На традиційній церемонії в грецькій Олімпії, на батьківщині стародавніх Олімпійських ігор, 24 жовтня запалили олімпійський факел для зимових Ігор 2018 року в Південній Кореї.

Грецька актриса Катерина Леху запалила полум’я перед зведеним приблизно 2600 років тому храмом Гери. Потім вона передала факел першому учасникові естафети олімпійського вогню Апостолосові Ангелісу, 24-річному грецькому лижникові й біатлоністу.

Довжина маршруту олімпійського символу в Греції складе 2129 кілометрів, 30 жовтня факел має прибути до Акрополя в Афінах.

Наступного дня полум’я передадуть Організаційному комітету Ігор у Пхьончхані. Урочиста церемонія відбудеться на стадіоні, який 1896 року приймав перші Олімпійські ігри сучасності.

Полум’я 1 листопада прибуде до Сеула, подорож Південною Кореєю триватиме три місяці.

Зимові Олімпійські ігри відбудуться з 9 до 25 лютого.
…

Парламент Іракського Курдистану, вирішив на вісім місяців перенести президентські й парламентські вибори, плановані в цьому автономному курдському регіоні на півночі Іраку на 1 листопада. Центральна влада Іраку називала плани з проведення цих виборів незаконними.

Рішення про перенесення виборів ухвалили після того, як у виборчій комісії 23 жовтня заявили, що політичні партії не подали кандидатів на участь у голосуванні.

25 вересня в Курдистані відбувся референдум про незалежність. За словами курдської влади, майже 93 відсотки його учасників підтримали відокремлення від Іраку. Явка склала понад 72 відсотки від усіх виборців.

Цей референдум, як його призначила курдська автономна влада, є дорадчим і не має безпосередньої юридичної сили. Але Багдад відкидає вимоги іракських курдів про переговори щодо майбутнього регіону і вимагає анулювати оголошені результати референдуму.

Не тільки центральна влада Іраку, але й Іран, і Туреччина, які мають значні курдські меншини і побоюються наростання сепаратистських настроїв серед місцевих курдів, різко розкритикували референдум щодо незалежності Іракського Курдистану, автономного регіону на півночі Іраку. Також із різкою критикою і заявами про невизнання референдуму виступили західні союзники Багдада й ООН.

Понад тридцяти- чи й навіть сорокамільйонний бездержавний народ курдів живе на прилеглих територіях сучасних Туреччини, Іраку, Ірану, Сирії і меншої частини кількох інших країн. Курди мають автономію на півночі сучасного Іраку, відому як «Іракський Курдистан». Теоретичне перетворення її на окрему державу, як вважають, спричинило б прагнення до окремої державності чи до об’єднання в єдиній курдській державі, з переділом нинішніх кордонів, і курдських меншин в інших країнах.
…

В Австрії лідер консервативної Народної партії, що перемогла на парламентських виборах, Себастіян Курц запросив праву Партію свободи до переговорів про участь в майбутньому уряді.

Курц заявив про схожість позицій обох партій щодо скорочення податків і контролю над міграцією.

Партія свободи, таким чином, отримує можливість повернутися у владну коаліцію після десятирічної перерви. Курц, проте, попередив потенційних майбутніх партнерів, що його уряд буде рішуче виступати за розвиток Австрії в складі ЄС – на відміну від євроскептицизму крайніх правих популістів і їхніх антиіммігрантських ідей.

20 жовтня президент Австрії Александер Ван дер Беллен доручив Себастіянові Курцу після перемоги на виборах сформувати уряд.

Якщо Себастіян Курц сформує новий уряд, то він стане наймолодшим лідером в Європі – політикові 31 рік. Під час передвиборної кампанії лідер Австрійської народної партії багато говорив про боротьбу з нелегальною міграцією.

За підсумками дострокових парламентських виборів в Австрії, що відбулися 15 жовтня, Австрійська народна партія отримала 31 відсоток голосів. За нею йде Соціал-демократична партія – її підтримали майже 27 відсотків виборців. 26 відсотків голосів отримала Австрійська партія свободи.
…

У Чечні лейтенант «Росгвардії» застрелив чотирьох товаришів по службі.

За повідомленнями, лейтенант відкрив стрілянину у казармі і був убитий вогнем у відповідь. Ім’я нападника, як і причини його дій, наразі невідомі.Ведеться розслідування.

У жовтні минулого року у Москві був убитий співробітник «Росгвардії» – його застрелив товариш по службі Сергій Ручкін. У серпні 2017 року Ручкіна засудили до 11 років колонії. За версією слідства, засуджений навмисне підніс пістолет до скроні свого колеги і вистрілив. Сам Сергій Ручкін стверджує, що це «нещасний випадок».

Щорічно в армії Росії, за даними правозахисників, гинуть близько трьох тисяч військовослужбовців. Йдеться про «небойові» втрати.
…

Японський міністр оборони закликає США і Південну Корею вжити спільних заходів у відповідь на погрозами з боку Північної Кореї.

Ядерна загроза з боку Пхеньяна досягла критичного рівня і вимагає спільної реакції США, Японії і Південної Кореї, заявив 23 жовтня японський міністр оборони Іцунорі Онодера, який на Філіппінах проводить переговори з американським і південнокорейським колегами.

Міністр оборони США Джеймс Маттіс виступив стриманіше, критикувавши Північну Корею за нехтування резолюціями ООН, спрямованими проти ядерної і балістичної програм Пхеньяна.

Північна Корея неодноразово заявляла, що її ядерна програма не підлягає обговоренню, відкидаючи заклики США до відмови від ядерної зброї.

Напруження у відносинах між США і Пхеньяном посилюється з вересня, коли Північна Корея провела чергове, шосте за рахунком ядерне випробування.
…

У російському Санкт-Петербурзі перед прем’єрою фільма Олексія Учителя «Матильда» почалося православне стояння.

23 жовтня невелика група людей зібралася навпроти будівлі Маріїнського театру, де відбувається прем’єрний показ «Матильди».

За повідомленнями, участь у стоянні беруть не більше 15 людей, які є представниками руху «Царський хрест». Вони читають молитви і співають псалми.

Фільм Олексія Учителя «Матильда» розповідає про стосунки майбутнього імператора Миколи II і балерини Матильди Кшесинської. Він вийде у широкий прокат в кінці жовтня. Колишній прокурор анексованого Криму, депутата російської Держдуми Наталія Поклонська найбільше виступає проти стрічки. Вона вважає, що вона ображає почуття вірян. Від показу фільму через погрози вже відмовилися десятки кінотеатрів по всій Росії.
…

22 жовтня у Косові відбулися вибори з обрання мерів і депутатів 38-ми муніципалітетів. Як повідомила Центральна виборча комісія, явка виборців склала близько 44 відсотків. Міжнародні спостерігачі заявили, що процес голосування у Косові, де 1,89 мільйона людей мають право голосу, відбувся без серйозних порушень.

У Приштині за крісло очільника міста змагалися вісім кандидатів, зокрема і чинний голова Шпенд Ахметі.

Загалом ситуація під час голосування була спокійною, але поліція повідомила, що вилучила вибухові пристрої з автобуса, який прибув до Косова з Сербії через пункт перетину кордону. За даними поліції, в автобусі з сербськими номерами було 50 людей. Водія і двох осіб з автобуса затримали для з’ясування обставин інциденту.

Цей рік для Косово позначився тривалим періодом політичної нестабільності і намаганням вийти з кризи, що виникла після парламентських виборів 11 червня, в результаті яких жодна з політичних сил не змогла отримати більшості у парламенті.

Втім у вересні коаліція з участю Демократичної партії Косова (PDK), «Нового альянсу для Косова» і «Альянсу за майбутнє Косова» погодилася сформувати уряд. Прем’єр-міністром був призначений Рамуш Харадінай, колишній польовий командир косовських албанців.

У 2008 році Приштина в односторонньому порядку проголосила незалежність від решти Сербії. Це визнали понад сотня держав, але Белград протестує проти цього.
…

Державний секретар США Рекс Тіллерсон каже, що настав час «повернутися додому» іранським бійцям і їхнім радникам, які допомогли Іраку перемогти бойовиків угруповання «Ісламська держава».

«Безумовно, іранські ополченці, що знаходяться в Іраку, тепер, коли бойові дії проти «Ісламської держави» добігають кінця, ці ополченці повинні повернутися додому», – сказав Тіллерсон 22 жовтня на прес-конференції в Ер-Ріяді за підсумками зустрічі з лідерами Саудівської Аравії та Іраку.

Тіллерсон наголосив, що іноземні бійці в Іраку повинні повернутися на батьківщину і «дозволити іракському народу відновити контроль».

Нинішній візит держсекретаря США є частиною зусиль адміністрації президента Дональда Трампа щодо ізоляції і стримування Ірану на Близькому Сході і за його межами, а також зменшення його впливу в регіоні.

Тіллерсон також закликав інші країни, особливо в Європі, відмовитись від будь-яких контактів з силами іранської Революційної гвардії (Корпусу вартових Ісламської революції), яка відіграє важливу роль в економіці Ірану і була додана США в чорний список терористів на початку цього місяця.

«Ми сподіваємося, що європейські компанії, країни та інші країни світу приєднаються до США, оскільки ми створимо структуру санкцій, щоб заборонити певні дії іранської Революційної гвардії, які сприяють нестабільності в регіоні і викликають руйнування», – сказав Тіллерсон.

Сьогодні держсекретар США взяв участь у засіданні саудівсько-іракської координаційної ради з участю короля Саудівської Аравії Салмана і прем’єр-міністра Іраку Хайдера аль-Абаді.

Ірак і Саудівська Аравія, що мали складні відносини протягом десятиліть після вторгнення Саддама Хусейна в 1990 році в Кувейт, останніми роками намагаються подолати свої розбіжності.

 
…

У Всесвітній організації охорони здоров’я повідомили, що вирішили відкликати призначення президента Зімбабве Роберта Мугабе «послом доброї волі» після того, як таке рішення викликало обурення серед західних донорів та правозахисних організацій.

Генеральний директор ВООЗ Тедрос Гебреєсус, який днями назвав Мугабе послом доброї волі з неінфекційних захворювань ВООЗ у Африці, у заяві 22 жовтня зазначив, що протягом останніх декількох днів він «відбивався» від критики світових лідерів та експертів у галузі охорони здоров’я, що висловлювали стурбованість через призначення Мугабе.

«В результаті я вирішив скасувати призначення», – сказав Гебреєсус, додавши, що це рішення було ухвалене в інтересах ВООЗ.

Він також повідомив, що проконсультувався з урядом Зімбабве про своє рішення.

Захід звинувачує 93-річного Мугабе в знищенні економіки Зімбабве і численних порушеннях прав людини протягом його 37-річного правління як президента чи прем’єр-міністра.

На батьківщині Мугабе критикують за те, що сам він лікується за кордоном, коли ситуація з охороною здоров’я в країні щораз погіршується через економічну кризу.
…

Президент США Дональд Трамп спростував інформацію про те, що він нібито збирається заблокувати публікацію документів про вбивство 35-го президента США Джона Кеннеді в листопаді 1963 року.

«Після отримання відповідної інформації я як президент збираюся дозволити відкрити заблоковані і засекречені документи щодо Джона Кеннеді», – написав Трамп в своєму twitter.

Раніше видання Politico з посиланням на неназваних представників адміністрації Трампа повідомило, що глава Білого дому збирається заблокувати публікацію частини документів, які стосуються вбивства Кеннеді, оскільки вони можуть завдати шкоди національній безпеці.

У 1992 році Конгрес США схвалив закон про те, що матеріали щодо вбивства Кеннеді можуть бути розсекречені через 25 років – в 2017 році. Деякі документи були додані в цей архів через багато років після вбивства Джона Кеннеді 22 листопада 1963 року.

 
…

Ісламістське угруповання «Талібан» взяло на себе відповідальність за напад на околиці Кабула, в результаті якого загинули щонайменше 15 афганських кадетів.

Міністерство оборони уточнило, що ще чотири людини були поранені в результаті потужного вибуху біля воріт Університету національної оборони імені маршала Фахіма.

Повідомляється, що бойовик-смертник підірвався біля мікроавтобуса з курсантами, які поверталися додому з навчання.

Канцелярія президента Афганістану Ашрафа Гані заявила, що атакуючи сили безпеки, бойовики демонструють, що вони в «ізоляції».

Це вже п’ята за тиждень атака на афганських силовиків. Найбільше, 43 жертви, було 19 жовтня через напад талібів на військову базу в південній провінції Кандагар.

Нинішній напад на курсантів в Кабулі відбувся наступного дня після того, як близько 90 людей загинули і десятки були поранені в результаті двох окремих нападів у мечетях – в Кабулі і у західній провінції Гор.
…

Тисячі протестувальників вийшли на вулиці Барселони 21 жовтня після того, як прем’єр-міністр Іспанії оголосив про плани запровадити пряме правління у Каталонії.

Поліція Барселони повідомила, що близько 21 тисячі людей взяли участь в суботній маніфестації у столиці регіону. Повідомляється, що люди вигукували «Свободу» та «Незалежність» й розмахували прапорами Каталонії.

Раніше сьогодні прем’єр-міністр Іспанії Маріано Рахой оголосив, що повноваження регіонального уряду мають повністю перейти до його кабінету. Також він зазначив, що уряд Каталонії має бути розпущеним, а нові вибори до регіонального парламенту треба провести упродовж найближчих шести місяців.

Лідер Каталонії Карлес Пучдемон заявив, що такі заходи іспанського уряду «несумісні з демократією і не поважають верховенство закону». У телезверненні пізно ввечері 21 жовтня Пучдемон закликав каталонський парламент подолати кризу.

Спікер парламенту Каталонії Карме Форкадел назвав плани Мадрида «фактичним переворотом».

10 жовтня лідер Каталонії Карлес Пучдемон оголосив, що провінція отримала право на незалежність за підсумками референдуму, але відклав офіційне проголошення. Після цього уряд Іспанії пред’явив Каталонії ультиматум. Мадрид вимагав роз’яснити, оголосила Каталонія про незалежність чи ні. Каталонські влада у відповідь закликала Мадрид до діалогу.

Референдум про незалежність Каталонії відбувся 1 жовтня. За вихід регіону зі складу Іспанії висловилися понад 90% тих, хто взяв участь у голосуванні. Явка, за даними каталонської влади, становила 43%. Мадрид назвав голосування незаконним. Такої ж думки дотримуються в Єврокомісії.
…

Поліція у Мюнхені затримала підозрюваного, який поранив кількох перехожих.

Поліція виключає релігійні чи політичні мотиви нападу.

За інформацією голови поліції Мюнхена, підозрюваний має проблеми з психікою.

21 жовтня у Мюнхені чоловік напав з ножем і поранив 4 перехожих, після чого втік.

 
…

У Чехії завершилося голосування на парламентських виборах, яке тривала два дні.

Згідно з даними опитувань, найбільшу кількість голосів можуть набрати правоцентристи з руху ANO ( «Так»). Його очолює мільярдер і колишній міністр фінансів Чехії Андрей Бабіш. Спостерігачі припускають, що саме Бабіш може стати прем’єр-міністром, незважаючи звинувачення у корупції і зловживанні фондами Євросоюзу.

Андрей Бабіш не раз критикував ЄС, у тому числі європейську систему квот на прийом біженців та вимоги, пов’язані з переходом на євро.

Оглядачі прогнозують, що до парламенту може пройти рекордна кількість партій – до десяти, серед них праві і ліві євроскептики.
…

У Мінську 21 жовтня проходить несанкціонована акція опозиції «Марш обурених білорусів 2.0».

Ініціатором акції став опозиційний політик, колишній кандидат на посаду президента Микола Статкевич. Протест не погоджено з владою, але Статкевич заздалегідь попередив про проведення маршу.

Серед вимог присутніх – скасування так званого «декрету про дармоїда», підвищення зарплат і пенсій, борьюба з дідівщиною і насильством в армії.

На перший «Марш обурених» у Мінську у лютому цього року вийшли близько трьох тисяч людей. У нинішній акції участь беруть участь близько 200 людей. Мітингарі йдуть тротуарами, не виходячи на проїжджу частину. Попереду колони йдуть правозахисники і спостерігачі.

Білоруські ЗМІ повідомляють про затримання регіональних активістів, які збиралися приєднатися до акції протесту у Мінську.
…

В Афганістані щонайменше 72 людини загинули у результаті двох нападів смертників у мечетях країни.

Один напад стався у Кабулі, коли віряни 20 жовтня зібралися на п’ятничну молитву у шиїтській мечеті «Імам Заман» у районі Дашт-е-Барчі. Тут, за повідомленнями поліції, загинули щонайменше 39 людей, 45 поранені.

Інший напад стався у провінції Гор у сунітській мечеті. Тут, за офіційними даними, загинули щонайменше 33 людини, 10 поранені. Місцева влада повідомляє, що мішенню був командир, що воює проти талібів, який перебував у мечеті.

Наразі ніхто відповідальності за напади не взяв. Раніше за побідними атаками стояли угруповання «Талібан» та «Ісламська держава».

Напад сталися за день після того, як у результаті атаки угруповання «Талібан» на військову базу у Кандагарі загинули 43 військових.
…

94 людини померли від легеневої чуми на Мадагаскарі (африканська острівна держава в Індійському океані).

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), кількість непідтверджених випадків зараження перевищило тисячу і може зрости.

ВООЗ вважає незвично широкими масштаби нинішнього спалаху захворювання – ним охоплені два найбільших містах Мадагаскару.

Міжнародні гуманітарні організації направляють у цю країну антибіотики.

На думку представників ВООЗ, можливість поширення захворювання за межі острова вкрай мала.
…

Наступний саміт НАТО пройде у Брюсселі 11-12 липня 2018 року, повідомив прем’єр-міністр Бельгії Шарль Мішель після завершення саміту ЄС.

«Будемо раді знову вітати всіх союзників по альянсу», – сказав голова бельгійського уряду 20 жовтня.

Цю інформацію підтвердив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, який навів у Twitter ці ж дати без додаткових подробиць.

Традиційно саміти НАТО проводилися раз на два роки, проте починаючи із зустрічі на вищому рівні у липні 2016-го у Варшаві вони стали щорічними.

У 2017 році саміт Північноатлантичного альянсу також проходив у Брюсселі, де лідерів альянсу вперше вітали у новій штаб-квартирі НАТО, вартістю понад мільярд євро. Вона будувалася з 2010 року і повинна була почати працювати з 1 січня 2017 року. Але переїзд керівних структур НАТО в уповільненому режимі триває і навряд чи завершиться до кінця цього року.

Дипломати у Брюсселі зазначають, що під час саміту обговорюватимуться три ключові для НАТО теми: посилення військової присутності у Східній Європі, виконання європейськими країнами своїх зобов’язань щодо підвищення витрат на оборону та ситуація в Афганістані, де з 2018 року альянс має намір знову розширити чисельність своєї місії. 
…

У ЄС немає одностайності про надання Єврокомісії мандату на проведення переговорів з Росією щодо проекту газогону «Північний потік-2». Про це заявив голова Європейської комісії Жан-Клод Юнкер 19 жовтня, виступаючи по завершенні першого дня саміту ЄС у Брюсселі.

«Одностайної згоди між країнами ЄС щодо мандату на ведення переговорів Європейської комісії з Росією немає. Я ознайомив лідерів 28 держав-членів із позицією Єврокомісії. Її підтримали багато країн. Але чимало держав також вважають, що немає потреби надавати євроустанові цей мандат. В усякому разі, ми вирішили, що Європейська рада повинна далі над цим питанням працювати», – зазначив Юнкер.

Низка лідерів ЄС, а також Київ виступають проти проекту газопроводу «Північний потік-2». Вони заявляють, що він створить додаткові важелі тиску з боку Москви. Його лобіює Росія і деякі європейські, зокрема німецькі компанії.

Проект «Північний потік-2» має постачати газ із родовищ на півночі Росії безпосередньо до Німеччини дном Балтійського моря, оминаючи традиційні транзитні маршрути через Україну і Словаччину. Проект має розширити здатності вже збудованого першого «Північного потоку». Компанія Nord Stream 2 AG («Північний потік-2»), що займається плануванням будівництва, належить російському «Газпромові» на 100 відсотків через його філію у Нідерландах.

Критики вважають, що, на відміну від першої черги, вже наявного газогону «Північний потік», планована друга не має економічного обґрунтування і є суто політичним проектом Кремля, що має на меті збільшити залежність Європи від російського газу.
…

У США сенатори від Демократичної і Республіканської партій представили законопроект, який регулює проплачені політичні оголошення у соціальних мережах.

Авторами законопроекту є сенатори-демократи Еймі Клобучар і Марк Ворнер, а також сенатор-республіканець Джон Маккейн.

«Зважаючи на російські атаки під час виборів 2016 року, важливо як ніколи посилити нашу безпеку щодо іноземного втручання у наші вибори. На жаль, законодавство США, яке вимагає прозорості політичних кампаній, відстає від швидкого розвитку технологій», – зазначив Маккейн 19 жовтня.

Компанія Facebook на початку жовтня передала до Конгресу США інформацію, що міститься у трьох тисячах оголошень рекламного змісту на політичні теми. Цю політичну рекламу за місяць до та після президентських виборів 2016 року розміщували в соціальній мережі, ймовірно, люди в Росії.

Голова компанії Facebook Марк Цукерберг заявив, що підтримав розслідування Конгресу США. Він розповів про дев’ять кроків, які його компанія робить, щоб уряди не використовували Facebook для втручання у вибори.

Головний адвокат компанії Facebook Колін Стретч повідомив, що Facebook за жодних обставин не розголошує контент, але соціальна мережа хоче допомогти захистити цілісність виборів у США.

Розкриття Facebook даних, що росіяни купували політичну рекламу в цій соціальній мережі під час президентської кампанії 2016 року, спонукали Федеральну виборчу комісію США заявити про потребу «переглянути та модернізувати» виборче законодавство.

У Кремлі заперечують підозри щодо причетності Москви до рекламних оголошень у Facebook під час президентської кампанії у США.
…

Лідери ЄС висловили підтримку ядерній угоді з Іраном, після того, як президент США Дональд Трамп відмовився підтверджувати її виконання.

«Європейська рада підтверджує свої зобов’язання щодо ядерної угоди з Іраном», – мовиться у короткій заяві лідерів 28 країн Євросоюзу, яку бачили журналісти Радіо Свобода.

13 жовтня президент США Дональд Трамп, на відміну від лідерів інших великих держав, відмовився підтвердити, що Тегеран дотримується договору щодо іранської ядерної програми.

У Євросоюзі розкритикували таку позицію і висловили підтримку угоді.

Міністр закордонних справ Ірану заявив, що якщо Вашингтон відмовиться скасовувати санкції проти Тегерана, як передбачено в угоді від 2015 року, то Тегеран може з неї вийти.

На початку жовтня Дональд Трамп заявив, що Іран продовжує підтримувати тероризм на Близькому Сході. За словами президента США, такі дії не відповідають духу ядерної угоди. Якщо Трамп оголосить, що домовленість не відповідає національним інтересам США, в документ можна буде внести зміни.

Ядерна угода з Іраном була підписана у 2015 році тодішнім американським президентом Бараком Обамою спільно з «шісткою» переговорників – представниками держав постійних членів Ради безпеки ООН і Німеччини. Згідно з угодою, Іран зобов’язався допустити інспекторів МАГАТЕ на свої ядерні об’єкти в обмін на поетапне скасування санкцій Заходу. Під час виборчої кампанії Дональд Трамп назвав цю угоду помилковою і «найгіршою» в історії США. Він обіцяв вийти з договору після обрання його президентом.
…

Щонайменше 43 військових загинули і 9 були поранені 19 жовтня в результаті нападу талібів на військову базу в південній провінції Афганістану Кандагар, повідомили у Міноборони країни.

Згідно з повідомленням, шестеро військових зникли безвісти після нападу в районі Майванд.

Місцеві співробітники служби безпеки заявили, що бойовик-смертник підірвав автомобіль, начинений вибухівкою, неподалік бази, перед тим, як кілька бойовиків почали напад на об’єкт.

Військовий чиновник на правах анонімності заявив, що бойовикам не вдалося захопити базу, оскільки на місце події прибуло підкріплення. Є окремі повідомлення про двох бойовиків-смертників.

Відповідальність за напад взяли на себе таліби.

Уряд в Кабулі намагається перемогти бойовиків після виходу більшості сил НАТО з Афганістану в 2014 році.
…