Нігерія та Лівія мають приєднатися до угоди про скорочення видобутку нафти, яку уклали члени ОПЕК, Росія та інші країни. Про це 23 липня в інтерв’ю The Financial Times заявив міністр енергетики Росії Олександр Новак.

«Ми вважаємо, що після того, як стабілізується видобуток нафти в Лівії та Нігерії, на ринку буде менше неясностей щодо їхніх майбутніх кроків», – вказав Новак сказав напередодні зустрічі міністрів нафтової промисловості в Санкт-Петербурзі 24 липня. Учасники цієї зустрічі обговорять виконання своїх домовленостей.

Росія, Казахстан, Азербайджан та ряд інших виробників, що не входять до ОПЕК, приєдналися до Саудівської Аравії, Ірану, Іраку та інших учасників нафтового картеля в листопаді 2015 року та узгодили параметри скорочення виробництва задля зростання ціни сировини.

Ці зусилля мали обмежений успіх, оскільки зростання ціни гальмує збільшення видобутку сланцевої нафти в Сполучених Штатах, які до цієї угоди не приєдналися.
…

Влада Афганістану повідомляє, що угруповання «Талібан» взяло під свій контроль два райони на півночі і в центрі країни.

Речник керівника поліції провінції Фар’яб Абдул Карім Юреш заявив, що бойовики захопили район Кохістан, зокрема урядові будівлі, вранці 23 липня.

Керівник поліції провінції Гор Мохаммад Мустафа Мохсені повідомив, що пізно ввечері 22 липня після сутичок із бойовиками був захоплений район Тайвара.

«Талібан» у заяві підтвердив, що взяв під контроль обидва райони.

Водночас Міністерство оборони Афганістану заявляє, що бої все ще тривають.

За даними поліції, внаслідок боїв із талібами у двох районах загинули щонайменше десять поліцейських.

У провінції Фар’яб неодноразово відбувалися сутички між силами безпеки Афганістану і талібами, які намагаються розширити свій контроль у регіоні. За даними поліції, на даний час у цій провінції, що розташована біля кордону з Туркменистаном, сили безпеки ведуть бої з «Талібаном» у восьми районах.

Провінція Гор – бідна, віддалена провінція в центрі Афганістану.

Таліби також беруть участь в боях з силами безпеки у провінції Баглан на півночі Афганістану, через що тимчасово закрита ключова магістраль між столицею Кабулом і північчю Афганістану.
…

Кілька сотень людей вийшли на марш «За вільний інтернет» 23 липня в центрі російської столиці Москви. Вони вимагають відставки голови «Роскомнагляду» Олександра Жарова. Акція узгоджена з мерією Москви.

Учасники акції виступають проти цензури в інтернеті. Вони також закликають російську владу реабілітувати засуджених за репости і лайки в соціальних мережах.

16 липня однойменна акція відбулася і в російському Санкт-Петербурзі.

Згідно з доповіддю правозахисної організації Freedom House, Росія входить у двадцятку країн з «невільним інтернетом». Нещодавно Держдума Росії схвалила додаткові обмеження в інтернеті. Зокрема були ухвалені закони про заборону засобів обходу блокувань і регулювання роботи месенджерів.
…

Лех Валенса, колишній президент Польщі, засновник «Солідарності» підтримав протести проти суперечливої судової реформи. 22 липня 73-річний Валенса виступив на мітингу в польському Гданську.

«Наше покоління змогло повернути Польщу до нормального стану і забезпечити розподіл влади. Ми не можемо дозволити комусь це знищити», – сказав Валенса.

21 липня десятки тисяч поляків вийшли із протестами на вулиці столиці Варшави й інших польських міст у той час, як Сенат, верхня палата парламенту Польщі, схвалив закон, що має надати політикам країни значний контроль над системою судочинства, всупереч застереженням Європейського союзу. 

Раніше цей закон схвалила нижня палата парламенту, Сейм, і для набуття чинності залишається підпис голови держави. Президент Анджей Дуда завжди дотримується лінії владної партії, яка провела закон і з якої він сам походить, – популістської консервативно-націоналістичної партії «Право і справедливість».

Голова цієї партії Ярослав Качинський твердить, що система судочинства в Польщі потребує «радикальних змін», бо, мовляв, вона досі функціонує, як у часи соціалізму, і в ній досі повно працівників із тих часів.

Закон, серед іншого, передбачає звільнення з посад суддів Верховного суду, за винятком тих, яких призначив президент, і надає президентові право керувати діяльністю судів.

Цей закон різко критикували в Європейському союзі за те, що він, за словами критиків, знищує незалежності судової гілки влади і загрожує принципові верховенства права.

Прем’єр-міністр Польщі Беата Шидло відкинула критику ЄС, заявивши, що закони Польщі є її внутрішньою справою і що її уряд не підкориться ніякому зовнішньому тискові.

 
…

Президент Франції Емманюель Макрон 24 липня зателефонує лідерам Росії, Німеччини і України для обговорення зусиль щодо припинення бойових дій на Донбасі. Про це у суботу повідомили в офісі французького президента.

У продовж цього тижня на Донбасі значно збільшилася кількість обстрілів.

Про припинення вогню на лінії контакту, що є вимогою Мінських домовленостей про врегулювання на окупованій частині українського Донбасу, домовлялися вже багато разів. Досі жодного разу режим припинення вогню не втримувався. При цьому сторони щоразу заперечують свою вину в порушеннях і звинувачують у провокаціях іншу сторону.

За час бойових дій на Донбасі, за оцінками ООН, тут загинули 10 тисяч людей.

Задля мирного вирішення конфлікту на Донбасі у червні 2014 року лідери України, Німеччини, Франції і Росії під час відвідин Нормандії домовились проводити консультації і переговори у «нормандському форматі». Відтоді відбувалися кілька зустрічей на рівні лідерів країн і керівників МЗС.
…

Конгресмени США від обох партій узгодили текст законопроекту про посилення санкцій проти Росії, Ірану і Північної Кореї. Про це 22 липня повідомила лідер демократичної меншості у Палаті представників Ненсі Пелосі.

При цьому вона висловила занепокоєння, що включення у документ нового пункту про КНДР може знову спричинити процедурну затримку з його ухваленням.

Член сенатського комітету у закордонних справах демократ Бен Кардін заявив, що консенсусу вдалося досягти під час «інтенсивної дискусії». Він висловив сподівання, що обидві палати Конгресу схвалять законопроект, а президент США Дональд Трамп підтримає прагнення законодавців проводити щодо Росії жорсткіше політику.

Тепер за новий варіант документа мають проголосувати і Палата представників, і Сенат.
…

Іран оголосив про початок нового ракетного проекту попри загострення відносин зі США.

Іранські державні ЗМІ повідомляють, що міністр оборони країни Хосейн Дехган заявив на урочистій церемонії, що починається виробництво ракети «Сайяд-3», дальність польоту якої становитиме 27 кілометрів. За словами міністра, вона зможе вражати бойові літаки, «безпілотники», крилаті ракети і вертольоти.

Минулого тижня США запровадили нові санкції проти 18 компаній і фізичних осіб, причетних до іранської програми розробки балістичних ракет.

Вашингтон заявив, що «згубні дії» Тегерана на Близькому Сході можуть звести нанівець результати ядерної угоди 2015 року. Тоді 6 провідних світових держав, включаючи США, погодилися послабити чи скасувати санкції проти Ірану в обмін на згортання його ядерної програми.
…

Парламент Молдови схвалив заяву, якою вимагає від Росії вивести війська, озброєння й інше обладнання з сепаратистського регіону Придністров’я.

Голосами 61 з загалом 101 депутата парламент схвалив заяву, яку її прихильники назвали символічною – вона ухвалена на 25-у річницю завершення короткої війни між силами Молдови, з одного боку, і Росії і Придністров’я, з іншого, після якої Кишинів остаточно втратив контроль над регіоном.

Як мовиться в заяві, присутність російських військ порушує конституційні засади незалежності, суверенітету і територіальної цілісності Молдови.

Відразу після схвалення в парламенті, більшість депутатів якого стоять на загалом проєвропейських позиціях і підтримують цілком проєвропейський уряд Молдови, проросійський президент країни Ігор Додон, що має обмежені повноваження,  засудив цю заяву.

За його словами, це «ще один провокаційний крок», що має на меті «погіршити відносини з Росією».

На початку травня Конституційний суд Молдови вже визнавав присутність російських військ у країні неконституційним: чинна Конституція Молдови проголошує її нейтралітет і не припускає постійної присутності іноземних військ на території країни.

Переважно російськомовний регіон Придністров’я, де базувалася 14-а армія Радянської армії СРСР, а потім Збройних сил Росії, нині перейменована в Оперативну групу російських військ, ще в радянські часи, 1990 року, односторонньо проголосив «незалежність» від решти Молдови. Самопроголошеної «незалежності» Придністров’я не визнав ніхто у світі, хоча регіон має істотну підтримку Росії – політичну, економічну і військову.

Після нетривалої війни 1992 року, в якій загинуло близько 1200 людей, Кишинів остаточно втратив контроль над цим регіоном країни. В тій війні на боці сепаратистів узяли участь окремі бійці й цілі підрозділи й частини російської армії зі своїм озброєнням і бойовою технікою.

Росія, всупереч своїм міжнародним зобов’язанням вивести свої війська з регіону до 2002 року і численним закликам і Кишинева, і міжнародної спільноти, відмовляється зробити це. Менша частина цих військ перебуває там під приводом «миротворчих сил», більша частина – під приводом необхідності ротації тих сил.

Росія ще 1999 року зобов’язалася на саміті ОБСЄ у Стамбулі вивести свій військовий контингент із Придністров’я до 2002 року, але так і не зробила цього, а тепер заявляє, що і не виведе, бо «міжнародна ситуація змінилася». Нині в регіоні перебуває близько 1300–1500 російських військових, із них лише близько 400 числяться учасниками з російського боку миротворчої операції, що була започаткована 1992 року відповідно до двосторонньої російсько-молдовської угоди.
…

Міністр оборони США Джеймз Маттіс заявив, що вважає: ватажок екстремістського угруповання «Ісламська держава» Абу Бакр аль-Багдаді й далі живий, всупереч недавнім заявам про його знищення.

Як сказав він журналістам у Пентагоні, «я буду вважати, що це не так, коли буду знати, що ми вбили його». Він додав, що США далі розшукують цього діяча, вважаючи, що він живий.

Цю думку повторив директор Контртерористичного центру США Ніколас Расмуссен. За його словами, він не бачив ніяких даних, що змусили б його вважати, що аль-Багдаді «усунений із поля бою». За його словами, у США немає інформації, що підтверджувала б смерть чільного екстреміста.

Іще кілька тижнів тому базоване в Лондоні Бюро спостереження за правами людини в Сирії, що має інформаторів на місцях і переважно подає інформацію, що потім загалом підтверджується, заявило про загибель Абу Бакра аль-Багдаді в Сирії.

Росія, яка втрутилася у війну в Сирії, зокрема, й повітряними чи ракетними ударами по об’єктах «Ісламської держави», ще в середині червня стверджувала, що аль-Багдаді загинув саме внаслідок її удару на території Сирії.

Але представники США, Іраку, де теж діє це угруповання, і західні посадовці жодного разу не підтверджували цих заяв, а дехто з них і прямо заперечував.

Про загибель Абу-Бакра аль-Багдаді, він же «халіф Ібрагім», справжнім іменем, як вважають, Ібрагім Аввад Ібрагім аль-Бадрі родом із іракської Самарри, раніше вже стверджували багато разів, але ті повідомлення щоразу виявлялися хибними.
…

Президент Росії Володимир Путін заявив, що ще не вирішив, чи обиратися йому знову на цю посаду на чергових виборах наступного, 2018 року.

«Чи треба мені далі продовжувати роботу в цій ролі, я ще не вирішив, іще подивлюся. У 2018 році вибори, до початку виборчої кампанії час іще є, подивимося», – сказав Путін під час спілкування з учнями освітнього центру для обдарованих дітей у місті Сочі.

Він, серед іншого, заявив, що мав можливість змінити під себе Конституцію Росії щодо термінів перебування на посаді. «Мене навіть впрошували свого часу Конституцію змінити. Я не став цього робити. І не маю наміру цього робити в майбутньому», – сказав Путін.

За конституцією Росії, одна й та сама людина не може обіймати посади президента більш ніж два терміни поспіль – що не виключає можливості балотуватися і обиратися знову після перерви. Володимир Путін обирався на цю посаду у 2000 і 2004 роках, а на виборах 2008-го не балотувався, залишивши президентську посаду своєму ставленикові, на той час прем’єр-міністрові Дмитрові Медведєву, але фактично сам продовжив керувати Росією, ставши її прем’єр-міністром. На виборах 2012 року Путін повернувся на президентську посаду і повернув Медведєва на прем’єрську. За зміненою на той час Конституцією, президентський термін збільшили з чотирьох років до шести. На чергових виборах 2018 року Путін, як широко вважають, буде обраний знову на подальші шість років.

Володимир Путін має значну суспільну підтримку в Росії, в цій країні немає діячів, що могли б зрівнятися з ним за популярністю і кинути йому серйозний виклик. Усі можливі більш-менш реальні суперники були свого часу засуджені чи змушені до еміграції.
…

Німецький концерн Siemens оголосив про припинення поставок обладнання російським компаніям, підконтрольним державі. Про це йдеться в поширеній 21 липня заяві концерну.

Таке рішення Siemens ухвалив через перевезення до окупованого Росією Криму газових турбін в обхід санкцій.

Крім того, Siemens оголосив про вихід з російської компанії «Интеравтоматика», де німецькому концерну належало 45,7% акцій. У концерні припускають, що саме за допомогою цієї компанії турбіни Siemens перевезли з Краснодарського краю до Криму.

Про те, що турбіни незаконно ввезли до Криму для використання на електростанціях, стало відомо на початку липня 2017 року. Після цього Siemens подав до суду позови на три російські компанії, імовірно причетні до цього.

Турбіни були зроблені на спільному підприємстві німецького концерну і російського підприємства «Силові машини» для використання в Краснодарському краї. Після цього їх переробили на підприємствах компанії «Ростех» і перевезли до Криму.

Санкції Євросоюзу забороняють європейським компаніям поставляти будь-яке обладнання та продукцію до окупованого Росією Криму.
…

Сполучені Штати не наполягають на негайній відставці президента Сирії Башара Асада як частини зусиль для політичного врегулювання шестирічної громадянської війни в цій країні. Про це 20 липня заявив радник президента США Дональда Трампа Том Боссерт.

«Я не думаю, що для нас важливо сказати, що спершу Асад має піти», – сказав радник Трампа на форумі з питань безпеки в місті Аспен у штаті Колорадо.

«Сполучені Штати все одно хотіли б побачити відставку Асада в якийсь момент, це буде нашим бажаним результатом», – додав Боссерт.

Позиція Білого дому в сирійському питанні значно змінилася від часу, коли Трамп змінив на президентській посаді Барака Обаму. Попередник Трампа наполягав, що будь-яке політичне врегулювання в Сирії має передбачати усунення Асада від влади.

Інші західні держави також пом’якшили своє ставлення до сирійського режиму. Зокрема, Франція на чолі з нещодавно обраним президентом Емманюелем Макроном вважає, що припинення діяльності Асада не є передумовою для досягнення мирної угоди в Сирії.
…

Щонайменше дві людини загинули, понад 100 травмовані внаслідок сильного землетрусу, який стався в нічні години 21 липня в Егейському морі і завдав шкоди на грецьких островах та турецькому узбережжі.

Керівник острова Кос Георґос Кіріціс розповів грецьким засобам інформації, що на острові загинули двоє людей, багато були травмовані. Пошкоджень зазнав острівний порт.

За даними Геологічної служби США, епіцентр землетрусу магнітудою 6,7 розташований на глибині близько 10 кілометрів і також за 10 кілометрів на південь від турецького курортного міста Бодрум. За даними турецької влади, після основного поштовху було зареєстровано понад 20 менших коливань.

За даними губернатора турецької провінції Муґла Есенгула Ківелека, серйозних втрат вдалося уникнути, зафіксовані лише «незначні травми через паніку». Близько 70 людей були шпиталізовані до бодрумських лікарень після землетрусу.
…

Кувейт заявляє, що закликав Іран скоротити кількість своїх дипломатів у цій державі і закрити деякі іранські офіси, зокрема культурну місію.

Неназване урядове джерело повідомило агенції AFP, що близько 15 іранських дипломатів видворяють.

До такого кроку Кувейт вдався після минулорічного рішення суду стосовно екстремістської мережі, яка, за твердженням влади, мала контакти з Іраном і ліванським шиїтським збройним угрупованням «Хезболла».

Офіційне агентство новин Kuna заявило, що Кувейт також вирішив заморозити будь-які заходи, що передбачають спільні засідання комітетів двох країн.

Іранська влада наразі не реагувала на це рішення.

Рішення Кувейту вислати іранських дипломатів збіглося в часі із загостренням напруженості в регіоні.
…

Генерального директора російської компанії «Силові машини» Романа Філіппова відправили у відставку. Ця компанія разом із німецьким концерном Siemens виробляють газові турбіни. На початку липня агентство Reuters повідомило про доставку анексований Крим в обхід санкцій щонайменше двох турбін Siemens.

Як повідомляють російські ЗМІ, рішення про відставку Філіппова ухвалила рада директорів. Його повноваження припинили достроково. Причини звільнення не розкривають.

13 липня стало відомо, що співробітники ФСБ Росії в Санкт-Петербурзі затримали Філіппова за підозрою в розголошенні державної таємниці. У нього вдома і в офісі пройшли обшуки, самого гендиректора «Силових машин» допитали. Після цього його відпустили під підписку про невиїзд.

Спочатку затримання Філіппова ЗМІ пов’язали зі скандалом навколо постачання турбін Siemens в Крим. Однак пізніше з’явилися повідомлення, що ці події не пов’язані.
…

Судовий процес у справі про спробу державного перевороту в Чорногорії перенесли на вересень. Рішення про це оголосила 20 липня суддя Сюзанна Мугоза після того, як адвокати зі сторони захисту подали кілька клопотань із вимогою надати їм більше часу на підготовку.

За словами судді, суд переносять на 6 вересня, щоб «не порушувати право на захист».

Судовий розгляд справи почався 19 липня у Подгориці, але його майже відразу зупинили через те, що захист зажадав усунути прокурорів у цій справі.

Суд у Чорногорії 8 червня підтвердив обвинувачення проти 14 підозрюваних у підготовці державного перевороту. Серед обвинувачених двоє громадян Росії, яких судять заочно, двоє проросійських опозиційних лідерів Чорногорії – Андрія Мандич і Милан Кнежевич, дев’ять сербів і ще один громадянин Чорногорії.

У Верховному суді країни повідомили, що серед обвинувачень – «підготовка змови проти конституційного ладу і безпеки Чорногорії» і «замах на терористичний акт».

Андрію Мандича і Милана Кнежевича підозрюють в організації злочинної групи, яка, за даними прокуратури Чорногорії, планувала влаштувати заворушення, захопити держустанови і вбити тодішнього прем’єра Мила Джукановича після закінчення голосування на виборах 16 жовтня 2016 року.

Мандич і Кнежевич називають звинувачення проти них «фікцією».

Росія заперечує свою причетність як держави до цієї спроби перевороту, але активно підтримує місцеві групи, які виступали проти вступу Чорногорії у НАТО.

Чорногорія стала 29-м членом НАТО на церемонії у Вашингтоні 5 червня.
…

Міністерство оборони США висловило урядові Туреччини занепокоєння тим, що державне агентство Anadolu в цій країні, союзникові в НАТО, оприлюднило дані про передові пункти базування військ США на півночі Сирії, де американські військові допомагають місцевим силам сирійських курдів у боротьбі проти екстремістського угруповання «Ісламська держава».

«Оприлюднення непублічної військової інформації створює невиправданий ризик для сил коаліції і здатне порушити перебіг здійснюваних операцій із метою завдати поразки «Ісламській державі», – сказав Радіо Свобода речник Пентагону, говорячи про коаліцію під проводом США, що веде боротьбу проти екстремістського збройного угруповання «Ісламська держава».

Це угруповання становить найбільшу загрозу регіональній безпеці, і «критично важливо, щоб усі сторони, що діють у Сирії, залишалися зосереджені на найголовнішому – на знищенні «Ісламської держави», сказав речник, майор Адріян Ранкін-Ґалловей.

За його словами, військові не можуть перевірити з незалежних джерел шляхи, якими була отримана інформація про бази в Сирії, але, додав він, «ми були б дуже стурбовані, якби посадовці з країни-союзника в НАТО свідомо поставили б під загрозу наші сили, оприлюднивши непублічну інформацію».

Раніше в середу автор турецької публікації, журналіст агентства «Анадолу» Левент Ток заявив агентству «Блумберґ», що дані про бази не були надані урядом Туреччини, а є результатом роботи репортерів агентства в Сирії. За його словами, частину інформації розкрили в соцмережах курдські бійці. Дотримуючись офіційної позиції Анкари щодо загонів сирійських курдів, він додав: «США мали б подумати це наперед, перш ніж починати співпрацю з терористичною організацією».

Як стало відомо засобам інформації у США в середу, турецьке агентство оприлюднило статтю про ці бази, з мапою цих десяти пунктів базування, ще в понеділок, а потім випустило й її версію англійською мовою. У своїй публікації турецьке агентство навело й чисельність військ у кожному з пунктів базування, а також додало, що ці пункти з міркувань безпеки приховані від сторонніх, і виявити їх було важко.

Інтернет-видання The Daily Beast, що першим написало про це у США, оприлюднило також своє листування з військовими США, які намагалися зупинити американську публікацію про ці дані, що вже були оприлюднені в Туреччині, заявляючи, що журналісти викриють важливу тактичну інформацію. Як заявляв виданню речник коаліції під проводом США проти «Ісламської держави» в Сирії полковник Джо Скрокка, повідомлення про конкретну чисельність і місця дислокації військ ставлять життя військових під загрозу.

Військові США на півночі Сирії співпрацюють у боротьбі проти «Ісламської держави» з курдськими «Загонами народної самооборони». Туреччина вважає ці загони сирійських курдів підрозділом сепаратистського збройного угруповання турецьких курдів «Робітнича партія Курдистану», визнаного терористичним і в Туреччині, і у США та Європейському союзі, і так само називає й ті загони «терористичними». Співпраця США з загонами сирійських курдів є одним із моментів, що викликають напруженість у відносинах Вашингтона і Анкари.
…

У США заявили, що Іран протягом 2016 року залишався «провідною державою-спонсором тероризму», і підтримувані Тегераном угруповання зберегли здатність становити загрозу для Сполучених Штатів і їхніх союзників.

Як мовиться в новому звіті Державного департаменту США про тероризм у країнах світу, такі угруповання, в першу чергу «Хезболла» з Лівану, продовжують загрожувати інтересам і союзникам Вашингтона, навіть незважаючи на посилення фінансових санкцій проти них і боротьби правоохоронних органів.

Іранський Корпус вартових Ісламської революції, що є елітним військовим формуванням і основною опорою ісламського режиму в Ірані, а також «партнери, союзники і маріонетки» Тегерана відіграють роль у дестабілізації в перебігу збройних конфліктів в Іраці, Сирії і Ємені, мовиться у звіті.

Документ також звинувачує шиїтський Іран у рекрутуванні бойовиків із усього регіону до пов’язаних із Тегераном шиїтських ополчень, що беруть участь у конфліктах у Сирії й Іраці.

Крім того, у звіті велику увагу приділено екстремістському угрупованню «Ісламська держава», яке звинувачують у численних нападах і актах насильства. Це сунітське угруповання і вісім його відомих відгалужень США називають найпотужнішою загрозою світовій безпеці.

Звіт був оприлюднений у час, коли відносини США й Ірану напружилися через усе нові санкції Вашингтона, що накладені на Тегеран у зв’язку з його ракетною програмою і порушеннями прав людини в Ірані. Тим часом США вже давно звинувачують Іран у підтримці міжнародного тероризму і дестабілізації регіону.
…

Європейська комісія закликала Польщу зупинити суперечливу реформу судочинства й попередила, що в разі відмови вже наступного тижня Польщі загрожують безпрецедентні санкції.

У Брюсселі заявляють, що ця реформа матиме « значний негативний вплив» на незалежність судочинства в Польщі.

Як повідомив після засідання Єврокомісії її перший віце-президент Франс Тіммерманс, там швидко підготують належні процедури при порушенні права ЄС і застосують їх наступного тижня. Зокрема, сказав він, Єврокомісія впритул наблизилася до застосування статті 7 Лісабонської угоди про функціонування ЄС, за якою Польщу можуть позбавити права голосу в Раді Євросоюзу.

Запроваджувана в Польщі реформа «значно посилює системні загрози принципові верховенства права», наголосив Тіммерманс. За його словами, реформа призведе до скасування незалежності судової гілки влади і поставить її під повний політичний контроль уряду.

Владна в Польщі від 2015 року популістська консервативна націоналістична партія «Право і справедливість» уже запровадила низку кроків для збільшення свого контролю над судами, прокуратурою і державними засобами інформації. Минулого тижня вона провела через парламент Польщі низку законів про судову реформу, що, на думку опозиції і зовнішніх спостерігачів, створюють загрозу принципові розподілу влад.

За цими законами, зокрема, міністр юстиції, що є політичним призначенцем, отримає право призначати суддів Верховного суду й голів звичайних судів країни, а до парламенту має відійти право призначати членів Національної ради юстиції, яка має захищати незалежність судів.

Ці дії влади викликали низку демонстрацій протесту в столиці й інших містах Польщі.
…

Сполучені Штати Америки розширили ще на 18 позицій перелік фізичних і юридичних осіб, яких стосуються санкції через програму балістичних ракет Ірану та інші пов’язані різновиди діяльності.

Зокрема, заявило Міністерство фінансів США, 16 із них потрапили до списку за «дії на підтримку незаконних іранських дій і транснаціональної злочинної діяльності». Державний департамент США додав, що ще дві іранські організації потрапили під санкції безпосередньо за участь у програмі створення балістичних ракет.

При цьому у США повторили заклик до Ірану негайно звільнити американських громадян, що перебувають в Ірані за ґратами, засуджені там за звинуваченнями у шпигунстві.

В Ірані відразу засудили розширення санкційного списку США.

Як заявило Міністерство закордонних справ Ірану, це «нічого не вартий акт США – накладення незаконних санкцій».

Як мовиться в заяві, Тегеран у відповідь застосує свої нові санкції «проти американського народу і установ, що чинять дії проти іранського народу й інших мусульманських народів регіону».

Попереднього дня, в понеділок, адміністрація президента США Дональда Трампа посвідчила, як того вимагає американське законодавство, що Іран не порушує умов угоди про його ядерну програму, відтак санкції, накладені свого часу через ядерну програму, залишаються скасованими.

Але при цьому в адміністрації наголосили, що Іран, дотримуючись букви угоди, «порушує її дух» тим, що продовжує розробляти і випробовувати балістичні ракети, а також швидкісні бойові катери.

Після укладення на початку 2015 року «ядерної угоди» з Іраном, за якою Тегеран різко скоротив свою ядерну програму до рівня, що має унеможливити створення ядерної зброї, а Захід у відповідь почав знімати накладені через цю програму санкції, Рада безпеки ООН скасувала попередню заборону для Тегерана створювати балістичні ракети. Але Вашингтон продовжує вважати, що ракетна програма Ірану становить загрозу, і накладає санкції на Тегеран через неї.
…

Міжнародний арбітраж у нідерландській Гаазі ухвалив, що Росія має сплатити 5 мільйонів 400 тисяч євро відшкодування за захоплення 2013 року 30 учасників акції протесту екологічної організації Greenpeace проти видобування нафти в Арктиці і їхнього судна.

Цей арбітраж іще 2015 року визнав Росію винною в порушенні Конвенції ООН про морське право, але лише зараз визначив суму відшкодування.

Як прокоментував нинішню ухвалу прем’єр-міністр Нідерландів Берт Кундерс, вона чітко визначає, що «судна в міжнародних водах не можна захоплювати силою і арештовувати присутніх на борту на власний розсуд».

Росія відмовилася брати участь в арбітражі, заявляючи, що вона здійснювала своє суверенне право, коли захоплювала судно Arctic Sunrise під прапором Нідерландів у міжнародних водах, але в межах своєї виключної економічної зони. Але арбітраж заявив, що все одно має юрисдикцію в цій справі саме за Конвенцією ООН про морське право, яку Росія підписала і тим самим погодилася на таке вирішення суперечок щодо застосування конвенції.

У Росії ще офіційно не коментували цього рішення. Російські державні засоби інформації цитують «джерела», які заявляють, що Москва вивчить це рішення і що в Міністерстві закордонних справ Росії продовжують заперечувати юрисдикцію арбітражу.

2013 року прикордонники Федеральної служби безпеки Росії захопили судно «Арктик Санрайз», на якому активісти «Ґрінпісу» вирушили протестувати проти видобування нафти в Арктиці і спробували влаштували такий протест і на одній із російських нафтовидобувних платформ у Баренцевому морі. Судно і 30 людей, що були на ньому, – активістів «Ґрінпісу», членів екіпажу і журналістів, – Росія утримувала тривалий час: людей кілька місяців, судно близько року. Людей із судна спершу звинувачували в «піратстві», потім перекваліфікували звинувачення на «хуліганство» і врешті відпустили за амністією після того, як Міжнародний трибунал із морського права ухвалив, що Росія повинна звільнити людей і судно. Росія тоді теж заявила, що не визнає юрисдикцію трибуналу, що працює під егідою ООН.
…

І в Росії, і у США заперечили попередні заяви заступника міністра закордонних справ Росії Сергія Рябкова про те, що Вашингтон близький до повернення Москві права доступу до її дипломатичних об’єктів, заблокованих у США.

Сам Рябков після своєї первісної заяви визнав, що до такої домовленості ще далеко. Коментуючи свої ж попередні слова, він сказав: «Знаєте, «майже» не рахується, тому ми продовжуємо працювати над цим».

У понеділок увечері після завершення переговорів із заступником державного секретаря США Томасом Шенноном у Вашингтоні, зокрема й на цю тему, він на запитання, чи отримала Росія свої будівлі назад, відповів був: «Майже».

Міністерство закордонних справ Росії в офіційному повідомленні про результати переговорів нічого не згадало про якісь можливі досягнені домовленості щодо повернення Москві доступу до її дипломатичних будівель у США. У повідомленні згадано лише про позицію Росії, що вона залишає собі право на заходи у відповідь, якщо США не усуне «цього й інших подразників».

Державний департамент США, інформуючи про переговори Шеннона і Рябкова про «питання, що становлять взаємний інтерес», узагалі не згадав теми російської дипломатичної власності. Як мовиться в цій заяві, переговори були «тверді, відверті і розлогі» і «відображають рішучість обох сторін досягти вирішення».

У Росії вже не раз останнім часом погрожували США неуточненими діями у відповідь і натяками на можливість закрити доступ до деяких дипломатичних об’єктів посольства США в Росії, якщо Вашингтон найближчим часом не піде на поступки Москві в цьому питанні, а також відповісти висилкою дипломатів США у відповідь на видворення зі США групи російських дипломатів.

У самому кінці грудня 2016 року адміністрація тодішнього президента США Барака Обами наказала закрити два російські дипломатичні об’єкти у США, що офіційно були дачами для відпочинку дипломатів, працівників посольства Росії і членів їхніх родин, у штатах Нью-Йорк і Меріленд. Тоді ж персонами нон-ґрата були оголошені 35 працівників посольства Росії у Вашингтоні і генерального консульства в Сан-Франциско. Причиною стали спільні висновки всіх спецслужб США, що Росія втрутилася у президентські вибори того року (Москва заперечує свою причетність). За деякими повідомленнями, закриті об’єкти могли також використовуватися працівниками російських спецслужб для ведення розвідувальної діяльності.

Президент Росії Володимир Путін тоді відмовився вживати заходів у відповідь, очікуючи на швидке поліпшення відносин за наступного президента Дональда Трампа, якого підтримувала Москва, – але цього так і не сталося. Адміністрація Трампа наразі продовжує попередню політику Вашингтона щодо Москви, незважаючи на заяви президента США про сподівання на кращі відносини з Росією.
…