Верховний представник Європейського союзу з закордонних справ Федеріка Моґеріні і міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров на переговорах у Брюсселі обговорили становище в Україні, а також кризу в Лівії, напруженість у регіоні Перської затоки, зупинку близькосхідного мирного процесу, перемир’я в Сирії і ракетно-ядерне протистояння з Північною Кореєю.

Як сказала Моґеріні після переговорів, при обговорення становища на сході України і у Криму йшлося про те, що для Європейського союзу вкрай важливе повне виконання мінських домовленостей про врегулювання на окупованій частині українського Донбасу.

«Очевидно, що ми не маємо однакових позицій із усіх питань, але … з нашого погляду важливо взаємодіяти, співпрацювати (з Росією – ред.), де це тільки можливо, і сьогодні ми визначили ґрунт для співпраці», – сказала вона.

Лавров, зі свого боку, теж згадав про замороження більшості контактів із Євросоюзом «із відомих причин», які він не став називати.

Відносини ЄС і Росії стали різко напруженими від часу окупації Росією українського Криму, а потім агресії на сході України 2014 року.
…

Сирійський центр спостереження за правами людини, що базується в Лондоні, повідомив, що має «підтверджену інформацію» про загибель лідера екстремістського угруповання «Ісламська держава» Абу Бакра аль-Багдаді.

Правозахисники посилаються на джерела всередині угруповання.

Голова центру Рамі Абдель Рахман заявив, що Багдаді помер у провінції Дейр аз-Зор на сході Сирії, але не сказав, як саме і коли це сталося.

Агенція Reuters повідомляє, що у Міністерстві оборони США поки що не мають інформації, яка б підтвердила повідомлення правозахисників.

Раніше сьогодні іракський телеканал Al-Sumaria цитував джерела в «ІД», які підтверджували смерть аль-Багдаді.

Про смерть Багдаді кілька разів оголошували у минулому, але ці повідомлення не підтверджувалися. Зокрема, місяць тому Міністерство оборони Росії оголосило про те, що Багдаді був убитий у ході авіаудару по Рацці 28 травня.
…

У Боснії й Герцеговині тисячі людей вшанували пам’ять жертв масових убивств у Сребрениці, де близько восьми тисяч боснійських мусульман були вбиті боснійськими сербами під час війни на Балканах 1995 року.

На урочистій релігійній церемонії на цвинтарі Потокарі 11 липня поховали останки 71 жертви. Тут вже поховані 6500 загиблих, які вже були ідентифіковані.

Керівник зовнішньої політики Європейського союзу Фредеріка Могеріні й комісар з питань розширення Йоганнес Ган у спільній заяві 11 липня наголосили, що «цінності, які так явно порушили 22 роки тому – такі, як повага до людської гідності, свободи, демократії, рівності» – сьогодні лежать в основі взаємодії ЄС із Боснією й Герцеговиною та її громадянами на шляху інтеграції в ЄС».

11 липня 1995 року армія боснійських сербів під командуванням генерала Ратка Младича взяла під контроль оголошений ООН «зоною безпеки» мусульманський анклав, витіснивши звідти нідерландських миротворців. У Сребрениці почалися масові вбивства мусульманських чоловіків і хлопчиків.

Рада Європи закликає Сербію визнати те, що сталося геноцидом, як постановив Міжнародний кримінальний суд ООН в Гаазі.

У червні цього року суд у Нідерландах підтвердив часткову провину цієї держави за загибель близько 300 боснійських мусульман у результаті масової різанини в Сребрениці. Апеляційний суд в Гаазі підтримав рішення гаазького цивільного суду, який в 2014 році визнав часткову відповідальність Нідерландів за те, що в липні 1995 року нідерландські солдати зі складу миротворчих сил ООН виселили зі своєї бази 300 чоловіків-мусульман, що ховалися там.

У 2007 році Міжнародний трибунал в Гаазі у справі колишньої Югославії визначив ті події як геноцид. Саме за таким звинуваченням судять колишнього військового лідера боснійських сербів Ратка Младича. Вирок, як очікується, буде винесений до кінця 2017 року.

За таким же звинуваченням в березні 2016 року до 40 років ув’язнення був засуджений колишній президент Республіки Сербської Радован Караджич.

Масові вбивства в Сребрениці вважаються найбільшим воєнним злочином в Європі з часів Другої світової війни.
…

Федеральна служба Росії з виконання покарань звернулася в Симоновський суд Москви з проханням замінити умовний термін опозиціонеру Олексієві Навальному на реальне позбавлення волі.

У рамках якої саме справи ФСВП вимагає замінити умовний термін Навальному на реальний, не уточнюється.

У суді зазначили, що звернення служби з виконання покарань зареєстровано, однак процесуальне рішення по ньому поки що не ухвалене.

Навальний засуджений до п’яти років умовного позбавлення волі у справі «Кіровлісу» і ще до трьох з половиною – у справі «Ів Роше». 29 червня ФСВП попередила опозиціонера про можливу заміну умовного терміну на реальний – через антикорупційну акцію, організовану ним 12 червня.

Раніше ФСВП вже двічі зверталася до суду з вимогою відправити Навального в колонію, проте обидва рази суд відхиляв прохання відомства.
…

Прем’єр-міністр Іраку Хайдар аль-Абаді офіційно оголосив перемогу над екстремістським угрупованням «Ісламська держава».

У виступі на державному телебаченні він заявив: «Віднині я проголошую кінець, програш і провал терористичної «держави» брехні й тероризму, яку проголосила терористична «Ісламська держава» з Мосула».

За його словами, місто Мосул, друге найбільше в Іраці, яке екстремісти захопили 2014 року і в якому вони проголосили свій «халіфат», уже на сто відсотків визволене.

Аль-Абаді додав, що тепер попереду нове завдання – створити стабільність, відбудувати місто і вичистити осередки «Ісламської держави», що потребує значних зусиль розвідки і силових структур, а також утримати єдність, яка, за словами прем’єра, допомогла в боротьбі з екстремістами.

Але ще за кілька годин до цього виступу з Мосула повідомляли про серйозні бої в невеликій частині Старого міста в Мосулі, площею менш ніж 1 квадратний кілометр, де ще чинили опір останні сотні чи десятки бойовиків. Нараз не ясно, чи до виступу прем’єра цей спротив був остаточно подоланий.

Попередніми тижнями бойовики змогли раптово знову захопити кілька районів у Мосулі, змусивши урядові війська до втечі. За повідомленнями, могло йтися про «приспані осередки» бойовиків, що переховувалися у вже визволених частинах міста серед мирного населення, щоб одночасно і скоординовано почати бій на значній території.

Тим часом міжнародна коаліція під проводом США, яка повітряними ударами допомагає урядовим силам у боротьбі проти «Ісламської держави», наголосила в понеділок, що, незважаючи на «вирішальний удар» по екстремістах у втраченому ними Мосулі, війна проти них іще далеко не закінчена, і попереду ще чекає важка боротьба. Незважаючи на заяву прем’єра Іраку, угруповання «Ісламська держава» продовжує утримувати значні частини іракської території зі ще кількома меншими містами й іншими населеними пунктами.

Сам аль-Абаді відвідав Мосул у неділю, коли там іще йшли бої, де вже тоді привітав війська з «великою перемогою – визволенням міста».

Перед тим аль-Абаді вже заявляв про «кінець фальшивого екстремістського халіфату» «Ісламської держави» наприкінці червня – після того, як іракські сили визволили район Старого міста Мосула з руїнами підірваної екстремістами стародавньої мечеті Ан-Нурі, з якої вони ж самі три роки тому проголошували свій «халіфат».

Бої за визволення Мосула, що був головною твердинею угруповання «Ісламська держава» в Іраці, тривали з жовтня 2016 року. До січня 2017-го вдалося визволити східну частину міста, що на східному березі річки Тигр. Визволення головної західної частини міста ускладнювали вузькі вулички історичного Старого міста.

Значна частина Мосула внаслідок тривалих боїв помітно зруйнована. Загинули, крім бойовиків і урядових військ, тисячі мирних мешканців міста. За даними ООН, близько 920 тисяч містян були змушені покинути домівки, щоб урятуватися від боїв, близько 700 тисяч із них досі не змогли повернутися додому.
…

Речник президента Росії Дмитро Пєсков назвав російськими турбіни німецької компанії Siemens, незаконно ввезені з Росії до Криму з порушенням санкцій Європейського союзу.

За його словами, на окупованому півострові «встановлюються турбіни російського виробництва, зібрані в російських компаніях».

За даними оприлюдненого раніше розслідування агентства «Ройтерз», турбіни, про які йдеться, дійсно виготовило на території Росії, в Санкт-Петербурзі, спільне підприємство з російською стороною, в якому німецька компанія має 65%. При цьому турбіни офіційно призначалися для планованої електростанції на Таманському півострові в Росії, і «Сіменс» іще попередніми роками брав зі своїх російських контрагентів письмове зобов’язання, що ці турбіни не опиняться в окупованому Криму.

Іншу версію, що суперечить заяві Пєскова, висувала російська державна компанія «Технопромекспорт», яка закупила турбіни нібито для Тамані: вона стверджувала, що купила ці турбіни виробництва компанії «Сіменс», але «на вторинному ринку», і таким чином німецька компанія не відповідальна за порушення санкцій.

Сама компанія Siemens визнала своїми газові турбіни, незаконно завезені з Росії до Криму, і пообіцяла звернутися до судів, щоб покарати винних в очевидному, за її словами, порушенні санкційного режиму і домогтися зупинки можливих нових  поставок та повернення згаданих турбін з Криму до Росії.

Європейський союз, США й інші країни «Групи семи» та ще низка держав запровадили щодо Росії кілька пакетів санкцій через її агресію проти України – спершу через окупацію Криму, потім через втручання на сході України. Частина цих санкцій забороняє економічні контакти з окупованим півостровом і з захопленими Росією компаніями на ньому.
…

Влада Ірану пообіцяла протягом наступних трьох місяців оголосити тендери для іноземних компаній на розробку 14 нафтогазових родовищ.

Як повідомив агентству «Ройтерз» заступник директора Національної іранської нафтової компанії Рагім Нематоллагі, тендери будуть оголошені на умовах спільної з держкомпанією розробки.

За словами посадовця, зацікавленість у цих проектах уже висловили російська компанія «ЛУКойл» і норвезька Maersk. Він висловив сподівання, що цими проектами зацікавляться і транснаціональна BP і російський «Газпром».

Минулого тижня французька енергетична компанія Total стала першою, що підписала з Іраном угоду на розробку одного з іранських газових родовищ.

Ці кроки стали можливі після того, як за результатами так званої «ядерної угоди», укладеної на початку 2016 року, з Ірану почали знімати міжнародні санкції в обмін на кроки Тегерана, що мають унеможливити створення ним ядерної зброї.
…

У Стамбулі сотні тисяч людей завершили марш протесту, який пройшов 450 кілометрів, щоб висловити невдоволення президентом Туреччини Реджепом Ердоганом.

Люди приєднувалися до Маршу справедливості, відтоді як він почався в столиці Туреччини Анкарі 15 червня.

Вони висловлювали протест проти масових звільнень і тюремних ув’язнень, які почалися після невдалої спроби державного перевороту проти Ердогана в минулому році.

Президент Ердоган звинуватив учасників маршу в підтримці тероризму. Він заявив, що Республіканська народна партія, яка організувала марш, вийшла за межі політичної опозиції і «діяла з терористичними організаціями і силами, такими, що розпалюють тероризм проти країни».

Мітинг став найбільшим проявом непокори президенту Ердогану після протестів в Гезі Парк чотири роки тому.
…

Затриманий на Луганщині росіянин Віктор Агеєв підтвердив, що він є російським військовослужбовцем і був відправлений на Донбас після підписання контракту на службу у Збройних силах Росії. Про це він заявив в програмі «ТСН.Тиждень» на телеканалі «1+1».

«Частина 65246 (розташована у місті Новочеркаськ, полк зв’язку і навчальний центр Повітряно-космічних сил Росії – ред.)», – сказав Агеєв. 

Він також підтвердив, що у березні 2017 року приїхав у Ростовську область і підписав контракт на службу в Збройних силах Росії. За його словами, він приїхав у свою частину, пробув там 4 дні, підписав контракт і практично одразу був відправлений на Донбас. 

«Мабуть, відправка була. Я не заглиблювався у це питання. Відправили і відправили. Гроші платять і… Служба є служба», – сказав він.

Про те, що російський військовий Віктор Агеєв потрапив у полон під Луганськом, повідомила 27 червня російська служба BBC. Перед тим про затримання російського військового на Луганщині повідомляли українські силовики, але імені його не називали.

Згодом речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що Москва у випадку з Віктором Агеєвим вживатиме «заходів захисту, як це робить щодо всіх своїх громадян».

Міноборони Росії заперечує інформацію, що Віктор Агеєв є російським військовослужбовцем-контрактником, заявляючи, що офіційно він звільнився у запас у травні 2016 року, пройшовши строкову службу.

Збройний конфлікт на сході України почався навесні 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». 
…

Комітет ЮНЕСКО включив до Списку світової спадщини ще низку нових об’єктів.

Як повідомляє прес-служба організації, до списку увійшли історичне місто Єзд в Ірані, священний острів Окіносіма в Японії, оборонні споруди XVI–XVII століть Венеційської республіки, що розляглися на тисячу кілометрів у сучасних Італії, Хорватії й Чорногорії, місцевість Куята в данській Гренландії (сільськогосподарський субарктичний ландшафт, розташований у південному регіоні Гренландії), місцевість Тапутапуатеа на острові Раіатеа у французькій Полінезії з комплексом політично-церемонійно-поховальних споруд, печери і мистецтво льодовикового періоду у Швабських Альпах, де люди жили 40–30 тисяч років тому (Німеччина), свинцеві, срібні і цинкові шахти в місцевості Тарновське-Ґури (Верхня Силезія, Польща), Успенський собор і монастир острова-села Свіязьк на Волзі (Росія).

Також у неділю рішенням комітету до списків внесли археологічний об’єкт стародавнього міста Афродісіас у сучасній Туреччині з сусіднім мармуровим кар’єром, Англійський острівний район із мальовничими краєвидами на північному заході Англії і археологічний об’єкт порту Валонґо в центрі Ріо-де-Жанейро у Бразилії – через цей колишній порт у XIX столітті колонізатори доставили до Латинської Америки близько 900 тисяч рабів-африканців.

Крім того, були розширені межі вже наявних об’єктів культурної спадщини у французькому Страсбурзі, а також у німецьких містах Веймарі, Дессау і Бернау, відомих модерністською архітектурою «школи Баухаусу» початку XX століття.

Попередніми днями комітет ЮНЕСКО вніс до переліків світової спадщини ще низку об’єктів. Серед них – храмова зона Самбор-Прей-Кук у сучасній Камбоджі на археологічному об’єкті Ішанапура, столиці давної імперії Ченла кінця VI – початку VII століть, історичне міжнародне селище Кулансу в Китаї, що на початку XX століття стало важливим центром зв’язків Китаю з зовнішнім світом, чи Старе місто в Ахмедабаді в Індії, у штаті Ґуджарат, із його багатою архітектурною спадщиною часів Ґуджаратського султанату XV століття.

Також до списків внесли містечко Мбанза-Конґо в сучасній Анголі, колишню столицю Королівства Конго, що існувало в південній частині Африки в XIV–XIX століттях, столицю Еритреї Асмеру, значну частину якої збудували в модерністському стилі італійські колонізатори в першій половині XX століття, культурний ландшафт Чхомані на півночі Південної Африки.

У перебігу нинішнього засідання комітету до об’єктів спадщини ЮНЕСКО були внесені, крім того, плато Хох-Шил (Кукушилі) на краю Тибетського плато в китайській провінції Цінхай – найбільше й найвисокогірніше плато у світі з його альпійськими луками і степами, ландшафти степів Даурії на межі східної Монголії і російського Сибіру, національний парк Лос-Алерсес в Андах в Аргентині чи букові праліси Карпат і інших регіонів Європи – цей об’єкт охоплює території у 12 країнах: Україні, а також Албанії, Австрії, Бельгії, Болгарії, Іспанії, Італії, Німеччині, Румунії, Словаччині, Словенії і Хорватії; це значне розширення попередньо визначених 2007 року букових пралісів українських і словацьких Карпат і доданих 2011 року букових пралісів Німеччини.

Крім того, до списків ЮНЕСКО на нинішньому засіданні внесли Старе місто в Хевроні на Західному березі Йордану, відомому арабською як Аль-Халіл; у ньому розташована Печера патріархів, як її називають юдеї, чи Святиня Авраама (мечеть Аль-Ібрагімі), як її називають араби – там, за легендою, поховані біблійні патріархи, починаючи з Авраама, і це місце є другим найсвятішим для юдеїв, четвертим найсвятішим для мусульман, для яких Авраам (Ібрагім) був одним із головних пророків Аллаха, а також святинею для християн. Іще один новий об’єкт – комплекс національних парків W-Арлі-Пенджарі в Беніні й Буркіна-Фасо – заповідні території в цих країнах додали до первісного об’єкта нацпарку W в Нігері, названого цією латинською літерою за формою русла річки Нігер у ньому.

До списку спадщини включають видатні культурні і природні цінності, що вважаються надбанням усього людства. Статус об’єкта світової спадщини надає, серед іншого, додаткові гарантії збереження і цілісності унікальних природних і культурних комплексів, сприяє популяризації об’єктів, а також забезпечує пріоритетність у залученні коштів для підтримки об’єктів світової культурної і природної спадщини, у першу чергу, з Фонду світової спадщини.
…

Північна Корея застерігає США від «безрозсудливих військових провокацій» і «розпалювання ядерної війни» на тлі напруженості через ядерну і ракетну програми КНДР.

9 липня газета владної партії Північної Кореї Rodong Sinmun опублікувала коментар, в якому йдеться про те, що США «збільшують ризик ядерної війни на півострові».

Заява з’явилася через день після того, як США і Південна Корея провели навчання, що імітували нанесення удару по ракетній інфраструктурі КНДР у відповідь на ракетні випробування Пхеньяна.

Під час навчань американські надзвукові стратегічні бомбардувальники пройшли над демілітаризованою зоною між Північною і Південною Кореєю у супроводі американського винищувача F16 і південнокорейських винищувачів F15 і скинули 900-кілограмові керовані бомби.

У Північній Кореї навчання назвали «небезпечними військовими маневрами розпалювачів… ядерної війни на півострові».

3 липня Північна Корея провела випробування міжконтинентальних балістичних ракет, які, на думку аналітиків, можуть досягти американського штату Аляска. Пхеньян стверджував, що ракета здатна нести ядерну боєголовку.

Створення балістичних ракет, як і ядерної зброї, заборонене для Північної Кореї резолюціями Ради безпеки ООН. Але Пхеньян не зважає на ці заборони й на вже чинні санкції й заявляє, що не піде на переговори з Вашингтоном про свої озброєння, доки США не припинять «ворожої політики» проти Північної Кореї.
…

Американські і німецькі лікарі, які оглянули раніше ув’язненого в Китаї лауреата Нобелівської премії миру Лю Сяобо, підтвердили, що він у нього остання стадія раку печінки, яка не піддається лікуванню. Про це повідомили в лікарні Шеньяна на північному сході Китаю, де перебуває Лю Сяобо.

Перша лікарня Китайського медичного університету заявила, що іноземні експерти «повністю підтвердили» лікування, яке отримав правозахисник, але визнали, що прогноз для нього є невтішним.

Світова спільнота неодноразово закликала владу Китаю відпустили Лю Сяобо на лікування закордон.

У лікарні ідентифікували іноземних лікарів як доктора Маркуса В. Бухлера з Гейдельберзького університету в Німеччині і доктора Джозефа Германа з Центру раку Андерсона в Техасі.

Самі ці медики ситуацію не коментували.

Лю Сяобо, найвідоміший політичний в’язень Китаю, був засуджений в 2009 році до 11 років позбавлення волі. Він був засуджений за звинуваченням в антидержавній діяльності після того, як підписав маніфест, що містить критику авторитарного режиму в Китаї і закликає до конституційної реформи.

У 2010 році правозахисник став лауреатом Нобелівської премії миру «за тривалу ненасильницьку боротьбу за фундаментальні права людини в Китаї». Китай засудив цей крок. Лю Сяобо так і не зміг забрати премію.

 
…

Сполучені Штати Америки оголосили про надання допомоги на суму у понад 630 мільйонів доларів чотирьом країнам – Ємену, Сомалі, Південному Судану та Нігерії. Рішення про це було оголошене після участі президента Дональда Трампа в саміті «Групи двадцяти» у німецькому Гамбурзі.

Хоча Сполучені Штати є найбільшим гуманітарним донором у світі, запропоновані Трампом скорочення іноземної допомоги – на понад 30 відсотків – викликали стурбованість серед лідерів країн.

Загальна гуманітарна допомога США чотирьом країнам, де, за оцінками ООН, понад 30 мільйонів людей потребують термінової продовольчої допомоги, наразі складає понад 1,8 мільярда доларів в цьому фінансовому році, йдеться в заяві Агентства США з міжнародного розвитку.

Десятки мільйонів людей в Ємені, Сомалі, Південному Судані та Нігерії стикаються з голодом в умовах конфліктів.
…

У Росії затримали близько тридцяти агітаторів опозиціонера, голови Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального. Про це повідомляють соратники політика.

Активіст руху «Прогресивне право» Віталій Секуканов повідомив у Twitter, що 8 липня було затримано щонайменше 30 волонтерів Навального у Москві. Інший соратник Навального Микола Ляскін повідомив виданню «Медуза» про затримання 31 волонтера під час агітаційних заходів в рамках передвиборчої кампанії політика.

Затримання відбулись і в інших містах Росії. Так, у Єкатеринбурзі був затриманий юрист місцевого штабу Навального, машину, на якій волонтери перевозили листівки, зупинили, а агітаційні матеріали вилучили, у самому штабі відбувся обшук, повідомляє Російська служба Радіо Свобода. В Іжевську також зупинили машину з листівками. У Тюмені двох активістів, які беруть участь в «агітаційному суботнику» Навального, затримали для особистого огляду, повідомляє «Медіазона». У штабі Навального в Краснодарі повідомляють про напад на волонтера в Новоросійську. 

Від початку тижня російська поліція проводить обшуки і затримання в містах, де діють передвиборчі штаби Олексія Навального. Прихильники опозиціонера вважають це спробою зірвати агітаційні акції, які були заплановані на ці вихідні.

Коментарів від поліції Росії щодо цих затримань наразі немає.

12 червня, незадовго до початку неузгодженої з владою Росії акції, був затриманий сам Олексій Навальний. Поліція Росії тоді затримала понад 700 людей. Навальний був визнаний винним за статтею про «повторне порушення порядку проведення масових акцій». 7 липня Навальний вийшов на свободу після присудженого йому адміністративного арешту.
…

Два винищувачі США пролетіли вздовж кордону Північної Кореї та імітували нанесення удару по ракетній інфраструктурі КНДР у відповідь на ракетні випробування Пхеньяна. Навчання пройшли спільно з Південною Кореєю. Американські надзвукові стратегічні бомбардувальники B-1B Lancher пройшли над демілітаризованою зоною між Північною та Південною Кореєю у супроводі американського винищувача F16 та південнокорейських винищувачів F15 й імітували нанесення ракетно-бомбового удару по ракетній інфраструктурі КНДР та її підземних командних пунктах.

У заяві Південної Кореї сказано, що кожен бомбардувальник скинув 900-кілограмову керовану бомбу з лазерним наведенням, розраховану на знищення укріпленого бункера. Після скидання бомб  літаки пролетіли до північнокорейського кордону, перш ніж повертатися на авіабазу.

6 липня президент США Дональд Трамп заявив, що розглядає «деякі досить суворі заходи» у відповідь на випробування міжконтинентальних балістичних ракет у Північній Кореї, що відбулися на початку цього тижня.

Військові і вчені багатьох країн дійшли висновку, що Пхеньян навів досить правдиві дані про випробувальний політ у вівторок своєї нової балістичної ракети «Хвасон-14», що, за цими даними, належить до класу міжконтинентальних і, ймовірно, здатна сягнути території США в кількох місцях – на кшталт Аляски чи Гаваїв. Північнокорейське державне телебачення повідомляє, що за результатами випробування 4 липня ракета «Хвасон-14» досягла висоти 2800 кілометрів і вразила ціль після 39-хвилинного польоту.

Висновки Москви щодо дальності пуску ракет у КНДР суперечать заявам північнокорейської влади. Росія стверджує, що запущена Північною Кореєю 4 липня ракета мала середній радіус дії. 

Американські експерти погодилися, що була запущена саме міжконтинентальна балістична ракета.

Росія 6 липня виступила проти схвалення підготовленого американськими дипломатами проекту резолюції Ради безпеки ООН, який містить засудження першого в історії КНДР пуску міжконтинентальної балістичної ракети. Заперечення Росії фактично блокують запропоновану США резолюцію, оскільки її ухвалення потребує консенсусу всіх постійних членів Ради безпеки.

Утім, як заявила посол США в ООН Ніккі Гейлі, опір Москви визнанню запуску Пхеньяном міжконтинентальної балістичної ракети не заблокує наміри Вашингтона щодо посилення санкцій проти КНДР. За її словами, Сполучені Штати невдовзі запропонують таке посилення.

Створення балістичних ракет, як і ядерної зброї, заборонене для Північної Кореї резолюціями Ради безпеки ООН. Але Пхеньян не зважає на ці заборони й на вже чинні санкції й заявляє, що не піде на переговори з Вашингтоном про свої озброєння, доки США не припинять «ворожої політики» проти Північної Кореї.
…

У Литві за звинуваченням у шпигунстві на 10 років засудили громадянина Росії Миколу Філіпченка, повідомляє ВВС. ​Правоохоронні органи Литви стверджують, що Філіпченко був чинним співробітником російських спецслужб; за інформацією департаменту держбезпеки Литви, це перший випадок, коли в країні за звинуваченням у шпигунстві було затримано співробітника ФСБ.

Згідно з матеріалами суду, Філіпченко намагався завербувати службовців департаменту держбезпеки країни, щоб ті встановили пристрої прослуховування в резиденції і робочому кабінеті президента республіки Далі Грібаускайте.

Як заявила суддя Регіна Поцене, росіянин відмовився давати свідчення у справі. За словами адвоката Філіпченко Галини Кардановскої, її підзахисний вину не визнає; чи збирається захист оскаржити вирок, вона не уточнила. На оскарження в Литовському апеляційному суді захист має 20 днів.

Литовське видання Delfi пише, що Микола Філіпченко вислухав вирок суду та підтвердив, що зрозумів його. Він відмовився відповідати на запитання журналістів, коли його виводили із зали суду.

Філіпченка затримали у 2015 році, коли він прямував транзитним потягом з Калінінградської області Росії в Білорусь.

У 2015 році литовська контррозвідка у своєму звіті заявила, що третина російських дипломатів, які працюють в Литві, є співробітниками спецслужб.
…

Президенти США і Росії Дональд Трамп і Володимир Путін у перебігу зустрічі обговорили низку питань, серед яких були становище в Україні і Сирії, втручання Росії у президентські вибори у США, ракетно-ядерна проблема Північної Кореї й деякі інші питання, повідомили після зустрічі голови дипломатичних відомств обох країн.

Виступаючи перед пресою окремо і майже одночасно, державний секретар США Рекс Тіллерсон і міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров говорили про позитивний настрій цієї зустрічі, в якій вони теж брали участь.

Сам Путін після зустрічі теж коротко згадав, що обговорював із Трампом багато питань, серед яких були «і Україна, і Сирія, і інші проблеми», зокрема, боротьба з кібертероризмом і кібербезпека. Трамп результатів зустрічі не коментував.

Але Тіллерсон і Лавров приділили українській частині переговорів мало уваги, говорячи головно на тему Сирії і втручання Росії в американські вибори.

Зокрема, Лавров заявив, що президенти обговорили «в діловому ключі і Сирію, і Україну, і Корейський півострів, і кібербезпеку, і цілу низку інших питань» і «домовилися про низку конкретних речей».

За словами Лаврова, в перебігу зустрічі Трамп не пропонував ніякого іншого плану врегулювання на сході України, крім спільного інтересу щодо виконання мінських домовленостей.

Щодо Сирії, сказав Лавров, між сторонами «є порозуміння» щодо трьох із чотирьох планованих «зон деескалації».

Тіллерсон на своїй прес-конференції заявив, що співпраця США і Росії щодо Сирії, зокрема щодо «зон деескалації», свідчить про можливість успіху цієї співпраці.

За словами Тіллерсона, саме Сирії стосувалася значна частина зустрічі. Зокрема, сказав він, Трамп і Путін говорили про необхідність обговорювати майбутнє керівництво Сирії. При цьому, наголосив він, США не бачать ніякої тривалої ролі в Сирії для нинішнього її президента Башара аль-Асада, членів його родини і його режиму. За його словами, ще треба домовитися, як саме Асад має залишити владу.

Крім того, сторони домовилися про перемир’я на південному заході Сирії, що має набути чинності в неділю, 9 липня.

Також значну частину зустрічі зайняло обговорення теми втручання Росії у президентські вибори у США 2016 року, про яке одноголосно заявили у спільній заяві всі спецслужби США і яке Москва заперечує.

При цьому Лавров заявив, що Трамп на зустрічі «прийняв» запевнення Путіна в тому, що заяви про таке втручання є неправдою і що російське керівництво не втручалося в ці вибори.

Тіллерсон на своїй прес-конференції нічого не говорив про «згоду» Трампа з запевненнями Путіна і змалював цей момент зустрічі цілком інакше.

Як сказав Тіллерсон, тему втручання прямо порушив Трамп і в перебігу розмови кілька разів «чинив тиск» на Путіна з цього питання.

Він підтвердив, що Путін, як і раніше, заперечив втручання Росії, і розповів, що російська сторона вимагала від США доказів такого втручання.

Трамп і Путін домовилися про подальші кроки щодо кібербезпеки, серед яких створення спільної робочої групи з цього питання.

Це була перша особиста зустріч двох президентів із часу обрання Трампа. Раніше вони вже кілька разів спілкувалися телефоном.

Зустріч протривала значно довше, ніж планувалося, – 2 години 15 хвилин. Раніше у Вашингтоні в порядку денному Трампа на неї відвели 35 хвилин, у Москві говорили про очікувану годинну тривалість.

Про нову зустріч двох керівників на ній не домовилися.

Наразі не ясно, чи зустрічався Трамп із Путіним особисто раніше. До початку виборчої кампанії Трамп кілька разів заявляв, що свого часу зустрічався з Путіним, із початком кампанії він змінив позицію і став говорити, що не зустрічався з ним ніколи. Путін уже минулого місяця теж заперечив, що будь-коли зустрічався з Трампом.
…

Суд у Литві засудив до 10 років позбавлення волі працівника спецслужб Росії за спробу завербувати працівників литовських спецслужб із метою встновити системи прослуховування в домі й кабінеті президента країни Далі Ґрібаускайте.

Як заявила суддя Вільнюського окружного суду Реґіна Поцієне, 40-річний громадянин Росії Микола Філіпченко «працював на Федеральну службу безпеки Росії, серед завдань якої є й розвідка поза межами Росії».

За даними обвинувачення, Філіпченко користувався підробленими документами, щоб приховати свою справжню особу, і багато разів перетинав кордон країни незаконно.

Адвокат Філіпченка заявила, що її клієнт не згоден зі звинуваченням, але ще зарано говорити, чи буде він оскаржувати вирок.

Миколу Філіпченка затримали в Литві 2015 року, коли він їхав транзитом територією країни з російського ексклаву Калінінградської області до Білорусі.

Він став уже другим російським громадянином, засудженим у Литві за шпигунство цього року.

2015-го в Росії засудили за звинуваченням у шпигунстві двох громадян Литви.

Останніми роками відносини між Литвою і Росією значно погіршилися через різку критику Вільнюсом агресії Москви проти України.
…

Президент США Дональд Трамп провів свою першу після обрання особисту зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним. Обидва керівники зустрілися в кулуарах саміту «Групи двадцяти», що відбувається в німецькому Гамбурзі.

Зустріч, у якій також брали участь керівники зовнішньополітичних відомств США і Росії Рекс Тіллерсон і Серій Лавров, відбулася за зачиненими дверима.

Зустріч почалася з запізненням на 25 хвилин. Вона тривала значно довше, ніж планувалося: 2 години 15 хвилин. Раніше у Вашингтоні в порядку денному Трампа на неї відвели 35 хвилин, у Москві говорили про очікувану годинну тривалість.

Як було передбачено, після зустрічі президенти не стали виступати із заявами для преси за її результатами. Інші представники сторін теж іще не коментували перебігу зустрічі.

Представники Білого дому поінформували, що держсекретар Тіллерсон має пізніше в п’ятницю виступити перед пресою, але без телекамер.

Перед зустріччю пресу ненадовго впустили до місця зустрічі, де Трамп і Путін на прохання журналістів кілька разів тиснули одне одному руки.

Вони також виступили з короткими заявами, в яких висловили задоволення, що ця зустріч відбудеться, і сподівання на її успішність. При цьому президенти не стали відповідати на запитання, які намагалися поставити їм журналісти.

Напередодні зустрічі лунали повідомлення, що головними на ній мали стати питання України, а також Сирії.

Перед її початком США оголосили, що призначили свого нового спеціального представника США у справі врегулювання на сході України – ним став Курт Волкер, колишній посол США в НАТО, відомий своєю позицією, прихильною до демократичних сил в Україні.

У Кремлі перед зустріччю двох президентів висловили сумнів, чи встигне Путін через її очікувану коротку тривалість висловити Трампові свою версію про агресію Росії на сході України, яку Москва називає «громадянською війною».

Перед цією зустріччю президент США вже прийняв минулого місяця у Вашингтоні президента України Петра Порошенка, український керівник також зустрівся тоді з іншими чільними американськими посадовцями і виклав їм українське ставлення до агресії Росії проти України.

Після зустрічі і саміту, в неділю, 9 липня, державний секретар США Рекс Тіллерсон прибуде до Києва, щоб, серед іншого, повідомити українську сторону про результати зустрічей американської сторони в перебігу перебування в Німеччині. Разом із ним прибуде і Курт Волкер.

Наразі неясно, чи зустрічався Трамп із Путіним особисто раніше. До початку виборчої кампанії Трамп кілька разів заявляв, що свого часу зустрічався з Путіним, із початком кампанії він змінив позицію і став говорити, що не зустрічався з ним ніколи. Путін уже минулого місяця теж заперечив, що будь-коли зустрічався з Трампом.
…

В Іраці урядові сили, що визволяють місто Мосул на півночі країни від бойовиків екстремістського угруповання «Ісламська держава», загнали одну з останніх їхніх груп на вузьку смугу території завширшки у 250 метрів уздовж західного берега річки Тигр.

Як повідомили військові, екстремісти широко вдаються до нападів смертників із вибухівкою і залучили до боїв жінок зі свого складу, які використовують дітей як живі щити. Це вповільнює поступ військ.

Як розповів на державному телебаченні генерал-лейтенант Контртерористичної служби Іраку Самі Аріді, бойовики чекають на наближення військових і підривають себе разом із ними, а жінки ведуть бій, тримаючи поруч своїх дітей, що не дає можливості застосувати по них повітряні удари, які здійснює міжнародна коаліція під проводом США. За його словами, якби не такі дії, останньому острівцеві спротиву екстремістів поклали б край за лічені години.

Бойовики використовували цивільне населення як живі щити впродовж усієї вже дев’ятимісячної кампанії за визволення Мосула – другого найбільшого міста Іраку, що було головною твердинею «Ісламської держави» в цій країні.

Екстремісти захопили Мосул разом із іншими значними територіями в Іраці і сусідній Сирії 2014 року. Останнім часом вони переважно зазнають поразок у вирішальних для них місцях. Крім Мосула в Іраці, це також місто Ракка в Сирії, самозвана «столиця» бойовиків, яке вже оточили і частково визволили сили сирійських повстанців за підтримки міжнародної коаліції під проводом США. Але екстремісти далі контролюють чималі переважно пустельні території в обох цих країнах.
…

Президент США Дональд Трамп, що прибув до Німеччини, зустрівся з канцлером Анґелою Меркель у Гамбурзі на півночі країни, де у п’ятницю і суботу відбудеться саміт «Групи двадцяти».

Як повідомила пресова служба уряду Німеччини, в перебігу годинної зустрічі вони обговорили становище в Україні, конфлікт у Сирії і протистояння з Північною Кореєю. В зустрічі взяли участь і голови зовнішньополітичних відомств двох країн Рекс Тіллерсон і Зіґмар Ґабріель.

Президент США також зустрівся з керівниками Південної Кореї і Японії, які теж прибули на саміт.

Тим часом у Гамбурзі сталися нові сутички поліції з демонстрантами, які збираються до міста для протестів проти «капіталізму».

Поліція водяними гарматами і подразливим газом розігнала близько тисячі демонстрантів. Після цього організатори скасували запланований марш, але багато демонстрантів лишилися на вулицях. За повідомленнями, принаймні одна особа потерпіла серйозно, ще кілька легко.

Демонстрації, що їх організатори назвали «Група двадцяти»: вітаємо в пеклі», як очікують, зберуть протягом наступних двох днів саміту до ста тисяч учасників. Поліція розмістила в Гамбурзі близько 20 тисяч своїх працівників. Перші сутички з демонстрантами вже відбулися ввечері в середу.

На саміті на Трампа чекає скептичне ставлення європейських лідерів через рішення американського керівника вивести свою країну з Паризької угоди про боротьбу з кліматичними змінами, а також через його негативне ставлення до чинних домовленостей про вільну торгівлю і до прийняття іммігрантів.

Також, як очікують, причиною скептицизму стане сприйняття Трампа в Європі як діяча, що недостатньо підтримує союз НАТО і Європейський союз і замало робить для підтримки суверенітету України на тлі його декларованого бажання поліпшити відносини з Росією і схвальних заяв на адресу російського президента Володимира Путіна.

У перебігу саміту на його полях має відбутися й перша особиста зустріч Трампа з Путіним після обрання нинішнього президента США. На ній головними мають бути питання України, а також Сирії.

У Кремлі перед зустріччю висловили сумнів, чи встигне Путін через її вочевидь коротку тривалість висловити Трампові свою версію про агресію Росії на сході Україні, яку Москва називає «громадянською війною».

Перед цією зустріччю президент США вже прийняв минулого місяця у Вашингтоні президента України Петра Порошенка, український керівник також зустрівся тоді з іншими чільними американськими посадовцями і виклав їм українське ставлення до подій.

Після зустрічі і саміту, в неділю, 9 липня, державний секретар США Рекс Тіллерсон прибуде до Києва, щоб, серед іншого, повідомити українську сторону про результати зустрічей американської сторони в перебігу перебування в Німеччині.
…

Президент США Дональд Трамп у перебігу візиту до Польщі знову підтвердив свою відданість принципові колективної оборони в НАТО.

Виступаючи зі значною зовнішньополітичною промовою на площі в центрі Варшави, яку транслювали телеканали Польщі й багатьох інших країн, він заявив, що США неодноразово «не лише словами, а й справами засвідчували, що підтримують статтю 5». Ця стаття Вашингтонського договору про створення НАТО визначає напад на одного члена як напад на всіх.

Після занепокоєнь серед союзників щодо ставлення Трампа до цього зобов’язання він уже раз заявляв на початку червня про «абсолютну відданість» дотриманню цього принципу. Тоді він не відповів на пряме запитання, чи будуть США захищати союзників у НАТО в разі нападу на них Росії.

У травні президент США, виступаючи на зустрічі НАТО в Бельгії, цілком уникнув згадок про статтю 5, що викликало стривоженість у всьому Північноатлантичному союзі. В Білому домі США потім пояснювали, що підтримка Трампа принципові колективної оборони самозрозуміла, навіть якщо він не згадував про це. Але журналісти стверджували, що фраза про чітку підтримку цього принципу була в підготованому для Трампа тексті виступу, та він сам викинув її.

Відтоді дипломати і військові командувачі США вже висловлювалися на підтримку статті 5, але сумніви щодо відданості США принципові колективної оборони НАТО залишалися.

Раніше Дональд Трамп багато разів різко критикував те, що значна частина країн-членів НАТО в часи «перезавантаження» відносин із Росією зменшила свої оборонні витрати до рівнів нижче від 2 відсотків від ВВП, як то передбачають їхні зобов’язання перед НАТО. У його висловлюваннях тоді були натяки на те, що США не будуть виконувати свої союзницькі зобов’язання за статтею 5 у разі необхідності стосовно тих держав-членів, які замало витрачають на оборону.

У другій половині дня в четвер президент США після коротких відвідин Польщі прибув до Німеччини, де у п’ятницю й суботу він візьме участь у саміті «Групи двадцяти» в Гамбурзі.
…