Прокуратура Росії просить суд засудити до чотирьох років колонії кореспондента видання РБК Олександра Соколова, обвинуваченого у справі про підготовку референдуму «За відповідальну владу».

Для ще двох фігурантів цієї справи – Валерія Парфьонова і Кирила Барабаша – держобвинувачення також попросило чотири роки позбавлення волі, для Юрія Мухіна – чотири з половиною.

Соколова, Парфьонова, Барабаша і Мухіна звинувачують в екстремізмі за те, що вони нібито продовжували діяльність забороненої організації «Армія волі народу». Соколов останні два роки перебуває під арештом. На його захист раніше виступили члени незалежної Профспілки журналістів і працівників ЗМІ. На їхню думку, справа стосовно кореспондента РБК пов’язана з його антикорупційними розслідуваннями.

Правозахисний центр «Меморіал» визнав всіх обвинувачених у справі про підготовку референдуму «За відповідальну владу» політв’язнями.
…

Турецька влада внесла до «чорного списку» більше ніж чотири тисячі росіян, яких підозрюють у зв’язках з угрупованням «Ісламська держава». Про це йдеться в спеціальній доповіді Міністерства внутрішніх справ Туреччини.

У список осіб, яким заборонений в’їзд на територію Туреччини, входить майже 54 тисячі іноземців зі 146 країн. Найбільша кількість у списку громадян Саудівської Аравії, Тунісу і Росії.

За даними МВС Туреччини, з 2011 року Анкара за підозрою в зв’язках з джихадистами перевірила 17,5 тисячі іноземців. Майже п’ять тисяч із них були депортовані. Понад 800 осіб склали росіяни.

У доповіді наголошується, що в результаті 14 нападів, організованих «Ісламською державою» на території Туреччини в період з 2013 по 2017 рік, загинули понад 300 людей, стільки ж були поранені.
…

Один із особистих адвокатів президента США Дональда Трампа виступив на захист зустрічі президентового сина з росіянами під час виборчої кампанії 2016 року у сподіванні роздобути від влади Росії компромат на суперника тодішнього кандидата-республіканця, висуванку демократів Гілларі Клінтон.

Юрист Джей Сек’юлоу виступив протягом неділі в кількох провідних політичних телепрограмах на кількох каналах у США, в яких він повторював, що президент не знав про цю зустріч Дональда Трампа-молодшого, і відкидав запитання про коректність такої зустрічі.

За словами адвоката, зустріч треба вважати коректною, зокрема, й тому, що їй не завадила Секретна служба США – спецслужба для охорони чільних державних діячів, яка на той час уже охороняла Трампа і членів його родини як висуванців на посаду президента.

У вівторок старший син президента США оприлюднив своє електронне листування в червні 2016 року про пропозицію з Росії надати інформацію на допомогу кампанії його батька після того, як про цю зустріч повідомила попередніми днями преса. Це листування, яке оприлюднив Дональд Трамп-молодший у твітері, свідчить, що тоді йому запропонували влаштувати зустріч із російською юристкою Наталією Весельницькою, стверджуючи, що вона пов’язана з владою Росії і має від неї делікатні дані про нібито незаконні фінансові внески в кампанію суперниці нинішнього президента Гілларі Клінтон, які можуть піти їй на шкоду. Син президента у відповідь висловив зацікавленість у цьому.

Трамп-молодший, коментуючи це, заявив, що насправді Весельницька не мала такої інформації і його зустріч із нею не принесла ніякої користі для президентської кампанії його батька. Трамп-старший, зі свого боку, виправдав ту зустріч, заявивши, що такі зустрічі є «стандартною практикою» під час виборчої кампанії і що більшість людей погодилася б на таку зустріч.

Критики ж вважають, що, навіть якщо зустріч не принесла для Трампа результату, бажання його сина отримати від Росії компромат на Клінтон рівнозначне «змові з ворожою іноземною державою з метою підірвати американську демократію».

Пізніше стало відомо, що разом із російською юристкою в зустрічі брав участь і неназваний колишній радянський і російський контррозвідник, а нині американський лобіст, що свого часу емігрував до США і нині має громадянства і США, і Росії. Сам цей чоловік, за повідомленнями засобів інформації і адвокатів Трампа, заперечує свої нинішні зв’язки з російськими спецслужбами, в яких його підозрюють у США, і запевняє, що не працює на владу Росії.

Трамп-молодший уже висловив готовність співпрацювати з конгресовими розслідуваннями в цій справі.

Такі розслідування у справі втручання Росії у президентські вибори у США 2016 року і можливих незаконних контактів оточення нинішнього президента з російськими офіційними особами під час кампанії нині ведуть окремо Федеральне бюро розвідки США і низка комітетів обох палат Конгресу.

Раніше всі спецслужби США у спільній заяві підтвердили, що Росія втрутилася у виборчу кампанію у США 2016 року. Москва заперечує це.
…

35-річний швейцарський тенісист Роджер Федерер встановив абсолютний рекорд за кількістю перемог в одиночному розряді на головному турнірі на траві – Вімблдоні. Гравець, свого часу перша ракетка світу, здобув восьмий тріумф на цьому змаганні.

Суперником Федерера у фіналі 2017 року був хорват Марин Чилич, для якого дотепер найбільшими успіхами на Вімблдоні були виходи до чвертьфіналів у 2014–2016 роках.

По сім перемог на цьому турнірі мають у своєму активі британець Вільям Реншоу, який жив у 19-му столітті, та американець Піт Сампрас, який свої перемоги здобував у 90-і роки 20-го століття.

Федерер здобув нову перемогу за 23 дні до свого 36-го дня народження і також став найстаршим професійним переможцем Вімблдона в одиночному розряді. Протягом усього двотижневого турніру він не програв жодного сету.

Це для Роджера Федерера також 19-й загалом значний переможний титул, і в цьому він уже наразі недосяжний: найближчий суперник у цьому, Рафаель Надаль, має 15 титулів.
…

Державний департамент США закликав Іран негайно звільнити всіх громадян США чи інших іноземних країн, що утримуються там, як мовиться в заяві, за сфабрикованими звинуваченнями.

Конкретних прізвищ у заяві не згадано.

Раніше в неділю в Ірані повідомили про винесення вироку в 10 років позбавлення волі за звинуваченнями у шпигунстві громадянинові США.

Ця особа, як заявив заступник голови судової системи Ірану Голям-Хосейн Мохсені-Ежеї, «збирала інформацію і виконувала прямі вказівки зі США». Вирок іще не набув чинності і може бути оскаржений.

За словами посадовця, засуджений, крім громадянства США, має громадянство ще однієї країни, яку не назвали, але не Ірану.

Так само не назвали імені засудженого, а також того, коли і в якому суді був винесений вирок.

Найчастіше в Ірані опиняються за ґратами іноземці, що мають також громадянство Ірану. Їх переважно звинувачують у шпигунстві.

Протягом минулого року в Ірані затримали й засудили за шпигунство чи співпрацю з ворожими урядами кількох людей із громадянствами Ірану, а також США чи інших західних країн. У січні цього року в Ірані заявили, що покарання позбавлення волі відбувають у в’язницях до 70 «шпигунів».
…

В Афганістані 15 липня вибух зруйнував школу у північній провінції Кундуз, повідомляють місцеві посадовці.

Троє людей, серед яких шкільний охоронець, були поранені, інформує поліція.

За повідомленням представника місцевої ради Саєда Ассадуллага Садата, ще щонайменше 4 людини поранені у сусідніх будинках друзками розбитого скла.

Дітей під час вибуху у школі не було через ранній час. 

Наразі невідомо, хто відповідальний за вибух.

Афганські посадовці, серед яких речник провінції Кундуз Махфозулла Акбарі заявляє, що це сталося у результаті повітряних ударів США.

Речник угруповання «Талібан» Забіхулла Муджахід заявив, що «літаки завойовників» бомбардували школу у Кундузі.

Тим часом речник сил США в Афганістані Вільям Салвін у коментарі Радіо Свобода назвав інформацію про авіаудари США по школі у Кундузі «брехливою». За його словами, американські військові проводили операцію у цій провінції, але їхніми мішенями були позиції талібів. Він назвав операцію успішною. Вільям Салвін каже, що афганські чиновники повідомили йому, що причиною вибуху у школі став вогонь на кухні.
…

Дочка ректора Санкт-Петербурзького гірничого університету Володимира Литвиненка, якого називають одним з друзів президента Росії, подала заявку на вступ до руху «Відкрита Росія», створеного опозиціонером Михайлом Ходорковським. Про це сама Ольга Литвиненко розповіла в інтерв’ю російській службі Радіо Свобода.

За її словами, вона хоче боротися проти скочування Росії до диктатури, проти авторитарної і корумпованої системи у країні, роз’яснити Європі той факт, що ніякої демократії у Росії немає, що навіть кожне судове рішення там або продавлене згори чи куплене.

Литвиненко розповіла, що вже працює над проектами з розвитку демократичних інститутів у Росії.

Ольга Литвиненко раніше була депутатом Законодавчих зборів Санкт-Петербурга від «Справедливої Росії», а у 2011 році поїхала до Європу.

Володимир Литвиненко заявляв про викрадення Ольги, намагаючись перешкодити їй виїхати з країни з усіма трьома дітьми. У результаті, користуючись судовим рішенням, він відібрав у неї старшу дочку – свою внучку.

Сам Володимир Литвиненко двічі очолював передвиборний штаб Володимира Путіна і позиціонує себе як друг президента.
…

У США померла іранська математик Мар’ям Мірзахані, яка три роки тому вона стала першою жінкою-лауреатом Філдсівської премії.

Мірзахані було 40 років. У 2013 році у неї діагностували рак грудей, а кілька тижнів тому виявили метастази у кістковому мозку.

Мар’ям Мірзахані присудили Філдсівську премію у 2014 році за внесок у динаміку і геометрію риманових поверхонь і теорію просторів їхніх модулів.

Вона стала як першою жінкою-лауреатом цієї премії, так і першим лауреатом з Ірану.

Нобелівську премію математикам не вручають, відтак Філдсівська премія є найпрестижнішою у галузі математики.
…

Військові США вбили лідера угруповання «Ісламська держава» в Афганістані Абу Саєда під час рейду, який проводився у північно-східній провінції Кундуз. Про це 14 липня повідомили у Пентагоні.

«Під час рейду були вбиті й інші члени «Ісламської держави», що значно підірвало плани угруповання щодо розширення своєї присутності в Афганістані», – зазначила речниця Пентагону Дана Вайт.

Бойовики «Ісламської держави» обрали Абу Саєда лідером цього угруповання в Афганістані навесні цього року.

Колишнього лідера Абдула Хасіба вбитий 27 квітня – під час спільної операції афганських і американських військових у східній провінції Нангархар. Його попередник Хафіз Саєд Хан загинув у 2016 році – в результаті ракетного удару, завданого американським безпілотником.
…

Палата представників конгресу США 14 липня ухвалила проект оборонного бюджету країни на 2018 фінансовий рік, який починається з 1 жовтня 2017 року.

Сума витрат становить майже 700 мільярдів доларів.

Білий дім запросив у 2018 году на військові потреби 603 мільярдів доларів плюс 65 мільярдів на проведення операцій за кордоном.

У Сенаті США наразі розглядають свій проект оборонного бюджету, з яким повинен бути узгоджений ухвалений у нижній палаті. Якщо сенаторам вдасться це зробити, законопроект направлять на підпис президенту.

Оборонний бюджет США на 2017 рік становить 619 мільярдів доларів.
…

Лідер демократичної меншості у Палаті представників Конгресу США Ненсі Пелосі знову закликала до незалежного розслідування щодо втручання Росії у вибори у США.

Під час прес-конференції 14 липня, Пелосі заявила про необхідність додаткової перевірки спецслужбами радника президента Дональда Трампа і його зятя Джареда Кушнера через участь у зустрічі сина президента з російським адвокатом у червні 2016 року.

Пелосі та інші конгресмени-демократи заявили, що домагатимуться голосування у Конгресі щодо створення незалежної комісії з розслідування можливих російських зв’язків американського президента.

Зараз відповідне розслідування ведуть два комітети Конгресу і спеціальний радник Роберт Мюллер, призначений Міністерством юстиції.
…

У США телеканал NBC News повідомив, що на зустрічі сина президента Дональда Трампа з юристкою з Росії влітку минулого року був присутній і колишній російський контррозвідник, а нині американський лобіст.

Телеканал не назвав його імені, додавши, що чоловік заперечує свої нинішні зв’язки з російськими спецслужбами, в яких його підозрюють у США.

Цей чоловік свого часу емігрував до США і нині має громадянства і США, і Росії.

Згадана російська юристка Наталія Весельницька підтвердила телеканалові, що на тій її зустрічі з Дональдом Трампом-молодшим у час передвиборчої кампанії у США її супроводжував один чоловік, але вона відмовилася називати його ім’я.

Адвокат президентового сина Алан Ф’ютерфас повідомив, що його клієнт дійсно зустрічався з цим чоловіком. Він додав, що й сам теж говорив із цим чоловіком і той запевнив його, що не працює на владу Росії.

У вівторок син президента США Дональда Трампа оприлюднив своє електронне листування в червні 2016 року про пропозицію з Росії надати інформацію на допомогу кампанії його батька після того, як про цю зустріч повідомила попередніми днями преса.

Це листування, яке оприлюднив Дональд Трамп-молодший у твітері, свідчить, що тоді йому запропонували влаштувати зустріч із російською юристкою Наталією Весельницькою, стверджуючи, що вона пов’язана з владою Росії і має від неї делікатні дані про нібито незаконні фінансові внески в кампанію суперниці нинішнього президента Гілларі Клінтон, які можуть піти їй на шкоду. Син президента у відповідь висловив зацікавленість у цьому.

Трамп-молодший, коментуючи це, заявив, що насправді Весельницька не мала такої інформації і його зустріч із нею не принесла ніякої користі для президентської кампанії його батька. Трамп-старший, зі свого боку, виправдав ту зустріч, заявивши, що такі зустрічі є «стандартною практикою» під час виборчої кампанії і що більшість людей погодилася б на таку зустріч.

Критики ж вважають, що, навіть якщо зустріч не принесла для Трампа результату, бажання його сина отримати від Росії компромат на Клінтон рівнозначне «змові з ворожою іноземною державою з метою підірвати американську демократію».

Раніше всі спецслужби США у спільній заяві підтвердили, що Росія втрутилася у виборчу кампанію у США 2016 року. Москва заперечує це.
…

У Росії знову попередили США про можливі заходи у відповідь на минулорічне закриття російських дипломатичних об’єктів на американській території.

Як заявила речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова, час для ухвалення цих заходів уже збігає, а «ситуація ніяким чином не розблоковується», і, якщо справа не зрушить із місця, Москві доведеться вдатися до них.

Вона, зокрема, дала зрозуміти, що Росія може закрити дачу і склад посольства США в Москві, а також змусити США значно скоротити число своїх дипломатичних працівників у Росії.

Як сказала Захарова, «є чим відповісти», і додала, що число працівників посольства США в Москві нині значно перевищує кількість посольських працівників Росії у Вашингтоні, а закриття Росії доступу до її об’єктів у США порушує, серед іншого, двосторонню домовленість іще 1979 року, за якою посольству США в Москві надали дві земельні ділянки під дачу і склад.

Крім того, вона заявила, що після видворення зі США наприкінці минулого року 35 російських дипломатів Вашингтон не видає віз новим працівникам, яких Росія планувала направити до США на заміну висланим.

За словами речниці, все буде залежати від конкретних дій США і консультацій чільних дипломатів двох країн, запланованих на ближчий час.

У вівторок Державний департамент США повідомляв, що наступного понеділка, 17 липня, заступник державного секретаря США Том Шеннон прийме у Вашингтоні заступника міністра закордонних справ Росії Сергія Рябкова для переговорів із метою розв’язати ці суперечності.

Цю зустріч планували ще на червень, але тоді її скасувала Москва після того, як США оголосили про розширення списку осіб і компаній, на яких накладені санкції через агресію Росії проти України.

У самому кінці грудня 2016 року адміністрація тодішнього президента США Барака Обами наказала закрити два російські дипломатичні об’єкти у США, що офіційно були дачами для відпочинку дипломатів, працівників посольства Росії і членів їхніх родин, у штатах Нью-Йорк і Меріленд. Тоді ж персонами нон-ґрата були оголошені 35 працівників посольства Росії у Вашингтоні і генерального консульства в Сан-Франциско. Причиною стали спільні висновки всіх спецслужб США, що Росія втрутилася у президентські вибори того року (Москва заперечує свою причетність). За деякими повідомленнями, закриті об’єкти могли також використовуватися працівниками російських спецслужб для ведення розвідувальної діяльності. Президент Росії Володимир Путін тоді відмовився вживати заходів у відповідь, очікуючи на швидке поліпшення відносин за наступного президента Дональда Трампа, якого підтримувала Москва, – але цього так і не сталося. Адміністрація Трампа наразі продовжує попередню політику Вашингтона щодо Москви, незважаючи на заяви президента США про сподівання на кращі відносини з Росією.
…

У Старому місті в Єрусалимі в Ізраїлі сталася перестрілка, внаслідок якої поранені три людини.

За повідомленнями, поліція переслідувала трьох нападників, які відкрили вогонь біля одного зі святих місць юдаїзму, і застрелила всіх трьох.

Із трьох поранених двоє, як повідомляють, у важкому стані.

Інших подробиць цього нападу наразі немає.

Після нападу всі входи до Старого міста перекрили. Також скасували п’ятничні молитви в мечеті Аль-Акса неподалік.

В Ізраїлі не припиняється протистояння з радикальними палестинцями. Палестинські нападники в Ізраїлі від вересня 2015 року вбили не менш ніж 43 ізраїльтян. За цей же час силові структури Ізраїлю вбили понад 250 палестинців – як стверджують, більшість їх були нападниками чи намагалися вчиняти напади.
…

Президент США Дональд Трамп заявляє, що Вашингтон працюватиме з Францією щодо післявоєнного плану для Сирії, а також зі своїми партнерами в Іраку для забезпечення перемоги над бойовиками угруповання «Ісламська держава» у Мосулі.

13 липня, під час спільної прес-конференції з президентом Франції Емманюелем Макроном у Парижі, Трамп повідомив, що сторони погодилися щодо тісної кооперації у намаганні зупинити шестирічну війну у Сирії. Президент США наголосив, що Вашингтон і Париж разом працюватимуть для перемоги над бойовиками «Ісламської держава», яких він назвав «ворогами людства».

Емманюель Макрон, своєю чергою, зазначив, що сторони погодилися працювати над дорожніми картами на поствоєнний період для Іраку і Сирії.

У четвер Дональд Трамп з дружиною прибули до Парижа.

Макрон запросив Трампа відзначити національне свято Франції, відоме за кордоном як «день взяття Бастилії», в Парижі під час телефонної розмови минулого місяця. Крім цього, під час урочистостей також відзначатимуть 100-річчя вступу США до Першої світової війни.

Візит до Франції відбувається менш ніж через тиждень після того, як Трамп повернувся з саміту «Групи двадцяти» в Німеччині.
…

Європейський союз дав Угорщині термін в один місяць, щоб дати відповідь на занепокоєння щодо суперечливого закону про освіту, який критикують за його невідповідність праву ЄС.

Якщо Будапешт не дасть відповіді, що задовольнить ЄС, Євросоюз почне проти Угорщини юридичні процедури, повідомив віце-президент Європейської комісії Франс Тіммерманс.

Це офіційне попередження стало вже другим кроком ЄС за процедурою юридичної реакції на дії країни, що порушує правила Євросоюзу.

До третього кроку – запровадження санкцій проти країни-порушника, серед яких, зокрема, припинення права голосу країни в Євросоюзі, – в ЄС наразі не вдавалися ще жодного разу.

Крім того, в четвер ЄС попередив Угорщину, що її новий закон про обмеження іноземного фінансування неурядових організацій не відповідає нормам Євросоюзу. В цій процедурі це наразі перший крок.

У квітні в Угорщині набув чинності закон про вищу освіту, неофіційно названий «законом про університет Сороса» – він змушує Центрально-Європейський університет, фінансований відомим американським філантропом угорського походження Джорджем Соросом, залишити Угорщину. Закон вимагає, щоб іноземні університети, які працюють в Угорщині, мали університетське містечко і в Угорщині, і у країні, де вони заснован. Центрально-Європейський університет акредитований у Нью-Йорку у США, але не має американського відділення. Офіційний Будапешт вважає цей заклад бастіоном ліберальної опозиції до нинішньої дедалі більш авторитарної влади країни.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан упродовж тривалого часу звинувачує Джорджа Сороса у втручанні у внутрішні справи цієї країни. Влада Угорщини вже запровадила певні обмеження щодо пов’язаних із Соросом організацій.
…

Президент США Дональд Трамп захищає минулорічну зустріч свого сина з російським адвокатом, зазначаючи, що «більшість людей могли її мати». Про це він заявив 13 липня під час спільної прес-конференції з президентом Франції Емманюелем Макроном у Парижі.

У вівторок син президента США Дональда Трампа оприлюднив своє електронне листування влітку 2016 року про пропозицію з Росії надати інформацію на допомогу кампанії його батька.

Чотири сторінки такого листування, які оприлюднив Дональд Трамп-молодший у твітері, свідчать, що публіцист Роб Ґолдстоун пропонував йому тоді влаштувати зустріч із російською юристкою Наталією Веселинською і пояснював: вона заявила, що пов’язана з владою Росії і має від неї делікатні дані про нібито незаконні фінансові внески в кампанію суперниці нинішнього президента Гілларі Клінтон, які можуть піти їй на шкоду. Син президента у відповідь висловив зацікавленість у цьому.

Трамп-молодший, коментуючи це, заявив, що насправді Весельницька не мала такої інформації, і його зустріч із нею не принесла ніякої користі для президентської кампанії його батька, тож він ніколи й не казав про неї своєму батькові.

Дональд Трамп заявив, що нічого не знав, що його старший син мав зустріч з російською юристкою.

Критики ж вважають, що, навіть якщо зустріч не принесла для Трампа результату, бажання його сина отримати від Росії компромат на Клінтон рівнозначне «змові з ворожою іноземною державою з метою підірвати американську демократію».

У середу кандидат на посаду директора Федерального бюро розслідувань США Крістофер Рей заявив, що в разі призначення надасть повну підтримку розслідуванню у справі про втручання Росії у президентські вибори у США 2016 року, яке веде ФБР. Як сказав він під час слухання щодо його кандидатури в комітеті у справах правосуддя Сенату, він також продовжить розслідування ФБР щодо контактів членів виборчої кампанії нинішнього президента Дональда Трампа з офіційними особами з Росії.
…

Державний секретар США Рекс Тіллерсон завершив переговори з керівниками Саудівської Аравії і ще трьох арабських держав у намаганні вирішити їхню вже понад місячну суперечку з Катаром, хоча наразі ознак прориву внаслідок цих переговорів немає.

У саудівському місті Джидді він зустрічався з міністрами закордонних справ чотирьох країн і окремо з королем Саудівської Аравії Салманом бін Абдалазізом ас-Саудом і коронним принцом Мухаммадом бін Салманом.

Відтак він прибув до Кувейту, що не бере участі в суперечці і, як і США, намагається бути посередником у врегулюванні кризи, в перебігу якої Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати, Бахрейн і Єгипет звинуватили Катар у підтримці тероризму.

У четвер Тіллерсон має знову прибути на переговори до Катару, де він уже побував у вівторок. Тоді США і Катар підписали меморандум про порозуміння про боротьбу з тероризмом і його фінансуванням, що визначає, яких заходів має вжити Катар для посилення цієї боротьби. Але чотири країни заявили, що цього недостатньо, щоб зняти їхні занепокоєння.

Раніше Катар відкинув висунений йому чотирма арабськими країнами ультиматум із 13 вимог, серед яких були вимоги припинити фінансову підтримку тероризму, закрити телемережу «Аль-Джазіра», скоротити більшість зв’язків із Іраном і закрити військово-повітряну базу Туреччини на території Катару. У відповідь чотири країни пригрозили новими санкціями.

Ці країни ще 5 червня скоротили дипломатичні і туристичні зв’язки з Катаром, звинувативши Доху в підтримці тероризму і надмірній близькості з регіональним супротивником, Іраном. Ці твердження в Катарі відкидають.

Усі п’ять країн, що беруть участь у суперечці, є важливими союзниками США в регіоні, в Катарі також розташована найбільша в регіоні Близького Сходу та Перської затоки американська військова база Аль-Удейд, де постійно розміщені близько 11 тисяч військовослужбовців США.
…

Президент США Дональд Трамп знову відкинув звинувачення щодо зв’язків його виборчої команди з Росією після того, як його син підтвердив, що в перебігу виборчої кампанії зустрічався з російською юристкою, яка заявляла, що пропонує передати на користь його батька делікатну інформацію від влади Росії, шкідливу для його тодішньої суперниці Гілларі Клінтон.

Він знову назвав розслідування щодо обсягів втручання Росії у виборчу кампанію у США минулого року «найбільшим полюванням на відьом» і назвав сина «відкритим і ні в чому не винним».

У вівторок син президента США Дональда Трампа оприлюднив своє електронне листування влітку 2016 року про пропозицію з Росії надати інформацію на допомогу кампанії його батька після того, як про цю зустріч повідомила попередніми днями преса.

Чотири сторінки такого листування, які оприлюднив Дональд Трамп-молодший у твітері, свідчать, що публіцист Роб Ґолдстоун пропонував йому тоді влаштувати зустріч із російською юристкою Наталією Веселинською і пояснював: вона заявила, що пов’язана з владою Росії і має від неї делікатні дані про нібито незаконні фінансові внески в кампанію суперниці нинішнього президента Гілларі Клінтон, які можуть піти їй на шкоду. Син президента у відповідь висловив зацікавленість у цьому.

Трамп-молодший, коментуючи це, заявив, що насправді Весельницька не мала такої інформації, і його зустріч із нею не принесла ніякої користі для президентської кампанії його батька, тож він ніколи й не казав про неї своєму батькові.

Критики ж вважають, що, навіть якщо зустріч не принесла для Трампа результату, бажання його сина отримати від Росії компромат на Клінтон рівнозначне «змові з ворожою іноземною державою з метою підірвати американську демократію».

Раніше в середу кандидат на посаду директора Федерального бюро розслідувань США Крістофер Рей заявив, що в разі призначення надасть повну підтримку розслідуванню у справі про втручання Росії у президентські вибори у США 2016 року, яке веде ФБР. Як сказав він під час слухання щодо його кандидатури в комітеті у справах правосуддя Сенату, він також продовжить розслідування ФБР щодо контактів членів виборчої кампанії нинішнього президента Дональда Трампа з офіційними особами з Росії.

Рей додав, що не має ніяких підстав сумніватися у спільному висновку всіх розвідувальних служб США, що Росія здійснила втручання у президентські вибори.

50-річний Крістофер Рей був помічником міністра юстиції США у 2003–2005 роках, за президента Джорджа Буша-молодшого. Попереднє десятиліття він працював у приватній юридичній фірмі, де його клієнтами у кримінальних і цивільних справах були, зокрема, великі корпорації і фінансові установи. 7 червня Трамп висунув кандидатуру Рея на посаду директора ФБР. У разі затвердження він замінить Джеймза Комі, якого президент США несподівано звільнив із посади.

Трамп заперечує всі заяви на теми причетності Росії до його перемоги як «вигадки» і вже не раз називав згадані розслідування, а також аналогічні розслідування відразу в кількох комітетах обох палат Конгресу США «полюванням на відьом».
…

Європейський союз почав із країнами Західних Балкан саміт, що має на меті заспокоїти їх у час, коли ці країни непокояться через повільні темпи їхніх переговорів про вступ.

Його відкрив у місті Трієсті на півночі Італії прем’єр-міністр Італії Паоло Джентілоні.

У перебігу саміту, вже четвертого від 2014 року, Європейська комісія, як очікують, оголосить нове фінансування задля економічного зростання регіону. Також очікують, що керівники країн регіону підпишуть договір про інтеграцію своїх транспортних мереж і ухвалять план створення регіональної економічної зони.

Канцлер Німеччини Анґела Меркель, виступаючи на полях саміту, заявила, що Євросоюз має перед собою зобов’язання просувати країни регіону – Сербію, Боснію, Чорногорію, Македонію, Албанію і частково визнане Косово – до членства «повільно, але певно».

ЄС прагне засвідчити, що й далі відданий ідеї свого розширення на Західні Балкани, попри те, що процес розширення офіційно зупинений, наразі до 2019 року, і Євросоюз потерпає від власних проблем – виходу з нього Великої Британії і міграційної кризи. Зацікавленість ЄС у розширенні в регіоні ще посилилося через зростання впливу на Балканах Росії, яка вважає цей регіон своєю традиційною зоною інтересів.
…

США і Росія відновлюють переговори, спрямовані на розв’язання суперечностей у двосторонніх відносинах, повідомив Держдепартамент 11 липня. Це сталося після того, як російська сторона погрожувала заходами у відповідь, якщо США не повернуть Росії два будинки в Нью-Йорку та Меріленді.

Заступник міністра закордонних справ США Том Шеннон у Вашингтоні 17 липня прийме з цього приводу заступника міністра закордонних справ Росії Сергія Рябкова. Москва в червні скасувала останню заплановану зустріч Шеннона та Рябкова після того, як США оголосили про нові санкції проти Росії через її агресію в Україні.

Ці приміщення офіційно вважалися будинками відпочинку для родин російських дипломатів. У грудні адміністрація тодішнього президента Барака Обами наказала росіянам упродовж доби залишити ці будинки, оскільки припускала, що частина приміщень у них використовувалася для шпигунства.
…

Адміністрація президента США Дональда Трампа 11 липня вилучила російську «Лабораторію Касперського» з двох списків постачальників, які урядові установи можуть використосувати для придбання технологічного обладнання. Це сталося через припущення, що продукти компанії можуть бути використані Кремлем для отримання доступу до мереж у США.

Вилучення зі списку дозволених постачальників є найбільш конкретними діями щодо компанії Євгена Касперського після місяців підозр, що «Лабораторія Касперського» може бути надто тісно пов’язана з російськими спецслужбами, ймовірно причетними до кібератак у США.

Антивірусне програмне забезпечення «Лабораторії Касперського» є популярним у Сполучених Штатах та багатьох інших країнах, ця фірма є провідним гравцем на ринку кібербезпеки впродовж десятиліть. Сам російський бізнесмен Євген Касперський заявляв, що «не має ніяких зв’язків з жодним урядом, і компанія ніколи не допомагала і не допомагатиме жодному уряду в кібершпигунстві».
…