Верховний суд Киргизстану скасував 18-річний термін ув’язнення колишньому прем’єр-міністру Сапару Ісакову. Раніше ексурядовець був засуджений за звинуваченнями у корупції.

7 грудня суд направив справу на новий розгляд до районного суду Бішкека, не вказавши причин такого рішення.

У червні районний суд у Киргизстані визнав Ісакова винним у зловживанні державними коштами, виділеними на реконструкцію Національного історичного музею Бішкека та іподрому в місті Чолпон-Ата на півночі країни.

Рішення було ухвалене, коли Ісаков уже відбував 15-річний тюремний термін за звинуваченнями у корупції, пов’язаними із його участю у проєкті модернізації Бішкекської ТЕС у 2013 році.

Районний суд засудив Ісакова до 12 років позбавлення волі, але суддя вказав, що «в сукупності, беручи до уваги попередню судимість та ув’язнення на 15 років, Ісаков буде засуджений до 18 років позбавлення волі суворого режиму». Суд також наказав Ісакову сплатити близько 3,3 мільйона доларів штрафу.

Вирок підтримав міський суд Бішкека у серпні.

43-річний Ісаков, який обіймав посаду прем’єр-міністра з серпня 2017 року до квітня 2018 року, відкинув усі звинувачення проти нього, назвавши їх політично вмотивованими.

Ісаков був тимчасово звільнений із колонії поблизу Бішкека 6 жовтня на тлі антиурядових протестів проти офіційних результатів парламентських виборів, які спричинили відставку уряду та президента Сооронбая Жеенбекова.

12 жовтня Ісакову було наказано повернутися під варту, чого він так і не зробив. Наразі його місцеперебування невідоме.

 
…

У Мінську перед несанкціонованою ходою пенсіонерів 7 грудня силовики затримали двох журналістів польського телеканалу «Белсат».

«Марш ще не розпочався, на нас напали шестеро чекістів в чорному. Ми намагалися сховатися в магазині, але безуспішно», – розповіла білоруській службі Радіо Свобода співробітниця «Белсату» Любов Луньова. Її затримали разом із колегою, оператором Іваном Куракевичем.

За інформацією Білоруської асоціації журналістів (БАЖ), співробітників «Белсату» привезли в ізолятор на вулиці Окрестіна, де був складений адміністративний протокол за статтею про порушення порядку організації або проведення масових заходів, передає «Інтерфакс».

За даними Радіо Свобода, сотні пенсіонерів, а також медичних працівників зібралися на акцію на площі Якуба Коласа. Посилені наряди силовиків і їхня техніка перекрили тротуари і проїжджу частину, не дозволяючи людям виходити за межі площі.

Незалежне агентство TUT.BY пише, що учасники «Маршу мудрості» дійшли до заблокованої силовиками площі Коласа, після чого розпочалися затримання.

У неділю, 6 грудня, в Білорусі на акціях проти режиму Олександра Лукашенка були затримані понад 320 людей. Такі дані навів білоруський правозахисний центр «Весна», найбільше затримань було в Мінську.

Серед затриманих були і співробітники засобів інформації. Зокрема, під час виконання редакційного завдання була затримана журналістка агенції «Інтерфакс-Захід». Її відпустили з РУВС Заводського району Мінська після перевірки документів.

За інформацією БАЖ, у Гродні затримали двох журналістів агенції БелаПАН. Їх відпустили через три години без складання протоколів.

Масові акції проти Лукашенка тривають від дня президентських виборів 9 серпня. Протестувальники називають результати голосування сфальсифікованими на користь Лукашенка і вимагають повторного голосування.

Міліція жорстко розганяє протести. Сотні людей заявили про катування та жорстоке поводження. Кілька людей за час протестів загинули.

 
…

Опозиційні соціал-демократи (PSD), за попередніми даними підрахунку, ведуть перед на парламентських виборах у Румунії, але вони навряд чи зможуть сформувати уряд через брак потенційних союзників.

Після підрахунку 99% голосів, поданих 6 грудня, PSD здобуває 29,8% голосів виборців у Палаті депутатів та 30,2% – у Сенаті. Проєвропейська Національно-ліберальна партія (PNL) має 25,1% в Палаті депутатів і 25,5% – в Сенаті, повідомляє Центральне виборче бюро.

Цей підрахунок не включає приблизно 265 тисяч голосів, поданих у румунській діаспорі. Румуни, які проживають у Західній Європі, традиційно голосували проти PSD.

Президент Клаус Іоганніс, колишній лідер PNL, заявив, що не дозволить опозиційній партії повернутися до уряду впродовж його поточного терміну, який закінчується в 2024 році.

Вибори в Румунії вважалися визначальними щодо того, чи владні ліберали здобудуть достатню підтримку, щоб реалізувати необхідні реформи. Голосування відбулося трохи більш як через рік після того, як уряд меншості на чолі з лібералами здобув владу – після розпаду кабінету PSD внаслідок корупційних скандалів та масових громадських протестів.

Ліберали на чолі з прем’єр-міністром Людовіком Орбаном намагалися приборкати занепокоєння з приводу пандемії COVID-19, щоб закликати виборців прийти на голосування у великій кількості. Але румуни продемонстрували досить низьку явку – близько 32%.
…

Минулий листопад був найспекотнішим за всю історію спостережень «з явним відривом», оскільки в Європі спостерігалися найвищі осінні температури від початку досліджень.

Аналіз температури поверхні і повітря, проведений Службою з питань зміни клімату Copernicus (C3S), показав, що листопад 2020 року був на 0,77 градуса Цельсія тепліше, ніж в середньому за 30 років 1981-2010 років.

Середня температура вересня-листопада у Європі була найвищою за всю історію спостережень і на 1,9 градуса Цельсія вище контрольного періоду.

C3S зазначає, що 2020 рік прямує до того, щоб відповідати 2016-му, який був найтепліший з будь-коли зареєстрованих.

Минулого тижня Всесвітня метеорологічна організація заявила, що 2020 рік став одним з трьох найспекотніших років – відразу після 2016-го і 2019-го.

Директор C3S Карло Буонтемпо сказав, що ці дані «відповідають довгостроковій тенденції до потепління глобального клімату», і закликав політиків «серйозніше, ніж будь-коли, подумати про те, як найкращим чином виконати міжнародні зобов’язання», викладені в Паризькій кліматичній угоді. Відповідно до неї, країни зобов’язалися досягти довгострокових завдань щодо стримування зростання середньої температури до нижче 2 градусів Цельсію в порівнянні з доіндустріальної показниками і докласти зусиль, щоб обмежити його до 1,5 градусів Цельсію.

За даними Служби з питань зміни клімату, осінні температури були «максимально вищі за середній показник у 1981-2010 роках на переважній частині північної Європи, Сибіру, Північного Льодовитого океану і сусідніх прибережних морів. Температури були «набагато вище середніх» на більшій частині решти Сибіру, на Тибетському нагір’ї і в смузі від Близького Сходу до Північної Європи. У іншій частині Європи також було «в цілому тепліше», ніж в середньому.

Проте, сезон був «холодніше середнього» на більшій частині території Канади і деяких частинах Гренландії, Центральної Азії і південного Китаю.

Супутникові знімки, опубліковані C3S, показали, що площа морського льоду в Арктиці була другою за величиною за листопад в базі даних, яку почали вести у 1979 році. Найменша площа арктичного морського льоду була зафіксована у 2015 році.
…

Цього тижня Великобританія і Європейський союз зроблять останню спробу укласти торговельну угоду після виходу Британії з ЄС – переговорники пробують вийти із глухого кута перед закінченням перехідного періоду Brexit 31 грудня.

Після переговорів в Брюсселі 6 грудня інформації щодо прогресу немає. 7 грудня відбудеться телефонна розмова між прем’єр-міністром Великобританії Борисом Джонсоном і президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, щоб вирішити, чи є сенс в продовженні переговорів.

Втручання Джонсона і фон дер Ляєн свідчить про тупикову ситуацію після тижня переговорів у Лондоні.

Раніше 4 грудня обидва лідери в спільній заяві заявили про значні розбіжності за трьома найважливішими питаннями: рівні правила гри, управління і рибальство.

Камінь спотикання щодо рибальства особливо чутливий, тому що ЄС хоче отримати широкий доступ до рибальських угідь Великобританії, а отримання контролю над ними було основною проблемою для прихильників «Брекзиту».

Читайте також: Джонсон закликав британців бути готовими до Brexit без угоди

6 грудня прем’єр-міністр Ірландії Майкл Мартін заявив, що ситуація «на вістрі». Його країна зіткнеться з більшими, ніж будь-яка інша країна в блоці, проблемами в разі виходу «без угоди», сказав він.

Представник ЄС на переговорах Мішель Барньє сьогодні має поінформувати послів країн ЄС в Брюсселі про стан справ. Очікується, що переговори продовжаться протягом дня перед телефонною розмовою між Джонсоном і фон дер Ляєн.

Британія вийшла з ЄС 31 січня, але відтоді країна торгує з блоком практично на тих же умовах. Перехідний період з ЄС закінчується 31 грудня.

Нездатність домовитися щодо угоди з Великобританією, може створити хаос на кордонах ЄС через мита та інші заходи. Цей сценарій також порушить фінансові ринки і ланцюжки поставок по всій Європі.
…

Стокгольмський міжнародний інститут досліджень проблем миру (SIPRI) у звіті, опублікованому 7 грудня, заявив, що в 2019 році на світовому ринку озброєнь домінували американські і китайські компанії, на частку яких припадало понад 75 відсотків продажів за рік.

Згідно зі звітом SIPRI, з 25 найбільших світових збройових компаній 12 були американськими і на них припав 61% продажів зброї і військових послуг минулоріч, в той час як продажі китайських компаній склали 15,7%.

Вперше у звіт серед 25-ти компаній потрапили чотири китайських, жодна із них не була включена в список в попередні роки через відсутність даних.

Так, загальний обсяг продажів 25-ти найбільших компаній зріс на 8,5% до 361 млрд доларів, йдеться у звіті.

Читайте також: Ядерні держави модернізують арсенали попри зменшення кількості боєголовок – SIPRI

Дві російські компанії також увійшли у 25 лідерів: «Алмаз-Антей» (15-те місце) і «Об’єднане суднобудування» (25-те). Їхні продажі знизилися в порівнянні з 2018 роком і склали близько 4% від загального обсягу. Третя російська компанія United Aircraft втратила 1,3 мільярда доларів від продажу і вибула з 25-ти лідерів у 2019 році.

Список продовжує очолювати американська аерокосмічна компанія Lockheed Martin. Замикають п’ятірку лідерів Boeing, Northrop Grumman, Raytheon і General Dynamics. Китайські AVIC, CETC і Norinco посідають шосте, восьме і дев’яте місця відповідно. Британська BAE Systems – на сьомому місці.

У звіті йдеться, що США десятиліттями домінують на міжнародному ринку озброєнь, але продажі китайських компаній в 2019 році зросли майже на 5%. Крім того, повідомляється, що вперше компанія із Близького Сходу потрапила у 25 компаній-лідерів – це EDGE з Об’єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ). Компанія, утворена шляхом консолідації близько 25 оборонних підприємств в 2019 році.

Створений в 1966 році шведським парламентом Стокгольмський міжнародний інститут досліджень проблем миру (SIPRI) відстежує військові витрати і поставки зброї в світі.
…

Після парламентських виборів у Румунії 6 грудня, на яких обирали весь склад обох палат парламенту, за результатами екзит-полів, обидві провідні партії мають близькі показники.

За офіційним опитуванням на виході з дільниць, нині владна права Національно-ліберальна партія (PNL) отримує 29 відсотків, але нині опозиційна ліва Партія соціальних демократів (PSD) дещо випереджає її з 30,5 відсотків. Ці результати майже однакові на виборах обох палат парламенту.

Це опитування не відображає голоси румунів, які голосували на закордонних дільницях за межами країни.

Та інше опитування, як повідомляють, дало PNL 32 відсотки, а PSD 28 відсотків.

Лідер PNL, нинішній прем’єр-міністр Румунії Лудовік Орбан заявив, що його партія вважає себе переможцем.

Якщо, за остаточними результатами, PSD, яка є наступницею Компартії часів соціалізму, і справді набере незначно більше голосів, ніж PNL, остання все одно, найімовірніше, отримає мандат формувати уряд від президента Румунії Клауса Йоханніса – який до свого обрання сам очолював лібералів.

Вона, за оцінками, зможе створити владну коаліцію з третьою за кількістю відданих голосів партією, праволіберальним «Альянсом-2020 USR-PLUS». Ця партія, за даними обох екзит-полів, отримує близько 16 відсотків голосів. Крім того, до коаліції зможуть приєднатися й кілька з дрібніших партій, які пройдуть до парламенту.

Йоханніс уже заявляв, що не допустить повернення соціалістів до влади, доки триває його президентський термін, тобто до 2024 року.

Нинішні вибори, на яких обирають усіх 329 членів Палати депутатів і 136 членів Сенату, відбуваються через рік по тому, як після колапсу уряду соціалістів ліберали створили свій нинішній уряд меншості. Тоді депутати проголосували за недовіру урядові соціалістів після скандалу з корупційними звинуваченнями на адресу її колишнього лідера Лівіу Драґні. Новий лідер соціалістів Марчел Чолаку відмежовується від спадщини Драґні і різко критикує уряд Лудовіка Орбана, звинувачуючи його в «некомпетентності» в протистоянні коронавірусній пандемії.

У Румунії, за словами спостерігачів, нині, в часи пандемії, дійсно відчувається розчарування в нинішньому уряді і загалом у політиці. Явка на вибори склала лише трохи більше ніж 32 відсотки.

Але на остаточний результат можуть помітно вплинути виборці, що перебувають за межами Румунії і проголосували на закордонних дільницях. Вони переважно голосують за лібералів чи інші праві сили. Багато з них заявляє, що вони були змушені виїхати за кордон саме через корумпованість урядів соціалістів.

За кордоном нині перебуває, за оцінками, до чотирьох мільйонів румунів, населення в самій Румунії нині становить понад 19 мільйонів. Загальне число виборців, разом із тими, хто за кордоном, становить близько 18 мільйонів. За повідомленнями, на нинішніх виборах проголосували близько 260 тисяч закордонних румунів – удвічі більше, ніж на попередніх виборах 2016 року.
…

Мая Санду на мітингу повторила вимогу відставки уряду прем’єра Йона Кіку і позачергових виборів парламенту
…

У Білорусі 120-й день поспіль тривали акції протесту проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня і сваволі силовиків. Силові структури, зі свого боку, масово затримували демонстрантів.

Такі акції традиційно найчисельніші по неділях. Нині, вже третю неділю поспіль, протест, названий «Марш волі», відбувався в форматі «дворового маршу»: демонстранти влаштовували не одну велику акцію, а велике число місцевих. Це змушує силовиків розпорошувати свої сили.

У столиці Мінську таких акцій відбулися десятки в різних частинах міста, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода. Люди збиралися в своїх дворах і йшли невеликими колонами до визначених у кожному мікрорайоні пунктів. У найчисленніших колонах було й понад тисячу людей.

Такі акції координуються через соцмережі. Як повідомляють, у різних містах Білорусі на певний час зникала доступність інтернету – і мобільного, і стаціонарного.

Силовики їздили Мінськом і здійснювали розгони й затримання. Цього разу, за повідомленнями, в їхніх акціях брали участь і службові собаки з провідниками. Як повідомили в пресслужбі Внутрішніх військ Білорусі, собак залучили тому, що «собака є чинником стримування для людини».

Міліція Мінська повідомила про затримання близько 300 осіб.

Правозахисна група «Весна» наводить на цей час імена принаймні 310 затриманих по всій Білорусі (головно в Мінську), інші активісти називають уже не менш ніж 380 імен. Списки продовжують поповнюватися.

Крім Мінська, акції протесту відбулися, зокрема, в Бресті, Вітебську, Гомелі, Гродні й інших містах і містечках країни.

Із Мінська повідомляють про затримання, серед інших, 79-річної жінки, а також іншої відомої пенсіонерки-активістки, 72-річної Ніни Багінської, яка не пропускає жодного протесту. Свого часу через її відомість Олександр Лукашенко наказував її не затримувати. Через деякий час її відпустили.

Також серед затриманих – двоє журналістів, які висвітлювали протест у Гродні.

Демонстранти виступають із єдиними вимогами: відставки Олександра Лукашенка, який називає себе переобраним президентом Білорусі, проведення нових чесних президентських виборів, звільнення всіх політичних в’язнів і притягнення до відповідальності винних у побиттях і катуваннях затриманих учасників протестів.

За час протестів, які тривають практично щодня з дня виборів 9 серпня, в Білорусі, за даними ООН, пройшли через затримання й арешти понад 27 тисяч людей. Активісти говорять про більш ніж 30 тисяч тих, хто був затриманий чи арештований. Серед них – 373 журналісти, принаймні 6 із них і нині перебувають за ґратами. Кілька людей унаслідок придушення протестів загинули.
…

Тисячі протестувальників вийшли на вулиці в столиці Молдови Кишиневі. Вони вимагають змінити склад уряду та провести дострокові парламентські вибори.

Демонстранти зібралися на площі біля будівлі парламенту в Кишиневі з гаслами «Ми – народ!» та «У тюрму!»

Мітинг скликала новообрана президентка Молдови Мая Санду, яка виступає за більш тісні відносини з Європейським союзом. Це сталося після того, як депутати ухвалили закон, який передає контроль над розвідкою від президента до парламенту.

Під час мінтингу Санду закликала уряд прем’єра Іона Кіку подати у відставку та провести нові парламентські вибори. Вона також звинуватила парламент у спробі саботажу її можливостей боротися з корупцією.

Очікується, що Конституційний суд визнає перемогу Санду над чинним президентом Ігорем Додоном 10 грудня. Інавгурація має відбутися впродовж двох наступних тижнів.

 
…

Білоруські силовики почали затримувати людей під час вуличних антиурядових протестів у різних містах, включно з Мінськом, Брестом та Гродно.

Демонстранти зібралися в Мінську та інших білоруських містах з вимогою змусити Олександра Лукашенка відмовитися від влади.

Серед затриманих у столиці – 79-річна жінка. У Гродно силовики схопили двох журналістів видання BelaPAN.

Це третій недільний протест, на який люди виходять під гаслом «Марш сусідів». Стратегію розробила опозиція, яка намагається децентралізувати протести й зробити складнішим для поліції оточити активістів.

У Мінську закрили кілька станцій метро. Силовики оточили щонайменше два сквери.

У кількох містах люди повідомляють про проблеми з доступом до телеграму.

 
…

Китайський апарат, який зібрав зразки місячної поверхні, успішно зістикувався з кораблем на орбіті Місяця, повідомили китайські державні ЗМІ.

Агентство Xinhua назвало маневр першим в історії Китаю «зістикуванням на місячній орбіті».

Капсула з близько двома кілограмами місячної породи і пилу має повернутися до Китаю в середині грудня.

Це мають бути перші зразки місячної поверхні, які отримували науковці, за останні чотири десятиліття. У 1960-х та 1970-х роках зразки збирали під час своїх місій Сполучені Штати Америки та Радянський Союз.

Китай двічі здійснював посадку на Місяць у 2013 та 2019 роках.
…

У Парижі поліція затримала частину учасників акцій протесту 5 грудня. Міністр внутрішніх справ Франції Жеральд Дарманен повідомив про арешт 22 людей. За його словами, зареєстровано численні акти вандалізму.

У Франції найбільша профспілка, Загальна конфедерація праці, проводить акції на підтримку малозабезпечених та безробітних. До цієї традиційної щорічної маніфестації приєдналися противники суперечливого законопроєкту про «глобальну безпеку». Одна зі документа забороняє громадянам знімати поліцейських на фото і відео під час застосування спеціальних засобів проти демонстрантів.

5 грудня організатори оголосили про протестні акції в 90 великих і середніх містах Франції. У Парижі «Марш свободи і солідарності» до площі Республіки розпочався в другій половині дня. У Бордо, Монпельє і Ліоні влада вирішила не допускати протестувальників у центральні частини цих міст, повідомило Міжнародне французьке радіо.

У відповідь на масові протести уряд оголосив про готовність змінити текст статті про заборону на зйомки поліцейських, які застосовують силу проти мирних демонстрантів. Центр координації протестних акцій зажадав повного відкликання законопроєкту.

Президент Франції Емманюель Макрон 4 грудня назвав помилковими заяви про утиски свобод у Франції, наголосивши: «Ми не Угорщина і не Туреччина».

Поліція, яка опинилася під вогнем критики після кількох інцидентів із необґрунтованим застосуванням сили, теж виступила з протестом. Слова президента про те, що якщо у людини колір шкіри не білий, то вона має шанси частіше піддаватися перевірці документів, викликали реакції протесту з боку двох головних поліцейських профспілок Франції.

 
…

Капсула, що містить космічні зразки, виявлена у віддаленому районі Австралії. Таким чином космічний апарат «Хаябуса-2» завершив свою місію довжиною 5 мільярдів кілометрів.

Схожа на зірку вогняна куля увійшла в атмосферу Землі, згодом на капсулі відкрився парашут, а сигнали маяка допомогли науковцям знайти її.

Космічний зонд «Хаябуса-2» був запущений у 2014 році і прибув на астероїд Рюґу в 2018 році, оглядаючи його протягом півтора року, перш ніж здійснити дві посадки на його кам’янистій поверхні для збирання зразків. «Хаябуса-2» залишив астероїд рік тому.

Науковці сподіваються, що зразки допоможуть більше зрозуміти про походження життя та формування Всесвіту. Вони зацікавлені в аналізі органічних матеріалів у зразках, особливо тих, що взяті з-під поверхні астероїда, на які не впливає космічне випромінювання та інші фактори навколишнього середовища. Не виключено, що схожі астероїди впливали на Землю і могли приносити на її поверхню воду або органічні матеріали.

 
…

У столиці Вірменії Єревані 5 грудня тисячі протестувальників знову вимагали відставки прем’єр-міністра Нікола Пашиняна у зв’язку з підписанням у листопаді мирної угоди з Азербайджаном.

Маніфестанти, які зібралися на площі Свободи, скандували «Нікол – зрадник» і «Вірменія без Нікола». Протестувальники вимахували прапорами Вірменії та невизнаної жодною країною світу Нагірно-Карабаської республіки.

Пашинян підписав мирну угоду з Азербайджаном 9 листопада. Бої в Нагірному Карабасі та прилеглих районах Азербайджану тривали шість тижнів, з обох сторін загинули тисячі військовослужбовців і мирних жителів.

Згідно з угодою, Азербайджан повернув під свій контроль частину території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області та сім окупованих раніше районів.

У зверненні до народу 12 листопада Нікол Пашинян визнав, що підписаний ним документ був поганим для Вірменії. Водночас він наголосив, що це був єдиний вибір, який забезпечив виживання Карабаху.

Опозиція заявляє, що в разі відмови Пашиняна оголосити про відставку в усій країні будуть організовані акції громадянської непокори.

 
…

Американський журнал Time назвав 2020 рік найгіршим у сучасній історії США. Однією з причин стала пандемія коронавірусної інфекції. США перебувають на першому місці за кількістю хворих на COVID-19. У країні з початку пандемії виявлено 15 мільйонів випадків заражень. Число померлих наближається до 300 тисяч.

За минулу добу Сполучені Штати встановили новий рекорд – зафіксовано понад 255 тисяч випадків інфікування. Обраний президент США Джо Байден заявив, що відновлення економіки сповільнюється, і закликав Конгрес ухвалити ще один закон для боротьби з коронавірусом.

Time також зазначає, що 2020 рік забрав життя важливих для США людей. У вересні померла член Верховного суду Рут Бейдер Ґінзбурґ. Дочка емігранта з Одеси стала другою жінкою, яка стала членом вищого суду країни. За її участю були ухвалені рішення, які підтверджують право жінок на аборти, конституційність одностатевих шлюбів, права расових меншин, вона була серед суддів, які підтвердили законність реформи системи медичного страхування.

Улітку пішов з життя Джон Льюїс, один із лідерів боротьби за заборону сегрегації та організатор Маршу на Вашингтон 1963 року. Від 200 до 300 тисяч людей пройшли маршем до меморіалу Лінкольна в центрі міста, де Мартін Лютер Кінґ виголосив промову, яка дістала назву «У мене є мрія».

У травні в Сполучених Штатах сталося вбивство поліцейськими при затриманні афроамериканця Джорджа Флойда, пише Time. Його запідозрили у використанні фальшивої банкноти. Поліцейський Дерек Шовін, намагаючись знешкодити афроамериканця, натиснув йому коліном на шию та ігнорував скарги на брак повітря. Флойд помер у лікарні Міннеаполіса. Відеозапис інциденту стрімко поширився соціальними мережами. Загибель Флойда стала причиною масових акцій у США з вимогою розслідувати цю подію і припинити поліцейське насильство в країні. Демонстрації переросли в заворушення і сутички з поліцією.

«Оптимізм – наша найбільш безглузда і найголовніша риса. В Америці не завжди буває ранок. Іноді перед ним нам потрібно пережити найтемніший час», – зазначає Time.

 
…

Президент США Дональд Трамп підписав антидопінговий «закон Родченкова» 4 грудня.

Документ передбачає можливість переслідування з боку Сполучених Штатів будь-якої людини за причетність до допінгової змови на міжнародних змаганнях за участю американських атлетів і поширюється на порушення, вчинені навіть за межами США.

Порушникам закону загрожує до 10 років в’язниці і штраф у розмірі 250 тисяч доларів. Якщо порушення вчинить група осіб, то штраф становитиме один мільйон доларів.

Міжнародне антидопінгове агентство (WADA) критикувало цей документ, вважаючи, що через екстериторіальність він може підірвати міжнародну систему антидопінгового контролю. Однак представник американського антинаркотичного управління при Білому домі Ентоні Джонс заявив, що реакція WADA на російський допінговий скандал підірвала віру в глобальну систему антидопінгового контролю.

Закон названий ім’ям Григорія Родченкова, який очолював антидопінгову лабораторію в Москві. Родченков виявив масштабне, підтримуване російською владою застосування допінгу російськими спортсменами на найбільших змаганнях, включно з Олімпіадою 2014 року в Сочі.
…