Букерівську премію з літератури 2017 року отримав американський письменник Джордж Сондерс. Про це оголосили на церемонії в Лондоні 17 жовтня. Премію присудили за книжку «Лінкольн у бардо».

Виступаючи на церемонії, Сондерс заявив, що у США все частіше йдеться про необхідність захищати культуру і, на його думку, «присудження цієї премії і є проявом культури».

Грошова частина премії становить 50 тисяч фунтів стерлінгів.

Роман 58-річного американського письменника, який до цього був більш відомий своїми оповіданнями, став дослідженням проблеми смерті. У ній йдеться про те, як президент США Авраам Лінкольн приходить у 1862 році на могилу свого сина, який помер у віці одинадцяти років. Бардо –  це проміжний стан між смертю і переродженням у буддистів.

Сондерс, який народився в Техасі, нині мешкає у Нью-Йорку.

Минулого року Букерівську премію отримав автор роману «Розпродаж» Пол Бітті, який став першим американським письменником, що здобув премію.

Букерівська премія – одна з найпрестижніших в англомовному світі літературних нагород вручається з 1969 року. До 2013 року на неї могли претендувати романи письменників з Великої Британії, Ірландії, країн Британської співдружності. Від 2014-го премію може отримати будь-яка опублікована у Великій Британії книжка, написана англійською мовою.

Існує також Міжнародна Букерівська премія, заснована 2004 року. Її вручають раз на два роки. Премія може бути присуджена як англомовному письменнику, так і автору, чиї твори перекладені англійською.
…

Конституційний суд Молдови 17 жовтня ухвалив рішення, згідно з яким президент країни Ігор Додон не може блокувати заміну міністрів в уряді Молдови. Судді вказали, що останнє слово в заміні членів уряду належить прем’єр-міністру, повідомляє молдовська служба Радіо Свобода.

Раніше президент Додон відмовився прийняти пропозицію прем’єр-міністра Павела Філіпа щодо призначення міністром оборони Еугена Стурзи, пославшись на відсутність досвіду в кандидата.

Після оголошення рішення Конституційного суду Додон розкритикував його, заявивши, що це еквівалентне «узурпації влади в державі».

Уряд Молдови проєвропейський і прозахідний, але обраний наприкінці минулого року президент Ігор Додон, колишній голова Партії соціалістів, стоїть на проросійських позиціях і часто виступає всупереч позиції уряду і парламенту.
…

Кілька тисяч людей знову вийшли на вулиці Каталонії 17 жовтня після того, як суд Іспанії ухвалив рішення про затримання лідерів каталонських сепаратистських організацій.

Високий суд Іспанії 16 жовтня ухвалив рішення про затримання двох лідерів каталонських сепаратистських організацій, поки щодо них триватиме розслідування за підозрою в підбурюванні до заколоту.

Прокурори стверджують, що голова Каталонської національної асамблеї Йорді Санчес і голова організації Omnium Йорді Куїшарт відіграли важливу роль у плануванні референдуму про незалежність 1 жовтня, який іспанський уряд вважає незаконним.

Голова уряду Каталонії Карлес Пучдемон не дав 16 жовтня однозначної відповіді на запитання, чи оголосив регіон незалежність від Іспанії. У листі прем’єр-міністру Іспанії Маріано Рахою Пучдемон запропонував у найближчі два місяці розпочати діалог про вихід із глухого кута.

Раніше уряд Іспанії відкинув можливість переговорів і дав Пучдемону п’ятиденний термін, який сплив 16 жовтня, щоб розтлумачити свою позицію. В іншому разі уряд, спираючись на статтю 155 Конституції Іспанії, зупинить статус регіональної автономії в Каталонії і запровадить там пряме правління, йшлося в листі Рахоя.

10 жовтня Карлес Пучдемон оголосив, що Каталонія отримала право на незалежність за підсумками референдуму 1 жовтня, але відклав її офіційне проголошення. Влада Іспанії оголосила референдум незаконним. Не визнали його і провідні країни ЄС, серед яких Німеччина, Франція та Італія, вони закликали врегулювати кризу шляхом переговорів між Барселоною і Мадридом.
…

Колишній прокурор анексованого Криму, депутат Державної думи Росії Наталія Поклонська просить генерального прокурора Росії Юрія Чайку визнати фільм «Матильда» «провокаційним і екстремістським», а також позбавити його прокатного посвідчення.

У відеозверненні Поклонська заявила, що через «Матильду» сталися «підпали кінотеатрів, автомобілів і заклики до спалення людей». У кінці звернення вона заявила, що направила генпрокурору документи, які начебто свідчать про факт підробки чи недбалості при видачі прокатного посвідчення фільму. 

(Відео користувача YouTube Наталья Поклонская)

16 жовтня у Генпрокуратурі Росії у відповідь на попередній запит Поклонскої заявили, що не знайшли порушень під час виробництва і виходу у прокат «Матильди».

Фільм Олексія Учителя, що розповідає про історію кохання майбутнього імператора Миколи II і балерини Матильди Кшесинської, має вийти на екрани у кінці жовтня. Наталія Поклонська намагається домогтися заборони картини, стверджуючи, що у ній ображаються почуття православних вірян.
…

Багдад висловлює готовність вжити правові заходи проти Курдського автономного району Іраку в разі, якщо його влада блокуватиме експорт нафти.

За повідомленнями, іракські урядові війська витіснили курдські воєнізовані загони – пешмерґа – з району Ханакін, біля іранського кордону, який контролювали курди.

Операція проводиться у багатій на нафту північній провінції Кіркук – спірній території, на яку претендує і Багдад і курдська автономія.

16 жовтня урядові сили зайняли місто Кіркук, обидва нафтових родовища у його околицях і військову базу. За деякими повідомленнями, загони пешмерґи відступили, не чинивши опору; за іншими – відбувалися окремі сутички.

25 вересня у Курдському автономному районі Іраку провели референдум, на якому 93% виборців висловилися за незалежність. У голосуванні брали участь і жителі Кіркука. Багдад оголосив референдум неконституційним.

Бійці пешмерґи взяли під контроль більшу частину провінції Кіркук у 2014 році, коли бойовики угруповання «Ісламська держава» захопили великі території на північному заході Іраку.
…

У центрі Києва 17 жовтня перекриють рух на декількох вулицях.

«У зв’язку з посиленими заходами забезпечення громадської безпеки у центральній частині міста 17 жовтня з 6:00 буде перекрито вулиці центральної частини столиці», – мовиться у повідомленні Київської міської державної адміністрації, опублікованому 16 жовтня.

Йдеться зокрема про вулицю Грушевського, Інститутську і Липську. Також буде перекритий рух на Лютеранській, Круглоуніверситетській, Городецького, Шовковичній та на Кріпосному провулку.

Користувачі соцмереж повідомляють, що перекриття в урядовому кварталі розпочалося вже у понеділок ввечері. 

17 жовтня Міхеїл Саакашвілі та його партія «Рух нових сил» організовує акцію «на підтримку політичної реформи, обмеження депутатської недоторканності і створення антикорупційного суду».

Зі свого боку Служба безпеки України повідомила про наміри «окремих радикально налаштованих структур» здійснити провокації під час цих акцій.
…

На Мальті загинула журналістка Дафне Каруана Ґаліція, яка на підставі «Панамського архіву» звинувачувала родину прем’єр-міністра країни Джозефа Мускати в корупції.

Машина Ґаліції вибухнула після того, як вона виїхала з дому. Причина вибуху наразі невідома.

За кілька днів до загибелі журналістка повідомила поліції про погрози на свою адресу, повідомляє The Times of Malta.

Прем’єр-міністр Джозеф Мускат назвав загибель журналістки «варварським нападом». Він заявив, що Валетта попросила Федеральне бюро розслідувань США про допомогу в розслідуванні події.

Міжнародний консорціум журналістів-розслідувачів минулого року опублікував так званий «Панамський архів» – дані про корупцію у вищих ешелонах влади в декількох країнах світу.

Дафне Каруана Ґаліція на підставі цих документів заявила, що дружина прем’єр-міністра Мальти, ймовірно, володіє офшорною компанією, яка отримувала гроші від влади Азербайджану.

У вересні міжнародний Центр з дослідження корупції і організованої злочинності опублікував доповідь, згідно з якою влада Азербайджану через фіктивні компанії «відмила» майже 3 мільярди доларів. Ці гроші були витрачені, зокрема, на хабарі європейським політикам, які лобіювали інтереси Азербайджану в ЄС і блокували резолюції, що засуджують порушення прав людини у цій країні.
…

У сирійському місті Ракка 16 жовтня тривають запеклі бої між курдсько-арабськими загонами, які ведуть наступ, і джигадистами угрупування «Ісламська держава».

Раніше, згідно з домовленостями між воюючими сторонами, були створені умови для виходу з міста близько трьох тисяч жителів. Разом з ними Ракку залишили 270 бойовиків і члени їхніх родин.

У місті, за повідомленнями, залишилися близько 300 бойовиків-іноземців.

Угруповання «Ісламська держава» захопило Ракку у січні 2014 року. Незабаром це місто оголосили столицею «ісламського халіфату».

У червні 2017 року у Ракку вступили курдсько-арабські загони, підтримувані міжнародною коаліцією під проводом США. Наразі під контролем цих загонів перебуває майже 90% міста.

Про те, що операція у Сирії завершується, заявив увечері 16 жовтня міністр оборони Росії Сергій Шойгу під час зустрічі у Москві з міністром оборони Ізраїлю Авігдором Ліберманом.

Втрата ісламістами Ракки, яку вони вважають своєю «столицею», завдасть серйозного удару по екстремістському угрупованню, що захопило значні території в Сирії і сусідньому Іраку в результаті жорстокої боротьби проти урядових сил в 2014 році.
…

Сполучені Штати та Південна Корея розпочали спільні п’ятиденні військово-морські навчання поблизу узбережжя Корейського півострова. Серед його учасників – винищувачі, вертольоти та 40 кораблів, в тому числі авіаносець «Рональд Рейган».

7-й флот США 16 жовтня заявив, що маневри проводяться в Японському морі та в Жовтому морі на захід від півострова.

Маневри відбуваються за умов високої напруженості між Сполученими Штатами та її союзниками та Північною Кореєю. Пхеньян звинувачує американців у використанні навчань для підготовки до нападу.

США та союзники звинувачують КНДР у продовженні випробувань балістичних ракет та ядерної зброї всупереч резолюціям ООН.
…

Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш та інші світові лідери засудили теракт у столиці Сомалі Могадішо, внаслідок якого загинули щонайменше 276 людей, а ще близько 300 були поранені. Ґутерріш закликав до «єдності перед лицем тероризму».

Уряд Сомалі звинувачує в нападі, що стався 14 жовтня, екстремістів «Аль-Каїди» та «Аш-Шабааба», хоча жодне з цих угруповань не взяло на себе відповідальність.

Лідери Сполучених Штатів, Великої Британії та Франції також засудили атаку – найстрашніший теракт, який будь-коли відбувався в Сомалі.

Держдепартамент США заявив, що Сполучені Штати «у далі будуть поряд із урядом Сомалі, його народом та міжнародними союзниками в боротьбі з тероризмом та підтримуватимуть їхні зусилля для досягнення миру, безпеки і процвітання».

Голова Комісії Африканського Союзу Муса Факі Махамат звернувся до уряду Сомалі з проханням «продемонструвати відновлену єдність у цей критичний час і подолати розбіжності для відновлення єдності на всіх рівнях федеральних установ».

14 жовтня у Могадішо сталися два вибухи. Спершу вибухнула вантажівка поблизу готелю у районі Могадішо, де розташовані урядові будівлі, готелі й ресторани, ще один вибух стався в районі Мадіна.

Президент Сомалі Мохамед Абдуллахі Мохам оголосив триденну жалобу і закликав сомалійців здавати кров для поранених.
…

16 жовтня спливає п’ятиденний термін, який прем’єр-міністр Іспанії Маріано Рахой дав керівникові регіональної влади Каталонії Карлесу Пучдемону, щоб той пояснив, чи вже проголошена незалежність цього автономного регіону на південному сході країни.

Як сказав Рахой, виступаючи в парламенті Іспанії, якщо за цей час Пучдемон відповість, що незалежність уже проголошена, уряд у Мадриді дасть Барселоні ще три дні, до 19 жовтня, щоб відкликати таку декларацію про незалежність.

Якщо цього не станеться, Мадрид вдасться до свого права за статтею 155 Конституції Іспанії, що надає центральному урядові країни право фактично зупиняти автономні права регіону, який не виконує своїх обов’язків за законодавством Іспанії, і брати на себе пряме керівництво таким регіоном.

У Каталонії керівництво регіону підписало ввечері 10 жовтня декларацію про незалежність, але відтак було оголошено, що її запровадження припинили на певний час, щоб уможливити переговори з Мадридом. При цьому точний юридичний статус такого проголошення незалежності залишився не визначеним досить чітко, щоб Мадрид міг ухвалити конкретне рішення у відповідь.

У Мадриді раніше вже відкидали навіть думку про переговори з Барселоною щодо її незалежного статусу, заперечуючи взагалі саму ідею відокремлення Каталонії. Мадрид визнав референдум із запитанням «Чи хочете ви, щоб Каталонія стала незалежною державою у формі республіки?» неконституційним: чинна Конституція Іспанії (яка є конституційною монархією) не передбачає права регіонів на вихід із країни і визначає державу як унітарну.

Із заявами про невизнання можливого самопроголошення незалежності Каталонії також уже виступили в низці європейських столиць.

У Каталонії ж 6 жовтня оголосили остаточні результати цього референдуму, який відбувся всупереч спротиву Мадрида: за незалежність регіону проголосували понад 90 відсотків його учасників, але явка склала менш ніж 43 відсотки.
…

Кількість загиблих внаслідок вибуху в столиці Сомалі зросла до щонайменше 85.

Поліція повідомляє про щонайменше 100 поранених.

14 жовтня вибухнула вантажівка з вибухівкою поблизу готелю в районі Могадішо, де розташовані урядові будівлі, готелі й ресторани.

Влада заявила, що щонайменшу дві людини також загинули під час другого вибуху в районі Мадіна.

Наразі жодне з угруповань не взяло на себе відповідальності за вибухи, але уряд Сомалі звинувачує в нападах ісламістське угруповання «Аль-Шабааб», пов’язане з «Аль-Каїдою.

Президент Сомалі Мохамед Абдуллахі Мохам оголосив три дні трауру і закликав сомалійських людей пожертвувати кров для поранених.
…

Іран заперечує повідомлення про те, що у відповідь на референдум за незалежність в автономному курдському регіоні він закрив прикордонні переходи з північним Іраком.

«Як ми вже повідомляли раніше, ми заблокували наш повітряний простір до курдського регіону на прохання центрального уряду Іраку, і, наскільки я знаю, нічого нового не відбулося», – повідомив офіційному інформаційному агентству ISNA представник міністерства закордонних справ Бахрам Кассемі.

Раніше інформаційне агентство Ірану Tasnim повідомило, що іранська влада закрила прикордонний перехід з курдським регіоном Іраку «Башмаг»

Тим часом чиновник митниці з курдської сторони кордону заявив, що Іран закрив три пункти перетину кордону з цим регіоном.

25 вересня всупереч забороні центрального уряду в Багдаді відбувся референдум про незалежність Іракського Курдистану, на якому «за» висловилися майже 93 відсотки його учасників. Не тільки центральна влада Іраку, але й Іран, і Туреччина, які мають значні курдські меншини і побоюються наростання сепаратистських настроїв серед місцевих курдів, різко розкритикували референдум щодо незалежності Іракського Курдистану, автономного регіону на півночі Іраку. 

Тегеран зупинив авіарейси до і з курдського регіону та здійснив військові навчання поблизу курдського кордону.
…

У Киргизстані проходять вибори президента. По всій країні відкриті близько двох з половиною тисяч виборчих дільниць.

Очікується, що в голосуванні візьмуть участь понад три мільйони людей. За кордоном відкрито 37 ділянок, там можуть проголосувати близько 20 тисяч людей.

До полудня явка виборців склала близько 24 відсотків.

Це перші вибори в Киргизстані, за результатами яких очікується мирна передача влади. На пост президента претендують 11 кандидатів. Серед них три колишніх прем’єр-міністра: Омурбек Бабанов, Сооронбай Жеенбеков і Темір Сарієв. Нинішній глава Киргизстану Алмазбек Атамбаєв вже проголосував.

Конституція Киргизстану забороняє Алмазбеку Атамбаєву обиратися на другий термін. Він відверто підтримує колишнього прем’єр-міністра Киргизстану Сооронбая Жеенбекова, який пішов з посади у серпні цього року, щоб балотуватися у президенти.

Експерти очікують, що головна боротьба розгорнеться між Бабановим і Жеенбековим. Раніше ці два кандидати вже жорстко посперечалися під час дебатів.

Опозиція вже заявила про порушення під час голосування, однак в МВС Киргизстану це поки не підтверджують. За даними міністерства, поки зафіксовані лише дрібні порушення. Місцеві спостерігачі також говорять, що серйозних порушень вони поки не бачили.
…

В результаті двох вибухів, що прогриміли у столиці Сомалі Могадішо 14 жовтня понад 20 людей загинули і десятки були поранені, повідомила тамтешня поліція.

За повідомленнями, один вибух стався у районі, де розташовані урядові будівлі, готелі й ресторани. Якраз там і найбільше загинули і постраждали люди. А другий вибух пролунав через дві години в районі Мадіна – загинули дві людини.

Як передає агенція AFP з посиланням на поліцію, перший вибух «зруйнував» будівлі, тому кількість загиблих може значно зрости.

Поки ніхто не взяв на себе відповідальності за вибухи. У Сомалі часто здійснюють атаки бойовики ісламістського угруповання «Аль-Шабааб».

 
…

Спікер Держдуми Росії В’ячеслав Володін заявив, що Москва не визнаватиме рішень Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у Стразбурзі, якщо не братиме участі у виборі суддів. Про це російський парламентарій заявив журналістам 14 жовтня у Санкт-Петербурзі.

За словами Володіна, рішення суду не повинні поширюватися на Росію, якщо вона «не допущена» до формування цього суду.

Судді ЄСПЛ обираються депутатами Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Однак у квітні 2014 року російська делегація ПАРЄ була позбавлена права голосу через незаконну анексію українського Криму. Росія у відповідь відмовилася від участі у всіх заходах ПАРЄ. У червні Росія призупинила свої фінансові внески до Ради Європи.

13 жовтня Голова Ради Федерації Росії Валентина Матвієнко зробила аналогічну заяву про ЄСПЛ, заявивши, що без участі російської делегації в голосуванні всі обрані депутатами особи «не будуть повністю легітимними».
…

«Завершальні» бої з витіснення екстремістів угруповання «Ісламська держава» з сирійського міста Ракка, що на півночі країни, тривають. Представник «Сирійських демократичних сил» Мустафа Балі заявив 14 жовтня, що битва за місто може зайняти кілька годин або днів. Бойовики, за його словами, намагаються чинити відчайдушний спротив в кількох районах міста.

Також очолювана Сполученими Штатами коаліція заявила, що місцеві чиновники в Рацці уклали угоду з бойовиками-ісламістами, щоб ті дозволити евакуацію населення. Відповідно до цієї угоди, курдсько-арабського альянс «Сирійські демократичні сили» матиме право перевіряти транспортні засоби, які залишають територію міста.

У заяві коаліції вказують, що угода «врятує життя» людей і дозволить коаліції і союзникам зосередитися на боротьбі з угрупованням «Ісламська держава». Повідомляється, що за минулу добу з Ракки вийшли, здавшись коаліції, близько 100 бойовиків угруповання «Ісламська держава»

Битва за Ракку почалася в червні і позначилась важкими боями, які затягнулися через жорсткий спротив екстремістів і цивільних осіб, які опинилися в пастці у місті. Однак коаліція заявляє, що контролює близько 90 відсотків Ракки.

Базована у Лондоні «Сирійська обсерваторія з прав людини» заявила, що бойовики з угруповання «Ісламська держава» і їхні сім’ї вже покинули місто, а автобуси прибули для евакуації решти іноземних бойовиків та їхніх родин. Правозахисна група не вказала, куди їх будуть забирати.

Втрата ісламістами Ракки, яку вони вважають своєю «столицею», завдасть серйозного удару по екстремістському угрупованню, що захопило значні території в Сирії і сусідньому Іраку в результаті жорстокої боротьби проти урядових сил в 2014 році. 
…

Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Федеріка Моґеріні заявляє, що США не можуть в односторонньому порядку розірвати ядерну угоду з Іраном.

«Наскільки мені відомо, жодна країна світу не може розірвати резолюцію, ухвалену Радою безпеки ООН – більше того, ухвалену одноголосно – імплементовану і верифіковану. Міжнародне співтовариство продовжує підтримувати і втілювати її. Це точно не у руках будь-якого президента будь-якої країни розривати таку угоду», – заявила Моґеріні 13 жовтня у відповідь на виступ президента США Дональда Трампа у Конгресі.

Вона зазначила, що МАГАТЕ підтвердило виконання Тегераном положень договору.

Канцлерка Німеччини Анґела Меркель, президент Франції Емманюель Макрон і прем’єр-міністерка Великої Британії Тереза Мей у спільній заяві висловили занепокоєння рішенням Трампа не підтверджувати виконання Іраном своїх зобов’язань.

Позицію США розкритикували і у Росії.

В Ірані заявили, що дотримуватимуться ядерної угоди, але обіцяють подвоїти зусилля із ракетної програми.

Президент США Дональд Трамп заявив, що не буде підтверджувати виконання Іраном умов ядерної угоди. Про це він заявив у п’ятницю під час виступу у Конгресі, де представив нову стратегію щодо Ірану. Він назвав Іран «режимом ізгоїв», керованим «фанатиками», але не став оголошувати про вихід Вашингтона з ядерної угоди між Тегераном і світовими лідерами. При цьому Трамп дав Конгресу 60 днів, щоб ухвалити рішення про повернення до санкцій, які були скасовані після підписання цієї угоди. 

Так звану ядерну угоду між шістьма світовими державами і Тегераном уклали в 2015 році. Вона передбачає зняття санкцій з Ірану в обмін на те, що країна згорне свою ядерну програму.

У парламенті Ірану заявили, що якщо Сполучені Штати вийдуть з ядерної угоди, то саме існування угоди опиниться під загрозою.

На початку жовтня Дональд Трамп заявив, що Іран продовжує підтримувати тероризм на Близькому Сході. За словами президента США, такі дії не відповідають духу ядерної угоди. Якщо Трамп оголосить, що домовленість не відповідає національним інтересам США, в документ можна буде внести зміни.
…

У Косові побили відомого журналіста-розслідувача Вехбі Каджтазі, який очолює сайт Insajderi. Напад стався 13 жовтня у кафе Приштини.

Місцеві медіа оприлюднили фотографії Каджтазі із синцями і кров’ю на обличчі.

Прем’єр-міністр Косова Рамуш Харадінай засудив напад, назвавши неприпустимим насильство проти журналістів.

Спілка журналістів Косова закликала поліцію розслідувати напад, зазначивши, що на Вехбі Каджтазі вже вчиняли напад, але винуватців так і не знайшли.

За повідомленням Insajderi, поліція затримала підозрюваного на ім’я Фатон Рамадані, який сказав, що напад був відплатою за повідомлення сайту про депутата Мілайму Зеку.

Два місяці тому був вчинений напад на редактора видання Insajderi Паріма Оллюрі біля його будинку у Приштині.

Посол США у Приштині Ґреґ Делаві зазначив у Twitter: «дуже шкода, що проти журналістів у Косові досі чиниться фізичний тиск».
…

Новим генеральним директором ЮНЕСКО (Організація ООН з питань освіти, науки і культури) обрали колишнього міністр культури Франції Одрі Азулай.

За підсумками голосування у виконавчій раді організації, вона отримала 30 з 58 голосів. Тепер це рішення має затвердити Генеральна конференція ЮНЕСКО, чергова сесія якої запланована на 10 листопада.

З 2009 року, два терміни поспіль, організацію очолює представниця Болгарії Ірина Бокова.

12 жовтня США оголосили, що з кінця 2018 року виходять з ЮНЕСКО через її антиізраїльську позицію. Слідом за Вашингтоном свою готовність залишити ЮНЕСКО висловив Ізраїль.

США припинили фінансувати організацію у 2011 році, після того як вона прийняла до своїх лав Палестинську автономію.

Ізраїль призупинив співпрацю з ЮНЕСКО рік тому, коли було ухвалено резолюцію про збереження мечетей на Храмовій горі в Єрусалимі, в якій нічого не мовилося про історичну прив’язаність єврейського народу до цих священних для іудеїв і мусульман місць.
…

Суд у Пакистані відклав оголошення обвинувального висновку у справі за звинуваченням у корупції колишнього прем’єр-міністра країни Наваза Шаріфа, його доньки і зятя після сутичок між прихильниками Шаріфа та поліцією.

Сутички під судом в Ісламабаді сталися 13 жовтня перед прибуттям до суду дочки Шаріфа Маріам Наваз Шаріф і зятя Мохаммада Сафдара. Шаріф знову не з’явився в суді через хворобу дружини, що лікується в Лондоні.

Після повідомлень про сутички суддя відклав засідання до 19 жовтня.

Наваз Шаріф, його дочка, зять і двоє синів звинувачуються в корупції після витоку так званих «панамських документів». Відповідно до цих документів, Шаріф і деякі члени його родини мають офшорні компанії, зареєстровані за кордоном. Шаріф, який пішов з посади прем’єра у липні, заперечує будь-яку свою провину.
…

У Міністерстві оборони Росії 12 жовтня повідомили, що США відмовили у видачі віз російським військовим посадовцям, які планували провести спільну російсько-китайську зустріч в ООН з «питань роззброєння». Про це повідомив у Нью-Йорку начальник головного управління міжнародного військового співробітництва Міноборони Росії Олександр Ємельянов.

«Візу для в’їзду не дали», – сказав він, додавши, що Москва хотіла відправити делегацію на чолі з радником начальника Генштабу російських збройних сил Андрієм Третьяком.

У Місії США в ООН відмовилася коментувати ситуацію про ту зустріч і надавати коментарі стосовно віз.

«Російська Федерація впевнена, що необмежене розгортання протиракетної оборони США є серйозною загрозою глобальній безпеці і може ще більше розв’язати гонку озброєнь і загрожувати всьому людству», – сказав Ємельянов на брифінгу.

Росія і Китай вже давно критикують системи протиракетної оборони США, зокрема, розгортання цьогоріч системи в Південній Кореї в умовах загострення напруженості з КНДР щодо її балістичних ракет і ядерних випробувань.
…