Президент США Дональд Трамп вирушив до Японії, що стане його першою зупинкою в 5-денному турі Азією на тлі зростання напруженості щодо ядерних і ракетних випробувань Північної Кореї.

Очікується, що Трамп обговорить безпекові питання з американськими і японськими військовими на авіабазі Йокота після прибуття 5 листопада, куди він із Гаваїв вирушив у суботу.

Під час візиту до Японії, згідно з повідомленнями, президент США Дональд Трамп планує зіграти у гольф з прем’єр-міністром Японії Сіндзо Абе.

Наприкінці жовтня японський міністр оборони закликав США і Південну Корею вжити спільних заходів у відповідь на погрозами з боку Північної Кореї.

Напруження у відносинах між США і Пхеньяном посилюється з вересня, коли Північна Корея провела чергове, шосте за рахунком ядерне випробування.

 
…

Тисячі людей вийшли на вулиці Бонна із закликом до поступового припинення використання вугілля як джерела енергії перед запланованими на наступний тиждень переговорами про зміни глобального клімату, які проходитимуть у цьому німецькому місті.

Організатори маршу 4 листопада закликали уряд Німеччини реалізувати плани Паризької кліматичної угоди 2015 року з відмови у світовій економіці від викопних видів палива у цьому сторіччі.

Реалізація Паризької угоди обговорюватиметься на зустрічі з питань клімату серед 195 країн у Бонні з 6 до 17 листопада.

Президент США Дональд Трамп влітку заявив, що США виходять із Паризької кліматичної угоди, а вже восени держсекретар Рекс Тіллерсон припустив, що країна може залишитися її учасником, але за «належних умов».

Дональд Трамп раніше заявив про перебільшену роль людини в глобальному потеплінні. Водночас 3 листопада Федеральний уряд США опублікував доповідь про глобальну зміну клімату, вказавши, що «немає альтернативного пояснення» процесу глобального потепління, окрім результатів діяльності людини.
…

Суд в Іспанії видав ордери на арешт Карлеса Пучдемона, усуненого з посади регіональної влади Каталонії, автономного регіону на північному сході Іспанії.

Преса в Іспанії повідомляє, що суддя видала не тільки європейський ордер на арешт і затримання з метою взяття під варту Пучдемона, якого просили прокурори і який стосується країн Європейського союзу, а й міжнародний ордер, який спрямують і до інших країн світу.

Такі самі ордери видані і на ще чотирьох так само усунених із посад членів регіонального уряду Каталонії, що, як і Пучдемон, нині переховуються від іспанського правосуддя в Бельгії.

У цих документах суддя також виключила можливість допиту цих осіб через відеоконференцію, як пропонував раніше Пучдемон.

Бельгійський адвокат Пучдемона заявляв про видачу європейського ордера щодо його клієнта ще ввечері 2 листопада, але, ймовірно, йдеться про непорозуміння. Ордери, які опублікувала преса в Іспанії, датовані 3 листопада.

Сам Пучдемон в інтерв’ю, яке оприлюднили на телебаченні в Бельгії раніше 3 листопада, заявив, що готовий узяти участь у призначених на 21 грудня дострокових виборів парламенту регіону. Але, заявив він, перебуваючи в Бельгії, він має намір вести кампанію дистанційно, «з будь-якого місця», не повертаючись до Іспанії.

Як сказав Пучдемон, він готовий до дискусії з центральною владою в Мадриді. При цьому, за його словами, він також готовий постати перед «справжнім правосуддям», але не перед іспанським, яке він вважає політизованим.

2 листопада прокурори в Іспанії подали запит на видачу європейського ордера на арешт Карлеса Пучдемона і ще чотирьох членів його усуненої влади, які не з’явилися до суду в Мадриді. Водночас суд в Іспанії ухвалив узяти під арешт на час розслідування дев’ять усунених чи колишніх членів регіональної влади Каталонії, які прийшли за викликами на допит до суду в Мадриді. Один із них, який сам подав у відставку ще напередодні одностороннього проголошення незалежності Каталонії її регіональним парламентом, зможе вийти на волю під заставу у 50 тисяч євро, інші вісім арештовані без можливості застави.

Пучдемона й інших членів усуненої влади Каталонії звинувачують у заколоті, підбурюванні до заколоту, перевищенні повноважень, непокорі владі і розтраті державних або громадських коштів у зв’язку з їхніми діями навколо референдуму про незалежність Каталонії і подальшого самочинного проголошення цієї незалежності.

Карлес Пучдемон із кількома усуненими з посад членами його колишньої влади Каталонії останніми днями перебуває в Бельгії, щоб, за його словами, донести свою позицію щодо незалежності Каталонії у Брюсселі, інституційному центрі Європейського союзу. Вони проігнорували виклики на допити. Як заявляв 1 листопада адвокат Пучдемона, той зачекає в Бельгії на те, як буде розгортатися ситуація в Іспанії, перш ніж повертатися, бо нині йому загрожує «висока небезпека» затримання там.

Пучдемон також заявляв у Брюсселі 31 жовтня, що не буде звертатися за політичним притулком до Бельгії, законодавство якої не виключає такої можливості і для громадян країн ЄС.

27 жовтня уряд Іспанії зі згоди Сенату, верхньої палати парламенту країни, ухвалив розпустити регіональний парламент Каталонії і призначити вибори його нового складу на 21 грудня, а також звільнити з посад членів регіональної влади Каталонії і призначити на ці місця вірних Мадридові посадовців.

Таку можливість передбачає стаття 155 Конституції Іспанії щодо регіону країни, який порушує закони. Рішення ухвалили після того, як того ж дня, 27 жовтня, парламент Каталонії проголосував за проголошення незалежності регіону від решти Іспанії, всупереч попередженням Мадрида.

У Барселоні посилалися на результати влаштованого 1 жовтня референдуму в регіоні, який так само був визнаний незаконним у Мадриді і відбувся всупереч забороні. За незалежність Каталонії було понад 90 відсотків його учасників, але явка склала лише 43 відсотки – супротивники незалежності переважно бойкотували референдум як незаконний. При цьому заяв влади Каталонії про незалежність не підтримала жодна країна світу чи міжнародна організація, натомість у світі широко висловилися на підтримку цілісності і єдності Іспанії.
…

Головний прокурор Міжнародного кримінального суду заявила, що проситиме схвалити відкриття офіційного розслідування звинувачень щодо воєнних злочинів в Афганістані, яке може стосуватися і військ США.

Як заявила головний прокурор Фату Бенсуда, є достатні підстави вважати, що в перебігу воєнного конфлікту в Афганістані були скоєні воєнні злочини і злочини проти людяності.

Як мовиться в її заяві, «в належний час» вона звернеться до суддів Міжнародного кримінального суду з проханням дозволити це розслідування, бо дійшла висновку, що всі юридичні критерії для цього досягнені.

У цій заяві не згадано, яких саме учасників конфлікту може стосуватися розслідування.

Минулого року Фату Бенсуда подала звіт, у якому йшлося, зокрема, про те, що є попередні підстави вважати: війська США могли скоїти воєнні злочини в Афганістані і на таємних місцях утримання Центрального розвідувального управління США в інших країнах протягом 2003–2004 років. Також у тому звіті були згадані і звинувачення щодо можливих воєнних злочинів із боку урядових сил Афганістану та ісламістського угруповання «Талібан».

Вашингтон уже відкидав такий очікуваний крок головного прокурора МКС і заявляв, що будь-яке розслідування дій військ США на предмет воєнних злочинів в Афганістані було б «небажаним і недоречним».

США не ратифікували Римський статут, головний документ про діяльність Міжнародного кримінального суду, саме через імовірність, що він колись розглядатиме можливі злочини американських військових, і відтак Вашингтон не зобов’язаний зважати на дії цього суду.
…

Усунений із посади президента регіональної влади Каталонії, регіону на північному сході Іспанії, Карлес Пучдемон заявив, що готовий узяти участь у призначених на 21 грудня дострокових виборів парламенту регіону.

Але, заявив він, перебуваючи в Бельгії, він має намір вести кампанію дистанційно, «з будь-якого місця», не повертаючись до Іспанії.

Як сказав Пучдемон в інтерв’ю на телебаченні в Бельгії, він готовий до дискусії з центральною владою в Мадриді.

При цьому, за його словами, він також готовий постати перед «справжнім правосуддям», але не перед іспанським, яке він вважає політизованим.

2 листопада прокурори в Іспанії подали запит на видачу європейського ордера на арешт Карлеса Пучдемона, усуненого з посади президента влади Каталонії, автономного регіону на північному сході країни, і ще чотирьох членів його усуненої влади. Всі п’ятеро не з’явилися до суду в Мадриді і перебувають у Бельгії.

Водночас суд в Іспанії ухвалив узяти під арешт на час розслідування дев’ять усунених чи колишніх членів регіональної влади Каталонії, автономного регіону на північному сході країни, які прийшли за викликами на допит до суду в Мадриді. Один із них, який сам подав у відставку ще напередодні одностороннього проголошення незалежності Каталонії її регіональним парламентом, зможе вийти на волю під заставу у 50 тисяч євро, інші вісім арештовані без можливості застави.

Наразі нікому з 14 членів усуненої влади Каталонії офіційних обвинувачень не оголошували. Загалом їх звинувачують у заколоті, підбурюванні до заколоту і розтраті державних або громадських коштів у зв’язку з їхніми діями навколо референдуму про незалежність Каталонії і подальшого самочинного проголошення цієї незалежності.

Карлес Пучдемон із кількома усуненими з посад членами його колишньої влади Каталонії останніми днями перебуває в Бельгії, щоб, за його словами, донести свою позицію щодо незалежності Каталонії у Брюсселі, інституційному центрі Європейського союзу. Вони проігнорували виклики на допити. Як заявив 1 листопада адвокат Пучдемона, той зачекає в Бельгії на те, як буде розгортатися ситуація в Іспанії, перш ніж повертатися, бо нині йому загрожує «висока небезпека» затримання там.

Пучдемон також заявляв у Брюсселі 31 жовтня, що не буде звертатися за політичним притулком до Бельгії, законодавство якої не виключає такої можливості і для громадян країн ЄС.

27 жовтня уряд Іспанії зі згоди Сенату, верхньої палати парламенту країни, ухвалив розпустити регіональний парламент Каталонії і призначити вибори його нового складу на 21 грудня, а також звільнити з посад членів регіональної влади Каталонії і призначити на ці місця вірних Мадридові посадовців.

Таку можливість передбачає стаття 155 Конституції Іспанії щодо регіону країни, який порушує закони. Рішення ухвалили після того, як того ж дня, 27 жовтня, парламент Каталонії проголосував за проголошення незалежності регіону від решти Іспанії, всупереч попередженням Мадрида.

У Барселоні посилалися на результати влаштованого 1 жовтня референдуму в регіоні, який так само був визнаний незаконним у Мадриді і відбувся всупереч забороні. За незалежність Каталонії було понад 90 відсотків його учасників, але явка склала лише 43 відсотки – супротивники незалежності переважно бойкотували референдум як незаконний. При цьому заяв влади Каталонії про незалежність не підтримала жодна країна світу чи міжнародна організація, натомість у світі широко висловилися на підтримку цілісності і єдності Іспанії.
…

Голова тамбовського штабу російського опозиціонера Олексія Навального оголосила голодування в слідчому ізоляторі. Діана Рудакова засуджена до семи діб адміністративного арешту за статтею про порушення правил проведення публічних заходів. Про це повідомили її соратники.

Крім Рудакової, в Тамбові цього тижня були заарештовані ще троє прихильників Навального. Зокрема, двом помічникам координатора був призначений арешт на 25 і 20 діб. Приводом для їх переслідування стала агітаційна акція, що відбулася в серпні.

Олексій Навальний назвав арешти активістів «свавіллям». Опозиціонер має намір брати участь у президентських виборах у Росії в 2018 році. Його штаби діють у 80 російських містах. Прихильники Навального по всій країні повідомляють про тиск з боку влади, а також загрози і напади.
…

США і Росія внесли до Ради безпеки ООН 2 листопада два конкурентні проекти резолюції про продовження терміну повноважень спільної місії Організації із заборони хімічної зброї й ООН з розслідування хімічних атак у Сирії.

Документи передбачають продовження мандата слідчої комісії на різні терміни: американський – на два роки з моменту ухвалення резолюції, російський – на півроку.

Чинний мандат місії закінчується 17 листопада.

Крім того, проект США пропонує висловити занепокоєння результатами роботи місії, так званого Спільного механізму розслідувань. Останній звіт місії, зокрема, довів вину урядових збройних сил Сирії в хімічній атаці в сирійському місті Хан-Шейхуні 4 квітня, внаслідок якої загинули майже 90 мирних мешканців.

Натомість російський проект містить критику роботи місії і сумніви в її висновках і пропонує вимагати змін у цій роботі, зокрема, обов’язкового внесення до звітів тверджень уряду Сирії.

Напередодні Росія відкинула заклик США не блокувати в ООН міжнародне розслідування щодо застосування хімічної зброї в Сирії.

Як повідомили в Міністерстві закордонних справ Росії, міністр Сергій Лавров у перебігу телефонної розмови з державним секретарем США Рексом Тіллерсоном «наголосив на неприпустимості політизації» Спільного механізму розслідування ООН і Організації за заборону хімічної зброї. 2 листопада низка російських посадовців виступила з новою критикою останнього дослідження Спільного механізму.

У США ввечері 1 листопада заявили, що «намагання Росії підірвати роботу Спільного механізму і ліквідувати його засвідчує бездушну неповагу до страждань і смертей, спричинених використанням хімічної зброї, і повну відсутність поваги до міжнародних норм».

«США благають Раду безпеки ООН поновити мандат Спільного механізму, щоб ми могли продовжити визначати призвідців цих жахливих атак і дати чіткий сигнал, що не потерпимо використання хімічної зброї», – заявили в Білому домі.

24 жовтня Росія заблокувала в Раді безпеки ООН проект резолюції про продовження мандата місії ООН і Організації за заборону хімічної зброї. США у відповідь звинуватили Москву в підриві роботи місії і неповазі до загибелі людей.

Режим Башара Асада відкидає звинувачення ООН в неодноразовому застосуванні хімічної зброї в ході сирійського конфлікту.

Всього, за даними експертів, хімічна зброя застосовувалося в Сирії за останні шість років понад 30 разів, і у значній більшості випадків саме урядовими силами.
…

Ведуча російської радіостанції «Ехо Москви» Тетяна Фельгенгауер виписана з лікарні, повідомляють її колеги.

«У НДІ імені Скліфосовського вона перебувала з 23 жовтня. Цього дня на нашу колегу в редакції було скоєно напад», – повідомляє «Ехо Москви».

48-річний громадянин Ізраїлю та Росії Борис Гриц був затриманий після того, як завдав Тетяні Фельгенгауер удар ножем в шию. Чоловікові висунуті обвинувачення в замаху на вбивство. Він перебуває під арештом.
…

Суд в Іспанії ухвалив узяти під арешт на час розслідування дев’ять усунених чи колишніх членів регіональної влади Каталонії, автономного регіону на північному сході країни, які прийшли за викликами на допит до суду в Мадриді.

Один із них, який сам подав у відставку ще напередодні одностороннього проголошення незалежності Каталонії її регіональним парламентом, зможе вийти на волю під заставу у 50 тисяч євро, інші вісім арештовані без можливості застави.

Крім того, прокурори подали запит на видачу європейського ордера на арешт Карлеса Пучдемона, усуненого з посади президента влади Каталонії, і ще чотирьох членів його усуненої влади, які не з’явилися до суду в Мадриді і, за повідомленнями, перебувають у Бельгії.

Наразі нікому з 14 членів усуненої влади Каталонії офіційних обвинувачень не оголошували. Загалом їх звинувачують у заколоті, підбурюванні до заколоту і розтраті державних або громадських коштів у зв’язку з їхніми діями навколо референдуму про незалежність Каталонії і подальшого самочинного проголошення цієї незалежності.

Карлес Пучдемон із кількома усуненими з посад членами його колишньої влади Каталонії останніми днями перебував у Бельгії, щоб, за його словами, донести свою позицію щодо незалежності Каталонії у Брюсселі, інституційному центрі Європейського союзу. Вони проігнорували виклики на допити. Як заявив 1 листопада адвокат Пучдемона, той зачекає в Бельгії на те, як буде розгортатися ситуація в Іспанії, перш ніж повертатися, бо нині йому загрожує «висока небезпека» затримання там.

Пучдемон також заявляв у Брюсселі 31 жовтня, що не буде звертатися за політичним притулком до Бельгії, законодавство якої не виключає такої можливості і для громадян країн ЄС.

27 жовтня уряд Іспанії зі згоди Сенату, верхньої палати парламенту країни, ухвалив розпустити регіональний парламент Каталонії і призначити вибори його нового складу на 21 грудня, а також звільнити з посад членів регіональної влади Каталонії і призначити на ці місця вірних Мадридові посадовців.

Таку можливість передбачає стаття 155 Конституції Іспанії щодо регіону країни, який порушує закони. Рішення ухвалили після того, як того ж дня, 27 жовтня, парламент Каталонії проголосував за проголошення незалежності регіону від решти Іспанії, всупереч попередженням Мадрида. Це рішення вже взяв до розгляду Конституційний суд Іспанії, щоб вочевидь скасувати його як таке, що суперечить Конституції країни.

У Барселоні посилалися на результати влаштованого 1 жовтня референдуму в регіоні, який так само був визнаний незаконним у Мадриді і відбувся всупереч забороні. За незалежність Каталонії було понад 90 відсотків його учасників, але явка склала лише 43 відсотки – супротивники незалежності переважно бойкотували референдум як незаконний. При цьому заяв влади Каталонії про незалежність не підтримала жодна країна світу чи міжнародна організація, натомість у світі широко висловилися на підтримку цілісності і єдності Іспанії.
…

Суд у Македонії засудив 33 особи за звинуваченнями в тероризмі через їхню учать у бою з силовиками 2015 року, внаслідок якого загинули 22 людини.

Сімох із них Кримінальний суд у столиці Скоп’є, що працював за посилених заходів безпеки. засудив до довічного позбавлення волі, решті призначив терміни позбавлення волі від 12 до 40 років.

Іще чотирьох фігурантів справи виправдали.

Усі засуджені не визнали своєї вини, заявивши, що діяли для самооборони.

Підсудними були албанці за національністю з сусіднього Косова, дехто з них був і з самої Македонії.

Бій між ними і македонськими силовиками тривав у травні 2015 року два дні в місті Куманові на півночі країни з етнічно мішаним населенням, що неподалік кордону з Косовом. У тому бою загинули вісім силовиків і 14 бойовиків. Також були поранені близько 40 силовиків.

Ця сутичка стала найбільшим заворушенням у Македонії з часу закінчення збройного заколоту македонських албанців 2001 року, задля врегулювання якого македонська влада надала місцевим албанцям значно ширші права.

Албанці за національністю складають близько чверті населення Македонії, хоча самі вони твердять, що їх понад третина. Нині вони також домагаються піднесення албанської мови до статусу офіційної по всій Македонії.
…

В Іспанії прокурори подали запит на видачу європейського ордера на арешт Карлеса Пучдемона, усуненого з посади президента влади Каталонії, автономного регіону на північному сході країни, і ще чотирьох членів його усуненої влади. Всі п’ятеро не з’явилися до суду в Мадриді і, за повідомленнями, перебувають у Бельгії.

Іще дев’ять усунених чи колишніх членів влади Каталонії з’явилися до суду на допит.

Прокурори попросили суд узяти під арешт вісім із них, а дев’ятого, який сам подав у відставку ще напередодні одностороннього проголошення незалежності Каталонії її регіональним парламентом, залишити на волі під заставу у 50 тисяч євро.

Наразі нікому з 14 членів усуненої влади Каталонії офіційних обвинувачень не оголошували. Загалом їх звинувачують у заколоті, підбурюванні до заколоту і розтраті державних або громадських коштів у зв’язку з їхніми діями навколо референдуму про незалежність Каталонії і подальшого самочинного проголошення цієї незалежності.

Карлес Пучдемон із кількома усуненими з посад членами його колишньої влади Каталонії останніми днями перебував у Бельгії, щоб, за його словами, донести свою позицію щодо незалежності Каталонії у Брюсселі, інституційному центрі Європейського союзу. Вони проігнорували виклики на допити. Як заявив 1 листопада адвокат Пучдемона, той зачекає в Бельгії на те, як буде розгортатися ситуація в Іспанії, перш ніж повертатися, бо нині йому загрожує «висока небезпека» затримання там.

Пучдемон також заявляв у Брюсселі 31 жовтня, що не буде звертатися за політичним притулком до Бельгії, законодавство якої не виключає такої можливості і для громадян країн ЄС.

27 жовтня уряд Іспанії зі згоди Сенату, верхньої палати парламенту країни, ухвалив розпустити регіональний парламент Каталонії і призначити вибори його нового складу на 21 грудня, а також звільнити з посад членів регіональної влади Каталонії і призначити на ці місця вірних Мадридові посадовців.

Таку можливість передбачає стаття 155 Конституції Іспанії щодо регіону країни, який порушує закони. Рішення ухвалили після того, як того ж дня, 27 жовтня, парламент Каталонії проголосував за проголошення незалежності регіону від решти Іспанії, всупереч попередженням Мадрида. Це рішення вже взяв до розгляду Конституційний суд Іспанії, щоб вочевидь скасувати його як таке, що суперечить Конституції країни.

У Барселоні посилалися на результати влаштованого 1 жовтня референдуму в регіоні, який так само був визнаний незаконним у Мадриді і відбувся всупереч забороні. За незалежність Каталонії було понад 90 відсотків його учасників, але явка склала лише 43 відсотки – супротивники незалежності переважно бойкотували референдум як незаконний. При цьому заяв влади Каталонії про незалежність не підтримала жодна країна світу чи міжнародна організація, натомість у світі широко висловилися на підтримку цілісності і єдності Іспанії.
…

У США прокурори офіційно висунули іммігрантові з Узбекистану, який у Нью-Йорку вбив 8 людей, наїжджаючи на них автом, звинувачення, пов’язані з тероризмом.

Серед звинувачень, крім спричинення смерті 8 людей, також насильство, знищення транспортних засобів чи надання матеріальної підтримки екстремістському угрупованню «Ісламська держава».

За словами прокурорів, нападник, Сайфулло Саїпов, був «охоплений ненавистю і перекрученою ідеологією», коли чинив свій напад 21 жовтня. За їхніми даними, він планував цей напад місяцями.

29-річний Саїпов, поранений поліцією при затриманні, був присутній при оголошенні обвинувачень у суді на медичному візку, зі скутими руками і ногами.

Федеральне бюро розслідувань США тим часом оприлюднило оголошення в розшук іще одного іммігранта з Узбекистану, 32-річного чоловіка, ім’я якого наводять як Мухаммадзоїр Кадіров. Наразі не ясно, чи пов’язане це з нападом.

Раніше 1 листопада губернатор штату Нью-Йорк Андрю Куомо заявив, що підозрюваний нападник пов’язував себе з екстремістським угрупованням «Ісламська держава» і радикалізувався за час перебування у США. За його словами, Сайфулло Саїпов почав збирати інформацію про «Ісламську державу» і тактику радикальних ісламістів.

Як додав губернатор в інтерв’ю американському телеканалові «Сі-ен-ен», наразі немає ніяких свідчень про можливі інші плановані напади, пов’язані з цим, а наявні на цей час дані свідчать, що йдеться про окремий випадок, що його нападник здійснив самостійно. Як сказав Куомо, Саїпов нині єдиний підозрюваний у нападі.

Куомо також підтвердив попередні повідомлення засобів інформації, що на місці нападу знайшли записку зі згадкою про «Ісламську державу». У тих повідомленнях ішлося про те, що в записці арабською мовою йшлося про присягу Саїпова на вірність «Ісламській державі».

Також раніше 1 листопада президент США Дональд Трамп заявив, що буде домагатися скасування чинної нині програми візової лотереї, так званої програми диверсифікаційних імміграційних віз, після нападу у Нью-Йорку, призвідник якого свого часу потрапив до США за цією програмою. Виступаючи на засіданні свого кабінету у Вашингтоні з приводу нападу, Трамп заявив: «Я сьогодні ж починаю процес скасування програми візової лотереї. Я попрошу Конгрес негайно почати працювати над тим, щоб позбутися цієї програми».

За словами Трампа, він хоче натомість мати програму імміграції, що ґрунтувалася б на заслугах потенційних іммігрантів, а також позбутися «ланцюгової імміграції», коли один прибулець врешті тягне за собою ще багатьох. «Ми маємо бути значно твердішими, значно суворішими і значно менш політкоректними. Ми настільки політкоректні, що боїмося щось зробити. І не тільки наша країна, інші країни теж мають схожі проблеми», – наголосив Трамп.

За повідомленнями, Сайфулло Саїпов прибув до США легально ще 2010 року і отримав там право постійного мешкання саме завдяки виграшеві у візовій лотереї, за допомогою якої громадяни країн із низьким рівнем імміграції до США мають шанс виграти право на можливість іммігрувати до США.

31 жовтня він на орендованому пікапі на великій швидкості понад кілометр проїхав доріжкою для перехожих і велосипедистів, збиваючи людей, а потім врізався у шкільний автобус і з вигуками «Аллах акбар» і пейнтбольним і пневматичним пістолетами в руках побіг вулицею, після чого поліція відкрила по ньому вогонь і поранила його, а відтак затримала. Внаслідок наїзду 8 людей загинули, серед них п’ять громадян Аргентини і один Бельгії; ще 11 людей поранені. Громадян України серед потерпілих немає.

У Міністерстві внутрішньої безпеки США назвали напад «очевидним актом тероризму».
…

У США на слуханнях у двох комітетах Конгресу щодо втручання Росії у президентські вибори у США 2016 року оприлюднили нові дані про російську політичну рекламу в соціальних мережах із метою вплинути на ці вибори.

Законодавці на слуханнях у комітетах із питань розвідки Палати представників і Сенату навели приклади таких матеріалів, що розповсюджувалися через соціальні мережі «Фейсбук», «Твіттер» чи «Інстаґрам», і доказ їхнього російського походження (зокрема, публікація деяких таких матеріалів була оплачена в російських рублях).

Ці матеріали, оплачені чи безплатні, іноді з помилками в англійській мові, були спрямовані проти кандидата від Демократичної партії Гілларі Клінтон або на роздмухування гострих соціально-політичних питань, підібране так, щоб на цьому набрав популярності кандидат від Республіканської партії Дональд Трамп, який урешті й несподівано переміг.

Серед таких матеріалів був, наприклад, заклик «Підтримай Гілларі, врятуй американських мусульман!» із фото Клінтон поруч із жінкою в повному мусульманскому хіджабі, або заклик «вподобай і пошир, якщо хочеш заборони бурки в Америці» – тут був доданий натяк на те, що під повним покриттям усього тіла суворого мусульманського зразка може ховатися терорист.

За словами конгресменів, це лише частина таких матеріалів, над іншими ще працюють і теж пізніше оприлюднять.

На слуханнях були присутні представники керівництва компаній, що керують згаданими соцмережами.

Зокрема, як заявили представники компанії Facebook (якій також належить соцмережа Instagram), за знову уточненими даними, майже 150 мільйонів американців (31 жовтня вони говорили ще про 126 мільйонів) ознайомилися з цими політичними матеріалами й ділилися ними з іншими, не усвідомлюючи, що вони походять від іноземної країни-суперника.

За їхніми словами, за останні 48 годин вони виявили в «Інстаґрамі» 120 тисяч дописів, що походили з Росії.

На такому ж слуханні в комітеті з питань судочинства Сенату 31 жовтня сенатори розкритикували Facebook та інші провідні соціальні мережі, які не змогли запобігти зловживанням із боку росіян під час президентської кампанії 2016 року.

Крім низки окремих розслідувань у кількох комітетах обох палат Конгресу США, ще одне розслідування у справі, що стосується втручання Росії у президентські вибори у США 2016 року і можливої змови тодішніх представників виборчої кампанії Дональда Трампа з посадовцями з Росії, веде Міністерство юстиції США.

Втручання Росії у виборчу кампанію 2016 року вважають доведеним усі спецслужби США, але, попри дедалі численніші докази, його далі заперечує Москва. Також і Москва, і Трамп заперечують незаконні контакти між своїми представниками в перебігу кампанії у США.
…

Президент США Дональд Трамп заявив, що буде домагатися скасування чинної нині програми візової лотереї, так званої програми диверсифікаційних імміграційних віз, після нападу у Нью-Йорку, призвідник якого свого часу потрапив до США за цією програмою.

Виступаючи на засіданні свого кабінету у Вашингтоні з приводу нападу, Трамп заявив: «Я сьогодні ж починаю процес скасування програми візової лотереї. Я попрошу Конгрес негайно почати працювати над тим, щоб позбутися цієї програми».

За словами Трампа, він хоче натомість мати програму імміграції, що ґрунтувалася б на заслугах потенційних іммігрантів, а також позбутися «ланцюгової імміграції», коли один прибулець врешті тягне за собою ще багатьох.

«Ми маємо бути значно твердішими, значно суворішими і значно менш політкоректними. Ми настільки політкоректні, що боїмося щось зробити. І не тільки наша країна, інші країни теж мають схожі проблеми», – наголосив Трамп.

Крім того, сказав він, «ми також повинні створити покарання, що буде значно швидшим і значно більшим, ніж те покарання, яке зараз отримують ці тварюки». «Нам потрібне швидке правосуддя і тверде правосуддя – значно швидше і твердіше, ніж зараз», – додав президент США.

За повідомленнями, громадянин Узбекистану, який 31 жовтня у Нью-Йорку здійснив наїзд на людей і вбив вісьмох, Сайфулло Саїпов прибув до США легально ще 2010 року і отримав там право постійного мешкання саме завдяки виграшеві у візовій лотереї, за допомогою якої громадяни країн із низьким рівнем імміграції до США мають шанс виграти право на можливість іммігрувати до США.

Раніше 1 листопада губернатор штату Нью-Йорк Андрю Куомо заявив, що підозрюваний нападник пов’язував себе з екстремістським угрупованням «Ісламська держава» і радикалізувався за час перебування у США. За його словами Сайфулло Саїпов почав збирати інформацію про «Ісламську державу» і тактику радикальних ісламістів.

Як додав губернатор в інтерв’ю американському телеканалові «Сі-ен-ен», наразі немає ніяких свідчень про можливі інші плановані напади, пов’язані з цим, а наявні на цей час дані свідчать, що йдеться про окремий випадок, що його нападник здійснив самостійно. Як сказав Куомо, Саїпов нині єдиний підозрюваний у нападі.

Куомо також підтвердив попередні повідомлення засобів інформації, що на місці нападу знайшли записку зі згадкою про «Ісламську державу». У тих повідомленнях ішлося про те, що в записці арабською мовою йшлося про присягу Саїпова на вірність «Ісламській державі».

Губернатор наказав посили заходи безпеки в аеропортах, тунелях, метро, на залізниці і мостах Нью-Йорка, але сказав, що це заходи про всяк випадок, бо ніякої інформації про можливі нові напади немає.

За повідомленнями поліції і посадовців, підозрюваний 31 жовтня на орендованому пікапі на великій швидкості понад кілометр проїхав доріжкою для перехожих і велосипедистів, збиваючи людей, а потім врізався у шкільний автобус і з вигуками «Аллах акбар» і пейнтбольним і пневматичним пістолетами в руках побіг вулицею, після чого поліція відкрила по ньому вогонь і поранила його, а відтак затримала. Внаслідок наїзду 8 людей загинули, серед них п’ять громадян Аргентини і один Бельгії; ще 11 людей поранені.

У Міністерстві внутрішньої безпеки США назвали напад «очевидним актом тероризму».
…

Соціальна мережа Facebook 30 жовтня оновила свої оцінки охоплення американських виборців російською політичною рекламою впродовж останніх двох років. За даними Facebook, опублікованих росіянами повідомлень було близько 80 тисяч, і близько 126 мільйонів американців, або більше половини виборців, можливо, переглянули ці публікації. Це набагато перевищує попередню оцінку компанії.

За даними Facebook, повідомлення, про які йдеться, були опубліковані в період з червня 2015 до серпня 2017 року. Вони зачіпали теми, дражливі для американського суспільства, зокрема, відносини між представниками різних рас.

«Ці дії суперечать місії Facebook щодо побудови спільноти та всьому, у що ми віримо. Ми рішуче налаштовані робити все можливе для усунення цієї нової загрози», – заявив головний радник компанії Колін Стретч.

Facebook інформує про це у письмових свідченнях Конгресу США. Раніше інша популярна соціальна мережа Twitter повідомила, що також знайшла набагато більше акаунтів, пов’язаних з так званим «Агентством інтернет-досліджень», яке також іменують «російською фабрикою тролів».

Обидві компанії мають оприлюднити дані про свої внутрішні розслідування в юридичному комітеті Сенату США 31 жовтня.
…

Спеціальний представник президента Росії по Сирії Олександр Лаврентьєв заявив, що в листопаді в Москві можуть відбутися переговори між сирійськими групами з метою розробки нової конституції країни.

«Це питання все ще обговорюється», – сказав Лаврентьєв після першого дня чергового раунду сирійських мирних переговорів 30 жовтня в казахстанській Астані.

Лаврентьєв зазначив, що президент Сирії Башар Асад буде готовий брати участь у запропонованих переговорах з іншими сирійськими групами, як проурядовими, так і антиурядовими. Асад «підтвердив свою готовність до… підготовки нової конституції та проведення нових парламентських та президентських виборів на цій основі», – наголосив Лаврентьєв, додавши, що схвалення Асадом такого процесу конституційної реформи є «дуже важливим повідомленням».

Лаврентьєв заявив, що посланець ООН щодо Сирії Стаффан де Містура також підтримав ідею проведення «Конгресу національного діалогу» в принципі. «Хоча він мав певні застереження, він підтримав цю ініціативу Росії», – сказав Лаврентьєв.

Офіс де Містури відмовився коментувати ці повідомлення. Раніше про можливість проведення такого форуму говорив президент Росії Володимир Путін.

Росія поруч із Іраном є головним союзником сирійського президента Башара Асада в шестирічній громадянській війні, жертвами та біженцями внаслідок якої стали сотні тисяч людей.
…

Серед звинувачень – відмивання коштів, котрі він отримав як консультант екс-президента України Віктора Януковича, Партії регіонів і її наступниці – «Опоблоку»
…

За повідомленням The New York Times, Манафортові і його діловому партнеру Ріку Ґейтсу наказали здатися федеральній владі 30 жовтня
…

Угруповання «Талібан» в Афганістані заявляє, що американський професор, викрадений у Кабулі минулого року, перебуває в «небезпечному» фізичному стані і потребує негайної медичної допомоги.

Кевін Кінг є одним із двох професорів з Американського університету в Афганістані, яких викрали в серпні 2016 року. Інший викрадений – австралієць Тімоті Вікс.

Речник талібів Забігулла Муджахід заявив, що 60-річний Кінг має проблеми з серцем і нирками.

«Його хвороба загострилася, ноги набрякли, інколи він втрачає свідомість, його стан погіршується щодня. Ми намагалися надати йому допомогу, але не маємо медичного устаткування, оскільки перебуваємо у ситуації війни», – заявив Муджахід 29 жовтня.

За викраденнями, як вважають, стоїть мережа «Хаккані», що базується в Пакистані і є союзником афганських талібів.

У червні «Талібан» оприлюднив відео з Кінгом і Віксом і закликав Вашингтон до переговорів для їх звільнення.

Відео було оприлюднене у той час, коли влада Афганістану планувала стратити групу в’язнів-талібів, засуджених за звинуваченням у тероризмі, серед яких був Анас Хаккані, син засновника мережі «Хаккані» Джалалуддіна Хаккані.
…

Американський актор Кевін Спейсі відкрито заявив про гомосексуальну оріентацію. Спейсі написав у Twitter, що його найближчому оточенню відомо про те, що він протягом життя мав стосунки і з жінками, і з чоловіками, але врешті «обрав життя гея».

«Я хочу сказати про це чесно і відкрито», – заявив актор.

Спейсі зробив це визнання після того, як актор Ентоні Репп звинуватив його в сексуальних домаганнях в 1986 році, коли останньому було 14 років. За словами Реппа, це сталося після вечірки вдома у Спейсі, коли всі гості розійшлися. Сам Спейсі заявив, що не пам’ятає такого випадку, але вибачився перед Реппом.

В останні тижні у США спалахнув скандал навколо сексуальних домагань у кіно і шоу-бізнесі. У жовтні кілька десятків жінок звинуватили одного з найвпливовіших продюсерів Голлівуду Гарві Вайнштайна в домаганнях і насильстві. Продюсера виключили з американської Кіноакадемії, а поліція почала розслідування.

Кевін Спейсі знявся в десятках фільмів. Він двічі ставав лауреатом премії «Оскар». З 2013 року на Netflix виходить серіал «Картковий будиночок», в якому Спейсі виконує головну роль.
…

Через напад бойовиків екстремістського угруповання «Талібан» на контрольно-пропускний пункт на півночі країни щонайменше 13 поліцейських загинули, повідомили представники афганської влади.

За даними поліції провінції Кундуз, напад стався 29 жовтня в районі міста Ханабад. Лише один поліцейський вижив після нападу. Сам пункт пропуску знищений бойовиками.

 «Талібан» взяв на себе відповідальність за напад в час, коли підтримуваний Заходом уряд в Кабулі намагається побороти бойовиків після виходу більшості сил НАТО з країни в 2014 році.

19 жовтня таліби вбили 43 афганських солдати, напавши на військову базу в південній провінції Кандагар.

Перед тим, 17 жовтня, внаслідок двох нападів екстремістів на урядові сили в провінцях Пактія та Газні загинули щонайменше 80 людей і близько 300 були поранені, зокрема військові, поліцейські та цивільні.

 
…

Сотні людей зібралися біля колишньої штаб-квартири КДБ, а нині ФСБ, у центрі російської столиці Москви 29 жовтня, щоб вшанувати пам’ять тисяч чоловіків та жінок, страчених радянською владою під час Великого терору часів Йосипа Сталіна.

Біля Соловецького каменя на Луб’янській площі люди зібрались, щоб зачитати імена, вік, професію і дати страт близько 30 тисяч москвичів, лише невеликої частини з-поміж від одного і більше убитих радянською владою в 1937-38 роках.

Правозахисна група «Меморіал» щороку від 2006-го проводить акцію «Повернення імен». Захід відбувається напередодні Дня пам’яті жертв політичних репресій, встановленого у 1991 році.

30 жовтня на московському проспекті Сахарова планують відкрити «Стіну скорботи», пам’ятник жертвам політичних репресій.

Великий терор – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937-1938 роках з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти. 5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху кампанія репресій проти громадян.
…