США і Саудівська Аравія підписали пакет угод на загальну суму 350 мільярдів доларів в ході візиту президента Дональда Трампа в Ер-Ріяд, який обидві країни назвали історичним.

Як заявив держсекретар США Рекс Тіллерсон в ході прес-конференції в Ер-Ріяді,  угоди – в тому числі військова угода на суму понад 110 мільярдів доларів – підписані на суму понад 350 мільярдів доларів, в той час як міністр закордонних справ Саудівської Аравії Адель аль-Джубейр сказав, що угоди укладені на понад 380 мільярдів доларів.

Адель аль-Джубейр назвав візит Трампа початком «поворотного моменту» у відносинах між США і арабським та ісламським світом. За його словами, обидві країни підписали «стратегічну декларацію», яка приведе до співпраці в боротьбі з екстремізмом і тероризмом при будівництві «оборонної архітектури регіону».

Тіллерсон і Адель аль-Джубейр зазначили, що багато з цих угод будуть реалізовуватися протягом 10 років і в результаті будутьстворені «сотні тисяч робочих місць». 

Двосторонні відносини були напруженими через зближення колишнього президента США Барака Обами з Іраном, регіональним суперником Саудівської Аравії.

Президенту США Дональду Трампу вручили найвищу нагороду Саудівської Аравії – орден імені короля Абдель Азіза, засновника правлячої династії. Нагороду Трампу вручив нинішній король Салман. Трамп сподівається поліпшити відносини з Саудівською Аравією, знизивши пріоритетність питань прав людини в двосторонніх відносинах і зосередившись на боротьбі з тероризмом.

Ер-Ріяд став початковим пунктом першого закордонного турне Трампа. 

 
…

Росія подала до Світової організації торгівлі запит на проведення консультацій у зв’язку з обмеженнями з боку України, заявив російський міністр економіки Максим Орєшкін.

За його словами, позов стосується порушення базових угод СОТ.

«Російське представництво при СОТ в Женеві направило до органу з вирішення спорів СОТ і уряду України запит на проведення консультацій у зв’язку з обмеженнями, які постійно вводяться, починаючи з 2014 року, заборонами, особливими вимогами і процедурами щодо російських товарів, послуг та осіб на українському ринку, а також щодо транзиту через Україну», – сказав Орєшкін.

«Кількість антиросійських заходів, їх характер, охоплення свідчать про те, що Україна системно і свідомо порушує свої міжнародні зобов’язання, ігноруючи правила міжнародної торгівлі, інші норми міжнародного права», – наголосив російський міністр. 

Він зазначив, що йдеться, зокрема, про заборони на ввезення з Росії м’ясних і молочних продуктів, риби, вино-горілчаних виробів, обладнання для залізниць, добрив і багатьох інших товарів. Також ми класифікуємо обмеження на операції з українською валютою, заборона на акредитацію журналістів російських новинних агентств та інших ЗМІ.

Президент України Петро Порошенко 15 травня підписав указ про запровадження оновлених санкцій щодо фізичних та юридичних осіб із Росії у зв’язку з агресією Росії проти України і підтримки нею сепаратизму на українських територіях.

 
…

В результаті нападу бойовиків у поліцейській формі на банк у південно-східній провінції Афганістану Пактія 20 травня загинуло двоє правоохоронців, 31 людина була поранена. За даними місцевих чиновників, зловмисники атакували відділення «Кабул Банк» в адміністративному центрі провінції Гардезі.

Повідомляється, що нападників було троє, усі вони вбиті силами безпеки. Поранені люди перебувають у лікарні.

Відповідальності за атаку поки ніхто на себе не взяв.

Це не перший випадок, коли відділення «Кабул Банк» атакують бойовики.

Збройні угруповання «Талібан» та «Ісламська держава» часто здійснюють напади в Афганістані, зокрема на фінансові установи, де держслужбовці отримують зарплату.

 
…

Підозрюваний у наїзді автомобілем на людей на Таймс-сквер у центрі американського Нью-Йорка, 19 травня з’явився у суді.

Представники обвинувачення заявили, що він сказав поліції, що хотів «вбити їх всіх».

Внаслідок інциденту 18 травня у одному з головних туристичних районів Нью-Йорка загинула 18-річна дівчина, 23 людини були поранені.

За даними влади міста, інцидент не пов’язаний з тероризмом.

Водія машини, 26-річного Річарда Рохаса, затримали і взяли у нього тест на вміст алкоголю у крові. Він заявив поліцейським, що «чув голоси».

Підозрюваний, за даними влади, до 2014 року служив у Військово-морському флоті США і має кримінальне минуле. Силовики повідомляють, що його затримували за водіння у нетверезому стані.

Упродовж останніх двох років у низці міст Європи сталися напади, відповідальність за більшість з яких взяло угруповання «Ісламська держава».
…

У Росії, яка є союзницею сирійського президента Башара аль-Асада, засуджують авіаудари США по конвою сирійських урядових військ і підтримуваних Іраном бойовиків біля кордону Сирії з Йорданією.

«Це нелегально, незаконно і є найгрубішим порушенням суверенітету Сирійської Арабської Республіки», – заявив 19 травня голова МЗС Росії Сергій Лавров.

Речник Кремля Дмитро Пєсков повідомив, що члени Ради безпеки Росії і президент Володимир Путін обговорили авіаудари США у Сирії. Пєсков назвав їх «нелегальними».

Повітряні удари США засудили й у Дамаску. Голова сирійської делегації на мирних переговорах у Женеві Башар Даафарі назвав це «агресією» проти держави.

Спостерігачі за правами людини у Сирії повідомляють, що у результаті цих ударів загинули 8 бійців, які є «не сирійцями».

За повідомлення Пентагону, ударів завдали 18 травня після того, як російські сили не змогли втримати цей конвой від входження у район, де союзники міжнародної коаліції під проводом США готуються до операції проти бойовиків угруповання «Ісламська держава».

Міністр оборони США Джим Маттіс заявляє, що йдеться виключно про захист. «Ми не розширюємо нашу роль у громадянській війські у Сирії. Але ми будемо захищати наші сили», – сказав він.

Чиновники США заявляють також, що ці авіаудари є сигналом президенту Сирії Башару аль-Асаду, щоб він тримав свої сили за межами району біля кордонів Сирії з Іраком та Йорданією, який згідно з американсько-російськими домовленостями є «безпечною зоною».

Через цей регіон йде траса з Багдада до Дамаска, якою Іран постачає зброю сирійським силам.

Ці авіаудари є першими проти союзних сирійській владі сил після того, як військові США завдали ударів по сирійській військовій базі.

У квітні США завдали ударів по сирійській військовій базі у відповідь на хімічні атаки у Сирії, відповідальність за які Вашингтон покладає на Дамаск.
…

Засновник WikiLeaks Джуліан Ассанж називає перемогою рішення прокуратури Швеції, яка закрила щодо нього кримінальну справу про зґвалтування.

«Сьогодні важлива перемога для мене і для системи захисту прав людини. Але це аж ніяк не стирає сім років позбавлення волі без пред’явлення звинувачень у в’язниці, під домашнім арештом і майже п’ять років тут, у посольстві без сонячного сяйва», – заявив Ассанж 19 травня з балкона посольства Еквадору у Великій Британії. 

У п’ятницю шведські прокурори заявили, що припиняють розслідування за звинуваченням Ассанжа в зґвалтуванні. Але справу можуть поновити, якщо він з’явиться у Швеції до 2020 року, коли закінчується термін давності злочину.

Тим часом, WikiLeaks на своїй сторінці в Twitter пише, що в справі Ассанжа «акцент змістився у бік Сполученого Королівства». Велика Британія може отримати прямий запит про екстрадицію австралійця від США, де його розшукують у зв’язку з витоком секретних документів про війни в Іраку та Афганістані.

Водночас лондонська поліція заявила, що засновника WikiLeaks Джуліана Ассанжа арештують після того, як він залишить посольство Еквадору в столиці Великої Британії. Як ідеться в заяві, це пов’язано з тим, що Ассанж не з’являвся до суду після того, як його звільнили під заставу.

Ассанж від 2012 року живе в Лондоні в посольстві Еквадору, де він переховувався від шведського правосуддя.

Прокурори в Швеції вимагали його видачі в зв’язку зі звинуваченнями в сексуальних злочинах. У 2012 році Верховний суд Великої Британії дозволив його екстрадицію до Швеції. Ассанж категорично заперечував свою провину.

Він також заявляв, що побоюється приїжджати до Швеції, влада якої може видати його США, де його розшукують у зв’язку з витоком секретних документів про війни в Іраку та Афганістані.
…

Росія попередила Канаду 18 травня, що вдасться до кроків у відповідь, якщо Оттава запровадить санкції щодо російських чиновників, визнаних винними в порушеннях прав людини.

«Ми засуджуємо цей недружній крок з боку канадського уряду, який, безумовно, зашкодить нашим двостороннім відносинам і не залишиться без відповіді», – сказав речник посольства Росії в Канаді Василь Култишев.

МЗС Росії попередило, що Канада програє в разі запровадження цих законодавчих змін, що, зокрема, стосуватиметься спільних проектів в Арктиці.

«Відносини між нашими двома країнами, які вже перебувають на досить низькому рівні, зазнають нового, чутливого удару», – йдеться в заяві російського зовнішньополітичного відомства.

Канадський уряд підтримає запровадження санкцій щодо чиновників з Росії та інших країн, визнаних винними в порушеннях прав людини, заявила 17 травня міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд. У виступі в парламенті вона вказала, що ліберальний уряд Канади підтримує проект закону, який розширює спектр санкцій щодо іноземних посадових осіб в передбачає, зокрема, арешт і заморожування активів.

Появу законопроекту спричинила смерть у російському СІЗО в 2009 році адвоката Сергія Магнітського, який намагався побороти корупцію у російській владі. Магнітський був заарештований після того, як звинуватив чиновників у податковому шахрайстві на 230 мільйонів доларів.

У квітні комітет у закордонних справах Палати громад канадського парламенту закликав ліберальний уряд розширити канадські санкції, включивши в них порушників прав людини. Пропонований законопроект має широку підтримку в парламенті і має високі шанси стати законом.

У 2012 році у США був ухвалений схожий закон. Це спонукало Москву вжити заходів у відповідь, зокрема, американцям заборонили всиновлювати російських дітей.
…

Дональд Трамп 19 травня вирушає у свою першу закордонну поїздку на посаді президента США. Першою країною, яку відвідає Трамп, стане Саудівська Аравія.

Очікується, що темою переговорів Трампа в Ер-Ріяді стане боротьба з тероризмом і протидія експансіонізму Ірану.

З Саудівської Аравії американський президент попрямує до Ізраїлю, де заплановані зустрічі не лише з керівниками цієї країни, а й із головою Палестинської національної адміністрації Махмудом Аббасом. Наступна зупинка Трампа – Ватикан, де йому дасть аудієнцію Папа Франциск.

З Рима президент США вилетить до Брюсселя на неофіційну зустріч з керівниками країн НАТО, а на завершення поїздки повернеться до Італії, де візьме участь у саміті «Групи семи» на Сицилії.
…

В Ірані 19 травня відбуваються президентські вибори, від результатів яких залежить, чи отримають новий імпульс зусилля для економічної та дипломатичної відлиги у відносинах із Заходом.

На посаду претендують четверо кандидатів, серед яких чинний президент, поміркований Хассан Роугані і представник консервативного крила Ірану, колишній прокурор Ебраїм Раїсі.

Нині перед країною з населенням близько 81 мільйона людей, у якій владу контролюють представники консервативного ісламського духовенства, постають проблеми високого безробіття. За цих умов Іран намагається використати економічні можливості, які дає міжнародна співпраця.

Роугані, який сприяв укладенню ядерної угоди зі світовими державами, щоб полегшити міжнародні санкції, пообіцяв взаємодіяти із Заходом і дати більше свободи для іранців.

56-річний Раїсі вважається довіреною особою найвпливовішої особи в Ірані, верховного лідера аятоли Алі Хаменеї.
…

Російський опозиціонер Олексій Навальний пообіцяв «по пунктах» відповісти на претензії мільярдера Алішера Усманова. У відповіді на відеозвернення бізнесмена Навальний повторив обвинувачення в хабарництві на адресу Усманова.

Раніше 18 травня Усманов у відеозверненні до Навального вимагав від нього вибачень через звинувачення в корупції і назвав засновника Фонду боротьби з корупцією (ФБК) «кримінальником», «невігласом» і «бізнесменом-невдахою».

Відеоролик щодо судового позову Усманова до Навального мільярдер розмістив у соціальній мережі «ВКонтакте». Олігарх стверджує, що не давав хабарів.

Судове засідання за позовом Алішера Усманова до Олексія Навального і ФБК призначене на 30 травня, повідомляють російські ЗМІ.

Приводом для розгляду стала публікація ФБК, в якій стверджується, що Усманов нібито подарував ділянку під Москвою фонду «Соцгоспроект». Головою наглядової ради цієї організації, як зазначається, є Ілля Єлісєєв, однокурсник прем’єр-міністра Росії Дмитра Медведєва, якого фонд Олексія Навального звинуватив у корупції.
…

Організація об’єднаних націй повідомляє, що ще близько 200 тисяч людей можуть втекти з іракського Мосула на тлі посилення боїв на півночі країни.

Координатор ООН з гуманітарних питань Ліз Гранде заявила, що «число людей, які переїжджають, зараз таке велике», що гарантувати їм необхідну допомогу і захист стає все складніше.

За словами Гранде, багато хто з біженців не мав доступу до питної води чи ліків упродовж тижнів чи місяців.

Близько 700 тисяч людей вже втекли з Мосула від жовтня, коли іракські військові почали масштабну операцію з відновлення контролю над містом, захопленим бойовиками екстремістського угруповання «Ісламська держава».

За підтримки коаліції на чолі зі США іракські сили витіснили бойовиків із більшої частини Мосула.

Бойовики захопили Мосул влітку 2014 року. 
…

Нобелівський лауреат з літератури за 2015 рік Світлана Алексієвич спростувала повідомлення про свою смерть. У розмові з Радіо Свобода білоруська письменниця повідомила, що зараз перебуває в Сеулі і з нею все добре.

«Комусь не терпиться», – прокоментувала письменниця чутки.

Про смерть Алексієвич повідомляли низка російських ЗМІ з посиланням на фальшивий акаунт у Twitter нібито міністра культури Франції. Пізніше з’ясувалося, що повідомлення про смерть Алексієвич в мікроблозі виявилася фейком. У публікації неправдивої інформації з цього акаунта зізнався італійський журналіст Томассо Дебенедетті.

Дебенедетті поширює фейкові новини не перший раз. Він стверджує, що робить це, «щоб показати, як можна надурити ЗМІ».

 
…

Колишні чільні посадовці Державного департаменту і Міністерства оборони США на слуханні в Гельсінкській комісії США закликали запровадити нові санкції щодо Росії у відповідь на її дії в Україні та деінде.

Зокрема, Майкл Карпентер, що до січня був чільним працівником Пентагону в питаннях Росії, заявив, що Вашингтон мав би, серед іншого, дислокувати танкову бригаду у країнах Балтії на постійно і обмежити деякі розвідувальні польоти літаків Росії над США за Договором про відкрите небо 2002 року.

Як сказав він на слуханні, «Якщо ми не стримаємо російську агресію рішучішими заходами зараз, ми врешті будемо змушені мати справу зі значно більшим числом криз і конфліктів і витрачати на мільярди доларів більше для захисту наших європейських союзників, а можливо, й побачити, як наше бачення цілісної й вільної Європи буде підірване».

Карпентер також закликав до нових фінансових санкцій щодо Росії, щоб скористатися домінуванням США на світових фінансових ринках і вчинити тиск на чільних російських посадовців. За його словами, так званий «акт Магнітського», закон США 2012 року про запровадження обмежень щодо порушників прав людини в Росії, «величезною мірою недовикористовується».

І він, і колишній директор у справах контролю за озброєннями Стівен Рейдмейкер висловили думку, що США у відповідь на порушення Росією договору про ліквідацію ракет середньої і малої далекосяжності (англ. INF, рос. РСМД) мають повернути такі свої крилаті ракети в Європу (Росія заперечує порушення цього договору й, навпаки, звинувачує в його порушенні США).

Стівен Пайфер, колишній посол США в Україні, зі свого боку, сказав, що перелік осіб, на яких накладаються санкції, має бути розширений на родичів пов’язаних із Кремлем олігархів і впливових російських посадовців, щоб, наприклад, їхні діти не потрапляли на навчання до коледжів і університетів у США, а дружини не «їздили до Лондона на закупи».

Президент США Дональд Трамп у перебігу передвиборної кампанії минулого року висловлював примирливе ставлення до дедалі агресивнішої останнім часом Росії й натякав на можливість скасування санкцій і відновлення співпраці з Москвою, але після обрання наразі продовжує дотримуватися твердої позиції щодо Росії, яку запровадила попередня адміністрація Барака Обами.

Гельсінкська комісія США є урядовим органом, що стежить за дотриманням у світі Гельсінкських домовленостей про права людини 1975 року.
…

Сполучені Штати Америки продовжили термін скасування санкцій щодо Ірану, накладених раніше через ядерну програму Тегерана, за так званою ядерною угодою, що передбачила обмеження цієї програми в обмін на поступове скасування санкцій.

Як поінформували в Державному департаменті США, зовнішньополітичне відомство інформує Конгрес про подальше збереження режиму скасування санкцій.

Про це повідомили якраз напередодні завершення попереднього піврічного терміну такого скасування, який схвалила ще адміністрація попереднього президента США Барака Обами.

Нинішній президент Дональд Трамп у перебігу передвиборної кампанії заявляв, що може скасувати участь США в ядерній угоді з Іраном.

Одночасно Міністерство фінансів США оголосило про нові санкції щодо Ірану у зв’язку з ракетною програмою Тегерана. Ці санкції накладені на двох посадовців іранського оборонного відомства й одну компанію, а також на кілька фізичних і юридичних осіб із Китаю, що допомагають у здійсненні цієї програми.

В Ірані різко критикують санкції США через програму створення балістичних ракет.

Натомість продовження режиму скорочення санкцій через ядерну програму, оголошене за два дні до президентських виборів в Ірані, як вважають, піде на користь чинному президентові Хасанові Роугані, який іде на перевибори і який 2015 року підписав ядерну угоду з боку Тегерана.

За умовами тієї угоди, зокрема, США в обмін на суворий контроль за обмеженою ядерною програмою Ірану, що має на меті відвернути можливість створення ядерної зброї, тимчасово скасували застосування своїх санкцій проти Ірану через ядерну програму. Ці санкції формально лишаються чинними далі, але від 2015 року їх не застосовують, щоразу продовжуючи їхнє тимчасове скасування на нові піврічні терміни.
…

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус повідомив, що його країна надала притулок двом геям із Чечні в Росії, що зазнавали там переслідування через свою орієнтацію.

Як підтвердив він в інтерв’ю агентству BNS, Литва видала цим двом чоловікам належні візи після повідомлень про кампанію тортур зловживань щодо гомосексуалів у цій республіці на російському Північному Кавказі.

Росія зазнає дедалі більшого тиску з боку міжнародної спільноти через ставлення до ЛГБТ-спільноти в Чечні. І правозахисники, і уряди низки країн вимагають від Росії розслідувати дані про кампанію зловживань, катувань і вбивств геїв у Чечні, про яку повідомило минулого місяця незалежне російське видання «Нова газета».

Зокрема, у вівторок у Франції тамтешні ЛГБТ-активісти повідомили, що подали скаргу до Міжнародного кримінального суду на голову республіки Чечні в Росії Рамзана Кадирова через повідомлення про переслідування геїв у Чечні. За їхнім повідомленням, у скарзі, поданій у понеділок, Кадирова називають організатором «геноциду» ЛГБТ-спільноти в Чечні і «катувальних таборів, що мають на меті винищення гомосексуалів» у північнокавказькій республіці в Росії.

Кадиров заперечує звинувачення в кампанії переслідування і фізичного знищення геїв у Чечні. Він також стверджує, що в чеченському суспільстві гомосексуальності взагалі не існує.

Чеченські правоохоронці стверджують, що до них не надходили ніякі дані про такі переслідування.

Раніше президент Росії Володимир Путін обіцяв підтримати розслідування інформації про придушення геїв у Чечні. При цьому він припустив, що ця інформація є лише чутками. У Кремлі давали знати, що вважають цю інформацію такою, що не підтвердилася.

А у столиці Росії Москві Басманний суд відмовився розглядати скаргу видання «Нова газета» на бездіяльність голови Слідчого комітету Росії Олександра Бастрикіна після повідомлень про затримання і вбивства гомосексуалів у Чечні.

«Нова газета» наприкінці квітня поскаржилася до суду через те, що Слідчий комітет Росії не здійснив перевірки інформації про вбивства і переслідування геїв на Північному Кавказі, яку це видання оприлюднило на початку квітня. Тоді влада Чечні звинуватила газету в наклепі, до редакції надійшли погрози.

Потерпілі від таких переслідувань у Чечні геї повідомляли Радіо Свобода та іншим засобам інформації про зловживання, яких вони зазнали.
…

Європейський союз дав Польщі й Угорщині термін в один місяць, протягом якого ці країни мають почати приймати визначені їм у Брюсселі кількості мігрантів, інакше їм будуть загрожувати санкції ЄС.

Єврокомісар із питань міграції Дімітріс Аврамопулос нагадав, що ці дві країни ще не прийняли жодного мігранта, і закликав їх почати приймати їх негайно.

«Якщо вони не вживуть заходів до наступного звіту в червні, Європейська комісія, не вагаючись, використає свої повноваження за угодами ЄС і відкриє процедури про порушення», – сказав він.

За його словами, це «останнє попередження» тим, хто не поспішає прийняти свою частку в той час, як інші країни Євросоюзу вже прийняли 18 тисяч біженців із Греції й Італії.

На ці попередження вже відреагувала прем’єр-міністр Польщі Беата Шидло, яка відкинула їх, заявивши: «Я не боюся цих гучноголосих заяв Єврокомісії. Ми не погодимося з нав’язуванням Польщі чи будь-якій іншій країні ЄС примусових квот».

2015 року в ЄС ухвалили план розподілити 160 тисяч біженців із загалом понад мільйона тих, що прибули того року до Греції й Італії, по всіх країнах Євросоюзу. При цьому Брюссель визначив обов’язкові мінімальні квоти прийняття біженців для кожної країни.

Польща, Угорщина і ще низка східноєвропейських країн виступили різко проти цих обов’язкових квот. Але перші дві так і не прийняли жодного біженця; інші незгодні заявили, що будуть приймати біженців, але число прийнятих визначать самостійно, не зважаючи на квоти з Брюсселя.

За процедурою про порушення, передбаченою в ЄС, Брюссель посилає урядові країни, яку вважає порушником, листа з вимогою подати юридичне пояснення з приводу порушення. Далі справу можуть подати до Європейського суду, найвищого судового органу Євросоюзу (не плутати з Європейським судом із прав людини, органом Ради Європи). На країни, що так і не виправлять порушення, можуть врешті накласти суворі фінансові покарання.
…

У Росії уповноважений із прав людини Тетяна Москалькова повідомила, що передала до Слідчого комітету країни особисті дані геїв із Чечні, які зазнали там переслідувань і про яких писало раніше видання «Нова газета».

За її словами, де зараз ці люди, невідомо, і вважається, що їх могли вбити.

Москалькова не уточнила, коли вона подала ці дані. Вона заявила, що ще чекає відповіді, бо місячний термін розгляду її звернення ще не збіг.

Раніше у вівторок у Франції тамтешні ЛГБТ-активісти повідомили, що подали скаргу до Міжнародного кримінального суду на голову республіки Чечні в Росії Рамзана Кадирова через повідомлення про переслідування геїв у Чечні.

За їхнім повідомленням, у скарзі, поданій у понеділок, Кадирова називають організатором «геноциду» ЛГБТ-спільноти в Чечні і «катувальних таборів, що мають на меті винищення гомосексуалів» у північнокавказькій республіці в Росії.

Кадиров заперечує звинувачення в кампанії переслідування і фізичного знищення геїв у Чечні. Він також стверджує, що в чеченському суспільстві гомосексуальності взагалі не існує.

Чеченські правоохоронці стверджують, що до них не надходили ніякі дані про такі переслідування.

Раніше президент Росії Володимир Путін обіцяв підтримати розслідування інформації про придушення геїв у Чечні. При цьому він припустив, що ця інформація є лише чутками.

У Кремлі давали знати, що вважають цю інформацію такою, що не підтвердилася.

А у столиці Росії Москві Басманний суд відмовився розглядати скаргу видання «Нова газета» на бездіяльність голови Слідчого комітету Росії Олександра Бастрикіна після повідомлень про затримання і вбивства гомосексуалів у Чечні.

«Нова газета» наприкінці квітня поскаржилася до суду через те, що Слідчий комітет Росії не здійснив перевірки інформації про вбивства і переслідування геїв на Північному Кавказі, яку це видання оприлюднило на початку квітня. Тоді влада Чечні звинуватила газету в наклепі, до редакції надійшли погрози.

Потерпілі від таких переслідувань геїв у Чечні повідомляли Радіо Свобода та іншим засобам інформації про зловживання, яких вони зазнали.

Правозахисники, а також низка західних країн вимагають від російської влади ретельно вивчити повідомлення про переслідування геїв на території Чечні.
…

Президенти США Дональд Трамп і Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган, який прибув до Вашингтона з візитом, висловили журналістам оптимізм щодо переговорів між ними перед їхнім початком.

Як сказав Трамп, вони матимуть «тривалі й важкі дискусії», але переговори будуть «дуже успішні».

«Ми мали чудові відносини, а зробимо їх іще кращими», – сказав він.

Ердоган, зі свого боку, заявив, що обидва президенти «закладають підвалини нової доби» у двосторонніх відносинах.

Але він наголосив, що Туреччина ніколи не погодиться зі співпрацею США з загонами сирійських курдів, які ведуть на півночі Сирії боротьбу проти екстремістського угруповання «Ісламська держава» і яким Вашингтон вирішив надати зброю.

Іще напередодні візиту Ердоган заявляв, що на переговорах із Трампом у Білому домі планує просити його утриматися від озброєння курдських повстанців у Сирії. Він також висловлював сподівання, що ці переговори приведуть до зміни рішення Вашингтона.

У США нещодавно повідомили, що Білий дім схвалив надання озброєнь курдським «Загонам народної оборони» на півночі Сирії для підтримки їхньої боротьби проти угруповання «Ісламська держава», і вже найближчим часом почнеться постачання цієї зброї. Туреччина різко протестує проти цього рішення. Вона називає ці загони, що воюють і проти екстремістів, і проти сил влади президента Сирії Башара аль-Асада, «терористичними», бо вважає їх спорідненими з курдським сепаратистським збройним угрупованням «Робітнича партія Курдистану» в самій Туреччині. Це угруповання і Анкара, і Вашингтон визнають за терористичне.

Є й інші суперечливі питання у відносинах двох країн. Анкара домагається екстрадиції зі США клірика Фетхуллаха Ґюлена, який живе там у вигнанні і якого Туреччина звинувачує в організації спроби державного перевороту в липні минулого року; сам діяч ці звинувачення відкидає і засуджує спробу перевороту.

Також Анкара хоче домогтися від Вашингтона закриття кримінальної справи проти арештованого у США підприємця Рези Зарраба, громадянина Туреччини й Ірану. США вважають, що він виступав посередником, щоб допомогти іранському Корпусові вартових Ісламської революції та іншим клієнтам у Тегерані обійти американські санкції.
…

Фахівці з кібербезпеки припускають, що вірус-вимагач WannaCry, який минулого тижня поширився на сотнях тисяч комп’ютерів у 150 країнах, може бути пов’язаний із Північною Кореєю.

Компанії Symantec і Kaspersky Lab заявили 15 травня, що частина цього вірусу має такий же код, як і шкідливі програми, які в 2014 році використовувалися під час атаки на корпорацію Sony. У тому нападі фахівці звинувачували зловмисників із КНДР.

«Це найкращий ключ, який ми бачили досі, до джерел WannaCry. Але можливо, що код був просто скопійований без будь-якого іншого прямого зв’язку», – повідомила компанія Kaspersky Lab. У Symantec також вказали, що продовжують вивчати вірус, щоб виявити очевидніші зв’язки.

Минулого тижня у 150 країнах був поширений вірус-вимагач WannaCrypt (це ще одна версія його назви – ред.), що вимагає викуп за розблокування комп’ютера. Жертвами кібератаки стали близько 200 тисяч людей. Зокрема, у Великій Британії від вірусу-здирника постраждали державні лікарні й інші медичні установи.

Після вірусної атаки влади Британії вирішили виділити додатково 64 мільйони доларів на кібербезпеку. У Білому домі США ця проблема обговорювалася вже двічі. ФБР і АНБ намагаються встановити організаторів масштабної кібератаки.
…

Пов’язаний з Кремлем мільярдер Олег Дерипаска позивається до суду на інформагенцію Associated Press, звинувачуючи її в наклепі через повідомлення про його ділові зв’язки з колишнім головою виборчої кампанії президента США Дональда Трампа Полом Манафортом.

У позові, поданому до суду у Вашингтоні 15 травня, алюмінієвий магнат сказав, що в цьому повідомленні інформагенцію Associated Press безпідставно звинуватила його в злочинній діяльності.

Агенція твердить, що відповідає за достовірність викладених фактів.

У повідомленні Associated Press вказується, що під час роботи на Дерипаску кілька років тому Манафорт запропонував план. Метою цього плану нібито був вплив на політику, ділові відносини і висвітлення новин у США, Європі та на пострадянському просторі таким чином, що б це сприяло президентові Росії Володимиру Путіну.

Після того, як повідомлення Associated Press було опубліковане, Дерипаска запустив у газетах США рекламну кампанію, в якій звинувачує інформагенцію в продукуванні «масивної і брехливої кампанії» проти нього.

Манафорт пішов з посади голови кампанії Трампа в серпні 2016 роки. Це сталося після заяв, що він отримав незаконні платежі від української Партії регіонів. 
…

Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch закликала російську владу скасувати обвинувальний вирок відеоблогеру з Єкатеринбурга Руслану Соколовському, який був засуджений на 3,5 роки умовно за «лови покемонів» у православному храмі. Правозахисники відзначають, що ролики Соколовського могли образити окремих громадян Росії, але дії чоловіка не становлять суспільної небезпеки, а тому його кримінальне переслідування – «це необґрунтоване обмеження права на свободу слова».

У Human Rights Watch додали, що в останні роки серед фігурантів справ про «екстремістську діяльність» у Росії все частіше опиняються блогери, журналісти, опозиційні активісти, борці за права етнічних меншин, а також ті, хто критикує Російську православну церкву. Це і, зокрема, вирок Соколовському є «наочним прикладом того, як російська влада використовує розмиті норми антиекстремістського законодавства для придушення свободи слова і культивації самоцензури», стверджують правозахисники.

Руслан Соколовський був затриманий у вересні 2016 року. Цього чоловіка звинуватили в образі почуттів віруючих за те, що він грав в мобільну гру Pokemon Go в православному храмі. Минулого тижня суд в Єкатеринбурзі засудив відеоблогера до трьох з половиною років умовного позбавлення волі і обов’язкових робіт. Правозахисний центр «Меморіал» раніше визнав Руслана Соколовського політичним в’язнем.
…

Мер міста Гавр на північному заході Франції, правоцентрист Едуар Філіп призначений новим прем’єр-міністром Франції. Про це рішення нового президента Франції Емманюеля Макрона повідомив генеральний секретар Єлисейського палацу Алексі Колер.

Попередній голова уряду Бернар Казнев склав свої повноваження у зв’язку із завершенням президентських повноважень Франсуа Олланда.

46-річний представник партії «Республіканці» Едуар Філіп представляв свій регіон у парламенті в останні п’ять років. Він і Макрон мають схожі погляди на економіку і соціальні питання.

14 травня Макрон склав присягу на церемонії в Єлисейському палаці в Парижі. Перед тим він провів нараду зі своїм попередником на посаді, соціалістом Франсуа Олландом.

39-річний Макрон є наймолодшим в історії президентом Франції. Він є колишнім міністром економіки і банкіром, який ніколи не обіймав виборних посад. Перед ним постають складні проблеми – високий рівень безробіття, боротьба з підтримуваним ісламістами насильством тощо.

На виборах у другому турі 7 травня Макрон, набравши 66% голосів, переміг лідерку ультраправих Марін Ле Пен. Нині опитування показують, що його рух La Republique En Marche («Республіко, вперед!») має високі шанси виграти заплановані на 11 та 18 червня вибори до Сенату Франції. Пропрезидентська сила дещо випереджає партію «Республіканці» та ультраправий «Національний фронт».
…