На Мальті загинула журналістка Дафне Каруана Ґаліція, яка на підставі «Панамського архіву» звинувачувала родину прем’єр-міністра країни Джозефа Мускати в корупції.

Машина Ґаліції вибухнула після того, як вона виїхала з дому. Причина вибуху наразі невідома.

За кілька днів до загибелі журналістка повідомила поліції про погрози на свою адресу, повідомляє The Times of Malta.

Прем’єр-міністр Джозеф Мускат назвав загибель журналістки «варварським нападом». Він заявив, що Валетта попросила Федеральне бюро розслідувань США про допомогу в розслідуванні події.

Міжнародний консорціум журналістів-розслідувачів минулого року опублікував так званий «Панамський архів» – дані про корупцію у вищих ешелонах влади в декількох країнах світу.

Дафне Каруана Ґаліція на підставі цих документів заявила, що дружина прем’єр-міністра Мальти, ймовірно, володіє офшорною компанією, яка отримувала гроші від влади Азербайджану.

У вересні міжнародний Центр з дослідження корупції і організованої злочинності опублікував доповідь, згідно з якою влада Азербайджану через фіктивні компанії «відмила» майже 3 мільярди доларів. Ці гроші були витрачені, зокрема, на хабарі європейським політикам, які лобіювали інтереси Азербайджану в ЄС і блокували резолюції, що засуджують порушення прав людини у цій країні.
…

У сирійському місті Ракка 16 жовтня тривають запеклі бої між курдсько-арабськими загонами, які ведуть наступ, і джигадистами угрупування «Ісламська держава».

Раніше, згідно з домовленостями між воюючими сторонами, були створені умови для виходу з міста близько трьох тисяч жителів. Разом з ними Ракку залишили 270 бойовиків і члени їхніх родин.

У місті, за повідомленнями, залишилися близько 300 бойовиків-іноземців.

Угруповання «Ісламська держава» захопило Ракку у січні 2014 року. Незабаром це місто оголосили столицею «ісламського халіфату».

У червні 2017 року у Ракку вступили курдсько-арабські загони, підтримувані міжнародною коаліцією під проводом США. Наразі під контролем цих загонів перебуває майже 90% міста.

Про те, що операція у Сирії завершується, заявив увечері 16 жовтня міністр оборони Росії Сергій Шойгу під час зустрічі у Москві з міністром оборони Ізраїлю Авігдором Ліберманом.

Втрата ісламістами Ракки, яку вони вважають своєю «столицею», завдасть серйозного удару по екстремістському угрупованню, що захопило значні території в Сирії і сусідньому Іраку в результаті жорстокої боротьби проти урядових сил в 2014 році.
…

Сполучені Штати та Південна Корея розпочали спільні п’ятиденні військово-морські навчання поблизу узбережжя Корейського півострова. Серед його учасників – винищувачі, вертольоти та 40 кораблів, в тому числі авіаносець «Рональд Рейган».

7-й флот США 16 жовтня заявив, що маневри проводяться в Японському морі та в Жовтому морі на захід від півострова.

Маневри відбуваються за умов високої напруженості між Сполученими Штатами та її союзниками та Північною Кореєю. Пхеньян звинувачує американців у використанні навчань для підготовки до нападу.

США та союзники звинувачують КНДР у продовженні випробувань балістичних ракет та ядерної зброї всупереч резолюціям ООН.
…

Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш та інші світові лідери засудили теракт у столиці Сомалі Могадішо, внаслідок якого загинули щонайменше 276 людей, а ще близько 300 були поранені. Ґутерріш закликав до «єдності перед лицем тероризму».

Уряд Сомалі звинувачує в нападі, що стався 14 жовтня, екстремістів «Аль-Каїди» та «Аш-Шабааба», хоча жодне з цих угруповань не взяло на себе відповідальність.

Лідери Сполучених Штатів, Великої Британії та Франції також засудили атаку – найстрашніший теракт, який будь-коли відбувався в Сомалі.

Держдепартамент США заявив, що Сполучені Штати «у далі будуть поряд із урядом Сомалі, його народом та міжнародними союзниками в боротьбі з тероризмом та підтримуватимуть їхні зусилля для досягнення миру, безпеки і процвітання».

Голова Комісії Африканського Союзу Муса Факі Махамат звернувся до уряду Сомалі з проханням «продемонструвати відновлену єдність у цей критичний час і подолати розбіжності для відновлення єдності на всіх рівнях федеральних установ».

14 жовтня у Могадішо сталися два вибухи. Спершу вибухнула вантажівка поблизу готелю у районі Могадішо, де розташовані урядові будівлі, готелі й ресторани, ще один вибух стався в районі Мадіна.

Президент Сомалі Мохамед Абдуллахі Мохам оголосив триденну жалобу і закликав сомалійців здавати кров для поранених.
…

16 жовтня спливає п’ятиденний термін, який прем’єр-міністр Іспанії Маріано Рахой дав керівникові регіональної влади Каталонії Карлесу Пучдемону, щоб той пояснив, чи вже проголошена незалежність цього автономного регіону на південному сході країни.

Як сказав Рахой, виступаючи в парламенті Іспанії, якщо за цей час Пучдемон відповість, що незалежність уже проголошена, уряд у Мадриді дасть Барселоні ще три дні, до 19 жовтня, щоб відкликати таку декларацію про незалежність.

Якщо цього не станеться, Мадрид вдасться до свого права за статтею 155 Конституції Іспанії, що надає центральному урядові країни право фактично зупиняти автономні права регіону, який не виконує своїх обов’язків за законодавством Іспанії, і брати на себе пряме керівництво таким регіоном.

У Каталонії керівництво регіону підписало ввечері 10 жовтня декларацію про незалежність, але відтак було оголошено, що її запровадження припинили на певний час, щоб уможливити переговори з Мадридом. При цьому точний юридичний статус такого проголошення незалежності залишився не визначеним досить чітко, щоб Мадрид міг ухвалити конкретне рішення у відповідь.

У Мадриді раніше вже відкидали навіть думку про переговори з Барселоною щодо її незалежного статусу, заперечуючи взагалі саму ідею відокремлення Каталонії. Мадрид визнав референдум із запитанням «Чи хочете ви, щоб Каталонія стала незалежною державою у формі республіки?» неконституційним: чинна Конституція Іспанії (яка є конституційною монархією) не передбачає права регіонів на вихід із країни і визначає державу як унітарну.

Із заявами про невизнання можливого самопроголошення незалежності Каталонії також уже виступили в низці європейських столиць.

У Каталонії ж 6 жовтня оголосили остаточні результати цього референдуму, який відбувся всупереч спротиву Мадрида: за незалежність регіону проголосували понад 90 відсотків його учасників, але явка склала менш ніж 43 відсотки.
…

Кількість загиблих внаслідок вибуху в столиці Сомалі зросла до щонайменше 85.

Поліція повідомляє про щонайменше 100 поранених.

14 жовтня вибухнула вантажівка з вибухівкою поблизу готелю в районі Могадішо, де розташовані урядові будівлі, готелі й ресторани.

Влада заявила, що щонайменшу дві людини також загинули під час другого вибуху в районі Мадіна.

Наразі жодне з угруповань не взяло на себе відповідальності за вибухи, але уряд Сомалі звинувачує в нападах ісламістське угруповання «Аль-Шабааб», пов’язане з «Аль-Каїдою.

Президент Сомалі Мохамед Абдуллахі Мохам оголосив три дні трауру і закликав сомалійських людей пожертвувати кров для поранених.
…

Іран заперечує повідомлення про те, що у відповідь на референдум за незалежність в автономному курдському регіоні він закрив прикордонні переходи з північним Іраком.

«Як ми вже повідомляли раніше, ми заблокували наш повітряний простір до курдського регіону на прохання центрального уряду Іраку, і, наскільки я знаю, нічого нового не відбулося», – повідомив офіційному інформаційному агентству ISNA представник міністерства закордонних справ Бахрам Кассемі.

Раніше інформаційне агентство Ірану Tasnim повідомило, що іранська влада закрила прикордонний перехід з курдським регіоном Іраку «Башмаг»

Тим часом чиновник митниці з курдської сторони кордону заявив, що Іран закрив три пункти перетину кордону з цим регіоном.

25 вересня всупереч забороні центрального уряду в Багдаді відбувся референдум про незалежність Іракського Курдистану, на якому «за» висловилися майже 93 відсотки його учасників. Не тільки центральна влада Іраку, але й Іран, і Туреччина, які мають значні курдські меншини і побоюються наростання сепаратистських настроїв серед місцевих курдів, різко розкритикували референдум щодо незалежності Іракського Курдистану, автономного регіону на півночі Іраку. 

Тегеран зупинив авіарейси до і з курдського регіону та здійснив військові навчання поблизу курдського кордону.
…

У Киргизстані проходять вибори президента. По всій країні відкриті близько двох з половиною тисяч виборчих дільниць.

Очікується, що в голосуванні візьмуть участь понад три мільйони людей. За кордоном відкрито 37 ділянок, там можуть проголосувати близько 20 тисяч людей.

До полудня явка виборців склала близько 24 відсотків.

Це перші вибори в Киргизстані, за результатами яких очікується мирна передача влади. На пост президента претендують 11 кандидатів. Серед них три колишніх прем’єр-міністра: Омурбек Бабанов, Сооронбай Жеенбеков і Темір Сарієв. Нинішній глава Киргизстану Алмазбек Атамбаєв вже проголосував.

Конституція Киргизстану забороняє Алмазбеку Атамбаєву обиратися на другий термін. Він відверто підтримує колишнього прем’єр-міністра Киргизстану Сооронбая Жеенбекова, який пішов з посади у серпні цього року, щоб балотуватися у президенти.

Експерти очікують, що головна боротьба розгорнеться між Бабановим і Жеенбековим. Раніше ці два кандидати вже жорстко посперечалися під час дебатів.

Опозиція вже заявила про порушення під час голосування, однак в МВС Киргизстану це поки не підтверджують. За даними міністерства, поки зафіксовані лише дрібні порушення. Місцеві спостерігачі також говорять, що серйозних порушень вони поки не бачили.
…

В результаті двох вибухів, що прогриміли у столиці Сомалі Могадішо 14 жовтня понад 20 людей загинули і десятки були поранені, повідомила тамтешня поліція.

За повідомленнями, один вибух стався у районі, де розташовані урядові будівлі, готелі й ресторани. Якраз там і найбільше загинули і постраждали люди. А другий вибух пролунав через дві години в районі Мадіна – загинули дві людини.

Як передає агенція AFP з посиланням на поліцію, перший вибух «зруйнував» будівлі, тому кількість загиблих може значно зрости.

Поки ніхто не взяв на себе відповідальності за вибухи. У Сомалі часто здійснюють атаки бойовики ісламістського угруповання «Аль-Шабааб».

 
…

Спікер Держдуми Росії В’ячеслав Володін заявив, що Москва не визнаватиме рішень Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у Стразбурзі, якщо не братиме участі у виборі суддів. Про це російський парламентарій заявив журналістам 14 жовтня у Санкт-Петербурзі.

За словами Володіна, рішення суду не повинні поширюватися на Росію, якщо вона «не допущена» до формування цього суду.

Судді ЄСПЛ обираються депутатами Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Однак у квітні 2014 року російська делегація ПАРЄ була позбавлена права голосу через незаконну анексію українського Криму. Росія у відповідь відмовилася від участі у всіх заходах ПАРЄ. У червні Росія призупинила свої фінансові внески до Ради Європи.

13 жовтня Голова Ради Федерації Росії Валентина Матвієнко зробила аналогічну заяву про ЄСПЛ, заявивши, що без участі російської делегації в голосуванні всі обрані депутатами особи «не будуть повністю легітимними».
…

«Завершальні» бої з витіснення екстремістів угруповання «Ісламська держава» з сирійського міста Ракка, що на півночі країни, тривають. Представник «Сирійських демократичних сил» Мустафа Балі заявив 14 жовтня, що битва за місто може зайняти кілька годин або днів. Бойовики, за його словами, намагаються чинити відчайдушний спротив в кількох районах міста.

Також очолювана Сполученими Штатами коаліція заявила, що місцеві чиновники в Рацці уклали угоду з бойовиками-ісламістами, щоб ті дозволити евакуацію населення. Відповідно до цієї угоди, курдсько-арабського альянс «Сирійські демократичні сили» матиме право перевіряти транспортні засоби, які залишають територію міста.

У заяві коаліції вказують, що угода «врятує життя» людей і дозволить коаліції і союзникам зосередитися на боротьбі з угрупованням «Ісламська держава». Повідомляється, що за минулу добу з Ракки вийшли, здавшись коаліції, близько 100 бойовиків угруповання «Ісламська держава»

Битва за Ракку почалася в червні і позначилась важкими боями, які затягнулися через жорсткий спротив екстремістів і цивільних осіб, які опинилися в пастці у місті. Однак коаліція заявляє, що контролює близько 90 відсотків Ракки.

Базована у Лондоні «Сирійська обсерваторія з прав людини» заявила, що бойовики з угруповання «Ісламська держава» і їхні сім’ї вже покинули місто, а автобуси прибули для евакуації решти іноземних бойовиків та їхніх родин. Правозахисна група не вказала, куди їх будуть забирати.

Втрата ісламістами Ракки, яку вони вважають своєю «столицею», завдасть серйозного удару по екстремістському угрупованню, що захопило значні території в Сирії і сусідньому Іраку в результаті жорстокої боротьби проти урядових сил в 2014 році. 
…

Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Федеріка Моґеріні заявляє, що США не можуть в односторонньому порядку розірвати ядерну угоду з Іраном.

«Наскільки мені відомо, жодна країна світу не може розірвати резолюцію, ухвалену Радою безпеки ООН – більше того, ухвалену одноголосно – імплементовану і верифіковану. Міжнародне співтовариство продовжує підтримувати і втілювати її. Це точно не у руках будь-якого президента будь-якої країни розривати таку угоду», – заявила Моґеріні 13 жовтня у відповідь на виступ президента США Дональда Трампа у Конгресі.

Вона зазначила, що МАГАТЕ підтвердило виконання Тегераном положень договору.

Канцлерка Німеччини Анґела Меркель, президент Франції Емманюель Макрон і прем’єр-міністерка Великої Британії Тереза Мей у спільній заяві висловили занепокоєння рішенням Трампа не підтверджувати виконання Іраном своїх зобов’язань.

Позицію США розкритикували і у Росії.

В Ірані заявили, що дотримуватимуться ядерної угоди, але обіцяють подвоїти зусилля із ракетної програми.

Президент США Дональд Трамп заявив, що не буде підтверджувати виконання Іраном умов ядерної угоди. Про це він заявив у п’ятницю під час виступу у Конгресі, де представив нову стратегію щодо Ірану. Він назвав Іран «режимом ізгоїв», керованим «фанатиками», але не став оголошувати про вихід Вашингтона з ядерної угоди між Тегераном і світовими лідерами. При цьому Трамп дав Конгресу 60 днів, щоб ухвалити рішення про повернення до санкцій, які були скасовані після підписання цієї угоди. 

Так звану ядерну угоду між шістьма світовими державами і Тегераном уклали в 2015 році. Вона передбачає зняття санкцій з Ірану в обмін на те, що країна згорне свою ядерну програму.

У парламенті Ірану заявили, що якщо Сполучені Штати вийдуть з ядерної угоди, то саме існування угоди опиниться під загрозою.

На початку жовтня Дональд Трамп заявив, що Іран продовжує підтримувати тероризм на Близькому Сході. За словами президента США, такі дії не відповідають духу ядерної угоди. Якщо Трамп оголосить, що домовленість не відповідає національним інтересам США, в документ можна буде внести зміни.
…

У Косові побили відомого журналіста-розслідувача Вехбі Каджтазі, який очолює сайт Insajderi. Напад стався 13 жовтня у кафе Приштини.

Місцеві медіа оприлюднили фотографії Каджтазі із синцями і кров’ю на обличчі.

Прем’єр-міністр Косова Рамуш Харадінай засудив напад, назвавши неприпустимим насильство проти журналістів.

Спілка журналістів Косова закликала поліцію розслідувати напад, зазначивши, що на Вехбі Каджтазі вже вчиняли напад, але винуватців так і не знайшли.

За повідомленням Insajderi, поліція затримала підозрюваного на ім’я Фатон Рамадані, який сказав, що напад був відплатою за повідомлення сайту про депутата Мілайму Зеку.

Два місяці тому був вчинений напад на редактора видання Insajderi Паріма Оллюрі біля його будинку у Приштині.

Посол США у Приштині Ґреґ Делаві зазначив у Twitter: «дуже шкода, що проти журналістів у Косові досі чиниться фізичний тиск».
…

Новим генеральним директором ЮНЕСКО (Організація ООН з питань освіти, науки і культури) обрали колишнього міністр культури Франції Одрі Азулай.

За підсумками голосування у виконавчій раді організації, вона отримала 30 з 58 голосів. Тепер це рішення має затвердити Генеральна конференція ЮНЕСКО, чергова сесія якої запланована на 10 листопада.

З 2009 року, два терміни поспіль, організацію очолює представниця Болгарії Ірина Бокова.

12 жовтня США оголосили, що з кінця 2018 року виходять з ЮНЕСКО через її антиізраїльську позицію. Слідом за Вашингтоном свою готовність залишити ЮНЕСКО висловив Ізраїль.

США припинили фінансувати організацію у 2011 році, після того як вона прийняла до своїх лав Палестинську автономію.

Ізраїль призупинив співпрацю з ЮНЕСКО рік тому, коли було ухвалено резолюцію про збереження мечетей на Храмовій горі в Єрусалимі, в якій нічого не мовилося про історичну прив’язаність єврейського народу до цих священних для іудеїв і мусульман місць.
…

Суд у Пакистані відклав оголошення обвинувального висновку у справі за звинуваченням у корупції колишнього прем’єр-міністра країни Наваза Шаріфа, його доньки і зятя після сутичок між прихильниками Шаріфа та поліцією.

Сутички під судом в Ісламабаді сталися 13 жовтня перед прибуттям до суду дочки Шаріфа Маріам Наваз Шаріф і зятя Мохаммада Сафдара. Шаріф знову не з’явився в суді через хворобу дружини, що лікується в Лондоні.

Після повідомлень про сутички суддя відклав засідання до 19 жовтня.

Наваз Шаріф, його дочка, зять і двоє синів звинувачуються в корупції після витоку так званих «панамських документів». Відповідно до цих документів, Шаріф і деякі члени його родини мають офшорні компанії, зареєстровані за кордоном. Шаріф, який пішов з посади прем’єра у липні, заперечує будь-яку свою провину.
…

У Міністерстві оборони Росії 12 жовтня повідомили, що США відмовили у видачі віз російським військовим посадовцям, які планували провести спільну російсько-китайську зустріч в ООН з «питань роззброєння». Про це повідомив у Нью-Йорку начальник головного управління міжнародного військового співробітництва Міноборони Росії Олександр Ємельянов.

«Візу для в’їзду не дали», – сказав він, додавши, що Москва хотіла відправити делегацію на чолі з радником начальника Генштабу російських збройних сил Андрієм Третьяком.

У Місії США в ООН відмовилася коментувати ситуацію про ту зустріч і надавати коментарі стосовно віз.

«Російська Федерація впевнена, що необмежене розгортання протиракетної оборони США є серйозною загрозою глобальній безпеці і може ще більше розв’язати гонку озброєнь і загрожувати всьому людству», – сказав Ємельянов на брифінгу.

Росія і Китай вже давно критикують системи протиракетної оборони США, зокрема, розгортання цьогоріч системи в Південній Кореї в умовах загострення напруженості з КНДР щодо її балістичних ракет і ядерних випробувань.
…

Канадсько-американське подружжя і троє їхніх дітей, які перебували в заручниках у талібів протягом п’яти років, були звільнені на території Пакистану в результаті операції пакистанської армії.

У заяві армії Пакистану від 12 жовтня йдеться, що сім’я була врятована 11 жовтня під час операції в північно-західному племінному районі Куррам біля афганського кордону після того, як військові отримали інформацію від офіційних осіб США.

Пакистанські солдати після короткої перестрілки звільнили американку, її чоловіка-канадійця і дітей, викрадених пакистанською мережею «Хаккані» в жовтні 2012 року. Перехоплення машини, в якій бойовики перевозили Кейтлан Коулман, Джошуа Бойла і трьох їхніх дітей відбулося в районі міста Кохат на північному заході країни. Звідти родина була переправлена вертольотом в Ісламабад і перебуває зараз в американському посольстві.

Пару взяли у заручники під час подорожі країнами регіону. У момент викрадення п’ять років тому Коулман була вагітна, її діти народилися в Афганістані. Бойовики з мережі «Хаккані» намагалися обміняти Коулман і Бойла на одного зі своїх командирів, схоплених в Афганістані.

Напередодні президент США Дональд Трамп заявив: «Це позитивний момент в наших відносинах з Пакистаном. Співпраця, проявлену пакистанським урядом, доводить, що він уважно ставиться до наших прохань взяти на себе більшу роль в гарантуванні безпеки регіону».

Повернення сім’ї в Канаду ускладнюється тим, що Джошуа Бойл відмовляється летіти американським військово-транспортним літаком на базу Баграм під Кабулом на знак протесту проти того, що американці і їх афганські союзники нібито катують там полонених талібів.

Першою дружиною Джошуа Бойла була сестра пакистанського бойовика, який потрапив в полон до американців і провів десять років у в’язниці Гуантанамо.
…

Суд у столиці Росії Москві відправив речника «Роскомнагляду» Вадима Ампелонського під домашній арешт до 7 листопада. Проти нього і ще двох інших чиновників відомства, яких також відправили під домашній арешт, розслідується кримінальна справа про шахрайство в особливо великому розмірі.

Напередодні про порушення кримінальної справи стосовно Ампелонського, керівника правового відділу «Роскомнагляду» Бориса Едідіна і голови апарату відомства Олександра Весельчакова повідомили російські ЗМІ. Деталі самої справи поки що невідомі.

«Роскомнагляд» є державним агентством Росії, яке здійснює моніторинг електронних засобів масової інформації, масових комунікацій, інформаційних технологій і телекомунікацій для забезпечення їх відповідності федеральним законам.

Критики Кремля звинувачують уряд президента Володимира Путіна в тому, що він використовує його як засіб для придушення інтернет-свобод й інакомислення.

 
…

Губернатор Псковської області Росії Андрій Турчак пішов у відставку. Відповідний указ підписав російський президент Володимир Путін. Турчак став одинадцятим головою регіону Росії, який залишив посаду з формулюванням «за власним бажанням» за останні два тижні.

Тимчасовим виконувачем обов’язків губернатора Псковської області призначили Михайла Ведерникова, повідомив речник президента Росії Дмитро Пєсков.

Андрій Турчак очолював Псковську область Росії від 2009 року. Правозахисники й опозиція підозрюють його в причетності до нападу на журналіста Олега Кашина, який був побитий у листопаді 2010 року в Москві. Сам Кашин називає Андрія Турчака замовником злочину. Губернатор відкидає звинувачення.

Восени 2015 року журналіст заявив, що справа про замах на нього розкрита. Нападники виявилися співробітниками підприємства, що належить батькові губернатора Псковської області – Анатолію Турчаку, який вважається другом президента Росії.

Речник президента Росії Дмитро Пєсков, коментуючи низку відставок губернаторів, назвав це «очікуваним і затребуваним процесом». Нові керівники регіонів, за словами Пєскова, «молоді широкопрофільні фахівці».

Кадрові перестановки у російських регіонах пов’язують із майбутніми президентськими виборами в Росії, запланованими на 18 березня 2018 року, на яких Путін, як очікують, може бути переобраний на четвертий термін, попри те, що він ще не оголосив про намір балотуватися.

На минулих виборах Кремль вимагав від регіональних губернаторів забезпечити якомога більшу підтримку Путіна.
…

Члени Комітету з розвідки Палати представників США заявили, що публічно оприлюднять тисячі рекламних повідомлень із мережі Facebook, які, як виглядає, купили російські оперативники під час минулорічних президентських виборів у США.

Як повідомили журналістам Майк Конавей і Адам Шифф з Палати представників після зустрічі з головним операційним директором Facebook Шеріл Сандберг 11 жовтня, вони працюють з компанією над питанням щодо оприлюднення оголошень загалу.

«Ми попросили допомоги у Facebook, щоб приховати будь-яку особисту інформацію, і ми сподіваємося, що коли це станеться, ми зможемо опублікувати оголошення публічно», – сказав Шифф.

Конавей припустив, що навряд чи реклама з’явиться до 1 листопада, коли Facebook візьме участь у слуханнях Конгресу щодо втручання Росії у вибори в США. Він додав, що Facebook працює над тим, аби дати зрозуміти американцям, що пропагандою є те, що можна і не можна прочитати.

Комітет з розвідки є однією з декількох груп Конгресу, які розслідують твердження про втручання Росії в американські вибори.

Раніше компанія Facebook передала Конгресу США інформацію, що міститься в трьох тисячах оголошень рекламного змісту на політичні теми. Цю політичну рекламу за місяць до та після президентських виборів 2016 року могли розміщувати в соціальній мережі представники з Росії, додали в компанії.

Розкриття Facebook рекламних оголошень, які, за її даними, були спрямовані на розпалювання розбіжностей серед виборців США щодо гомосексуалізму, расових питань та імміграції, останнім часом супроводжувалося аналогічним розкриттям інформації і з Google та Twitter.

Всі три компанії мають публічно заявити про російське втручання перед Палатою представників і Сенатом 1 листопада. Facebook і Twitter підтвердили свою присутність на слуханнях, Google цього поки не зробив.
…

У Росії Московський міський суд визнав законним продовження арешту майна кондитерської фабрики української корпорації «Рошен» у російському Липецьку до 13 грудня. Суд повідомив, що не знайшов підстав скасовувати чи змінювати таке рішення суду нижчої інстанції.

Майже місяць тому, 13 вересня, рішення продовжити арешт майна цієї фабрики на три місяці ухвалив у столиці Росії Москві Басманний суд.

Нинішній арешт, що не передбачає заборони використовувати майно фабрики для її роботи, але не дозволяє укладати щодо нього угоди, був накладений раніше цього року, і це вже не перший арешт цього майна в цій справі. У Слідчому комітеті Росії стверджують, що фабрика незаконно отримала відшкодування податку на додану вартість іще за 2012 рік, подавши підроблені документи.

Сама ця фабрика тим часом повністю припинила діяльність іще до кінця червня цього року: як повідомляла прес-служба корпорації «Рошен», Липецька кондитерська фабрика у квітні припинила випуск продукції, у травні були законсервовані системи холодо- і теплопостачання, а в червні – блок очисних споруд, котельні й водозабори.

Проблеми Липецької кондитерської фабрики почалися ще 2014 року, коли Росія почала агресію проти України, а головний власник корпорації «Рошен» Петро Порошенко був обраний президентом України. Російські силовики неодноразово блокували роботу фабрики, а суди заарештовували її майно. Корпорація, в якій Порошенко передав свою частку власності в управління незалежному трастові, заявляла, що хотіла продати Липецьку фабрику, але це не вдавалося зробити через втручання президента Росії Володимира Путіна. Як казав майже рік тому, наприкінці жовтня 2016-го, президент корпорації В’ячеслав Москалевський, саме Володимир Путін стоїть «за всіма перевірками, кримінальними справами й арештами майна, через яке ми не можемо продати фабрику».
…

У Москві знову не виключили можливість подальшого скорочення чисельності працівників американських дипломатичних місій в Росії після низки взаємних дипломатичних санкцій обох сторін останнім часом, останнім із яких наразі стало закриття Вашингтоном російського консульства і ще двох дипломатичних будівель у США.

Як сказав директор департаменту Північної Америки Міністерства закордонних справ Росії Георгій Борисенко в інтерв’ю російському державному агентству «РІА Новості», «в дипломатії існує непорушний принцип взаємності, і американці про це чудово знають», а відтак, за його словами, США своїми діями по суті висловили згоду, що Москва може повестися «дзеркально» з їхніми дипломатичними установами в Росії.

За словами російського дипломата, не виключене, зокрема, запровадження «реального паритету» в кількості працівників диппредставництв США з тим, щоб скоротити це число з нинішніх 455 до 300 чи й менше.

Як сказав Борисенко, Росія, запроваджуючи на американців обмеження в 455 осіб, при цьому врахувала в таке саме число працівників своїх дипломатичних установ у США і членів місії при ООН, робота яких не стосується російсько-американських двосторонніх відносин, і тепер Москва може вирахувати з цифри в 455 осіб число своїх працівників в ООН.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров іще місяць тому, 11 вересня, обіцяв привести в повну відповідність із принципом паритету чисельність і формат дипломатичних місій США в Росії. Відтоді Москва не пішла наразі на такий крок, але висунула проти США нові звинувачення в нібито обшуках у закритих дипломатичних будівлях Росії у США, які у Вашингтоні відкинули.

Раніше США заявляли, що критика Москвою рішення Вашингтона закрити генконсульство Росії в Сан-Франциско і її торговельні представництва у Вашингтоні і Нью-Йорку лицемірна. Як заявляв тодішній посол США в Росії Джон Теффт, коли Росія оголосила про скорочення персоналу диппредставництв США в цій країні, вона посилалася на дотримання рівної кількості цих працівників, яких США мали в Росії більше, ніж Росія у США; коли ж Вашингтон застосував цей самий принцип до кількості консульств, яких Росія мала у США чотири, а США в Росії три, і закрив одне з російських консульств, у Москві обурилися. «Паритет так паритет», – сказав посол.

Крім того, він заперечив уже раніше висловлене твердження Міністерства закордонних справ Росії, що Москва свого часу не наказала, а «запропонувала» чи «попросила» США скоротити чисельність працівників своїх дипломатичних представництв у Росії. «Нам наказали зробити це. Це не було предметом ніяких переговорів», – запевнив Теффт.

Президент Росії Володимир Путін, який назвав дії США щодо російських дипломатичних об’єктів «хамськими» і «безпрецедентними», раніше вже заявляв, що Москва залишає за собою право далі скоротити чисельність працівників диппредставництв США в Росії. Але, як казав він 2 вересня, Москва наразі ще не піде на такий крок.

Раніше американські посадовці вже казали, що Сполучені Штати не вжили ніяких неправомірних дипломатичних або юридичних заходів, коли наказали росіянам залишити російське консульство в Сан-Франциско, а також дві інші дипломатичні будівлі у Вашингтоні та Нью-Йорку, які використовувалися як торгові представництва, в термін до 2 вересня.

Москва в серпні наказала США скоротити дипломатичний персонал у Росії відразу на 755 осіб – до рівня в 455 осіб – до 1 вересня. До таких дій Росія вдалася у відповідь на нові санкції США через втручання Росії у президентські вибори у США в 2016 році, яке вважають доведеним усі американські спецслужби і яке Москва заперечує. Наприкінці 2016 року США вже видворили через це групу російських дипломатичних працівників і закрили кілька російських дипломатичних дач, що, за деякими припущеннями, могли використовуватися спецслужбами Росії для втручання у вибори; тоді Росія утрималася від негайної відповіді.
…