Басманний суд Москви відправив речницю опозиціонера Олексія Навального Кіру Ярмиш під домашній арешт до 23 березня.

Цей запобіжний захід вимагав Слідчий комітет Росії, стверджуючи, що Ярмиш порушила заходи безпеки та охорони праці, вжиті для припинення розповсюдження коронавірусу, закликаючи до масових акцій протесту на підтримку Навального.

Ярмиш та ще кількох соратників Навального затримали 21 січня. 2 січня суд відправив її під арешт на дев’ять днів.

Під домашній арешт за подібними звинуваченнями раніше також потрапили брат Олексія Навального Олег, адвокат Фонду боротьби з корупцією Любов Сокол та координатор московського штабу Навального Олег Степанов.

Навальний перебуває в московському СІЗО «Матроська тиша». Його затримали 17 січня 2021 року в аеропорту відразу після повернення з Берліна, де він проходив лікування та реабілітацію після отруєння. Згодом його заарештували на 30 діб.

Затримання і арешт Навального пов’язані з вимогою Федеральної служби виконання покарань замінити йому умовний термін у справі «Ів Роше» на реальний. На думку відомства, політик ухилявся від виконання зобов’язань умовно засудженого. Засідання суду за заявою служби призначене на 2 лютого.

 
…

Косово й Ізраїль встановили дипломатичні відносини, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Відповідний документ у ході відеоконференції 1 лютого підписали міністри закордонних справ двох країн, Меліза Харадінай-Стубла і Ґабріель Ашкеназі.

Ізраїльський міністр запровадження відносин назвав «історичним» кроком. Його колега з Приштини заявила, що «Косово довго чекало на цей день» й зазначила, що Ізраїль став 117-ою країною, котра визнала Косово як незалежну й суверенну державу.

Харадінай-Стубла додала, що взаємовизнання не було б можливе без допомоги Сполучених Штатів Америки.

Президент Сербії Александар Вучич й премʼєр-міністр Косова Авдула Хоті 4 вересня минулого року на запрошення колишнього президента США Дональда Трампа перебували у Вашингтоні й у Білому домі підписали угоду, якою передбачається розширення відносин між двома сторонами й відкриття посольств Белграда й Приштини в Єрусалимі.

Косово проголосило незалежність в односторонньому порядку в лютому 2006 року. Сербія досі не визнала незалежності Косова й називає його «так званим Косовом». Республіку Косово визнали 22 країни члени Євросоюзу. Не визнають її Росія й Китай.

Україна також не визнає Косово.
…

Європейський суд з прав людини повідомив представника Росії про прийняття до розгляду справи про отруєння опозиційного політика Олексія Навального.

Скарга Навального була подана в суд на наступний день після його госпіталізації в Омську в серпні 2020 року, випливає з опублікованого судом документу. У ній адвокати Навального вимагають визнати, що стосовно нього була порушена друга стаття Європейської конвенції з прав людини, яка декларує право на життя. У жовтні стало відомо, що вона доповнена і прийнята до розгляду.

Як заявив глава російської правозахисної групи «Агора» Павло Чіков, суд вимагає від Росії пояснень, зокрема, чи виконала влада зобов’язання ефективно розслідувати справу про отруєння.

Раніше суд у Томську визнав законною відмову слідчих порушувати кримінальну справу за підозрою в отруєнні Навального. Суд також відмовив у вимозі зобов’язати органи слідства порушити кримінальну справу, а також не став зобов’язувати МВС повернути Навальному особисті речі, в тому числі одяг, в якому він був, коли відчув себе погано 20 серпня. Сам Навальний вважає цей одяг важливим доказом, оскільки на ньому могли залишитися сліди отруйної речовини.
…

Впливові військові М’янми здійснили переворот, затримавши фактичну лідерку країни Аун Сан Су Чжі та інших лідерів правлячої партії в ході ранкового рейду 1 лютого.

Підконтрольний армії канал Myawaddy 1 лютого оголосив однорічний надзвичайний стан для збереження «стабільності» на тлі суперечок щодо виборів.

Згідно з заявою, новим виконувачем обов’язків президента став колишній генерал М’їн Све, який був першим віцепрезидентом. Також старший генерал Мін Аун Хлайн, головнокомандувач Збройних сил, отримав контроль над «законодавством, адміністрацією та судовою владою».

Це повідомлення пролунало через кілька годин після того, як військові затримали Аун Сан Су Чжі, яка мала посаду «державного радника» – де-факто голови уряду, президента Він М’їна та інших вищих діячів правлячої Національної ліги за демократію (НЛД).

Сполучені Штати, Австралія й інші країни висловили стривоженість через переворот і затримання цивільних лідерів уряду.

Державний переворот відбувся на тлі зростання напруженості між урядом і військовими керівниками протягом останніх тижнів, що викликало чутки про можливий путч.

Відносини між цивільною владою і армією погіршилися після виборів у листопаді, які військові оголосили сфальсифікованими, бо на них зазнала значної поразки їхня Партія єднання і розвитку Союзу (офіційна назва держави – Республіка Союз М’янма). Парламент повинен був розпочати засідання 1 лютого після перемоги НЛД на виборах.

Читайте також: США оприлюднили перелік країн-порушниць релігійної свободи

Військові М’янми, які правили державою Південно-Східної Азії протягом 50 років, зберігали значний політичний та економічний вплив і після приходу до влади Су Чжі на виборах 2015 року. Перед цим політикиня провела загалом кілька десятиліть під домашнім арештом.

Втім, міжнародна репутація лауреатки Нобелівської премії миру 1991 року зазнала удару після того, як сотні тисяч мусульман-рохінджа були переселені, тисячі – вбиті в ході армійських операцій з 2017 року в західному штаті Ракхайн.

Армія заявляла, що її дії були спрямовані на ісламських екстремістів, але правозахисні організації звинуватили М’янму в проведенні етнічних чисток.

Відповідно до угоди про розподіл влади, яка допомогла країні перейти до крихкої демократії, у конституції передбачено 25 відсотків місць у парламенті для військових автоматично. Вони також контролюють посади трьох ключових силових міністерств.
…

Папа Римський Франциск встановив у Католицькій церкві Всесвітній день дідусів, бабусь і похилих віком. Як повідомила Ватиканська служба новин, він відзначатиметься в четверту неділю липня.

Папа Франциск оголосив про це 31 січня.

«Старість – це дар, а похилі віком – сполучна ланка між різними поколіннями, щоб передавати молоді досвід життя та віри. Дідусі й бабусі часто є забутими, й ми забуваємо про це багатство, щоб зберегти коріння та передавати його. І тому я вирішив установити Всесвітній день дідусів, бабусь і похилих віком, що кожного року відзначатиметься в усій Церкві в четверту неділю липня, в близькості до літургійного спогадування святих Йоакима та Анни, дідуся й бабусі Ісуса», – сказав він.

«Важливо, щоб дідусі й бабусі зустрічалися з внуками, а внуки – з дідусями й бабусями, бо… дідусі й бабусі перед внуками мріятимуть, матимуть видіння, а молоді, черпаючи сили від дідусів і бабусь, прямуватимуть далі, пророкуватимуть», – додав папа.

Як повідомили в Ватикані, на цьогорічний день дідусів і бабусь, що припадає на 25 липня, папа має намір особисто провести службу Божу в базиліці Святого Петра, якщо це дозволять чинні на той час протиепідеміологічні заходи.

День святих Йоакима і Анни, дідуся й бабусі Ісуса Христа, відзначається за григоріанським календарем, якого дотримується Римо-Католицька церква, 26 липня.

Українська греко-католицька церква, що є частиною світової Католицької церкви, користується юліанським календарем, який нині відстає від григоріанського на 13 днів.
…

У Росії й окупованому нею Криму за результатами розгонів акцій протесту і підтримки арештованого критика Кремля Олексія Навального 31 січня правозахисники повідомляють більш ніж про 5 тисяч 100 затриманих. Це рекордне число за тривалий час.

Російський правозахисний портал «ОВД-Инфо», який відстежує долю затриманих на акціях протесту, наразі повідомляє вже про 5135 затриманих майже в 90 містах по всій Росії, а також у Криму. Таким чином, число затриманих значно перевищило кількість тих, кого затримали на попередніх аналогічних акціях на підтримку Навального по всій Росії понад тиждень тому, 23 січня – тоді їх було понад 4 тисячі.

Нинішня кількість затримань – найбільша за один день, відколи «ОВД-Инфо» почав свій моніторинг десятиліття тому.

Найбільше затриманих – у двох найбільших містах Росії, столиці Москві (1653) і Санкт-Петербурзі (1159). Ще в п’яти містах від сотні до двохсот затриманих.

Також повідомляють про більш ніж сто затриманих журналістів і інших працівників засобів інформації.

Частину затриманих уже відпустили.

Офіційно влада Росії не підсумовувала своєї позиції щодо затриманих.

За повідомленнями, в перебігу розгону акцій поліція застосовувала грубу силу, а також електрошокери. Є потерпілі, але їхнє число ще не відоме.

До критики дій російської влади приєдналися Європейський союз і правозахисні організації.

Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель написав у твітері: «Глибоко шкодую через масові затримання і несумірне застосування сили проти демонстрантів і журналістів у Росії, що знову сталися сьогодні. Люди повинні мати можливість здійснювати своє право на демонстрації без побоювань про репресії. Росія має виконувати свої міжнародні зобов’язання».

Із 4 по 6 лютого наразі запланований візит Борреля до Росії для його зустрічей із представниками влади країни і громадянського суспільства. Його вже закликали скасувати цей візит.

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International заявила, що всі мирні демонстранти, затримані в Москві й інших містах Росії, мають бути негайно і безумовно звільнені, а всі випадки незаконного застосування сили з боку поліції мають бути оперативно і ефективно розслідувані.

Раніше 31 січня дії російської влади різко розкритикували в США.

«США засуджують постійне застосування суворої тактики проти мирних демонстрантів і журналістів із боку російської влади другий тиждень поспіль. Ми знову закликаємо Росію звільнити затриманих за те, що вони здійснювали свої права людини, включно з Олексієм Навальним», – написав у твітері державний секретар США Антоні Блінкен.

У Москві у відповідь звинуватили США у «грубому втручанні у внутрішні справи Росії». «Підтримка порушення закону держсекретарем США Блінкеном – іще одне підтвердження залаштункової ролі Вашингтону», – заявили в Міністерстві закордонних справ Росії, не пояснивши, де вони знайшли таку «підтримку» в словах голови Держдепартаменту.

Олексій Навальний, російський опозиційний діяч, викривач корупції в російській владі і критик Кремля, був затриманий 17 січня відразу після повернення з Німеччини, де він проходив лікування і реабілітацію після спроби отруїти його російською бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «новачок».

Його звинувачують у тому, що під час лікування він не з’явився до інспектора, як передбачають його обов’язки як умовно засудженого. Йдеться про умовний вирок 2014 року в справі за звинуваченням у фінансових зловживаннях, яку Навальний і його соратники називають політично мотивованою, а Європейський суд із прав людини визнав, що вирок було винесено з порушенням прав Навального.

Суд над ним призначений на 2 лютого. Припускають, що його можуть тепер засудити до реального позбавлення волі на термін до 3 з половиною років.

Навальний і його соратники закликали людей вийти на демонстрації 23 січня, а потім 31 січня. Влада Росії попереджала, що ці акції будуть незаконними і що їх будуть припиняти з застосуванням сили.
…