Російські рятувальники виявили ще одне тіло жінки під завалами житлового будинку в Іжевську. Таким чином, кількість загиблих у результаті обвалення під’їзду сягнула 7. Невідомою залишається доля ще однієї людини.

Раніше Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу за статтею «вбивство» щодо жителя будинку Олександра Копитова, затриманого у п’ятницю. Мотивом злочину могла стати особиста неприязнь, повідомили у відомстві. Слідчі сумніваються у психічному здоров’ї затриманого, йому буде призначена судово-психіатрична експертиза.

Увечері у четвер у російському Іжевську обвалився під’їзд житлового дев’ятиповерхового будинку. У ньому зруйновані 32 квартири. Попередня версія події – вибух побутового газу. Серед жертв – двоє дітей. Всі мешканці будинку були розселені.
…

Євросоюз упродовж двох тижнів очікує від Великої Британії ясності щодо низки питань, пов’язаних з її виходом із ЄС, зокрема про кордон між Північною Ірландією та Ірландією і про розмір фінансових зобов’язань, які Лондон має взяти на себе у зв’язку з Brexit. Про це 11 листопада заявив керівник делегації ЄС на переговорах з Лондоном Мішель Барньє після чергового раунду переговорів.

За словами Барньє, на саміті ЄС 14-15 грудня можна буде ухвалити рішення про перехід до наступної фази переговорів – про торговельні відносини – лише у випадку, якщо будуть вирішені нинішні питання.

Прем’єр Британії Тереза Мей раніше заявляла про готовність до поступок, зокрема щодо фінансових зобов’язань, пов’язаних з виходом із ЄС. Однак вона вважає завищеною суму в 60 мільярдів євро, названу Євросоюзом.

10 листопада Тереза Мей ще раз підтвердила позицію її уряду – забезпечити вихід Лондона з ЄС до березня 2019 року.
…

Філіппіни хочуть продовжувати закуповувати російську зброю для боротьби проти угруповання «Ісламська держава», заявив президент цієї країни Родріго Дутерте.

«Ми отримали від Росії модерну зброю. Це було надзвичайно важливо. Я маю намір продовжувати купувати цю зброю у майбутньому», – зазначив Дутерте 10 листопада під час зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіни на полях саміту країн Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у В’єтнамі.

23 травня на острові філіппінському острові Мінданао було оголошено воєнний стан, після того, як озброєні бойовики-ісламісти разом з іноземними бойовиками штурмували місто Мараві.

Війська продовжують бої з екстремістами.

Воєнний стан дозволяє військовим стежити за правопорядком і затримувати людей без висунення звинувачень протягом тривалого часу.
…

Президент США Дональд Трамп не проводитиме окремої зустрічі з російським колегою Володимиром Путіним на саміті Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у В’єтнамі через те, що робочі графіки обох лідерів на саміті не збігаються. Про це 10 листопада заявила речниця Білого дому Сара Сандерс.

«Щодо зустрічі з Путіним немає жодного підтвердження, вона не може відбутися через різні графіки обох сторін», – вказала речниця за хвилину до посадки президентського літака у в’єтнамському місті Дананг, яке приймає саміт АТЕС.

«Вони (Трамп і Путін – ред.) будуть в одному й тому ж місці. Чи збираються вони перетнутися один з одним і привітатися? Звичайно, це можливо і ймовірно. Але з точки зору запланованої, офіційної зустрічі, в календарі немає жодної, і ми не очікуємо, що вона з’явиться», – уточнила Сандерс.

Державний секретар США Рекс Тіллерсон 9 листопада також заявляв, що рішення з приводу переговорів президента Дональда Трампа із його російським колегою Володимиром Путіним ще немає. Тіллерсон заявив про це після того, як помічник російського лідера Юрій Ушаков повідомив, що Трамп і Путін зустрінуться у В’єтнамі 10 листопада.

Водночас Тіллерсон, який супроводжує Трампа в його турі Азією, заявив у Пекіні, що питання полягає в тому, чи буде зустріч наповнена змістом.

Відносини США і Росії погіршилися через низку питань, зокрема через агресію Москви проти України і ймовірне російське втручання у президентські вибори в США 2016 року.

Єдина зустріч президентів США і Росії Дональда Трампа і Володимира Путіна відбулася 7 липня у Гамбурзі на полях саміту «Групи двадцяти». Тоді сторони обговорили становище в Україні і Сирії, втручання Росії у президентські вибори у США, ракетно-ядерну проблему Північної Кореї та деякі інші питання, повідомили після зустрічі голови дипломатичних відомств обох країн.
…

Міністерство фінансів США додало до списку санкцій десять громадян Венесуели. Серед них – міністри культури і сільського господарства країни, посол Венесуели в Італії та інші чиновники.

У заяві Мінфіну США відзначається, що вони можуть бути причетними до порушень на виборах, цензури і корупції.

8 листопада дипломатичні джерела у Євросоюзі повідомили, що ЄС також погодив запровадження санкцій проти Венесуели. Вони передбачають заборону на постачання у країну зброї і обладнання для стеження. На початку листопада санкції проти Венесуели розширила Канада. Тоді економічні та візові обмеження торкнулися і фігурантів так званого «списку Магнітського» з Росії.

З квітня через спроби розширити повноваження чинного президента Ніколаса Мадуро у Венесуелі тривають акції протесту. У жовтні опозиція відмовилася визнати результати регіональних виборів, на яких перемогли прихильники Мадуро. Політичні в’язні Венесуели у 2017 році стали лауреатами премії Сахарова.
…

Фінансований Кремлем телеканал RT реєструватиметься у США у якості іноземного агента, але оскаржить цю вимогу у суді. Про це заявила головна редакторка RT Маргарита Симоньян.

«Американський Мін’юст нам не залишив вибору: юристи говорять, що якщо ми не реєструватимемося як іноземний агент, то керівник компанії в Америці може бути заарештований, можуть бути арештовані рахунки компанії, у загальному, у такій ситуації компанія працювати точно не зможе», – зазначила вона.

Представниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що наступного тижня у країні можуть ухвалили «заходи у відповідь» щодо американських ЗМІ.

Проблеми у телеканалу виникли на тлі розслідування можливого втручання Росії в американські вибори 2016 року. У першій половині вересня телеканал RT повідомив, що Міністерство юстиції США направило листа компанії, яка обслуговує RT America, з вимогою зареєструватися згідно з законом від 1938 року, спрямованого проти поширення нацистської пропаганди на території країни.

Раніше у Раді Федерації обговорювалося питання про обмеження діяльності на території Росії іноземних ЗМІ, зокрема, Радіо Свобода та «Голосу Америки».

У США існує законодавча вимога реєструватися як іноземні агенти до фізичних чи юридичних осіб, що представляють інтереси іноземних держав у «політичній чи квазі-політичній ролі». Така реєстрація передбачає розкриття зв’язку з іноземним урядом та інформації про пов’язану з цим діяльність і отримане за неї фінансування.

Російська телемережа мовлення за кордон RT називає себе незалежною, але твердо проводить політичну лінію Кремля і фінансується з російського бюджету. Її також не раз викривали на поширенні перекрученої чи цілком неправдивої інформації, що спотворює дані про події на користь позиції Москви. Телеканал цієї мережі, що працює у США, як і російське державне агентство новин «Спутнік», були названі у звіті спецслужб США як активні учасники кампанії втручання Росії у президентські вибори у США 2016 року (Москва заперечує це втручання) і як «прислужники корумпованої політичної еліти» в Росії.
…

Басманний суд столиці Росії Москви заарештував майно режисера Кирила Серебренникова, якого підозрюють у розкраданні.

Як повідомила речниця суду Юнона Царьова, під арешт потрапили квартира, автомобіль і кошти режисера.

Серебренников перебуває під домашнім арештом.

Художнього керівника «Гоголь-центру» Серебренникова підозрюють у розкраданні 68 мільйонів рублів (1,1 мільйона доларів), виділених на проект з розвитку та популяризації сучасного мистецтва. У серпні йому висунули обвинувачення.

Режисер відкидає звинувачення, називаючи їх «абсурдними».

Російські та світові діячі культури неодноразово зверталися з листами на підтримку режисера і вимогою звільнити його.

Президент Росії Володимир Путін у відповідь на критику щодо переслідування незгодних із ним діячів культури, заявив, що справа Серебренникова не пов’язана з його творчою діяльністю.

 
…

Режисер Рідлі Скотт має намір вирізати сцени за участю актора Кевіна Спейсі з фільму «Всі гроші світу», зйомки якого вже завершилися.

Сцени з участю Спейсі вирішили перезняти після обвинувачень на адресу актора в сексуальних домаганнях.

У драмі, прем’єра якої має відбутися 22 грудня, Спейсі заграв роль нафтового магната Жана Пола Гетті, в якого 1973 року викрали онука-підлітка.

Замінить Спейсі актор Крістофер Пламмер.

Скандал навколо Спейсі розгорівся, коли актор Ентоні Рапп звинуватив його у сексуальних домаганнях у 1986 році, коли Раппові було 14 років. Спейсі у відповідь сказав, що не пам’ятає такого випадку, але вибачився. Він також оголосив про свою гомосексуальність.

 
…

Верховний суд Іспанії 9 листопада допитає спікера каталонського парламенту Карме Форкадель і п’ятьох депутатів у справі про референдум стосовно незалежності Каталонії, який визнаний іспанським судом незаконним і відбувся всупереч забороні.

Політики мають відповісти на звинувачення в заколоті й розтраті під час плебісциту. Відповідно до іспанського законодавства, їм загрожує до 30 років ув’язнення.

Верховний суд Іспанії після допиту має вирішити, чи необхідно застосувати стосовно парламентів міру запобіжного заходу.

Наразі під арештом перебувають дев’ять усунених представників регіональної влади Каталонії в справі про референдум, який відбувся 1 жовтня. За незалежність Каталонії було понад 90 відсотків його учасників, але явка склала лише 43 відсотки – супротивники голосування переважно бойкотували референдум як незаконний.

27 жовтня парламент Каталонії проголосив незалежність. Пізніше влада Іспанії ввела в регіоні пряме правління. 8 листопада Конституційний суд Іспанії скасував декларацію про незалежність. Дострокові вибори в регіоні призначені на 21 грудня.

3 листопада суд в Іспанії видав ордери на арешт відстороненого лідера Каталонії Карлеса Пучдемона й чотирьох його міністрів, які разом із ним перебувають у Бельгії. Вони здалися місцевій поліції, однак пізніше їх відпустили.

Суд в Брюселі стосовно екстрадиції політиків призначений на 17 листопада.

Заяв влади Каталонії про незалежність не підтримала жодна країна світу чи міжнародна організація, натомість у світі широко висловилися на підтримку цілісності і єдності Іспанії.

 
…

Конституційний суд Німеччини дозволив громадянам вказувати у документах третю стать. Йдеться про людей, які не вважають себе ні чоловіком, ні жінкою.

У рішенні, яке ухвалили сімома голосами проти одного, відзначається, що відсутність третього варіанту у графі «стать» порушує закон про недискримінацію. Нова норма повинна захистити «гендерну ідентичність тих, хто не є ні чоловіком, ні жінкою», – мовиться у документі.

Тепер у графі «стать» вони зможуть вказати «інтерсекс» або «різна». З 2013 року цю графу можна було залишати порожньою.

До кінця наступного року у законодавство Німеччини мають внести необхідні поправки.

Асоціація інтерсексів привітала рішення суду.

За даними активістів, які виступають за визнання третьої статі, у Німеччині живуть близько 80 тисяч інтерсексів.

Інтерсекси  відрізняються від трансгендерів. У біологічному сенсі трансгендери є або чоловіком, або жінкою, але їхня гендерна ідентичність не збігається з біологічною статтю чи відрізняється від традиційних моделей. А інтерсекс – це генетичне, анатомічне і гормональне змішання статей.
…

Єврокомісія запропонувала нове законодавство, яке запроваджує спільну юрисдикцію щодо доступу до газопроводів співдружності, що може мати негативний вплив на російський проект «Північний потік-2».

Віце-президент Єврокомісії з питань енергетики Марош Шевчович заявив 8 листопада у Брюсселі, що доступ до всіх газопроводів на території Євросоюзу має надаватися на підставі європейського законодавства.

Шевчович висловив сподівання, що ці пропозиції будуть ухвалені якнайшвидше, наголосивши, що вони спрямовані на посилення прозорості і правової точності. За його словами, «Північний потік-2», який він назвав «суперечливим проектом», не має будуватися в умовах «правового вакууму».

Для набуття чинності, ці пропозиції мають бути підтримані Європарламентом і державами-членами співдружності.

Низка лідерів ЄС, а також Київ виступають проти проекту газопроводу «Північний потік-2». Вони заявляють, що він створить додаткові важелі тиску з боку Москви. Його лобіює Росія і деякі європейські, зокрема німецькі компанії.

Проект «Північний потік-2» має постачати газ із родовищ на півночі Росії безпосередньо до Німеччини дном Балтійського моря, оминаючи традиційні транзитні маршрути через Україну і Словаччину. Проект має розширити здатності вже збудованого першого «Північного потоку». Компанія Nord Stream 2 AG («Північний потік-2»), що займається плануванням будівництва, належить російському «Газпромові» на 100 відсотків через його філію у Нідерландах.

Критики вважають, що, на відміну від першої черги, вже наявного газогону «Північний потік», планована друга не має економічного обґрунтування і є суто політичним проектом Кремля, що має на меті збільшити залежність Європи від російського газу.
…

«Роскомнагляд» перевірить Facebook на відповідність російському законодавству. Зокрема, відомство має намір перевірити, як соціальна мережа працює з персональними даними російських користувачів, повідомляють російські ЗМІ з посиланням на прес-службу агентства.

Раніше в «Роскомнагляді» заявляли, що Facebook може бути заблокований у Росії в 2018 році, якщо не перенесе дані російських користувачів на територію країни. У відомстві зазначали, що не збираються перевіряти Facebook на відповідність законодавству в 2017 році.

Закон про персональні дані росіян діє від 2015 року. Він зобов’язує інтернет-компанії зберігати й обробляти дані громадян Росії на території країни. За порушення цього закону в 2016 році «Роскомнагляд» заблокував соціальну мережу LinkedIn.
…

У США Білий дім із нагоди сотих роковин більшовицького перевороту в Росії, відомого також як Жовтнева революція, 1917 року оприлюднив заяву, в якій визначив цей день як Національний день пам’яті жертв комунізму.

«Більшовицька революція призвела до постання Радянського Союзу і його темних десятиліть репресивного комунізму, політичної філософії, несумісної зі свободою, добробутом і гідністю людського життя», – мовиться в заяві.

У ній нагадано, що за останнє століття комуністичні тоталітарні режими по всьому світі вбили понад 100 мільйонів людей, а ще незліченно більше людей було змушене зазнати експлуатації, насильства і невимовного спустошення.

«Ці кроки, здійснені під брехливим приводом визволення, систематично окрадали невинних людей, позбавляючи їх Богом даних прав на вільне сповідання віри, свободу зібрань і незліченних інших прав, які ми вважаємо священними і недоторканними. Громадяни, які пригнули свободи, зазнавали поневолення з боку держави через примус, насильство і страх», – заявили в Білому домі.

«Сьогодні ми згадуємо тих, хто загинув, і тих, хто продовжує страждати під владою комунізму. В пам’ять про них і на честь нестримного духу тих, хто відважно боровся за розповсюдження свободи і вільних можливостей по всьому світі, наша нація підтверджує рішучий і твердий намір світити світлом свободи всім, хто прагне світлішого, вільнішого майбутнього», – мовиться в заяві прес-служби Білого дому США.

7 листопада сповнюється 100 років від часу більшовицького перевороту в Росії, так званої Жовтневої революції 1917 року, яка скинула республіканську владу країни і запровадила диктатуру комуністичного режиму. Наступними десятиліттями такий режим в СРСР сприяв встановленню схожих режимів і в багатьох інших країнах.
…

Суд у Франції відхилив позов уряду Азербайджану до двох французьких журналістів, яких Баку звинувачував у наклепі: радіожурналісти Еліз Люсе і Лоран Рішар назвали цю країну «диктатурою», висвітлюючи відвідини Азербайджану тодішнім президентом Франції Франсуа Олландом два роки тому.

Це був перший судовий процес у Франції у справі за позовом іноземного уряду проти журналістів за звинуваченням у наклепі. Самі журналісти і правозахисники називали справу спробою влади Азербайджану «експортувати» поширену там цензуру поза межі країни.

Голова суду в місті Нантерр на околиці Парижа теж заявив, що у справі йшлося про політичну цензуру, для відвернення якої існує законодавство про засоби інформації.

Лоран Рішар після винесення ухвали суду заявив Радіо Свобода: «Це рішення – дуже сильний сигнал владі Азербайджану, що вона не може здійснювати свою цензуру поза межами країни». Перебуваючи в Азербайджані у травні 2014 року, в перебігу візиту туди Олланда, журналіст в інтерв’ю радіостанції France Info назвав цю країну диктатурою. Наприкінці перебування там журналіста і його оператора ненадовго затримували в Баку, їхнє обладнання вилучали.

Так само й Еліз Люсе назвала Азербайджан «однією з найсуворіших диктатур світу», представляючи програму журналістського розслідування про згаданий візит президента Франції на телеканалі France 2 у вересні 2015 року.

Нинішнє рішення суду привітали в організації захисту прав журналістів «Репортери без кордонів». «Ми відчуваємо глибоке полегшення, що Азербайджан не зміг експортувати свої цензуру до Франції», – сказав із цього приводу голова відділу Східної Європи і Середньої Азії цієї організації Йоганн Бір. «Будь-яке інше рішення відкрило б небезпечний прецедент, що дозволив би деспотам у всьому світі переслідувати французьких журналістів у Франції».

«Репортери без кордонів» раніше називали справу Люсе і Рішара «актом залякування, що наголошує на зневазі уряду Азербайджану до свободи слова».

За Індексом свободи преси у світі 2017 року, який укладає ця організація, Азербайджан став 162-м зі 180 оцінених країн. За словами організації, Азербайджан протягом останніх трьох років «систематично винищує рештки незалежності засобів інформації». За даними організації, нині в Азербайджані ув’язнені принаймні 16 журналістів, блогерів і працівників засобів інформації у зв’язку з тією інформацією, яку вони подавали, «переважно за сфальсифікованими звинуваченнями». Президент Азербайджану Ільгам Алієв перебуває у списку найбільших ворогів свободи преси, який теж укладають «Репортери без кордонів». За даними організації, за останні роки з Азербайджану мусили виїхати десятки журналістів, щоб уникнути переслідувань.
…

У Росії комуністи вшанували століття більшовицького перевороту, так званої Жовтневої революції 1917 року.

Головна акція відбулася у столиці Москві: там на демонстрацію зібралися кілька тисяч людей – не тільки з Росії, а й із інших країн. Учасники ходи пройшли центром міста до площі Революції під трансляцію радянських пісень і під наглядом поліції.

Іншу акцію, некомуністичного спрямування, провела раніше ліберальна партія «Яблуко». Її активісти зібралися в тому місці Москви, де 1917 року було Олександрівське військове училище – його офіцери і курсанти-юнкери були у складі добровольчих сил, які намагалися захистити Тимчасовий уряд Російської Республіки від більшовиків і їхніх прихильників.

Нині в Росії день 7 листопада, що був головним державним святом за часів Радянського Союзу, – звичайний робочий день. Центральна влада країни ніяк не відреагувала на цю дату, хоча в регіонах у кількох місцях були деякі ініціативи місцевої влади щодо вшанування цього дня, зокрема, вивішуванням вітальних плакатів.

У Росії Комуністична партія нині є другою за числом мандатів у Державній думі, нижній палаті парламенту, але реального впливу не має, її представники, критикуючи владу країни на словах, у Держдумі переважно підтримують усі ініціативи президента Володимира Путіна.
…

Міністр торгівлі США Вілбур Росс заявив, що належним чином повідомив про свої інвестиції в судноплавну фірму Navigator Holdings, пов’язану з компанією «Сибур», контрольованою партнерами російського президента Володимира Путіна. В інтерв’ю телекомпанії Bloomberg 6 листопада Росс також твердить, що продає свої частки в Navigator Holdings, але не через повідомлення про зв’язки фірми з Кремлем.

5 листопада журналісти Міжнародного консорціуму журналістських розслідувань оприлюднили дані, згідно з якими 79-річний мільярдер-інвестор Росс свого часу мав майже третину в судноплавній компанії Navigator Holdings, яка транспортує газ для російської енергетичної фірми «Сибур». Компанія «Сибур» частково належить другові Путіна Геннадію Тімченку, який перебуває під санкціями США через російську агресію в Україні, а також зятеві Путіна Кирилу Шамалову, повідомляє New York Times.

Частка, що належить Россу в Navigator Holdings, скоротилася після призначення, але офіційні дані свідчать, що він все ще контролює частку на суму від 2 до 10 мільйонів доларів.

Речник Торгово-промислової палати США Джеймс Рок заявив, що Росс «не був пов’язаний з рішенням компанії Navigator про співпрацю з компанією «Сибур»… яка на той час не перебувала під санкціями».

Наразі немає жодних указівок, що діяльність міністра торгівлі США була незаконною, хоча зв’язок Росса з російськими інтересами може стати незручним для адміністрації президента США Дональда Трампа та поставити питання про конфлікт інтересів. Потенційні зв’язки між партнерами Трампа та Росією розглядаються на тлі тверджень про те, що Москва втрутилася в президентські вибори в 2016 році.
…

Колишній радник президента США Дональда Трампа Картер Пейдж визнав на слуханнях у Конгресі, які відбулися минулого тижня, що контактував з віце-прем’єр-міністром Росії Аркадієм Дворковичем під час поїздки до Москви в 2016 році.

В оприлюдненій 6 листопада стенограмі Пейдж, який вийшов із кампанії Трампа до його обрання президентом, повідомив комітету з розвідки Палати представників, що він «коротко привітався» з Дворковичем, коли він їздив до Росії в липні 2016 року. Після повторного запитання про цей контакт Пейдж сказав, що поговорив із Дворковичем після виступу в московській Новій економічній школі.

«Це була дуже коротка взаємодія. Я не можу згадати точні слова, але це були побажання всього найкращого», – розповів Пейдж, який раніше заперечував цей контакт.

Картер Пейдж, який є колишнім інвестиційним банкіром Merrill Lynch у Москві, засвідчив також, що він знову бачився з Дворковичем на обіді під час другої поїздки до Росії в грудні 2016 року. На запитання, чи він мав приватну зустріч з Дворковичем у цій поїздці, Пейдж відповів: «(Так), ми мали, він зупинив (мене) під час обіду, (куди) я пішов… з людьми з університету».

Свідчення Картера Пейджа є частиною розслідування звинувачень щодо втручання Росії у вибори 2016 року, а також того, чи пов’язане це втручання з кампанією Трампа. Росія заперечує будь-яке втручання, Трамп незмінно заперечує будь-яку змову з Кремлем.
…

Міністерство оборони США висловило підтримку Саудівській Аравії після того, як Ер-Ріяд звинуватив Іран у вчиненні «акту війни» – через імовірне постачання Тегераном ракет шиїтським повстанцям руху Хуті в Ємені.

«Ми продовжуємо підтримувати міцні оборонні зв’язки з Королівством Саудівська Аравія і співпрацювати над загальними пріоритетами безпеки, включно з бойовими операціями проти насильницьких екстремістських організацій та нейтралізацією дестабілізаційного впливу Ірану в регіоні Близького Сходу», – заявив 6 листопада представник Пентагону Едріан Ренкін-Ґалловей.

Заява Пентагону оприлюднена після того, як Саудівська Аравія та Іран обмінялися звинуваченнями після запуску балістичних ракет шиїтськими повстанцями руху Хуті з Ємену у бік саудівської столиці, який відбувся два дні тому.

В Ер-Ріяді заявили, що це можна розцінити як «акт війни», натомість Тегеран звинуватив Близький Схід у воєнних злочинах.

6 листопада коаліція під проводом Саудівської Аравії перекрила наземний, морський і повітряний доступ до Ємену. В Ер-Ріяді заявили, що виняток становитиме робота гуманітарних організацій.

Сунітська Саудівська Аравія і шиїтський Іран є конкурентами у регіоні. Обидві країни підтримують різні сторони у кількох конфліктах на Близькому Сході.

Коаліція під проводом Саудівської Аравії була сформована у 2015 році після того, як повстанці руху Хуті захопили столицю Ємену, місто Сану.

Президент США Дональд Трамп звинувачує Іран у підтримці терористичних груп на Близькому Сході.
…

Нинішній рік увійде в історію метеоспостережень як один із найтепліших, повідомила Всесвітня метеорологічна організація на початку конференції ООН з клімату в Бонні, Німеччина.

Від 6 до 17 листопада в Бонні зустрічаються представники майже 200 країн, щоб спробувати підтримати Паризьку кліматичну хартію, незважаючи на вихід з неї США.

2016 рік був найспекотнішим, чому сприяло таке погодне явище як Ель-Ніньо, а 2015 і 2017 роки посідають друге місце, йдеться в попередньому річному звіті агентства ООН, оприлюдненому 6 листопада. У ньому йшлося про те, що кількість вуглекислого газу в атмосфері в 2017 році продовжувала рости, в той час як рівень моря підвищується, а льодовий покрив Антарктиди наближається до рекордно низького рівня.

У доповіді вказано, що глобальна середня температура з січня по вересень цього року була приблизно на півградуса за Цельсієм вища, ніж у середньому за 1981-2010 роки.

«Ми стали свідками надзвичайних погодних умов у 2017 році», – йдеться в заяві генерального секретаря ВМО Петтері Тааласа. Зокрема, він звернув увагу на урагани в Атлантиці і Карибському басейні, температури, що перевищують 50 градусів за Цельсієм, в Пакистані, Ірані й Омані, мусонні повені в Азії і посуху в Східній Африці.
…

У Білорусі після п’яти діб арешту звільнили опозиціонера Миколу Статкевича.

Після звільнення пізно ввечері 5 листопада Статкевич повідомив, що поліція попередила його про «наслідки», якщо він продовжить «порушувати закон про публічні зібрання».

Він назвав це попередження «політичним тиском» і пообіцяв продовжувати політичну і громадську діяльність.

Дружина Статкевича Марина Адамович 3 листопада повідомляла Радіо Свобода, що поштою отримала постанову суду, в якій ішлося про те, що він має відбути ще 10 діб арешту. Причиною, відповідно до рішення суду, став нібито неузгоджений із владою «пікет» – так суд назвав прихід друзів і журналістів до в’язниці 7 жовтня, коли Статкевич виходив із-під попереднього адмінарешту.

Наразі невідомо, чи буде Статкевич відбувати цей термін і коли саме.

Миколу Статкевича засудили до 5 діб адміністративного арешту за акцію проти спільних російсько-білоруських військових навчань «Захід-2017», яка відбулася 8 вересня.

Він залишився за ґратами на цей термін після того, як його затримали 30 жовтня за участь в іншій акції, «Марші обурених білорусів». Учасники цієї акції 21 жовтня протестували проти так званого «податку на дармоїдів», який запровадив щодо осіб без офіційного працевлаштування президент країни Олександр Лукашенко власним указом.

За цю акцію на Статкевича ще чекає окремий суд і вирок.

Раніше за цей рік опозиціонера вже адміністративно арештовували декілька разів: за останні 10 місяців він провів за ґратами близько 35 діб.

У 2010 році Микола Статкевич балотувався на виборах голови держави на противагу авторитарному президентові Білорусі Олександрові Лукашенку.

Лукашенко, який править у Білорусі від 1994 року, був переобраний на тих виборах, які критики назвали сфальсифікованими. Статкевича заарештували після участі у демонстрації, учасники якої протестували проти результатів президентських виборів. Він провів у в’язниці п’ять років за звинуваченням в організації масових заворушень.
…

Президент США Дональд Трамп заявляє, що стрілянина у церкві в американському штаті Техас пов’язана із «величезними проблемами із психічним здоров’я», а не з володінням зброєю.

«Я думаю, що психічне здоров’я – ось що є проблемою. За попередніми даними, це була дуже психічно неврівноважена людина; вона мала багато проблем протягом тривалого періоду часу. Ми маємо безліч проблем у нашій країні, пов’язаних із психічним здоров’ям – так само, як і інші країни – але це не проблема володіння зброєю. Зарано говорити про це. На щастя, хтось ще мав пістолет, який вистрілив у відповідь. Якби не це, все було б набагато гірше. Це величезна проблема із психічним здоров’ям. Це дуже, дуже сумна подія. Це чудові люди і дуже, дуже сумна подія, ось як я це бачу», – сказав Трамп 6 листопада, перебуваючи в Токіо.

Щонайменше 26 людей загинули в результаті стрілянини, яку вчинив озброєний чоловік в одній із баптистських церков в американському штаті Техас, неподалік міста Сан-Антоніо 5 листопада. Цей випадок вважають найбільшим нападом на церкву в історії США. 
…

Щонайменше шестеро людей загинули і близько десятка поранені 5 листопада в результаті подвійного вибуху в іракському місті Кіркук, що на півночі країни. Обидва напади були скеровані проти будівлі, яку використовує шиїтська поліція в центрі міста.

Перший нападник підірвав вибухівку в автомобілі біля будівлі, інший – підірвався безпосередньо в будівлі.

Відповідальності за напад ніхто на себе не взяв.

Минулого тижня іракські військові, підтримувані шиїтськими силами, вибили з-під контролю сил курдської «пешмерги» місто Кіркук.

Багатий на нафту Кіркук – етнічно змішане місто, яке з 2014 року перебувало під контролем автономного регіону Іракський Курдистан.

Іракські сили взяли під свій контроль Кіркук після проведеного у вересні в Курдистані референдуму, проти якого виступив Багдад. Голосування проводилося в Іракському Курдистані і спірних між Багдадом і автономним регіоном районах, включаючи Кіркук.
…