Колишні чільні посадовці Державного департаменту і Міністерства оборони США на слуханні в Гельсінкській комісії США закликали запровадити нові санкції щодо Росії у відповідь на її дії в Україні та деінде.

Зокрема, Майкл Карпентер, що до січня був чільним працівником Пентагону в питаннях Росії, заявив, що Вашингтон мав би, серед іншого, дислокувати танкову бригаду у країнах Балтії на постійно і обмежити деякі розвідувальні польоти літаків Росії над США за Договором про відкрите небо 2002 року.

Як сказав він на слуханні, «Якщо ми не стримаємо російську агресію рішучішими заходами зараз, ми врешті будемо змушені мати справу зі значно більшим числом криз і конфліктів і витрачати на мільярди доларів більше для захисту наших європейських союзників, а можливо, й побачити, як наше бачення цілісної й вільної Європи буде підірване».

Карпентер також закликав до нових фінансових санкцій щодо Росії, щоб скористатися домінуванням США на світових фінансових ринках і вчинити тиск на чільних російських посадовців. За його словами, так званий «акт Магнітського», закон США 2012 року про запровадження обмежень щодо порушників прав людини в Росії, «величезною мірою недовикористовується».

І він, і колишній директор у справах контролю за озброєннями Стівен Рейдмейкер висловили думку, що США у відповідь на порушення Росією договору про ліквідацію ракет середньої і малої далекосяжності (англ. INF, рос. РСМД) мають повернути такі свої крилаті ракети в Європу (Росія заперечує порушення цього договору й, навпаки, звинувачує в його порушенні США).

Стівен Пайфер, колишній посол США в Україні, зі свого боку, сказав, що перелік осіб, на яких накладаються санкції, має бути розширений на родичів пов’язаних із Кремлем олігархів і впливових російських посадовців, щоб, наприклад, їхні діти не потрапляли на навчання до коледжів і університетів у США, а дружини не «їздили до Лондона на закупи».

Президент США Дональд Трамп у перебігу передвиборної кампанії минулого року висловлював примирливе ставлення до дедалі агресивнішої останнім часом Росії й натякав на можливість скасування санкцій і відновлення співпраці з Москвою, але після обрання наразі продовжує дотримуватися твердої позиції щодо Росії, яку запровадила попередня адміністрація Барака Обами.

Гельсінкська комісія США є урядовим органом, що стежить за дотриманням у світі Гельсінкських домовленостей про права людини 1975 року.
…

Сполучені Штати Америки продовжили термін скасування санкцій щодо Ірану, накладених раніше через ядерну програму Тегерана, за так званою ядерною угодою, що передбачила обмеження цієї програми в обмін на поступове скасування санкцій.

Як поінформували в Державному департаменті США, зовнішньополітичне відомство інформує Конгрес про подальше збереження режиму скасування санкцій.

Про це повідомили якраз напередодні завершення попереднього піврічного терміну такого скасування, який схвалила ще адміністрація попереднього президента США Барака Обами.

Нинішній президент Дональд Трамп у перебігу передвиборної кампанії заявляв, що може скасувати участь США в ядерній угоді з Іраном.

Одночасно Міністерство фінансів США оголосило про нові санкції щодо Ірану у зв’язку з ракетною програмою Тегерана. Ці санкції накладені на двох посадовців іранського оборонного відомства й одну компанію, а також на кілька фізичних і юридичних осіб із Китаю, що допомагають у здійсненні цієї програми.

В Ірані різко критикують санкції США через програму створення балістичних ракет.

Натомість продовження режиму скорочення санкцій через ядерну програму, оголошене за два дні до президентських виборів в Ірані, як вважають, піде на користь чинному президентові Хасанові Роугані, який іде на перевибори і який 2015 року підписав ядерну угоду з боку Тегерана.

За умовами тієї угоди, зокрема, США в обмін на суворий контроль за обмеженою ядерною програмою Ірану, що має на меті відвернути можливість створення ядерної зброї, тимчасово скасували застосування своїх санкцій проти Ірану через ядерну програму. Ці санкції формально лишаються чинними далі, але від 2015 року їх не застосовують, щоразу продовжуючи їхнє тимчасове скасування на нові піврічні терміни.
…

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус повідомив, що його країна надала притулок двом геям із Чечні в Росії, що зазнавали там переслідування через свою орієнтацію.

Як підтвердив він в інтерв’ю агентству BNS, Литва видала цим двом чоловікам належні візи після повідомлень про кампанію тортур зловживань щодо гомосексуалів у цій республіці на російському Північному Кавказі.

Росія зазнає дедалі більшого тиску з боку міжнародної спільноти через ставлення до ЛГБТ-спільноти в Чечні. І правозахисники, і уряди низки країн вимагають від Росії розслідувати дані про кампанію зловживань, катувань і вбивств геїв у Чечні, про яку повідомило минулого місяця незалежне російське видання «Нова газета».

Зокрема, у вівторок у Франції тамтешні ЛГБТ-активісти повідомили, що подали скаргу до Міжнародного кримінального суду на голову республіки Чечні в Росії Рамзана Кадирова через повідомлення про переслідування геїв у Чечні. За їхнім повідомленням, у скарзі, поданій у понеділок, Кадирова називають організатором «геноциду» ЛГБТ-спільноти в Чечні і «катувальних таборів, що мають на меті винищення гомосексуалів» у північнокавказькій республіці в Росії.

Кадиров заперечує звинувачення в кампанії переслідування і фізичного знищення геїв у Чечні. Він також стверджує, що в чеченському суспільстві гомосексуальності взагалі не існує.

Чеченські правоохоронці стверджують, що до них не надходили ніякі дані про такі переслідування.

Раніше президент Росії Володимир Путін обіцяв підтримати розслідування інформації про придушення геїв у Чечні. При цьому він припустив, що ця інформація є лише чутками. У Кремлі давали знати, що вважають цю інформацію такою, що не підтвердилася.

А у столиці Росії Москві Басманний суд відмовився розглядати скаргу видання «Нова газета» на бездіяльність голови Слідчого комітету Росії Олександра Бастрикіна після повідомлень про затримання і вбивства гомосексуалів у Чечні.

«Нова газета» наприкінці квітня поскаржилася до суду через те, що Слідчий комітет Росії не здійснив перевірки інформації про вбивства і переслідування геїв на Північному Кавказі, яку це видання оприлюднило на початку квітня. Тоді влада Чечні звинуватила газету в наклепі, до редакції надійшли погрози.

Потерпілі від таких переслідувань у Чечні геї повідомляли Радіо Свобода та іншим засобам інформації про зловживання, яких вони зазнали.
…

Європейський союз дав Польщі й Угорщині термін в один місяць, протягом якого ці країни мають почати приймати визначені їм у Брюсселі кількості мігрантів, інакше їм будуть загрожувати санкції ЄС.

Єврокомісар із питань міграції Дімітріс Аврамопулос нагадав, що ці дві країни ще не прийняли жодного мігранта, і закликав їх почати приймати їх негайно.

«Якщо вони не вживуть заходів до наступного звіту в червні, Європейська комісія, не вагаючись, використає свої повноваження за угодами ЄС і відкриє процедури про порушення», – сказав він.

За його словами, це «останнє попередження» тим, хто не поспішає прийняти свою частку в той час, як інші країни Євросоюзу вже прийняли 18 тисяч біженців із Греції й Італії.

На ці попередження вже відреагувала прем’єр-міністр Польщі Беата Шидло, яка відкинула їх, заявивши: «Я не боюся цих гучноголосих заяв Єврокомісії. Ми не погодимося з нав’язуванням Польщі чи будь-якій іншій країні ЄС примусових квот».

2015 року в ЄС ухвалили план розподілити 160 тисяч біженців із загалом понад мільйона тих, що прибули того року до Греції й Італії, по всіх країнах Євросоюзу. При цьому Брюссель визначив обов’язкові мінімальні квоти прийняття біженців для кожної країни.

Польща, Угорщина і ще низка східноєвропейських країн виступили різко проти цих обов’язкових квот. Але перші дві так і не прийняли жодного біженця; інші незгодні заявили, що будуть приймати біженців, але число прийнятих визначать самостійно, не зважаючи на квоти з Брюсселя.

За процедурою про порушення, передбаченою в ЄС, Брюссель посилає урядові країни, яку вважає порушником, листа з вимогою подати юридичне пояснення з приводу порушення. Далі справу можуть подати до Європейського суду, найвищого судового органу Євросоюзу (не плутати з Європейським судом із прав людини, органом Ради Європи). На країни, що так і не виправлять порушення, можуть врешті накласти суворі фінансові покарання.
…

У Росії уповноважений із прав людини Тетяна Москалькова повідомила, що передала до Слідчого комітету країни особисті дані геїв із Чечні, які зазнали там переслідувань і про яких писало раніше видання «Нова газета».

За її словами, де зараз ці люди, невідомо, і вважається, що їх могли вбити.

Москалькова не уточнила, коли вона подала ці дані. Вона заявила, що ще чекає відповіді, бо місячний термін розгляду її звернення ще не збіг.

Раніше у вівторок у Франції тамтешні ЛГБТ-активісти повідомили, що подали скаргу до Міжнародного кримінального суду на голову республіки Чечні в Росії Рамзана Кадирова через повідомлення про переслідування геїв у Чечні.

За їхнім повідомленням, у скарзі, поданій у понеділок, Кадирова називають організатором «геноциду» ЛГБТ-спільноти в Чечні і «катувальних таборів, що мають на меті винищення гомосексуалів» у північнокавказькій республіці в Росії.

Кадиров заперечує звинувачення в кампанії переслідування і фізичного знищення геїв у Чечні. Він також стверджує, що в чеченському суспільстві гомосексуальності взагалі не існує.

Чеченські правоохоронці стверджують, що до них не надходили ніякі дані про такі переслідування.

Раніше президент Росії Володимир Путін обіцяв підтримати розслідування інформації про придушення геїв у Чечні. При цьому він припустив, що ця інформація є лише чутками.

У Кремлі давали знати, що вважають цю інформацію такою, що не підтвердилася.

А у столиці Росії Москві Басманний суд відмовився розглядати скаргу видання «Нова газета» на бездіяльність голови Слідчого комітету Росії Олександра Бастрикіна після повідомлень про затримання і вбивства гомосексуалів у Чечні.

«Нова газета» наприкінці квітня поскаржилася до суду через те, що Слідчий комітет Росії не здійснив перевірки інформації про вбивства і переслідування геїв на Північному Кавказі, яку це видання оприлюднило на початку квітня. Тоді влада Чечні звинуватила газету в наклепі, до редакції надійшли погрози.

Потерпілі від таких переслідувань геїв у Чечні повідомляли Радіо Свобода та іншим засобам інформації про зловживання, яких вони зазнали.

Правозахисники, а також низка західних країн вимагають від російської влади ретельно вивчити повідомлення про переслідування геїв на території Чечні.
…

Президенти США Дональд Трамп і Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган, який прибув до Вашингтона з візитом, висловили журналістам оптимізм щодо переговорів між ними перед їхнім початком.

Як сказав Трамп, вони матимуть «тривалі й важкі дискусії», але переговори будуть «дуже успішні».

«Ми мали чудові відносини, а зробимо їх іще кращими», – сказав він.

Ердоган, зі свого боку, заявив, що обидва президенти «закладають підвалини нової доби» у двосторонніх відносинах.

Але він наголосив, що Туреччина ніколи не погодиться зі співпрацею США з загонами сирійських курдів, які ведуть на півночі Сирії боротьбу проти екстремістського угруповання «Ісламська держава» і яким Вашингтон вирішив надати зброю.

Іще напередодні візиту Ердоган заявляв, що на переговорах із Трампом у Білому домі планує просити його утриматися від озброєння курдських повстанців у Сирії. Він також висловлював сподівання, що ці переговори приведуть до зміни рішення Вашингтона.

У США нещодавно повідомили, що Білий дім схвалив надання озброєнь курдським «Загонам народної оборони» на півночі Сирії для підтримки їхньої боротьби проти угруповання «Ісламська держава», і вже найближчим часом почнеться постачання цієї зброї. Туреччина різко протестує проти цього рішення. Вона називає ці загони, що воюють і проти екстремістів, і проти сил влади президента Сирії Башара аль-Асада, «терористичними», бо вважає їх спорідненими з курдським сепаратистським збройним угрупованням «Робітнича партія Курдистану» в самій Туреччині. Це угруповання і Анкара, і Вашингтон визнають за терористичне.

Є й інші суперечливі питання у відносинах двох країн. Анкара домагається екстрадиції зі США клірика Фетхуллаха Ґюлена, який живе там у вигнанні і якого Туреччина звинувачує в організації спроби державного перевороту в липні минулого року; сам діяч ці звинувачення відкидає і засуджує спробу перевороту.

Також Анкара хоче домогтися від Вашингтона закриття кримінальної справи проти арештованого у США підприємця Рези Зарраба, громадянина Туреччини й Ірану. США вважають, що він виступав посередником, щоб допомогти іранському Корпусові вартових Ісламської революції та іншим клієнтам у Тегерані обійти американські санкції.
…

Фахівці з кібербезпеки припускають, що вірус-вимагач WannaCry, який минулого тижня поширився на сотнях тисяч комп’ютерів у 150 країнах, може бути пов’язаний із Північною Кореєю.

Компанії Symantec і Kaspersky Lab заявили 15 травня, що частина цього вірусу має такий же код, як і шкідливі програми, які в 2014 році використовувалися під час атаки на корпорацію Sony. У тому нападі фахівці звинувачували зловмисників із КНДР.

«Це найкращий ключ, який ми бачили досі, до джерел WannaCry. Але можливо, що код був просто скопійований без будь-якого іншого прямого зв’язку», – повідомила компанія Kaspersky Lab. У Symantec також вказали, що продовжують вивчати вірус, щоб виявити очевидніші зв’язки.

Минулого тижня у 150 країнах був поширений вірус-вимагач WannaCrypt (це ще одна версія його назви – ред.), що вимагає викуп за розблокування комп’ютера. Жертвами кібератаки стали близько 200 тисяч людей. Зокрема, у Великій Британії від вірусу-здирника постраждали державні лікарні й інші медичні установи.

Після вірусної атаки влади Британії вирішили виділити додатково 64 мільйони доларів на кібербезпеку. У Білому домі США ця проблема обговорювалася вже двічі. ФБР і АНБ намагаються встановити організаторів масштабної кібератаки.
…

Пов’язаний з Кремлем мільярдер Олег Дерипаска позивається до суду на інформагенцію Associated Press, звинувачуючи її в наклепі через повідомлення про його ділові зв’язки з колишнім головою виборчої кампанії президента США Дональда Трампа Полом Манафортом.

У позові, поданому до суду у Вашингтоні 15 травня, алюмінієвий магнат сказав, що в цьому повідомленні інформагенцію Associated Press безпідставно звинуватила його в злочинній діяльності.

Агенція твердить, що відповідає за достовірність викладених фактів.

У повідомленні Associated Press вказується, що під час роботи на Дерипаску кілька років тому Манафорт запропонував план. Метою цього плану нібито був вплив на політику, ділові відносини і висвітлення новин у США, Європі та на пострадянському просторі таким чином, що б це сприяло президентові Росії Володимиру Путіну.

Після того, як повідомлення Associated Press було опубліковане, Дерипаска запустив у газетах США рекламну кампанію, в якій звинувачує інформагенцію в продукуванні «масивної і брехливої кампанії» проти нього.

Манафорт пішов з посади голови кампанії Трампа в серпні 2016 роки. Це сталося після заяв, що він отримав незаконні платежі від української Партії регіонів. 
…

Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch закликала російську владу скасувати обвинувальний вирок відеоблогеру з Єкатеринбурга Руслану Соколовському, який був засуджений на 3,5 роки умовно за «лови покемонів» у православному храмі. Правозахисники відзначають, що ролики Соколовського могли образити окремих громадян Росії, але дії чоловіка не становлять суспільної небезпеки, а тому його кримінальне переслідування – «це необґрунтоване обмеження права на свободу слова».

У Human Rights Watch додали, що в останні роки серед фігурантів справ про «екстремістську діяльність» у Росії все частіше опиняються блогери, журналісти, опозиційні активісти, борці за права етнічних меншин, а також ті, хто критикує Російську православну церкву. Це і, зокрема, вирок Соколовському є «наочним прикладом того, як російська влада використовує розмиті норми антиекстремістського законодавства для придушення свободи слова і культивації самоцензури», стверджують правозахисники.

Руслан Соколовський був затриманий у вересні 2016 року. Цього чоловіка звинуватили в образі почуттів віруючих за те, що він грав в мобільну гру Pokemon Go в православному храмі. Минулого тижня суд в Єкатеринбурзі засудив відеоблогера до трьох з половиною років умовного позбавлення волі і обов’язкових робіт. Правозахисний центр «Меморіал» раніше визнав Руслана Соколовського політичним в’язнем.
…

Мер міста Гавр на північному заході Франції, правоцентрист Едуар Філіп призначений новим прем’єр-міністром Франції. Про це рішення нового президента Франції Емманюеля Макрона повідомив генеральний секретар Єлисейського палацу Алексі Колер.

Попередній голова уряду Бернар Казнев склав свої повноваження у зв’язку із завершенням президентських повноважень Франсуа Олланда.

46-річний представник партії «Республіканці» Едуар Філіп представляв свій регіон у парламенті в останні п’ять років. Він і Макрон мають схожі погляди на економіку і соціальні питання.

14 травня Макрон склав присягу на церемонії в Єлисейському палаці в Парижі. Перед тим він провів нараду зі своїм попередником на посаді, соціалістом Франсуа Олландом.

39-річний Макрон є наймолодшим в історії президентом Франції. Він є колишнім міністром економіки і банкіром, який ніколи не обіймав виборних посад. Перед ним постають складні проблеми – високий рівень безробіття, боротьба з підтримуваним ісламістами насильством тощо.

На виборах у другому турі 7 травня Макрон, набравши 66% голосів, переміг лідерку ультраправих Марін Ле Пен. Нині опитування показують, що його рух La Republique En Marche («Республіко, вперед!») має високі шанси виграти заплановані на 11 та 18 червня вибори до Сенату Франції. Пропрезидентська сила дещо випереджає партію «Республіканці» та ультраправий «Національний фронт».
…

Мер Тегерана Мохаммад Бакер Калібаф зняв свою кандидатуру на виборах президента Ірану і вирішив підтримати клірика Ебрагіма Раїсі.

У заяві від 15 травня, поширеній іранськими ЗМІ, Калібаф заявляє, що рішення є важливим для «дотримання інтересів народу, революції і країни».

Він закликав своїх прихильників голосувати за Раїсі на виборах 19 травня.

56-річний Калібаф балотувався в президенти втретє після поразки в 2005 і 2013 роках.

Він звинуватив чинного президента Хассана Роугані у безгосподарності і просуванні інтересів багатих іранців.

Президент Ірану Хассан Роугані балотується на другий термін. Одним з головних його суперників є клірик Ебрагім Раїсі, який має підтримку верховного лідера Ірану, аятоли Алі Хаменеї.
…

Берлін може перекинути своїх солдатів в іншу країну, якщо Анкара не дозволить членам комітету оборони німецького парламенту відвідати військовослужбовців, які на даний час служать в місії НАТО на турецькій авіабазі Інджирлік, заявляє канцлер Німеччини Анґела Меркель.

15 травня вона заявила, що для законодавців вкрай важливо мати можливість відвідати понад 250 військовослужбовців, які перебувають на авіабазі в Туреччині, де вони беруть участь у місії НАТО, яка протидіє угрупованню «Ісламська держава» в Сирії.

«Ми будемо продовжувати переговори з Туреччиною, але паралельно нам доведеться досліджувати інші способи виконання нашого мандата… Це означає, що потрібно шукати альтернативи Інджирліку, і одна з альтернатив – Йорданія», – сказала Меркель.

Канцлер Німеччини назвала «неприємною» ситуацію із забороною допуску німецьких парламентаріїв на турецьку авіабазу, де несуть службу німецькі військові.

Минулого місяця Меркель заявила, що останні дії Туреччини, зокрема, референдум про внесення поправок до конституції, що передбачають розширення повноважень президента країни Реджепа Таїпа Ердоґана, серйозно ускладнили відносини між Європейським союзом і Анкарою.

Відносини між Німеччиною і Туреччиною погіршилися через суперечки, пов’язані з невдалим переворотом у липні і подальшим переслідування в Туреччині обвинувачених у змові.
…

Сполучені Штати засудили арешт у Ірані лідерів бахаїстської меншини та закликали Тегеран звільнити їх разом з іншими «в’язнями сумління».

Прес-секретар Держдепартаменту США Хізер Нойерт у заяві від 14 травня зазначила, що справи бахаїстів «є додатковим доказом продовження Іраном зневаги та порушення прав людини й основних свобод».

«Ми засуджуємо їх нинішнє тюремне ув’язнення, також повідомлення про зловживання відносно них під час перебування в ув’язненні. І закликаємо Іран негайно звільнити їх разом з усіма іншими в’язнями сумління в Ірані», – сказала речниця.

9 лідерів бахаїстів були заарештовані іранською владою дев’ять років тому і засуджені за шпигунство і пропаганду проти клерикального істеблішменту.

Згідно з повідомленнями, вони були засуджені до 20 років позбавлення волі. Їхні вироки пізніше були зменшені до 10-ти років.

Бахаїзм конституцією Ірану ніяк не означений і представники цієї релігійної течії у цій країні зіштовхуються з переслідуваннями.

У березні спеціальний доповідач ООН по Ірану Асма Джахангір повідомляла, що члени громади бахаїстів в Ірані «продовжують систематично піддаватися дискримінації», що позбавляє їх засобів для існування.

Бахаї вважають свою релігію останньою світовою монотеїстичною релігією одкровення. Релігієзнавці класифікують бахаїзм у діапазоні від ісламсько-синкретичної секти до нового релігійного руху і нової світової релігії.
…

Державний секретар США Рекс Тіллерсон заявив, що втручання Росії у минулорічні вибори президента США «добре задокументоване». Про це він сказав в інтерв’ю американському телеканалу NBC.

«Я вважаю, що є широкий перелік важливих питань, які потрібно вирішити в контексті відносин США і Росії. Очевидно, що втручання у вибори є одним з таких питань. Я вважаю, що ця тема досить добре задокументована, природа цього втручання добре зрозуміла тут (в США) і не тільки», – сказав Тіллерсон, додавши, що достеменно невідомо, чи вплинуло це на результат.

Держсекретар США також виловив переконаність, що відносини США і Росії треба повернути на рівень, який відповідає американським національним інтересам.

Стан американо-російський відносин, на його думку, не відповідає не лише інтересам Вашингтона, а й всього світу.

«Думаю, багато хто бачить, що це не корисно для світу. Безумовно не корисно для нас, для американців, для інтересів нашої національної безпеки, щоб ці відносини залишалися на такому низькому рівні. Чи зможемо ми це змінити – подивимось», – сказав Тіллерсон.

Він зазначив, що виступає проти використання терміну «перезавантаження» в контексті двох країн.

«Термінами на кшталт «перезавантаження» зловживають. Не можна зробити перезавантаження, не можна стерти минуле і не можна почати з чистого аркуша… Ми починаємо з того листа, який у нас є», – сказав держсекретар США.

Нині у США триває розслідування дій російських хакерів. Слідчі припускають, що зловмисники могли вплинути на результат президентських виборів на користь республіканця Дональда Трампа за допомогою кібератак проти Демократичної партії і її кандидата Гілларі Клінтон. Кремль відкидає всі звинувачення щодо втручання у політичні процеси в США.
…

Під час мітингу проти планів провести так звану «реновацію» житла у Москві було затримано дві людини, повідомляє 14 травня російський правозахисний портал «ОВД-Инфо». За його даними, одного затриманого вже звільнили. Очікується, що невдовзі відпустять й іншого, йдеться в повідомленні неурядової організації.

Раніше сьогодні поліція вивела з мітингу у центрі Москви опозиціонера Олексія Навального разом з сім’єю, але їх не стали затримувати.

Як передає російська служба Радіо Свобода, сьогодні на мітингу проти «реновації» протестувальники ухвалили резолюцію з вимогою до влади відхилити законопроект про знесення старих будинків у російській столиці. Також протестувальники висловили недовіру меру Москви Сергію Собяніну і звинуватили його, зокрема, в «розвалі столиці», «нищенні медичних і освітніх установ», та «руйнуванні історії та обличчя міста».

Водночас міський голова Москви Сергій Собянін пообіцяв «уважно» поставитися до «змістовних заяв», які прозвучали сьогодні на мітингу, про що написав на своїй сторінці в мережі «ВКонтакте».

У мітингу проти «реновації» в Москві, за різними оцінками, взяли участь від 5 до 80 тисяч людей. Вони вимагали від влади не допустити ухвалення закону про знесення старих будинків, який, на думку протестувальників, порушує їхнє конституційне право на приватну власність.

Програма зі знесення понад чотирьох тисяч будинків, які влада Москви вважає аварійними, викликала невдоволення багатьох жителів російської столиці. На так звану «реновацію» мерія виділила майже 100 мільярдів рублів. Також влада російської столиці розробила законопроект, який не дозволить оскаржити знесення будинку в суді, якщо більшість мешканців підтримають таке рішення. Наразі цей законопроект розглядає Держдума. Документ вже пройшов перше читання.

 
…

У Росії в міністерстві внутрішніх справ республіки Чечні на Північному Кавказі заявили, що до правоохоронних органів республіки не надходили дані про переслідування гомосексуалів на її території.

Голова місцевого МВС Руслан Алханов, якого цитують агентства, заявив, що твердження про затримання понад 160 чоловіків і вбивство 50 з них «не має під собою ніякого ґрунту і надумане».

За його словами, також ніхто не звертався на «телефон довіри».

Він назвав повідомлення засобів інформації і правозахисників про переслідування геїв у Чечні спробою дискредитувати республіку в очах громадськості.

Раніше в Москві Басманний суд відмовився розглядати скаргу видання «Нова газета» на бездіяльність голови Слідчого комітету Росії Олександра Бастрикіна після повідомлень про затримання і вбивства гомосексуалів у Чечні.

На початку травня голова республіки Рамзан Кадиров заявляв, що «в чеченському суспільстві немає самого явища, яке називають нетрадиційною орієнтацією».

Іще раніше президент Росії Володимир Путін обіцяв підтримати розслідування інформації про придушення геїв у Чечні.

«Нова газета» наприкінці квітня поскаржилася до суду через те, що Слідчий комітет Росії не здійснив перевірки інформації про вбивства і переслідування геїв на Північному Кавказі, яку це видання оприлюднило на початку квітня. Тоді влада Чечні звинуватила газету в наклепі, до редакції надійшли погрози.

Правозахисники, а також низка західних країн вимагають від російської влади ретельно вивчити повідомлення про переслідування геїв на території Чечні.
…

Міжнародний суд визначив графік подальших процедур у справі «Україна проти Російської Федерації», повідомляє Міністерство закордонних справ України.

«12 травня в Гаазі відбулася нарада делегацій сторін у справі «Україна проти Росії» у Міжнародному суді ООН під головуванням голови суду Ронні Абрахама, за результатами якої визначено графік подальших процедур у справі. Україна має подати свій письмовий меморандум до 12 червня 2018 року, Російська Федерація свій контр-меморандум – до 12 липня 2019 року», – мовиться у заяві міністерства.

Позов України було подано 16 січня 2017 року, а перші слухання у Міжнародному суді (Гаага, Нідерланди) – головному судовому органі в системі ООН – пройшли 6–9 березня.

Україна позивається проти Росії щодо порушення Москвою двох конвенцій: про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

19 квітня Міжнародний суд задовольнив запит України про запровадження тимчасових заходів щодо Криму (зокрема, Росія має скасувати заборону Меджлісу), але не задовольнив щодо Донбасу. Водночас суд узяв до розгляду обидва провадження.

Після російської анексії Криму на Донбасі триває збройний конфлікт, внаслідок якого загинули, за даними ООН, майже 10 тисяч людей. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». Росія також стверджує про «законність» захоплення Криму всупереч міжнародному праву як «відновлення справедливості».

 
…

Відому косовську журналістку, яка вступила в політичну партію раніше цього тижня, побили біля її квартири в Приштині.

Арбана Джарра, яка була редактором щоденної газети Zeri до вступу в Демократичну партію Косова (ДПК), за повідомленнями, потрапила до лікарні після нападу 13 травня.

Поліція повідомила, що вона перебуває в стабільному стані.

Наразі повідомлень про будь-які затримання в цій справі немає.

Як повідомляється, Арбана Джарра планувала бути кандидатом від ДПК на парламентських виборах у червні.

Як журналіст Джарра відома статтями, які звинувачували чиновників із ДПК і інших політичних партій у корупції і кумівстві.

Деякі політики і прихильники опозиції засудили журналістку, коли вона вступила в ДПК раніше в травні й заявила, що вона хоче служити громадянам і бути критичним голосом всередині партії.

Джарра отримала від Державного департаменту США міжнародну премію за жіночу відвагу в 2015 році за викриття корупції та публікації про релігійний екстремізм.

Зокрема, вона з’ясувала й назвала імена людей, що рекрутували молодих косовців до лав екстремістського угруповання «Ісламська держава» на війну до Іраку й Сирії.
…

Комітет Організації Об’єднаних Націй 12 травня засудив «широко поширену практику катувань» в Пакистані з боку поліції, військових і спецслужб, а також закликав Ісламабад провести термінові реформи.

«Поліція брала участь в широко поширеній практиці застосування тортур по всій території … з метою отримання зізнань від осіб, які  перебувають в ув’язненні», – заявив комітет ООН проти тортур у своїй першій доповіді після кількох місяців розслідування ситуації.

У доповіді зазначається, що пакистанські збройні сили, розвідка, а також воєнізовані сили «були залучені в значній кількості випадків до позасудових страт, пов’язані з тортурами і насильницькими зникненнями».

У публікації наголошується, що кілька пакистанських блогерів, які критикували екстремізм і владу, піддали тортурам протягом тижня затримання, але Пакистану не вдалося почати розслідування будь-якого з цих випадків.

Крім того, держава не діяла у справах людей, які пропали безвісти або були вбиті в ув’язненні, додали в організації.

ООН закликала Пакистан проводити реформи, щоб запобігти таким зловживанням влади.

Національна комісія з прав людини, організація, пов’язана з парламентом Пакистану, привітала доповідь, заявивши, що «публікація може допомогти почати розмову про тортури» в країні.

 
…

В Італії Касаційний суд, найвища судова інстанція у кримінальних справах, остаточно підтвердив раніше винесений і підтверджений судами нижчих інстанцій вирок у 16 років позбавлення волі колишньому капітанові круїзного судна Costa Concordia, яке під його командою 2012 року врізалося у скелі, через що загинули 32 людини.

56-річний нині Франческо Скеттіно, який не був присутній на слуханні, дізнавшись про вердикт телефоном, сказав, що поважає це рішення і вже стоїть під в’язницею Ребіббія в Римі, щоб відразу почати відбувати покарання, розповів його адвокат Саверіо Сенезе.

Але він додав, що захист тепер розгляне можливість іще звернутися до Європейського суду з прав людини.

2015 року Скеттіно винесли цей вирок, визнавши винним у спричиненні смерті людей, доведенні до суднової катастрофи і залишенні пасажирів і команди на судні.

Круїзний лайнер Costa Concordia під командуванням Франческо Скеттіно з понад 4 тисячами 200 пасажирів і команди на борту 13 січня 2012 року врізався у скелі біля берега острова Джильйо на тосканському узбережжі Італії, надто наблизившись до берега, і швидко напівзатонув, лігши набік біля берега. Капітан, що довів судно до катастрофи, залишив його серед перших (потім він заявив, що просто посковзнувся і впав у рятувальний пліт, і його винесло на берег мимоволі) і відмовився повертатися, щоб керувати порятунком, пославшись на темряву, що настала. Він заперечував свою вину в загибелі людей, його адвокати намагалися перекласти більшу її частину на компанію-судновласника, на керманича судна і на берегову охорону.
…

У центрі столиці Росії Москви, на Красній площі, затримали не менш ніж 10 активістів, які читали вголос текст Конституції країни, повідомили спостерігачі.

Серед затриманих – і відомий у Росії активіст Ільдар Дадін, мовиться в повідомленні на сайті «ОВД-інфо», який відстежує дії правоохоронців у Росії. Він став єдиною в Росії особою, що була засуджена і ув’язнена за кримінальною статтею про неодноразове порушення правил проведення масових заходів.

Щодо них складають адміністративні протоколи про порушення учасником публічного заходу встановленого порядку його проведення, повідомлено на сайті. В разі визнання винними це загрожує штрафом на суму від 10 до 20 тисяч рублів (нині це від понад 4600 до майже 9300 гривень) чи примусовими роботами на термін до 40 годин.

Ільдар Дадін неодноразово проводив мирні акції протесту проти президента Росії Володимира Путіна без офіційного дозволу. Він був засуджений до ув’язнення у грудні 2015 року за суперечливим законом, що запровадив кримінальну відповідальність за участь у більш ніж одній несанкціонованій акції протягом 180 днів. У лютому цього року його звільнили після того, як Верховний суд Росії скасував його вирок і вказав закрити справу.
…

Влада Пакистану повідомляє про загибель щонайменше 25 людей і поранення понад 30 під час вибуху, що стався поблизу місця проїзду автомобілів, в одному з яких був заступник голови Сенату країни Маулана Абдул Ґафур Хаудері.

Вибух стався 12 травняв районі Мастунг у південно-західній провінції Балуджистан.

Сенатор повідомив журналістам, що має невеликі поранення.

Відповідальності за напад на себе ніхто не взяв.

Медики повідомили, що 10 із поранених перебувають у тяжкому стані.

Сенатор, який зараз перебуває в лікарні, повертався до Кветти після вручення випускних сертифікатів студентам релігійної академії.

Поліція регіону припускає, що колону атакував смертник. Водночас речник уряду Анварул Хаґ Какар повідомив, що вибухнула бомба, закладена на узбіччі.

Від 2004 року в багатому на ресурси Белуджистані спалахи сектантського насильства і напади ісламістів призвели до тисяч жертв.
…