Шмигаль у Брюсселі порушив тему лібералізації торгівлі між Україною та ЄС – уряд
Україна надала усю необхідну інформацію для завершення першої фази імплементації Угоди про асоціацію у сфері держзакупівель і очікує підтвердження від ЄС
…
Україна надала усю необхідну інформацію для завершення першої фази імплементації Угоди про асоціацію у сфері держзакупівель і очікує підтвердження від ЄС
…
У Польщі деякі приватні ЗМІ протестують 10 лютого в рамках акції «ЗМІ без вибору». По це повідомляє «Польське радіо».
Зокрема, зранку низка телеканалів передають лише спеціальне повідомлення щодо акції, а на інтернет-порталах не можна прочитати жодної статті. До акції долучилися й деякі газети.
На початку місяця на розгляд парламентарям внесли законопроєкт, який передбачає запровадження податку на інтернет- та звичайну рекламу. Згідно з документом, частина грошових надходжень від реклами має перераховуватися до Національного фонду охорони здоров’я.
Окрім телеканалів та інтернет-видань, до акції також долучилися радіостанції, які замість передач транслюють спеціальне повідомлення.
«Тут повинна бути ваша улюблена передача. Однак сьогодні ви не будете читати тут жодного вмісту. Подивіться, як виглядатиме світ без незалежних ЗМІ. Розпочато акцію ЗМІ без вибору. Прочитайте наш відкритий лист до влади Республіки Польща. Для нас найголовніше, щоб у вас був вибір. Ми хотіли б подякувати користувачам та діловим партнерам за розуміння та підтримку», – розміщене повідомлення на сайті Onet.
ЗМІ, що долучилися до акції, також публікують на своїх сайтах відкритий лист до влади Республіки Польща та лідерів політичних партій. Серед підписантів листа, зокрема, Agora S.A., Dziennik Wschodni, Edipresse Polska, Eurozet Group, Kino Polska TV S.A., Polska Press Group, Ringier Axel Springer Polska, TVN S.A. та Telewizja Polsat.
Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що податок є частиною загальноєвропейських зусиль оподаткувати глобальних техногігантів на зразок Google та Facebook, однак багато невеликих інтернет-видань зазначають, що їх також «несправедливо зачепить», повідомляє агентство AFP.
Моравецький наполягає, що новий пункт оподаткування треба сприймати як «внесок солідарності», який «створить кращі умови для розвитку незалежних медіа» та допоможе з фінансуванням системи охорони здоров’я та культурного сектору.
Втім, як зазначає агентство, податок хочуть запровадити у момент, коли багато медіа компаній вже відчули удар через пандемію, зокрема, й у вигляді скорочення доходів від реклами.
Медійні групи і політична опозиція Польщі розглядають податок як спробу залякати незалежну пресу урядом, очолюваним націоналістичною партією «Право і справедливість» (PiS). Про це пише видання Politico Europe, співвласником якої є Axel Springer SE – медіа-концерн, який має представництво і в Польщі. Ringier Axel Springer Polska вказаний серед підписантів звернення приватних ЗМІ до уряду Польщі.
Керівник одного з польських приватних ЗМІ заявив Politico, що уряд приблизно копіює «угорський підхід, щоб знизити життєздатність незалежних ЗМІ». «Вони кажуть, що надходження від податку призначені для боротьби з пандемією, але гроші підуть просто на пропагандистські операції, близькі до PiS», – зазначив він.
Видання зазначає, що польська державна телекомпанія TVP також має сплачувати податок на рекламу, але вона отримала від уряду субсидію у розмірі 2 мільярдів злотих (440 мільйонів євро), а також отримує дохід з обов’язкових платежів користувачів. Видання стверджує, що TVP повністю контролюється PiS і «перетворилася в проурядову пропагандистський засіб, що викликало міжнародну критику Польщі.
Що мета польського уряду – послабити незалежні ЗМІ, вважає і омбудсмен з прав людини Адам Боднар.
«Підозри щодо мотивів уряду підкріплюються частими коментарями високопоставлених чиновників, які закликають до посилення контролю над незалежними ЗМІ і скарг на те, що іноземні медіакомпанії, особливо німецькі, відіграють провідну роль у Польщі», – пише Politico.
Польща, як і згадана Угорщина, різко здали позиції у рейтингу свободи преси, який складає організація «Репортери без кордонів». Минулого року Польща посіла там 62-ге місце зі 180 країн, тоді як у 2015, коли до влади прийшла PiS, вона була на 18-му місці. Угорщина у рейтингу посідає 89-те місце.
…
У Фонді гарантування вкладів фізичних осіб повідомили, що станом на 1 січня 2021 року загальна сума вкладів фізичних осіб та ФОПів у банках склала 607,56 мільярда гривень, що на 133,12 млрд грн більше, ніж на 1 січня минулого року (474,44 млрд грн). Про це йдеться у повідомленні на сайті фонду.
«Із загальної суми вкладів фізичних осіб на початок січня 2021 року: вклади у національній валюті – 357,36 млрд грн (+77,88 млрд грн за рік); вклади в іноземній валюті – 250,20 млрд грн (+55,24 млрд грн за рік)», – йдеться в повідомленні.
За даними фонду, частка ФОП у структурі вкладників станом на 1 січня склала 53,65 млрд грн, що на 21,25 млрд грн більше ніж на початок 2020 року.
Серед чинників зростання вкладів фізосіб експерти називають збільшення мінімального рівня заробітної плати, приріст фонду оплати праці і бюджетних соціальних виплат, а також приріст приватних банківських переказів в Україну (на 902 млн дол за 12 місяців 2020 року).
Раніше у Нацбанку повідомляли, що обсяг приватних грошових переказів в Україну з-за кордону у 2020 році зріс до рекордних більш ніж 12 мільярдів доларів.
…
10 лютого Національний банк України вводить в обіг пам’ятну монету «250 років Астрономічної обсерваторії Львівського університету» номіналом 5 гривень.
На аверсі монети на тлі стилізованого зоряного неба розміщений телескоп обсерваторії Львівського університету.
На реверсі монети – композиція, що символізує часи перших документально підтверджених астрономічних спостережень у Львові, – на дзеркальному тлі абрису панорами міста XVIII століття зображений збірний образ тогочасного астронома. Поруч – будівля обсерваторії та міські мури.
Художники – Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук, а скульптори – Анатолій Демяненко, Володимир Атаманчук.
«Монета присвячена науково-дослідній установі Львівського національного університету імені Івана Франка, одній із найстаріших обсерваторій Східної Європи, що була заснована 1771 року. Вивчення небесних об’єктів у Львові тоді було на тому самому рівні, що й у Берліні, Вільнюсі чи Відні, оскільки обсерваторія за оснащенням не поступалася тогочасним європейським подібним закладам», – розповіли в НБУ.
Науковців виховували у Львівському університеті, де спеціально запровадили окремий курс астрономії.
«Основні напрями діяльності сучасної установи – дослідження Сонця, зір, міжзоряного середовища, галактик та Всесвіту як цілого. Крім того, важливий напрям діяльності обсерваторії – лазерно-віддалемірні, фотометричні та позиційні спостереження штучних супутників Землі. Комплекс телескопів для таких спостережень знаходиться в реєстрі наукових об’єктів, які становлять національне надбання України», – додали в регулятори.
Монету «250 років Астрономічної обсерваторії Львівського університету» з нейзильберу випускають у тиражі 35 тисяч штук.
your ads here!Співробітники Слідчого комітету, ФСБ та Росгвардіі проводять в Москві обшуки за 16 адресами послідовників церкви Свідків Єгови в рамках справи про «організацію діяльності екстремістської організації». Кількох людей затримали для допиту. Про це повідомляє російський Слідчий комітет.
Відомство стверджує, що Свідки Єгови після заборони організації в 2017 році проводили зустрічі і вивчали релігійну літературу в квартирі на вулиці Дибенка в Москві, а також «проводили онлайн збори по відеозв’язку».
У листопаді Управління Слідчого комітету по Москві порушило кримінальну справу про відновлення роботи Управлінського центру «Свідки Єгови» в російській столиці. Тоді ж у послідовників релігійної організації на північному сході Москви пройшли обшуки. Віруючі скаржилися на грубі затримання, погрози та образи з боку правоохоронців. Суд відмовився заарештувати їх і відправив всіх обвинувачених під домашній арешт.
Верховний суд Росії визнав «Свідків Єгови» екстремістською організацією і заборонив її діяльність у 2017 році. Після цього десятки прихильників міжнародної релігійної організації були піддані кримінальному переслідуванню. Багато з арештованих «свідків Єгови» скаржилися на катування під час допитів.
…
Соратник російського опозиційного політика Олексія Навального, керівник мережі його регіональних штабів Леонід Волков оголошений у міждержавний розшук. Про це повідомляють російські агентства новин із посиланням на пресслужбу Басманного суду Москви.
Суд також зареєстрував клопотання слідства про заочний арешт Волкова на два місяці з моменту затримання на території Росії, або з моменту його екстрадиції в країну. Зараз опозиціонер перебуває за кордоном.
29 січня Слідчий комітет Росії заочно висунув Леоніду Волкову обвинувачення за статтею про залучення неповнолітніх до участі у несанкціонованій акції. Максимальне покарання за цією статтею – позбавлення волі на строк до трьох років.
Підставою для відкриття справи слідство називає відеоролики, в яких Волков закликає підлітків брати участь у мітингах проти арешту Навального. Відомство наполягає, що опозиціонер «достовірно знав про відсутність погоджень уповноважених органів» на проведення демонстрацій.
Волков звинувачення відкидає.
21 січня він публікував на своєму особистому каналі тільки одне відео під назвою «Як нам витягти Навального з в’язниці?», в якому закликав вийти на вулиці і вимагати звільнення Навального. При цьому Волков нічого не говорив про вік, а тільки зазначав, що потрібна кожна людина.
28 січня Волков запропонував батькам піти на мітинг замість неповнолітньої дитини.
Масові акції за звільнення заарештованого Олексія Навального пройшли в багатьох містах Росії 23 і 31 січня, також люди виходили на вулиці в Москві і Петербурзі ввечері 2 лютого. По всій країні були затримані понад 10 тисяч учасників протестів, сотні людей досі перебувають під адміністративним арештом. Кілька соратників Навального зараз перебувають під домашнім арештом у так званій «санітарній справі». «Меморіал» визнав їх політв’язнями.
…
Пілот гелікоптера, внаслідок катастрофи якого в січні минулого року загинув американський баскетболіст Кобі Браянт і ще восьмеро людей, ймовірно, втратив орієнтацію після того, як залетів у хмари і не дотримався стандартних процедур, заявили американські слідчі.
Національна рада США із безпеки на транспорті (NTSB) повідомила 9 лютого, що, за її розслідуванням, пілот Ара Зобаян, ймовірно, зазнав «просторової дезорієнтації та втрати контролю», коли летів у густих хмарах.
Під час польоту Зобаян повідомив авіадиспетчерам, що його гелікоптер піднімався з хмар, коли він фактично спускався.
«Ми говоримо про просторову дезорієнтацію, коли пілот буквально не знає, в який бік він летить, вгору чи вниз, відхиляється вліво чи вправо», – заявив голова NTSB Роберт Самвальт.
За законом, пілот гелікоптера має дотримуватися візуальних правил польоту, тобто бачити, куди летить. NTSB заявила, що пілот гелікоптера Браянта порушив закон, залетівши в хмари. При цьому слідчі повідомили, що вертоліт був справний.
Вертоліт Sikorsky S-76B врізався в схил пагорба біля Лос-Анджелеса в січні 2020 року, в результаті чого загинули Браянт, його 13-річна дочка Джанна і ще сім людей.
Браянт вважався одним із найкращих гравців в історії Національної баскетбольної асоціації. Упродовж 20 років він виступав за «Лос-Анджелес Лейкерс». Разом із командою він п’ять разів ставав чемпіоном НБА.
Браянт став другим за кількістю викликів на матч усіх зірок (18), поступившись лише Каріму Абдулу-Джаббару (19).
У складі збірної США баскетболіст двічі вигравав золото Олімпійських ігор (у 2008 і 2012 роках).
Свій останній матч у кар’єрі Браянт провів у квітні 2016 року.
your ads here!
Туреччина має намір запустити ракету на Місяць у межах своєї національної космічної програми в 2023 році, заявив 9 лютого президент Реджеп Таїп Ердоган, представляючи національну космічну програму в Анкарі.
Глава турецької держави наголосив, що ракета «буде виведена на орбіту наприкінці 2023 року за допомогою міжнародної співпраці».
Минулого місяця Ердоган поспілкувався з керівником Tesla та SpaceX Ілоном Маском про можливу співпрацю з турецькими компаніями в космічних технологіях.
Ердоган оголосив 10 стратегічних цілей, включаючи участь громадянина Туреччини в науковій місії в космосі. Туреччина прагне досягти своїх стратегічних космічних цілей за 10 років, сказав Ердоган.
У січні Туреччина запустила на орбіту зі США супутник Turksat 5A у співпраці зі SpaceX. Супутник Turksat 5B планується до запуску в другому кварталі 2021 року.
your ads here!Німецька організація заявила, що Німеччина пропонувала адміністрації президента США підтримку в обсязі 1 мільярда євро
…
Ситуація із запасами вугілля на складах теплових електростанцій (ТЕС) в Україні залишається критичною. Станом на 8 лютого його там залишалося на 43% менше від мінімальної норми, повідомила Національна енергетична компанія «Укренерго».
Зараз на складах є 384,4 тисячі тонн вугілля всіх марок. Ще станом на 31 січня запаси палива на складах ТЕС становили 436,8 тисячі тонн.
Від початку листопада 2020 року запаси вугілля зменшилися у 6,5 раза, зазначають в «Укренерго».
В «Укренерго» кажуть, що за умов значного зниження середньої температури повітря в період з 8 до 20 лютого забезпечуватимуть балансування енергосистеми та дотримання її операційної безпеки всіма доступними засобами.
Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, планує завершити перевірки на теплоелектростанціях до 12 лютого та допускає зниження запасів в усіх компаніях.
Ситуація із запасами вугілля на складах ТЕС залишається критичною, а щоденне зменшення запасів вугілля загрожує стабільній роботі енергоблоків ТЕС, це може спровокувати виникнення загальносистемної аварії в об’єднаній енергосистемі України.
your ads here!Міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс назвав прохання офіційного Мінська про екстрадицію опозиційного політика Валерія Цепкала спробою помсти з боку режиму Лукашенка.
«Я вважаю прохання режиму Лукашенка про екстрадицію білоруського опозиціонера Валерія Цепкала відкритою спробою помсти. Прохання потрібно відхилити. Відповідно до латвійського законодавства рішення ухвалюється компетентними правоохоронними органами з урахуванням усіх аспектів справи», – написав міністр у твітері 9 лютого.
8 лютого Слідчий комітет Білорусі повідомив, що звернувся до латвійської влади з проханням про екстрадицію Валерія Цепкала до Білорусі, звинувативши його у «ряді корупційних злочинів та отриманні хабарів в особливо великих розмірах».
Сам Цепкало наразі не коментував наміри Білорусі екстрадувати його.
Валерія Цепкала не допустили до участі у виборах президента Білорусі. 24 липня разом із дітьми він виїхав з країни. У Білорусі залишилася його дружина Вероніка Цепкало, вона брала участь у передвиборних заходах іншого опозиційного кандидата в президенти – Світлани Тихановської.
your ads here!
Національний банк України після перерви через пандемію COVID-19 відновить цьогоріч стрес-тестування або оцінку стійкості в 30-ти банках, на які припадає 90% активів банківської системи, повідомила пресслужба регулятора у вівторок.
Банки, в яких будуть проводитись стрес-тести, відібрані за трьома критеріями, зокрема розмір активів, зважених на ризик, обсяг депозитів, залучених від домогосподарств і обсяг чистих кредитів, наданих домогосподарствам, вказує регулятор.
До переліку увійшли «Приватбанк», «Ощадбанк», «Укрексімбанк», «Укргазбанк», «Альфа-Банк», «Райффайзен банк Аваль», «Сбербанк», «Укрсиббанк», «ОТП банк», «Креді Агріколь банк», «Прокредит банк», «Кредобанк», «Ідея Банк», «Правекс Банк», «ПУМБ», «Таскомбанк», «Універсал Банк», «Банк Кредит Дніпро», «Мегабанк», «А-банк», «МТБ Банк», «Індустріалбанк», «Банк інвестицій і заощаджень», «Акордбанк», банки «Південний», «Форвард», «Львів», «Альянс», «Глобус» і «Схід».
Повідомляється, що за результатами оцінки стійкості для банків буде визначено необхідний рівень нормативу достатності (адекватності) регулятивного та основного капіталу.
«Подробиці макроекономічних сценаріїв і підходів до стрес-тестування в 2021 році будуть оприлюднені пізніше на сайті Національного банку», – йдеться в повідомленні.
За даними НБУ, фокусом цьогорічної оцінки стійкості буде стан активів банків після проходження ними «гострої фази коронакризи». Особливу увагу буде прикуто до реструктуризованих кредитів та якості оцінки вартості нерухомого майна.
…
Космічний зонд «Аль-Амаль» (у перекладі – «Надія»), побудований в Об’єднаних Арабських Еміратах, вийшов на орбіту навколо Марса.
Як повідомив Центр управління польотами, зонд за сім місяців подолав 300 мільйонів миль і почав обертатися по орбіті навколо Марса.
Апарат має залишатися на орбіті протягом всього марсіанського року, тривалість якого майже вдвічі більша за земний. Космічний зонд має вивчити атмосферу, кліматичні умови і зміну пір року, а також вперше проведе вивчення нижніх шарів атмосфери і пилові бурі.
Зонд оснащений трьома камерами, що дозволяють вести спостереження за атмосферою Марса у видимому, інфрачервоному й ультрафіолетовому діапазонах.
Об’єднані Арабські Емірати стали п’ятою країною-учасницею космічних експедицій на Марс для вивчення цієї планети після США, Росії, Китаю і Японії. Арабський зонд запустили влітку минулого року за допомогою японської ракети-носія.
…
У січні 2021 року харчі подорожчали на 1,5 відсотка. Такі дані оприлюднило Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
«В умовах триваючої невизначеності та січневого локдауну продовжувалося зміщення пріоритетів у споживанні на користь продовольчих товарів, що підтримало їх зростання на рівні сезонних значень. Так, продукти харчування подорожчали в січні на 1,5 відсотка, при тому, за розрахунками Мінекономіки, в середньому у січні впродовж 2018–2020 років ціни на цю групу товарів зростали на 1,6 відсотка, а в грудні 2020 року – на 1,8 відсотка», – йдеться в повідомленні.
В міністерстві додали, що у січні 2021 року інфляція очікувано склала 1,3% за місяць.
«Другим за впливом на динаміку інфляції чинником стало постійне протягом 2020 року зростання цін на енергоносії на світовому ринку. Слід зазначити, що за певними групами товарів навпаки в січні відбулось відчутне зниження цін. Зокрема, йдеться про одяг та взуття, де ціни знизилися відповідно на 3,9 відсотка та 4 відсотки», – розповіли в Мінекономіки.
За прогнозом міністерства, в 2021 році зростання споживчої інфляції дещо перевищить цільовий рівень Національного банку. Причиною буде фактор відновлення економічної активності через пом’якшення карантинних заходів та зниження рівня майбутньої невизначеності на тлі поширення вакцинації у світі та в Україні.
your ads here!У Києві відбулося перше відкрите тренування Національної збірної України для участі у змаганнях «Ігри нескорених» у 2022 році. Як спорт допомагає ветеранам «повернутися з війни» та який настрій у спортсменів? Про це у відео Радіо Свобода.
…
Закриття шкіл спричинить довготривалі економічні втрати – про такі висновки повідомив керівник практики з питань освіти у Європі та Центральній Азії Світового банку Гаррі Патрінос на форумі про виклики коронавірусної пандемії для України 9 лютого.
Патрінос повідомив, що пандемія коронавірусу призвела до закриття шкіл у 45 країнах Європи та Центральної Азії, яке зачепило понад 100 мільйонів студентів та школярів. Це, своєю чергою, позначається на якості освіти.
«Подивімося на Україну: ми бачимо, що, якщо школи були закриті чотири місяці в середньому в країні, і ми обговорювали це попередньо, то навчання буде втрачено на 8%. Це величезні втрати. Більше того, відсоток учнів і студентів, які будуть показувати погані результати навчання, буде зростати на 10%. Це нас дуже хвилює. Ми оцінюємо, що ті студенти і учні, особливо з незахищених верств населення, будуть більше піддані таким впливам», – сказав він.
Читайте також: Сексуальна освіта дітей. Чому про це варто говорити?
За його словами, шкоди зазнали навіть ті європейські країни, де галузь освіти добре фінансується – наприклад, Бельгія, Нідерланди, Швейцарія, Велика Британія. Водночас і в Європі найбільше стражають діти з незаможних родин.
Патрінос вказав на наслідки закриття шкіл для майбутніх заробітних плат учнів.
«Втрати майбутніх заробітків будуть дуже високими, до 21 тисячі доларів США у багатих країнах, 30 – в країнах середніх доходів і навіть більше – у бідних країнах. І, зважаючи на той факт, що 1,5 мільярда учнів мали б бути в школах, але не були, ці втрати будуть серйозними. 360 мільярдів доларів у країнах із низькими рівнем доходів і аж до 5 трильйонів у багатих країнах. Це все – втрати навчання або браку навчання. В Україні ми знаємо, що втрати навчання можуть скоротити подальші доходи до 0,5% ВВП на рік. І це призводить до втрат в економіці, звичайно», – сказав представник Світового банку.
Читайте також: Без чіпсів і сосисок. Що їстимуть діти у шкільних їдальнях?
На світовому рівні, додав він, скорочення внутрішнього валового продукту через карантин у школах сягатиме 0,8% на рік.
Для розв’язання проблеми, стверджує Патрінос, держави повинні розробляти програми відновлення шкільної освіти, захищати бюджетні видатки на освіту і готуватися до нових викликів, пов’язаних із новими штамами коронавірусу або новими пандеміями.
«Треба переносити частину навчання, звичайно, в цифру, оцифровувати програми і розбудовувати елементи того, що вже спрацьовує сьогодні, щоб запобігти втраті навчання під час закриття шкіл. Розбудувати систему, яка виявить такі потреби для конкретної країни, і навчити викладачів, вчителів і управлінців у системі освіти відповідно. Ми готові в Світовому банку надати вам допомогу в цих зусиллях. Наприклад, запропонувати проєкт «Краща освіта для результатів» і підтримувати можливості навчання для дітей і молоді в цілому в країні», – підсумував він.
Читайте також: Жодна зі шкіл у Києві не зачинена на карантин – Кличко
Протягом останнього локдауну з 8 по 24 січня уряд заборонив відвідування навчальних закладів (окрім дошкільних) учнями та студентами. Після нього Міністерство освіти і науки радить закладам розглянути дистанційне навчання.
На цьому ж форумі 9 лютого міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко повідомив, що падіння ВВП України у третьому кварталі 2020 року уповільнилося до 3,5 відсотка, а в четвертому кварталі – до одного відсотка.
…
Міністерство юстиції України виставляє на аукціон Ірпінський виправний центр (№132) в межах приватизації в’язниць, стартова ціна – 220,2 мільйона гривень. Про це повідомила пресслужба міністерства.
«В рамках «Великої приватизації в’язниць» плануємо виставити на прозорі аукціони майно 35-ти виправних закладів, що перебувають в «законсервованому» стані. Кожен з цих закладів, розташованих по всій території України, вже припинив свою профільну діяльність. Утримувати закриті установи, які не виконують своєї функції, є невигідним для держави, оскільки це мільйони гривень видатків щороку», – заявила заступниця міністра юстиції Олена Висоцька.
Ірпінський виправний центр (№132) розташований в смт. Коцюбинське, в 6 кілометрах від столичної станції метро «Академмістечко». Заклад припинив свою профільну діяльність ще в серпні 2019 року, зазначили в Мін’юсті.
«Об’єкт має чудовий інвестиційний потенціал. Загальна площа земельної ділянки складає 8,3 га. Підведені комунікації: водовідведення і водопостачання, електрика тощо. Поруч – залізнична гілка, що дозволить новому власнику забезпечити чудову логістику. Крім того, навколо об’єкта зведений новий житловий масив, поруч – великий парк, що створює чудові умови для забудови», – зауважив з цього приводу заступник голови Фонду державного майна Тарас Єлейко.
В міністерстві додали, що прозорий аукціон з продажу майнового комплексу Ірпінського виправного центру (№132) оголосять в середині лютого.
У лютому у Міністерстві юстиції України анонсували продаж на аукціонах майна колишніх в’язниць. У Мін’юсті зазначили, що за отримані кошти держава зможе збудувати нові виправні заклади європейського типу.
your ads here!Суд у столиці Білорусі Мінську, який 9 лютого почав розгляд кримінальної справи проти колишньої журналістки Радіо Свобода, а нині кореспондентки телеканалу «Белсат» Катерини Андреєвої й операторки Дар’ї Чульцової, відмовився звільнити їх під зобов’язання колег, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
Журналісток звинувачують в «організації акцій, які грубо порушують громадський порядок». Їм загрожує до трьох років позбавлення волі.
Клопотання про зміну запобіжного заходу для обвинувачених під особисту поруку колег подав адвокат Сергій Зікрацький. Була оголошена перерва, після якої суддя заявив, що клопотання про звільнення відхиляє.
«Основним проханням, яке ми подали, було звільнення дівчат із-під варти. Ми вважаємо, що сьогодні немає підстав тримати їх за ґратами. На жаль, наші прохання не були задоволені», – сказав захисник.
Журналісти, яким вдалося потрапити на судовий процес, повідомили Радіо Свобода із зали суду, що до слухання були допущені в основному родичі та представники офіційних ЗМІ. Решта людей залишилися біля дверей.
Підсудні підтвердили, що працюють на телеканалі «Белсат» і виконували редакційне завдання в день затримання 15 листопада.
Пізніше сьогодні суд продовжить допит свідків.
Журналісток заарештували 15 листопада 2020 року за стрім, під час якого Катерина Андреєва як журналістка телеканалу «Белсат» показувала розгін мітингу вшанування пам’яті Романа Бандаренка та знищення силами безпеки народного меморіалу на «Площі змін».
Журналістки вели стрім із помешкання на 14-му поверсі будинку на вулиці Смарговського тракту, куди їх запросили господарі. Після завершення мітингу спецпризначенці зі зброєю розбили двері в квартиру та схопили дівчат.
20 листопада їх звинуватили в активній участі і проведенні «групових дій, які грубо порушують громадський порядок, що призвело до порушення роботи громадського транспорту».
За даними слідства, стрім нібито призвів до припинення руху 13 автобусних маршрутів, трьох тролейбусних та трьох трамвайних маршрутів. Збиток «Мінськтрансу» оцінили у 11 562 рублів та 14 копійок (приблизно 143 750 гривень у перерахунку).
Журналістки своєї провини не визнали. Крім того, Катерина відмовилася давати свідчення під час слідства.
Катерина Андреєва та Дар’я Чульцова були визнані політичними в’язнями через чотири дні після висунення їм звинувачень.
У грудні Андреєва та Чульцова стали лауреатками премії правозахисної спільноти Білорусі «Журналіст року». Британська правозахисна організація «Стаття 19» у спеціальній заяві наголосила, що звинувачення, висунуті журналісткам, суперечать міжнародним стандартам прав людини, а їхнє переслідування є порушенням права на свободу слова.
За захист журналісток виступили Білоруська асоціація журналістів, ПЕН-центр Білорусі, Асоціація польських журналістів, Національна спілка журналістів України та Європейська федерація журналістів, російські неурядові організації «Вільне слово» та ПЕН-Москва. Спілка журналістів Литви нагородила журналісток премією «Надія свободи».
Катерина Андреєва разом зі своїм чоловіком Ігорем Ільяшем раніше співпрацювали з Радіо Свобода. Зокрема, Андреєва у 2017-2018 роках була авторкою проєкту Радіо Свобода Донбас.Реалії та є співавторкою книги «Білоруський Донбас» про роль білорусів у збройному конфлікті на сході України, уривки з якої друкувало Радіо Свобода. За останній рік книга двічі видавалася.
…
Національна рада з електронних ЗМІ Латвії (NEPLP) вирішила відключити 16 російських каналів зі списку тих, які ретранслюються в Латвії, оскільки невідомий їхній представник у країні з 1 лютого.
Йдеться про наступні канали: REN TV Baltic, NTV Mir Baltic, Karusel International, «НТВ Сериал», «НТВ Стиль», «НТВ Право», «Кинокомикс», «Наше новое кино», «Родное кино», «Индийское кино», «Кинокомедии», «Киносерия», «КВН ТВ», «Кухня ТВ», «Бокс ТВ», HD Life.
«З огляду на, що нам не вдалося отримати доказів того, що ці телеканали будь-хто представляє в Латвії, вони були виключені зі списку тих, які будуть ретранслювати в Латвії. Щоб захистити латвійський інформаційний простір, NEPLP активізує свою перевірку всіх телеканалів у реєстрі телеканалів, які ретранслюються у Латвії і, якщо будуть виявлені подібні випадки, буде діяти відповідним чином», -– заявив голова ради.
Рішення має набути чинності опівночі 10 лютого.
8 лютого у NEPLP повідомили про заборону ретрансляції телеканалу «Росія РТР». Зазначалося, що рішення було ухвалене через виявлені порушення законодавства, пов’язані з розпалюванням ненависті, підбурюванням до насильства та провокацією воєнного конфлікту. Зокрема, як наголосили у раді, йшлося про випадки, коли ведучі та учасники програм висловлювали зневажливе ставлення до українців.
your ads here!Сенат США 9 лютого почне друге судове слухання щодо імпічменту колишнього президента Дональда Трампа. Виступаючи у ролі суддів, 100 сенаторів мають вирішити, чи винен колишній президент у «підбурюванні до заколоту» через його роль у штурмі Капітолію 6 січня. Слухання почнуться о першій дня за місцевим часом.
Лідер сенатської більшості Чак Шумер напередодні оголосив правила майбутнього розгляду у верхній палаті Конгресу, про які домовилися лідери Сенату.
Зокрема, передбачається, що 9 лютого Сенат визначиться щодо конституційності процесу. Починаючи з 10 лютого, сторонам дадуть по 16 годин для виступів, але не більше ніж вісім годин поспіль в один день.
Після цього сенатори матимуть чотири години для запитань, а також визначаться щодо заслуховування свідків і виступатимуть із заключним словом. По завершенню виступів й обговорення Сенат проголосує, чи оголошувати імпічмент Дональдові Трампу.
Як очікують, процес триватиме щонайменше тиждень.
Сам Трамп заявив, що не буде виступати перед Сенатом.
Більшість американців – 56% – підтримують імпічмент Трампа і заборону йому балотуватися в президенти ще раз, свідчить опитування ABC News/Ipsos, оприлюднене 7 лютого.
Водночас 50 демократам Сенату буде потрібна підтримка щонайменше 17 республіканців, щоб засудити Трампа, а це вважають малоймовірним.
Минулого тижня представники нижньої палати Конгресу США, які виступають в ролі обвинувачів на процесі імпічменту колишнього президента США Дональда Трампа, і його адвокати представили юридичні довідки з попереднім викладом своїх позицій на процесі.
В обвинувальному документі йдеться про те, що Трамп винен у підбурюванні до заколоту, в результаті якого 6 січня натовп мітингувальників увірвався до будівлі Капітолію і спробував зірвати процес затвердження обома палатами Конгресу результатів президентських виборів, на яких переміг Джо Байден.
Обвинувачення наполягає на тому, що, закликавши під час мітингу своїх прихильників попрямувати до Конгресу і «повернути країну в свої руки», Трамп порушив президентську клятву і спробував підірвати демократичну систему.
Адвокати ж Трампа стверджують, що колишній президент не намагався зірвати процес затвердження результатів виборів, що його заяви на мітингу про фальсифікації результатів виборів захищені конституційним правом на свободу слова. Головний аргумент захисту Трампа полягає в тому, що спроба піддати імпічменту, тобто усунути від влади президента, який не перебуває при владі, є неконституційною.
Палата представників проголосувала за імпічмент Трампа 13 січня, але фінальне рішення про відсторонення президента від влади ухвалює верхня палата Конгресу після проведення суду в Сенаті.
За імпічмент повинні проголосувати дві третини сенаторів, що малоймовірно, оскільки багато сенаторів-республіканців публічно оголосили, що суд над колишнім президентом суперечить конституції країни.
Раніше колишній президент США Дональд Трамп повідомив імена нових адвокатів, які представлятимуть його під час судового розгляду справи про імпічменту в Сенаті.
Трамп – перший президент США, якому двічі оголошували імпічмент, і перший, на кого чекає судовий розгляд після завершення каденції.
Приводом ініціювати імпічмент став штурм Капітолію прихильниками Дональда Трампа 6 січня після мітингу в Вашингтоні. В будівлі в цей час відбувалася спільна сесія палат Конгресу, які мали затвердити перемогу демократа Джо Байдена на виборах президента. Членів Конгресу евакуювали з будівлі. Згодом Капітолій вдалося знову взяти під охорону. В ході штурму загинули п’ятеро людей.
…
Голова регіональної мережі штабів російського опозиціонера Олексія Навального Леонід Волков і виконавчий директор Фонду боротьби з корупцією Володимир Ашурков, що перебувають за кордоном, 8 лютого провели відеоконференцію з представниками Європейського союзу, США, Великої Британії, Канади та України, повідомляють агентство Reuters і низка європейських ЗМІ.
Імена тих, із ким вели переговори соратники Навального, не розкривають – повідомляється лише, що це були постійні представники держав-членів Євросоюзу, посли країн, що не входять в ЄС, і члени Європейської служби зовнішньополітичних дій.
Онлайн-зустріч була організована постійним представником Польщі при Європейському союзі.
За повідомленнями, під час конференції, яка тривала близько двох годин, йшлося про політику західних країн щодо Росії і, зокрема, можливе запровадження нових санкцій проти російської влади за арешти Олексія Навального, членів його команди й інших опозиціонерів.
Речниця МЗС Росії Марія Захарова, коментуючи переговори соратників Навального з іноземними представниками, заявила, що «так звані західні партнери продовжують абсолютно незаконний, неправовий і агресивний наступ» на Росію.
Олексій Навальний був заарештований і доправлений у московський слідчий ізолятор «Матроська тиша» в січні, відразу ж після свого повернення в Росію з Німеччини, де опозиціонер лікувався і відновлювався після отруєння бойовою хімічною отрутою «Новачок». Навальний звинувачує в спробі його вбивства президента Росії Володимира Путіна і співробітників ФСБ. У Кремлі звинувачення відкидають.
Пізніше російський суд змінив Навальному умовний термін на реальний у кримінальній справі 2014-го року, яку Європейський суд з прав людини визнав неправомірною. За рішенням суду політик має провести має три роки в колонії.
Арешт Навального викликав протести по всій Росії і хвилю репресій проти опозиції. Російська влада заарештувала майже всіх ключових членів команди Навального, проти них відкрили кримінальні справи. Всього на протестних акціях затримали близько десяти тисяч людей.
Європарламент закликав країни Євросоюзу запровадити санкції щодо ближнього кола президента Росії Володимира Путіна через переслідування Навального і використання проти нього бойової хімічної отрути «Новачок». У свою чергу, виконавчий директор ФБК Володимир Ашурков передав владі США узгоджений із Навальним список російських олігархів і чиновників, проти яких, на думку опозиційного політика, слід запровадити персональні санкції. У списку 35 осіб, серед них – голова Слідчого комітету Росії Олександр Бастрикін, голова МОЗ Михайло Мурашко, мільярдери Алішер Усманов і Роман Абрамович.
…
«Також підписані додаткові угоди по проєктах УФСІ (Український фонд соціальних ініціатив – ред.) VI та УФСІ VII вартістю 23,4 мільйона євро
…