У Раді безпеки ООН не пройшов проект резолюції, що стосувався продовження мандата розслідування про використання хімічної зброї в Сирії, який подала Росія.

За цей проект проголосували лише чотири з 15 членів Ради безпеки, включно з самою Росією, сім було проти і ще чотири утрималися.

Раніше 16 листопада Росія зняла свій проект із голосування, але після того, як вона вдалася до права вето і заблокувала американський проект на ту саму тему, його знову винесли на розгляд.

Таким чином, мандат розслідування збігає вже опівночі на 17 листопада за часом Нью-Йорка, і цей орган, так званий Спільний механізм розслідування ООН і Організації за заборону хімічної зброї щодо хімічних атак у Сирії, не зможе продовжити розслідування щодо призвідників хімічних атак у Сирії.

Російський проект, конкурентний до американського, пропонував продовжити цей мандат лише на шість місяців. До того ж він містив критику роботи місії і сумніви в її висновках і пропонував вимагати змін у цій роботі, зокрема, обов’язкового внесення до звітів тверджень уряду Сирії.

Американський проект, який заветувала Росія, навпаки, містив схвальну оцінку роботи розслідування і пропонував продовжити його мандат іще на два роки.

Таким чином, Росія заветувала вже 10 проектів резолюцій, що стосувалися Сирії, від початку війни в цій країні 2011 року.

Напередодні Росія відкинула заклики США й інших країн не блокувати в ООН міжнародне розслідування щодо застосування хімічної зброї в Сирії.

24 жовтня Росія вже блокувала в Раді безпеки ООН попередній проект резолюції про продовження мандата місії ООН і Організації за заборону хімічної зброї. США тоді у відповідь звинуватили Москву в підриві роботи місії і неповазі до загибелі людей.

А 26 жовтня Спільний механізм оприлюднив свій черговий звіт, який, зокрема, склав вину на владу Сирії за газову атаку у квітні цього року в утримуваному тоді повстанцями місті Хан-Шейхуні, внаслідок якої загинули не менш ніж 87 мирних мешканців, серед них принаймні 30 дітей і багато жінок, і ще сотні потерпіли. У звіті наведені численні докази того, що отруйний газ зарин, використаний для нападу, походив із високоякісних сирійських урядових запасів, а не був саморобним продуктом повстанців, чи що кратер від вибуху боєприпасу могла спричинити тільки авіабомба, а не підрив якогось пристрою на землі. Розслідування також виключило версію про влучення урядової авіації Сирії в хімічну зброю самих повстанців: будівля, яку Москва й Дамаск називали «складом» чи «заводом» такої зброї, була насправді медпунктом.

Раніше Організація за заборону хімічної зброї провела і своє окреме розслідування, яке виявило свідчення, що напад у Хан-Шейхуні вчинили з застосуванням зарину сирійські урядові сили.

І влада Сирії, і її союзник Росія, попри всі докази, продовжують заперечувати ці висновки, як і попередні звинувачення режиму в Дамаску в застосуванні хімічної зброї.

У попередніх розслідуваннях Спільного механізму вже було доведено принаймні три випадки застосування зарину сирійськими урядовими військами у 2014–2015 роках, а також застосування гірчичного газу (іприту) екстремістським угрупованням «Ісламська держава».

Спільний механізм розслідування був створений Радою безпеки ООН 2015 року, 2016-го його діяльність продовжили ще на рік.

Тим часом іще з 2011 року діє ще один схожий механізм – Комісія ООН для розслідувань щодо Сирії. Як мовилося у звіті цієї комісії на початку вересня, вже 14-му від початку її роботи, зокрема, інцидент у Хан-Шейхуні є одним із найпереконливіших за доказами використання хімічної зброї військами сирійського режиму.

Загалом у цьому звіті нараховано 33 випадки застосування в Сирії хімічної зброї, починаючи від 2011 року, і 27 із цих нападів, за даними розслідування, здійснили саме сирійські урядові війська.
…

У Росії не менш ніж 15 людей загинули внаслідок автомобільної аварії в республіці Марій-Ел, коли пасажирський автобус зіткнувся з вантажівкою-лісовозом.

Іще п’ять людей перебувають у лікарнях, двоє з них у важкому стані.

За даними посадовців, водій автобуса, який теж загинув, пішов на обгін у складних умовах за сильного снігопаду і не встиг завершити його, врізавшись у лісовоз на зустрічній смузі, а потім злетівши з дороги.

У республіці на 17 листопада оголосили жалобу.
…

Чільний посадовець Державного департаменту США заявив, що дії Росії протягом останнього десятиліття засвідчили, що готовність Москви порушувати суверенітет і територіальну цілісність інших держав реальна, а «не просто риторична».

Як заявив директор політичного планування Держдепартаменту Браян Гук на дискусійному форумі щодо Росії в Центрі стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні, дії Москви під час війни проти Грузії 2008 року і останнім часом проти України є порушенням Статуту ООН і численних статей Хельсінкського Заключного акту.

За його словами, загроза Європі з боку Росії схожа на ту, якої зазнавав Захід у часи Холодної війни.

«Як і в минулому, загроза є скрізь від Балтики до Чорного моря. Росія засвідчила свої можливості і раптовими військовими навчаннями, і масштабними плановими, на кшталт недавніх «Захід-2017». Загроза застосування звичайних сил цілком реальна», – сказав дипломат.

Чільний зовнішньополітичний радник державного секретаря США додав, що, «як і в минулому, Росія грає у гру пропаганди і дезінформації, руйнуючи суспільства, електорат і інституції по всій євроатлантичній спільноті».

Але, наголосив Гук, велика різниця між нинішньою Росією і колишнім Радянським Союзом полягає в тому, що Росії бракує в її діях ідеологічної послідовності. «Але Росія все одно залишається серйозним супротивником», – додав він.

Дипломат навів як приклади порушення Москвою її зобов’язань із часів Холодної війни її війну проти Грузії 2008 року, незаконну анексію українського Криму і підтримку сепаратистів на сході України.

Браян Гук також повторив вимогу США до Росії відновити суверенітет і територіальну цілісність України, перш ніж санкції, накладені проти неї США, а також ЄС, іншими країнами, можуть бути послаблені.

Чільний представник Держдепартаменту закликав союзників у НАТО докласти більше зусиль для підтримки безпеки і стабільності в регіоні. «Загроза колективній безпеці (Заходу), яку становить Росія, очевидна, і ми на обох берегах Атлантики не можемо не зважати на неї», – сказав він.

При цьому, за словами дипломата, такі конфлікти і суперечки, як навколо України, Сирії чи Північної Кореї, можуть стати можливістю для США і Росії співпрацювати задля зменшення напруженості і насильства.

США далі рішуче налаштовані протистояти російській загрозі, але водночас, сказав він, «ми визнаємо, що співпрацювати (з Росією) йде на спільну користь, якщо ця співпраця просуває американські інтереси».

Співпраця з Москвою можлива, але США мають побачити ознаки, що Росія готова «повернутися до менш конфронтаційної позиції» в Європі і на Близькому Сході, заявив директор політичного планування Державного департаменту США Браян Гук.
…

Всесвітня антидопінгова агенція (ВАДА) 16 листопада на засіданні свого виконкому в Сеулі визнала Російську антидопінгову агенцію (РУСАДА) такою, що «не відповідає кодексу» організації. ВАДА також відмовилася відновити акредитацію російської структури. Це ставить під загрозу участь Росії в зимовій Олімпіаді і Паралімпіаді в Південній Кореї в 2018 році.

Права РУСАДА були припинені в листопаді 2015 року після оприлюднення доповіді незалежної комісії ВАДА під керівництвом Річарда Макларена про державну підтримку використання допінгу в Росії.

На думку членів ради ВАДА, російська сторона не виконала дві основні вимоги. По-перше, необхідно було публічно і беззастережно визнати висновки комісії Макларена про «підтримувану державою систему допінгу». По-друге, надати ВАДА доступ до допінг-проб Московської антидопінгової лабораторії.

Президент Олімпійського комітету Росії (ОКР) Олександр Жуков у виступі в Сеулі заявив, що беззастережне визнання висновків комісії Макларена про допінг у російському спорті неможливе. За словами Жукова, російська антидопінгова система дала збій з вини «групи осіб», і держава до цього непричетна.

Доповідь незалежної комісії ВАДА під керівництвом Річарда Макларена була опублікована два роки тому. Згідно з розслідуванням, допінг вживала понад тисяча російських спортсменів. Це стало причиною для відсторонення багатьох російських атлетів від участі в міжнародних змаганнях, включаючи літні Олімпійські ігри в 2016 році. Москва відкидає звинувачення.

У 2016 році Міжнародний олімпійський комітет проігнорував заклики ВАДА заборонити всій команді Росії брати участь у літніх Олімпійських іграх у Ріо-де-Жанейро, запропонувавши визначатися з цього питання міжнародним федераціям з окремих видів спорту. Очікується, що МОК оголосить рішення щодо участі Росії в Олімпіаді в Пхйончхані на засіданні виконавчого комітету в грудні у Лозанні – після оприлюднення результатів розслідувань щодо російського допінгу.
…

Рада безпеки ООН планує 16 листопада провести голосування за резолюції, які передбачають продовження розслідування хімічних атак у Сирії. США та Росія подали різні проекти з цього питання.

Мандат спільного розслідування ООН та Організації за заборону хімічної зброї закінчується опівночі 16 листопада. Дипломати кажуть, що Росія, швидше за все, ветує пропозицію США про продовження розслідування ще на рік, попри деякі зміни, які американські дипломати внесли у свій проект, щоб спробувати залучити підтримку Москви.

Росія є одним з п’яти постійних членів Ради безпеки, що мають право вето. Також навряд чи здобуде необхідну кількість голосів проект резолюції, запропонований Москвою.

Російська пропозиція передбачає докорінну перебудову слідчого механізму. Росія, найважливіший союзник президента Сирії Башара Асада, вже ветувала дев’ять резолюцій Ради безпеки щодо громадянської війни в Сирії від її початку в 2011 році.

Британський посол ООН Метью Рікрофт застеріг 15 листопада, що в разі завершення мандату розслідування «єдиними переможцями будуть люди, які хочуть використовувати хімічну зброю в Сирії». Російський посол в ООН Василь Небензя вважає, що завершення розслідування «може надіслати поганий сигнал, але те, як проведене розслідування, надсилає ще гірший сигнал».
…

Росія відкинула звинувачення іспанських лідерів, що вона могла поширювати «дезінформацію», яка сприяла ескалації кризи в Каталонії.

«Іспанська влада, НАТО та газети не висували жодного вагомого аргументу, щоб підтвердити ці звинувачення. Ми вважаємо ці претензії необґрунтованими, а швидше за все – навмисним або ненавмисним продовженням тієї ж істерії, яка зараз відбувається в Сполучених Штатах та ряді інших країн», – заявив 15 листопада речник Кремля Дмитро Пєсков.

Західні лідери та спецслужби підозрюють, що Росія стоїть за таємними кампаніями з метою впливу на громадську думку перед важливими голосуваннями на Заході. Серед прикладів такого впливу вказують британське голосування щодо виходу з ЄС та американські президентські вибори 2016 року.

Іспанські лідери 14 листопада вказали, що Росія могла бути причетною до «дезінформації та маніпуляції» громадською думкою у зв’язку з так званим «референдумом про незалежність» іспанського регіону Каталонії. Міністр оборони Іспанії Долорес де Коспедаль, виступаючи на засіданні міністрів закордонних справ та оборонних відомств Євросоюзу, заявила, що велика кількість повідомлень у соціальних мережах щодо каталонського голосування «вийшла з російської території», хоча прямий зв’язок цих повідомлень з російською владою ще не доведений.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 15 листопада заявив, що Мадрид намагається відвернути увагу від політичної кризи в Іспанії, висуваючи звинувачення проти Росії.
…

Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявляє, що не бачить нічого страшного в публікації Міністерством оборони Росії зображення з комп’ютерної гри.

«Помилки стаються, нічого страшного немає, вони своєчасно корегуються, що й було зроблено в Міноборони. Я не перебільшував би значення цієї помилки», – сказав Пєсков.

За словами речниками, у Міноборони йому повідомили, що винний у помилці покараний.

Журналісти нагадали, що подібна помилка, можливо, була в фільмі про президента Росії Володимира Путіна, знятому американським режисером Олівером Стоуном. В одному з епізодів Путін демонструє Стоуну кадри нібито російського повітряного удару по екстремістах угруповання «Ісламська держава» в Сирії. Активісти вказували, що насправді це було відео американського удару по талібах в Афганістані.

«Що стосується фільму Стоуна, то з цього приводу багато ставилося і продовжує ставитися під сумнів недоброзичливцями Путіна. …Але фільм вийшов блискучий, непересічний і цікавий», – заявив Пєсков.

14 листопада Міністерство оборони Росії опублікувало «беззаперечне підтвердження забезпечення Сполученими Штатами прикриття боєздатних загонів «Ісламської держави», використавши як одну з ілюстрацій скріншот з гри AC-130 Gunship Simulator: Special Ops Squadron. Інші чотири кадри запозичені з відео Міноборони Іраку. Пізніше повідомлення російською, англійською та арабською мовами у Twitter були видалені, як і пост у Facebook.

Російські військові стверджували, що опубліковані ними кадри були зроблені 9 листопада 2017 року і на них потрапила «автомобільна колона бойовиків «Ісламської держави», яка рухалася з міста Абу-Кемаль у бік сирійсько-іракського кордону».

Експерти Conflict Intelligence Team виявили, що одне фото, розміщене в соціальних мережах Міноборони Росії, взяте з демонстрації гри AC-130 Gunship Simulator: Special Ops Squadron. Ролик опублікований на YouTube у 2015 році.

Інші чотири кадри запозичені з відео іракських військових: у ролику показувалася робота авіації проти бойовиків «Ісламської держави» під містом Фаллуджа влітку 2016 року.
…

В Австралії виборці проголосували за легалізацію одностатевих шлюбів. На проведеному нещодавно опитуванні це рішення підтримали майже 62 відсотки виборців за участю 79,5 відсотків від усіх жителів із правом голосу.

Опитування не має обов’язкової сили, проте австралійський уряд заявив, що до кінця року відповідне законодавство розгляне парламент.

Голосування тривало вісім тижнів і проходило поштою. У ньому взяли участь майже 13 мільйонів людей.
…

Корпорація Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода заявляє, що ухвалення Держдумою Росії проекту закону, який дозволить зараховувати засоби масової інформації до так званих «іноземних агентів», не можна вважати дзеркальною відповіддю на дії влади США щодо фінансованих Москвою ЗМІ.

У заяві у зв’язку з ухваленням законопроекту Радіо Свобода зазначає, що утримується від спекуляцій про те, які заходи тепер може ухвалити влада Росії. Раніше російські чиновники заявляли, що одним зі ЗМІ, щодо яких може бути застосоване нове законодавство, може стати російська служба Радіо Свобода.

«RT і Sputnik поширюють свою інформацію в США вільно, в той час як Радіо Свобода в Росії не має доступу до кабельних мереж і було змушене припинити співпрацю з російськими партнерами через адміністративний тиск. Журналісти Радіо Свобода зазнають переслідування і фізичних нападів у Росії, водночас репортери RT працюють без загрози переслідування з боку влади США», – йдеться в заяві.

Радіо Свобода зазначає, що завданням корпорації є надання чесної й об’єктивної інформації для аудиторії в різних країн світу, зокрема і в Росії. «Ми будемо продовжувати нашу журналістську роботу», – йдеться в заяві.

Держдума Росії 15 листопада одноголосно ухвалила у третьому, остаточному, читанні поправки, які дозволяють зараховувати засоби масової інформації до так званих «іноземних агентів».

У Раді федерації Росії обіцяли розглянути й ухвалити ці поправки на найближчому засіданні верхньої палати, 22 листопада.

Після цього документ має підписати президент Володимир Путін.

Згідно з текстом поправок, опублікованим напередодні, «іноземними агентами» можуть визнати ЗМІ, зареєстровані на території іноземної держави. Які саме видання повинні бути зареєстровані як «іноземні агенти», буде вирішувати Міністерство юстиції Росії.

Віце-спікер Держдуми Росії Петро Толстой заявив, що документ «не вплине на свободу слова у Росії». Водночас правозахисна організація Amnesty International наголосила, що ухвалення законопроекту погіршить «і без того практично безнадійну ситуацію зі свободою слова у Росії».

Рішення про внесення поправок, які обмежують роботу іноземних ЗМІ в Росії, ухвалили після того, як фінансований Москвою телеканал RT заявив, що виконує вимоги американської влади про реєстрацію свого підрозділ в США як «іноземного агента». У Вашингтоні неодноразово наголошували, що закон про іноземних агентів у США значно відрізняється від російського і ніяк не обмежує свободу інформації. 
…

Кількадесят активістів влаштували в Уфі, столиці республіки Башкортостан у Росії, поодинокі пікети в різних місцях у місті з вимогами зберегти обов’язкове вивчення башкирської мови у школах.

Вони тримали плакати з гаслами «Не порушуйте Конституцію Башкортостану», «Геть руки від державної башкирської мови» чи «Хто не має мови – не має Батьківщини».

Схожі акції відбулися в менших обсягах і в деяких інших містах Башкортостану.

Нинішній протест відбувся в день прибуття до республіки комісії з Москви за результатами прокурорських перевірок, які тривали з серпня щодо того, чи немає в якійсь школі Башкортостану обов’язкового вивчення башкирської мови, яка, за Конституцією республіки, є в ній державною поруч із російською.

Такі пікети й інші акції на захист башкирської мови тривають у республіці вже близько двох місяців.

Громадські активісти в Башкортостані вимагають повернути державну башкирську мову до навчальних закладів як обов’язковий предмет.

Наприкінці липня президент Росії Володимир Путін, говорячи на тему вивчення національних мов у національних республіках Росії, заявив: «примушувати людину вчити мову, яка для неї не є рідною, неприпустимо». При цьому він вочевидь мав на увазі тільки національні мови як не рідні і не розглядав ситуації, коли не є рідною російська мова, державна в усій Росії і обов’язкова до вивчення в усій країні.

Після тієї заяви Путін також доручив прокуратурі перевірити, чи національні мови вивчаються у школах суто добровільно, без ніякої обов’язковості.

Крім Башкортостану, дії Москви викликали протести, зокрема, в сусідніх Татарстані і Чувашії, національні мови яких також визначені в Конституціях цих республік як державні. Президент Татарстану заявив, що, за результатами переговорів із Москвою, татарська мова залишиться обов’язковою в усіх школах республіки, але у скороченому обсязі – до двох годин на тиждень із дотеперішніх п’яти чи шести і тільки в 1-х – 9-х класах замість усіх 11 років середньої освіти в Росії.

Саме навчання у школах Росії вже давно повністю переведене на російську мову. Єдиний державний іспит після закінчення середньої освіти, приблизний аналог українського зовнішнього незалежного оцінювання, можна складати з немовних предметів тільки російською мовою.
…

У США конгресмени на слуханні в комітеті Палати представників у справах судочинства закликали міністра юстиції країни Джеффа Сешнза краще пригадати те, що він знає про зв’язки представників передвиборчої кампанії нині вже президента США Дональда Трампа з посадовцями з Росії напередодні президентських виборів 2016 року.

Зокрема, Джеффа Сешнза, який перед виборами був одним із провідних прихильників висування Дональда Трампа на посаду президента, на слуханні розпитували про зовнішньополітичного радника виборчої кампанії Джорджа Пападопулоса, який зустрічався в Європі з посередниками в контактах із російськими посадовцями. Джефф Сешнз спершу відповідав, що не пригадує зустрічі в березні 2016 року, на якій Джордж Пападопулос запропонував влаштувати зустріч Дональда Трампа з президентом Росії Володимиром Путіним.

Пізніше Сешнз сказав, що згадав про ту зустріч після того, як про неї повідомила преса. Але він заявив, що хотів тоді чітко заявити, що Пападопулос не має повноважень представляти кампанію Трампа у зв’язках із владою Росії чи будь-якої іншої країни.

Крім того, міністр юстиції заявив на слуханні, що не пригадує й зустрічі з іншим радником кампанії Картером Пейджем.

Пападопулос визнав себе винним у тому, що збрехав Федеральному бюро розслідувань США, заперечивши свої контакти з росіянами, які він насправді мав. Пейдж публічно заявляв, що минулого року повідомляв Сешнза про підготовку свого візиту до Росії.

Сешнз уже принаймні тричі давав свідчення під присягою в різних комітетах Палати представників і Сенату Конгресу США, і законодавці звертали увагу на розбіжності в його твердженнях. Ці комітети, а також Міністерство юстиції (точніше, ФБР у його складі), ведуть власні окремі розслідування у справі втручання Росії у президентські вибори 2016 року (спецслужби США вважають це втручання доведеним, нинішні розслідування виявляють усе нові факти такого втручання, Москва ж далі продовжує заперечувати його) і можливих незаконних контактів представників кампанії Трампа з посадовцями з Росії.

Сешнз раніше був вимушений самоусунутися від належного йому за посадою загального керівництва розслідуванням, яке веде Мін’юст, після того, як він давав розбіжні свідчення про свої власні контакти, зокрема, з тодішнім послом Росії у США.
…

Лідер опозиційної Соціально-демократичної партії Таджикистану Рахматілло Зоїров заявив про напад на нього. 

14 листопада він розповів Радіо Свобода, що увечері 9 листопада під час прогулянки з собакою в Душанбе до нього підійшли чоловік і жінка. Зі слів Зоїрова, вони почали його ображати, називаючи «зрадником».

Політик зазначив, що під час словесної перепалки до нього підійшов ззаду чоловік і вдарив шматком заліза. Він додав, що намагався прикрити голову правою рукою, унаслідок чого отримав травму.

За словами Зоїрова, він бачив поблизу кількох поліцейських, але вони не втрутилися в ситуацію. Політик розповів, що повідомив правоохоронцям про напад через годину й закликав їх знайти нападників, однак відповіді не отримав.

У поліції Радіо Свобода повідомили, що не відреагували на інцидент, оскільки не отримали скаргу в письмовому вигляді.

Зоїров є адвокатом за фахом, працює в Казахстані та періодично приїздить до Таджикистану, де не може знайти роботу протягом багатьох років.

Хоча його партія офіційно зареєстрована в Таджикистані, вона ніколи не була представлена в парламенті.

Західні держави та правозахисні організації неодноразово звинувачували владу Таджикистану під керівництвом президента Емомалі Рахмона в намаганні придушити інакомислення й обмежити основні свободи в країні.
…

В Ірані на 14 листопада оголосили день жалоби після землетрусу, що стався поблизу кордону з Іраком увечері 12 листопада і виявленими жертвами якого наразі стали, за повідомленнями, понад 450 людей.

В Ірані, зокрема, напівофіційне агентство «Таснім» увечері 13 листопада повідомило про 445 загиблих і 7 тисяч 370 поранених і травмованих; офіційні джерела наразі зупинилися на числі 407 загиблих.

Більшість людей потерпіли у провінції Керманшах. Понад половина жертв – у місті Сарпол-е-Загаб із переважно курдським населенням.

В Іраці, де вражена землетрусом територія мало населена, говорять тим часом про вісім загиблих і понад 400 поранених.

За останніми оцінками Геологічної служби США, магнітуда землетрусу склала 7,3, його епіцентр був недалеко від міста Халабджа в Іракському Курдистані.
…

Заклик щодо додаткових ресурсів на протидію дезінформації й антиєвропейській пропаганді Росії надійшов від, зокрема, голів МЗС Хорватії, Чехії, Латвії, Литви, Польщі, Румунії, Швеції та Британії
…

Російський телеканал мовлення за кордон RT, фінансований російською владою, зареєструвався у США як іноземний агент, повідомила головний редактор каналу Маргарита Симоньян.

«Між кримінальною справою і реєстрацією ми вибрали останнє. З чим і вітаємо американську свободу слова і всіх, хто в неї досі вірить», – написала вона у твітері.

Вона не пояснила, як саме, на її думку, така реєстрація може вплинути на свободу слова.

Раніше телеканал заявляв, що Міністерство юстиції США висунуло його американському підрозділові, каналові RT America, ультимативну вимогу зареєструватися як іноземний агент до 13 листопада.

У Мін’юсті США не бажали ні підтверджувати, ні заперечувати таку заяву. Але невдовзі після нинішньої заяви RT на сайті міністерства з’явилося повідомлення, що реєстраційні документи каналу отримані.

Також 13 листопада один із провідних депутатів Державної думи, нижньої палати парламенту Росії, Андрій Ісаєв повідомив, що там уже розробляють законопроект про вимогу реєструватися в Росії як іноземні агенти закордонним засобам інформації, що мають підтримку іноземних урядів чи проурядових структур. За його словами, серед тих, хто буде змушений зареєструватися іноземним агентом, коли закон буде ухвалений і набуде чинності, – зокрема, Радіо Свобода – Радіо Вільна Європа, «Голос Америки» чи «Сі-ен-ен» зі США, «Німецька хвиля» тощо.

Раніше спікер Держдуми В’ячеслав Володін заявляв, що такий законопроект мають винести на розгляд у першому читанні вже 15 листопада, а ухвалити остаточно збираються до кінця наступного тижня.

Президент Росії Володимир Путін після попередніх повідомлень про вимогу до RT зареєструватися у США як іноземний агент заявляв, що російські засоби інформації зазнають у США «атаки на свободу слова». Він так само не пояснив, як стосується реєстрація питань свободи слова.

Нині чинне російське законодавство про «іноземних агентів» вимагає такої реєстрації від неурядових організацій, що отримують фінансування з-за кордону і займаються, на думку Москви, «політичною діяльністю», і наразі не стосується засобів інформації.

У США звертають увагу, що законодавства про «іноземних агентів» у Росії і у США, попри схожу назву, принципово різняться.

У США існує законодавча вимога реєструватися як іноземні агенти до фізичних чи юридичних осіб, що представляють інтереси іноземних держав у «політичній чи квазі-політичній ролі». Така реєстрація передбачає розкриття зв’язку з іноземним урядом та інформації про пов’язану з цим діяльність і отримане за неї фінансування, і не накладає ніяких обмежень, зокрема, щодо поширення новин та інформації.

Нині принаймні шість іноземних засобів інформації вже зареєстровані у США таким чином, серед них канадська телемережа «Сі-бі-сі», японська «Ен-ейч-кей» чи китайське видання «Чайна дейлі». Також у радянські часи деякі російськомовні засоби інформації, серед них газета «Правда» і агентство «ТАСС», були зареєстровані у США як іноземні агенти.

За широко критикованим у Росії й у світі російським законом, відомим як «закон про іноземних агентів», ухваленим 2012 року, неурядові (некомерційні, як їх називають у Росії) організації, що отримують кошти чи майно з-за кордону й займаються «політичною діяльністю», мають самі зареєструватися як «іноземні агенти» чи бути зареєстровані примусово з накладенням штрафу. Такі організації зобов’язані, зокрема, на всіх своїх матеріалах підписувати себе «іноземним агентом», а також подавати набагато більше звітності урядовим органам.

Через широке трактування поняття «політична діяльність» до «іноземних агентів» записали й десятки організацій, що займаються правозахистом, соціологією, доброчинністю, освітніми проектами чи захистом довкілля. Критики заявляють, що справжньою метою запровадження закону було змусити замовкнути незалежні голоси.

Президент медіакорпорації Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Том Кент уже наголошував, що RT поширює свої програми у США через кабельні телемережі, тоді як Радіо Свобода таких можливостей у Росії не має. Він також звертав увагу, що журналістів Радіо Свобода переслідували і навіть били в Росії, їхні акредитації анулювалися, в той час як у США нічого схожого стосовно представників російського телеканалу не ставалося.

Російська телемережа мовлення за кордон RT, яку іноді досі називають її старою назвою Russia Today, від якої вона мусила відмовитися ще вісім років тому, називає себе незалежною, але твердо проводить політичну лінію Кремля і фінансується з російського бюджету. Її також не раз викривали на поширенні перекрученої чи цілком неправдивої інформації, що спотворює дані про події на користь позиції Москви.

Телеканал цієї мережі, що працює у США, як і російське державне агентство новин «Спутнік», були названі у звіті американських спецслужб як активні учасники кампанії втручання Росії у президентські вибори у США 2016 року (Москва заперечує це втручання) і як «прислужники корумпованої політичної еліти» в Росії. Також у документі було вказано, що RT America «позиціонує себе як американський канал і навмисно намагається приховати будь-які юридичні зв’язки з російським урядом».
…

Прем’єр-міністр Лівану Саад Харірі, який минулого тижня оголосив про свою відставку, вказав, що його країна ризикує наразитися на санкції арабських країн Перської затоки через те, що Іран підтримує діяльність угруповання «Хезболла» в Лівані.

Харірі сказав про це 12 листопада в телевізійному інтерв’ю з Саудівської Аравії через тиждень після того, як він заявив про відставку, оскільки боїться за своє життя в Лівані. Він наголосив, що його відставка спрямована «на позитивний шок» і попередження проти іранського втручання, яке, за його словами, руйнує відносини з іншими арабськими країнами.

Раніше коаліція арабських країн під проводом Саудівської Аравії розірвала дипломатичні та торговельні зв’язки з Катаром, заявляючи, що ця невелика країна має дуже тісні зв’язки з Іраном і допомагає фінансувати регіональний тероризм.

Міністр закордонних справ Британії Борис Джонсон висловив 12 листопада сподівання, що Харірі повернеться в Бейрут «без подальших затримок». Джонсон сказав, що Ліван «не повинен використовуватися як інструмент для конфліктів» і його незалежність слід поважати.
…

До 170 зросла кількість загиблих внаслідок землетрусу, що стався ввечері 12 листопада неподалік кордону між Іраном та Іраком, число поранених наближається до двох тисяч.

За даними іранської влади, в цій країні підтверджена смерть 164 людей, поранені щонайменше 1686 осіб. Ще шість смертей зафіксовано з іракського боку кордону.

Про підземні поштовхи повідомили жителі всього регіону, від Туреччини до Кувейту.

Геологічна служба США заявляє, що епіцентр землетрусу розташований неподалік міста Халабджа на північному сході Іраку на глибині майже 34 кілометри.

Сейсмологічний центр Тегеранського університету повідомив, що підземні поштовхи розпочалися о 21:48 за місцевим часом (це 20:48 за Києвом).

Іранське офіційне агентство IRNA цитує представників влади, які попереджають про можливе збільшення кількості жертв після того, як рятувальники поновлять свою роботу вранці 13 листопада.
…

Президент США Дональд Трамп вважає, що напруженість на Корейському півострові та глобальна торгівля будуть ключовими темами саміту лідерів країн Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН). За словами американського лідера, він порушував питання про випробування ракет у Північній Кореї на переговорах 13 листопада з прем’єр-міністрами Японії та Австралії в кулуарах саміту в Манілі.

Трамп також розповів, що під час зустрічей із Сіндзо Абе та Малкольмом Тернбуллом зафіксований прогрес щодо двосторонньої торгівлі. «Ми зробили дуже великі кроки щодо торгівлі – набагато більші, ніж усе, про що ви знаєте», – сказав Трамп журналістам.

Торговельні відносини США з більшістю країн Азії нині ускладнені. Після початку президентського терміну Трамп заявив про вихід Сполучених Штатів із Транстихоокеанського партнерства – основної регіональної торговельної угоди. Він стверджував, що ця угода завдає шкоди економічним інтересам США.
…

У Росії в деяких школах Смоленська і населених пунктах Смоленської області відбулися «виховні бесіди» з школярами перед мітингом опозиціонера Олексія Навального, призначеного на 12 листопада, повідомив Навальний на своєму сайті.

У рамках таких бесід, за його словами, школярів змусили підписати папери про те, що вони попереджені про наслідки участі в масових заходах.

Замість мітингу Навального учнів закликають піти на концерт, який відбудеться в цей же час.

Акція в Смоленську узгоджена місцевою владою, наголошує опозиціонер. Водночас, за повідомленнями місцевих жителів, у місті перекрили дороги, що ведуть до місця проведення мітингу Навального.

Опозиціонер проводить агітаційний тур містами Росії в рамках своєї передвиборчої кампанії – він має намір брати участь в президентських виборах в 2018 році. Політик звинувачує Кремль у спробах перешкодити проведенню мітингів у регіонах. Прихильники Навального по всій країні повідомляють про тиск з боку влади, а також погрози і напади.

У Центральній виборчій комісії Росії заявили, що Навальний не зможе балотуватися через судимість у справі, яку сам опозиціонер називає політично мотивованою.
…

Влада Туреччини відкидає заяви про те, що за екстрадицію релігійного діяча Фетлуллаха Ґюлена зі США турецькі чиновники пропонували мільйони доларів.

Посольство Туреччини у Вашингтоні 12 листопада назвало такі заяви «абсурдними і необґрунтованими».

У посольстві наголосили, що Туреччина домагається екстрадиції Ґюлена, але діє виключно в межах закону.

Напередодні американські ЗМІ повідомили, що спецпрокурор США Роберт Мюллер розслідує сценарій, за яким колишній радник президента США Дональда Трампа з національної безпеки Майкл Флінн і його син мали отримати 15 мільйонів доларів за допомогу в екстрадиції релігійного діяча Фетхуллаха Ґюлена зі США до Туреччини.

Адвокат Флінна назвав такі звинувачення «обурливими».

Анкара звинувачує Ґюлена, який отримав притулок у США, в спробі державного перевороту в липні 2016 року.

Флінн залишив посаду радника президента США з національної безпеки в лютому 2017 року. Це сталося після того, як стало відомо, що він обговорював антиросійські санкції з послом Росії Сергієм Кисляком – до обрання Трампа президентом. Так Флінн став однією з центральних фігур в розслідуванні можливого впливу Кремля на президентську кампанію в США в 2016 році.

Флінн пробув на посаді всього 24 дні.

 
…

Президент США Дональд Трамп прибув на Філіппіни для участі в саміті Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН).

У столиці країни, Манілі, кілька сотень людей взяли участь в акції проти візиту Трампа. Протести почалися 10 листопада. Сьогодні протестувальники намагалися прорвати поліцейське оточення біля американського посольства. Поліція застосувала водомети для розгону демонстрантів.

Філіппіни – остання країна, яку відвідає Трамп під час нинішньої поїздки Азією. Раніше президент США відвідав Японію, Китай, Південну Корею і В’єтнам.

Трамп здійснює тур на тлі зростання напруженості щодо ядерних і ракетних випробувань Північної Кореї. 
…

У перебігу короткої розмови президентів США Дональда Трампа і Росії Володимира Путіна вони згадували про Україну, але не обговорювали цю тему, заявив речник Кремля Дмитро Пєсков.

У цій розмові промовлялося слово «Україна», «констатувалося, що ситуація складна», але детального обговорення не було, сказав Пєсков журналістам у Дананґу у В’єтнамі, де раніше Трамп і Путін у перебігу міжнародного саміту коротко перетнулися кілька разів.

Трамп, зі свого боку, теж заявляв після коротких зустрічей із Путіним, що волів би обговорити з ним, зокрема, Україну. Як сказав він журналістам у президентському літаку, яким він летів із Дананґа до в’єтнамської столиці Ханоя, в перебігу однієї з цих коротких розмов він кілька разів перепитав Путіна щодо втручання Росії у президентські вибори у США 2016 року, а той кілька разів заперечив. «Ну не можу ж я стояти і сперечатися з ним. Я б краще поговорив із ним про те, щоб він забрався з Сирії, я б краще взявся працювати з ним щодо України», – додав президент США.

Сам Путін, зі свого боку, на своїй підсумковій прес-конференції після саміту організації Азійсько-Тихоокеанської економічної співпраці заявив, що «нічого не чув» і «нічого не знає» з приводу повідомлень про пропозицію США щодо миротворчих сил ООН для окупованої частини українського Донбасу. Йшлося про статтю в американському виданні The Wall Street Journal за 9 листопада про те, що США готуються найближчими днями обговорити з російськими посадовцями пропозицію розмістити на сході України 20 тисяч миротворців ООН.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін увечері 10 листопада повідомив, що Україна та її західні партнери, серед яких США, Німеччина, Франція, Велика Британія, мають «фактично готовий текст резолюції» Ради безпеки ООН щодо введення миротворців на Донбас і спільно тиснуть на Росію в цьому питанні. За його словами, серед іншого, географічно місцем розташування такої місії має бути вся окупована територія «і, звичайно, кордон» – маючи на увазі нині непідконтрольну Києву ділянку кордону з Росією.

Раніше, 3 листопада, спеціальний представник Державного департаменту США у справах України Курт Волкер підтверджував, що, всупереч позиції Росії, миротворча місія ООН на Донбасі має контролювати всю окуповану територію, а також український бік українсько-російського кордону. За його словами, згоди з Росією щодо цього ще немає. При цьому Волкер наголосив, що США не будуть нічого робити «через голову» України і діють із нею в тісній координації.

Раніше в Москві висловлювали пряму незгоду зі згаданою позицією України і її міжнародних союзників і навіть застерігали, що вдадуться до права вето в Раді безпеки ООН, якщо така позиція буде у проекті резолюції щодо миротворців. У Кремлі прагнуть, щоб місія ООН розмістилася тільки безпосередньо на лінії контакту і біля неї, в місцях, де працюють спостерігачі ОБСЄ, і мала мандат виключно для захисту цих спостерігачів. Цю позицію натомість назвали неприйнятною Україна і її західні союзники, включно зі США, заявляючи, що це матиме на меті не вирішення конфлікту, а його консервацію.
…