Закон передбачає надання Україні 250 мільйонів доларів на підтримку і допомогу ЗСУ
…

Президент Росії Володимир Путін, відповідаючи на онлайн-зустрічі з членами Ради з прав людини на питання про отруєння Олексія Навального, знову не назвав опозиційного політика на ім’я, відгукнувшись про нього як про «відомому фігуранта». Путін також сказав, чому, на його думку, в Росії не можна порушити кримінальну справу через отруєння Навального.

Зустріч відбулася 10 грудня, але повний текст на сайті Кремля опублікований лише вдень 11 грудня.

Путін погодився з твердженням про те, що Навальний «ледь не помер», але додав, що для порушення кримінальної справи немає необхідних підстав. За словами Путіна, Німеччина не надає наявні у неї матеріали.

«Перевірка проводиться. Просто ми не можемо в рамках кримінальної справи це робити, тому що немає матеріалів», – сказав Путін і став нарікати, що Німеччина, де Навальний проходив лікування, не співпрацює з Росією в цій справі, не надає офіційних матеріалів та біологічних матеріалів.

Член Ради з прав людини Микола Сванідзе, який цікавився отруєнням Навального, ще раз запитав, чи можливе порушення кримінальної справи. Путін відповів: «Ні, не можна. Тому що, якщо людина мало не померла, це не означає, що потрібно будь за що порушувати кримінальну справу. Але перевірка проводиться».

«Просто так мало не помер. Захотів і мало не помер. Що ж тепер, кожного разу порушувати справу, коли хтось взяв і мало не помер?» – відреагував на діалог щодо себе сам Навальний у твітері.

Один із лідерів російської опозиції Олексій Навальний на даний час перебуває в Німеччині, де відновлюється після отруєння бойовою речовиною «Новачок». Навальному стало зле 20 серпня під час перельоту з Томська в Москву. Його шпиталізували в Омську, а потім перевезли до Берліна.

Російські лікарі виключили версію про цілеспрямоване отруєння Навального, пояснивши його стан «порушенням обміну речовин».

Німецькі ж фахівці, а також кілька незалежних європейських лабораторій, знайшли в організмі політика сліди бойової отруйної речовини, схожої за складом з отрутою «Новачок», що була використана при замаху на колишнього співробітника ГРУ Росії Сергія Скрипаля в британському місті Солсбері. Влада Британії підозрює в організації цього замаху російські спецслужби.

Захід вимагав від Кремля розслідувати обставини отруєння Навального. Російські слідчі органи відмовилися порушувати кримінальну справу.

Після цього Євросоюз і Велика Британія запровадили санкції проти осіб і організацій, які, на їхню думку, або можуть бути причетні до інциденту, або не дають ходу розслідування.

Сам Навальний вважає, що за замахом на нього стоїть особисто президент Росії Володимир Путін.

У Кремлі звинувачення в причетності до отруєння Навального заперечують, вважаючи подію провокацією Заходу.
…

У Грузії владна партія «Грузинська мрія», яка має в новому складі парламенту абсолютну більшість голосів (але вже не має конституційної більшості), самостійно відкрила першу сесію новообраного парламенту, яку бойкотували всі інші партії, що пройшли на виборах.

Сесію відкрила президентка Саломе Зурабішвілі, яка закликала всі політичні сили Грузії і все суспільство покласти край атмосфері конфронтації «в час, коли країна потребує деполяризації, солідарності й єдності».

Звертаючись до відсутніх у залі представників опозиційних сил, вона заявила: «Ненависть залишає нашу країну поділеною, вразливою і слабкою в час, коли їй найбільше потрібна мобілізація її національної енергії для того, щоб дати відповідь на виклики».

Присутні депутати від владної партії проголосували за визнання повноважень усіх 150 членів парламенту, включно з відсутніми опозиційними.

Представники опозиційних партій тим часом зібралися в сусідній із парламентською будівлі Палацу студентів і молоді в Тбілісі. Більшість їх підписала спільний меморандум, у якому вони підтвердили своє рішення відмовитися від депутатських мандатів на знак протесту проти офіційно оголошених результатів виборів, а також відкликати свої партійні списки, щоб місця цих партій не передали наступним за чергою в цих списках.

Опозиція вважає оголошені результати виборів сфальсифікованими і вимагає скасувати їх і оголосити нові вибори в 2021 році.

За цими офіційними результатами, владна останніми роками в Грузії партія «Грузинська мрія» отримала 90 мандатів із загалом 150, решту 60 поділили вісім опозиційних сил. Стільки партій пройшли до парламенту через новий виборчий закон, який встановив поріг для обрання політсили в 1%.

Найпотужніша опозиційна сила – коаліція «Сила в єдності», яка має 36 мандатів. Її зібрала навколо себе колись владна партія «Єдиний національний рух» тодішнього президента Міхеїла Саакашвілі, до цього блоку входять нині разом із нею ще кілька малих партій.

При цьому, як повідомляє Ехо Кавказа, російськомовний проєкт Грузинської служби Радіо Свобода, в підписанні меморандуму опозиції 11 грудня не взяли участі три з восьми опозиційних партій. Вони мають разом 10 місць. Принаймні в одній із цих партій прямо заявляли про можливість усе-таки ввійти до парламенту на певних умовах.

Крім того, так само відмовилася від підписання Республіканська партія, яка йшла на вибори у складі блоку «Сила в єдності». Вона заявляє, що треба продовжити переговори з «Грузинською мрією».

Наразі в Грузії відбулися вже чотири кола переговорів між владною партією й опозицією за посередництва США і ЄС із метою знайти компроміс навколо результатів виборів, але наразі вони ні до чого не привели. П’яте коло було заплановане на 10 грудня, але воно зірвалося через різкі заяви на адресу опозиції одного з чільників «Грузинської мрії».
…

У російському регіоні Карачаєво-Черкесія на Кавказі біля будівлі регіонального управління ФСБ зранку 11 грудня стався вибух, повідомляють російські інформагенції.

Поранень зазнали шестеро людей, серед яких співробітники російської спецслужби та випадкові перехожі. За попередньою інформацією, вибух скоїв смертник; він загинув.

«За попередніми даними, чоловік поділяв погляди екстремістських угруповань. Перед вибухом він підійшов до групи правоохоронців біля входу до будівлі відділу ФСБ і підірвав себе з криками «Аллаху акбар», – повідомляє агенція «Інтерфакс» із посиланням на джерела.

Інше джерело агенції вказало, що вибухів було два: о 7-й ранку біля будівлі вибухнула невелика бомба, а через кілька годин, коли співробітники ФСБ вели роботу на місці події, до них під’їхала машина, з неї вибіг смертник і підірвав себе. Аналогічну версію наводить видання Baza.

 
…

У столиці Вірменії Єревані демонстранти вкотре протестують у центрі міста, вимагаючи відставки прем’єр-міністра Нікола Пашиняна через підписану ним домовленість із Азербайджаном про припинення вогню в Нагірному Карабасі.

Демонстранти вигукують «Вірменія без Нікола» чи «Нікол має піти геть». Крім відставки прем’єра, опозиція вимагає також створення перехідного уряду, який за рік мав би підготувати країну до позачергових парламентських виборів.

Учасники акції сходилися колонами з різних частин міста на одну з центральних площ, перекриваючи вулиці. Є повідомлення про затриманих.

Демонстрація відбувається після того, як попереднього дня, 10 грудня, у владі самі заговорили про можливість дострокових парламентських виборів.

Як сказав тоді журналістам заступник голови парламенту Ален Сімонян, «влада готова почати такі дискусії за умови, як сказав прем’єр-міністр, що жодна партія не буде погрожувати іншим».

Арман Бабаджанян, формально незалежний депутат парламенту, який критикує вимоги опозиції про відставку Пашиняна, заявив, що його партія вже провела консультації з владним нині блоком із цього питання. «Дискусії тривають, і ми сподіваємося, що вони будуть плідними і приведуть до рішення призначити нові вибори», – заявляв він.

10 грудня коаліція більш ніж десятка опозиційних партій теж влаштовувала демонстрацією під будівлею уряду Вірменії в центрі Єревану в той час, коли Пашинян проводив там щотижневе засідання уряду.

Група демонстрантів зробила спробу прорватися в будинок уряду, що був під посиленою охороною поліції. Демонстранти також на короткий час перекрили рух одним із центральних проспектів міста, поліція затримувала їх.

Як повідомили тоді в пресслужбі поліції Радіо Азатутюн, вірменській службі Радіо Свобода, під час подій були затримані 42 особи. Щодо них склали адміністративні протоколи і відпустили їх.

Опозиція мітингує в Єревані й інших містах Вірменії від 10 листопада – тоді набула чинності угода про припинення вогню в Нагірному Карабасі, укладена за посередництва Росії після запеклих шеститижневих боїв за цей сепаратистський регіон Азербайджану, який разом із довколишніми територіями з 1990-х років контролювали вірмени. В результаті боїв Баку визволив частину територій своєї країни, а за мирною домовленістю повернув собі ще більшу територію.

Пашинян уже не раз відповідав на вимоги опозиції про відставку, заявляючи, що не піде на це ні під яким тиском. Він наполягає, що підписав мирну домовленість, бо цього вимагала його відповідальність за національну безпеку і стабільність у країні.
…

Журнал Time присвоїв звання «Людина року-2020» обраному президенту США Джо Байдену і Камалі Гарріс, яка стане віцепрезиденткою в його адміністрації.

«За зміну американської історії, за демонстрацію того, що сила співпереживання перевершує лють поділу, за те, що вони поділяють бачення зцілення в скорботному світі, Джо Байден і Гамала Харріс були названі Time «Людиною року», – повідомив журнал.

Time зазначив, що кожний президент США, починаючи з Франкліна Рузвельта, отримував звання «Людина року», але ним ніколи ще не відзначали віцепрезидента. Камалу Гарріс назвали людиною року разом із Джо Байденом, оскільки «в рік грандіозної боротьби за расову справедливість і одних з найбільш значущих виборів в історії» їхній союз має значення об’єднання.

Напередодні Time оголосив шортлист претендентів на звання «Людина року». Крім Байдена, туди потрапили чинний президент США Дональд Трамп, співробітники системи охорони здоров’я разом із головним інфекціоністом США Ентоні Фаучі, а також учасники руху за расову справедливість.

 
…

Голова Всесвітньої продовольчої програми, агенства ООН зі штаб-квартирою у Римі, Девід Біслі прийняв 10 грудня Нобелівську премію миру на онлайн-церемонії, яку влаштували замість звичних урочистостей через пандемію COVID-19.

Під час отримання нагороди від імені організації Біслі назвав її «закликом до дії» у боротьбі з голодом. Він зазначив, що на тлі нинішніх викликів – воєн, змін клімату і пандемії – «270 мільйонів людей ідуть назустріч голодній смерті».

Норвезький Нобелівський комітет відзначив Всесвітню продовольчу програму за «зусилля щодо запобігання використанню голоду як зброї у війнах і конфліктах».

Читайте також: Всесвітня продовольча програма стала лауреатом Нобелівської премії миру 2020

Пандемія змусила нобелівських чиновників скасувати традиційний банкет як в Осло, де оголошується і вручається Нобелівська премія миру, так і в Стокгольмі, де вручають відзнаки з медицини, фізики, хімії, літератури та економіки.

Церемонія в Стокгольмі транслювалася із «золотої зали» мерії, і кожен лауреат був офіційно представлений. В ефірі показували відеоролики про те, як в останні дні лауреати Нобелівської премії в галузі медицини, фізики, хімії, літератури і економіки отримували нагороди у своїх країнах.

У записаному посланні король Карл XVI Густав також привітав лауреатів, додавши, що в майбутньому він сподівається вітати їх у Стокгольмі безпосередньо.

Цьогоорічні Нобелівські премії були оголошені в жовтні. Премії традиційно вручаються на церемонії 10 грудня, в річницю смерті 1896 року засновника премії Альфреда Нобеля, шведського вченого і філантропа.
…

Лідери Європейського союзу 10 грудня домовилися продовжити економічні санкції проти Росії на шість місяців, передає кореспондент Радіо Свобода.

Президент Франції Емманюель Макрон і канцлер Німеччини Анґела Меркель поінформували інших керівників держав і урядів ЄС про стан переговорів у «нормандському форматі» під час саміту ЄС у Брюсселі й рекомендували продовжити санкції, зазначивши, що на переговорах не досягнуто значного прогресу, повідомили Радіо Свобода європейські дипломати.

Посли ЄС мають офіційно затвердити це рішення у найближчий тиждень.

Європейський союз після анексії Криму у 2014 році і початку бойових дій на Донбасі запровадив санкції, пов’язані з порушенням територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України. Відтоді їх постійно продовжували.

Секторальні економічні санкції обмежують доступ певних російських банків і компаній до первинних і вторинних ринків капіталу в ЄС, накладають заборону на експорт і імпорт у торгівлі озброєннями, встановлюють заборону на експорт товарів подвійного призначення для військового використання або для військових кінцевих отримувачів у Росії, а також обмежують доступ Росії до певних технологій і послуг, які можуть бути використані у видобуванні нафти і пошуку її покладів.
…

Міністерство закордонних справ Росії заявило, що росіяни Максим Шугалей і Самер Суейфан, затримані в Лівії в травні 2019 року, звільнені, зараз вони прямують до Росії. Про це повідомив заступник міністра закордонних справ Михайло Богданов.

Шугалей – політтехнолог із Санкт-Петербурга, який працював на соратника президента Росії Євгена Пригожина на виборах у Мадагаскарі.

У травні 2019 року він був заарештований у Тріполі, представники лівійського Уряду національної згоди підозрювали його в спробі втрутитися в президентські вибори, які повинні були відбутися навесні 2019 року.

У вересні 2020 року Шугалей був обраний у Держраду Республіки Комі в Росії за партійним списком партії «Родіна».

За даними російського видання «Проект», у Пригожина, якого називають «кухарем Путіна», були інтереси щонайменше у 39 країнах, при цьому як мінімум у 20 африканських державах працювали пов’язані з ним політтехнологи. Перед виборами вони підтримували антизахідну риторику і загострення територіальних конфліктів.
…

США внесли російський футбольний клуб «Ахмат» із Чечні і фонд Ахмата Кадирова до списку санкцій за «актом Магнітського». Про це повідомляє сайті Міністерства фінансів США.

Під санкції також потрапили бійцівський клуб «Ахмат», компанії «Чеченські мінеральні води» і «Мегастройинвест», а також промоутерська компанія Absolute Championship Akhmat, яка проводить бої зі змішаних єдиноборств. Влада США наклали індивідуальні обмеження на осіб, яких пов’язують зі Рамзаном Кадировим.

Велика Британія 10 грудня запровадила санкції стосовно голови парламенту Чечні Магомеда Даудова, колишнього керівника поліції міста Аргун Аюба Катаєва та першого заступника міністра внутрішніх справ Чечні Апті Алаудінова. Обмеження також запроваджені проти спеціального загону «Терек».

Санкції запроваджуються через порушення прав ЛГБТ в Чечні.
…

Президент Росії Володимир Путін 10 грудня вперше за понад два місяці прокоментував самогубство журналістки Ірини Славіної. Російський лідер сказав, що не розуміє, що стало причиною суїциду, якщо загибла не була навіть обвинуваченою в кримінальній справі.

Про смерть журналістки з міста Нижній Новгород, яка вчинила самоспалення, Путіна запитали на зустрічі з членами Ради з прав людини.

Член Ради Євген Мисловський у розмові з президентом Росії вказав на абсолютний, на його думку, непрофесіоналізм слідчого, який проводив у Славіної обшук у кримінальній справі, в якій вона була свідком. Мисловський сказав також про непрофесіоналізм керівництва слідчого, згадав залучення спецназу і виламування дверей у квартирі Славіної та звернув увагу на непростий психічний стан журналістки.

«Тобто ви сказали, що вона була психічно неврівноваженою людиною…», – зауважив Путін. Мисловський на це відповів, що «слідчий має думати, перш ніж щось робити, а їх відразу починають захищати». «Тобто, це не пов’язано безпосередньо з якимись зловживаннями з боку органів слідства чи дізнання», – уточнив Путін. На це його співрозмовник сказав, що ситуація пов’язана «з суто людським фактором».

Головний редактор видання Koza.Press Ірина Славіна наклала на себе руки 2 жовтня біля будівлі МВС у Нижньому Новгороді. У соцмережах вона залишила запис, що в її смерті просить звинувачувати Російську Федерацію.

За день до суїциду в квартирі Славіної стався обшук. За словами журналістки, співробітники силових структур шукали рахунки, листівки та брошури руху «Відкрита Росія». У Славіної та її близьких вилучили комп’ютери та смартфони, журналістка залишилася без засобів виробництва.

У Слідчому комітеті зв’язок між самогубством Славіної та обшуком виключили. Слідство двічі відмовилося порушити кримінальну справу про доведення Славковій до самогубства.
…

Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш заявив про небезпеку «вакцинного націоналізму», який поширюється «повним ходом». Про це він сказав 9 грудня після віртуальної зустрічі з Африканським союзом.

Ґутерріш зазначив, що населення країн, що розвиваються, спостерігають за підготовкою кампаній з вакцинації проти COVID-19 у деяких заможніших державах, і задаються питанням, чи отримають вони доступ до вакцин і коли це станеться.

Глава ООН знову звернувся з проханням про виділення 4,2 мільярда доларів протягом наступних двох місяців для програми Всесвітньої організації охорони здоров’я із закупівлі і доставки вакцин проти коронавірусу для найбідніших верств населення світу.

Цього тижня у Британії почали масову вакцинацію від COVID-19, використовуючи препарат, розроблений американською компанією Pfizer та німецькою BioNTech, а 9 грудня Канада стала другою західною країною, яка схвалила таку ж вакцину. Очікується, що найближчими днями почнуть вакцинацію у США.

Вакцинацію населення також почали Росія та Китай. Вони використовують препарати власного виробництва.

 
…

Кількість вимушених переселенців у всьому світі досягнула майже 80 мільйонів доларів до середини 2020 року, повідомила Організація Об’єднаних Націй.

На початку цього року понад 79,5 мільйона людей змушені були покинути свої домівки через переслідування, конфлікти та порушення прав людини. Ця цифра включає 45,7 мільйона внутрішньо переміщених осіб, 29,6 мільйона біженців та інших людей, силоміць переміщених за межі своєї країни, а також 4,2 мільйона шукачів притулку.

Попри березневий заклик генерального секретаря ООН негайно припинити будь-які бойові дії у всьому світі через боротьбу з пандемією, конфлікти й переслідування продовжилися. Насилля в Сирії, Демократичній Республіці Конго, Мозамбіку, Сомалі та Ємені змусили покинути свої будинки ще більше людей. Крім того, велику кількість нових переселенців виявили в центральній Африці в Сахельському регіоні, де спостерігається брутальне насилля, включно зі зґвалтуваннями та катуваннями, йдеться у звіті, який є у розпорядженні Радіо Свобода.

COVID-19 суттєво погіршив ситуацію для переселенців, яким тепер важче досягти безпечного місця. На піку першої хвилі пандемії у квітні 168 країн повністю чи частково закрили свої кордони. При цьому 90 країн не робили винятків для шукачів притулку.

Згодом 111 країн знайшли рішення, щоб забезпечити повноцінну або часткову роботу своєї системи роботи з біженцями.

Згідно зі звітом, який є у розпорядженні Радіо Свобода, за перше півріччя кількість заявок на притулок знизилася на третину порівняно з аналогічним періодом 2019 року.

За звітний період 822 600 біженців повернулися додому, більшість із них – 635 000 – були внутрішніми переселенцями. Разом зі 102 600 випадками добровільної репатріації в першій половині 2020 року кількість повернень біженців до своїх домівок впала на 22 відсотки порівняно з 2019 роком.

За даними української влади, станом на грудень в Україні зареєстровані 1 459 268 переселенців з непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей та АР Крим.

 
…

Влада Білорусі з 20 грудня запроваджує тимчасову заборону на виїзд з країни через наземні пункти пропуску. Офіційна причина – не допустити поширення коронавірусу.

У постанові білоруського уряду мовиться, що виїзд можуть дозволити у виняткових випадках. Заборона не поширюється на осіб з дипломатичними і службовими паспортами, членів офіційних делегацій, водіїв міжнародних автомобільних перевезень, екіпажів літаків, суден і поїздів, людей, які їдуть у відрядження, та деяких інших категорій. Білоруси зможуть виїхати з країни у випадку тяжкої хвороби або смерті близького родича, на лікування, при пред’явленні документів, що підтверджують мету поїздки, для навчання в закордонних вузах.

5 листопада Олександр Лукашенко доручив не пускати в країну тих громадян, які раніше залишили Білорусь. Лукашенко тоді повідомив, що у в’їзді відмовлятимуть не тільки «людям з чужим паспортом», але і тим «розумним білорусам, які виїхали за межі країни в цей непростий час». «Заразу нам возити не треба, і неважливо, з яким паспортом. Поїхали туди вчитися – нехай вчаться, працювати – нехай працюють. Ми ж не перешкоджали цьому. Тому нехай там працюють і виліковуються», – сказав він.

За останні місяці сотні громадян Білорусі виїхали у сусідні країни в пошуках політичного притулку. Тільки в Польщі, за даними ЗМІ, зараз знаходяться близько 500 білорусів. Наприкінці серпня Польща, Литва, Латвія і Україна заявили про готовність приймати білоруських громадян в спрощеному порядку.

Масові акції проти Лукашенка у Білорусі тривають від дня президентських виборів 9 серпня. Протестувальники називають результати голосування сфальсифікованими на користь Лукашенка і вимагають повторного голосування.

Міліція жорстко розганяє протести. Сотні людей заявили про катування та жорстоке поводження. Кілька людей за час протестів загинули.
…

Журналістка приватного афганського телеканалу Enikass TV Малала Майванд і її водій були вбиті невідомими нападниками в східній афганській провінції Нангархар.

Напад стався 10 грудня вранці дорогою Майванд на роботу в столицю провінції Джелалабад.

Жінка працювала на Enikass TV близько восьми років. Її також називали активісткою, яка відстоювала права афганських жінок та дітей.

Жодне з угруповань чи окрема особа не взяли на себе відповідальності за друге упродовж місяця вбивство журналіста в Афганістані.

Керівництво Enikass звинуватило у вбивстві журналістки «ворогів країни», заявивши, що каналу погрожували.

Вбивство Малали Майванд сталося через кілька тижнів після того, як 14 листопада в провінції Гільменд був убитий журналіст Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Ільяс Даї.

За даними організації «Репортери без кордонів», Афганістан – одна з найнебезпечніших країн для журналістів. Щонайменше 10 журналістів і співробітників ЗМІ були вбиті в країні торік.
…

Президент Польщі Анджей Дуда заявив 9 грудня, що Європейський союз близький до досягнення угоди, яка допоможе уникнути польсько-угорського вето на бюджет об’єднання та пакет допомоги у зв’язку з COVID-19. Про це Дуда сказав у Празі за підсумками переговорів із президентом Чехії Мілошем Земаном.

Варшава та Будапешт блокують кошти ЄС на суму близько 1,8 трильйона євро (2,2 трильйона доларів), у тому числі близько 750 мільярдів євро, які мають бути виплачені для виходу з рецесії, спричиненої другим сплеском коронавірусної інфекції.

Обидві країни перебувають під розслідуванням ЄС щодо підриву незалежності судової влади, засобів інформації та неурядових організацій. Через це Польща та Угорщина ризикують втратити доступ до десятків мільярдів євро допомоги ЄС.

 
…