Міністр закордонних справ Ірану Мохаммад Джавад Заріф закликав інші країни не підживлювати небезпеку в його країні. 8 січня на конференції з питань безпеки в Тегерані він повторив офіційну позицію уряду Ірану, що протести були спровоковані розвідувальними службами зарубіжних країн, зокрема США, Ізраїлю та Саудівської Аравії.

«Жодна країна не може створити безпечне середовище для себе за рахунок створення небезпеки для своїх сусідів», – вказав Заріф і додав, що «такі зусилля» матимуть лише зворотній ефект.

Сполучені Штати відкинули заяви Ірану, нібито Вашингтон спричинив протести, які призвели до загибелі 22 людей та арешту понад 1700 учасників антиурядових акцій. Директор ЦРУ Майк Помпео наголосив 7 січня, що його відомство не має жодної ролі в акціях протесту, які тривають уже другий тиждень.

Президент США Дональд Трамп 3 січня висловив захоплення протестувальниками і вказав, що Вашингтон підтримає іранський народ «у відповідний час».

7 січня міністр закордонних справ Німеччини Зіґмар Ґабріель заявив, що Євросоюз запросить іранського колегу для розмови про акції протесту, які тривають із 28 грудня.

В Ірані група із 16 відомих прихильників реформ, що живуть у країні, виступила із заявою, в якій заперечила повідомлення уряду, нібито протести організовані зарубіжними країнами. «Попри те, що вороги країни завжди намагаються скористатися такими подіями, ми маємо знати, що будь-яке іноземне втручання буде неможливим без існування внутрішніх умов», – вказали автори заяви.

Корпус вартових Ісламської революції, елітне збройне формування, що є головною опорою режиму в Тегерані, заявив 7 січня, що противладні протести «зазнали поразки».

За повідомленнями, влада вже зняла обмеження на доступ до соцмережі Instagram. Державне агентство «Фарс» заявило, що також повністю розблокували й Telegram, але 7 січня ця служба була далі недоступна.

Протести спалахнули в першу чергу проти економічних труднощів молоді і робітників, але швидко переросли в виступи проти політики влади і проти привілеїв еліти, яку демонстранти називали відірваною від народу.
…

Редакторка британської телерадіомовної корпорації «Бі-Бі-Сі» в Китаї Керрі Ґрейсі заявила про звільнення за власним бажанням із посади у Пекіні на знак протесту проти розриву в оплаті праці між чоловіками та жінками.

Рішення Ґрейсі є наслідком примусової публікації в 2017 році рівнів заробітної плати провідних співробітників «Бі-Бі-Сі». Оприлюднення цих даних показало, що дві третини серед найбільш високооплачуваних співробітників були чоловіками.

Керрі Ґрейсі, яка пропрацювала в британській телерадіомовній корпорації 30 років, заявила на особистому веб-сайті, що більше не може виконувати свою роботу на високому рівні, оскільки протистоїть керівництву в питанні оплати праці.

Грейсі вказала, що два з чотирьох міжнародних редакторів «Бі-Бі-Сі», обоє чоловіки, заробили щонайменше на 50% більше, ніж дві жінки на цих же посадах. Вона сказала, що прагне більше грошей для себе, але вимагає, щоб «Бі-Бі-Сі» дотримувалася англійського законодавства, вимагаючи рівної оплати за однакову роботу.

Представниця «Бі-Бі-Сі» підтвердила зобов’язання медіакорпорації щодо рівної оплати праці та заявила, що окрема доповідь про оплату співробітників на найвищому рівні буде видана в «не надто далекому майбутньому».
…

Етнічна вірменська військова влада у сепаратистському регіоні Азербайджану, Нагірному Карабасі, заявляє, що 7 січня поблизу лінії розмежування кулею снайпера був убитий 29-річний учасник сепаратистських сил.

Азербайджан не інформував про бойові дії поблизу Нагірного Карабаху.

Уже майже 30 років Азербайджан та Вірменія кофліктують щодо Нагірного Карабаху.

Цей край, колишня автономна область у складі Азербайджану, населений переважно етнічними вірменами, оголосив про незалежність від Баку в період війни 1988 – 1994 років. Тоді загинули близько 30 тисяч людей, біженцями стали сотні тисяч.

Три десятиліття дипломатичних зусиль, спрямованих на врегулювання конфлікту, принесли незначний прогрес. Конфлікт перебуває в замороженому стані з періодичною ескалацією бойових дій.
…

Унаслідок вибуху на околиці столиці Швеції Стокгольма одна людина загинула, ще одна поранена, але, за словами поліції, про тероризм не йдеться.

Як повідомив речник поліції Свен-Ерік Олссон, від зазнаних важких поранень помер понад 60-річний чоловік, який вочевидь підняв із землі невідомий предмет, що вибухнув у нього в руках. Також легких поранень в обличчя і ноги зазнала 45-річна жінка, яка була разом із загиблим.

За словами речника, поліція ще вивчає предмет, який вибухнув. Шведська преса писала, що то була ручна граната, але Олссон назвав ці повідомлення спекуляцією.

Він також заявив, що немає ніяких даних, які могли б свідчити за версію тероризму.

Раніше поліція також заперечила версію преси, що могло йтися про замах на вбивство загиблого чи потерпілої.

Вибух стався біля входу на станцію метро Ворбю-ґорд у місті Гуддінґе, що межує з власне Стокгольмом і є частиною Стокгольмського столичного регіону. Поліція перевіряє, чи немає на станції і біля неї інших підозрілих предметів.
…

Іранські ЗМІ повідомляють, що колишнього президента тієї країни Махмуда Ахмадінежада затримали за підтримку антиурядових протестів, які тривають вже тиждень. З такою інформацією, яку поширили інші ЗМІ, виступила газета «Аль-Кудс аль-Арабі» з посиланням на джерела в Тегерані.

За версією видання, Ахмадінежад був затриманий за санкцією Верховного керівника і духовного лідера Ісламської Республіки аятоли Алі Хаменеї під час візиту до міста Шираз. Причиною, як стверджує газета, були заяви політика на антиурядових протестах, які в Тегерані розглядають як заклик до «розпалювання заворушень».

Як пише «Аль-Кудс аль-Арабі», екс-президент, виступаючи минулого четверга перед учасниками мітингу в Бушері на півдні Ірану, заявив, що «деякі з діючих чиновників живуть далеко від проблем людей і нічого не знають про реальну ситуацію в суспільстві» . Він також наголосив, що «люди незадоволені цим урядом (на чолі з президентом Хасаном Роугані)», звинувативши його в монополії влади і ресурсами.

Офіційного коментаря з Тегерана поки що не було.

Протести в Ірані спалахнули в першу чергу проти економічних труднощів молоді і робітників, але швидко переросли в виступи проти політики влади і проти привілеїв еліти, яку демонстранти називають відірваною від народу.

Влада в Ірані – п’ятий день поспіль – проводила проурядові мітинги, які докладно висвітлювалися державними ЗМІ, зокрема і 7 січня 2018 року. Цього ж дня іранський парламент провів спеціальну сесію за зачиненими дверима для обговорення антиурядових акцій протесту.
…

Папа Римський Франциск похрестив 34 дитини в неділю під час довгої церемонії в Сикстинській капелі. Понтифік сказав присутнім матерям, що вони можуть вільно годувати дітей грудьми просто в цьому приміщенні, якщо малюки голодні. Під час церемонії, яка тривала понад дві години, Франциск провів обряд хрещення 18 дівчаток і 16 хлопчиків, включно з двома парами близнюків.

«Якщо вони починають виконувати концерт (плачем), або якщо їм незручно, або їм занадто душно, або ж вони погано себе почувають, або голодні, …годуйте їх грудьми, не бійтеся, годуйте їх, тому що це теж мова любові», – сказав папа Римський у своїй короткій імпровізованій проповіді.

У деяких країнах жінки, як і раніше, зазнають переслідувань за годування грудьми в громадських місцях, хоча ставлення до цього змінюється. Папа Франциск робив схожі висловлювання і раніше під час  церемоній.

Папське хрещення – це щорічний захід, який надається дітям службовців Ватикану або Римської єпархії. Папа є єпископом італійської столиці.

Найвідоміші фрески в Сикстинській капелі – розпис стелі і стіна Страшного суду – були написані Мікеланджело. Завдяки цьому вона є всесвітньо відомим туристичним об’єктом, у вільний від церемоній час її відвідує багато людей.
…

Президент США Дональд Трамп заявив, що підтримує діалог між Південною Кореєю і КНДР та вказав, що Сполучені Штати готові підтримати переговори.

«Я хотів би, щоб це спрацювало. І думаю, я б сам міг вступити в переговори. Це не проблема. Мені подобається їхня ідея щодо Олімпіади», – цитує інформагенція Reuters слова американського лідера.

Північна та Південна Корея 5 січня погодилися провести наступного тижня переговори, щоб обговорити можливість участі КНДР в Олімпіаді в Пхйончхані з 9 до 25 лютого. Це будуть перші офіційні переговори між двома сторонами за більш як два роки.

Раніше США та Південна Корея також оголосили, що відкладуть проведення спільних військових навчань до закінчення Олімпійських ігор.
…

У США у віці 87 років внаслідок ускладнень після пневмонії помер Джон Янґ, колишній астронавт, який шість разів побував у космосі, одного разу перебував на поверхні Місяця та командував першим польотом космічного човника-шатла.

«НАСА та світ втратили піонера (в дослідженні космосу – ред.). Історична кар’єра Джона Янґа вмістила три покоління космічних польотів, ми ґрунтуємося на його досягненнях, коли дивимося вперед на наступні межі досягнень людей», – сказав директор НАСА Роберт Лайтфут.

Янґ, колишній військовий льотчик, став частиною другої групи астронавтів США. Він став єдиним, хто брав участь у кожній із масштабних програм НАСА – Gemini, Apollo та програми розвитку «космічних човників», шатлів. Його перший політ у космос був у 1965 році, а ще у 1981-му він командував першим польотом шатла разом із пілотом Бобом Кріппоном.
…

Землетрус стався в гірському районі на заході Ірану 6 січня, повідомлень про жертви чи руйнування не надійшло.

«На щастя, після всіх перевірок, які були здійснені в цьому районі, поки не повідомляється про будь-які збитки чи втрати», – заявив губернатор провінції Керманшах Хушанґ Базванд на державному телебаченні.

Підземні коливання сталися поблизу місця, де в листопаді 2017 року відбувся землетрус магнітудою 7,3. Тоді загинули понад 600 людей та зазнали поранень понад дев’ять тисяч.

Іран має кілька великих сейсмічних розломів на своїй території і часто зазнає землетрусів.
…

Іранський режим має знати, що світ спостерігатиме за його діями, заявила посол США в ООН Ніккі Гейлі на екстреному засіданні Ради безпеки.

Вона назвала антиурядові виступи в Ірані «потужною демонстрацією хоробрих людей, які так сильно втомилися від свого деспотичного уряду, що готові ризикувати своїм життям на знак протесту».

Посол Росії в ООН Василь Небензя заявив на засіданні, що Сполучені Штати «зловживають платформою Ради безпеки» для втручання у внутрішні справи країни-члена ООН. «Ми шкодуємо про втрату життів у результаті не надто мирних демонстрацій, однак дозвольте Ірану вирішити свої власні проблеми», – вказав росйський представник.

Іранський посол ООН Ґлоламалі Хошру заявив, «Рада безпеки дозволила зловживати собою з боку нинішньої адміністрації США і проводить нараду з питання, що виходить за рамки її мандату».

Засідання Ради безпеки відбувається через тиждень після початку вуличних протестів в Ірані, які спричинили загибелі щонайменше 22 людей і арешт близько тисячі учасників акцій. Водночас із антиурядовими в кількох іранських містах зібралися проурядові демонстранти, це відбувається на тлі заяв влади, що заворушення припинилися.

5 січня Радіо Свобода отримало достовірні звіти з джерел в Ірані про продовження антиурядових виступів у Тегерані, Ширазі, Тебрізі та інших містах.

Нинішні антивладні виступи в Ірані – найбільші від 2009 року. Вони почалися 28 грудня під економічними гаслами, проте незабаром їх змінили політичні, спрямовані проти керівництва країни і режиму ісламської республіки. Влада звинувачує іноземні сили в підбурюванні до протестів і блокує соцмережі, щоб перешкодити поширенню інформації про акції.

Верховний комісар ООН з прав людини Зеїд Раад аль-Гуссейн 3 січня закликав Тегеран «проаналізувати хвилю протестів, які прокотилися всією країною, з великою обережністю, щоб не спричинити продовження насильства та заворушень». Він також закликав розслідувати всі смертельні випадки і серйозні травми.

Велика Британія, Німеччина, Швеція і Туреччина висловили занепокоєння через загибель людей і закликали іранську владу поважати людські права.
…

Рішення влади США призупинити надання Ісламабаду безпекової допомоги на суму щонайменше 900 мільйонів доларів є контрпродуктивним для приборкання терористичних загроз, заявило міністерство закордонних справ Пакистану 5 січня.

У цій заяві йдеться, що «вплив рішення США на досягнення спільних цілей… швидше за все, стане очевидним у належний час». Зовнішньополітичне відомство Пакистану також вказало, що ще «треба оцінити»: Ісламабад упродовж останніх 15 років витратив понад 120 мільярдів доларів, переважно з власних ресурсів, на боротьбу з тероризмом.

Державний департамент США оголосив 4 січня, що Вашингтон припиняє допомогу Пакистану з питань національної безпеки, доки Ісламабад не вживатиме належних заходів проти мережі «Хаккані» та афганських талібів.

1 січня у Twitter президент США Дональд Трамп пригрозив владі Пакистану припиненням надання фінансової допомоги, звинувативши Ісламабад у створенні безпечних умов для екстремістів.

У Міністерстві оборони Пакистану заявили, що Ісламабад сприяв США як союзник у знищенні екстремістів останні 16 років, а Сполучені Штати не дали Ісламабаду «нічого, крім образ і недовіри».

Президент США Дональд Трамп і віце-президент Майк Пенс і раніше звинувачували Пакистан у підтримці терористичних угруповань, що в Ісламабаді заперечували.
…

Туреччині можуть запропонувати «партнерство» з Європейським союзом, однак не повноцінне членство, заявив президент Франції Емманюель Макрон під час спільного брифінгу з президентом Туреччини Реджепом Тайїпом Ердоганом у Парижі.

За словами Макрона, прогрес євроінтеграції Туреччини неможливий через арешти після державного перевороту в Туреччині в липні 2016 року й у зв’язку з занепокоєнням щодо дотримання прав людини в країні. Макрон додав, що демократичні країни мають поважати «верховенство закону».

Ердоган, зі свого боку, заявив Макрону, що Туреччина «стомилася» чекати на членство в ЄС.

Після спроби перевороту в Туреччині в липні 2016 року арештували близько 50 тисяч людей, ще близько 150 тисяч, включно з учителями, суддями та солдатами, звільнили чи відсторонили.
…

Проурядові демонстранти вийшли на вулиці іранських міст 5 січня, коли Рада безпеки ООН планує провести зустріч щодо антивладних виступів у країні, внаслідок яких від минулого тижня загинули щонайменше 22 людини, понад тисяча були арештовані.

За повідомленнями західних ЗМІ, антиурядові виступи в Ірані почали вщухати, відколи Тегеран заблокував доступ до ключових соцмереж, якими користувалися протестувальники для поширення відео про протести.

Водночас за достовірними даними Радіо Свобода з іранських джерел, 5 січня антиурядові демонстрації продовжувалися в кількох містах, зокрема в Тегерані, Ширазі, Дезфулі, Санандажі, Табрізі, Ахвазі.

На відео з міста Машхад, де протести почалися 28 грудня, сотні протестувальників вийшли на вулиці, попри заяви Корпусу вартових Ісламської революції про те, що акції закінчилися.

Державні ЗМІ Ірану повідомляли, що попри заяву, Корпус вартових Ісламської революції продовжує розміщувати сили безпеки в різних частинах країни.

Державне телебачення 5 січня показало кадри з проурядових демонстрацій, що тривають в країні вже третій день, зокрема у містах Табріз і Керман.

Рада Безпеки ООН з ініціативи США запланувала провести 5 січня екстрену нараду щодо обговорення масових протестів у Ірані.

Посол США в ООН Ніккі Гейлі закликала провести зустріч на початку тижня, тоді як у російському МЗС напередодні заявили, що Москва не бачить ролі Ради безпеки ООН у цьому питанні, оскільки це є «внутрішніми справами» Ірану. Позицію про втручання у внутрішні справи підтримав і посол Ірану в ООН Ґоламалі Хошру.

Нинішні антивладні виступи в Ірані – найбільші від 2009 року. Вони почалися 28 грудня під економічними гаслами, проте незабаром їх змінили політичні, спрямовані проти керівництва країни і режиму ісламської республіки. Влада звинувачує іноземні сили в підбурюванні до протестів і блокує соцмережі, щоб перешкодити поширенню інформації про акції.

Верховний комісар ООН з прав людини Зеїд Раад аль-Гуссейн 3 січня закликав Тегеран «проаналізувати хвилю протестів, які прокотилися всією країною, з великою обережністю, щоб не спричинити продовження насильства та заворушень». Він також закликав розслідувати всі смертельні випадки і серйозні травми.

Велика Британія, Німеччина, Швеція і Туреччина висловили занепокоєння через загибель людей і закликали іранську владу поважати людські права.

 
…

Ісламабад заперечує звинувачення США в порушенні релігійних свобод і заявляє, що Пакистан стає «цапом відбувайлом» за «провал» в Афганістані.

Міністр у справах релігій і міжконфесійної гармонії Пакистану Сардар Мухаммад Юсаф сказав Радіо Свобода, що заява США є ще одним ударом по двосторонніх відносинах.

«Ніхто не забороняється, і кожен може практикувати свою релігію, як він або вона бажає», – сказав міністр

Юсаф також прокоментував рішення Вашингтона призупинити надання військовим Пакистану 900 мільйонів доларів безпекової допомоги, поки Ісламабад не почне вживати рішучі дії проти афганських талібів і мережі бойовиків «Хаккані», що діють на території Пакистану.

«Сполучені Штати перекладають свою відповідальність за провал (в Афганістан – ред.) на Пакистан, і додають ще багато інших речей», – сказав Юсаф.

4 січня Сполучені Штати оприлюднили список із 10 країн, які «викликають особливу стурбованість» у зв’язку з порушеннями свободи совісті та придушенням релігійних свобод.

До списку потрапили Іран, Китай, Північна Корея, М’янма, Еритрея, Судан і Саудівська Аравія. Також серед порушників вказані три пострадянські держави Центральної Азії – Таджикистан, Туркменістан та Узбекистан.

Пакистан відзначений окремо – у Вашингтоні побоюються «серйозних порушень релігійних свобод» у цій країні.
…

Між Казахстаном та Узбекистаном після 17-річної перерви частково відновилося пряме автобусне сполучення.

З 5 січня автобуси курсують між столицею Узбекистану Ташкентом та містом Шимкент на півдні Казахстану.

Голова управління пасажирського транспорту Південно-Казахстанської області Нурлан Байгут сказав Радіо Свобода, що автобус перетинатиме казахсько-узбецький кордон за спрощеною процедурою.

За його словами, щодня між двома містами курсуватиме 15 автобусів. Відстань між ними становить 140 кілометрів.

Влада Казахстану раніше заявляла, що сполучення між іншими казахськими та узбецькими містами буде відновлюватися поступово.

Близько половини мільйона громадян узбецької етнічної меншини в Казахстані проживає в південних регіонах країни. Водночас більшість з 800 тисяч етнічних казахів в Узбекистані мешкає в Ташкентській області й має родичів у Казахстані.

Усі пасажирські перевезення між країнами були розірвані у 2000 році через напруженість у відносинах між тодішнім президентом Узбекистану Ісламом Карімовим і президентом Казахстану Нурсултаном Назарбаєвим.

Шавкат Мірзійоєв, який обраний президентом Узбекистану після смерті Карімова у 2016 році, заявив, що головним напрямком зовнішньої політики буде поліпшення стосунків із країнами-сусідами.
…

У Міністерстві охорони здоров’я Афганістану заявляють, що 11 людей загинули, ще 25 поранені унаслідок вибуху смертника в Кабулі.

«Ми можемо наразі підтвердити, що до лікарень доправили 11 тіл, а також 25 поранених», – цитує речника відомства агентство «Франс-Прес».

Він попередив, що ця кількість може зрости.

Речник поліції Кабула Басір Муджахід заявив, що вибух стався, коли поліцейські проводили операцію проти нелегальних продажів алкоголю й наркотиків, а силовики намагалися підтримувати порядок в натовпі, що зібрався. 

«Поліція Кабула була на місці, щоб запобігти ймовірній акції протесту, коли смертник наблизився до них і активував пояс смертника», – сказав Муджахід.

Місцеве агентство Tolo News пише, що раніше сьогодні місцеві жителі брали участь у вуличній демонстрації в цьому районі.

Наразі жодна організація не взяла на себе відповідальності за інцидент.

Речник поліції повідомляв, що унаслідок вибуху загинули щонайменше п’ятеро поліцейських, ще 10 отримали поранення.

Це не перший вибух у столиці Афганістану за останні дні. 27 грудня в Кабулі стався вибух у шиїтському культурному центрі. Тоді 41 людина загинула, ще 84 отримали поранення. Відповідальність за напад взяло екстремістське угруповання «Ісламська держава».
…

Сполучені Штати 4 січня оприлюднили список із 10 країн, які «викликають особливу стурбованість» у зв’язку з порушеннями свободи совісті та придушенням релігійних свобод.

«Захист релігійної свободи є життєво важливим для миру, стабільності та процвітання. Ми визнаємо, що кілька названих країн працюють над поліпшенням стану зі свободою віросповідань; ми вітаємо ці ініціативи та чекаємо на продовження діалогу», – ідеться в повідомленні на сайті Держдепартаменту.

У списку фігурують ті ж країни, які були названі порушниками релігійних свобод у 2017 році – Іран, Китай, Північна Корея, М’янма, Еритрея, Судан і Саудівська Аравія. Також серед порушників вказані три пострадянські держави Центральної Азії – Таджикистан, Туркменистан та Узбекистан.

Окремо відзначений Пакистан – у Вашингтоні побоюються «серйозних порушень релігійних свобод» у цій країні.
…

У столиці Афганістану Кабулі стався напад смертника. За словами речника поліції, загинули щонайменше п’ятеро поліцейських, ще 10 отримали поранення. Він припустив, що ці цифри можуть змінитися.

«Поліція Кабула була на місці, щоб запобігти ймовірній акції протесту, коли смертник наблизився до них і активував пояс смертника», – сказав речник.

Правоохоронці на місці події заявили, що смертник, який був одягнений у поліцейську чи армійську форму, наблизився до групи силовиків, які проводили операцію проти незаконного обігу алкоголю та наркотиків. Офіційного підтвердження цієї інформації немає.

Агентство «Франс-прес» з посиланням на джерела в силових структурах пише про 20 загиблих.

Наразі жодна організація не взяла на себе відповідальності за інцидент.

27 грудня в Кабулі стався вибух у шиїтському культурному центрі. Тоді 41 людина загинула, ще 84 отримали поранення. Відповідальність за напад взяло екстремістське угруповання «Ісламська держава».
…

Суд присяжних Мангеттена визнав турецького банкіра Мехмета Хакана Атіллу винним у справі про сприяння Ірану в уникненні санкцій США за п’ятьма з шести пунктів звинувачень.

3 січня журі визначило, що виконавчий директор турецького державного банку Halkbank винний у шахрайстві та змові з банками, але непричетний до відмивання грошей.

Захисник банкіра заявив, що його клієнт подаватиме апеляцію.

Прокурори стверджували, що 47-річний Атілла брав участь у схемі відмивання 1 мільярда доларів від видобутку нафти і газу в Ірані через американські банки на порушення санкцій США. Вони також вважають, що банкір змовився з 34-річним трейдером Резою Заррабом щодо шахрайських операцій із золотом та продовольством.

Зарраб визнав себе винним і свідчив проти Атілли у кримінальній справі.

Звинувачення в цій справі висунуті сімом особам, але тільки Атілла і Зарраб були під вартою у США.

Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган публічно відкидав ці звинувачення проти своїх співвітчизників як політично мотивовану атаку на його уряд.
…

«Це новий вид загрози, який Росія вдосконалила – використання засобів дезінформації та пропаганди, а також соціальних мереж, щоб поляризувати суспільства та спільноти»
…

Найбільший приватний банк Росії, «Альфа-банк», припинив обслуговування російських підприємств військово-промислового комплексу через загрозу санкцій з боку США. Про це повідомив радіостанції «Ехо Москви» перший заступник голови ради директорів банку Олег Сисуєв.

«Це не означає, що ми порвали з ними відносини. Ми намагаємося максимально скоротити ризики», – зазначив Сисуєв. Він наголосив, що підприємства оборонного комплексу становили значну частину кредитного портфеля «Альфа-банку».

Співвласник «Альфа-банку» Михайло Фрідман, який живе в Лондоні, раніше в інтерв’ю журналу «Форбс» на запитання про те, як відбилися санкції на обслуговуванні банком російських оборонних підприємств, відповів: «Звичайно, ми звідти пішли».

Сполучені Штати в зв’язку з анексією Криму, війною на сході України і ймовірним втручанням Росії у вибори президента США запровадили санкції проти російських фізичних та юридичних осіб, у тому числі деяких оборонних підприємств і державних структур. Закон, ухвалений у 2017 році Конгресом, передбачає, що американська адміністрація може розширити список санкцій за рахунок осіб та організацій, які співпрацюють з російськими силовими структурами і військово-промисловим комплексом.
…

Лідери ЄС приєдналися до США в засудженні того, що вони назвали «неприйнятною втратою людських життів» у зв’язку з протестами в Ірані, закликавши Тегеран дозволити мирним демонстрантам вільно висловлювати своє невдоволення. Про це, зокрема, заявила ввечері 2 січня верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики Федеріка Моґеріні. Вона закликала владу Ірану «утриматися від насильства».

«Мирна демонстрація і свобода висловлювань є основними правами, які застосовуються до всіх країн, Іран не є винятком», – сказала вона.

Стурбованість кількістю жертв в Ірані у телефонній розмові з президентом Ірану Хасаном Роугані висловив і президент Франції Емманюель Макрон. Він закликав проявляти «стриманість» щодо протестувальників.

«Потрібно поважати фундаментальні права, у тому числі свободу висловлювань і демонстрацій», – сказав Макрон.

Натомість в офісі Роугані закликали вжити заходи проти організації «Народні моджахеди Ірану», яку Тегеран звинуватив в розпалюванні протестів.

Раніше також Велика Британія, Німеччина, Швеція і Туреччина висловили занепокоєння через загибель людей і закликали іранську владу поважати людські права. Вашингтон наполіг на скликанні екстреного засідання Ради безпеки ООН через насильство в Ірані.

Раніше керівник і духовний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї, коментуючи протести, заявив, що вороги Ірану об’єдналися, щоб нашкодити владі країни.

В Ірані від 28 грудня в ході антиурядових протестів вже загинули щонайменше 22 людини, зокрема і один поліцейський, приблизно 450 людей були заарештовані за 6 днів демонстрацій.

Мітинги в Ірані розпочалися як виступи проти високої інфляції і підвищення цін на основні продукти харчування, але швидко перетворилися на антиурядові протести.
…