Влада Росії заявляє, що повідомлення про замінування, які продовжують надходити 18 вересня, призводять до евакуації сотень людей зі шкіл, торгових центрів, залізничних вокзалів й інших будівель.

Влада Москви повідомила, що близько 600 людей вивели з восьми адміністративних будівель у російській столиці, крім того людей евакуювали і з однієї приватної компанії.

У столиці регіону Удмуртії, Іжевську, евакуювали людей із двох торгових центрів і готелю після надходження повідомлення про закладення бомби.

У Чебоксарах, столиці Чувашії, загалом евакуювали людей із 12 будівель.

Анонімні повідомлення про загрозу вибухів на вокзалах, в торгових центрах і навчальних закладах надходять до правоохоронних органів Росії з 10 вересня. За цей час евакуювали більше ніж 100 тисяч людей у десятках регіонів Росії. Жодне з повідомлень про мінування поки що не підтвердилося.

У Кремлі масові дзвінки із повідомленнями про мінування назвали «телефонним тероризмом».
…

Президент США Дональд Трамп спробує заручитися широкою підтримкою свого плану реформування ООН, коли 18 вересня зустрінеться зі світовими лідерами в штаб-квартирі організації в Нью-Йорку.

Трамп, який в минулому неодноразово виступав із критикою ООН, викладе своє уявлення про те, як поліпшити роботу всесвітньої організації. Наступного дня він вперше звернеться до Генеральної асамблеї, що складається зі 193 членів, в ході дебатів щорічної сесії, що відбуватиметься 19-25 вересня. До нього приєднаються генеральний секретар ООН Антоніо Ґутерріш і керівники 120 країн, які підписали проект декларації на підтримку реформування ООН.

Вашингтон, найбільший фінансовий донор ООН, погрожує серйозними скороченнями фінансування, які, за словами Ґутерріша, створять «нерозв’язну проблему» для організації.

У червні Генеральна асамблея проголосувала за те, щоб скоротити 600 мільйонів доларів зі щорічного 8-мільярдного бюджету Організації Об’єднаних Націй, передбаченого на миротворчі місії, у зв’язку з тиском із боку адміністрації Трампа.

На зустрічі 18 вересня Трамп має намір «висловити підтримку зусиллям Генерального секретаря Ґутерріша з реформування ООН», заявила речниця Білого дому Сара Сандерс на брифінгу 15 вересня. За її словами, «ООН, безумовно, має величезний потенціал для виконання своїх основних ідеалів, але тільки в тому випадку, якщо вона буде працювати більш ефективно».

Цього ж дня Трамп планує провести переговори з президентом Франції Емманюелем Макроном і прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу, а також «робочий обід» з лідерами країн Латинської Америки.

Очікується, що на зустрічі з президентом США як Макрон, так і Нетаньягу піднімуть тему угоди з Іраном 2015 року, відповідно до якої Іран обмежує свою ядерну діяльність в обмін на зняття санкцій. При цьому Макрон наполягає на збереженні угоди з Іраном, а Нетаньяху – на її припиненні.

Засідання цьогорічної Генасамблеї ООН відвідають близько 130 світових лідерів, зокрема президент України Петро Порошенко.
…

Державний секретар США Рекс Тіллерсон заявив, що Сполучені Штати можуть залишитись у Паризькій кліматичній угоді на належних умовах.

«Президент сказав, що він відкритий для пошуку тих умов, за яких ми можемо продовжувати співпрацювати з іншими людьми, про те, що ми всі згодні, це ще складне питання», – сказав Тіллерсон 17 вересня.

Радник з питань національної безпеки американського президента Герберт Раймонд МакМастер зробив подібну заяву в телевізійному інтерв’ю 17 вересня, де сказав, що президент Дональд Трамп завжди був готовий розглянути зміни в кліматичному договорі.

«Він залишив двері відкритими для повернення дещо пізніше, якщо буде розроблена краща угода для США», – сказав МакМастер сказав ABC.

5 серпня Державний департамент США оприлюднив перше письмове повідомлення про те, що Вашингтон планує відмовитися від Паризької кліматичної угоди, укладеної 2015 року.

Водночас у Держдепартаменті додали, що Вашингтон залишиться в процесі переговорів, «якщо Сполучені Штати зможуть визначити більш сприятливі умови для себе, бізнесу, працівників, своїх людей та платників податків».

Президент США Дональд Трамп 1 червня заявив, що США виходять із Паризької кліматичної угоди. При цьому Трамп наголосив, що абсолютно відданий захисту довкілля, але Паризьку кліматичну угоду у її нинішньому вигляді вважає шкідливою для американської економіки і такою, що надає переваги таким країнам, як Китай та Індія.

Паризька угода – угода в рамках Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC) щодо регулювання заходів зі зменшення викидів діоксиду вуглецю з 2020 року. Паризька кліматична угода передбачає, що зобов’язання зі скорочення шкідливих викидів в атмосферу беруть на себе всі держави, незалежно від ступеня їхнього економічного розвитку.
…

Державний секретар США Рекс Тіллерсон заявив, що Сполучені Штати Америки розглядають питання про закриття свого посольства в столиці Куби, Гавані, через низку нез’ясованих інцидентів, які завдають шкоди здоров’ю американських державних службовців у тій країні.

«Це дуже серйозна проблема щодо шкоди, якої зазнали певні особи, – сказав він. – Ми привезли декого з цих людей додому».

У серпні в Державному департаменті США заявили, що американці, пов’язані з посольством США в Гавані, зазнали проблем зі здоров’ям через «інциденти», спричинені «акустичними атаками». 

Серед медичних симптомів були: нудота, головний біль, запаморочення, дзвін у вухах, тимчасова або постійна втрата слуху чи пам’яті.

Куба заперечує причетність.

Державний департамент США не звинуватив Гавану в нападі.

Але в травні США видворили двох кубинських дипломатів.

П’ятеро сенаторів-республіканців минулого тижня закликали адміністрацію США закрити посольство США в Гавані через атаки, якщо Куба не буде вживати заходів.

На початку вересня Державний департамент США повідомив, що інциденти «акустичних атак» на американських дипломатів у Гавані продовжувались у серпні. Тоді Держдепартамент заявив, що слідство в цій справі за участю Федерального бюро розслідувань продовжується, і кожен з випадків вивчається після отримання нової інформації. До того часу було підтверджено, що вони мали вплив на здоров’я 19 американських державних службовців.

Профспілка, яка представляє інтереси американських дипломатів, висловила занепокоєння з приводу серйозності симптомів «акустичного переслідування».

Два американські дипломати в результаті атаки зазнали довготермінової шкоди для здоров’я, вони втратили слух і не змогли повернутися до праці на Кубі.
…

У пакистанському місті Лахор 17 вересня виборці голосують на довиборах після відставки колишнього прем’єр-міністра Наваза Шаріфа в липні.

Верховний Суд усунув Шаріфа з посади через звинувачення в корупції.

Його дружина, Кульсум Наваз Шаріф, працює в Лахорі, в політичній структурі Шаріфа, але нині перебуває в Лондоні, де лікує рак.

Натомість її дочка, Маріам Наваз Шаріф, очолила кампанію за партію Наваза Шаріфа «Пакистанська мусульманська ліга – Наваз». 

Понад 320 000 виборців беруть участь у голосуванні.

Верховний суд усунув Шаріфа з посади. За цим рішенням, він не матиме права обіймати державні і виборні посади упродовж 10 років. Причиною стала причетність Наваза Шаріфа до звинувачень у корупції. Шаріф перебуває під слідством з 2016 року після витоку так званих «панамських документів». Відповідно до цих документів, дочка Шаріфа і двоє його синів мають офшорні компанії, зареєстровані на Британських Віргінських островах. Наваз Шаріф заперечує будь-яку свою провину.

У серпні новий кабінет міністрів очолив його близький соратник Шахід Хакан Аббасі. 

Деякі партійні урядовці запропонували дружині Шаріфа бути прем’єр-міністром після обрання до парламенту. Кульсум, яка вже понад 40 років перебуває в шлюбі з Шаріфом, не має політичної ваги, але є видатним діячем Пакистану.

 
…

Міністерство закордонних справ Туреччини викликало 16 вересня посла Німеччини через проведення в Кельні курдського фестивалю. Анкара засудила цю подію, стверджуючи, що вона сприяє поширенню «терористичної пропаганди», маючи на увазі «Робітничу партію Курдистану» – організацію, визнану терористичною не лише в Туреччині, але також у США та ЄС.

Турецька влада вважає, що надання Німеччиною дозволу на проведення такого фестивалюпродемонструвало «подвійні стандарти в боротьбі з тероризмом».

Відносини Туреччини з Німеччиною нині затьмарені після того, як турецький президент Реджеп Тайїп Ердоган почав широкомасштабне переслідування своїх опонентів після невдалого перевороту 2016о року.

Німеччина критикує Анкару за масові арешти та відмовляє у видачі тих людей, яких влада Туреччини прагне засудити через імовірну роль у спробі перевороту. Берлін також зажадав, щоб Туреччина випустила близько десяти німецьких громадян, заарештованих за останні місяці.
…

Очолювана США коаліція, яка бореться з бойовиками угруповання «Ісламська держава» в Сирії, заявила, що російські військові 16 вересня поцілили у війська, підтримувані Вашингтоном, і поранили кількох бійців.

Ця заява була оприлюднена через кілька годин після того, як підтримуване США курдсько-арабське ополчення «Сирійські демократичні сили» (СДФ) звинуватило російські реактивні літаки в бомбардуванні своїх сил у провінції Дейр-ез-Зор і пораненні шести його бійців.

«Російська зброя влучила в місце, про яке росіяни знали, що там перебувають радники «Сирійських демократичних сил» і коаліції. Внаслідок удару кілька бійців зазнали поранень та отримали медичну допомогу», – сказано в заяві коаліції. У цій заяві також вказано, що радники, присутні в цій локації, не були поранені.

Сполучені Штати та Росія підтримують різні сили в сирійській війні, які ведуть наступ на позиції бойовиків угруповання «Ісламська держава» на сході країни неподалік кордону з Іраком.

Росія та Іран виступають на боці президента Сирії Башара Асада у шестирічній громадянській війні, натомість Сполучені Штати та Туреччина підтримують різні групи повстанців, які протистоять як владі в Дамаску, так і бойовикам угруповання «Ісламська держава».
…

У столиці російського Башкортостану, Уфі, 16 вересня проходить я акція на захист викладання національної мови у школах.

Як повідомляється на сторінці націоналістичної групи «Башкорт» у соціальній мережі «ВКонтакте», у відповідь на запит про мітинг 16 вересня у центрі Уфи міська влада рекомендувала провести акцію 24 вересня і у віддаленому районі. Активісти заявили, що і без дозволу влади мітинг відбудеться у суботу на центральній площі.

Перед початком цього навчального року батьків школярів вперше попросили відповісти на питання, чи хочуть вони, щоб їх дитина вивчала башкирський мову. 14 вересня керівник Башкортостану Рустем Хамітов заявив, що 75 відсотків батьків погодилися на це.

Нова практика була запроваджена після того, як у серпні президент Росії Володимир Путін дав розпорядження Генеральній прокуратурі перевірити дотримання прав громадян на добровільне вивчення нерідної мови.

Після цього у національних республіках багато батьків стали писати у школи заяви про відмову від обов’язкового вивчення місцевої мови своїми дітьми.

7 вересня міністерство освіти Татарстану заявило, що така ситуація суперечить федеральним і регіональним законам.

14 вересня Рада старійшин Чувашії засудила заяву Путіна, назвавши черговою атакою на мови народностей Російської Федерації.

Раніше у всіх школах національних республік Росії в обов’язковому порядку вивчалися обидві офіційні мови – російська і національна.
…

Рада безпеки ООН засудила черговий ракетний запуск Північної Кореї як «вкрай провокаційний». У спільній заяві 15 держав мовиться, що дії КНДР представляють загрозу не тільки країнам регіону, а й усьому світу. Члени Ради безпеки наголосили на необхідності відмови від ядерної зброї на Корейському півострові.

Екстрене засідання Ради безпеки ООН 15 вересня скликали Сполучені Штати і Японія. Вранці 15 вересня північнокорейська ракета середньої дальності пролетіла над Японією і впала в Тихий океан.

Представник Росії при ООН заявив, що Росія має намір приєднатися до нових санкцій, запроваджених проти КНДР. При цьому він закликав Північну Корею та інші зацікавлені сторони припинити взаємні погрози.

11 вересня Рада безпеки ООН одноголосно проголосувала за посилення санкцій проти Північної Кореї. Резолюція перекриває експорт текстилю з КНДР, забороняє ввезення в країну природного газу та встановлює ліміт на продаж нафти і нафтопродуктів.
…

Парламент в іранському Курдистані підтримав план щодо референдуму про незалежність цього автономного регіону.

Джаафар Айменкі, віце-президент Курдистану, який головував на сесії 15 вересня, заявив, що проведення цього рекомендаційного референдуму просуватиметься після того, як його підтримала переважна більшість депутатів регіону.

12 вересня парламент Іраку відкинув план автономного курдського регіону на півночі країни провести референдум про незалежність.

Іракський Курдистан за Конституцією Іраку 2005 року, що встановила федералізацію країни, став автономією у складі Іраку, а на практиці вже з багатьох питань діє, не зважаючи на Багдад.

Плани референдуму про повну незалежність регіону викликали значний спротив також в Ірані і Туреччині, де є значні курдські меншини, а в Туреччині діє і збройний сепаратистський рух місцевих курдів. Тегеран і Анкара побоюються, що такий референдум посилить сепаратистські настрої і дії і серед курдів у цих країнах.

Також проти референдуму виступають США і Європейський союз – там непокояться, що він значно послабить і так нестійкий уряд у Багдаді.

Крім того, і в самому Іракському Курдистані багато хто з його населення у 5,5 мільйонів теж виступає проти референдуму. Супротивники цього кроку вважають, що референдум може зашкодити боротьбі проти екстремістського угруповання «Ісламська держава» та інших екстремістських груп.
…

Угруповання «Ісламська держава» взяло відповідальність за вибух у лондонському метро, в результаті якого були поранені понад 20 людей.

Відповідна заява ісламістів була опублікована пов’язаним із ними інтернет-агенством «Амак».

Лондонська міська поліція повідомляє, що внаслідок спрацювання саморобного вибухового пристрою у метро британської столиці були поранені 22 людини. За даними правоохоронців, частина людей мають опіки, а частина постраждали в тисняві, що виникла після вибуху й пожежі. Ніхто із тих, хто постраждав, не перебуває в тяжкому стані. Повідомлень про загиблих немає.

Напад, який у поліції назвали терактом, стався у поїзді під час ранкової години пік 15 вересня на наземній станції Parsons Green у південно-західному Лондоні.
…

Росія, Туреччина й Іран узгодили зони «деескалації» в Сирії. Режим припинення вогню там повинен дотримуватися протягом шести місяців, але термін може бути продовжений.

Як йдеться в спільній заяві, ухваленій у ході чергового раунду переговорів щодо Сирії в столиці Казахстану Астані, зони повністю або частково охоплюють район Східної Гути в північній частині провінції Дамаск, а також провінції Ідліб, Хомс, Латакія, Алеппо і Хама.

За непідтвердженими даними турецьких ЗМІ, зона в Ідлібі (де частину районів контролюють повстанці під командуванням «Фронту ан-Нусра», що відколовся від «Аль-Каїди») буде поділена на три частини: турецькі підрозділи і загони сирійської помірної опозиції контролюватимуть північно-західні райони, сирійські урядові сили й іранські загони – південний схід, а російські сили – територію між зазначеними районами.

Переговори в Астані, що відбуваються окремо від переговорів про сирійське врегулювання під егідою ООН у швейцарській Женеві, започаткували Росія, Іран і Туреччина. В них також беруть участь представники сирійської опозиції і влади, а також дипломати США і спецпредставник генерального секретаря ООН у справах Сирії Стаффан де Містура.

Домовленості про чотири «зони деескалації» для розведення сирійських урядових і опозиційних сил досягли на одній із попередніх зустрічей в Астані. Припинення вогню там не має стосуватися боротьби проти екстремістського угруповання «Ісламська держава». Влада Сирії вже заявила, що не погодиться на присутність у цих зонах сил ООН.

Москва і Тегеран підтримують владу авторитарного президента Сирії Башара аль-Асада, Анкара – частину опозиційних до нього сирійських сил. При цьому Росія, Туреччина, а також США ведуть у Сирії безпосередні воєнні кампанії проти бойовиків «Ісламської держави»; Москва також здійснює удари по інших супротивниках влади Асада, зокрема й по тих, що мають підтримку Заходу й арабського світу.

 
…

Лондонська міська поліція заявляє, що внаслідок спрацювання саморобного вибухового пристрою в метро британської столиці були поранені 22 людини.

За даними правоохоронців, частина людей мають опіки, а частина постраждали в тисняві, що виникла після вибуху і пожежі.

Ніхто із тих, хто постраждав, не перебуває в тяжкому стані. Повідомлень про загиблих немає.

Напад, який у поліції назвали терактом, стався у поїзді під час ранкової годині пік 15 вересня на наземній станції Parsons Green у південно-західному Лондоні.

Британські ЗМІ повідомили, що в одному з вагонів вибухнув білий контейнер.

Sky News пізніше цитував поліцейського, як стверджує, що вибуховий пристрій здетонував не повністю.

Один зі свідків повідомив агенції Reuters, що почув хлопок і побачив, як вагон попереду загорівся.

Мер Лондона Садік Хан засудив причетних до нападу і закликав лондонців залишатися спокійними.

Посольство України в Лондоні перевіряє, чи не постраждали українці внаслідок нападу.

Британський прем’єр Тереза Мей заявила, що пізніше 15 вересня головуватиме на засіданні Ради з нацбезпеки Британії.
…

Президент Росії Володимир Путін 18 вересня планує поїхати в Ленінградську область, де спостерігатиме за ходом навчань «Захід-2017», спільних із Білоруссю, повідомив його речник Дмитро Пєсков.

За його словами, Путін стежитиме за «стратегічними навчаннями» із командного посту в Ленінградській області.

Тим часом, речниця президента Білорусі Олександра Лукашенка заперечила повідомлення про те, що він спочатку збирався спостерігати за навчаннями з території Росії, але потім передумав.

Як заявила Наталія Ейсмонт державному агентству «Белта», Лукашенка «офіційно не запрошували спостерігати за навчаннями у Росії». За її словами, він робитиме це у Білорусі.

«Зарано говорити про конкретну дату і напрямок його подорожі», – додала речниця.

Країни-сусіди Білорусі, серед них держави Балтії і Україна, непокояться, що Росія може використати навчання «Захід-2017» для агресивної розбудови своєї військової присутності в регіоні, на східному фланзі НАТО, і перетворити Білорусь на плацдарм для можливого наступу на Україну. Москва і Мінськ заперечують такі побоювання і стверджують, що навчання мають суто оборонний антитерористичний характер і що після їхнього закінчення всі війська повернуться до місць постійної дислокації, зокрема російські – назад до Росії. Союз НАТО дислокував чотири батальйонні бойові групи, загалом майже 4500 військовослужбовців, в Естонії, Латвії, Литві й Польщі, щоб запевнити ці країни в підтримці перед дедалі агресивнішими діями Росії після окупації нею українського Криму і агресії на сході України.

Навчання «Захід-2017» будуть відбуватися головно на території Білорусі, яка межує з Україною, Литвою, Латвією і Польщею, а також частково на території Росії, зокрема в її Калінінградській області, що є російським ексклавом, відірваним від решти країни, поміж Польщею і Литвою.
…

США запровадили нові санкції проти Ірану. Відповідний список 14 вересня опублікований на сайті американського міністерства фінансів.

До списку включили сім громадян Ірану і дві базовані в Україні компанії, які, на думку Вашингтона, причетні до фінансування ядерної програми Тегерана. Йдеться про DART Ukrainian airlines і авіакомпанію Khors.

Під санкції потрапили також дві іранські комп’ютерні мережі, обвинувачені у кібератаках на Мінфін США.

З цього моменту заморожені всі їхні американські активи, а громадянам США заборонено вступати з ними у ділові контакти.

Вашингтон звинувачує Іран у таємних спробах виготовити ядерну зброю у порушення угоди між Тегераном і шістьма світовими лідерами, підписану у 2015 році.
…

Президент Словаччини Андрей Кіска відкидає звинувачення щодо уникнення сплати податків.

«Цими днями вирішується: Словаччина є чи ні мафіозною країною. Це неприйнятно, колитаємні документи відкриваються і використовуються проти громадян нашої країни, проти політиків», – зазначив Кіска 14 вересня у Facebook.

Він повідомив, що вже зажадав пояснень від міністра фінансів Петра Кажіміра, «як могло статися, що інформація фінансового управління, що охороняється законом, витікає через анонімні електронні листи України». 

Міністерство фінансів зобов’язане до 18 вересня надати відповідь.

Раніше словацькі ЗМІ оприлюднили інформацію, що президент Словаччини Андрей Кіска начебто уникає сплати податків, що стосуються фірми KTAG, власниками якої є брати Андрей і Ярослав Кіски. Інформація про це, за повідомленнями, надходить до поліції від «незадоволених працівників податкової інспекції» через особу, яка підписується «Yegor» – «Єгор» з української електронної пошти».

Оприлюднені документи, зокрема, стосуються президентської кампанії Андрея Кіски у 2014 році. Серед них є прохання податкової інспекції роз’яснити, чому видатки президентської кампанії були зараховані до видатків фірми KTAG.
…

В Іраку курдський губернатор провінції Кіркук назвав голосування іракського парламенту про його відсторонення «нелегальним» і пообіцяв залишатися на посаді.

Голосування парламенту Іраку 14 вересня стало відповіддю на погрози Наджміддіна Каріма ще більше посилити напруження між курдськими лідерами і Багдадом перед рекомендаційним референдумом щодо незалежності іракського Курдистану, запланованим на 25 вересня.

Депутат іракського парламенту Хуссейн аль-Малікі повідомов, що голосування про відсторонення відбулося після консультацій з прем’єр-міністром Хайдером аль-Абаді.

Іракський депутат Мухаммад аль-Карболі заявив, що Карім «загрожує єдності країни і миру у Кіркуку».

Курдський лідер Масуд Барзані засудив голосування, заявивши, що Багдад не залишив місця для переговорів щодо референдуму про незалежність Курдистану.

12 вересня парламент Іраку відкинув план автономного курдського регіону на півночі країни провести референдум про незалежність.

Іракський Курдистан за Конституцією Іраку 2005 року, що встановила федералізацію країни, став автономією у складі Іраку, а на практиці вже з багатьох питань діє, не зважаючи на Багдад.

Плани референдуму про повну незалежність регіону викликали значний спротив також в Ірані і Туреччині, де є значні курдські меншини, а в Туреччині діє і збройний сепаратистський рух місцевих курдів. Тегеран і Анкара побоюються, що такий референдум посилить сепаратистські настрої і дії і серед курдів у цих країнах.

Також проти референдуму виступають США і Європейський союз – там непокояться, що він значно послабить і так нестійкий уряд у Багдаді.

Крім того, і в самому Іракському Курдистані багато хто з його населення у 5,5 мільйонів теж виступає проти референдуму. Супротивники цього кроку вважають, що референдум може зашкодити боротьбі проти екстремістського угруповання «Ісламська держава» та інших екстремістських груп.
…

Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш закликав владу М’янми припинити насильство проти етнорелігійної мусульманської меншини рохінджа.

За його словами, ця меншина опинилася в катастрофічній гуманітарній ситуації. Він дав зрозуміти, що погоджується з висловленою раніше в ООН оцінкою подій на півночі штату Ракхайн на заході М’янми як «етнічної чистки».

Рада безпеки ООН також у середу засудила і перший напад бойовиків рохінджа на силовиків М’янми, і насильство, що спалахнуло після того.

Рада безпеки висловила стурбованість через повідомлення про надмірне насильство в перебігу операцій силовиків і закликала до негайних кроків для зупинення насильства в Ракхайні, деескалації ситуації, відновлення правопорядку і забезпечення захисну цивільного населення.

За останніми повідомленнями, близько 380 тисяч рохінджа вже втекли до сусідньої Бангладеш від початку останнього спалаху насильства наприкінці минулого місяця, що спричинило в цій одній із найбідніших країн світу гуманітарну катастрофу.

Також вимушеними переселенцями, втікачами від насильства, стали десятки тисяч представників інших національностей, у першу чергу ракхайнців, головно буддистів за вірою.
…

У столиці Македонії Скоп’є понад сотня людей протестувала перед будівлею парламенту, де почали розглядати законопроект про надання албанській мові офіційного статусу по всій країні.

Демонстранти з лав націоналістичних і консервативних сил під гаслами «Зрада – не демократія» вимагали від уряду зняти законопроект із розгляду.

Прем’єр-міністр Македонії, соціал-демократ Зоран Заєв обіцяв провести такий закон, коли укладав коаліційну угоду для формування уряду з малими партіями албанської меншини. В разі ухвалення цей закон зробить албанську офіційною мовою по всій Македонії, поруч із державною македонською; нині албанська має офіційний статус тільки в місцевостях, де чисельність албанської меншини становить принаймні 20 відсотків.

Ця домовленість викликала різку критику національно-консервативних сил, що були при владі в Македонії раніше. Вони звинуватили Заєва у зраді національних інтересів.

Албанці за національністю становлять близько чверті від понад 2-мільйонного населення Македонії. 2001 року Македонія була на межі громадянської війни через збройні заворушення представників албанської меншини, що домагалися розширення своїх прав – і частково вже домоглися.
…

Уряд Сполучених Штатів Америки наказав усім урядовим установам вивести з ужитку програмове забезпечення російської компанії комп’ютерної безпеки «Лабораторія Касперського» (Kaspersky Lab).

Як мовиться в рішенні Міністерства внутрішньої безпеки США, всі установи в системі виконавчої влади країни мають до 90 днів на те, щоб припинити використання продуктів цієї московської компанії, що широко використовуються в усьому світі, зокрема і у США, і видалити їх зі своїх комп’ютерів.

«Міністерство занепокоєне через зв’язки між певними посадовцями «Касперського» і російськими розвідувальними службами та іншими урядовими установами, а також через вимоги російського законодавства, що дозволяють російським розвідувальним службам просити чи вимагати співпраці від «Касперського» і перехоплювати сполучення, що здійснюються з проходженням через російські мережі», – мовиться в повідомленні міністерства.

«Небезпека того, що уряд Росії, діючи самостійно чи у співпраці з «Касперським», може здобути вигоди від наданого їм доступу до продуктів «Касперського» для того, щоб отримати доступ до інформації федерального уряду США та інформаційних систем, ставить під пряму загрозу національну безпеку США», – мовиться в заяві.

У політичних колах США зростає критика навколо використання урядовими установами продуктів компанії «Лабораторія Касперського», в яких і раніше вбачали загрозу національній безпеці країни. Сенат США має заплановане на цей тиждень голосування щодо законопроекту про оборонну політику, один із пунктів якого пропонує заборонити використання продуктів компанії урядовими установами США. А низка американських спецслужб іще у травні повідомила, що не дозволить використання цих продуктів у своїх комп’ютерних системах.

Засновник компанії Євген Касперський уже роками перебуває в осередді уваги на Заході через своє навчання в радянські часи на технічному Четвертому факультеті Вищої школи КДБ СРСР, а також через серйозні підозри, що останніми роками його компанія пішла на співпрацю з російськими спецслужбами.

Сам Касперський, який щоразу заперечує таку співпрацю, відгукнувся і на нове рішення США заявою про те, що, за його словами, ніяких вартих довіри доказів його зв’язків із російськими спецслужбами немає. Він також розкритикував звинувачення щодо його компанії, за його словами, «з геополітичних міркувань».
…

У Москві біля будівлі Державної думи 13 вересня поліцейські затримали і доправили у відділок поліції російського опозиціонера Сергія Удальцова, який проводив перший після звільнення з колонії одиночний пікет. Про це повідомила дружина Удальцова Анастасія.

За її словами, затримані двоє – її чоловік та активіст Олексій Воронцов, який безпосередньо стояв з плакатом.

Активісти, які підтримують ліві ідеї, проводили поблизу Держдуми серію одиночних пікетів з вимогою широкої амністії до 100-річчя «Жовтневої революції» (так у Росії називають захоплення влади більшовиками в 1917 році – ред.).

Сергій Удальцов вийшов на свободу на початку серпня. Він відбув чотири з половиною роки позбавлення волі в так званій «Болотній справі». Після звільнення Удальцов заявив, що має намір відродити свою організацію «Лівий фронт», і закликав до створення в російській політиці «третьої сили», яка протистояла б владі, але при цьому зберігала дистанцію від ліберальної опозиції, яку він назвав «прозахідною». На відміну від багатьох російських опозиціонерів, Удальцов підтримує анексію Криму та агресію Росії на Донбасі.
…

Реклама, яку росіяни купували в мережі Facebook під час президентських виборів у США 2016 року, активно просувала антиімміграційну кампанію тодішнього кандидата від республіканців Дональда Трампа та інші консервативні погляди, повідомляють американські ЗМІ.

Більшість цих рекламних оголошень була видалена компанією Facebook. Керівництво соціальної мережі минулого тижня заявило, що призупинило дію облікових записів, пов’язаних із російськими організаціями, які рекламували політичні питання.

Проте видання BuzzFeed повідомило, що знайшло деякі оголошення, розміщені «відомою петербурзькою фабрикою тролів», яка представляла себе як Facebook-спільнота під назвою SecuredBorders. Видання заявляє, що виявило: вони активно просувають Трампа та його платформу, висміюючи та засуджуючи ліберальних противників Трампа.

Одне з таких рекламних оголошень, опублікованих BuzzFeed, підтримувало повторювані Трампом твердження, нібито на виборах 2008 року проголосували 5 мільйонів нелегальних мігрантів. У цьому оголошенні містився також заклик «лайкнути» (вподобати) твердження, що таке незаконне голосування неприйнятне.

Інша рекламна кампанія, про яку повідомляє BuzzFeed, пропонувала читачам «лайкнути, якщо ви згодні» з рішенням Трампа в разі перемоги на виборах припинити давні традиції відзначати кінець мусульманського свята Рамадан у Білому домі.
…