Президент США Дональд Трамп цього тижня збирається оголосити про виведення частини американських військ із Афганістану, повідомив сенатор-республіканець та соратник президента Ліндсі Грем.

За його словами, кількість американських військових знизиться з 12 000 до 8 600.

«Афганські силовики стають дедалі більш дієздатними. Оскільки вони досягають дієздатності, необхідна кількість американських військових може знижуватися», – сказав Грем під час візиту до столиці Афганістану Кабулі.

В Афганістані з 2001 року триває війна з екстремістським угрупованням «Талібан».

Таліби як передумову мирних переговорів безпосередньо з владою Афганістану називає повне виведення з країни всіх іноземних військ. Зараз цих військ, головно американських, у рамках навчальної, допоміжної і дорадчої місії під проводом НАТО в Афганістані перебуває близько 20 тисяч. В окремих випадках деякі американські сили залучаються й до контртерористичних операцій.
…

Президент Росії Володимир Путін підписав закон, який дозволяє керівництву ФСБ забороняти виїзд з Росії своїм колишнім співробітникам. Максимальний термін заборони – п’ять років, починаючи з дня звільнення.

Автори законопроекту стверджували, що, розробляючи його, вони керувалися виключно інтересами самих силовиків. Зокрема, глава комітету Держдуми Росії з безпеки і протидії корупції Василь Піскарьов відзначав, що закон спрямований на «забезпечення особистої безпеки співробітників ФСБ» через «провокації проти росіян за кордоном, які почастішали».

Раніше заборонити виїзд з Росії колишнім співробітникам ФСБ можна було тільки в тому випадку, якщо вони мали доступ до секретної інформації.

У 2013 році МВС Росії заборонив чинним співробітникам виїжджати за кордон без схвалення керівництва. Це пояснювали випадками спроби вербування поліцейських іноземними спецслужбами.
…

Російський президент Володимир Путін підписав закон, який вводить великі штрафи за порушення порядку діяльності ЗМІ-іноагента, зокрема фізосіб.

Законопроєкт передбачає, що ЗМІ – «іноземні агенти» і прирівняні до них особи будуть штрафуватися за порушення законодавства про агентів на суми від 10 тисяч до п’яти мільйонів рублів (приблизно від 150 доларів до 78 тисяч доларів). Громадян також можна буде арештовувати на строк до 15 діб.

Чинне законодавство Росії зобов’язує громадян засновувати юридичну особу в Росії, якщо держава вважатиме їх «іноземними агентами». Тому до них можуть застосовуватися санкції як для фізичних, так і для юридичних осіб.

Раніше Путін підписав закон, який дозволяє визнавати громадян «іноземними агентами».

Закон про ЗМІ – «іноземних агентів» різко розкритикували правозахисники, міжнародні організації і правозахисники.

Представник Європейської служби зовнішніх зв’язків Майя Коціянчич заявила, що закон «стигматизує засоби масової інформації і неурядові організації, обмежуючи таким чином здійснення основних свобод».

Офіційний представник Держдепартаменту США Морґан Октаґус заявила, що закон може бути використаний «для придушення незалежних голосів».

Президент Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Джеймі Флай заявив, що закон є прямою атакою на роботу і безпеку незалежних журналістів, а також на право російських громадян отримувати інформацію з будь-яких джерел за їхнім бажанням.
…

Щонайменше десятеро активістів, в тому числі і журналісти, були затримані поліцією у низці міст Казахстану перед ініційованими на 16 грудня опозицією і громадськими активістами акціями за розширення прав і звільнення політв’язнів. Як повідомляє казахська служба Радіо Свобода, затримані є у містах Алмати, Шимкент, Караганда, Уральськ.

Понад 100 людей вийшли на протест в Алмати і ще десятки в Нур-Султані, вигукуючи «Прокинься, Казахстан», в День незалежності Казахстану, 33-ю річницю масових антирадянських демонстрацій і 8-у річницю придушення поліцією протестів нафтовиків у місті Жанаозен.

Влада закликали демонстрантів припинити мітинги, заявивши, що вони не санкціоновані. Одним з організаторів виступив опозиційний рух «Демократичний вибір Казахстану» Мухтара Аблязова. Цей рух був оголошений судом в Казахстані екстремістською організацією.
…

Китайський державний телевізійний мовник CCTV скасував 15 грудня показ матчу англійської футбольної прем’єр-ліги між лондонським «Арсеналом» та «Манчестер Сіті». Це сталося після того, як гравець лондонського клубу Месут Озіл розкритикував жорстокі дії Пекіна проти китайських мусульман.

Англійська футбольна прем’єр-ліга (АПЛ) має з CCTV трирічну угоду на показ матчів на суму 700 мільйонів доларів США. Договір розрахований до 2022 року, Китай є найприбутковішим для АПЛ закордонним ринком.

13 грудня Озіл, який є німцем турецького походження, критичновисловився щодо жорстокого поводження Китаю з уйгурами та іншими меншинами у регіоні Сіньцзян. Він також критикував інші мусульманські країни за те, що вони не протистоять порушенням, серед яких примусові висилки та тортури.

Китайські державні ЗМІ 16 грудня відреагували на слва Озіла. Global Times назвала заяву Месута Озіла «клоунським виступом» і заявила, що він зловживає своїм становищем публічної особи. Державне видання також додало, що для команди «Арсенал» будуть «серйозні наслідки», повідомляє AFP.

У Китаї щонайменше 1 мільйон уйгурів та інших меншин, насильно утримуваних у спеціальних таборах, де вони зазнають тортур, їх позбавляють їжі, також заперечуються їхні релігійна та мовна свободи.
…

Поліція Гонконгу 16 грудня заявила, що до антиурядових демонстрантів був застосований сльозогінний газ перед планованою на сьогодні зустріччю у Пекіні між лідеркою регіону Керрі Лам і головою Китаю Сі Цзіньпінем.

Минулої ночі сталося кілька сутичок поліції і протестувальників. Останні зібралися в торговельних центрах, а також підпалювали, перекривали дороги і розбивали світлофори молотками і кидали цеглу в силовиків, повідомляє AP з посиланням на поліцію.

Протестувальники не виключають, що Лам на зустрічі з Сі Цзіньпіном може отримати від нього нові накази, що стосуються політичної кризи в Гонконгу, зокрема і щодо можливих змін у її кабінеті.

Керрі Лам заявила, що її пріоритетом є запобігання насильству та відновлення порядку за підтримки відкритого діалогу з громадськістю.

Масові протести в Гонконзі тривають від червня. Спочатку жителі протестували проти закону про екстрадицію на материковий Китай, який, на їхню думку, міг використовуватися проти дисидентів. Пізніше учасники протестів стали вимагати більшої незалежності від Китаю і проведення демократичних реформ. Вони також вимагають розслідування дій поліції під час протестів і амністії для заарештованих активістів.

Акції часто переростали в сутички з поліцією. Співробітники правоохоронних органів неодноразово застосовували водомети і сльозогінний газ для розгону демонстрантів. За весь час протестів були заарештовані близько шести тисяч людей. Одна людина загинула.
…

В Індії під час протестів проти нового закону про громадянство напередодні загинули, за повідомленнями, п’ятеро людей. З них трьох застрелила поліція.

У штаті Ассам троє людей померли в лікарні від вогнепальних поранень, завданих поліцейськими. Ще один чоловік загинув, коли магазин, в якому він спав, підпалили – про це повідомила місцева влада. П’ята людина померла після побиття під час протесту 14 грудня.

15 грудня напруга в набільшому місті Ассаму Ґувахаті лишається високою. Місцева влада обмежила використання інтернету та запровадила комендантську годину в окремих його районах. Саме тут 12 грудня від вогню силовиків загинули ще двоє людей.

Також у деяких районах східної Індії 15 грудня призупинена робота залізниці після того, як протестувальники в штаті Західна Бенгалія підпалили кілька потягів та автобусів.

Читайте також: Поваленого президента Судану засудили до двох років в’язниці​

Цього ж дня міністр внутрішніх справ Індії Аміт Шах закликав до спокою, заявивши, що новий закон не загрожує локальним культурним меншинам в північно-східних штатах.

«Культурна, мовна, соціальна ідентичність та політичні права наших братів та сестер з північного сходу залишаться недоторканими», – сказав він на мітингу в штаті Джарханд.

11 грудня парламент Індії ухвалив закон, який надає право громадянства нелегальним іммігрантам – немусульманам з переважно мусульманських Афганістану, Бангладеш і Пакистану. Закон надає право громадянства буддистам, християнам, індуїстам, джайдам, парсам та сикхистам, які покинули ці три країни до 2015 року.

Критики закону стверджують, що він – дискримінаційний. Влада стверджує, що закон дасть прихисток людям, які втекли від релігійних «переслідувань».
…

Тегеран нібито вдруге за тиждень «знешкодив» кібератаку, заявив міністр телекомунікацій цієї країни Мохаммад Джавад Азарі Джагромі 15 грудня.

За словами Джагромі, ймовірна атака була спрямована на «урядову розвідку», але її «ідентифікував та знешкодив щит кібербезпеки».

«Шпигунські сервери та хакерів також вдалося відслідкувати», – заявив Джагромі, проте не повідомив деталей.

Схожу заяву міністр телекомунікацій Ірану зробив 11 грудня, коли повідомив державній агенції IRNA про «масивну урядову» кібератаку, спрямовану на електронну інфраструктуру цієї країни.

Читайте також: Студент і науковець: США та Іран обмінялися затриманими особами​

Натомість 10 грудня Джагромі заперечив повідомлення про хакерські атаки, спрямовані на іранські банки. Такі заяви з’являлися в тому числі у локальних медіа, які повідомляли про зламування мільйонів клієнтських банківських рахунків.

Іран від’єднав більшу частину своєї інфраструктури від всесвітньої мережі Інтернет після атаки комп’ютерного вірусу Stuxnet, який втрутився в роботу тисяч центрифуг на іранських ядерних об’єктах наприкінці 2000-х.

У червні 2019 року Вашингтон заявив, що американські військові здійснили кібератаку на військові комп’ютерні системи Ірану. Це сталося в той час, коли президент США Дональд Трамп відмовився від військового удару по Ірану у відповідь на збиття американського дрона в Перській затоці.
…

Кількість жертв виверження вулкана на острові Вайт-Айленд у Новій Зеландії зросла до 16 після того, як одна з постраждалих померла в австралійській лікарні. Про це повідомила місцева поліція.

21-річна дівчина померла в лікарні Сіднея, куди її транспортували з острова. Поліція повідомила, що її звали Крістал-Єва Бровітт – це перша жертва виверження, ім’я якої повідомили офіційно.

Згідно з даними сторінки на ресурсі Go Fund Me, де збирають кошти для родини Бровіттів, сестра та вітчим дівчини також госпіталізовані з опіками і перебувають у комі.

Наразі тривають пошуки ще двох людей, які перебували на острові в момент виверження. Як повідомляють місцеві чиновники, пошуки ускладнює те, що вода навколо острова забруднена, тож дайверам доводиться вдаватися до додаткових заходів безпеки.

9 грудня сталося виверження вулкана на острові Вайт-Айленд, що є одним з найактивніших у Новій Зеландії. Він розташований приблизно за 50 кілометрів від східного узбережжя Північного острова. На час виверження на острові, за даними поліції, було 47 туристів – більшість з Австралії, а також зі США, Нової Зеландії, Німеччини, Великобританії, Китаю та Малайзії.
…

На північному сході Індії 14 грудня продовжилися протести останніх днів через ухвалений днями новий суперечливий закон про громадянство. На тлі заворушень, в результаті яких на сьогодні загинули щонайменше дві людини, США та Великобританія оголосили попередження своїм громадянам щодо мандрівок до цього регіону Індії.

Сотні протестувальників зібралися в столиці Індії Нью-Делі із закликом до уряду відкликати закон, який, за їхніми словами, «розділить світську країну за релігійними ознаками».

У штаті Західна Бенгалія протестувальники підпалили залізничний вокзал.

Напруженість зросла в місті Ґувахаті, що в штаті Ассам. Саме там двоє людей загинули та 26 були госпіталізовані 12 грудня після того, як силовики відкрили вогонь по протестувальниках. Влада заблокувала в Ассамі інтернет до 16 грудня, більшість магазинів закриті.

11 грудня парламент Індії ухвалив закон, який надає право громадянства нелегальним іммігрантам – немусульманам з переважно мусульманських Афганістану, Бангладеш і Пакистану. Закон надає право громадянства буддистам, християнам, індуїстам, джайдам, парсам та сикхистам, які покинули ці три країни до 2015 року.

Критики закону стверджують, що він – дискримінаційний. Влада стверджує, що закон дасть прихисток людям, які втекли від релігійних «переслідувань».
…

Попри те, що конференція ООН щодо клімату у Мадриді була продовжена на один день, її учасники 14 грудня так і не змогли знайти компромісу та узгодити підсумкові документи. Двотижневі переговори, в яких взяли участь представники 200 країн, зайшли в глухий кут у питанні, як боротися з кліматичною кризою і хто має за це платити.

Вчені та екологи попередили: якщо світові лідери не домовляться про скорочення викидів, то є ризик загальмувати або й взагалі скасувати зобов’язання, взяті в рамках Паризької кліматичної угоди 2015 року.

Серед країн, які виступають проти нових заходів із надання допомоги бідним країнам і встановлення нових показників скорочення викидів вуглекислого газу в атмосферу, є США, чий президент Дональд Трамп заявив про вихід країни з Паризької угоди.

Підписана у 2015 році лідерами 195 країн Паризька кліматична угода ставить за мету обмежити зростання середньої глобальної температури на планеті. У перспективі – щоб до 2050 року вона зросла не більш ніж на 1,5 градуса за Цельсієм. Раніше цього місяця ООН заявила, що обмеження глобального потепління до 1,5 градуса за Цельсієм потребує зниження викидів більш ніж на 7% щороку до 2030-го.

 
…

Кандидаткою від найбільшої опозиційної партії Польщі «Громадянська платформа» на посаду президента в суботу у Варшаві обрали заступницю спікера Сейму Малґожату Кідаву-Блонську, передає «Польське радіо».

Згідно з повідомленням, Кідава-Блонська випередила мера міста Познань Яцека Яськовяка, отримавши підтримку 345 з приблизно 500 делегатів «Громадянської платформи».

Малґожата Кідава-Блонська заявила, що хотіла б на посаді президента зосередитися на питаннях безпеки, освіти та культури. За її словами, виборча кампанія розпочнеться вже цієї неділі.

Єдиним кандидатом від чинної влади на виборах президента Польщі, як очікується, буде нинішній президент Анджей Дуда.

Вибори президента Польщі заплановані на травень 2020 року.
…

Головна особливість кераміки – образний орнамент. Сюжетний мотив виражає історію, побут, фольклор, вірування і звичаї гуцулів, навколишню флору та фауну
…

Юридичний комітет Палати представників Конгресу США рекомендував оголосити імпічмент президентові Дональду Трампу за двома статтями: зловживання владою та перешкоджання розслідуванню конгресу про його ймовірні спроби змусити Україну розслідувати справу щодо сина його політичного суперника.

Підтвердження демократичною колегією двох статей імпічменту 13 грудня створює основу для голосування повною палатою представників наступного тижня.

«Сьогодні це урочистий і сумний день», – заявив голова комітету Джеррі Надлер, додавши, що повна палата «діятиме оперативно».

Трамп, який заперечує будь-які правопорушення, опублікував багато твітів із критикою цього процесу щодо себе. 

Прессекретар Білого дому Стефані Гришам заявила, що Трамп «сподівається отримати в Сенаті справедливе поводження та дотримання процедурних моментів, у чому комітет продовжує ганебно відмовляти йому».

У США ведеться розслідування про можливість імпічменту Трампа через звинувачення в тиску на президента України Володимира Зеленського з метою завдати шкоди своєму політичному опонентові Джо Байдену.

Трамп називає розслідування «полюванням на відьом», вказуючи на розшифровку його розмови із Зеленським як на доказ того, що він не порушив жодного закону. Республіканці підтримують президента.
…

Суд у столиці Киргизстану Бішкеку розморозив рахунки Киргизької служби Радіо Свобода та її журналіста Алі Токтанова.

Напередодні колишній заступник голови митної служби Киргизстан Раїмбек Матраїмов подав до суду позов про захист честі та гідності на авторів масштабного розслідування про походження його капіталу. Після цього рахунки Киргизької служби Радіо Свобода, видання Kloop та сайту 24.kg були заморожені.

13 грудня представники сім’ї Матраїмова офіційно звернулися до суду з проханням розблокувати рахунки, хоча позов буде актуальним і надалі.

За даними журналістів, у Киргизстані впродовж багатьох років діяла масштабна кримінальна мережа за участі високопосадовців. Клан сім’ї Абдукадир (китайські бізнесмени уйгурського походження) контролював оптові поставки товарів на ринки Киргизстану, нелегально ввозивши їх через кордон, а щоб митниця закривала на це очі, платив величезні хабарі керівникам митниці, зокрема особисто Матраїмову.

Сам колишній митник називав «брехнею» інформацію розслідувачів.
…

Вашингтон взяв «коротку паузу» в мирних переговорах із екстремістським угрупованням «Талібан» після того, як бойовики влаштували напад на головну військову базу США в Афганістані. Про це повідомив спеціальний посол Сполучених Штатів в Афганістані Залмай Халілзад 12 грудня.

Напередодні таліби завдали удару поблизу американської військової бази Баграм, вбили щонайменше двох цивільних афганців та поранили понад 70 людей, в тому числі п’ятьох солдатів з Грузії. В ході нападу як мінімум один бойовик підірвав себе в машині.

«Коли я зустрівся з талібами сьогодні, то висловив обурення через вчорашню атаку на Баграм, в ході якої були безрозсудно вбиті двоє та поранені десятки цивільних. Таліби мають показати, що вони хочуть та спроможні відгукнутися на прагнення афганців до миру», – написав Халілзад.

Він додав, що США «беруть коротку паузу», аби таліби «проконсультувалися зі своїм керівництвом щодо цього ключового питання».

Напад 11 грудня стався на наступний тиждень після того, як США поновили раніше зупинені переговори з угрупованням. Це сталося за три місяці після того, як їх зупинив президент Сполучених Штатів Дональд Трамп. Про поновлення стало відомо після його несподіваного візиту до американських військових на базу Баграм до Дня подяки.
…

Після понад 14 годин дебатів Комітет з питань правосуддя Палати представників Конгресу США незадовго до опівночі 12 грудня вирішив перенести голосування за дві статті про імпічмент президента Сполучених Штатів Дональда Трампа на наступний день.

Про таке рішення оголосив голова комітету Джеррольд Недлер. Відтак голосування має відбутися о 10 ранку 13 грудня (близько 17 години за Києвом).

Очікується, що комітет, де переважають демократи, схвалить формальні звинувачення та передасть їх для загального голосування нижній палаті Конгресу. Відтак Палата представників ініціює слухання щодо імпічменту в вищій палаті – Сенаті.

Читайте також: «Прохання» Трампа до Зеленського очолило список найвизначніших цитат року​

Республіканцю Трампу загрожують офіційні звинувачення у зловживанні владою та перешкоджанні Конгресу.

Втім, малоймовірно, що Сенат, де більшість мають республіканці, визнає його провину.

Вони стосуються його відносин із Україною, зокрема, чи він вимагав допомоги Києва в розслідуванні щодо своїх політичних конкурентів, і чи використав як важіль впливу позбавлення України 391 мільйона доларів військової допомоги.

У разі схвалення, від Палати представників будуть визначені законодавці, які представлятимуть справу в Сенаті, що стане місцем для судового розгляду. Головуватиме на такому процесі голова Верховного суду Джон Робертс, в той час як законодавці будуть виконувати функції прокурорів, сенатори – присяжних, а команда юристів Трампа відповідатиме на запитання.

Читайте також: «Джей Лено – новий український президент»: згадки про Україну в американських лейт-найт шоу​

Знадобиться більшість у дві третини голосів в Сенаті, щоб притягнути до відповідальності Трампа і відсторонити його від посади.

Трамп називає розслідування «полюванням на відьом», вказуючи на розшифровку його розмови із Зеленським як на доказ того, що він не порушив жодного закону. Республіканці підтримують президента.
…

Сенат США 12 грудня затвердив кандидатуру Джона Саллівана на посаду посла в Росії. На підтримку кандидатури, внесеної президентом Дональдом Трампом, висловилися 70 сенаторів, серед них були і республіканці, і демократи, проти були 22.

Колишній посол Джон Гантсман пішов з посади в жовтні, після чого в Сенат була внесена кандидатура Саллівана. Раніше він був заступником держсекретаря. Салліван не є кар’єрним дипломатом, за освітою він юрист із великим досвідом роботи на державній службі.

На слуханнях у Сенаті перед затвердженням його кандидатури Салліван критикував Росію, крім іншого, за анексію Криму і втручання у вибори в США в 2016 році. Він також висловлювався проти спорудження газопроводу «Північний потік-2», називаючи його загрозою енергетичній безпеці Європи. При цьому він визнавав, що Москва близька до реалізації проєкту.

Палата представників Конгресу напередодні схвалила військовий бюджет США, в якому передбачені санкції проти компаній, що займаються спорудженням цього газопроводу до Німеччини. Сенатор Тед Круз, виступаючи в Сенаті 12 грудня, закликав колег якомога швидше схвалити цей законопроєкт і направити його на підпис президенту. За словами Круза, ще є можливість зупинити будівництво газопроводу за допомогою санкцій, якщо діяти швидко. За оцінками, залишилося укласти від 100 до 150 кілометрів труб, ця робота може бути завершена вже в січні.
…