Мер Тегерана Мохаммад Бакер Калібаф зняв свою кандидатуру на виборах президента Ірану і вирішив підтримати клірика Ебрагіма Раїсі.

У заяві від 15 травня, поширеній іранськими ЗМІ, Калібаф заявляє, що рішення є важливим для «дотримання інтересів народу, революції і країни».

Він закликав своїх прихильників голосувати за Раїсі на виборах 19 травня.

56-річний Калібаф балотувався в президенти втретє після поразки в 2005 і 2013 роках.

Він звинуватив чинного президента Хассана Роугані у безгосподарності і просуванні інтересів багатих іранців.

Президент Ірану Хассан Роугані балотується на другий термін. Одним з головних його суперників є клірик Ебрагім Раїсі, який має підтримку верховного лідера Ірану, аятоли Алі Хаменеї.
…

Берлін може перекинути своїх солдатів в іншу країну, якщо Анкара не дозволить членам комітету оборони німецького парламенту відвідати військовослужбовців, які на даний час служать в місії НАТО на турецькій авіабазі Інджирлік, заявляє канцлер Німеччини Анґела Меркель.

15 травня вона заявила, що для законодавців вкрай важливо мати можливість відвідати понад 250 військовослужбовців, які перебувають на авіабазі в Туреччині, де вони беруть участь у місії НАТО, яка протидіє угрупованню «Ісламська держава» в Сирії.

«Ми будемо продовжувати переговори з Туреччиною, але паралельно нам доведеться досліджувати інші способи виконання нашого мандата… Це означає, що потрібно шукати альтернативи Інджирліку, і одна з альтернатив – Йорданія», – сказала Меркель.

Канцлер Німеччини назвала «неприємною» ситуацію із забороною допуску німецьких парламентаріїв на турецьку авіабазу, де несуть службу німецькі військові.

Минулого місяця Меркель заявила, що останні дії Туреччини, зокрема, референдум про внесення поправок до конституції, що передбачають розширення повноважень президента країни Реджепа Таїпа Ердоґана, серйозно ускладнили відносини між Європейським союзом і Анкарою.

Відносини між Німеччиною і Туреччиною погіршилися через суперечки, пов’язані з невдалим переворотом у липні і подальшим переслідування в Туреччині обвинувачених у змові.
…

Сполучені Штати засудили арешт у Ірані лідерів бахаїстської меншини та закликали Тегеран звільнити їх разом з іншими «в’язнями сумління».

Прес-секретар Держдепартаменту США Хізер Нойерт у заяві від 14 травня зазначила, що справи бахаїстів «є додатковим доказом продовження Іраном зневаги та порушення прав людини й основних свобод».

«Ми засуджуємо їх нинішнє тюремне ув’язнення, також повідомлення про зловживання відносно них під час перебування в ув’язненні. І закликаємо Іран негайно звільнити їх разом з усіма іншими в’язнями сумління в Ірані», – сказала речниця.

9 лідерів бахаїстів були заарештовані іранською владою дев’ять років тому і засуджені за шпигунство і пропаганду проти клерикального істеблішменту.

Згідно з повідомленнями, вони були засуджені до 20 років позбавлення волі. Їхні вироки пізніше були зменшені до 10-ти років.

Бахаїзм конституцією Ірану ніяк не означений і представники цієї релігійної течії у цій країні зіштовхуються з переслідуваннями.

У березні спеціальний доповідач ООН по Ірану Асма Джахангір повідомляла, що члени громади бахаїстів в Ірані «продовжують систематично піддаватися дискримінації», що позбавляє їх засобів для існування.

Бахаї вважають свою релігію останньою світовою монотеїстичною релігією одкровення. Релігієзнавці класифікують бахаїзм у діапазоні від ісламсько-синкретичної секти до нового релігійного руху і нової світової релігії.
…

Державний секретар США Рекс Тіллерсон заявив, що втручання Росії у минулорічні вибори президента США «добре задокументоване». Про це він сказав в інтерв’ю американському телеканалу NBC.

«Я вважаю, що є широкий перелік важливих питань, які потрібно вирішити в контексті відносин США і Росії. Очевидно, що втручання у вибори є одним з таких питань. Я вважаю, що ця тема досить добре задокументована, природа цього втручання добре зрозуміла тут (в США) і не тільки», – сказав Тіллерсон, додавши, що достеменно невідомо, чи вплинуло це на результат.

Держсекретар США також виловив переконаність, що відносини США і Росії треба повернути на рівень, який відповідає американським національним інтересам.

Стан американо-російський відносин, на його думку, не відповідає не лише інтересам Вашингтона, а й всього світу.

«Думаю, багато хто бачить, що це не корисно для світу. Безумовно не корисно для нас, для американців, для інтересів нашої національної безпеки, щоб ці відносини залишалися на такому низькому рівні. Чи зможемо ми це змінити – подивимось», – сказав Тіллерсон.

Він зазначив, що виступає проти використання терміну «перезавантаження» в контексті двох країн.

«Термінами на кшталт «перезавантаження» зловживають. Не можна зробити перезавантаження, не можна стерти минуле і не можна почати з чистого аркуша… Ми починаємо з того листа, який у нас є», – сказав держсекретар США.

Нині у США триває розслідування дій російських хакерів. Слідчі припускають, що зловмисники могли вплинути на результат президентських виборів на користь республіканця Дональда Трампа за допомогою кібератак проти Демократичної партії і її кандидата Гілларі Клінтон. Кремль відкидає всі звинувачення щодо втручання у політичні процеси в США.
…

Під час мітингу проти планів провести так звану «реновацію» житла у Москві було затримано дві людини, повідомляє 14 травня російський правозахисний портал «ОВД-Инфо». За його даними, одного затриманого вже звільнили. Очікується, що невдовзі відпустять й іншого, йдеться в повідомленні неурядової організації.

Раніше сьогодні поліція вивела з мітингу у центрі Москви опозиціонера Олексія Навального разом з сім’єю, але їх не стали затримувати.

Як передає російська служба Радіо Свобода, сьогодні на мітингу проти «реновації» протестувальники ухвалили резолюцію з вимогою до влади відхилити законопроект про знесення старих будинків у російській столиці. Також протестувальники висловили недовіру меру Москви Сергію Собяніну і звинуватили його, зокрема, в «розвалі столиці», «нищенні медичних і освітніх установ», та «руйнуванні історії та обличчя міста».

Водночас міський голова Москви Сергій Собянін пообіцяв «уважно» поставитися до «змістовних заяв», які прозвучали сьогодні на мітингу, про що написав на своїй сторінці в мережі «ВКонтакте».

У мітингу проти «реновації» в Москві, за різними оцінками, взяли участь від 5 до 80 тисяч людей. Вони вимагали від влади не допустити ухвалення закону про знесення старих будинків, який, на думку протестувальників, порушує їхнє конституційне право на приватну власність.

Програма зі знесення понад чотирьох тисяч будинків, які влада Москви вважає аварійними, викликала невдоволення багатьох жителів російської столиці. На так звану «реновацію» мерія виділила майже 100 мільярдів рублів. Також влада російської столиці розробила законопроект, який не дозволить оскаржити знесення будинку в суді, якщо більшість мешканців підтримають таке рішення. Наразі цей законопроект розглядає Держдума. Документ вже пройшов перше читання.

 
…

У Росії в міністерстві внутрішніх справ республіки Чечні на Північному Кавказі заявили, що до правоохоронних органів республіки не надходили дані про переслідування гомосексуалів на її території.

Голова місцевого МВС Руслан Алханов, якого цитують агентства, заявив, що твердження про затримання понад 160 чоловіків і вбивство 50 з них «не має під собою ніякого ґрунту і надумане».

За його словами, також ніхто не звертався на «телефон довіри».

Він назвав повідомлення засобів інформації і правозахисників про переслідування геїв у Чечні спробою дискредитувати республіку в очах громадськості.

Раніше в Москві Басманний суд відмовився розглядати скаргу видання «Нова газета» на бездіяльність голови Слідчого комітету Росії Олександра Бастрикіна після повідомлень про затримання і вбивства гомосексуалів у Чечні.

На початку травня голова республіки Рамзан Кадиров заявляв, що «в чеченському суспільстві немає самого явища, яке називають нетрадиційною орієнтацією».

Іще раніше президент Росії Володимир Путін обіцяв підтримати розслідування інформації про придушення геїв у Чечні.

«Нова газета» наприкінці квітня поскаржилася до суду через те, що Слідчий комітет Росії не здійснив перевірки інформації про вбивства і переслідування геїв на Північному Кавказі, яку це видання оприлюднило на початку квітня. Тоді влада Чечні звинуватила газету в наклепі, до редакції надійшли погрози.

Правозахисники, а також низка західних країн вимагають від російської влади ретельно вивчити повідомлення про переслідування геїв на території Чечні.
…

Міжнародний суд визначив графік подальших процедур у справі «Україна проти Російської Федерації», повідомляє Міністерство закордонних справ України.

«12 травня в Гаазі відбулася нарада делегацій сторін у справі «Україна проти Росії» у Міжнародному суді ООН під головуванням голови суду Ронні Абрахама, за результатами якої визначено графік подальших процедур у справі. Україна має подати свій письмовий меморандум до 12 червня 2018 року, Російська Федерація свій контр-меморандум – до 12 липня 2019 року», – мовиться у заяві міністерства.

Позов України було подано 16 січня 2017 року, а перші слухання у Міжнародному суді (Гаага, Нідерланди) – головному судовому органі в системі ООН – пройшли 6–9 березня.

Україна позивається проти Росії щодо порушення Москвою двох конвенцій: про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

19 квітня Міжнародний суд задовольнив запит України про запровадження тимчасових заходів щодо Криму (зокрема, Росія має скасувати заборону Меджлісу), але не задовольнив щодо Донбасу. Водночас суд узяв до розгляду обидва провадження.

Після російської анексії Криму на Донбасі триває збройний конфлікт, внаслідок якого загинули, за даними ООН, майже 10 тисяч людей. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». Росія також стверджує про «законність» захоплення Криму всупереч міжнародному праву як «відновлення справедливості».

 
…

Відому косовську журналістку, яка вступила в політичну партію раніше цього тижня, побили біля її квартири в Приштині.

Арбана Джарра, яка була редактором щоденної газети Zeri до вступу в Демократичну партію Косова (ДПК), за повідомленнями, потрапила до лікарні після нападу 13 травня.

Поліція повідомила, що вона перебуває в стабільному стані.

Наразі повідомлень про будь-які затримання в цій справі немає.

Як повідомляється, Арбана Джарра планувала бути кандидатом від ДПК на парламентських виборах у червні.

Як журналіст Джарра відома статтями, які звинувачували чиновників із ДПК і інших політичних партій у корупції і кумівстві.

Деякі політики і прихильники опозиції засудили журналістку, коли вона вступила в ДПК раніше в травні й заявила, що вона хоче служити громадянам і бути критичним голосом всередині партії.

Джарра отримала від Державного департаменту США міжнародну премію за жіночу відвагу в 2015 році за викриття корупції та публікації про релігійний екстремізм.

Зокрема, вона з’ясувала й назвала імена людей, що рекрутували молодих косовців до лав екстремістського угруповання «Ісламська держава» на війну до Іраку й Сирії.
…

Комітет Організації Об’єднаних Націй 12 травня засудив «широко поширену практику катувань» в Пакистані з боку поліції, військових і спецслужб, а також закликав Ісламабад провести термінові реформи.

«Поліція брала участь в широко поширеній практиці застосування тортур по всій території … з метою отримання зізнань від осіб, які  перебувають в ув’язненні», – заявив комітет ООН проти тортур у своїй першій доповіді після кількох місяців розслідування ситуації.

У доповіді зазначається, що пакистанські збройні сили, розвідка, а також воєнізовані сили «були залучені в значній кількості випадків до позасудових страт, пов’язані з тортурами і насильницькими зникненнями».

У публікації наголошується, що кілька пакистанських блогерів, які критикували екстремізм і владу, піддали тортурам протягом тижня затримання, але Пакистану не вдалося почати розслідування будь-якого з цих випадків.

Крім того, держава не діяла у справах людей, які пропали безвісти або були вбиті в ув’язненні, додали в організації.

ООН закликала Пакистан проводити реформи, щоб запобігти таким зловживанням влади.

Національна комісія з прав людини, організація, пов’язана з парламентом Пакистану, привітала доповідь, заявивши, що «публікація може допомогти почати розмову про тортури» в країні.

 
…

В Італії Касаційний суд, найвища судова інстанція у кримінальних справах, остаточно підтвердив раніше винесений і підтверджений судами нижчих інстанцій вирок у 16 років позбавлення волі колишньому капітанові круїзного судна Costa Concordia, яке під його командою 2012 року врізалося у скелі, через що загинули 32 людини.

56-річний нині Франческо Скеттіно, який не був присутній на слуханні, дізнавшись про вердикт телефоном, сказав, що поважає це рішення і вже стоїть під в’язницею Ребіббія в Римі, щоб відразу почати відбувати покарання, розповів його адвокат Саверіо Сенезе.

Але він додав, що захист тепер розгляне можливість іще звернутися до Європейського суду з прав людини.

2015 року Скеттіно винесли цей вирок, визнавши винним у спричиненні смерті людей, доведенні до суднової катастрофи і залишенні пасажирів і команди на судні.

Круїзний лайнер Costa Concordia під командуванням Франческо Скеттіно з понад 4 тисячами 200 пасажирів і команди на борту 13 січня 2012 року врізався у скелі біля берега острова Джильйо на тосканському узбережжі Італії, надто наблизившись до берега, і швидко напівзатонув, лігши набік біля берега. Капітан, що довів судно до катастрофи, залишив його серед перших (потім він заявив, що просто посковзнувся і впав у рятувальний пліт, і його винесло на берег мимоволі) і відмовився повертатися, щоб керувати порятунком, пославшись на темряву, що настала. Він заперечував свою вину в загибелі людей, його адвокати намагалися перекласти більшу її частину на компанію-судновласника, на керманича судна і на берегову охорону.
…

У центрі столиці Росії Москви, на Красній площі, затримали не менш ніж 10 активістів, які читали вголос текст Конституції країни, повідомили спостерігачі.

Серед затриманих – і відомий у Росії активіст Ільдар Дадін, мовиться в повідомленні на сайті «ОВД-інфо», який відстежує дії правоохоронців у Росії. Він став єдиною в Росії особою, що була засуджена і ув’язнена за кримінальною статтею про неодноразове порушення правил проведення масових заходів.

Щодо них складають адміністративні протоколи про порушення учасником публічного заходу встановленого порядку його проведення, повідомлено на сайті. В разі визнання винними це загрожує штрафом на суму від 10 до 20 тисяч рублів (нині це від понад 4600 до майже 9300 гривень) чи примусовими роботами на термін до 40 годин.

Ільдар Дадін неодноразово проводив мирні акції протесту проти президента Росії Володимира Путіна без офіційного дозволу. Він був засуджений до ув’язнення у грудні 2015 року за суперечливим законом, що запровадив кримінальну відповідальність за участь у більш ніж одній несанкціонованій акції протягом 180 днів. У лютому цього року його звільнили після того, як Верховний суд Росії скасував його вирок і вказав закрити справу.
…

Влада Пакистану повідомляє про загибель щонайменше 25 людей і поранення понад 30 під час вибуху, що стався поблизу місця проїзду автомобілів, в одному з яких був заступник голови Сенату країни Маулана Абдул Ґафур Хаудері.

Вибух стався 12 травняв районі Мастунг у південно-західній провінції Балуджистан.

Сенатор повідомив журналістам, що має невеликі поранення.

Відповідальності за напад на себе ніхто не взяв.

Медики повідомили, що 10 із поранених перебувають у тяжкому стані.

Сенатор, який зараз перебуває в лікарні, повертався до Кветти після вручення випускних сертифікатів студентам релігійної академії.

Поліція регіону припускає, що колону атакував смертник. Водночас речник уряду Анварул Хаґ Какар повідомив, що вибухнула бомба, закладена на узбіччі.

Від 2004 року в багатому на ресурси Белуджистані спалахи сектантського насильства і напади ісламістів призвели до тисяч жертв.
…

Президент Киргизстану Алмазбек Атамбаєв закликав генеральну прокуратуру країни відкликати позов до киргизької служби Радіо Свобода (Радіо Азаттик). Про це 12 травня повідомляє прес-служба Атамбаєва.

У повідомленні наголошується на «дотриманні основоположних принципів свободи слова і поваги до відповідальної журналістики» у Киргизстані.

«Радіо Свобода задоволене рішенням про відкликання позову до нашої киргизької служби. Радіо Азаттик відіграє важливу роль у медіа Киргизстану. Ми розраховуємо на продовження нашої місії із забезпечення точного, незалежного висвітлення новин у цій країні», – сказав президент Радіо Свобода Томас Кент.

У березні президент Киргизстану Алмазбек Атамбаєв заявив, що готовий судитися з киргизькою службою Радіо Свобода «в міжнародних судах» і поскаржитися на неї президентові США Дональдові Трампу, звинувачуючи журналістів у наклепі. Як сказав Атамбаєв, Радіо Азаттик – киргизька служба Радіо Свобода, – а також киргизький сайт Zanoza.kg вчинили на нього наклеп, повторивши заяви опозиційної партії «Ата-Мекен» («Батьківщина») після арешту лідера партії Омюрбека Текебаєва.

Звинувачення Атамбаєва стосувалися повідомлень про твердження партії «Ата-Мекен» 1 березня про те, що прокуратура Киргизстану домоглася арешту її лідера Текебаєва, щоб не дати йому оприлюднити нібито документи про те, що вантаж турецького транспортного літака, який розбився в січні біля аеропорту Бішкека, призначався Атамбаєву і його дружині. Водночас, повідомивши про це твердження, Радіо Свобода також повідомило і про заперечення речника Атамбаєва, який назвав заяви опозиції «брехнею».

Радіо також повідомляло і про позицію Міністерства закордонних справ Киргизстану, яке теж заперечило заяви опозиції, і про твердження МЗС, що, як заявили в Бішкеку, ці заяви опозиції заперечив і посол Туреччини в Киргизстані.
…

Басманний суд столиці Росії Москви відмовився розглядати скаргу «Нової газети» на бездіяльність голови Слідчого комітету Олександра Бастрикіна після повідомлень про переслідування гомосексуалів у Чечні.

Як розповів російському виданню РБК адвокат Андрій Сабінін, 11 травня скаргу повернули газеті для усунення «недоліків». Яких саме – не уточнюється.

У кінці квітня «Нова газета» поскаржилася до суду на те, що Слідчий комітет Росії не провів перевірку інформації про вбивства і переслідування геїв на Північному Кавказі, яку видання опублікувало на початку квітня. Тоді влада російського регіону Чечні звинуватила газету в наклепі, до редакції надійшли погрози.

Правозахисники, а також низка західних країн вимагають від російської влади ретельно вивчити повідомлення про переслідування геїв у Чечні.
…

Президент США Дональд Трамп заявив, що планував звільнити директора Федерального бюро розслідувань Джеймза Комі вже давно – ще до того, як отримав рекомендації про це звільнення від міністра юстиції США та його заступника.

Як сказав Трамп на телебаченні, він збирався звільнити Комі «незалежно від рекомендацій».

Ці заяви очевидно суперечать попереднім поясненням адміністрації США про звільнення Комі, який наглядав за кримінальними розслідуваннями ФБР, пов’язаними з Росією, серед того й за розслідуванням щодо даних про втручання Росії в минулорічні президентські вибори у США.

Спершу Білий дім заявив, що того звільнили за рекомендаціями міністра юстиції Джеффа Сешнза і його заступника Рода Розенстайна через те, що керівник ФБР неналежним чином керував розслідуванням щодо демократа Гілларі Клінтон, суперниці республіканця Трампа на виборах, і її роботи з електронною поштою, що, як припускали, могла спричинити витік таємних даних. Ці пояснення публічно поставили під сумнів чимало конгресменів від обох провідних партій.

Пізніше позиція змінилася, і сам Трамп заявляв, що звільнив Комі просто за те, що він «не працював, як слід» на чолі ФБР.

За нинішньою версією Трампа, Комі був звільнений за те, що «любив показуху» і завів ФБР у «безлад», що викликало необхідність замінити керівника.

Трамп також заявив у своєму виступі, що не чинив на Комі тиску у зв’язку з розслідуванням щодо російського втручання у вибори.

Президент також повторив, що Комі тричі запевняв його, що проти самого Трампа розслідування не ведеться.

Раніше в четвер виконувач обов’язків директора Федерального бюро розслідувань США Андрю МакКейб на слуханні в Сенаті негативно відповів на запитання, чи були якісь спроби чинити перешкоди розслідуванню, яке веде ФБР у справі про дані щодо втручання Росії у президентські вибори минулого року. Як сказав він на слуханні в комітеті у справах розвідки Сенату, робота ФБР триває, «незважаючи ні на які зміни обставин», і «дотепер не було ніяких намагань перешкодити нашому розслідуванню».

Андрю МакКейб очолив ФБР після несподіваного звільнення з посади директора бюро Джеймза Комі у вівторок, про яке оголосив президент Дональд Трамп.

Критики цього кроку припускають, що справжнім мотивом звільнення могло бути прагнення перешкодити розслідуванню щодо російського втручання у вибори, на яких переміг Трамп, – що в Білому домі відкидають.

Крім ФБР окремі такі розслідування щодо цього втручання ведуть відразу кілька комітетів обох палат Конгресу США. Демократи також домагаються відкриття незалежного розслідування, що мало б встановити, чи не змовлялися члени виборчої команди Трампа з росіянами з метою вплинути на вибори.
…

У Білому домі США не чекали, що влада Росії дозволить публікувати фотографії з закритої для преси зустрічі президента США Дональда Трампа з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, повідомив американський телеканал «Сі-ен-ен» із посиланням на неназваного посадовця Білого дому. Ця інформація наразі не підтверджена з інших джерел.

Як інформує канал, цей посадовець сердито заявив, що росіяни «обманули нас», і додав: «Це проблема з росіянами – вони брешуть».

На зустрічі, що відбулася в середу в Овальному кабінеті Білого домі, були присутні офіційний фотограф адміністрації президента США і фотограф російської делегації, але у США фото з цієї зустрічі, на яку не допустили інших фотокореспондентів, не публікували. Як сказав посадовець Білого дому, це стандартна практика у випадках зустрічей президента США з іноземними діячами нижчого рівня, на відміну від висвітлення візитів голів іноземних держав.

У США вважали, що Росія теж дотримається цього обмеження. Але в Росії фотографії з зустрічі Трампа з Лавровим оприлюднило державне агентство «ТАСС», їх також поширювало, зокрема, в соцмережах Міністерство закордонних справ Росії. Крім того, Москва оприлюднила і фото Дональда Трампа з послом Росії у США Сергієм Кисляком, що теж відвідав ту зустріч – російського посла у Вашингтоні вважають шпигуном, повідомив канал.

Зустріч Дональда Трампа з Сергієм Лавровим відбулася відразу по тому, як президент США несподівано звільнив із посади директора Федерального бюро розслідувань Джеймза Комі, який наглядав за кримінальними розслідуваннями ФБР, пов’язаними з Росією, серед того й за розслідуванням щодо даних про втручання Росії в минулорічні президентські вибори у США. Телеканал зауважує, що дата зустрічі була запланована задовго до звільнення, але звертає увагу, що оприлюднені Росією фото з зустрічі стали таким собі «тролінгом» американської сторони. Критики звільнення Комі припускають, що справжнім його мотивом могло бути прагнення перешкодити розслідуванню щодо російського втручання у вибори, на яких переміг Трамп, – що в Білому домі відкидають.
…

Війська сил спеціального призначення Іраку просунулися ближче до історичного старого міста в Мосулі, яке досі утримують бойовики екстремістського угруповання «Ісламська держава», і готуються до його повного оточення, повідомили іракські військові.

Нинішнє просування із західного боку через уже визволені промислові райони Мосула відбувається одночасно з наступом на утримувані екстремістами частини міста з півночі, повідомив генерал-лейтенант Збройних сил Іраку Самі аль-Араті.

Речник міжнародної коаліції під проводом США, яка допомагає урядовим силам Іраку і їхнім союзникам повітряними ударами по екстремістах, Джон Дорріан додав, що такий наступ із багатьох напрямків «створює для противника стільки проблем, що він не здатен на них усіх відреагувати».

За його словами, іракські сили за останній тиждень визволили від екстремістів понад 30 квадратних кілометрів території в Мосулі й поблизу міста.

Бої за визволення Мосула, що був найбільшим містом Іраку під контролем бойовиків від 2014 року, почалися ще в жовтні минулого року, до початку цього року була визволена частина міста на східному березі річки Тигр, відтоді триває операція визволення густо населеної західної частини. Найскладнішим, як очікують, буде саме визволення старого міста, з його вузькими щільно забудованими покрученими вуличками, де практично неможливо використати бойову техніку.
…

У Чехії 10 травня відбулися багатотисячні демонстрації проти політики президента Мілоша Земана та олігарха, міністра фінансів Андрея Бабіша.

Найбільша демонстрація пройшла у Празі на головній Вацлавській площі. Демонстранти вимагали відставки президента Земана і міністра Бабіша.

«Зараз є та нагода, коли ми можемо сказати «Ні». Ця справа не може нас залишати спокійними. Живемо у час, коли брехня офіційно стає правдою. Ми єдині, хто це може виправити», – заявив у своєму виступі член Сенату – вищої палати парламенту Чехії Лумір Кантор.

Демонстрантів підтримали низка вчених, політичних і громадських діячів. Учений, кандидат на посаду президента Їржі Драгош заявляє, що звільнити Андрея Бабіша з посади міністра фінансів Земан мав би невідкладно.

Парламент Чехії 10 травня закликав президента Мілоша Земана послідовно дотримуватися Конституції.

Демонстрації відбулись також в інших містах Чехії – у Брні, Плзні, Оломоуці, Чеських Будєйовіцях і Ліберці.

Урядова криза в Чехії почалася через звинуваченнями на адресу Бабіша – одного з найбагатших людей країни, бізнесмена, міністра фінансів і лідера руху ANO. Його звинувачують у фінансових махінаціях, а також у тиску на журналістів, підконтрольних ЗМІ.

Прем’єр-міністр Чехії, соціал-демократ Богуслав Соботка, минулого тижня подав президенту Мілошу Земану клопотання про відставку Бабіша, однак Земан досі його не задовольнив.

Андрей Бабіш назвав рішення Богуслава Соботки щодо його відставки «незрозумілим кроком» і відкинув усі звинувачення, назвавши їх сфабрикованими.

Рух Бабіша ANO ( «Так» або «Асоціація незадоволених громадян»), згідно з соціологічними опитуваннями, є фаворитом майбутніх парламентських виборів. Опоненти міністра фінансів побоюються, що він може зосередити у своїх руках владу.
…

Президент США Дональд Трамп вирішив звільнити директора ФБР Джеймса Комі «від дня свого обрання на посаду», повідомляють у Білому домі. Речниця Сара Сандерс заявила 10 травня, що Комі втратив довіру Трампа через його «неправильні кроки і помилки».

Раніше у середу Трамп зазначив, що «Комі замінять на когось, хто робитиме свою роботу краще, поверне дух і престиж ФБР». «Комі втратив довіру практично всіх у Вашингтоні, республіканців і демократів. Коли все заспокоїться, вони мені будуть вдячні», – зазначив Дональд Трамп у Twitter.

Сам Джеймс Комі публічно не коментував свого звільнення.

Рішення щодо звільнення Джеймса Комі шокувало багатьох у Вашингтоні. Представники Демократичної партії звинуватили Білий дім у спробі підірвати розслідування ФБР щодо можливого втручання Росії у президентську кампанію у США.

9 травня президент США Дональд Трамп відправив у відставку директора Федерального бюро розслідувань Джеймса Комі. У Білому домі зазначили, що це була рекомендація міністра юстиції.

Це рішення було оприлюднене після того, як ФБР визнало, що Комі надав неточну інформацію під час недавніх слухань у Конгресі. Тоді він заявив, що колишня держсекретар Гілларі Клінтон відправила своїй помічниці «сотні або тисячі» електронних листів, які потенційно містять секрети. Насправді число цих повідомлень було дуже незначним.
…

Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї застерігає від будь-яких спроб зірвати президентські вибори 19 травня.

Під час виступу 10 травня він зазначив, що таке порушення національної безпеки «матиме різкий удар».

Хаменеї зазначив: якщо учасники дотримуватимуться «правових і мусульманських параметрів», вибори стануть «джерелом гордості для Ісламської республіки».

«Але якщо вони порушуватимуть закон, діятимуть аморально, або ж виступатимуть на догоду ворогам, тоді вибори можна назвати програними», – заявив Хаменеї, який має остаточне слово у державних справах Ірану.

Президент Ірану Хассан Роугані балотується на другий термін. Одним з головних його суперників є клірик Ебрагім Раїсі, який має підтримку аятоли Алі Хаменеї.
…

Обраний новим президентом Південної Кореї Мун Чже Ін 10 травня склав присягу і офіційно вступив на посаду. У своїй першій промові 64-річний ліберальний політик сказав, що негайно діятиме для «вирішення кризи безпеки» на Корейському півострові.

«Якщо потрібно, я летітиму прямо до Вашингтона. Я вирушу до Пекіна і Токіо і, якщо для цього будуть умови, до (столиці КНДР – ред.) Пхеньяна також», – наголосив Мун Чже Ін.

Проведення дострокових виборів було обумовлене імпічментом і відстороненням від влади колишньої глави держави Пак Кин Х’є у зв’язку з її причетністю до корупційного скандалу.

Остаточні результати показують, що кандидат від Демократичної партії здобув понад 41% голосів під час голосування 9 травня, консервативний кандидат Хон Джун Йо здобув близько 25 з половиною відсотків.
…

Запит провідного сенатора-республіканця Ліндсі Ґрема щодо ділових зв’язків президента США з Росією спонукав Дональда Трампа надати особливу відповідь. За словами речника Білого дому Шона Спайсера, Трамп наказав юридичній фірмі надіслати Ґрему рекомендованого листа, в якому стверджується, що «він (тобто президент Трамп – ред.) не має жодного бізнесу в Росії, він не має жодних зв’язків із Росією».

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем очолює сенатський підкомітет із судівництва, який розслідує втручання Росії в президентські вибори 2016 року. У телевізійному інтерв’ю 9 травня він порушив питання про бізнес-інтереси Трампа в Росії.

«Я не прокурор. Але якщо ви запитаєте мене, чи я хочу знати, чи є якісь ділові зв’язки Трампа з Росією, які є неприйнятними, то відповідь буде «так», – сказав Ґрем, який торік змагався з Трампом за висунення кандидатом на посаду президента від Республіканської партії.

Згодом сенатор Ґрем сказав телеканалові CNN, що було корисно побачити податкові декларації Трампа, щоб визначити, чи має президент ділові зв’язки з Росією. Але, додав Ґрем, ще занадто рано говорити, чи вимагатиме він у суді оприлюднення цих документів.
…