Президенти США і Росії Дональд Трамп і Володимир Путін у перебігу зустрічі обговорили низку питань, серед яких були становище в Україні і Сирії, втручання Росії у президентські вибори у США, ракетно-ядерна проблема Північної Кореї й деякі інші питання, повідомили після зустрічі голови дипломатичних відомств обох країн.

Виступаючи перед пресою окремо і майже одночасно, державний секретар США Рекс Тіллерсон і міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров говорили про позитивний настрій цієї зустрічі, в якій вони теж брали участь.

Сам Путін після зустрічі теж коротко згадав, що обговорював із Трампом багато питань, серед яких були «і Україна, і Сирія, і інші проблеми», зокрема, боротьба з кібертероризмом і кібербезпека. Трамп результатів зустрічі не коментував.

Але Тіллерсон і Лавров приділили українській частині переговорів мало уваги, говорячи головно на тему Сирії і втручання Росії в американські вибори.

Зокрема, Лавров заявив, що президенти обговорили «в діловому ключі і Сирію, і Україну, і Корейський півострів, і кібербезпеку, і цілу низку інших питань» і «домовилися про низку конкретних речей».

За словами Лаврова, в перебігу зустрічі Трамп не пропонував ніякого іншого плану врегулювання на сході України, крім спільного інтересу щодо виконання мінських домовленостей.

Щодо Сирії, сказав Лавров, між сторонами «є порозуміння» щодо трьох із чотирьох планованих «зон деескалації».

Тіллерсон на своїй прес-конференції заявив, що співпраця США і Росії щодо Сирії, зокрема щодо «зон деескалації», свідчить про можливість успіху цієї співпраці.

За словами Тіллерсона, саме Сирії стосувалася значна частина зустрічі. Зокрема, сказав він, Трамп і Путін говорили про необхідність обговорювати майбутнє керівництво Сирії. При цьому, наголосив він, США не бачать ніякої тривалої ролі в Сирії для нинішнього її президента Башара аль-Асада, членів його родини і його режиму. За його словами, ще треба домовитися, як саме Асад має залишити владу.

Крім того, сторони домовилися про перемир’я на південному заході Сирії, що має набути чинності в неділю, 9 липня.

Також значну частину зустрічі зайняло обговорення теми втручання Росії у президентські вибори у США 2016 року, про яке одноголосно заявили у спільній заяві всі спецслужби США і яке Москва заперечує.

При цьому Лавров заявив, що Трамп на зустрічі «прийняв» запевнення Путіна в тому, що заяви про таке втручання є неправдою і що російське керівництво не втручалося в ці вибори.

Тіллерсон на своїй прес-конференції нічого не говорив про «згоду» Трампа з запевненнями Путіна і змалював цей момент зустрічі цілком інакше.

Як сказав Тіллерсон, тему втручання прямо порушив Трамп і в перебігу розмови кілька разів «чинив тиск» на Путіна з цього питання.

Він підтвердив, що Путін, як і раніше, заперечив втручання Росії, і розповів, що російська сторона вимагала від США доказів такого втручання.

Трамп і Путін домовилися про подальші кроки щодо кібербезпеки, серед яких створення спільної робочої групи з цього питання.

Це була перша особиста зустріч двох президентів із часу обрання Трампа. Раніше вони вже кілька разів спілкувалися телефоном.

Зустріч протривала значно довше, ніж планувалося, – 2 години 15 хвилин. Раніше у Вашингтоні в порядку денному Трампа на неї відвели 35 хвилин, у Москві говорили про очікувану годинну тривалість.

Про нову зустріч двох керівників на ній не домовилися.

Наразі не ясно, чи зустрічався Трамп із Путіним особисто раніше. До початку виборчої кампанії Трамп кілька разів заявляв, що свого часу зустрічався з Путіним, із початком кампанії він змінив позицію і став говорити, що не зустрічався з ним ніколи. Путін уже минулого місяця теж заперечив, що будь-коли зустрічався з Трампом.
…

Суд у Литві засудив до 10 років позбавлення волі працівника спецслужб Росії за спробу завербувати працівників литовських спецслужб із метою встновити системи прослуховування в домі й кабінеті президента країни Далі Ґрібаускайте.

Як заявила суддя Вільнюського окружного суду Реґіна Поцієне, 40-річний громадянин Росії Микола Філіпченко «працював на Федеральну службу безпеки Росії, серед завдань якої є й розвідка поза межами Росії».

За даними обвинувачення, Філіпченко користувався підробленими документами, щоб приховати свою справжню особу, і багато разів перетинав кордон країни незаконно.

Адвокат Філіпченка заявила, що її клієнт не згоден зі звинуваченням, але ще зарано говорити, чи буде він оскаржувати вирок.

Миколу Філіпченка затримали в Литві 2015 року, коли він їхав транзитом територією країни з російського ексклаву Калінінградської області до Білорусі.

Він став уже другим російським громадянином, засудженим у Литві за шпигунство цього року.

2015-го в Росії засудили за звинуваченням у шпигунстві двох громадян Литви.

Останніми роками відносини між Литвою і Росією значно погіршилися через різку критику Вільнюсом агресії Москви проти України.
…

Президент США Дональд Трамп провів свою першу після обрання особисту зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним. Обидва керівники зустрілися в кулуарах саміту «Групи двадцяти», що відбувається в німецькому Гамбурзі.

Зустріч, у якій також брали участь керівники зовнішньополітичних відомств США і Росії Рекс Тіллерсон і Серій Лавров, відбулася за зачиненими дверима.

Зустріч почалася з запізненням на 25 хвилин. Вона тривала значно довше, ніж планувалося: 2 години 15 хвилин. Раніше у Вашингтоні в порядку денному Трампа на неї відвели 35 хвилин, у Москві говорили про очікувану годинну тривалість.

Як було передбачено, після зустрічі президенти не стали виступати із заявами для преси за її результатами. Інші представники сторін теж іще не коментували перебігу зустрічі.

Представники Білого дому поінформували, що держсекретар Тіллерсон має пізніше в п’ятницю виступити перед пресою, але без телекамер.

Перед зустріччю пресу ненадовго впустили до місця зустрічі, де Трамп і Путін на прохання журналістів кілька разів тиснули одне одному руки.

Вони також виступили з короткими заявами, в яких висловили задоволення, що ця зустріч відбудеться, і сподівання на її успішність. При цьому президенти не стали відповідати на запитання, які намагалися поставити їм журналісти.

Напередодні зустрічі лунали повідомлення, що головними на ній мали стати питання України, а також Сирії.

Перед її початком США оголосили, що призначили свого нового спеціального представника США у справі врегулювання на сході України – ним став Курт Волкер, колишній посол США в НАТО, відомий своєю позицією, прихильною до демократичних сил в Україні.

У Кремлі перед зустріччю двох президентів висловили сумнів, чи встигне Путін через її очікувану коротку тривалість висловити Трампові свою версію про агресію Росії на сході України, яку Москва називає «громадянською війною».

Перед цією зустріччю президент США вже прийняв минулого місяця у Вашингтоні президента України Петра Порошенка, український керівник також зустрівся тоді з іншими чільними американськими посадовцями і виклав їм українське ставлення до агресії Росії проти України.

Після зустрічі і саміту, в неділю, 9 липня, державний секретар США Рекс Тіллерсон прибуде до Києва, щоб, серед іншого, повідомити українську сторону про результати зустрічей американської сторони в перебігу перебування в Німеччині. Разом із ним прибуде і Курт Волкер.

Наразі неясно, чи зустрічався Трамп із Путіним особисто раніше. До початку виборчої кампанії Трамп кілька разів заявляв, що свого часу зустрічався з Путіним, із початком кампанії він змінив позицію і став говорити, що не зустрічався з ним ніколи. Путін уже минулого місяця теж заперечив, що будь-коли зустрічався з Трампом.
…

В Іраці урядові сили, що визволяють місто Мосул на півночі країни від бойовиків екстремістського угруповання «Ісламська держава», загнали одну з останніх їхніх груп на вузьку смугу території завширшки у 250 метрів уздовж західного берега річки Тигр.

Як повідомили військові, екстремісти широко вдаються до нападів смертників із вибухівкою і залучили до боїв жінок зі свого складу, які використовують дітей як живі щити. Це вповільнює поступ військ.

Як розповів на державному телебаченні генерал-лейтенант Контртерористичної служби Іраку Самі Аріді, бойовики чекають на наближення військових і підривають себе разом із ними, а жінки ведуть бій, тримаючи поруч своїх дітей, що не дає можливості застосувати по них повітряні удари, які здійснює міжнародна коаліція під проводом США. За його словами, якби не такі дії, останньому острівцеві спротиву екстремістів поклали б край за лічені години.

Бойовики використовували цивільне населення як живі щити впродовж усієї вже дев’ятимісячної кампанії за визволення Мосула – другого найбільшого міста Іраку, що було головною твердинею «Ісламської держави» в цій країні.

Екстремісти захопили Мосул разом із іншими значними територіями в Іраці і сусідній Сирії 2014 року. Останнім часом вони переважно зазнають поразок у вирішальних для них місцях. Крім Мосула в Іраці, це також місто Ракка в Сирії, самозвана «столиця» бойовиків, яке вже оточили і частково визволили сили сирійських повстанців за підтримки міжнародної коаліції під проводом США. Але екстремісти далі контролюють чималі переважно пустельні території в обох цих країнах.
…

Президент США Дональд Трамп, що прибув до Німеччини, зустрівся з канцлером Анґелою Меркель у Гамбурзі на півночі країни, де у п’ятницю і суботу відбудеться саміт «Групи двадцяти».

Як повідомила пресова служба уряду Німеччини, в перебігу годинної зустрічі вони обговорили становище в Україні, конфлікт у Сирії і протистояння з Північною Кореєю. В зустрічі взяли участь і голови зовнішньополітичних відомств двох країн Рекс Тіллерсон і Зіґмар Ґабріель.

Президент США також зустрівся з керівниками Південної Кореї і Японії, які теж прибули на саміт.

Тим часом у Гамбурзі сталися нові сутички поліції з демонстрантами, які збираються до міста для протестів проти «капіталізму».

Поліція водяними гарматами і подразливим газом розігнала близько тисячі демонстрантів. Після цього організатори скасували запланований марш, але багато демонстрантів лишилися на вулицях. За повідомленнями, принаймні одна особа потерпіла серйозно, ще кілька легко.

Демонстрації, що їх організатори назвали «Група двадцяти»: вітаємо в пеклі», як очікують, зберуть протягом наступних двох днів саміту до ста тисяч учасників. Поліція розмістила в Гамбурзі близько 20 тисяч своїх працівників. Перші сутички з демонстрантами вже відбулися ввечері в середу.

На саміті на Трампа чекає скептичне ставлення європейських лідерів через рішення американського керівника вивести свою країну з Паризької угоди про боротьбу з кліматичними змінами, а також через його негативне ставлення до чинних домовленостей про вільну торгівлю і до прийняття іммігрантів.

Також, як очікують, причиною скептицизму стане сприйняття Трампа в Європі як діяча, що недостатньо підтримує союз НАТО і Європейський союз і замало робить для підтримки суверенітету України на тлі його декларованого бажання поліпшити відносини з Росією і схвальних заяв на адресу російського президента Володимира Путіна.

У перебігу саміту на його полях має відбутися й перша особиста зустріч Трампа з Путіним після обрання нинішнього президента США. На ній головними мають бути питання України, а також Сирії.

У Кремлі перед зустріччю висловили сумнів, чи встигне Путін через її вочевидь коротку тривалість висловити Трампові свою версію про агресію Росії на сході Україні, яку Москва називає «громадянською війною».

Перед цією зустріччю президент США вже прийняв минулого місяця у Вашингтоні президента України Петра Порошенка, український керівник також зустрівся тоді з іншими чільними американськими посадовцями і виклав їм українське ставлення до подій.

Після зустрічі і саміту, в неділю, 9 липня, державний секретар США Рекс Тіллерсон прибуде до Києва, щоб, серед іншого, повідомити українську сторону про результати зустрічей американської сторони в перебігу перебування в Німеччині.
…

Президент США Дональд Трамп у перебігу візиту до Польщі знову підтвердив свою відданість принципові колективної оборони в НАТО.

Виступаючи зі значною зовнішньополітичною промовою на площі в центрі Варшави, яку транслювали телеканали Польщі й багатьох інших країн, він заявив, що США неодноразово «не лише словами, а й справами засвідчували, що підтримують статтю 5». Ця стаття Вашингтонського договору про створення НАТО визначає напад на одного члена як напад на всіх.

Після занепокоєнь серед союзників щодо ставлення Трампа до цього зобов’язання він уже раз заявляв на початку червня про «абсолютну відданість» дотриманню цього принципу. Тоді він не відповів на пряме запитання, чи будуть США захищати союзників у НАТО в разі нападу на них Росії.

У травні президент США, виступаючи на зустрічі НАТО в Бельгії, цілком уникнув згадок про статтю 5, що викликало стривоженість у всьому Північноатлантичному союзі. В Білому домі США потім пояснювали, що підтримка Трампа принципові колективної оборони самозрозуміла, навіть якщо він не згадував про це. Але журналісти стверджували, що фраза про чітку підтримку цього принципу була в підготованому для Трампа тексті виступу, та він сам викинув її.

Відтоді дипломати і військові командувачі США вже висловлювалися на підтримку статті 5, але сумніви щодо відданості США принципові колективної оборони НАТО залишалися.

Раніше Дональд Трамп багато разів різко критикував те, що значна частина країн-членів НАТО в часи «перезавантаження» відносин із Росією зменшила свої оборонні витрати до рівнів нижче від 2 відсотків від ВВП, як то передбачають їхні зобов’язання перед НАТО. У його висловлюваннях тоді були натяки на те, що США не будуть виконувати свої союзницькі зобов’язання за статтею 5 у разі необхідності стосовно тих держав-членів, які замало витрачають на оборону.

У другій половині дня в четвер президент США після коротких відвідин Польщі прибув до Німеччини, де у п’ятницю й суботу він візьме участь у саміті «Групи двадцяти» в Гамбурзі.
…

Генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив про затримання двох посадових осіб «Укрзалізниці».

«За вимагання хабара в 150 тисяч доларів затримано начальника Департаменту майнових та земельних ресурсів А. Тимошенка та заступника начальника юридичного Департаменту О. Ященка. Йдуть обшуки», – написав генпрокурор у Facebook.

Генеральна прокуратура України вже проводить досудове розслідування за іншим фактом зловживання службовим становищем посадовцями компанії «Укрзалізниця». Як повідомила 20 червня прес-служба СБУ, за оперативного супроводження якої проводиться розслідування, посадовці «Укрзалізниці», діючи в інтересах російських гірничо-збагачувальних холдингів і експедиторських компаній, «безпідставно переглянули тарифні умови, значно занизивши їх».

У компанії це повідомлення силовиків наразі не коментували.

У середині червня співробітники Генпрокуратури провели обшуки в «Укрзалізниці». Ці слідчі дії провели в рамках справи про розтрату матеріальних цінностей та коштів компанії одним із керівників департаменту локомотивного господарства ПАТ «Укрзалізниця». Після цього в «Укрзалізниці» заявили про намір сприяти проведенню слідчих дій правоохоронцями. 
…

Президент США Дональд Трамп, який прибув із другим за майже півроку на посаді візитом до Європи 6 липня, запропонував Росії співпрацю в Сирії.

Про це ж заявив пізно ввечері 5 липня держсекретар США Рекс Тіллерсон. Він вказав, що Сполучені Штати відкриті для створення безполітних зон у Сирії в координації з Росією, а також до запровадження спільного механізму моніторингу припинення вогню та забезпечення доставки гуманітарної допомоги.

«Якщо наші дві країни співпрацюватимуть для встановлення стабільності, це закладе основу для прогресу у врегулюванні політичного майбутнього Сирії», – відзначив Тіллерсон.

Трамп зустрінеться з президентом Росії Володимиром Путіним вперше 7 липня на полях зустрічі «Групи двадцяти» в німецькому Гамбурзі, і сирійський конфлікт, як очікується, буде на порядку денному цих переговорів.

Зустрічі з Путіним передуватиме участь американського лідера в саміті «Тримор’я» в Польщі. Очікується, що на цьому форумі Трамп заявить про сприяння експорту природного газу зі США до країн Східної Європи, стурбованих залежністю від російських енергоресурсів.

Нинішні лідери Польщі висловили підтримку політиці Трампа та його поглядам на світ, від антиіммігрантських тем до очевидного послаблення підтримки міжнародних організацій.
…

США заявили на засіданні Ради безпеки ООН із приводу випробування Пхеньяном міжконтинентальної балістичної ракети, що невдовзі подадуть проект резолюції про посилення санкцій проти Пхеньяна. Росія, зі свого боку, виступила проти нових санкцій, а також проти можливого застосування воєнної сили проти Пхеньяна.

Як заявила постійний представник США в ООН Ніккі Гейлі, запуск Північною Кореєю міжконтинентальної балістичної ракети є «чіткою і гострою воєнною ескалацією». Вона дала знати, що в разі, якщо не вдасться досягти дипломатичного вирішення, США можуть вдатися до використання «істотної військової сили».

Звертаючись до представника Росії, вона наголосила, що США подадуть проект резолюції, що має на меті підвищити рівень міжнародної реакції на рівень, пропорційний новій ескалації Північної Кореї.

За її словами, дії Пхеньяна «швидко закривають вікно можливості дипломатичного вирішення», і США готові «використати всі наші можливості, щоб захистити себе і наших союзників».

При цьому вона попередила, що США готові перервати торговельні зв’язки з країнами, які торгують із Північною Кореєю всупереч уже чинним санкціям Ради безпеки ООН.

Заступник постійного представника Росії Володимир Сафронков, зі свого боку, засудив дії Пхеньяна, але заявив, що Москва проти нових санкцій чи використання воєнних засобів і виступає за те, щоб Вашингтон пішов на компроміс із Пхеньяном, щоб знизити напруженість. Зокрема, він закликав Вашингтон зупинити розміщення своєї системи протиракетної оборони в сусідній Південній Кореї.

Зі схожою позицією виступив представник Китаю Лю Цзєї – він засудив запуск ракети, назвавши його неприйнятним і кричущим порушенням попередніх резолюцій Ради безпеки, але заявив, що Пекін виступає проти застосування воєнної сили, і закликав США зупинити розміщення системи ПРО на півдні Корейського півострова.

Представники Франції і Великої Британії, навпаки, сказали, що підтримають резолюцію про посилення санкцій проти Північної Кореї.

Військові і вчені багатьох країн дійшли висновку, що Пхеньян навів досить правдиві дані про випробувальний політ у вівторок своєї нової балістичної ракети «Хвасон-14», що, за цими даними, належить до класу міжконтинентальних і, ймовірно, здатна сягнути території США в кількох місцях – на кшталт Аляски чи Гаваїв. Створення балістичних ракет, як і ядерної зброї, заборонене для Північної Кореї резолюціями Ради безпеки ООН. Але Пхеньян не зважає на ці заборони й на вже чинні санкції й заявляє, що не піде на переговори з Вашингтоном про свої озброєння, доки США не припинять «ворожої політики» проти Північної Кореї.
…

У Таджикистані під час сутички з міліцією загинули четверо родичів колишнього командира ОМОНу Гулмурода Халімова, який у 2015 році приєднався до екстремістського угруповання «Ісламська держава».

Як повідомило Міністерство внутрішніх справ Таджикистану, брати і племінники колишнього полковника МВС Халімова були вбиті співробітниками міліції в ніч на 5 липня, ймовірно, при спробі перейти на територію Афганістану. При затриманні вони чинили збройний опір. Один із родичів Халімова поранив ножем міліціонера, за деякими даними, заступника керівника управління по боротьбі з організованою злочинністю.

Ще троє людей, які також намагалися перебратися до Афганістану, були затримані, повідомили в МВС Таджикистану.

Гулмурод Халімов очолював спецпідрозділ МВС Таджикистану три роки, був нагороджений орденами і медалями. Він зник із Душанбе в кінці квітня 2015 року. Пізніше його відеозвернення було опубліковане в соціальних мережах. На відео, імовірно, зробленому в Сирії, Халімов розповідає, що приєднався до ісламістів на знак протесту проти політики влади.

Влада Таджикистану звинувачує Халімова в державній зраді, він перебуває в міжнародному розшуку.

США оголосили нагороду в три мільйони доларів за інформацію про місце перебування Халімова.

 
…

Німеччина має бути готова до подальших терористичних нападів, зважаючи на зростання числа ісламістських бойовиків у країні, заявляють керівники безпекових відомств країни.

Голова розвідувальної служби Німеччини Ганс-Ґеорґ Маассен 4 липня заявив, що в 2016 році в Німеччині сталося п’ять нападів ісламістів, ще сімом вдалося запобігти. «Ми маємо очікувати подальших нападів окремих осіб або терористичних груп», – сказав Маассен.

У річному звіті служби за 2016 рік вказано, що в Німеччині налічується 24 400 ісламістів, у тому числі близько 9 700 салафітів (салафіти дотримуються суворої форми сунітського ісламу і не визнають інших гілок ісламу, зокрема шиїзм і суфізм). Як йдеться в звіті, сотні «джихадистів» в’їхали в країну разом із більш ніж мільйоном мігрантів, які прибули в Німеччину за останні два роки.

Міністр внутрішніх справ Томас де Мезьєр додав, що загалом безпекові служби мають інформацію про 680 можливих ісламістських загроз.

За його словами, Німеччина значно активізувала зусилля по боротьбі з ісламськими бойовиками: провела рекордне число арештів і депортацій за останній рік.

У грудні минулого року громадянин Тунісу в’їхав на вантажівці у різдвяний ярмарок у Берліні, внаслідок чого загинули 12 людей. Підозрюваного у нападі Аніса Амрі пізніше в Італії застрелила поліція. Екстремістське угруповання «Ісламська держава» взяло на себе відповідальність за напад.
…

На мирних переговорах щодо Сирії, які відбуваються в Казахстані, головний переговорник від Росії Олександр Лаврентьєв зустрівся із делегатами від сирійської збройної опозиції.

Перед переговорами Лаврентьєв заявив, що він хоче «почути, що вони думають про можливість досягнення угоди» з президентом Сирії Башаром Асадом і «про те, як зменшити напруженість».

5 липня в Астані продовжився п’ятий раунд переговорів, в якому беруть участь дипломати з Росії, Ірану, Туреччини і США, представники сирійського уряду і представники опозиційних груп Сирії. За даними МЗС Казахстану, на переговорах присутні також делегати від сирійської збройної опозиції.

За підсумками вчорашнього дня переговорів, представник Росії припустив, що Москва могла б розмістити свої війська для охорони так званих «зон деескалації» в Сирії.

Як сказав спеціальний посланець президента Росії у справах урегулювання в Сирії Олександр Лаврентьєв, Росія могла б направити туди свої війська протягом двох-трьох тижнів, як тільки це питання узгодять із Туреччиною й Іраном.

За його словами, деталі цього плану ще не узгоджені, і переговори про це будуть тривати протягом нинішнього, вже п’ятого кола таких переговорів.

Представник сирійської опозиції на цих переговорах Яхер Абдрахім заявив, що вся сирійська опозиція не погоджується з можливістю присутності в «зонах деескалації» сил Ірану.

Про ставлення сирійської опозиції до присутності там військ Росії не повідомляли.

Переговори в Астані, що відбуваються окремо від переговорів про сирійське врегулювання під егідою ООН у швейцарській Женеві, започаткували Росія, Іран і Туреччина. В них також беруть участь представники сирійської опозиції і влади, а також дипломати США і спецпредставник генерального секретаря ООН у справах Сирії Стаффан де Містура.

Домовленості про чотири «зони деескалації» для розведення сирійських урядових і опозиційних сил досягли на одній із попередніх зустрічей в Астані. Припинення вогню там не має стосуватися боротьби проти екстремістського угруповання «Ісламська держава». Влада Сирії вже заявила, що не погодиться на присутність у цих зонах сил ООН.

Москва і Тегеран підтримують владу авторитарного президента Сирії Башара аль-Асада, Анкара – частину опозиційних до нього сирійських сил. При цьому Росія, Туреччина, а також США ведуть у Сирії безпосередні воєнні кампанії проти бойовиків «Ісламської держави»; Москва також здійснює удари по інших супротивниках влади Асада, зокрема й по тих, що мають підтримку Заходу й арабського світу.
…

У США підтвердили, що зустріч президента США Дональда Трампа з російським керівником Володимиром Путіним відбудеться в перший день саміту «Групи двадцяти» в німецькому Гамбурзі, у п’ятницю, 7 липня. Як повідомили в Білому домі, це буде «нормальна двостороння зустріч», і відбудеться вона у другій половині дня.

Інших коментарів у вівторок, що є у США національним святом, Днем незалежності, у Вашингтоні не давали.

Раніше у вівторок про зустріч Трампа з Путіним 7 липня повідомили в Москві.

При цьому речник президента Росії Дмитро Песков заявив, що ця зустріч на полях саміту буде «повноцінна» і «сидяча», а не «на ногах». Але прес-конференції двох керівників після неї не буде, додав він.

Помічник президента Росії Юрій Ушаков висловив сподівання, що зустріч двох президентів буде «доволі ґрунтовною», але додав, що наразі не ясно, скільки часу вона протриває.

А заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков повідомив, що в осередді уваги зустрічі президентів будуть Сирія і Україна. Але, додав він, цим порядок денний не обмежується. При цьому чільний дипломат висловив сподівання, що обом керівникам вистачить часу для розмови й щодо інших питань.

Попередніми днями радник Білого дому з національної безпеки генерал Герберт Раймонд МакМастер заявляв, що визначеного порядку денного зустрічі двох керівників немає, і американський президент сам наголосить на тому, про що він захоче говорити з російським.

Це має бути перша з часу обрання Трампа особиста зустріч американського керівника з Путіним. За цей час вони двічі говорили телефоном.

Відносини США й Росії останнім часом значно загострені через цілу низку розбіжностей, серед яких дії Росії в Україні і Сирії чи її втручання у президентські вибори у США 2016 року, про яке одноголосно заявили всі спецслужби США у спільній заяві (Москва заперечує це).

У перебігу передвиборчої кампанії Трамп багато разів вихваляв Путіна і обіцяв поліпшити відносини з Росією. Але після його обрання цього так і не сталося. Адміністрація Трампа наразі продовжує попередню політику Вашингтона щодо Москви, незважаючи на нові заяви президента США про сподівання на кращі відносини з Росією.
…

Німецький автовиробник Volkswagen повідомив, що повертається на ринок Ірану вперше за останні 17 років.

Як повідомила компанія, вона поновить продаж своїх авт в Ірані з наступного місяця за контрактом, підписаним із місцевим автоімпортером «Маммут Ходро». «Фольксваґен» буде таким чином продавати свої моделі «Тіґуан» і «Пассат» в автоцентрах у першу чергу у столиці Тегерані й околицях.

Німецька компанія залишила ринок Ірану 2000 року через запровадження міжнародних санкцій проти цієї країни.

Після того, як санкції, накладені на Іран через його ядерну програму, зняли в січні 2016 року за багатосторонньою «ядерною угодою» між Тегераном і провідними державами світу, про плани повернутися до Ірану оголосили також французькі автовиробники Renault і PSA Group.
…

Європейський парламент підтримав надання Європейським союзом макрофінансової допомоги Молдові на суму у 100 мільйонів євро.

Ця допомога має складатися з позики на суму в 60 мільйонів євро і безоплатного ґранту на 40 мільйонів євро і надійти трьома траншами, починаючи з грудня.

Ця допомога є кризовим інструментом ЄС, що має на меті допомогти Молдові подолати короткотермінові потреби у фінансування. Вона також має доповнити програму Міжнародного валютного фонду, схвалену в листопаді 2016 року.

Рішення Європарламенту планували ухвалити ще у травні, але тоді його відклали: кілька політичних груп у Європарламенті висловили занепокоєння щодо становища з засобами інформації і верховенством права і щодо нещодавніх змін до виборчого законодавства в Молдові.

У червні щодо цього досягли компромісу, за яким Кишинів має дотримуватися демократичних норм, зокрема багатопартійної парламентської системи і верховенства права. Допомога буде також обумовлена дотриманням прав людини в Молдові. Європейська комісія буде мати право негайно припинити чи й скасувати надання Молдові будь-якого траншу чи й усієї цієї допомоги, якщо країна не буде виконувати цих вимог.
…

У США, у штаті Массачусетс, десять людей потерпіли внаслідок наїзду таксі на групу людей біля головного аеропорту Лоґан міста Бостона, але наразі немає ніяких свідчень, щоб це була цілеспрямована дія.

За даними поліції, травми потерпілих різного ступеню тяжкості, від серйозних до дрібних. 56-річного водія допитує поліція штату, слідство триває.

Останнім часом у кількох країнах Європи були здійснені напади з наїздами автом у групи людей у велелюдних місцях, що призводили до численних жертв. У багатьох таких випадках відповідальність за напад брало на себе екстремістське угруповання «Ісламська держава».
…

У США повідомили про зустріч чільного посадовця Державного департаменту з послом Росії у Вашингтоні, на якій обговорили плановану зустріч президента США Дональда Трампа з президентом Росії Володимиром Путіним.

У перебігу зустрічі заступник держсекретаря Томас Шаннон і посол Росії Сергій Кисляк також обговорювали нещодавні переговори між чільними дипломатами обох країн і питання, що становлять взаємний інтерес, повідомили в Держдепартаменті.

Перша з часу обрання Трампа зустріч американського керівника з Путіним очікується на полях саміту «Групи двадцяти», що відбудеться в німецькому Гамбурзі 7–8 липня.

Відносини США й Росії останнім часом значно загострені через цілу низку розбіжностей, серед яких дії Росії в Україні і Сирії чи її втручання у президентські вибори у США 2016 року, про яке одноголосно заявили всі спецслужби США у спільній заяві (Москва заперечує це). При цьому посол Кисляк був одним із головних фігурантів із російського боку в розслідуваннях про деталі такого втручання, які ведуть у США Федеральне бюро розслідувань і кілька комітетів Конгресу.
…

Туреччина засудила Грецію через обстріл турецького вантажного судна в Егейському морі, внаслідок якого ніхто не потерпів, але який Анкара назвала «надмірним актом».

Як мовиться в заяві Міністерства закордонних справ Туреччини, «немає ніякого виправдання … обстрілові беззбройного вантажного судна, що перевозило свій вантаж між двома турецькими портами».

Капітан судна повідомив, що раніше в понеділок корабель Берегової охорони Греції відкрив вогонь у бік його судна біля грецького острова Родос після того, як він відкинув вимогу змінити курс і зайти у грецький порт.

Берегова охорона Греції, зі свого боку, повідомила, що отримала анонімне попередження, що турецьке судно везе наркотики, і додала, що судно перебувало у грецьких територіальних водах.

За цим повідомленням, судно не зреагувало на попереджувальні постріли, і інформацію про інцидент передали компетентним турецьким органам.

Туреччина і Греція, обидві члени НАТО, є давніми регіональними суперниками і, крім того, мають низку невирішених територіальних суперечок, зокрема щодо вод Егейського моря.
…

Підтримувана США коаліція арабських і курдських сил з півдня увійшла до сирійського міста Ракка, яке бойовики угруповання «Ісламська держава» проголосили своєю столицею. Про це 2 липня заявили спостерігачі «Сирійської обсерваторії з прав людини».

За даними базованої у Великій Британії організації, яка має в Сирії мережу інформаторів, бійці коаліції «Сирійські демократичні сили» (SDF) перетнули річку Євфрат. «Сьогодні вони вперше вийшли на південь Ракки та захопили ринок «Аль-Хал», – сказав, голова «Сирійської обсерваторії з прав людини» Рамі Абдель Рахман.

Коаліційні сили намагаються оточити бойовиків угруповання «Ісламська держава» в місті Ракка впродовж кількох місяців. У червні вони вперше увійшли до міста зі сходу та заходу. 2 липня арабсько-курдський альянс заявив, що для зміцнення західного та східного флангів отримав підкріплення в складі близько тисячі бійців. 
…

Саудівська Аравія та її регіональні союзники погодилися продовжити на 48 годин термін виконання Катаром висунутих цій країні вимог. Це сталося після того, як Катар надав відповідь на ультиматум із 13 пунктів, повідомляє державний телеканал Саудівської Аравії.

У ранкові години 3 липня телеканал «Аль-Арабія» вказав, що продовження терміну дії вимог схвалене на прохання кувейтського еміра, який виступає посередником у суперечці між Катаром та Саудівською Аравією, а також Єгиптом, Бахрейном, Об’єднаними Арабськими Еміратами та іншими країнами регіону.

Саудівська Аравія та союзники скоротили всі дипломатичні та туристичні зв’язки з Катаром, звинувативши Доху в підтримці тероризму та надмірній близькості з регіональним противником, Іраном. Ці твердження в Катарі спростовують.

Ер-Ріяд та союзники встановили перелік із 13 вимог, серед яких були заклики припинити фінансову підтримку тероризму, закрити телеканал «Аль-Джазіра», скоротити більшість зв’язків з Іраном та закрити повітряну базу Туреччини на території Катару.
…

У Лондоні унаслідок польоту безпілотного апарату тимчасово закривали злітно-посадкову смугу аеропорту Гатвік.

Як повідомили представники у Facebook, злітно-посадкова смуга аеропорту була спочатку закрита на дев’ять хвилин, потім ще на п’ять.

Роботу злітно-посадкої смуги відновили.

Поліція розслідує інцидент в аеропорту Гатвік – другому за обсягом пасажирських перевезень після Хітроу.

 
…

Міністри внутрішніх справ Франції, Німеччини та Італії зустрічаються у Парижі 2 липня. Вони прагнутьскоординувати зусилля для допомоги Італії, що потерпає від збільшення числа мігрантів, які прибувають до її портів.

Ці переговори відбуваються після звернення з боку ООН із закликом надати додаткову допомогу Італії, яка погрожує закрити свої порти та затримувати рятувальні кораблі гуманітарних агенцій, що перевозять людей із Лівії.

1 липня Верховний комісар ООН з питань біженців Філіппо Гранді назвав те, що «відбувається перед нашими очима в Італії, є трагедією, яка розгортається». Міжнародна спільнота має зробити більше, щоб допомогти Італі, сказав Гранді. 

В інтерв’ю італійським ЗМІ перед переговорами міністр внутрішніх справ Італії Марко Мінніті заявив, що його країна не може далі бути єдиною європейською державою, яка приймає врятованих мігрантів із центрального Середземномор’я.

Німецький канцлер Анґела Меркель та президент Франції Емманюель Макрон висловили підтримку Італії після зустрічі в Берліні.
…