Влада Швеції оголосила про намір знову запровадити з літа цього року обов’язкову військову службу, щоб реагувати на глобальні виклики безпеки. Про це 2 березня заявив Петер Хюльтквіст.

«Влада хоче більш стабільного персоналу системи забезпечення і хоче підвищити свій військовий потенціал, тому що ситуація в сфері безпеки змінилася», – повідомив міністр.

Швеція закінчила призов на військову службу в 2010 році після того, як таку форму було визнано незадовільною для задоволення потреб сучасної армії.

В уряді Швеції 2 березня заявили про намір подати до парламенту законопроект про відновлення призову на військову службу вже цього літа для всіх громадян, які народилися після 1999 року. Обов’язкова військова служба триватиме 11 місяців. В уряді очікують, що ініціатива буде підтримана законодавцями.

Швеція не є членом НАТО, але є учасником «Партнерства заради миру» 1994 року, програми Альянсу з розвитку військової співпраці між НАТО і країнами, які не є його членами.

Країни Північної Європи і Балтійського регіону разом з не членами НАТО Фінляндією та Швецією посилили свою військову співпрацю зі Сполученими Штатами через побоювання щодо підвищеної військової активності Росії в північній Європі. Фінляндію і Росію розділяє 1340-кілометровий кордон.

Росія раніше висловилась проти вступу Швеції і Фінляндії в НАТО, коли це питання почали обговорювати в країнах.
…

Європейський парламент у четвер проголосував за зняття депутатського імунітету з лідера французьких ультраправих Марін Ле Пен через її дописи з фотографіями, де є акти насильства, скоєні угрупованням «Ісламська держава».

Голосування 2 березня проводилось шляхом підняттям рук на пленарному засіданні Європарламенту. Таким чином було підтверджено попереднє рішення від 28 лютого Комітету Європарламенту з правових питань.

Зняття депутатського імунітету з Марін Ле Пен передбачає дозвіл на судовий позов проти неї.

Лідер французького «Національного фронту» Марін Ле Пен є депутатом Європейського парламенту. Вона перебуває під слідством у Франції через розміщення на сторінці у Twitter в грудні 2015 року трьох фотографій зі сценами насилля, зокрема страти американського журналіста Джеймса Фолі бойовиками угруповання «Ісламська держава».

Допис у соцмережі став відповіддю на інтерв’ю в одному з французьких ЗМІ, де було порівняно зростання популярності «Національного фронту» та угруповання «Ісламська держава».

При певних обставинах за «поширення сцен насилля» французьке законодавство передбачає покарання у вигляді трьох років позбавлення волі і штраф в розмірі 75 тисяч євро.
…

Президент Македонії Джорґе Іванов повідомив, що вирішив не давати лідерові опозиційної партії «Соціал-демократичний союз Македонії» Зоранові Заєву мандата на формування уряду, незважаючи на подані ним підписи понад половини депутатів парламенту на його підтримку.

Як заявив Іванов, сам представник дотепер владної консервативної партії «ВМРО-ДПМНЕ», в коаліційних переговорах Заєва була присутня «платформа іноземної держави».

Зоран Заєв заявляв, що заручився підтримкою трьох менших партій албанської меншини для створення свого уряду. Але ці партії наголосили, що, попри надані ними підписи на підтримку Заєва, вони ввійдуть до його уряду тільки за умови, що він проведе закон про ширше офіційне використання албанської мови в Македонії.

Партія «ВМРО-ДПМНЕ» («Внутрішня македонська революційна організація – Демократична партія за македонську національну єдність») на чолі з дотеперішнім прем’єром Николою Ґруєвським різко засудила заклики підвищити статус албанської мови в Македонії, аж до другої державної, й заявила, що в разі успіху Заєва піде на всі можливі законні кроки, щоб не дати перетворити країну на двомовну.

Раніше Ґруєвський, партія якого на грудневих виборах парламенту здобула 51 місце зі 120, отримав від президента мандат на формування уряду, але врешті не зміг дійти згоди з партіями албанської меншини через їхню мовну вимогу і у визначений термін уряду не створив. Відтак консерватори закликали до нових виборів. Але Заєв, партія якого має 49 мандатів, як виглядає, загалом пристав на вимогу албанських партій.

Нині в Македонії, де місцеві албанці складають близько чверті населення, албанська мова вважається офіційною (поруч із македонською) в місцевостях, де албанці за національністю становлять понад 20 відсотків мешканців.

2001 року Македонія була на межі громадянської війни через збройні заворушення представників албанської меншини, що домагалися розширення своїх прав – і частково домоглися.
…

За новими даними зі столиці Афганістану Кабула, внаслідок двох нападів, які вважають скоординованими, загинули не менш ніж 16 людей, іще близько 40 поранені. Дані про жертви ще можуть змінитися.

Як повідомив речник Міністерства внутрішніх справ Афганістану, смертник на авті з вибухівкою таранив ворота комплексу будівель окружного відділку поліції на заході Кабула, тоді ще кілька нападників увірвалися всередину й почали перестрілку з поліцією.

У той самий час інший смертник із вибухівкою на тілі підірвав себе біля будівлі Національного управління безпеки Афганістану на сході Кабула.

Відповідальність за обидва напади взяли на себе таліби, повідомив речник руху «Талібан» Забігулла Муджагід.

Напади сталися в час, коли таліби зазвичай починають свої щорічні «весняні наступи» на урядові сили.
…

Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв запропонував урядові й парламентові зняти з розгляду його ж попередню пропозицію про зміну до Конституції щодо власності на землю.

Як повідомила його прес-служба, тепер Назарбаєв вважає, що цю статтю змінювати не треба, бо питання власності на землю засвідчили наявність суперечностей у суспільстві і відсутність широкої підтримки цієї зміни.

У чинному тексті статті 26 Конституції Казахстану йдеться про право громадян країни на законно набуту приватну власність, пропонувалося ж змінити таке право «громадян Казахстану» на право «кожного». Це викликало побоювання численних супротивників права на приватну власність на землю в Казахстані для іноземців, які побачили у пропонованій зміні запровадження такої можливості.

Рік тому в Казахстані спалахнули масові протести через земельне питання після того, як були внесені зміни до Земельного кодексу, що передбачили право громадян Казахстану купувати у приватну власність землі сільськогосподарського призначення. При цьому закон прямо передбачав, що іноземці мають право лише на 25-річну оренду сільгоспземель. Супротивники зміни так само заявляли, що такі зміни можуть усе одно призвести до приватизації землі іноземцями. По всьому Казахстані затримали понад тисячу учасників таких демонстрацій, двох потім засудили за розпалювання соціальної ворожнечі. Врешті Назарбаєв оголосив мораторій на ці зміни, а потім продовжив його ще на п’ять років.

Нині в Казахстані завершується підготовка низки конституційних змін, більшість яких стосуються перерозподілу повноважень між гілками влади. Парламент країни має почати розгляд цих змін на спільній сесії обох палат уже у п’ятницю, 3 березня. Нурсултан Назарбаєв стверджує, що всі пропоновані зміни, крім тієї, що стосується права власності, не викликали заперечень у суспільстві, тому він відмовився від своєї первісної ідеї винести їх на референдум.

Раніше президент Казахстану заявляв, що планує через ці зміни передати частину своїх нині надшироких повноважень парламентові й урядові, а на себе взяти роль «верховного арбітра» у відносинах між ними.
…

Росія і Китай як постійні члени Ради безпеки ООН вдалися до свого права вето і своїм голосуванням проти заблокували резолюцію про нові санкції проти влади Сирії через використання нею хімічної зброї.

Представник Росії в ООН заявляв, що зібраних спільним розслідуванням ООН і Організації за заборону хімічної зброї доказів такого застосування хімічних речовин проти цивільного населення недостатньо. Схожу позицію висловив і представник Китаю.

Проект резолюції отримав підтримку дев’яти членів Ради безпеки, чого було б досить для ухвалення, якби не вето.

Представники західних країн різко розкритикували цей крок Росії й Китаю. Представник Росії відкинув цю критику як «обурливу».

Росія ще раніше обіцяла ветувати проект резолюції.

Раніше у вівторок президент Росії Володимир Путін, перебуваючи з візитом у столиці Киргизстану Бішкеці, заявив, що Москва не підтримає в Раді безпеки ООН нових санкцій проти влади Сирії, які пропонують запровадити через використання Дамаском хімічної зброї. За його словами, такі санкції для Росії «цілком неприйнятні».

Цей проект подали у грудні на розгляд Ради безпеки США, Велика Британія і Франція після того, як розслідування ООН і Організації за заборону хімічної зброї дійшло висновку, що урядові Військово-повітряні сили Сирії протягом 2014 і 2015 років принаймні тричі скидали на селища, контрольовані опозицією, імпровізовані так звані «бочкові бомби» з хлором. Влада президента Сирії Башара аль-Асада заперечила це. Також, за даними розслідування, принаймні раз застосувало гірчичний газ (іприт) екстремістське угруповання «Ісламська держава».

Росія, що є головним союзником влади Сирії, заветувала в Раді безпеки ООН уже шість резолюцій, що передбачали хоч якусь можливість покарання влади Сирії за скоєне, від початку війни 2011 року. Китай досі так само досі голосував проти п’яти з цих резолюцій.
…

У Казахстані один із онуків президента Нурсултана Назарбаєва призначений віце-президентом Казахстанської федерації футболу, повідомили федерація на своєму сайті.

За повідомленнями, Айсултан Назарбаєв відповідатиме за зв’язки федерації з ФІФА, УЄФА й футбольними асоціаціями інших країн.

Айсултан Назарбаєв – другий син старшої дочки президента Даріги Назарбаєвої. Вона раніше була віце-спікером нижньої палати парламенту і головою фракції владної партії «Нур-Отан» у ній, потім близько року пропрацювала віце-прем’єром, а нині призначена депутатом верхньої палати парламенту, Сенату, що не є виборною.

Його батько, небіжчик Рахат Алієв, свого часу був заступником голови служби безпеки Казахстану, а також послом країни в Австрії. 2007 року він заявив про готовність самому балотуватися на виборах президента Казахстану – і був негайно звільнений із посади. Алієв перетворився на критика Назарбаєва й залишився у Відні. Тоді ж його заочно розлучили з Дарігою Назарбаєвою. Тим часом у Казахстані його звинуватили в убивстві двох банкірів, суд заочно засудив його до 40 років позбавлення волі. 2014 року Алієва затримали у Відні за запитом про екстрадицію з Казахстану, але врешті Австрія відмовилася видавати його. На початку 2015-го його знайшли мертвим в австрійській в’язниці, де він чекав на суд за кримінальними звинуваченнями з Казахстану. За даними слідства, це було самогубство.
…

Російський адвокат Віктор Паршуткін помер у ніч на 28 лютого. Йому було 57 років. Про це повідомляє Федеральна палата адвокатів Росії.

Паршуткін був відомим у Росії експертом із суду присяжних. До останнього часу представляв у суді інтереси, зокрема українця Сергія Литвинова.

Селянина з Луганщини Сергія Литвинова затримали влітку 2014 року в Росії, куди той приїхав лікуватися. Його звинуватили в масових убивствах мирних жителів і зґвалтуваннях, які він нібито вчинив, перебуваючи у складі добровольчого батальйону «Дніпро-1». Згодом, коли адвокати й консульська служба України зуміли довести, що «загиблих» мирних громадян ніколи не існувало, Слідчий комітет Росії був змушений зняти з Литвинова звинувачення у воєнних злочинах.

Але українця також звинуватили у грабежі. Слідство заявляло, що він разом із двома невідомими українськими військовослужбовцями викрав два автомобілі у громадянина Росії, який живе в Луганській області України. Литвинов усі звинувачення заперечував і наполягав на тому, що потерпілого ніколи не бачив, участі у грабежі не брав. Адвокати подали документи, за якими одне з цих авт уже давно не належить росіянинові, а друге належить людині з таким самим іменем, але громадянинові України.

Литвинов також вимагав від російської держави офіційних вибачень за заподіяну йому шкоду: експертиза підтвердила, що він зазнавав катувань, а слідство фальсифікувало матеріали справи про нібито воєнні злочини.

Суд у Росії засудив його до 8,5 років позбавлення волі. МЗС України назвало вирок українцеві виключно політично мотивованим.

 
…

Демократи й республіканці в Палаті представників Конгресу США висловлюють протилежні погляди щодо розслідування контактів команди президента Дональда Трампа з Росією.

Голова комітету з розвідки Палати представників Дейвін Нуньєс, який представляє Республіканську партію і був членом команди Трампа під час процедури передачі влади, заявив, що він не бачить жодних ознак неналежних контактів між російськими офіційними особами і представниками виборчої кампанії.

Нуньєс 27 лютого також відхилив вимогу демократів про призначення спеціального прокурора для неупередженого розслідування цієї справи. Демократи також вимагають оприлюднення податкових декларацій Трампа, щоб з’ясувати, чи він мав ділові зв’язки з Росією.

Заява Нуньєса викликала реакцію провідного демократа в комітеті з розвідки Адама Шиффа, який наголосив, що такі заяви ставлять під сумнів, чи може Нуньєс об’єктивно вести цю справу. «Коли ви починаєте розслідування, ви не починаєте з заяви, яку вважаєте висновком», – відзначив Шифф.

Лідер демократів у Палаті представників Ненсі Пелосі сказала, що думки Нуньєса порушують «серйозні питання щодо обструкції» розслідування з боку союзників Трампа в Конгресі.

19 лютого керівник апарату співробітників Білого дому Райнс Прібес спростував контакти радників президента США Дональда Трампа з російською розвідкою під час виборчої кампанії.

Через підозри у розмовах про скасування санкцій проти Москви з послом Росії подав у відставку з посади радника президента з нацбезпеки Майкл Флінн. Білий дім сказав, що Флінн не зробив нічого незаконного, але мав піти у відставку, бо ввів в оману віце-президента Майка Пенса.

Наприкінці січня газета The New York Times повідомила, що розвідувальні та правоохоронні органи США в межах розслідування можливих зв’язків між російськими офіційними особами і щонайменше трьома соратниками обраного президента Дональда Трампа вивчають «перехоплені дані й фінансові операції». Окремі комітети Сенату США також взялися за розслідування таких можливих фактів.
…

Кілька тисяч людей увечері 27 лютого протестували в столиці Македонії Скоп’є проти політичної угоди, яка гарантувала б ширше використання албанської мови в етнічно розділеній країні.

Рух, який називає себе «За об’єднану Македонію» поширив у соціальних мережах заклики вийти на вулиці і протестувати проти цієї угоди. Більшість демонстрантів склали симпатики консервативної партії «ВМРО-ДПМНЕ» («Внутрішня македонська революційна організація – Демократична партія за македонську національну єдність»). Протестувальники пройшли від урядової будівлі до будівлі парламенту в Скоп’є, вигукуючи «Це не пройде», співаючи македонські народні пісні, а також тримаючи плакати з написами «Ні білінґвізму» та «Це наша червона лінія».

Протести відбулися по тому, як лідер соціал-демократів Зоран Заєв заявив про підтримку формування нового уряду трьома етнічними албанськими партіями. Ці партії поставили підтримку коаліційного уряду під керівництвом Заєва в залежність від ухвалення закону, який передбачає розширення меж використання албанської мови в Македонії.

Албанська нині є офіційною мовою лише в тих місцях, де албанці складають понад 20% населення.
…

Міністерство оборони США повідомило, що передало до Білого дому попередній план, як завдати поразки екстремістському угрупованню «Ісламська держава».

Як сказав речник Пентагону капітан Джефф Дейвіс, цей план передбачає широке коло питань щодо боротьби з цим угрупованням у всьому світі, а не лише в Сирії й Іраці.

США переглядають свою стратегію боротьби з цим угрупованням у ширшому плані в час, коли, за оцінками, головні твердині «Ісламської держави» в міста Ар-Ракка в Сирії і Мосулі в Іраці будуть ліквідовані протягом приблизно шести місяців.
…

Афганські чиновники і таліби повідомлять, що старший командир угруповання бойовиків вбитий на півночі Афганістану.

Прес-секретар МВС заявив, що Мулла Абдул Салам Ахунд був убитий в результаті «спецоперації» , він не надав ніяких подробиць.

У міністерстві оборони повідомили, що Ахунд був убитий разом з дев’ятьма іншими бойовиками Талібану.

Представник талібів Забіулла Муджахід підтвердив смерть Ахунда в заяві, сказавши, що він був убитий внаслідок авіаудару США в північній провінції Кундуз.

Ахунд, командувач силами талібів в Кундузі, був оголошений мертвим вже кілька разів. 

Військовий представник США сказав агенції Reuters, що американський військовий літак здійснив авіаудар в Кундузі 26 лютого, але не було «підтвердження результатів».

Смерть Ахунда є ударом по талібах, оскільки бойовики готують свій щорічний весняний наступ проти урядових сил.
…

Європейський союз вирішив продовжити ембарго на поставки зброї Білорусі ще на один рік і залишити заборону на видачу віз і замороження активів щодо чотирьох громадян Білорусі.

Міністри ЄС також вирішили зробити певні винятки в ембарго, щоб дозволити експорт біатлонного обладнання в Білорусь. Однак це залишається предметом «попереднього дозволу національних компетентних органів щодо кожного конкретного випадку».

ЄС ввів ембарго на поставки зброї і ввів санкції проти чотирьох білоруських компаній і 174 чоловік, зокрема і президента Олександра Лукашенка, після силового придушення акцій протесту після президентських виборів у грудні 2010 року.

У лютому 2016 року ЄС скасував санкції щодо білоруських компанії і 170 людей, в тому числі Лукашенка, пояснюючи це покращенням ситуації у сфері прав людини в колишній радянській республіці. Чотири людини залишаються в санкційних списках.
…

Сотні людей протестують в столиці Киргизстану другий день, вимагаючи звільнення лідера опозиційної партії «Ата-Мекен» («Батьківщина») Омурбека Текебаєва.

Щонайменше 300 людей зібралися на площі Ала-Тоо в Бішкеку 27 лютого, вони називають затримання Текебаєва «провокацією».

Текебаєв, колишній союзник, а нині опонент президента Алмазбека Атамбаєва, був затриманий в аеропорту Бішкека вранці 26 лютого після прибуття з Туреччини.

Влада стверджує, що він був затриманий в рамках розслідування щодо корупції. Рішення про його можливий тимчасовий арешт, як очікується, буде ухвалене найближчим часом.

Понад тисяча прихильників влаштували акцію протесту перед будівлею Державного комітету з питань національної безпеки 26 лютого, вимагаючи звільнення Текебаєва. 

 
…

Близько 500 прихильників опозиції в Киргизстані організували 26 лютого протест під стінами Державного комітету національної безпеки в Бішкеку з вимогою звільнити лідера партії «Ата-Мекен» («Батьківщина») Омурбека Текебаєва, затриманого в рамках розслідування справи про корупцію.

На негайному звільненні Текебаєва з-під варти наполягають кілька законодавців від опозиції, а також екс-президент (перехідний) Роза Отунбаєва. Вони стверджують, що влада влаштовує «політичні переслідування» діячів опозиції від партії «Ата-Мекен» та інших членів колишнього тимчасового уряду в Киргизстані, який був недовго при владі після киргизької революції квітня 2010 року.

Протестувальники покинули акцію пізно ввечері у неділю, але пообіцяли повернутися для продовження протесту 27 лютого.

Депутат парламенту Киргизстану, лідер партії «Ата-Мекен» («Батьківщина») Омурбек Текебаєв був затриманий удосвіта 26 лютого в аеропорту Бішкека після того, як прокуратура заявила, що розпочинає кримінальне розслідування проти нього.

58-річний Текебаєв є колишнім союзником президента Алмазбека Атамбаєва, але став його опонентом влітку минулого року після того, як президент Киргизстану запропонував зміни до конституції.

Президентський термін Атамбаєва закінчується в цьому році, і він не може бути переобраний. Критики президента стверджували, що запропоновані поправки дозволять союзникам президента зберегти владу.

Поправки, внесені до конституції, значно збільшили повноваження прем’єр-міністра. Це викликало припущення, що Атамбаєв може або стати новим главою уряду, або поставити на цю посаду лояльного собі політика.

Президентські вибори в Киргизстані мають відбутися 19 листопада.
…

Понад 3 тисячі людей вийшли на вулиці міст Білорусі 26 лютого проти спеціального податку із безробіття. Так, у Вітебську близько тисячі демонстрантів вийшли на вулиці, щоб висловити свою незгоду із рішенням, який влада назвала «законом проти соціальних паразитів».

Акції протесту відбулися також у Барановичах, Бобруйську і Бресті. Повідомлень про затримання поліцією будь-кого на цих акціях не було.

Тиждень тому схожі акції протесту відбулися в Гомелі та інших містах. Близько 60 тисяч осіб підписали петицію проти закону, який в народі назвали «декретом про дармоїдів».

Учасники акцій протесту вимагають скасувати рішення президента Білорусі Олександра Лукашенка про щорічний одноразовий внесок у приблизно 200 євро, який мають сплачувати всі громадяни, що не працюють понад 180 днів на рік. Закон не поширюється на зареєстрованих осіб, які шукають роботу, домогосподарок, фермерів і осіб, що працюють в Росії. Термін сплати нового податку вибіг 20 лютого 2017 року.
…

Російський громадський активіст Ільдар Дадін, звільнений 26 лютого з колонії, заявив про намір продовжити свою опозиційну діяльність, щоб «боротися з путінським режимом». Після звільнення активіст сказав журналістам, що не збирається емігрувати з Росії.

«Я продовжу боротися з брехливим режимом, щоб права людини дотримувалися і було, як в цивілізованому світі», – сказав Дадін.

Він подякув всім, хто підтримував його: «Я вижив завдяки підтримці усіх чесних людей».

У березні 2016 року Дадіна засудили на два з половиною роки колонії загального режиму за «неодноразові порушення» російських правил проведення мітингів. Він став першим у Росії засудженим за статтею 212.1 Кримінального кодексу. Термін Дадіна, з урахуванням часу, проведеного в СІЗО, закінчувався в липні 2017 року.

22 лютого 2017 вирок Дадіну був скасований, а його справа закрита Верховним судом через відсутність складу злочину. Раніше на процесуальні порушення в справі Дадіна вказав Конституційний суд. Дадін отримав право на реабілітацію.

У жовтні 2016 року видання «Медуза» опублікувало лист Дадіна з карельської колонії №7. У цьому листі активіст розповів про тортури і знущання з боку наглядачів. Слова Дадіна підтвердили інші ув’язнені цієї колонії. Спочатку слідчі не знайшли підстав для порушення справи після заяв Дадіна, але після скасування його вироку стало відомо про відновлення перевірки.
…

Одна людина загинула після в’їзду автомобіля у натовп в німецькому місті Гейдельберзі 25 лютого, повідомили в поліції і прокуратурі. Загиблим є 73-річний чоловік, який зазнав серйозних травм в результаті атаки. Поліція раніше повідомляла, що один із постраждалих був у тяжкому стані.

Повідомляється, що двоє інших поранених – 32-річний австрієць і 29-річна боснійка. Вони були госпіталізовані, але їх вже виписали, додали в поліції.

«Немає жодних ознак терористичного підґрунтя», – заявив, коментуючи напад, речник поліції Девід Фаульхабер. Можливі причини атаки він коментувати відмовився.

Наразі підозрюваний з тяжкими пораненнями перебуває у лікарні Гейдельберга.

Слідчі дії на місці нападу тривають.

Німецька газета Bild повідомила, що підозрюваний має проблеми з психікою, але офіційного підтвердження таких повідомлень немає. Невідомими залишаються також і дані про нападника, хоча окремі місцеві ЗМІ повідомили, що підозрюваний – молодий німець.

25 лютого близько 16:00 за місцевим часом у середмісті Гейдельберга, що у федеральній землі Баден-Вюртемберг, на пішохідній зоні, неподалік пекарні, автомобіль в’їхав у натовп, через що троє людей зазнали поранень, один – тяжких. Пізніше чоловік помер у лікарні. Після нападу підозрюваний, озброєний ножем, залишив орендований автомобіль і намагався втекти від поліції. Остання застосувала до чоловіка вогнепальну зброю. Після отриманих тяжких травм його госпіталізували.

Німеччина перебуває в стані підвищених заходів безпеки з грудня минулого року, коли виходець з Тунісу в’їхав вантажівкою у натовп на різдвяному ярмарку в Берліні. Тоді загинуло 12 людей, десятки були поранені. Підозрюваний в нападі був застрелений поліцією в Італії через декілька днів.

 
…

Спеціальний представник ООН щодо Сирії Стаффан Де Містура назвав вибухи смертників в третьому за величиною місті Сирії Хомсі 25 лютого спробою перешкодити мирним переговорам в Женеві.

«Щоразу, коли ми проводимо розмови чи переговори, завжди є хтось, хто намагається все зіпсувати. Ми цього очікували», – сказав де Містура.

На запитання, чи вплинуть напади на ситуацію на переговорах, він заявив: «Сподіваюсь, що ні, але це було трагічно».

Посол Сирії в ООН Башаром аль-Джафарі заявив, що «злочин не пройде непоміченим». Він заявив, що очікує від представників опозиції на переговорах у Женеві засудження атаки, яку аль-Джафарі назвав терактом.

«Якщо хтось відмовляється засудити цей теракт, то він є співучасником тероризму», – додав він.

У суботу група з шести смертників підірвалася біля штаб-квартири Служби держбезпеки і будівлі військової розвідки в Хомсі. Сирійський центр моніторингу дотримання прав людини повідомив, що загинули щонайменше 42 людини. Водночас місцева влада повідомила, що загинули 32 людини і 24 зазнали поранень. Відповідальність за атаку взяло на себе угруповання «Джабат Фатх аль-Шам», що раніше називалося «Джабгат ан-Нусра» й декларувало єдність з «Аль-Каїдою». Його представники повідомили, що в результаті атаки загинув генерал Хасан Даабуль, близький соратник президента Башара аль-Асада.
…

У поліції Німеччини повідомили, що в результаті в’їзду автомобіля у натовп на центральній площі у місті Гейдельберзі троє людей зазнали поранень, зокрема одна людина – тяжких.

Повідомляється, що чоловік, який, найімовірніше, зумисне скерував авто у пішоходів, намагався утекти, але був поранений і затриманий поліцією. Його госпіталізували.

Підозрюваний в атаці, як заявляють в поліції, мав при собі ніж, а автомобіль взяв у прокат. У поліції припустили, що він діяв сам.

Дані про особу чоловіка і його мотиви наразі невідомі.

Німеччина перебуває в стані підвищених заходів безпеки з грудня минулого року, коли виходець з Тунісу в’їхав вантажівкою у натовп на різдвяному ярмарку в Берліні. Тоді загинуло 12 людей, десятки були поранені. Підозрюваний в нападі був застрелений поліцією в Італії через декілька днів.

 
…