Федеральна торгова комісія США та практично кожен американський штат подали позов до корпорації Facebook. Американська влада звинувачує Facebook у порушенні антимонопольного законодавства.

Комісія заявила, що буде вимагати відчуження Instagram та WhatsApp, оскільки США вважають придбання корпорацією цих активів незаконним.

На думку американської влади, Facebook «незаконним шляхом зберігає свою монополію у сфері соцмереж завдяки багаторічному антиконкурентній поведінці».

Facebook придбав Instagram у 2012 році за один мільярд доларів. Через два роки корпорація придбала WhatsApp за 19 мільярдів доларів.

У жовтні Федеральна торгова комісія США подала позов до Google, звинувачуючи компанію у зловживанні монопольним становищем на ринку пошуку та інтернет-реклами.  

 
…

США внесли трьох осіб, включно з колишнім високопосадовцем митниці Киргизстану Раїмбеком Матраїмовим, до списку санкцій, передбачених глобальним законом Магнітського.

Міністерство фінансів заявило 9 грудня, що інші двоє осіб, щодо яких запроваджені санкції, були з Макао та Ліберії.

Торік спільне розслідування киргизької служби Радіо Свобода, проєкту звітності про організовану злочинність та корупцію (OCCRP) та киргизького сайту Kloop виявило причетність Матраїмова до корупційної схеми, яка передбачала перерахування сотень мільйонів доларів із Киргизстану народженому в Китаї уйгурському бізнесмену Аєркену Саймаїті. Цього чоловіка було вбито в Стамбулі в листопаді 2019 року.

 
…

Посольство Росії в Данії заявило 9 грудня, що сподівається на звільнення заарештованого російського громадянина.

«У зв’язку з висуненням звинувачень у шпигунстві стосовно російського громадянина посольство Росії в Данії вважає арешт нашого співвітчизника і висунуті йому звинувачення помилкою. Розраховуємо на неупереджений підхід данського правосуддя до розгляду зазначеної справи», – вказали дипломати.

Раніше прокуратура Данії повідомила про звинувачення в шпигунстві, висунуті громадянину Росії, який живе в Данії. Відомство зазначає, що росіянин, ім’я якого не називається, перебуває під вартою з липня 2020 року. Йому закидають передання російській розвідці інформації про технології енергетичної системи Данії, пише Reuters.

Російська агенція ТАСС повідомила, що справу порушено в рамках більш масштабного розслідування служби розвідки поліції.

Інших подробиць справи наразі немає.
…

Єврокомісія від імені ЄС перерахувала Україні 600 мільйонів позики – це перший транш екстреної макрофінансової допомоги, призначеної на подолання наслідків пандемії коронавірусу. Про це заявили сьогодні в Єврокомісії.

«Україна залишається однією з основних тем у європейській повістці дня. Це сусідня з нами (ЄС, – ред.) країна, і вона належить до Європи. Ми прагнемо запропонувати політичну, фінансову та технічну підтримку, особливо під час кризи, як відповідь на пандемію COVID-19 та подолання соціальних та економічних наслідків. Цей перший транш екстреної макрофінансової допомоги на суму 600 мільйонів євро підтверджує солідарність ЄС з Україною та нашу подальшу тісну співпрацю», – заявив виконавчий віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс. 

Домбровскіс також побажав українській владі виконувати програму реформ, продовжувати боротьбу з корупцією, «наближаючи Україну до ЄС».

Про транш також повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Він подякував Домбровскісу та Єврокомісії за позику та додав, що «це зміцнить макрофінансову стабільність України у складні часи пандемії».

Програми макрофінансової допомоги Євросоюзу – це кредити під низькі відсотки, що призначені для країн-сусідів як надзвичайний інструмент реагування на кризи у випадку, якщо ці країни наштовхуються на проблеми з балансом платежів, і є доповненнями до допомоги, яку надає МВФ. 

 
…

Список найвпливовіших жінок світу за версією видання Forbes знову очолила канцлер Німеччини Анґела Меркель.

Минулого року Меркель також посіла першу сходинку рейтингу.

Другу позицію зберегла за собою колишня очільниця МВФ, а зараз глава Європейського центрального банку Крістін Лаґард.

Третя в списку – Камала Гарріс, яка стане першою жінкою – віцепрезидентом США у адміністрації обраного президента Джо Байдена.

Далі у десятці:

голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн
Мелінда Ґейтс – співголова фонду Мелінди та Білла Ґейтсів
виконавчий директор General Motors Мері Барра
спікер Нижньої палати Конгресу США Ненсі Пелосі
голова ради директорів фінансово-кредитної групи Santander Ана Ботін
президент Fidelity Investments Ебіґейл Джонсон
очільниця компанії Anthem Ґейл Бодро

 
…

У французьких Альпах розбився гелікоптер з рятувальниками, загинули п’ятеро людей з шести, які перебували на борту.

Вижити вдалося тільки пілоту, який встиг катапультуватися, але він отримав серйозні травми.

Місцева влада повідомила, що гелікоптер виконував навчально-тренувальну місію.

На місце катастрофи у префектурі Савоя направили три гелікоптери, та вони не змогли дістатися туди через туман. Інша рятувальна група прямувала на місце аварії наземним транспортом.

Французька влада розслідуватиме аварію гелікоптера.

Президент Франції Емманюель Макрон у твітері висловив співчуття родинам загиблих.
…

Палата представників США у вівторок переважною більшістю підтримала законопроєкт про оборонний бюджет США на 2021 рік на суму 740 мільярдів доларів. За його ухвалення проголосували 335 законодавців, проти – 78.

Проєкт передбачає, зокрема, надання Україні 250 мільйонів доларів на підтримку і допомогу Збройним силам України. Загалом на проведення операцій за кордоном планують витратити 69 мільярдів доларів.

Також в документ інкорпоровані положення про посилення санкцій проти компаній, що беруть участь у страхуванні та ліцензуванні проєкту газопроводів «Північний потік-2» та «Турецький потік».

Читайте також: Будівництво «Північного потоку-2» продовжить баржа «Фортуна» під російським прапором

Очікується, що Сенат США проголосує за оборонний бюджет на цьому тижні.

Оборонний бюджет має схвалити президент Дональд Трамп, який погрожував накласти на документ вето.

Закон щорічно ухвалюється більшістю голосів у Конгресі протягом 59 років поспіль.
…

Державна дума Росії схвалила в першому читанні зміни до закону «Про поліцію», що істотно розширюють повноваження поліцейських.

У разі ухвалення законопроєкту, співробітники МВС Росії зможуть не представлятися, проводячи затримання, отримають право відкривати приватні автомобілі і не нести при цьому відповідальність за пошкодження, а також стріляти на поразку з вогнепальної зброї, якщо громадянин зробить «дії, що дають підставу розцінити їх як загрозу нападу на співробітника поліції».

Що це за дії – в законопроєкті не уточнюється.

Поправки в закон «Про поліцію» запропонував уряд Росії. Правозахисники виступають проти них, побоюючись, що їх ухвалення призведе до ще більших порушень прав громадян з боку співробітників силових відомств.
…

Суд Фрунзенського району Мінська виніс вирок у справі про хуліганство через напис «Не забудемо» ще трьом особам: Денису Граханову, Ігорю Самусенку і Владиславу Гулісу, повідомив правозахисний центр «Весна».

Обвинувачені отримали такі терміни:

Денис Граханов – півтора року обмеження волі з направленням до виправної установи відкритого типу;
Ігор Самусенко – півтора року обмеження волі з направленням до виправної установи відкритого типу;
Владислав Гуліс – два роки колонії суворого режиму.

Їм інкримінували хуліганство й умисне знищення або пошкодження майна. За даними TUT.BY, справу за другою статтею про знищення майна припинили через відсутність злочинного діяння.

Після оголошення вироку Граханова і Самусенка звільнили з-під варти до вступу вироку в силу. У рамках цієї кримінальної справи вони провели за ґратами більше ніж місяць.

Раніше в цьому ж суді винесли вирок 25-річній Марії Бобович і 26-річному Максиму Павлющику, які написали на тротуарній плитці «Не забудемо». Марія Бобович отримала півтора року обмеження свободи без направлення до виправної установи, Максим Павлющик – два роки колонії загального режиму.

Напис «Не забудемо» з’явився біля станції метро «Пушкінська» в Мінську біля народного меморіалу Олександра Тарайковського.

Олександр Тарайковський загинув під час розгону демонстрації біля станції метро «Пушкінська» в Мінську 10 серпня. Міністерство внутрішніх справ Білорусі стверджувало, що демонстрант загинув від вибуху у нього в руках саморобного вибухового пристрою.

Однак на відеозаписі пристрою в його руках не видно, а причиною смерті в медичному висновку названо поранення грудної клітини. Учасники акцій протесту переконані, що Тарайковського застрелив спецпідрозділ. Згодом інформаційна агенція AP отримала відео, на якому видно, що протестувальник був беззбройним.
…

У Боснії та Герцеговині заарештували сім боснійських сербів за підозрою в злочинах проти несербів під час боснійської війни в 1992-1995 роках.

Прокуратура Боснії та Герцеговини заявила, що підозрюваним інкримінують злочини проти людяності під час ув’язнення та тортур близько 150 цивільних боснійських мусульман та хорватів у місті Доні-Вакуф навесні та влітку 1992 року.

У заяві йдеться, що багато в’язнів отримали травми або померли внаслідок негуманного поводження, побоїв та домагань.

Боснійська поліція заявила, що арешти були здійснені в місті Баня-Лука на півночі країни.

Більше ніж 100 тисяч людей загинули та близько 2,2 мільйона були змушені залишити свої будинки під час війни в Боснії 1992-1995 років. 
…

Колишнього президента Чехії Вацлава Клауса оштрафували за порушення правил карантину, встановлених урядом Чехії в боротьбі з COVID-19.

Як повідомляють місцеві ЗМІ, Вацлав Клаус буде оштрафований на суму 3000 крон (113 євро) за те, що в публічних місцях відмовляється одягати захисну маску. 

Справою щодо порушення встановлених правил займається Санітарна станція Праги, яка найближчими днями вручить колишньому чеському президентові рішення про необхідність сплатити штраф. 

Вацлав Клаус від самого початку не приховує свого негативного ставлення до обов’язку носити захисну маску. На його думку, захисні маски носять ті, «хто вітає мігрантів, прагне посилення Європейського союзу і прийняття євро». 

На всіх зустрічах, у громадських акціях колишній президент Чехії демонстративно виступає без маски, зазначаючи при цьому, що робить це «програмно і свідомо». Серед політичних і громадських діячів, які порушили встановлені правила і будуть за це оштрафовані, також є колишній міністр охорони здоров’я Роман Прімула і голова клубу депутатів парламенту владної партії ANO Ярослав Фалтинек.

3 грудня Чехія послабила карантинні обмеження.
…

У Вірменії представники опозиційних партій оголосили про початок акцій громадянської непокори через закінчення терміну ультиматуму прем’єр-міністру країни Ніколу Пашиняну, повідомляє Вірменська служба Радіо Свобода.

Член «Руху за порятунок Вітчизни», представник партії «Дашнакцутюн» Ішхан Сагателян заявив, що «до 17:00 громадяни Республіки Вірменія мають легітимне право проводити акції мирної непокори для того, щоб висловити свій протест».

Він закликав проводити акції протесту в рамках закону.

Вже є перші повідомлення про затримання протестувальників, які відгукнулися на заклик лідерів опозиції до протесту у Єревані.

5 грудня в Єревані пройшов мітинг опозиції з вимогою відставки Нікола Пашиняна. Учасники протесту вирушили маршем до помешкання Пашиняа і зажадали, щоб він до 8 грудня залишив посаду.

Відставки прем’єра вимагають 16 партій, що створили «Рух за порятунок Вітчизни». Своїм кандидатом на поссду тимчасового прем’єра вони називають лідера Національно-демократичного союзу Вазгена Манукяна.

Політичні позиції Пашиняна різко ослабли після того, як в ніч на 10 листопада він підписав спільну з президентами Росії і Азербайджану Володимиром Путіним і Ільхгмом Алієвим заяву про повне припинення військових дій в Нагірному Карабасі. З моменту підписання угоди в Єревані не припиняються протести з вимогою відставки прем’єра, яку опозиціонери вважають «капітуляцією».

Раніше у зверненні до народу Нікол Пашинян визнав, що підписаний ним документ був поганим для Вірменії. Водночас він наголосив, що це був єдиний вибір, який забезпечив виживання Карабаху.
…

Жителя Мінську Максима Павлющика засудили до двох років колонії за напис «Не забуваймо» на місці загибелі учасника протестів Олександра Тарайковського біля столичної станції метро «Пушкінська».

Ще одну активістку, Марію Бабович засудили до півтора року обмеження волі.

Суддя Фрунзенського району Мінська Юлія Близнюк визнала Бабович та Павлющика винними за частиною 2 статті 339 Кримінального кодексу Республіки Білорусь (хуліганство).

У цьому ж суді триває розгляд справи Дениса Граханова, Ігоря Самусенка та Владислава Гуліса, яких затримали незабаром після Павлющика та Бабович.

Олександр Тарайковськой загинув під час розгону демонстрації біля станції метро «Пушкінська» в Мінську 10 серпня. Міністерство внутрішніх справ Білорусі стверджувало, що демонстрант загинув від вибуху у нього в руках саморобного вибухового пристрою.

Однак на відеозаписі пристрою в його руках не видно, а причиною смерті в медичному висновку названо поранення грудної клітини. Учасники акцій протесту переконані, що Тарайковського застрелив спецпідрозділ. Згодом інформаційна агенція AP отримала відео, на якому видно, що протестувальник був беззбройним.

 
…

Суд у французькому місті Екс-ан-Прованс розглядає справу двох громадян Росії, яких звинувачують у жорстокому нападі на англійського футбольного вболівальника під час чемпіонату Європи з футболу у 2016 році. Про це повідомляє Deutsche Welle.

55-річний потерпілий змушений пересуватися в інвалідному візку. Крім того, за словами його адвоката, через отримані фізичні і психологічні травми він не може давати свідчення навіть по відеозв’язку.

Один з обвинувачених росіян заявив, що діяв з метою самозахисту. Другий стверджує, що не пам’ятає всіх подробиць бійки і діяв ненавмисно.

Росіян затримали у Німеччині в лютому 2018 року. Вони прямували до Іспанії на матч за участю московського «Спартака». Обом загрожує до 15 років позбавлення волі. Вирок очікується 11 грудня.

11 червня 2016 року в Марселі відбулися масові зіткнення між футбольними фанатами з Англії та Росії. В результаті бійки десятки людей отримали травми, один англійський уболівальник впав у кому і пізніше помер. Десятки росіян були затримані, троє вже отримали тюремні терміни у Франції за участь у заворушеннях.
…

Кількість загиблих в результаті авіаударів мирних жителів в Афганістані різко зросла після того, як в 2017 році військові США послабили правила ведення бойових дій, йдеться в дослідженні, проведеному в рамках проєкту «Ціна війни» американських Браунівського і Бостонського університетів.

Згідно з дослідженням, опублікованим 7 грудня, число убитих мирних жителів зросло з 250-ти в 2016 році до 700 в 2019 році. Це більше, ніж за будь-який інший рік від початку війни в 2001 році.

Повідомляється, що кількість цивільних осіб, убитих в результаті авіаударів, завданих міжнародними силами, залежала від тактики і пріоритету, який Сполучені Штати приділяли запобіганню жертвам серед цивільних.

У дослідженні йдеться, що зростання кількості жертв серед цивільного населення в результаті авіаударів в період з 2016 до 2019 років пояснюється також рішенням США послабити свої правила ведення бойових дій в 2017 році.

У 2008 році, наприклад, в результаті авіаудару міжнародних сил загинуло 552 мирних жителі. Після цього Сполучені Штати та їх союзники взяли на себе зобов’язання скоротити кількість загиблих в результаті авіаударів мирних жителів, і до 2014 року це число зменшилося до 101.

Але в 2017 році Сполучені Штати пом’якшили свої правила ведення бойових дій, зокрема таким чином, що силам США не потрібно було безпосередньо контактувати з силами противника, щоб мати можливість наносити удари з повітря.

У дослідженні вказано, що після того, як Сполучені Штати і таліби уклали угоду в лютому 2020 року, кількість ударів з повітря з боку США та інших міжнародних сил зменшилася, як і завдана цивільному населенню шкода.

Дослідження базується на даних ООН, Міністерства оборони та інших джерел.

Цього року через авіаудари з боку афганських Повітряних сил загинули 156 мирних жителів в порівнянні з 83-ма, убитими в результаті авіаударів з боку міжнародних сил.

У дослідженні йдеться, що деяких смертей можна було б уникнути, якби були ухвалені жорсткіші правила взаємодії та покращилася підготовка.
…

Прозахідний прем’єр-міністр Румунії Людовик Орбан подав у відставку після того, як його Національно-ліберальна партія (PNL) зайняла друге місце на парламентських виборах, що пройшли не вихідних.

Орбан заявив про це після того, як, за результатами підрахунку близько 95% голосів, опозиційні соціал-демократи (PSD), які домінували в румунській політиці після повалення комунізму, отримали близько 30 відсотків голосів, а прозахідна PNL відстає приблизно на 5 відсотків.

У телезверненні Орбан, уряд якого критикувала PSD через кроки з подолання пандемії COVID-19, заявив, що йде, знаючи, що виконав свій обов’язок.

Президент Клаус Йоганніс, який повинен провести консультації зі сторонами, згодом призначив міністра оборони Ніколае Чуке виконувачем обов’язків прем’єр-міністра.

У соціал-демократів бракуватиме союзників у новому парламенті, а Йоганніс – колишній лідер PNL і супротивник PSD – заявив 7 грудня, що PSD будуть тримати «поза процесом ухвалення політичних рішень», і Румунія матиме новий правоцентристський уряд. Раніше Йоганніс заявляв, що не хотів би, щоб PSD повернулася до влади протягом його поточного терміну, який закінчується в 2024 році.

Явка на виборах, яка склала 31,8 відсотка з 18 мільйонів виборців, була найнижчою з кінця комунізму, що було обумовлено як пандемією, так і загальним розчаруванням у посткомуністичній політичній еліті.
…

Президент Росії Володимир Путін і канцлер Німеччини Ангела Меркель провели 7 грудня телефонні переговори, але в Кремлі не стали розкривати одну з тем їхньої розмови.

В уряді Німеччини російській інформагенції ТАСС повідомили, що обговорювалися теми Нагірного Карабаху, України і «нормандського» процесу, а також отруєння російського опозиційного політика Олексія Навального.

У повідомленні на офіційному сайті Кремля йдеться, що Меркель і Путін докладно обговорили ситуацію навколо Карабаху, конфлікт на сході Україні (ніяких нових тез у повідомленні Росії щодо Донбасу немає ­– «висловлена стурбованість у зв’язку з відсутністю прогресу в реалізації політичних аспектів Мінських домовленостей 2015 року, а також рішень «нормандської четвірки», ухвалених рік тому на саміті в Парижі»), а також співпрацю в боротьбі з коронавірусною інфекцією.

Обговорення інциденту з Навальним у повідомленні не згадано, там лише вказано, що глави держав порушили деякі інші «актуальні теми двостороннього порядку денного».

Отруєння Олексія Навального спричинило санкції щодо кількох російських чиновників, які ЄС запроадив за пропозицією Німеччини та Франції.

Аналізи, зроблені в Німеччині, показали, що Навальний був отруєний речовиною з групи «Новачок»; згодом ці висновки підтвердила Організація із заборони хімічної зброї. Берлін вимагає від Росії провести відкрите розслідування інциденту; в Москві наполягають, що приводів для цього немає, оскільки аналізи, взяті у політика в Росії, не показали слідів отруйної речовини.
…

Міжнародний олімпійський комітет ухвалив рішення тимчасово відсторонити представників Національного олімпійського комітету Білорусі (НОК) від участі в заходах МОК, включаючи Олімпійські ігри. Про це на пресконференції повідомив президент Міжнародного олімпійського комітету Томас Бах. Цю інформацію підтвердив також представник МОК Крістіан Клауе.

«МОК дійшов висновку, що нинішнє керівництво НОК Білорусі не захищає від політичної дискримінації», – заявив Бах.

У зв’язку з цим МОК ухвалив такі тимчасові заходи:

виключити нинішніх членів виконкому НОК Білорусі з усіх заходів МОК, включаючи Олімпійські ігри. Це стосується Олександра Лукашенка (президента НОК) і Віктора Лукашенка як першого віцепрезидента, який відповідає за щоденне управління НОК Білорусі,
призупинити фінансування НОК Білорусі, за винятком виплат, які стосуються підготовки до Олімпійських ігор 2020 і 2022 років,
забезпечити білоруським спортсменам участь у всіх кваліфікаційних змаганнях незалежно від їхніх політичних поглядів,
призупинити всі переговори, які стосуються проведення в Білорусі майбутніх заходів МОК.

Реакції МОК на політичні репресії в Білорусі домагалися спортсмени з білоруського Фонду спортивної солідарності.
…