммлер повідомила, що Райс підтримує розслідування комітету, але Конгрес рідко звертається за свідченнями до радника з національної безпеки колишнього президента.
…

Кандидат у президенти Франції Емманюель Макрон заявив, що не піддасться «диктатові» президента Росії Володимира Путіна, зокрема у контексті участі Росії у збройних конфліктах. Про це він сказав напередодні під час теледебатів із своєю опоненткою, представницею ультраправого «Національного фронту» Марін Ле Пен.  

Франція, як обіцяє кандидат-центрист Макрон, має бути сильною та захищеною Євросоюзом бо, «світ стає все більш дестабілізованим», каже він.

«Путін – за столом переговорів щодо конфлікту в Україні, де потрібна деескалація, але для нормалізації ситуації він повинен поважати Мінський процес, що наразі триває. Та ще щодо конфлікту в Сирії, де Путін теж один з елементів відповіді. Але у жодному разі я не скорюся диктатові Путіна. У цьому відмінність від планів пані Ле Пен», – заявив учасник фінального другого туру виборів у Франції.

Емануель Макрон також зазначив, що його опонентка «залежна від Путіна як фінансово, так і у сенсі цінностей, які Франції не притаманні».

Натомість Марін Ле Пен, яка обіцяє закрити кордони, відокремити Францію від ЄС та євро, заявила, що хоче тісних відносин Росією.

«У нас немає жодних підстав вести «холодну війну» з Росією, у наших інтересах добрі стосунки з Росією, яка є великою нацією. У цьому змінюваному світі, я маю найкращу позицію для розмов з Росією Путіна, Америкою Трампа чи Британією пані Мей», – заявила вона. 

7 травня у Франції відбудеться другий тур президентської виборів. Згідно з даними опитувань, Макрон випереджає Ле Пен на 20 відсотків.
…

В Азербайджані суд відновив слухання щодо намагання уряду заблокувати сайти п’яти незалежних медіа, серед яких і сайт азербайджанської служби Радіо Свобода.

Позов подав Фаїк Фарманов, голова Центру електронної безпеки при Міністерстві транспорту, комунікацій і високих технологій.

Судове засідання розпочалося 27 квітня.

Згідно з поданими до суду документами, Міністерство обмежило доступ до цих сайтів 27 березня, згідно з інструкціями Генпрокуратури Азербайджану.

Сайт азербайджанської служби Радіо Свобода та інші звинувачують у «створенні загрози» національній безпеці Азербайджану.

Президент Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Томас Кент назвав дії влади Азербайджану спробою «брутальної цензури, спрямованої на залякування незалежних медіа».

Спроби заблокувати сайт азербайджанської служби Радіо Свобода почалися після публікації розслідування про фінансову діяльність родини президента Ільгами Алієва та його близького оточення.
…

Президент Росії Володимир Путін на зустрічі зі своїм турецьким колегою Реджепом Таїпом Ердоганом заявив, що їхні країни відновлюють відносини «у повному форматі». Путін сказав про це 3 травня у російському Сочі на відкритті переговорів з Ердоганом, темою яких, як очікують, буде конфлікт у Сирії.

«Добре, що у нас є можливість у робочому режимі зустрітися, переговорити щодо ключових питань двосторонньої взаємодії і щодо основних проблем міжнародного порядку денного, в тому числі щодо таких гострих, як сирійська криза. Сам факт такого режиму нашої спільної роботи свідчить про те, що російсько-турецькі відносини набувають особливого характеру і в повному форматі відновлюються», – цитує Путіна російська державна агенція ТАСС.

Ердоган перед виїздом з Анкари до Сочі заявив, що пошук політичного рішення сирійської кризи є спільною ціллю Анкари і Москви.

Відносини між Росією і Туреччиною, які підтримують протилежні сторони у громадянській війні в Сирії, були напруженими, відколи турецький винищувач збив російський військовий літак поблизу турецько-сирійського кордону наприкінці 2015 року.

Росія, Туреччина й Іран виступають посередниками на мирних переговорах щодо Сирії, які відбуваються в столиці Казахстану Астані.

Росія й Іран є головними військовими союзниками владного режиму Сирії, в той час як Туреччина підтримує групи повстанців, які прагнуть усунути від влади президента Сирії Башара аль-Асада.

За даними Міністерства закордонних справ Казахстану, останній раунд мирних переговорів, в яких беруть участь також представники сирійського уряду й опозиції і спеціальний посланець ООН Стаффан де Містура, мали розпочатися 3 травня.

Путін і Ердоган також мали обговорити двосторонні торговельні обмеження, які зберігаються з моменту погіршення відносин в 2015 році.

Туреччина намагається змусити Росію зняти санкції відносно деяких видів своєї сільськогосподарської продукції, зокрема помідорів.

Ердоган заявив 3 травня, що хоче, щоб російські санкції проти Туреччини повністю і швидко зняли.

 
…

Грузинська влада не дозволила в’їзд до країни байкерам із російського клубу «Нічні вовки», яких пов’язують із президентом Росії Володимиром Путіним.

Міністр внутрішніх справ Грузії Георгій Мґебрішвілі заявив, що російських байкерів не пустили на територію країни 2 травня. Подробиць він не навів.

«Заспокойтеся, «Нічні вовки» в Грузію не приїдуть», – сказав грузинський міністр. Так він відповів на заяви лідерів опозиційної партії «Єдиний національний рух» про плани російських байкерів провести 9 травня в Тбілісі «гучні акції».

Від 2015 року байкери з клубу «Нічні вовки», який підтримав незаконну анексію Криму Росією і члени якого воювали на боці підтримуваних Росією бойовиків на сході України, їздили із мотопробігами країнами ЄС напередодні Дня перемоги, 9 травня.

Лідер клубу Олександр Залдостанов на прізвисько «Хірург», який часто з’являвся на публіці разом із Путіним, є одним із лідерів прокремлівського руху «Антимайдан». США і Канада внесли його до санкційного списку осіб, причетних до дестабілізації ситуації в Україні й анексії Криму. За даними Фонду боротьби з корупцією російського опозиціонера Олексія Навального, «Нічні вовки» отримують багатомільйонні гранти з федерального бюджету Росії.
…

У Кремлі повідомляють, що президенти Росії Володимир Путін і США Дональд Трамп під час телефонної розмови у травня обговорили небезпечну ситуацію на Корейському півострові.

У повідомленні мовиться, що Путін закликав до стриманості і зниження рівня напруженості. Сторони домовилися налагодити спільну роботу, орієнтовану на дипломатичне рішення щодо врегулювання проблеми, зазначають у Кремлі.

«Під час обговорення інших міжнародних проблем акцент був зроблений на перспективі координації дій Росії і США у боротьбі з міжнародним тероризмом у контексті сирійського кризи», – мовиться у повідомленні.

Путін і Трамп висловилися за продовження телефонних контактів по телефону, а також на користь особистої зустрічі у рамках саміту «Групи двадцяти», який 7-8 липня проходитиме у Гамбурзі, зазначили у Кремлі.

Американська сторона наразі про підсумки цієї телефонної розмови не повідомляла.

Раніше у Білому домі повідомили, що президенти США та Росії, ймовірно, обговорять громадянську війну у Сирії, де Москва підтримує уряд президента Башара аль-Асада, а Сполучені Штати – повстанців, які намагаються повалити його режим.

Трамп говорив з Путіним кілька разів з моменту свого обрання президентом, зокрема і минулого місяця після нападу у метро Санкт-Петербурга.
…

Президент США Дональд Трамп висловився на користь закриття Федерального уряду.

Це відбулося після того, як республіканці і демократи у Конгресі США досягли бюджетної угоди, яка ігнорувала ключові вимоги Білого дому, насамперед, фінансування будівництва стіни між США і Мексикою.

«Наша держава потребує гарного «закриття» у вересні, щоб виправити безлад!», – написав Трамп у Twitter 2 травня, висловивши жаль щодо необхідності двопартійного компромісу. 

Після того, як республіканці у Конгресі відмовилися фінансувати будівництво прикордонної стіни з Мексикою і скоротити витрати на охорону навколишнього середовища, Дональд Трамп різко розкритикував це рішення і заявив, що уряд, можливо, не повинно зовсім фінансуватися.

Попередні закриття уряду США коштували американській економіці десятків мільярдів доларів, федеральні служби переривали роботу, а тисячі співробітників тимчасово звільняли. Востаннє таке закриття відбулося у 2013 році і тривало 17 днів.
…

Канцлер Німеччини Анґела Меркель заявляє, що не боїться можливого втручання у передвиборчу кампанію.

«Я не з лякливих, буду боротися на виборах, базуючись на своїх переконаннях. Якщо будуть справи з дезінформацію, як у випадку з Лізою (фальшива історія про російську дівчинку у Німеччині, яку зґвалтували арабські мігранти – ред.), чи як у Литві з нашими солдатами (дезінформація про розквартированих тут німецьких солдатів, підозрюваних у ґвалтуваннях – ред.), то ми, звичайно, займатимемося цим», – заявила Меркель 2 травня під час зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним у Сочі.

«Ми знаємо, що кіберзлочинність є зараз світовим викликом, можете прочитати про це всюди. Гібридна війна відіграє визначальну роль у російській військовій доктрині. Але, як я сказала, ми зможемо самостійно провести передвиборчу кампанію у Німеччині, яка проходитиме незаплямовано», – наголосила канцлер Німеччини.

Президент Росії Володимир Путін вкотре заперечив звинувачення щодо втручання Москву у політичну ситуацію в інших країнах.

«Ми ніколи не втручаємося у політичне життя і політичні процеси інших країн. І нам би дуже хотілося, щоб й у наше внутрішньополітичне життя ніхто не втручався. На жаль, ми спостерігаємо прямо протилежні речі упродовж багатьох років», – сказав Путін.

Вибори до Бундестагу відбудуться у вересні цього року.

Упродовж цього року низка країн ЄС звинуватили Росію у кібератаках. Наприклад, у Франції генеральний секретар партії «En Marche!» Рішар Ферран заявив, що кандидат цієї партії на виборах президента Емманюель Макрон є мішенню російських ЗМІ та інтернет-атак. Звинувачення на адресу Росії лунали і з боку Німеччини, Чехії і Норвегії. У США проводять розслідування щодо можливого втручання Москви у президентську передвиборчу кампанію.

У Кремлі ці звинувачення відкидають, як заперечували і звинувачення з боку США про використання Москвою кібернападів та інших методів для втручання в американські вибори 2016 року.
…

Компанія SpaceX запустила у космос супутник військово-космічної розвідки США.

Апарат вивела на орбіту ракета-носій Falcon 9. Після цього перша ланка ракети приземлилася на базі ВПС США на мисі Канаверал.

Запуск транслювали у соцмережах у режимі реального часу.

Подробиці місії засекречені.

Запуск розвідувального супутника був запланований на 30 квітня, але через неполадки одного з датчиків його перенесли на понеділок.

Засновник приватної космічної компанії SpaceX Ілон Маск розповів, що запуск ускладнили сильні пориви вітру.

Для SpaceX це перший запуск військового супутника. Використання багаторазових ракет Falcon 9 здешевлює запуск космічних апаратів. У березні компанія вперше успішно відправила у космос ракету.
…

Палестинське угруповання «Хамас» опублікувало новий документ щодо своєї політики, послабивши позиції стосовно Ізраїлю після того, як тривалий час закликало знищити його.

У документі приймається ідея створення палестинської держави на територіях, окупованих Ізраїлем упродовж шестиденної війни у 1967 році, і зазначається, що це «формула національного консенсусу».

У документі також мовиться, що «Хамас» веде боротьбу не проти євреїв, а проти ізраїльської окупації.

Документ презентували на прес-конференції у Досі, столиці Катару.

Це розглядають як спробу «Хамасу» розрядити атмосферу.

Речник прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу Давид Кеєс заявив, що «Хамас» «спробував зробити крок назустріч світові, але це не матиме успіху».

«Вони будували терористичні тунелі і запустили тисячі ракет по ізраїльських цивільних. Це й є справжній «Хамас», – зазначив Кеєс.
…