Ввечері 20 грудня близько півтори тисячі людей, переважно молодь, пройшли ходою центром Мінська і провели біля Будинку уряду мітинг проти інтеграції з Росією, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Люди тримають у руках плакати «Ні окупації, ні аншлюсу», цитату Лукашенка «На хрена нам така інтеграція», «Молодь за незалежність», «Давайте домовимося так: ми тут, а ви там», «Ніяких союзів з імперською Росією».

Біля будівлі КДБ Білорусі люди скандували «Ганьба!», «Де Захаренко? Де Гончар? Де Завадський? Де Красовський?» – маючи на увазі політичних опонентів режиму і журналіста, які зникли в кінці 90-х років, а їхніх тіл досі не знайшли.

Нещодавно німецький медіаресурс Deutsche Welle показав інтерв’ю з колишнім офіцером Спеціального загону швидкого реагування МВС Білорусі Юрієм Гаравським, який розповів, що брав участь участь у позасудових вбивствах білоруських опозиційних політиків в 1999-2003 роках, а після цього попросив притулку в Євросоюзі.

Люди несли також плакати з портретами зниклих політиків і журналіста Завадського. Багато молодих людей зізнавалися, що вперше дізналися про політичні вбивства в Білорусі 90-х років.

Поет, кандидат на посаду президента в 2010 році Володимир Некляєв в інтерв’ю телеканалу «Белсат» заявив: «Халявний газ і нафта – це те, що цікавить Лукашенка. Але Путін ясно сказав, що без створення наднаціональних органів халявних нафти і газу не буде. Тому люди і вийшли, розуміючи, що загроза залишається при цій зрадницькій і підлій позиції влади».

Люди, які вийшли на акцію, заявили, що серед їхніх друзів, колег і родичів немає прихильників інтеграції. «Я хочу, якщо буде аншлюс, виїхати. Не хотілося б, а доведеться», – сказав один із мітингувальників. Інший – заявив, що в разі аншлюсу приєднається до «партизанського руху».

Вдень 20 грудня мав відбутися і мітинг за інтеграцію з Росією, на який закликали організатори проросійської акції «Безсмертний полк». Але на акцію в центрі Мінська, на Жовтневій площі, ніхто не прийшов, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

20 грудня за результатами переговорів у російському Санкт-Петербурзі Росія і Білорусь не домовилися про податки, нафту і газ. Фінальні домовленості про поглиблення інтеграції між Росією і Білорусією блокують ці три групи питань, заявив міністр економічного розвитку Росії Максим Орєшкін після переговорів.

У чому суть розбіжностей, Орєшкін не сказав. Він також не сказав, коли Олександр Лукашенко і Володимир Путін зустрінуться знову.

Зміст документів, які збираються підписувати Путін і Лукашенко, в тому числі і тих, які вже погоджені, невідомо. Повідомлялося, що йдеться про поглиблення співпраці в рамках Союзної держави. Білоруська опозиція побоюється, що може йтися про підпорядкування Мінська Москві аж до відмови Білорусі від суверенітету.

Як Путін, так і Лукашенко заперечують, що йдеться про втрату Білоруссю суверенітету. При цьому сторони нерідко обмінюються різкими заявами. На прес-конференції 19 грудня Путін сказав, що Росія не готова дотувати економіку Білорусі в повному обсязі, а умовою пільгової ціни на газ повинно бути створення наднаціональних органів у сфері економіки. 

 
…

Європейський суд з прав людини опублікував рішення за скаргою чотирьох співробітників російського державного телеканалу «Росія 24» на обмеження свободи слова. Їх затримали на «Форумі вільної Росії» у Вільнюсі у березні 2016 року, а пізніше вислали, заборонивши в’їзд до Литви на рік.

ЄСПЛ в цьому не знайшов порушень їх прав.

Знімальна група телеканалу «Росія 24», що складалася з репортера Павла Зарубіна, звукооператора Олександра Макарова, оператора Андрія Мельникова і редактора Олексія Казакова, не маючи акредитації, з’явилася на конференцію і поводилася некоректно по відношенню до її учасників, через що викликали поліцію.

Литовська влада визнали дії знімальної групи загрозою національній безпеці Литви.

Європейський суд з прав людини визнав скаргу росіян неприйнятною, а доводи влади Литви – обґрунтованими.

В ЄСПЛ зазначили, що гарантії свободи слова поширюються на журналістів, якщо вони діють добросовісно з метою поширення достовірної інформації на принципах відповідальної журналістики. Це стосується в тому числі і поведінки представників ЗМІ, а в цій справі ЄСПЛ не може визнати їх такими.
…

Лідер сенаторів-республіканців Мітч Макконнелл засудив результати голосування щодо імпічменту у Палаті представників Конгресу США, назвавши рішення «несправедливим» і заявивши, що воно створює «токсичний» прецедент. Про це повідомляє «Голос Америки».

Макконнелл звинуватив спікера Палати представників Ненсі Пелосі у тому, що вона боїться «посилати результат їх неякісної роботи у Сенат», оскільки та у середу відмовилася уточнити, коли статті імпічменту будуть спрямовані сенаторам для проведення розгляду. Поки статті не будуть передані, процес початися не може.

За словами Макконнелла, створюється враження, що демократи починають сумніватися, чи хочуть вони проведення судового процесу щодо імпічменту у Сенаті.

Дональд Трамп став третім президентом США після Ендрю Джонсона і Білла Клінтона, якому Палата представників оголосила імпічмент. Імпічмент оголошений за двома представленими демократами статтями обвинувачення – у зловживанні владою і в перешкоджанні роботі Конгресу.

Тепер питання про усунення 45-го президента з посади має розглянути Сенат США. Оскільки для відсторонення потрібні дві третини голосів, а більшість у Сенаті – в республіканців, Дональд Трамп, найімовірніше, збереже свою посаду.

Розслідування про можливість імпічменту Трампа розпочалося у вересні, після того, як співробітник спецслужб, ім’я якого офіційно досі не названо, написав скаргу на тиск, який президент, за його даними, чинив на Україну тиск із метою нашкодити своєму можливому суперникові на виборах 2020 року демократу Джо Байдену.

Імпічменту, який закінчився б відстороненням обраного президента від влади, в американській історії ще не було: Річард Ніксон, щодо якого процес імпічменту було розпочато після Вотергейтського скандалу, пішов у відставку під загрозою звільнення з посади до формального голосування.
…

Прес-служба Білого дому назвала оголошення Палатою представників США імпічменту президенту Дональдові Трампу «кульмінацією … одного з найганебніших політичних епізодів в історії країни». Про це йдеться в заяві речниці Білого дому Стефані Грішем, повідомляє «Голос Америки».

Президент Трамп «впевнений, що Сенат відновить порядок, справедливість і належні правові процедури, які були проігноровані Палатою представників», додала Стефані Грішем.

Глава держави, за її словами, готовий до наступних кроків і «впевнений в тому, що він буде повністю виправданий».

«Не отримавши жодного голосу від республіканців, не надавши жодного доказу правопорушень, демократи затвердили незаконні статті імпічменту проти президента у Палаті представників», – йдеться в заяві Білого дому.

Грішем вважає, що «демократи не бачать, що потрібно країні, в якій Конгрес працює в інтересах народу. Безмежна ворожість до президента Трампа розпалює їхнє бажання анулювати результати виборів 2016 року і неналежним чином вплинути на вибори у 2020 році», – йдеться в заяві.

Дональд Трамп став третім президентом США після Ендрю Джонсона і Білла Клінтона, якому Палата представників оголосила імпічмент. Імпічмент оголошений за двома представленими демократами статтями обвинувачення – у зловживанні владою і в перешкоджанні роботі Конгресу.

Тепер питання про усунення 45-го президента з посади має розглянути Сенат США. Оскільки для відсторонення потрібні дві третини голосів, а більшість у Сенаті – в республіканців, Дональд Трамп, найімовірніше, збереже свою посаду.

Розслідування про можливість імпічменту Трампа розпочалося у вересні, після того, як співробітник спецслужб, ім’я якого офіційно досі не названо, написав скаргу на тиск, який президент, за його даними, чинив на Україну тиск із метою нашкодити своєму можливому суперникові на виборах 2020 року демократу Джо Байдену.

Імпічменту, який закінчився б відстороненням обраного президента від влади, в американській історії ще не було: Річард Ніксон, щодо якого процес імпічменту було розпочато після Вотергейтського скандалу, пішов у відставку під загрозою звільнення з посади до формального голосування.
…

У найбільш густонаселеному штаті Австралії Новому Південному Уельсі оголошено надзвичайний стан на тлі сильної спеки і вітрів, що погіршили ситуацію із серією лісових пожеж на великих територіях.

19 грудня в країні встановлений рекорд найбільш спекотного дня – 41,9 градуса за Цельсієм.

Влада Нового Південного Уельсу наразі бореться з близько сотнею пожеж, в тому числі з трьома великими – неподалік від Сіднея. Голова штату Гледіс Бережіклян оголосила 7-денний надзвичайний стан через прогнози про погіршення ситуації. Від минулого місяця це вже друге таке рішення влади в Австралії.

За останні місяці в результаті лісових пожеж в Австралії загинули 6 людей, сотні будинків були зруйновані, вигоріли мільйони гектарів землі.
…

Уряд Пакистану виступив проти смертного вироку колишньому президентові, генералу Первезу Мушаррафу, стверджуючи, що відповідачу не було надано право на «справедливий судовий розгляд».

Прем’єр-міністр Імран Хан 18 грудня у Женеві скликав екстрену нараду своєї пакистанської партії «Техрік-е-Інсаф», щоб обговорити вирок Мушаррафу, який наразі перебуває в Дубаї.

76-річний Первез Мушарраф у відеозверненні з лікарняної палати на початку грудня назвав справу проти нього «необґрунтованою» і сказав, що це «вендета» проти нього.

17 грудня суд в пакистанському Ісламабаді після декількох років судового розгляду виніс рішення про смертний вирок колишньому президентові Первезу Мушаррафу за звинувачення у державній зраді через призупинення дії Конституції у 2007 році.

Мушарраф керував Пакистаном у період 1999-2008 років.

У 1999 році Мушарраф повалив владу тодішнього прем’єр-міністра Наваза Шаріфа завдяки військовому перевороту. Він призупинив Конституцію і ввів надзвичайнй стан 3 листопада 2007 року, перш ніж подати у відставку в серпні 2008-го, щоб уникнути можливого імпічменту.

Військові керували Пакистаном майже половину існування з часу незалежності країни від Британії в 1947 році.
…

Збитки від пожежі на російському важкому авіаносному крейсері «Адмірал Кузнецов» склали 95 мільярдів рублів (це близько півтора мільярда доларів або 35 мільярдів гривень). Про це повідомляє російське видання «Коммерсант» із посиланням на джерело в штабі Північного флоту.

За словами джерела, в цю суму входить не тільки пошкодження конструкцій авіаносця, але і зламане ремонтне обладнання, а також травмовані військові і цивільні фахівці.

12 грудня в результаті пожежі на «Адміралі Кузнецові», який перебуває на ремонті, загинули дві людини, ще 14 постраждали.

Загоряння на авіаносці сталося від іскри при проведенні зварювальних робіт. За попередніми даними, зварювальна окалина потрапила на неприбраний мотлох у трюмі, згодом вогонь перекинувся на електрокабелі. Гасили пожежу понад добу.

Важкий авіаносний крейсер «Адмірал Кузнецов» – єдиний авіаносець у складі російського флоту. У квітні 2018 року він був переданий у відання Об’єднаної суднобудівної корпорації (ОСК). Цивільним фахівцям треба було повністю модернізувати його енергосистеми і озброєння. На ці роботи було укладено контракт вартістю близько 65 мільярдів рублів. Ще 23 мільярди рублів було заплановано на реконструкцію сухого доку для ремонту. Ремонт корабля мав тривати до кінця 2022 року, але тепер це забере щонайменше на рік довше, відзначають джерела видання «Ведомости».

У жовтні 2018 року, коли корабель стояв у плавучому доку на заводі в Мурманську, стався збій у електропостачанні. Док затонув, а один з кранів впав на палубу авіаносця, залишивши діру розміром чотири на п’ять метрів.
…

У Мінську затримали одного з організаторів вуличних акцій проти інтеграції Білорусі з Росією Павла Северинця. Про затримання повідомила його дружина, зараз зв’язку з Северинцем немає, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Зазначається, що також затримали координатора кампанії «Європейська Білорусь» Максима Вінярського. Наразі причина затримань невідома.

20 і 21 грудня противники інтеграції з Росією збираються провести в Мінську нові акції протесту. У середу вони ухвалили звернення до співробітників правоохоронних органів Білорусі. Вони закликають їх не розганяти акцію протесту і захищати суверенітет країни, якій, як вони стверджують, загрожує поглинання Росією. В цьому випадку, пишуть автори листа, білоруські військові і поліцейські можуть стати жертвами «імперських амбіцій» Москви і їм буде загрожувати, наприклад, відправка в Сирію.

7 і 8 грудня у Мінську відбулися неузгоджені з місцевою владою акції протесту. Їх не розганяли, однак організаторів почали викликати в міліцію для складання протоколів.

Акції супротивників інтеграції приурочені до переговорів президента Олександра Лукашенка в Росії. 7 грудня він зустрічався у Сочі з російським колегою Володимиром Путіним, а на 20 грудня призначена нова зустріч – у Санкт-Петербурзі. Російська влада ставить питання про поглиблення інтеграції у рамках Союзної держави. Представники білоруської опозиції побоюються, що підсумком переговорів може стати фактична втрата країною суверенітету.
…

Палата представників Конгресу США запланувала 18 грудня провести голосування щодо імпічменту президента Дональда Трампа.

Імпічмент – це передбачена конституцією США процедура відсторонення президента від посади за вчинення «державної зради, хабарництва або інших тяжких злочинів і проступків». Проти Трампа висунуті два обвинувачення – у зловживанні владою і перешкоджанні розслідуванню Конгресу. Якщо Палата представників проголосує за звинувачення, Трамп стане третім президентом в історії США, підданим процедурі імпічменту.

Оголошення президенту імпічменту, однак, не означає його звільнення з посади. Звинувачення має затвердити Сенат більшістю у дві третини голосів. Такого в американській історії ще не було (президент Річард Ніксон пішов у відставку під загрозою звільнення з посади ще до формального голосування про імпічмент).

Засідання Палати представників розпочнеться о 16:00 за Києвом, конгресмени обговорюватимуть імпічмент упродовж шести годин, після чого відбудеться голосування.

Демократ, які є опонентами Трампа та ініціаторами процедури імпічменту, мають у Палаті представників більшість. Очікується, що обидва звинувачення проти Трампа будуть підтримані. Інтригою залишається, чи проголосує за них хоча б один республіканець. Те, що імпічмент дотепер підтримували лише законодавці-демократи, є одним із аргументів прихильників Трампа, які стверджують, що йдеться про помсту демократів президенту, а не про дотримання закону.

Трамп напередодні надіслав спікеру палати Ненсі Пелосі офіційного листа, в якому звинуватив демократів у спробі шляхом «перевороту» скасувати результати виборів 2016 року. Він також пообіцяв демократам нещадний суд історії.

Представники Трампа заявили, що він не дивитиметься трансляцію. Саме в момент голосування очікується його виступ на передвиборчому мітингу в штаті Мічиган.

Розслідування про можливість імпічменту Трампа розпочалося у вересні, після того, як співробітник спецслужб, ім’я якого офіційно досі не названо, написав скаргу на тиск, який президент, за його даними, чинив на Україну з метою нашкодити своєму можливому суперникові на виборах 2020 року демократу Джо Байдену. Звинувачення на адресу Трампа будуються на факті заморожування військової допомоги Україні влітку 2019 року і на свідченнях, що президент домагався від Києва розслідування діяльності сина Байдена в Україні. Звинувачення в перешкоджанні діяльності Конгресу пов’язане з тим, що Білий дім заборонив давати свідчення високопоставленим держслужбовцям і надавати документи, пов’язані з розслідуванням.

Республіканці і сам Трамп весь цей час стверджують, що президент не порушив жодних законів. Вони заперечують зв’язок заморожування допомоги з проханнями розслідувати справу Байдена, а самі ці прохання називають спонуканням України до боротьби з корупцією. Трамп посилається на слова президента України Володимира Зеленського, який говорив, що не відчував жодного тиску. Спробу імпічменту він називає політично вмотивованою.

Сенат розпочне процес про відсторонення Трампа з посади відразу після Нового року. У республіканців в Сенаті більшість, і більшість коментаторів вважає нереальним, що Сенат усуне президента від посади.

Опитування показують, що американці з питання про імпічмент розділені приблизно навпіл.
…

Одним із російських дипломатів, висланих з Німеччини після вбивства Зелімхана Хангошвілі, є заступником головного військового аташе, офіцером ГРУ Євгеном Суцьким. Про це йдеться в спільному розслідуванні німецького таблоїду Bild і міжнародної групи Bellingcat.

Ім’я другого висланого російського дипломата поки не повідомлялося. Про те, що обидва росіянина можуть працювати на ГРУ, раніше писали Suddeutsche Zeitung і Der Spiegel.

Спецслужби Німеччини вели спостереження за Суцьким упродовж 2019 року. За даними авторів розслідування, він міг вербувати німецьких політиків для просування інтересів російського газопроводу «Північний потік-2».

Політичний редактор Bild Юліан Рьопке опублікував фотографії Суцького. На одній із них, як стверджує Рьопке, офіцер ГРУ навчає дітей дипломатів у школі при російському посольстві в Берліні. Як зазначив журналіст, після висилки дипломатів з сайту посольства зникло повідомлення про майбутню лекцію Суцького.

Євген Суцький народився в 1984 році в місті Гуково в Ростовській області (це впритул до кордону з Україною). У 2005 році він вступив до Гірничого університету в Москві, в 2008-му перейшов в академію російської військової служби. У 2017 році він разом із дружиною, яку також підозрюють у співпраці з російською розвідкою, і двома дітьми переїхав до Берліна. Там він працював заступником головного військового аташе в російському посольстві.

23 серпня в Берліні був убитий Зелімхан Хангошвілі. Під час другої чеченської війни він командував одним із підрозділів сепаратистів, які воювали проти російських військ.

Влада ФРН підозрює у вбивстві громадянина Росії, МЗС Німеччини повідомило про висилку двох російських дипломатів. Росія відповіла дзеркально.

Згідно з даними розслідування Bellingcat, Der Spiegel і російського сайту The Insider, росіянин, заарештований у Німеччині за звинуваченням у вбивстві Хангошвілі, раніше служив у загоні спецпризначення ФСБ «Вимпел» і брав участь у кількох замовних вбивствах. Розслідувачі ідентифікували його як Вадима Красикова.
…

Сенат США 17 грудня підтримав законопроєкт, який передбачає санкції проти ключових підрядників, що беруть участь у спорудженні газопроводу «Північний потік-2». За документ проголосували 86 сенаторів, 8 проголосували проти.

Санкції, що передбачають відмову у візах і заморожування американських активів підприємців і компаній, що беруть участь у проєкті, містяться в законопроєкті про оборонні витрати Сполучених Штатів.

Минулого тижня аналогічний законопроєкт підтримала нижня палата Конгресу США – Палата представників. Документ набере сили після підписання його президентом Дональдом Трампом.

На рішення Палати представників схвально відреагувала влада України, Німеччина ж назвала такий крок «іноземним втручанням».

«Північний потік-2» критикують США і кілька європейських країн, у тому числі Україна, які вважають, що цей проєкт підриває офіційну стратегію ЄС, спрямовану на досягнення енергетичної незалежності Європи від поставок російського природного газу.

 
…

Папа римський Франциск скасував «папську таємницю», яка застосовувалася у справах про сексуальне насильство з боку духовенства. Згідно з новим документом, інформація про подібні інциденти може піддаватися розголосу, коли зловмисникові пред’явлено звинувачення або розпочато судовий процес.

Папа Франциск також збільшив до 18 років верхній віковий поріг, до якого Ватикан визнає порнографію дитячої. У попередньому виданні документа від 2010 року цей поріг становив 14 років.

Нові положення належить схвалити Конгрегації доктрини віри, яка в тому числі займається злочинами, вчиненими священиками-педофілами.

У 2001 році папа Бенедикт XVI ввів «папську таємну», вищу форму секретності в церкві для справ про сексуальне насильство з боку священиків. Ватикан наполягав на тому, що така конфіденційність необхідна для захисту недоторканності приватного життя жертви, репутації обвинуваченого і цілісності канонічного процесу.

Однак така секретність також допомагала приховувати випадки педофілії, перешкоджала слідству і призводила до мовчання жертв.
…

Нещодавнє ухвалення в Конгресі США резолюції про геноцид вірмен не відображає політику адміністрації президента Дональда Трампа, заявили 17 грудня в Державному департаменті Сполучених Штатів.

У короткому повідомленні Держдепартамент наголосив, що позиція адміністрації Трампа щодо цього питання не змінилася.

Минулого тижня Сенат одноголосно визнав геноцидом вбивство понад мільйона вірмен в Османській імперії в часи кінця Першої світової війни. Раніше схожу резолюцію ухвалила Палата представників Конгресу. Досі цього не вдавалося досягти протягом 35 років.

«Позиція адміністрації не змінилася. Наші погляди відображені в заяві президента з цього приводу від минулого квітня», – заявила речниця Держдепартамент Морґан Ортанґус.

Дональд Трамп тоді розкритикував убивства вірмен як «один із найбільших злочинств 20-го століття». Але, як було заведено у США, він не вживав слова «геноцид».

До ухвалення резолюції в Конгресі неодноразові спроби схвалення такого документа відкидалися американськими законодавцями через небажання псувати відносини з союзником по НАТО Туреччиною. Анкара відкидає факт геноциду, вважаючи, що загибель вірмен стала результатом трагічних подій, що супроводжували розпад Османської імперії.

Військова операція Туреччини в північній Сирії різко змінила настрої в Конгресі.

Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу назвав дії Конгресу «ганебним рішенням», яке нічого не означає для уряду Туреччини і турецького народу.
…