Щонайменше семеро воїнів армії Афганістану загинули під час нападу бойовиків на армійський пункт пропуску на півночі провінції Балх, повідомило Міністерство оборони країни.

Ще шестеро, серед яких троє солдатів та троє працівників спецслужб, були поранені під час нападу, що стався в ранкові години 24 грудня.

Таліби взяли на себе відповідальність за напад.

Бойовики руху «Таліібан» продовжують здійснбвати майже щоденні напади, спрямовані проти афганських та американських сил, а також проти представників влади. Це відбувається попри паралельне ведення мирних переговорів, на яких США представляє Залмай Халілзад.
…

Російський винищувач Су-57 розбився під час випробувального польоту в Комсомольську-на-Амурі. Літак зазнав аварії під час випробування двигуна в тайзі за 120 кілометрах від аеродрому базування.

Пілот Су-57 встиг катапультуватися, він живий. Жертв і руйнувань на землі в результаті аварії немає.

Винищувач належав авіаційному заводу імені Гагаріна.

Основними версіями катастрофи називаються несправність і помилку пілотування.

Су-57 (також відомий як Т-50) – російський багатоцільовий винищувач п’ятого покоління, розроблений конструкторським бюро Сухого. Перший політ новий винищувач здійснив у 2010 році.
…

Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон визнав, що помилявся щодо Росії, і вказав, що більше не вірить у можливість «перезавантаження» відносини з Москвою на тлі багатьох розбіжностей між двома країнами. Про це британський лідер написав у статті в журналі British Spectator, опублікованій 23 грудня.

«Я справді думав, як, гадаю, і багато міністрів закордонних справ і прем’єр-міністрів раніше думали, що ми можемо розпочати знову з Росією. Що це велика країна, з якою ми боролися з фашизмом. Це дуже, дуже прикро, що я помилявся», – наголосив Джонсон, який був міністром закордонних справ Великої Британії з 2016 по 2018 рік і став прем’єр-міністром у липні 2019 року.

З такою заявою Борис Джонсон виступив після того, як 21 грудня під час візиту до Естонії сказав, що сподівається на поліпшення відносин з Росією, але у двох країн є «жахливі проблеми» у відносинах.
…

У чеському прикордонному місті Розвадов 23 грудня зустрілись міністр закордонних справ Чехії Томаш Петршічек і баварський міністр фінансів і внутрішніх справ Альберт Фюракер, щоб відзначити історичну подію – падіння «залізної завіси» – високої огорожі з колючого дроту на кордоні, що розділяла тодішні Чехословаччину і Федеративну Республіку Німеччини. Обоє посадовців перерізали символічний кордон із дроту.

Як повідомляють чеські ЗМІ, Петршічек та Фюракер заявили, що право на пересування і вільний вибір залишається незмінним і належить до головних прав і свобод громадян. Петршічек зокрема вказав, що «залізна завіса» не лише призвела до неоднакового розвитку країн, але передусім «представляла ізоляцію Чехословаччини в серці Європи».

30 років тому, у грудні 1989 року, тодішні міністри закордонних справ Чехословаччини – Іржі Дінсбір і ФРН Ганс Дітріх Геншер вийшли назустріч одне одному і з двох сторін огорожі перерізали колючі дроти, які розділяли ці дві країни. При спробі перетнути кордон, щоб дістатись на Захід, протягом 1948–1989 років загинуло 282 чехословаків.
…

Шість людей, в тому числі двоє дітей, зникли вранці на Дунаї на півночі Сербії, коли перевернувся човен в якому було десять біженців.

Як зазначили у поліції, мігрантів нелегально переправляли до Хорватії, котра є членом Євросоюзу. Немає даних про національність постраждалих.

Наразі на території Сербії зареєстровано приблизно 5 тисяч біженців з країн Близького Сходу, які прагнуть переїхати до Хорватії або Угорщини.
…

Прокуратура Саудівської Аравії повідомила 23 грудня, що у справі про вбивство саудівського журналіста Джамала Хашокджі до смертної кари засуджені п’ятеро осіб. Ще троє людей перебуватимуть за ґратами загалом 24 роки.

Резидент США і оглядач видання Washington Post Джамал Хашокджі був убитий у консульстві Саудівської Аравії в Стамбулі в жовтні 2018 року.

Розвідувальні служби США дійшли висновку, що наказ убити Хашокджі віддав наслідний принц Саудівської Аравії Мухаммед бін Салман, фактичний правитель королівства.

Офіційний Ер-Ріяд звинувачує в скоєному окремих представників саудівської розвідки, заперечуючи причетність лідерів країни. Прокурор також оголосив 23 грудня, що колишній головний радник правителя Сауд аль-Кахтані не був причетний до вбивства. Однак Аль-Кахтані нині перебуває під санкціями США через його ймовірну роль в операції.
…

Президентка Хорватії Колінда Ґрабар-Кітарович та колишній прем’єр-міністр Зоран Міланович вийшли до другого туру виборів президента Хорватії, свідчать дані екзитполів телеканалів Nova TV та RTL.

За їхніми підрахунками, соціал-демократ Міланович здобув 29,6%, Ґрабар-Кітарович – 26,38%, а представник правоцентристської правлячої коаліції Мірослав Скоро 24,1%.

Загалом у першому турі виборів президента Хорватії взяли участь 11 кандидатів. Другий тур має відбутися 5 січня.

Ґрабар-Кітарович очолює країну з 2015 року. Її підтримує правоцентристська партія «Хорватський демократичний союз», яка була правлячою в Хорватії більшу частину часу з моменту здобуття незалежності в 1991 році.

Читайте також: Як влаштувати вибори в окупації і не обрати окупантів – хорватський досвід​

Основними темами в передвиборчій кампанії, котра офіційно тривала лише два тижні, були економіка, боротьба проти корупції та відносини з тими країнами регіону, котрі не є членами Євросоюзу.

Членом НАТО країна стала 2009 року, в Європейський союз вступила 2013 року. У 2020 році Хорватія буде вперше головувати в Євросоюзі.

Хорватія – парламентська республіка, тож глава держави має обмежені політичні повноваження.
…

Чинний президент Афганістану Ашраф Гані, за попередніми висновками, перемагає на президентських виборах. Про це заявила голова Незалежної виборчої комісії Афганістану Хафа Алам Нурістані на пресконференції 22 грудня.

За попередніми підрахунками комісії, Гані отримав 50,6% голосів. Як повідомила Нурістані, суперник чинного президента Абдулла Абдулла отримав 39,5% голосів. Голова комісії додала, що результати голосування можуть бути оскаржені.

Результати вже привітав як речник Гані, так і представники Сполучених Штатів та Організації об’єднаних націй. Водночас речник Абдулли Фарайдун Хвазун заявив, що кандидат не погоджується з результатами голосування.

«Ми незабаром повідомимо наше остаточне рішення після того, як проконсультуємося з політичними союзниками, прихильниками та народом Афганістану», – повідомив він афганській службі Радіо Свобода.

Тим часом представник Гані Резван Мурад у своєму коментарі також поскаржився на результати.

«Ми впевнені, що голосів (за Гані – ред.) було більше, ніж оголошено», – заявив він.

Раніше в грудні Абдулла Абдулла погодився на перерахунок голосів у провінціях, де його прихильники блокували цей процес протягом більш ніж місяць.

В ООН привітали результати виборів і сам факт голосування афанців.

«28 вересня 2019 року громадяни Афганістану не злякалися загроз безпеці і віддали свої голоси за краще майбутнє. Ці виборці заслуговують на повагу за те, що виконали свій громадянський обов’язок», – сказав спеціальний представник генерального секретаря ООН з питань Афганістану Тадамічі Ямамото.

Посол США в Афганістану Дожн Басс також привітав цю країну, проте вказав на те, що попереду ще багато роботи.

«Важливо, щоб афганці розуміли: це попередні результати. Треба здійснити ще багато кроків, аби остаточні результати виборів були затверджені, щоб мати певність, що народ Афганістану буде довіряти цим результатам», – написав він у своєму Твітері.

28 вересня в Афганістані відбулися вибори президента. Їм передували напади екстремістського угруповання «Талібан». З того часу оголошення результатів відкладали.

Оприлюдненню результатів перешкоджали широкі звинувачення в порушенні норм під час голосування, технічних проблемах під час переміщення бюлетенів і даних із системи біометричної перевірки виборців.

 
…

Ще дев’ятеро людей загинули під час протестів у штаті Уттар-Прадеш – цю інформацію 21 грудня підтвердив речник поліції Правін Кумар.

За його словами, більшість загиблих – молоді люди. Втім, представник поліції заперечує, що в смертях винні правоохоронці.

«Деякі з них померли від вогнепальних поранень, але ці поранення – не від поліцейського вогню. Поліція застосовувала лише сльозогінний газ, аби відлякати збуджений натовп», – заявив Кумар.

Таким чином загальна кількість жертв під час протестів проти нового закону про громадянство зросла до 23 людей по всій Індії.

Читайте також: Верховний суд Індії у січні розгляне справу про конституційність нового закону про громадянство​

20 грудня Міністерство інформації та мовлення Індії оприлюднило звернення до телеканалів із проханням утриматися від розповсюдження контенту, який може спровокувати подальше насильство. У міністерстві попросили про «суворе дотримання» цього обмеження.

За словами представників поліції у кількох штатах, понад 7 тисяч людей затримані за участь у протестах або за вимогами закону про надзвичайний стан.

11 грудня парламент Індії ухвалив закон, який надає право громадянства нелегальним іммігрантам – немусульманам з переважно мусульманських Афганістану, Бангладеш і Пакистану. Закон надає право громадянства буддистам, християнам, індуїстам, джайдам, парсам та сикхистам, які покинули ці три країни до 2015 року.

Критики закону стверджують, що він – дискримінаційний. Влада каже, що закон дасть прихисток людям, які втекли від релігійних «переслідувань».
…

Двоє громадян Таджикистану, підозрюваних у причетності до теракту в столиці Швеції Стокгольмі в 2017 році, перебувають у сирійській в’язниці. Про це йдеться в спільному розслідуванні таджицької служби Радіо Свобода і шведського каналу TV4.

Двоє колишніх бійців угруповання «Ісламська держава», відомі під псевдонімами Корі Усмон і Абу Аюб Кулоба, утримуються в сирійському Афріні. Місто розташоване на території, контрольованй турецькими військами. За даними Служби державної безпеки Швеції, обидва громадянина Таджикистану перебували на постійному зв’язку з виконавцем теракту в Стокгольмі Рахматом Акіловим.

Громадянин Узбекистану Акілов у квітні 2017 року на викраденій вантажівці в’їхав у натовп людей, які гуляють по пішохідній вулиці в центрі Стокгольма. Загинули п’ять людей, 41-річний Акилов був засуджений до довічного ув’язнення і депортації зі Швеції в разі дострокового звільнення.

Акілов – етнічний таджик, він підтримував перед атакою зв’язок з бойовиками «Ісламської держави» з Таджикистану. Розслідування шведських спецслужб встановило, що Корі Усмон навчив Акілова способу виготовлення вибухового пристрою, а Абу Аюб Кулоба за кілька годин до атаки підбадьорював зловмисника і давав йому настанови, щоб той упорався з терактом.

Таджицькій службі Радіо Свобода вдалося з’ясувати справжнє ім’я Абу Аюба Кулоба: він виявився Шахбозом Музаффаром, уродженцем Хатлонської області Таджикистану 1993 року народження. Його дружина також перебуває в ув’язненні в Сирії, повідомило джерело журналістів.

20 грудня міністр внутрішніх справ Швеції Мікаель Дамберг заявив, що має намір притягнути до кримінальної відповідальності всіх, хто причетний до атаки в Стокгольмі. Каналу TV4 не вдалося отримати коментар слідчого у справі про теракт, чи будуть допитані знайдені в Сирії підозрювані.
…

Високопосадовець Держдепартаменту США заявив агентству Reuters, що у Вашингтоні стурбовані посиленням конфлікту в Лівії і зростанням числа російських найманців у цій країні.

США, як і раніше, визнають лівійський уряд національної згоди на чолі з Файєзом аль-Серраджем. Разом з тим, Вашингтон не підтримує в цьому конфлікті жодну зі сторін, спілкуючись з усіма учасниками, які можуть вплинути на укладення угоди. Однак, занепокоєння США викликає «загострення військового протистояння».

«У зв’язку зі зростанням кількості повідомлень про сили ПВК (приватної військової компанії) «Вагнер» і найманців на місцях, ми думаємо, що це змінює загальний вигляд конфлікту і підсилює його», – сказав співрозмовник, який говорив на умовах анонімності.

Очолювану маршалом Халіфою Хафтаром так звану Лівійську національну армію підтримують Єгипет, ОАЕ і віднедавна російські найманці. Про це говорять дипломати і представники Тріполі. Це питання обговорювалося під час недавніх переговорів держсекретаря Майка Помпео і його російського колеги Сергія Лаврова.

Помпео заявив, що військового розв’язання цього конфлікту не існує, і що Вашингтон закликав інші країни не надсилати зброю до Лівії. Держсекретар нагадав Сергію Лаврову про ембарго ООН на постачання зброї до Лівії.

Представник Держдепартаменту додав, що участь вагнерівців не змінила розстановку сил на користь Хафтара. «Це сприяє конфлікту, який веде до загибелі більшої кількості людей, до збільшення збитків для цивільного населення, для інфраструктури, аеропортів, лікарень… Але в той же час, ми не бачимо, що Хафтар перемагає», – додало джерело.

Польовий командир, маршал Халіфа Хафтар має подвійне американське і лівійське громадянство. Він командує Лівійською народною армією, яка під його керівництвом змістила дев’ять муніципальних рад, замінивши їх військовою адміністрацією. Таким чином у травні 2019 року в Лівії почалася Друга громадянська війна.

У березні 2015 року Халіфа Хафтар був призначений командувачем військами, які підпорядковуються обраному законодавчому органу, Лівійській палаті представників.
…

У Космічні війська будуть переведені до 15 тисяч службовців із Військово-повітряних сил
…

Громадяни Хорватії у неділю 22 грудня сьомий раз від проголошення незалежності 1991 року обиратимуть президента республіки. На пост глави держави балотуються 11 кандидатів. Право голосу мають 3,85 мільйона виборців в країні й за кордоном.

Згідно з останніми опитуваннями, в першому турі жоден з кандидатів не отримає більше половини голосів. В такому разі 5 січня відбудеться другий тур. Найбільше шансів мають діючий президент Колінда Ґрабар Кітарович, кандидат від правлячої правоцентристської коаліції, та колишній премʼєр-міністр, соціал-демократ Зоран Міланович.

Основними темами в передвиборчій кампанії, котра офіційно тривала лише два тижні, були економіка, боротьба проти корупції та відносини з тими країнами регіону, котрі не є членами Євросоюзу.

Членом НАТО країна стала 2009 року, в Європейський союз вступила 2013 року.

Хорватія – парламентська републіка, тож глава держави має обмежені політичні повноваження. Пост президента у минулому займали Франьо Туджман, якого називають «батьком незалежності, Стʼєпан Месич та Іво Йосипович.

 
…

На сайті Кабінету міністрів України опублікували протокол зустрічі представників Європейського Союзу, України та Російської Федерації, а також компаній цих країн (ООО «Оператор газотранспортної системи України», НАК «Нафтогаз України», ПАО «Газпром»).

За цим документом, передбачається виплата «Газпромом» до 29 грудня 2,9 мільярдів доларів США  пені, присуджена Стокгольмським арбітражем, відкликання сторонами усіх позовів, поданих одне проти одного, щодо яких станом на зараз немає рішення, зняття арештів з майна «Газпрому», а також відмову від претензій у майбутньому щодо контрактів на поставку і транзит газу від 19 січня 2009 року.

Після цього планується укласти договір між «Газпромом» та «Оператором газотранспортної системи України» про транзит газу через Україну.

«За умови виконання у повному обсязі домовленостей, передбачених пунктами 1-3 цього протоколу сторони розглянуть можливість поставок газу в Україну із урахуванням принципу формування ціни на базі ціни європейського хаба (NCG) за винятком обґрунтованої знижки з огляду на обсяг таких поставок», – йдеться у документі.

Раніше сьогодні на пресконференції міністр енергетики України Олексій Оржель запевнив, що прямих поставок газу з Росії ухвалені 20 грудня домовленості між трьома сторонами не передбачає.

Газові переговори України і Росії пройшли в атмосфері секретності, брифінг для преси за їхніми підсумками був скасований. Хоча біля спортивно-стрілкового центру «Сябри» за 20 кілометрів від Мінська учасників переговорів чекали близько 20 журналістів із Росії та України.

Переговори тривали 6 годин, від України в них брав участь міністр енергетики Олексій Оржель, від Росії – голова «Газпрому» Олексій Міллер.

18 грудня голова НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв назвав дуже низькою імовірність підписання нового контракту щодо транзиту з російським «Газпромом». Якщо контракту з 1 січня 2020 року не буде, то сторони можуть відновити переговори лише у квітні 2020-го, додав він. Україна, за його словами, має близько 20 мільярдів кубометрів газу у підземних сховищах, чого достатньо, щоб пережити зиму.

Термін дії укладеного 2009 року контракту на постачання газу спливає 1 січня 2020 року. Україна, Росія та Європейський союз досі не домовилися щодо умов транзиту російського газу українськими газогонами до ЄС.

 
…

Allseas діятиме відповідно до норм законодавства та очікує вказівок…» – заява компанії
…

Юристка російського Фонду боротьби з корупцією Любов Соболь подала до Слідчого комітету Росії заяву з проханням порушити кримінальну справу проти бізнесмена Євгена Пригожина, відомого як «кухар Путіна», і політтехнолога Ігоря Мангушева за статтями про перешкоджання здійсненню виборчих прав громадян і завідомо неправдивий донос.

У своїй заяві Соболь посилається на нещодавно опубліковане розслідування «Нової газети», в якому стверджується, що пов’язані з Пригожиним ЗМІ напередодні виборів до Московської міської думи влаштовували провокації проти неї і співробітників її виборчого штабу.

Мангушев, як стверджується в розслідуванні, колишній співробітник так званої «фабрики інтернет-тролів», яку теж пов’язують з Пригожиним.

За даними «Нової газети», він причетний до провокації з так званим підпільним цехом із виробництва фальшивих підписів, в якому підробляли підписи за висунення Соболь у депутати.

Мангушев, як йдеться в розслідуванні, зняв квартиру, де учасники провокації зображали підробку підписів за незалежних кандидатів у Московську міську думу. Пригожин, як стверджує юрист ФБК, був організатором всієї кампанії.

Любов Соболь не була зареєстрована кандидатом. Відмова в реєстрації їй та іншим незалежним кандидатам у Московську міськдуму викликала акції протесту в Москві влітку нинішнього року.

Любов Соболь була автором розслідувань про захворювання десятків московських школярів через неякісне харчування, яке, як стверджується, поставляли структури, пов’язані з Пригожиним.

ЗМІ, пов’язані з Пригожиним, ім’я якого фігурує в різних контекстах – від втручання у вибори в США до діяльності російських ПВК в Африці, – ведуть проти Соболь інформаційну кампанію.

У прес-службі пов’язаної з Пригожиним компанії «Конкорд» у відповіді від імені Пригожина на запит російського «Інтерфаксу» назвали заяву Соболь «безглуздою», а «Нову газету» – «брудним виданням», відомим «великою кількістю фейків».
…

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв оголосив, що країна планує повністю скасувати смертну кару і буде приєднуватися до Другого Факультативного протоколу до Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Цей документ спрямований на скасування смертної кари.

«Настав час для вирішення питань, які активно піднімалися нашими правозахисниками. Міністерству закордонних справ доручається розпочати процедуру приєднання до Другого Факультативного протоколу до Міжнародного пакту про громадянські і політичні права», – оголосив Токаєв 20 грудня на засіданні Національної ради суспільної довіри при президенті Казахстану.

У Казахстані з 2003 року діє мораторій на застосування смертної кари: максимальне покарання зараз – довічне позбавлення волі. Але при цьому смертна кара як вид кримінального покарання законом не скасована і може бути приведена у виконання через рік після того, як мораторій буде скасований.

Цей вирок може бути винесений за 17 статтями, зокрема: «Застосування заборонених засобів і методів ведення війни», «Геноцид», «Найманство», «Державна зрада у воєнний час», «Посягання на життя першого президента Республіки Казахстан – Лідера Нації», «Посягання на життя президента Республіки Казахстан» (навіть якщо він залишиться живий), «Диверсія», «Акт тероризму», а також «Ухилення або відмова від несення військової служби у воєнний час», «Дезертирство в воєнний час».

Від моменту проголошення незалежності Казахстану виконали 536 смертних вироків.
…