Міністр юстиції США Джефф Сешнз на слуханнях у Сенаті заперечив будь-які зв’язки з російськими посадовцями, які могли б нашкодити виборчій кампанії у США у 2016 році.

«Я ніколи не зустрічався і ніколи не мав розмови з росіянами чи будь-якими іноземними посадовцями щодо будь-якого втручання у виборчу кампанію у США. І я не знаю ні про які такі розмови, які вели б люди з оточення Трампа», – наголосив він на слуханнях 13 червня.

Сенат США розслідує можливе втручання Росії у президентські вибори 2016 року. Російське керівництво таке втручання спростовує.

Раніше конгресмени-демократи вимагали відставки Джеффа Сешнза через його викриті зустрічі з послом Росії у США Сергієм Кисляком під час передвиборчої кампанії, коли він був сенатором. Під час затвердження на посаду Сешнз заявляв, що таких зустрічей не мав, але після повідомлень ЗМІ був змушений визнати принаймні дві із них.

8 червня свідчення у рамках розслідування про ймовірне втручання Росії у вибори давав екс-директор ФБР Джеймз Комі.
…

Міністр юстиції США Джефф Сешнз увечері у вівторок дає свідчення у Сенаті у рамках розслідування можливого втручання Росії у президентські вибори 2016 року.

Раніше конгресмени-демократи вимагали відставки міністра юстиції Сешнза через його викриті зустрічі з послом Росії у США Сергієм Кисляком під час передвиборчої кампанії, коли він був сенатором. Під час затвердження на посаду Сешнз заявляв, що таких зустрічей не мав, але після повідомлень ЗМІ був змушений визнати принаймні дві із них.

8 червня екс-директор ФБР Джеймз Комі на слуханнях у комітеті розвідки Сенату щодо розслідування даних про втручання Росії у президентські вибори 2016 року і звинувачень про зв’язки з Росією членів команди Дональда Трампа заявив, що сприйняв як вказівку прохання президента припинити розслідування щодо його екс-радника Майкла Флінна. За словами Комі, Трамп казав йому «я сподіваюся» на зупинення слідства, і на питання, як колишній чільник ФБР сприйняв ці слова, він пояснив: «Я сприйняв це так, що він хоче, щоб я це зробив». Комі підтвердив, що прямого наказу з боку Трампа не було.

Дональд Трамп звинуватив Джеймза Комі у викривленні свідчень і заявив, що готовий дати про це власні свідчення.
…

Міністр закордонних справ Ірану Мохаммад Джавад Заріф звинуватив Саудівську Аравію у підтримці терористичних груп на заході і сході Ірану. Про це він сказав під час візиту в Осло.

Заріф зазначив, що причетність Саудівської Аравії до підтримки таких груп підтвердила іранська розвідка.

7 червня в Тегерані й околицях майже одночасно сталися два напади, як вважають, скоординовані. Внаслідок них загинуло, за офіційними даними, не менш ніж 12 людей, 43 людини поранені. Один напад стався в будівлі парламенту в центрі столиці, інший – на південній околиці Тегерана, біля мавзолею засновника нинішнього ісламського режиму Ірану аятоли Руголли Хомейні.

Відповідальність за напад взяло на себе угруповання «Ісламська держава». Іран тоді звинуватив у причетності до нападу Саудівську Аравію, але у цій країні причетність спростували. Там натомість звинувачують Іран у підтримці тероризму. 
…

Суд у Москві засудив російського опозиційного політика Олексія Навального до 30 діб адміністративного арешту. Відповідне рішення суд ухвалив у ніч на вівторок.

Навального визнали винним у повторному порушенні порядку проведення мітингу.

Опозиціонера затримали у понеділок іще до початку антикорупційного мітингу, у якому він мав намір взяти участь. 

12 червня у низці російських міст відбулися акції проти корупції у владі. Під час мітингів лише у Москві затримали понад 700 учасників. 

Масові затримання у Росії розкритикувала вже низка міжнародних правозахисних організацій. Звільнити затриманих закликали також у Вашингтоні. 

 
…

У США апеляційний суд підтвердив рішення суду нижчої інстанції про блокування указу президента Дональда Трампа, що тимчасово заборонив в’їзд до країни громадянам шести переважно мусульманських країн.

Судді Апеляційного суду дев’ятого округу США, що у Сан-Франциско, вирішили, що Трамп своїм указом перевищив повноваження, делеговані йому Конгресом.

У березні Дональд Трамп підписав указ, яким тимчасово обмежив в’їзд у США для громадян Ірану, Сирії, Судану, Лівії, Сомалі та Ємену. В оточенні Трампа заявили, що такий крок продиктований міркуваннями національної безпеки, натомість опоненти рішення називали його дискримінаційним. 
…

У США засудили масові затримання учасників акцій протесту у Росії.

Речник Білого дому Шон Спайсер назвав затримання протестувальників образою фундаментальних цінностей і закликав до негайного звільнення затриманих.

Акції проти корупції відбулися у низці міст Росії 12 червня, у День Росії. У Москві, за різними даними, затримали понад 700 учасників мітингу, у Санкт-Петербурзі – до півтисячі осіб.

Серед затриманих – зокрема, опозиціонери Ілля Яшин та В’ячеслав Мальцев. Перед самою акцією затримали й ініціатора антикорупційного мітингу Олексія Навального.
…

У Росії, де прихильники політика Олексія Навального вийшли сьогодні на антикорупційні акції, почалися затримання їх учасників поліцією.

У центрі Владивостока на неузгоджену владою мітингу опозиції затримали 11 людей. Між бійцями ОМОНу і демонстрантами сталася бійка. Серед затриманих – активіст Максим Шинкаренко, який Стояв із згорнутим плакатом, на якому було написано: «Дімон, вийди геть». Координатора місцевого штабу Навального, депутата міської думи Юрія Кучина поліція затримала ще до початку акції. Мітинг в центрі Владивостока не був узгоджений. Влада надала його організаторам місце на околиці міста, але активісти відмовилися проводити там свою акцію, повідомляє видання VL.ru.

У Благовєщенську на неузгодженій акції затримали щонайменше чотирьох осіб. У одного з них був плакат «Росія без корупції», повідомляє «ОВД-Інфо».

У Казані, де міська влада дозволила провести акцію на околиці і тільки о 7 годині ранку, затриманий її організатор. У мітингу брали участь приблизно 400 людей.

Напередодні Олексій Навальний заявив, що у Москві узгоджений з мерією мітинг на проспекті Сахарова не може відбутися через тиск влади, яка заборонили використовувати звукопідсилюючу апаратуру і відеоекрани на мітингу. У своєму блозі Навальний закликав своїх прихильників вийти на мирну акцію в центрі міста на Тверській вулиці. Московська мерія вже назвала перенесення мітингу незаконним і пообіцяла «жорстко реагувати на правопорушення». 26 березня на мітингу проти корупції в Москві затримали понад тисячу людей.

12 червня в понад 210 містах Росії прихильники політика Олексія Навального збираються вийти на антикорупційні акції.
…

Влада Катару заявила про відсутність будь-яких «заходів» стосовно жителів з країн Перської затоки, у яких з Дохою дипломатичні суперечки. 12 червня у заяві влада сповістила, що громадяни-країн сусідів можуть надалі залишатися на території Катару.

«Доха не здійснюватиме жодних заходів проти жителів Катару із громадянством країн, що розірвали дипломатичні відносини в зв’язку з ворожими і тенденційними кампаніями проти країни», – повідомили державні ЗМІ Катару.

Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати, Бахрейн та деякі інші країни розірвали всі дипломатичні зв’язки з Катаром і заблокували морське, наземне і повітряне сполучення з країною, звинувативши її в підтримці екстремістських угруповань. Більшість урядів цих країн наказали катарцям покинути їхні країни.

Катар заперечує звинувачення у підтримці тероризму, і заявляє, що готовий до переговорів задля зняття напруженості в регіоні.

Президент США Дональд Трамп підтримує жорсткі заходи проти Катару, хоча державний секретар Рекс Тіллерсон заявив, що США прагнуть пом’якшити напруженість. США мають велику військову базу в Катарі.

Іранський національний перевізник 11 червня повідомив, що відправив до Катару, який потерпає від економічної блокади, п’ять великих вантажів із продовольством.

Іран також відкрив свій повітряний простір для рейсів з Катару після закриття повітряного простору країнами-сусідами.
…

У першому турі парламентських виборів у Франції 11 червня, згідно з остаточними офіційними даними, перемогу здобула партія новообраного президента Емманюеля Макрона «Республіко, вперед!».

Як повідомили посадовці виборчої комісії 12 червня, партія Макрона за рекордно низької явки у менш ніж 49% набрала 28 відсотків голосів на виборах, а разом з союзниками із партії MoDem – 32,3 відсотка.  У консервативних республіканців – 16 відсотків, крайній правий «Національний фронт» набрав 14%. Крайньоліва партія Жан-Люка Меленхона здобула 11 відсотків голосів, тоді як соціалісти екс-президента Франсуа Олланда – 7 відсотків.

Експерти припускають, що з правоцентристськими союзниками MoDem партія Макрона може розраховувати на 390-455 місць в Національних зборах з 577 осіб.

Другий тур голосування в тих виборчих округах, де переможця не було визначено одразу, відбудеться 18 червня.

Тільки три кандидата одразу забезпечили собі місця в нижній палаті парламенту в ході першого туру, повідомили чиновники.

Якщо в перебігу другого туру партія проєвропейського Макрона також продемонструє лідерські позиції, новообраний президент матиме міцний мандат на управління.

Конкуренти Макрона заявляють про ризики від зосередження влади в одних руках.

 
…

У Сирії загони курдсько-арабської коаліції, яку підтримують США, встановили контроль над ще одним зі східних районів міста Ракка, відтіснивши бойовиків угруповання «Ісламська держава».

Представники «Сирійських демократичних сил» (SDF) повідомили про «звільнення» передмістя Ракки Ар-Романія 11 червня після кількох днів наступу. За їхньою інформацією, загинули 12 ісламістів. Про втрати зі свого боку і серед цивільних у SDF не повідомляють.

За інформацією базованих у Лондоні спостерігачів за правами людини у Сирії, наразі «Сирійські демократичні сили» контролюють райони Ар-Романія і Ам-Мешлеб на сході міста. Вони також увійшли у західне передмістя Ракки Ас-Сабахія.

Наступ на Ракку почався 6 червня. Він ведеться на трьох напрямках.

Місто з населенням близько 300 тисяч людей є найбільшим оплотом угруповання «Ісламська держава» у Сирії. Під час операції з відновлення контролю над Раккою, за даними спостерігачів, через авіаудари коаліції є загиблі серед цивільних. 
…

Влада Пакистану повідомляє про вбивство двох поліцейських, одного пораненого під час нападу озброєних чоловіків у південно-східній провінції Балуджистан.

За повідомленням поліції, нападники на мотоциклі почали стрілянину по поліцейському пункту у столиці провінції Кветті 11 червня. У результаті один поліцейський загинув на місці, ще двоє були поранені. Один із них помер у лікарні.

ЗМІ повідомляють про поранення також одного перехожого.

Нападники втекли з місця події.

Наразі ніхто відповідальності за напад не взяв.

Провінція Балуджистан, яка межує з Афганістаном і Іраном, є однією з найбільш неспокійних у Пакистані. Тут владі протистоять як ісламістські бойовики, так і повстанці. З 2014 року тут загинули тисячі людей.
…

У Пуерто-Рико 11 червня проходить референдум щодо майбутнього юридичного статусу цього карибського острова.

Наразі Пуерто-Рико є асоційованою зі США державою. Жителі острова мають американські паспорти і платять деякі американські податки, але повністю не користуються соціальними благами США.

Учасники референдуму можуть проголосувати за один з трьох варіантів: збереження нинішнього статусу Пуерто-Рико, приєднання до США у якості п’ятдесят першого штату чи повна незалежність.

Аналогічний референдум, який пройшов на острові п’ять років тому, не визначив однозначних переваг населення. Рішення влади провести новий плебісцит стало відповіддю на економічний спад і спричинений цим переїзд остров’ян на материк.

У травні влада Пуерто-Рико оголосила банкрутство.

Якщо Пуерто-Рико під час цього голосування висловиться за приєднання до США, то до Вашингтона відправиться делегація місцевих парламентаріїв з петицією до Конгресу затвердити підсумок референдуму. Для цього потрібна проста більшість обох палат законодавчого органу і підпис президента.
…

Іран розкритикував рішення влади автономного курдського регіону на півночі Іраку провести референдум про остаточну незалежність.

«Курдистанський регіон є частиною Іракської Республіки, і односторонні рішення поза межами національного права, в першу чергу Конституції Іраку, …можуть тільки викликати нові проблеми», – заявив речник Міністерства закордонних справ Ірану Баграм Гасемі.

Раніше з критикою цього рішення вже виступила Туреччина.

США теж заявили, що проти такого референдуму. На думку Вашингтона, він лише відверне увагу від значно нагальніших пріоритетів, включно з боротьбою проти екстремістського угруповання «Ісламська держава».

У середу, 7 червня, президент Іракського Курдистану Масуд Барзані і лідери всіх політичних партій у регіоні домовилися провести референдум про незалежність від решти Іраку і призначили його на 25 вересня.

Лідери іракських курдів уже багато років обговорювали ідею референдуму про незалежність, але досі цьому перешкоджали незгоди поміж політичними силами регіону.

Північна частина Іраку, де більшість населення становлять курди за національністю, здобула фактичну автономію ще 1991 року, коли її ополчення «пешмерґа» вибили звідти урядові війська тодішньої влади диктатора Саддама Хусейна. Наступного року там був створений регіональний уряд. Після вторгнення міжнародної коаліції під проводом США до Іраку 2003 року і скинення влади Саддама Хусейна цю автономію закріпили в Конституції Іраку 2005 року. За нею, Курдистанський регіон – це його офіційна конституційна назва – є федеральною складовою частиною Іраку.

При цьому межі регіону у складі Іраку вкрай невизначені, значні території є предметом суперечок між регіональним урядом і центральною владою Іраку, якій регіон майже не підконтрольний. Зокрема, серед спірних територій – місто Мосул, друге найбільше в Іраці, за визволення якого від бойовиків «Ісламської держави» нині тривають бої з участю загонів іракських курдів. США підтримують загони іракських курдів у їхній боротьбі проти екстремістів.

Курди – іранський народ, чисельність якого оцінюють як від 30 до 45 мільйонів осіб, – не мають власної держави. Курдські за населенням території нині поділені головно між Туреччиною, Іраном, Іраком і Сирією (невелика частина курдів живе також у Вірменії, Грузії й Азербайджані). Створення чи принаймні проголошення незалежної курдської держави на території Іраку може спричинити новий спалах курдського руху за незалежність і в інших, у першу чергу в Туреччині, де вже давно існує потужний курдський збройний сепаратистський рух.
…

Антитерористичний суд у Пакистані виніс смертний вирок за допис у фейсбуці, який було визнано «блюзнірським».

Як вирішив цей суд у місті Багавалпурі у провінції Пенджаб на сході країни, 30-річний Таймур Раза, шиїт за вірою, в тому дописі минулого року принизливо висловився про сунітських релігійних діячів і про дружин пророка Магомета.

За даними правозахисної організації Human Rights Watch, у Пакистані протягом 2016 року за звинуваченнями, пов’язаними з блюзнірством, були арештовані десять мусульман і п’ять представників інших релігій.

Останнім часом уряд країни обіцяв посилити боротьбу з поширенням у соціальних мережах повідомлень, зміст яких вважається блюзнірським.

Блюзнірство в Пакистані, де більшість населення належить до сунітської гілки ісламу, є кримінальним злочином, що тягне суворі покарання, аж до смертної кари за певних обставин, але досі за ним іще нікого не стратили. Натомість, за даними правозахисників, із 1990 року в Пакистані самосудами вбили не менш ніж 65 людей, яких нападники самі звинувачували у «блюзнірстві».

В Ісламській Республіці Пакистан, у якій за Конституцією іслам (без поділу на течії) є державною релігією, Кримінальний кодекс містить кілька статей про блюзнірство. Найсуворіші з них стосуються блюзнірства щодо різних аспектів ісламу, таких, як блюзнірство щодо пророка Магомета чи щодо Корану, кожен примірник якого вважається священним. Але інші такі статті передбачають покарання за блюзнірство стосовно будь-якої релігії.

Найчастіше в Пакистані ці закони застосовують до випадків блюзнірства саме щодо ісламу. Правозахисники і в Пакистані, і за кордоном виступають за скасування чи принаймні пом’якшення цих статей і заявляють, що ці закони часто використовують для переслідування релігійних меншин. Натомість ці закони палко підтримують ісламістські екстремісти й консерватори.

Із іншого боку, критики звертають увагу й на іншу нерідко використовувану можливість несправедливого застосування законодавства проти блюзнірства – для зведення особистих порахунків.
…

США і Росія почали без розголосу переговори про створення в Сирії «зони деескалації», повідомили західні засоби інформації з посиланням на західних дипломатів і на посадовців на Близькому Сході.

Агентство Reuters повідомило, що спеціальні представники США і Росії у справах Сирії Майкл Ратні і Олександр Лаврентьєв зустрічалися принаймні двічі за останні два тижні і планують нові зустрічі.

Американське видання The Wall Street Journal повідомило, що остання така зустріч відбулася у столиці Йорданії Аммані з участю йорданських посадовців.

За повідомленнями, переговори перебувають на першій стадії обговорення меж пропонованої зони безпеки у провінції Дараа на південному заході Сирії, що межує з Йорданією.

Reuters також наводить слова неназваного чільного дипломата про те, що «американці ведуть переговори з росіянами і пропонують зону деескалації поза межами «процесу Астани», без іранців і їхніх маріонеток».

У травні Росія, Іран і Туреччина домовилися у столиці Казахстану Астані про чотири «зони деескалації» в різних частинах Сирії, де тривають бої між урядовими силами президента Башара аль-Асада та його союзниками, з одного боку, і повстанцями, з іншого. Москва і Тегеран у нинішній сирійській війні підтримують офіційний Дамаск, а Анкара виступає проти режиму Асада і на боці частини повстанців. Вашингтон же відкидає роль Ірану як одного з гарантів тієї домовленості.
…

У Росії учасники запланованих на 12 червня антикорупційних акцій у 16 містах країни зустрілися з попередженнями про те, що в них можуть виникнути проблеми в навчанні, повідомило російське видання «РБК».

Журналісти видання зв’язалися з представниками штабів російського опозиціонера і борця з корупцією Олексія Навального, що організовують акції, по всій Росії.

Від участі в мітингах відмовляли учнів шкіл і студентів вишів у Санкт-Петербурзі, Самарі, Калінінграді, Владимирі і багатьох інших містах. У деяких випадках керівництво вишів безпосередньо зв’язувалося з організаторами мітингів. Самі активісти на умовах анонімності розповіли виданню, що їм погрожували відрахуванням, зниженням оцінок і проблемами при працевлаштуванні.

Раніше у п’ятницю ректорат медичного університету імені Мечникова в Петербурзі опублікував звернення до студентів із проханням не виходити на акцію 12 червня. У керівництві заявили, що Олексій Навальний планує провокації, «використовуючи труднощі сьогоднішнього дня» і «невдоволення в студентському середовищі». Натомість студентам нагадали, що того ж дня в місті відбудуться також акції на підтримку «непорушного курсу президента В. В. Путіна на розвиток демократії в Росії», і закликали їх «виявити розсудливість».

Мітинги проти корупції заплановані 12 червня – це державне свято, День Росії – в десятках міст країни. В багатьох із них місцева влада чинить перешкоди проведенню акцій, відмовляючись узгоджувати їх чи змушуючи переносити на околиці і чинячи тиск на організаторів.

Схожі акції вже відбувалися 26 березня. У них брали участь школярі і студенти, багатьох із них затримувала поліція.
…

Президент США Дональд Трамп знову звинуватив Катар у підтримці і фінансуванні тероризму і закликав цю державу Перської затоки припинити це.

Катар, «на жаль, історично є фінансистом тероризму на дуже високому рівні» і «має зупинити це фінансування, і свою екстремістську ідеологію щодо цього фінансування», сказав керівник США на прес-конференції у Вашингтоні з президентом Румунії Клаусом Йоханнісом, який прибув із візитом.

За кілька годин до того державний секретар США Рекс Тіллерсон виступив у значно м’якшому тоні, закликавши Катар «реагувати на занепокоєння сусідів».

Тіллерсон також закликав Саудівську Аравію, Єгипет та інші арабські держави послабити їхню блокаду Катару. За його словами, це зашкодило здійсненню міжнародної військово-повітряної кампанії під проводом США проти екстремістського угруповання «Ісламська держава».

«Ми очікуємо, що ці країни негайно вживуть заходів для деескалації ситуації і зроблять щирі кроки до вирішення суперечностей між ними», – сказав держсекретар.

Бахрейн, Саудівська Аравія, Єгипет, Об’єднані Арабські Емірати й низка інших арабських держав перервали дипломатичні відносини з Катаром, знизили їхній рівень тощо й пішли на інші обмеження, на кшталт припинення транспортного сполучення, починаючи з 5 червня. Вони звинуватили Доху в підтримці ісламістських бойовиків і тісних зв’язках із шиїтським Іраном, що є суперником більшості арабських держав, де більшість населення чи принаймні владу складають суніти. Катар відкидає ці звинувачення як безпідставні.

У той час як дипломатія США намагається залагодити кризу, Трамп уже наступного дня після початку блокади звинуватив у твітері Катар у фінансуванні екстремізму і терористичних груп.

Військово-повітряну базу «Аль-Удейд» у Катарі використовують США для своїх операцій у Сирії, Іраці й Афганістані. На ній, крім літаків та іншої техніки, розміщені близько 10 тисяч американських військовослужбовців.
…

Президент США Дональд Трамп звинуватив колишнього директора Федерального бюро розслідувань Джеймза Комі у кривосвідченні в комітеті Сенату щодо змісту приватних зустрічей між ними й заявив, що готовий дати про це власні свідчення.

Виступаючи на прес-конференції у Вашингтоні після зустрічі з президентом Румунії Клаусом Йоханнісом, який прибув із візитом, американський керівник заявив, що з його боку не було «ніякої змови, ніякого перешкоджання» – маючи на увазі звинувачення, що його помічники, зокрема, перший радник із національної безпеки в його адміністрації Майкл Флінн, змовлялися з Росією про підтримку в передвиборчий час і що він намагався перешкодити розслідуванню в цій справі.

За словами Трампа, частина того, що говорив на слуханні в Сенаті Комі, «просто неправда». На запитання, чи готовий він сам свідчити під присягою з його версією щодо змісту розмов із Комі, Трамп відповів: «На сто відсотків».

Трамп також заперечив слова Комі, що у приватних розмовах казав йому припинити розслідування щодо Флінна і що просив його про лояльність.

Раніше у п’ятницю Трамп назвав свідчення Комі перед комітетом Сенату з питань розвідки про зміст розмов між ними «брехнею» і розкриттям секретної інформації.

У четвер свідчення колишнього керівника ФБР також заперечував особистий юрист президента США Майкл Касовіц.

Раніше в четвер Комі на слуханні в комітеті з питань розвідки Сенату у справі розслідування даних про втручання Росії у президентські вибори 2016 року і звинувачень про зв’язки з Росією членів команди Трампа заявив, серед іншого, що сприйняв як вказівку прохання президента Трампа припинити розслідування щодо Флінна. Як повідомив Комі, Трамп тоді казав йому «я сподіваюся» на зупинення слідства, і на запитання, як колишній чільник ФБР сприйняв ці слова, він пояснив: «Я сприйняв це так, що він хоче, щоб я це зробив». Комі підтвердив, що прямого наказу з боку Трампа не було, але ці слова він зрозумів як «вказівку».

Колишній керівник ФБР також повідомив, що попросив одного зі своїх друзів передати до засобів інформації зміст службових записок, які він писав про ті розмови з президентом. Як сказав Комі, він вирішив писати ці записки з детальним висвітленням зустрічей із Трампом, які не є секретними документами, бо «щиро непокоївся, що він (президент – ред.) може брехати про них».

Крім того, Комі заявив, що не має ніяких сумнівів, що Росія намагалася втрутитися у президентські вибори. Також, сказав Комі, він не має ніяких сумнівів, що влада Росії стоїть за зламуваннями комп’ютерних мереж керівництва Демократичної партії і витоками викрадених даних під час президентської кампанії. Іще раз він відкинув будь-які сумніви, говорячи про те, що влада Росії стоїть і за кібервтручанням у реєстри виборців кількох штатів і що російська влада добре знала про ці втручання. При цьому Комі висловив упевненість, що ці втручання не вплинули на підрахунок голосів.

Напередодні цього виступу, в середу, комітет оприлюднив письмові свідчення Комі, в якому колишній керівник ФБР, звільнений із посади президентом, посвідчив: Трамп під час приватного обіду з Комі 27 січня цього року прямо запитав його, чи той хоче й далі лишатися директором ФБР, і сказав йому: «Мені потрібна лояльність. Я чекаю на лояльність». За документом, Комі відповів, що хоче завершити до кінця свій 10-річний термін на посаді і з політичного погляду не стоїть ні на чиєму боці. Комі також сказав, що Трамп отримає його чесність, але не обіцяв припинити розслідування.

Крім того, на зустрічі в Білому домі 14 лютого Трамп чинив тиск на Комі у справі кримінального розслідування контактів першого в нинішній адміністрації радника з національної безпеки Флінна з російськими посадовцями. Як процитував Комі слова Трампа, той висловив сподівання, що чільник ФБР знайде спосіб «відпустити» Флінна, бо той «добрий хлопець». «Я зрозумів це як запит президента припинити всі розслідування щодо Флінна у зв’язку з його неправдивими заявами про його розмови з послом Росії у грудні», – додав Комі у своєму письмовому свідченні.

Ці заяви принаймні частково підтвердили низку повідомлень у засобах інформації останніх тижнів, у яких ішлося про те, що Трамп намагався втрутитися в розслідування ФБР у справі Флінна. Трамп уже не раз заперечував усі звинувачення у втручанні в розслідування ФБР.

Флінн був змушений до відставки 13 лютого вже через 24 дні після призначення на посаду радника з національної безпеки після викриття, що він приховав від посадовців Білого дому свої контакти з російськими посадовцями, включно з послом Росії у США.

9 травня президент США звільнив Комі, який наглядав за кримінальним розслідуванням ФБР у справі контактів членів команди Трампа з офіційними представниками Росії, з посади директора бюро. Це рішення збурило політичний Вашингтон і стало ще одним кроком, що затьмарив президентство Трампа.

Нині справи про контакти членів команди Трампа з російськими посадовцями і про природу цих контактів, а також про дані всіх розвідувальних служб США про втручання Росії у президентські вибори у США 2016 року, розслідують, крім ФБР, комітет у справах розвідки Сенату і ще принаймні один комітет Палати представників Конгресу США. Окремі аспекти цих справ розслідує ще кілька конгресових комітетів.
…

Консервативна партія, яку очолює прем’єр-міністр Великої Британії Терези Мей, не змогла отримати абсолютну більшість в парламенті, враховуючи часткові результати позачергових парламентських виборів, які відбувалися 8 червня.

Згідно з останніми даними, після оголошення 643 із 650 місць, консерватори отримують 313 депутатських місць (лейбористи – 260).

Навіть якщо консерватори отримають перемогу на виборчих округах, які ще залишилися, то вони все одно не зможуть набрати 326 місць, необхідних для формування уряду більшості.

Лідер британської опозиційної Лейбористської партії Джеремі Корбін закликав Терезу Мей піти у відставку, враховуючи підсумки дострокових парламентських виборів, але прем’єрка сказала, що залишиться, бо країна потребує стабільності. 

8 червня після завершення голосування на парламентських виборах у Великій Британії, за даними опитування на виході з дільниць, консерватори мали б отримати 314 місць, опозиційна Лейбористська партія – 266 місць із загалом 650. Для створення стійкого уряду необхідно принаймні 326 депутатських голосів.

Вибори прем’єр Мей призначила у квітні, коли, за даними опитувань, рейтинги її самої і її правоцентристської Консервативної партії були дуже високі, і були сподівання, що ця партія, яка в дотеперішньому парламенті мала 330 місць – ледь більше від мінімуму для самостійного створення уряду – збільшить своє представництво, щоб керувати країною у процесі виходу з Європейського союзу, відомому як «Брекзит». Але низка терористичних нападів останніми місяцями створили тиск на уряд, а помилки в перебігу виборчої кампанії далі зменшили популярність Мей і консерваторів як надійної сили для керівництва Великою Британією. Якщо результати екзит-полу підтвердяться, це ускладнить роботу нового уряду і може уповільнити переговори Лондона з ЄС про «Брекзит».
…

Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш готовий підтримати будь-які дипломатичні зусилля з метою зменшити напруженість у відносинах між Катаром та іншими арабськими державами Перської затоки, якщо цього забажають усі сторони, сказав його речник.

«Генеральний секретар стежить за ситуацією в регіоні з великим занепокоєнням. Він закликає країни регіону уникати нарощування напруженості й натомість працювати над подоланням суперечностей», – сказав речник Стефан Дюжаррік.

Раніше в четвер у США Білий дім повідомив, що президент Дональд Трамп продовжує переговори з усіма партнерами в регіоні з метою зменшити напруженість, що виникла через дипломатичну кризу у відносинах між Катаром і групою арабських держав.

Єгипет, що є однією з країн-учасниць суперечки, цього ж дня закликав Раду безпеки ООН почати розслідування щодо звинувачень на адресу Катару, що ця країна заплатила до 1 мільярда доларів як викуп за звільнення викрадених членів її королівської родини «терористичному угрупованню, що діє в Іраці».

А в Катарі головна телемережа «Аль-Джазіра», що працює як загальнарабська й міжнародна, теж цього ж дня заявила про кібернапад на всі її системи, сайти і сторінки в соцмережах.

Бахрейн, Саудівська Аравія, Єгипет, Об’єднані Арабські Емірати й низки інших арабських держав перервали дипломатичні відносини з Катаром, знизили їхній рівень тощо й пішли на інші обмеження, на кшталт припинення транспортного сполучення, починаючи з 5 червня, звинувачуючи Доху в підтримці ісламістських бойовиків і тісних зв’язках із шиїтським Іраном, що є суперником більшості арабських держав, де більшість населення чи принаймні владу складають суніти.
…

Після завершення голосування на парламентських виборах у Великій Британії опитування на виході з дільниць дають знати, що владна нині Консервативна партія збереже в нижній і головній Палаті громад парламенту відносну більшість, але не матиме абсолютної.

За цими даними, консерватори прем’єр-міністра Терези Мей мали б отримати 314 місць, опозиційна Лейбористська партія – 266 місць із загалом 650. Для створення стійкого уряду необхідно принаймні 326 депутатських голосів.

Це лише підрахунки на підставі даних екзит-полів, офіційні результати стануть ясні вже вранці у п’ятницю.

Вибори прем’єр Мей призначила у квітні, коли, за даними опитувань, рейтинги її самої і її правоцентристської Консервативної партії були дуже високі, і були сподівання, що ця партія, яка в дотеперішньому парламенті мала 330 місць – ледь більше від мінімуму для самостійного створення уряду – збільшить своє представництво, щоб керувати країною у процесі виходу з Європейського союзу, відомому як «Брекзит». Але низка терористичних нападів останніми місяцями створили тиск на уряд, а помилки в перебігу виборчої кампанії далі зменшили популярність Мей і консерваторів як надійної сили для керівництва Великою Британією. Якщо результати екзит-полу підтвердяться, це ускладнить роботу нового уряду і може уповільнити переговори Лондона з ЄС про «Брекзит».
…

З космодрому Байконур на півдні Казахстану 8 червня після річної перерви в запусках стартувала російська ракета-носій «Протон-М» з американським супутником зв’язку Echostar 21. Про це йдеться в повідомленні у Twitter «Роскосмосу».

Пізніше в російській держкорпорації повідомили, що супутник успішно відокремився від третього ступеня ракети-носія і вийшов на орбіту.

Запуск ракети-носія планували здійснити ще в грудні, але перенесли на літо через проблеми в роботі двигунів.

Старти ракет «Протон» призупинили після інциденту 9 червня 2016 року. Тоді через технічний збій зарано вимкнувся другий ступінь ракети. У січні стало відомо, що «Роскосмос» поверне на Воронезький механічний завод всі двигуни для двох ступенів ракети «Протон-М» через збої. Пізніше з’ясувалося, що майже у всіх двигунах виявили дефекти.
…